Производственная практика. Ознайомлення з підприємством
 Скачать 196 Kb.
|
Приватне підприємство – це повноправна юридична особа. Його засновниками, згідно чинного законодавства, може бути як одна особа, так і декілька. Засновником приватного підприємства «ТВИОЛ», є Теличко Віталій Валентинович. «ТВИОЛ» успішно працює більше 10 років. Для створення приватного підприємства його засновники розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма засновниками. У засновницькому договорі засновники зобов’язуються утворити приватне підприємство, визначають порядок спільної діяльності щодо його утворення, умови передачі йому свого майна, порядок розподілу прибутків і збитків, управління діяльністю підприємства та участі в ньому засновників, порядок вибуття та входження нових засновників, інші умови діяльності підприємства, а також порядок його реорганізації та ліквідації відповідно до закону. Статут приватного підприємства повинен містити відомості про його найменування, мету і предмет діяльності, розмір і порядок утворення статутного та інших фондів, порядок розподілу прибутків і збитків, про органи управління і контролю, їх компетенцію, про умови реорганізації та ліквідації підприємства, інші відомості, що не суперечать законодавству. Статут затверджується власником майна підприємства чи його представниками, органами або іншими суб’єктами відповідно до закону. Законодавство не містить будь-яких обмежень щодо розміру статутного фонду приватного підприємства. Майно підприємства становлять виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства. Приватне підприємство підлягає державній реєстрації у порядку визначеному Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців». Приватне підприємство має відокремлене майно, самостійних баланс, рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом. Власник ПП несе обмежену відповідальність за зобов’язаннями підприємства, тобто лише в межах вкладів у власний капітал (якщо інше не передбачене статутом) Державна реєстрація юридичних і фізичних осіб - підприємців є засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, отримання або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також здійснення інших реєстраційних дій, передбачених законодавством, шляхом внесення відповідних записів у Єдиний державний реєстр. Державна реєстрація проводиться районними і міськими адміністративними органами за місцем знаходження товариства. Посадовцем, уповноваженим проводити державну реєстрацію, є державний реєстратор. Основним видом економічної діяльності є: 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами. Згідно з Законом України "Про охорону праці" служба охорони праці створюється роботодавцем для організації виконання правових, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, соціально-економічних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на запобігання нещасним випадкам, професійним захворюванням і аваріям у процесі праці. Вiдповiдальність за безпеку працi несе роботодавець. Одним з обов’язків роботодавця є організація і проведення інструктажів з охорони праці. Навчання та iнструктаж з питань охорони праці повинен проводиться з усiма працiвниками в процесі їх трудової діяльності незалежно від форми власностi та видів діяльності підприємства. Крім того, наказом Держнагляд охорон праці від 23.12 1993р. №196 затверджено Перелік робіт з підвищеною небезпекою, які передбачають спеціальне навчання і перевірку знань з питань охорони праці не рідше одного разу на рік. На підприємствах на основі Типового положення про навчання, інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці (Наказ Держнаглядохоронпраці від 04.04.1994г. №30) з урахуванням специфіки виробництва розробляються і затверджуються їх керівниками відповідні Положення про навчання, інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці, формуються плани-графіки проведення цієї роботи, з якими повинні бути ознайомлені всі працівники. Перед перевіркою знань з охорони праці на підприємстві організовуються заняття, лекції, семінари та консультації. Перелік питань для перевірки знань з охорони праці з урахуванням специфіки виробництва складають члени комісії з перевірки знань з питань охорони праці, погоджує служба охорони праці і затверджує керівник підприємства. У складі комісії з перевірки знань з питань охорони праці має бути не менше трьох осіб, які в установленому порядку пройшли навчання та перевірку знань з питань охорони праці. Результати перевірки знань працівників з питань охорони праці оформляються протоколом. Допуск до роботи осіб, які не пройшли навчання та перевірки знань з питань охорони праці, забороняється. Відповідальність за організацію навчання та перевірку знань з охорони праці на підприємстві покладається на його керівника, а в структурних підрозділах (цеху, дільниці, лабораторії, майстерні тощо) – на керівників цих підрозділів. Контроль за навчанням і періодичністю перевірки знань питань охорони праці здійснює служба охорони праці або працівники, на яких покладено ці обов’язки керівником (правлінням) підприємства. По характеру і часу проведення інструктажі з питань охорони праці поділяються на: вступний, первинний, повторний, позаплановий та цільовий. Вступний інструктаж з охорони праці проводиться з:
Вступний інструктаж проводить спеціаліст з охорони праці або особа, на яку наказом по підприємству (рішенням правління) покладено ці обов’язки за програмою, розробленою службою охорони праці з урахуванням особливостей виробництва. Первинний інструктаж проводиться на робочому місці до початку роботи з:
Первинний інструктаж проводиться індивідуально або з групою осіб загальної спеціальності за програмою, складеною з урахуванням вимог відповідних інструкцій з охорони праці для працівників, інших нормативних актів про охорону праці, технічної документації. Програма первинного інструктажу розробляється керівником цеху, дільниці, узгоджується зі службою охорони праці затверджується керівником підприємства, навчального закладу або їх відповідного структурного підрозділу. Повторний інструктаж проводиться на робочому місці з усіма працівниками: на роботах з підвищеною небезпекою – I раз в квартал, на інших роботах – I раз на півріччя. Повторний інструктаж проводиться індивідуально або з групою працівників, які виконують однотипні роботи, за програмою первинного інструктажу в повному обсязі. Позаплановий інструктаж проводиться з працівниками на робочому місці або в кабінеті охорони праці:
Позаплановий інструктаж проводиться індивідуально або з групою працівників спільного фаху. Обсяг і зміст інструктажу визначаються в кожному окремому випадку залежно від причин і обставин, що спричинили необхідність його проведення. Цільовий інструктаж проводиться з працівниками при:
Цільовий інструктаж фіксується нарядом-допуском або іншою документацією, що дозволяє проведення робіт. Первинний, повторний, позаплановий і цільовий інструктажі проводить безпосередньо керівник робіт (начальник виробництва, цеху, дільниці, майстер, інструктор виробничого навчання, викладач тощо). Після проведення інструктажу повинне бути проведене усне опитування, а також перевірка набутих практичних навичок безпечних методів праці. Знання перевіряє той, хто проводив інструктаж. Про проведення первинного, повторного, позапланового інструктажів, стажування та допуск до роботи особа, яка проводила інструктаж, робить запис в журнал. При цьому обов’язкові підписи як того, кого інструктували, так і того, хто інструктував. Журнали інструктажів повинні бути пронумеровані, прошиті і скріплені печаткою ПП «ТВИОЛ» – являє собою невеликий за розміром магазин, який спеціалізується на продажі товарів переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, а також дитячого досугу, таких як: розвиваючі іграшки ,конструктори, м’які іграшки ,іграшки для дошкільного віку, настільні ігри, набори для творчості, пазли. Головними цілями діяльності ПП «ТВИОЛ» є: отримання прибутку для подальшого розвитку організації; реалізація товарів, що задовольняють потреби і попит покупців, надання різних основних і додаткових послуг для обслуговування покупців; вивчення потреб і потреб споживачів; вивчення постачальників і інші. Місце розташування магазину - пр. Косіора, 184, м. Харків. Для зручного доступу до магазину можно скористатись декількома видами громадського транспорту. Магазин оснащений вітринами, полицями, прилавками, касовими апаратами і калькуляторами. Приміщення орендується. Інтер’єр в середині будівлі переважають теплі кольори. Стіни оздоблені- світлою фарбою, підлога – світлим,плінтусом. Перше враження про магазин покупець отримує ще до входу в нього. І тут вирішальне вплив на сприйняття споживачів надає екстер'єр. Фасад будівлі повинен знаходитися в хорошому стані, щоб вже при першому погляді на нього виникало бажання його відвідати. Торговельна площа: 280 м2 , площа складських приміщень - 200 м2 Режим роботи з 7.30 до 21.30, без перерв і вихідних. Роздрібна торгівля – це торгова діяльність із продажу товарів та послуг безпосередньо до споживачів для особистого, сімейного чи домашнього використання. Всі учасники каналів розподілу – виробники, оптовики, імпортери – можуть в ролі роздрібних торговців, якщо збувають продукцію безпосередньо до споживачів. Підприємства роздрібної торгівлі мають забезпечити:
На фасаді торговельного приміщення підприємства роздрібної торгівлі має бути вивіска із зазначенням його назви та власника або уповноваженого ним органу. Біля входу до цього приміщення на видному місці розміщують інформацію про режим роботи. Роздрібний торговець до початку роботи має поповнити товарні запаси у місці продажу, обновити викладку товарів (оформлення вітрин), перевірити наявність правильно оформлених і завірених цінників, а також відповідного інвентаря та пакувальних матеріалів, виконати інші роботи для забезпечення належного обслуговування покупців. Усі товари у суб’єкта господарювання мають бути із відповідними документами, наявність яких передбачена чинним законодавством (товарно-транспортні накладні, рахунки-фактури, прибутково-видаткові накладні, сертифікат відповідності державної системи сертифікації або копія зазначеного сертифіката, завірена суб’єктом господарювання, що відпустив товар, який підлягає обов’язковій сертифікації, тощо). Підприємство роздрібної торгівлі реалізує товари лише за наявності документів, які засвідчують їхню якість. У пунктах дрібнороздрібної торговельної мережі на товари, одержані для продажу, в обов’язковому порядку мають бути:
Перед початком торгівлі товари, що надійшли до продажу, розпаковують і розкладають на прилавках і полицях стаціонарних пунктів дрібнороздрібної мережі, а також у розвозках і розносках. Перевіряється справність ваговимірювальних приладів, електронних контрольно-касових апаратів та інвентарю. Зразки товарів ярликами цін (цінниками), що є у продажу, треба виставити у видному для покупців місці. Товари мають відпускатися покупцям повною мірою і вагою за готівку. Покупці мають право вільно оборати товар, перевіряти його якість, міру, вагу й ціну. Працівники дрібнороздрібної торговельної мережі зобов’язані надати покупцям повну можливість відібрати товар, ознайомитися з його особливістю, якістю та правилами користування. Сучасна організація роздрібної торгівлі вимагає ретельної підготовки торговельного персоналу, постійного вдосконалення діяльності торговельних працівників на всіх етапах обслуговування покупців. 2. ДОСЛІДЖЕННЯ РИНКУ ТОВАРІВ ТА ПОСЛУГ Важливою складовою частиною маркетингової діяльності є маркетингові дослідження, як надзвичайно важливі заходи, які треба здійснювати планомірно і постійно, для співставлення очікуваних результатів з реальною ситуацією на ринку для своєчасного реагування на неї і внесення коректив у підприємницьку діяльність. Сучасному підприємцю для орієнтації в ринковому середовищі недостатньо особистої інтуїції, чужих суджень, висловів, думок та висновків. Йому потрібна інформація щодо існуючих і очікуваних ринкових проблем та способів їх розв'язання. З кожним роком в умовах конкуренції для зменшення міри ризику фірма повинна володіти надійною інформацією про товарне виробництво, середовище конкуренції, стан економіки регіону, країни, фірми, і стосовно цього будувати свою політику на ринку. Маркетингові дослідження - цс система збору, обробки та аналізу інформативних даних про ситуацію на ринку для зменшення ризику підприємницької діяльності і прийняття відповідних обґрунтованих маркетингових рішень. Маркетингові дослідження передбачають аналіз продажу та маркетингових можливостей, прогнозування продажу. Результати маркетингових досліджень фірми використовують під час планування га контролю діяльності. Основні завдання маркетингових досліджень підприємства «ТВИОЛ» :
В Україні галузь оптової торгівлі комп'ютерами, периферійним устаткуванням і програмним забезпеченням розвивається швидкими темпами. За останні декілька років попит постійно зростає. Попит — це кількість товарів і послуг, яка хоче і може собі дозволити придбати населення за певною ціною і протягом певного відрізку часу. Закон попиту полягає в тому, що він зростає при зниженні ціни на товар знижується, як тільки вартість продукції зростає. Тобто попит це свого роду гойдалки. Попит не є величиною постійною, він знаходиться весь час у русі. Фактори, які впливають на попит на підприємстві «ТВИОЛ» :
3. ОРГАНІЗАЦІЯ ТОВАРОЗАБЕЗПЕЧЕННЯ Товарозабезпечення торговельній мережі - це процес доведення товарів до магазинів в кількості та асортименті, що відповідають попиту населення. Господарські зв'язки - необхідна умова діяльності підприємств, тому що вони забезпечують безперебійність постачання, безперервність процесу виробництва й своєчасність відвантаження й реалізації продукції. Підприємство в процесі комерційної діяльності вступає в економічні і юридичні відносини зі своїми клієнтами, постачальниками й партнерами. Підприємство «ТВИОЛ» використовує безготівковий розрахунок. Відповідно постанови безготівковий розрахунок - це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, внесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях. Безготівкові розрахунки - система грошових розрахунків, які здійснюються без участі готівки, тобто перерахуванням банком певної суми з рахунків платників на рахунки одержувачів коштів або заліком взаємних вимог. Значення безготівкових розрахунків полягає в: прискоренні обігу грошових коштів; зменшенні потреби в готівці; зменшенні витрат на проведення касових операцій, збереженні грошей; сприянні акумуляції тимчасово вільних коштів юридичних та фізичних осіб на рахунках в банках (вони є кредитними ресурсами). Так, безготівкові розрахунки на підприємстві «ТВИОЛ» здійснюються із застосуванням платіжних інструментів у формі: • Платіжне доручення - розрахунковий документ, що містить письмове доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунку зазначеної суми коштів та її перерахування на рахунок отримувача.
Договір поставки - письмова угода між постачальником і покупцем про те, що постачальник у встановлений термін зобов’язується відпускати певну кількість товару певного асортименту, а покупець - сплатити їх вартість. У разі порушення умов договору обидві сторони несуть майнову відповідальність. Головні умови договору: предмет поставки, строки поставки і ціна товару. Якщо відсутня хоча б одне умови - він не дійсний. Договір укладається на певний термін. ПП «ТВИОЛ» має надійних партнерів. Щоб знайти постачальників керівник фірми складав список потенційних постачальників кожного виду товарів, для їх аналізу. Джерелом інформації для складання списку постачальників є вивчення ринку товарів. Потім проводиться аналіз постачальників та закінчується оцінкою постачальників. Проаналізувавши можливих постачальників в м. Харкові та України, було виявлено трьох потенційних постачальників: ПТ «Барс», ТОВ «Мікі», ПП «Лялька» Ми розглянемо потенційних постачальників за допомогою бальної системи оцінювання. За кожним критерієм можливо отримання одній з наступних трьох оцінок: дуже добре (5 балів), добре ( 4 бала), задовільно (3 бала) й погано (2 бала). Основні показники переваг потенційними постачальниками доцільно представити у вигляді таблиці 3.1. Таблиця 3.1. Оцінка потенційних постачальників
Потім треба зробити розрахунки. Приклад розрахунку рейтингу постачальників наведено у таблиці 3.2. Таблиця 3.2. Приклад розрахунку рейтингу постачальників
Розрахувавши рейтинг для різних постачальників і порівнюючи отриманні результати, визначаємо найкращого партнера. В нашому випадку це ТОВ «Мікі». 4. ФОРМУВАННЯ АСОРТИМЕНТУ ТОВАРІВ НА ПІДПРИЄМСТВІ Під час формування асортименту товарів у роздрібній торговельній мережі найважливішою вимогою є максимальне задоволеній попиту покупців при найменших затратах часу на їх придбання при забезпеченні прибуткової роботи магазинів. Однією з найважливіших характеристик товарів є асортимент, який визначає принципові відмінності між товарами різних видів і найменувань. Асортимент - це набір товарів, що формується за певними ознаками і задовольняє різноманітні, аналогічні і індивідуальні потреби. Формування асортименту — це процес підбору та встановлення номенклатури товарів, що відповідає попиту покупців і забезпечує високу прибутковість роботи торговельного підприємства. Формування асортименту товарів - складний процес, на який впливає ціла низка чинників. Умовно їх можна поділити на загальні (не залежать від умов роботи магазину) і специфічні (пов'язані з умовами функціонування, організацією і технологією торгівлі в магазині). До загальних чинників належать попит покупців і виробництво товарів, а також соціально-економічні, демографічні, національно-побутові га природно-кліматичні. Раціональний асортимент товарів у магазинах - це асортимент, який відповідає попиту покупців. При цьому попит формує вимоги до асортименту, а виробництво їх задовольняє. Для успішної роботи працівники торгівлі повинні мати достовірну інформацію про обсяг та структуру попиту, динаміку його змін, особливості формування на підприємствах різних типів, форм власності, спеціалізації. Одним з найважливіших чинників формування товарного асортименту є виробництво та імпорт товарів народного споживання, оскільки їх обсяг і асортиментна структура обумовлюють пропозицію товарів на товарному ринку. Основними соціально-економічними чинниками є соціальний склад населення, характер його трудової діяльності, рівень цін, доходів та соціального забезпечення населення, розвиток на спрямованість основних виробничих галузей у регіоні, культурно-побутові умови проживання тощо. До складу демографічних чинників належать професійний склад населення, склад за статтю і віком, кількістю сімей, що обслуговуються магазином. Національно-побутовими чинниками є структура населення за національною ознакою, його звичаї і традиції у споживанні окремих товарів. Під природно-кліматичними чинниками розуміють вплив природних і кліматичних особливостей окремих районів, місцевого сезонного календаря та формування асортименту товарів у магазинах. До специфічних чинників, які впливають на формування асортименту товарів у кожному конкретному магазині, належать: тип і розмір магазину, його технічна оснащеність; умови товаропостачання; чисельність населення, що обслуговується; місце знаходження магазину; транспортні умови, в тому числі стабільність транспортних комунікацій у різні сезони року; щільність транспортної мережі; середній радіус дії і пропускна спроможність магазину. Кожен з названих чинників по-різному впливає на порядок формування асортименту. Не всі чинники з перерахованих можуть бути зіставленні та оцінені кількісно. Таким чином, у теперішній час на етапі розвитку торгівлі, її технічного оснащення та впровадження в практику роботи сучасних магазинів комп’ютерних технологій, перспективною є розробка асортиментних моделей у межах окремих етнографічних та кліматичних зон. Об’єктивною передумовою впровадження таких асортиментних моделей в роздрібну торгівлю України є проведена в останні роки робота з впровадженням у виробництво та торгівлю штрихкодування та електронних контрольно-касових апаратів. 5. ПРИЙМАННЯ, ЗБЕРІГАННЯ ТА ПІДГОТОВКА ТОВАРІВ ДО ПРОДАЖУ Приймання товарів — це комплекс робіт з перевірки кількості та якості отриманих товарів, оформлення їх приймання відповідними документами та оприбуткування товарів на складі. Основними нормативними документами для прийняття товарів є інструкція «Про порядок приймання продукції виробничо-технічною призначення і товарів народного споживання за кількістю» та інструкція «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю», а також «Положення про постачання товарів народною споживання». Технологія приймання починається з перевірки даних, вказаних в транспортних та супроводжуючих документах (накладній, рахунок-фактурі, товарно-транспортній накладній, специфікації). Приймання товарів за кількістю та якістю покладається на матеріально відповідальних осіб. На підприємстві ТОВ «Скомср» такий процесу приймання товарів:
правильності їх оформлення;
даним супровідних документів;
прейскуранту або протоколу узгодження договірної ціни;
Під час проходження виробничої практики я не одноразово брала участь у прийманні товарів по кількості та якості. А також взяла участь у підготовці товару до продажу. Виконання операцій попередньої підготовки товарів до продажу створює можливість подання товарів у належному вигляді в торговий зал. Загальні операції попередньої підготовки товарів до продажу на підприємстві «ТВИОЛ» передбачають:
Так, як підприємство «Скомер» займається ремонту телефонів, комп’ютері, ноутбуків, планшетів, електронних книг, принтерів сканерів, фотоапаратів та інше. Щоб пристрої за час перебування на підприємстві не пошкодився їх треба зберігати спеціально відведеному для цього місця, стежити щоб він не контактував з іншою технікою, підтримувати температуру і вологість повітря, тримати на відстані від води, щоб не утворювалася корозія. 6. ПРОДАЖ ТОВАРІВ ТА ОБСЛУГОВУВАННЯ ПОКУПІЦВ Роздрібний продаж товарів є найважливішим елементом комерційної діяльності, яка надає безпосередній вплив на кінцевий результат роботи організації торгівлі. Метод роздрібного продажу товарів - сукупність прийомів і способів та операцій, спрямованих на раціональну організацію процесу продажу товарів. Підприємство «ТВИОЛ» використовує такі методи роздрібного продажу товарів:
Магазин надає послуги по ремонту телефонів, комп'ютерів, ноутбуків, планшетів, електронних книг, принтерів сканерів, фотоапаратів та інше. На роботу і на встановлені запчастини поширюється гарантія терміном 1 місяць з моменту передачі апарату клієнту. Однак кожен випадок повторного звернення після ремонту розглядається окремо. Якщо несправність дійсно повторилася не з вини клієнта, або проявився нечасто виникає брак запчастини, можливий гарантійний ремонт і після закінчення місячного терміну. Гарантійний талон є документом, який видасться при купівлі товару і підтверджує наявність у продавця обов'язків по обслуговуванню і ремонту товару при наявності на те підстав. У гарантійному талоні повинні бути вказані: модель серійний номер найменування товару дата здійснення ремонту. (Цей пункт дозволяє правильно розрахувати термін, протягом якого буде діяти гарантія); гарантійний термін, який повинен бути не менше встановленого законодавством гарантійного терміну на телефон; інформація про продавця (реквізити, найменування, адреса), підпис його представника та друк. У гарантійних талонах містяться адреси сервіс-центрів і координати фірми-виробника. Маючи на руках гарантійний талон і потребуючи ремонту телефону по гарантії, споживач може звернутися в ссрвіс-цснтр, який мас договір на надання послуг з виробником пристрою. Крім того, у багатьох фірм-продавців є власні сервіс-центри. Гарантійний талон повинен бути надрукований на якісному папері і мати чітко написаний текст. Куток споживача - стенд з регламентованою інформацією для максимального забезпечення інформування та захисту інтересів споживачів. Куточок споживача на підприємстві ПП «ТВИОЛ» оформляють вигляді стенду, розміщують на ньому інформацію про продавця, правила продажу конкретних товарів або послуги. Встановлений на видному і доступному для відвідувачів місці: в торговому залі магазину.. У «Кутку споживача» повинна бути розмішена наступна основна інформація :
7. ТРАНСПОРТНА ЛОГІСТИКА Транспортування - це ключова комплексна активність, пов'язана з переміщенням матеріальних ресурсів, незавершеного виробництва або готової продукції певним транспортним засобом у логістичному ланцюзі, яка складається, у свою чергу, з комплексних та елементарних активностей, що охоплюють експедирування, вантажопереробку, упакування, передачу прав власності на вантаж, страхування і г. ін. Транспортна логістика - функціональна сфера логістики, що оптимізм логістичні операції на шляху матеріального потоку від постачальника до кінцевого споживача, що здійснюється з застосуванням транспортних засобів. Транспортування можна визначити як логістичну функцію, пов'язану з переміщенням матеріального потоку певним транспортним засобом в логістичному ланцюгу, яка складається з множини логістичиих операції, включаючи експедиційне обслуговування, вантажопереробку, упаковку, передачу прав власності на товар, страхування, охорону тощо. Підприємство «ТВИОЛ» використовує автомобільний вид транспорту. Переваги автомобільного транспорту: висока доступність, гнучкість, швидкість доставки, маневреність, доставка "від дверей до дверей", високий рівень збереження вантажів, можливість транспортування малих партій вантажів, широкі можливості вибору перевізника. Недоліки автомобільного транспорту: низька пропускна здатність, залежність від дорожніх і погодних умов, відносно велика собівартість перевезень на великі відстані, не екологічність. 8. ОБЛІК ТОВАРНО-МАТЕРІАЛЬНИХ ЦІННОСТЕЙ ТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЇХ ЗБЕРІГАННЯ Інвентаризаційний опис застосовується для оформлення даних інвентаризації основних засобів (будівель, споруд, передавальних пристроїв машин і обладнання, транспортних засобів, інструменту, обчислювальної техніки, виробничого і господарського інвентарю тощо). Інвентаризаційний опис складається в одному примірнику комісією окремо за кожним місцезнаходженням цінностей і посадової особи, відповідальної за збереження основних засобів, передається в бухгалтерію. До початку інвентаризації від кожної особи або групи осіб, що відповідають за збереження цінностей, береться розписка. Розписка включена в заголовну частину інвентаризаційного опису. На останній сторінці форми перед підписом голови комісії дано дві вільні рядки для запису останніх номерів документів у разі руху основних засобів під час інвентаризації. При інвентаризації товарно-матеріальних цінностей, прийнятих на відповідальне зберігання, записи в опис виробляються інвентаризаційною комісією на підставі перевірки і перерахунку цінностей у натурі. Товари та матеріали, що зберігаються на складах інших організацій, заносяться до опису на підставі документів, що підтверджують здачу цих цінностей на відповідальне зберігання. Після оформлення у встановленому порядку опис передається в бухгалтерію або на обчислювальну установку для складання порівнювальної відомості. Взяла участь у прийманні т оформленні товарів по кількості. На підприємстві користуються типовою інструкцією «Про порядок списання матеріальних цінностей з балансу бюджетних установ». Для визначення непридатності матеріальних цінностей і встановлення неможливості або неефективності проведення їх відновлювального ремонту, а також для оформлення необхідної документації на списання цих цінностей, наказом керівника установи щорічно створюється постійно діюча комісія. За результатами обстеження комісією складаються акти про списання матеріальних цінностей. В акті про списання матеріальних цінностей детально висвітлюються причини вибуття об'єкта, стан основних частин, деталей і вузлів, конструктивних елементів та обґрунтовується недоцільність і неможливість їх відновлення. Акти про списання матеріальних цінностей, складені комісією, затверджуються керівником установи. 9. KOНКУРЕНТНОЗДАТНІСТЬ ПІДІРИЄМСТВА Конкурентоспроможність підприємства - це відносна характеристика, яка відображає відмінності у розвитку даної фірми від розвитку конкурентних фірм за ступенем задоволення своїми товарами потреб людей і по ефективності виробничої діяльності. Оцінка конкурентоспроможності підприємства - це перш за все аналіз результатів його боротьби з конкурентами. Такий прогноз можна отримати на основі зіставлення факторів конкурентоспроможності підприємства, що оцінюється. Проаналізувавши ринок конкурентів в м. Харкові та України, було виявлено трьох потенційних конкурентів: ТОВ «Насінсве», ТОВ «Делен», фізична особа підприємець Мошна Юрій Леонідович. ТОВ «Насіневе» працює вже десять років на високому рівні обслуговування , має дуже розширений асортимент, гарну якість продукції, та відповідну якості ціну. ТОВ «Делен» є найслабкішим серед інших підприємств, головний мінус його це зависока ціна для мало розширеного асортименту та не високій якості продукції. Нейтральне положення займає фізична особа підприємець Мошна Юрій Леонідович працює вже п’ять років, має більш-менш розширений асортимент, добру якість, та низьку ціну. Ми розглянемо конкурентоспроможність запропонованих послуг з допомогою бальної системи оцінювання, порівнюючи його з послугами фірм-конкурентів. За кожним критерієм можливо отримання одній з наступних трьох оцінок: дуже добре (5 бала),добре ( 4 бала), задовільно (З бала) й погано (2 бал). Основні показники переваг підприємства в порівнянні з потенційними конкурентами доцільно представити у вигляді таблиці 7.1. На підставі даної таблиці можна зробити висновок, що дане підприємство буде конкурентоздатне в обраній сфері. Головним конкурентом підприємства ПП «ТВИОЛ» є підприємство ТОВ «Делен». Розрахунок конкурентоспроможності представлений у таблиці 7.2. Таблиця 7.1. Оцінка переваг створюваного підприємства в порівнянні з потенційними конкурентами
Таблиця 7.2. Розрахунок конкурентоспроможності
Основні показники SWOT - аналіз підприємства ПП «ТВИОЛ» доцільно представити у вигляді таблиці 7.3. Таблиця 7.3. SWOT - аналіз підприємства
На основі проведеного аналізу конкурентних позицій учасників ринку можна зробити відповідні висновки щодо конкурентоспроможності на обраному ринку підприємства, завдяки таким факторам як: висока якість товару, кваліфікований персонал, середня ціна, великий попит на послуги, великий ринок споживачів. 10. ОРГАНІЗАЦІЯ ОПОДАТКУВАННЯ НА ПІДПРИЄМСТВІ Податки - це обов'язкові платежі фізичних і юридичних осіб до державного та місцевих бюджетів, що здійснюють у порядку і па умовах, визначених чинним законодавством. Податки поділять на: прямі та непрямі. Непрямі податки носять характер податків на споживання і відрізняються від прямих за методом стягнення або за формою оподаткування. В Україні застосовують два види непрямих податків універсальні та специфічні акцизи і мита. В Україні є такі загальнодержавні податки і збори: податок па додану вартість (ПДВ); акцизний збір; податок па прибуток підприємств; мито; державне мито; податок на нерухоме майно; плата за землю; рентні платежі; податок з власників транспортних засобів; податок на промисел; плата за торговий патент; податок з доходів фізичних осіб; збір за геологорозвідувальні роботи; збір за спеціальне використання природних ресурсів; збір за забруднення навколишнього середовища; збір на обов'язкове пенсійне страхування; збір па обов'язкове соціальне страхування; збір па обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття; єдиний збір у пунктах пропуску через кордон (ЄЗППК); збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства; єдиний податок; фіксований сільськогосподарський податок; фіксований податок. Податки і збори підприємство сплачує до відповідного бюджету у безготівковій формі перерахуванням відповідної суми коштів з поточного рахунку підприємства на рахунку органів державного казначейства України. Спрощена система оподаткування або сплата єдиного податку введена Указом Президента "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 03.07.1998 р. Юридичні особи будь-якої організаційно-правової форми та форми власності можуть обирати спрощену систему оподаткування за умови, якщо:
Для переходу із загальної на спрощену систему (сплату єдиного податку) необхідно подати письмову заяву до органу державної податкової служби за місцем державної реєстрації і зазначити, яку саме ставку єдиного податку підприємство бажає обрати (6 % + ГІДВ або 10 %). Заява подасться не пізніше ,ніж за І5 днів до початку наступного звітного періоду з умови сплати всіх установлених податків та обов'язкових платежів за попередній звітний період. Переходити з однієї системи оподаткування на іншу можна лише 1 раз за календарний рік.  | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||