Лекция. Лекция_3_БУВЭД. Тема Зовнішньоекономічні контракти й особливості відображення інформації в системі бухгалтерському обліку
 Скачать 86 Kb.
|
|
Тема 2. Зовнішньоекономічні контракти й особливості відображення інформації в системі бухгалтерському обліку Зміст і структура зовнішньоекономічного договору (контракту) та його значення в урегулюванні взаємних зобов'язань Використання міжнародних правил "ІНКОТЕРМС" за зовнішньоекономічними договорами (контрактами) 1.Зміст і структура зовнішньоекономічного договору (контракту) та його значення в урегулюванні взаємних зобов'язань Відповідно ст. 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" зовнішньоекономічний договір (контракт) - це матеріально оформлена угода двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності. Питання щодо форми, порядку укладення та виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) регулюють наступні основні законодавчі та інші нормативні акти України; Господарський кодекс України; Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16.04.91 р.; Декрет Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02.93 р.; Постанова Кабінету Міністрів України і Національного банку України "Про типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів) і типові форми захисних застережень до зовнішньоекономічних договорів (контрактів), що передбачають розрахунки в іноземній валюті" від 21.06.95 р. № 444. В міжнародній комерційній практиці існують різноманітні угоди, їх зміст залежить від операції, яку збирається здійснити контрагент. В основі кожної міжнародної угоди лежать положення класичного договору купівлі-продажу. В міжнародній комерційній практиці договір купівлі-продажу товарів у матеріально-речовій формі між суб'єктами діяльності називається контрактом. Він включає в себе угоду про виникнення договірного зобов'язання між контрагентами, має певну форму і представляє собою комерційний документ, в якому міститься письмова домовленість сторін про поставку товару, порядок передачі права власності, а також права й обов'язків сторін по виконанню угоди. Основна відмінність договору купівлі-продажу від усіх інших видів договорів полягає в обов'язковій умові про перехід права власності на товар від продавця до покупця. В інших договорах немає умови про перехід права власності на товар. Для підписання зовнішньоекономічного договору (контракту), згідно з ч. З ст. 6 Закону "Про зовнішньоекономічну діяльність", суб'єкту цього виду діяльності не потрібен дозвіл будь-якого органу державної влади, управління або вищої організації, за винятком випадків, передбачених законами України. Форма зовнішньоекономічного договору.Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом. Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність" не визнає за суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності права самостійно визначати форму й порядок підписання зовнішньоекономічного договору, а покладає на них обов'язок керуватися вимогами законів або міжнародних договорів України. Порядок підписання зовнішньоекономічного договору залежить від того, хто є його стороною - юридична або фізична особа. Якщо зовнішньоекономічний договір підписується фізичною особою; потрібен підпис тільки цієї особи. Від імені юридичних осіб зовнішньоекономічний договір підписують одна особа, повноваження якої на укладення договору мають випливати з довіреності, установчих документів, договорів та інших підстав, що не суперечать Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність". Форма й зміст зовнішньоекономічного договору в значній мірі визначається тими функціями, які він виконує. Основна з них регулююча, оскільки він регулює економічні відносини між сторонами. Регулююча функція діє через умови, за якими досягнута угода. З точки зору обов'язковості умови контракту діляться на обов'язкові й додаткові. До обов'язкових умов відносяться: найменування сторін – учасників операції; предмет контракту; базисні умови постачання, ціна, кількість і якість товару; умови платежу; санкції й рекламації; юридична адреса й підписи сторін. До додаткових умов відносяться: умови передачі - приймання товарів (робіт, послуг); страховка; відвантажувальні документи; упаковка і маркірування; гарантії; форс-мажорні обставини; арбітраж; інші умови. З точки зору універсальності умови контракту діляться на універсальні (типові) і індивідуальні. До універсальних умов відносяться: формулювання преамбули; умови здача-приймання товарів (робіт, послуг); базисні умови постачання; умови платежу; упаковка й маркірування; гарантії; санкції й рекламації; форс-мажорні обставини; арбітраж. Індивідуальні умови включають у себе: найменування сторін-учасників операції; предмет контракту; якість і кількість товару; ціна; терміни постачання, юридична адреса й підписи сторін. Наявність вказаних умов обов'язкова. Після вступної частини договору слідує безпосередній виклад умов зовнішньоторговельної операції, які відбиваються у відповідних розділах. Кількість розділів договору залежить від характеру товару і договірних умов. Згідно з Положенням зовнішньоекономічний договір обов'язково повинен містити 13 істотних умов, які складають його зміст Зміст зовнішньоекономічного договору.Зовнішньоекономічний договір обов'язково повинен містити наступні розділи: 1. Назва договору, дата та місце його укладення. 2. Преамбула. 3. Предмет договору. 4. Кількість та якість товару. 5. Базисні умови поставок товарів (прийому/здачі виконаних робіт або наданих послуг). 6. Ціна та загальна вартість договору. 7.Умови платежів. 8. Умови здачі-приймання товару (робіт, послуг). 9.Упаковка та маркування. 10. Форс-мажорні обставини. 11. Порядок застосування санкцій та рекламацій. 12. Порядок урегулювання суперечок. 13. Заключна частина договору. Порядок реєстрації зовнішньоекономічних договорів (контрактів) Згідно, вказаним документам обов'язкової реєстрації підлягають договори, укладені суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України всіх форм власності, предметом яких є: товари, відносини з реекспорту яких регулюється чинним законодавством України та міжнародними договорами України; - товари походженням з України, відносно яких: міжнародними договорами передбачені добровільні обмеження експорту з метою запобігання демпінгу; здійснюються антидемпінгові процедури; імпорт, яких в інші держави квотується, ліцензується відповідно до законодавства цих держав або нормативних актів економічних угруповань, митних союзів; експорт яких здійснюється в рамках бартерних (товарообмінних) операцій або операцій із зустрічною торгівлею. Облік контрактів, їх реєстрація, оформлення і видача реєстраційних карток здійснюється у Міністерстві економіки України, Управлінням контрактного обліку і нетарифного регулювання, Управлінням із питань інвестиційної співпраці І валютного регулювання, Головним управлінням експортного контролю, Управлінням правового забезпечення у межах наданих їм повноважень, коли облікова вартість зовнішньоекономічного договору (контракту) перевищує 3 млн. дол. США Для реєстрації зовнішньоекономічного договору суб'єкт, що є стороною контракту, додає такі документи: • заяву в довільній формі на офіційному бланку суб'єкта підприємницької діяльності заявника за підписом його керівника; • інформаційну картку зовнішньоекономічного договору за формою відповідно до вимог наказу; • оригінал зовнішньоекономічного договору з усіма чинними на дату подання додатками, специфікаціями, додатковими угодами та іншими документами, які є частинами контракту, та його копію, засвідчену в установленому порядку; • копію свідчення про державну реєстрацію, завірену керівником суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності; • копію витягу з торгового, банківського або судового реєстру або реєстраційного посвідчення місцевого органу влади іноземної держави про реєстрацію іноземного суб'єкта засвідчену керівником суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності України (надається тільки у разі попереднього постачання товару); • документ про сплату послуг за реєстрацію зовнішньоекономічного договору; • оригінали договорів: доручень, комісії, агентських, спільної діяльності та співробітництва, консигнації, дилерських, дистриб'юторських, оренди, найму, лізингу, зберігання та їх копії, засвідчені у зазначеному порядку для посередницьких організацій, що здійснюють експортно-імпортні операції для іншого суб’єкта. Облік (реєстрація) зовнішньоекономічних договорів здійснюється у строк не більш як сім робочих днів Із дати подання, указаних документів. Документом, підтверджуючим реєстрацію зовнішньоекономічного договору, є відповідна картка, яка видається у двох примірниках: перший для митних органів, а другий залишається у суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності. Картка реєстрації-обліку зовнішньоекономічного договору встановленої форми є основою для митного оформлення товарів. Для товарів, які не входять у перелік вказана реєстрація не потрібно. Картка реєстрації-обліку зовнішньоекономічного договору дійсна для митного оформлення товарів, які є предметом відповідного договору до кінця поточного календарного року і втрачає силу після здійснення митного оформлення товарів, які експортуються, в повному об'ємі, передбаченому договором. Картка реєстрації-обліку зовнішньоекономічного договору може бути достроково втратити силу до кінця поточного року у разі відповідного представлення МЕУ в Державну митну службу України. 2. Використання міжнародних правил "ІНКОТЕРМС" за зовнішньоекономічними договорами (контрактами) Міжнародна торгова практика виробила різні типи базисних умов постачання товарів, що враховують так чи інакше транспортний чинник у зовнішньоторговельній ціні. "Міжнародні правила тлумачення торгових термінів "ІНКОТЕРМС" встановлюють базис ціни в залежності від того, чи включаються витрати по транспортуванню та інші витрати у ціну товару чи ні. Суб'єкти підприємницької діяльності України всіх форм власності при укладенні зовнішньоекономічних договорів (контрактів) предметом яких є товари, застосовують Міжнародні правила інтерпретації комерційних термінів із метою однакового тлумачення комерційних термінів учасників відносин "ІНКОТЕРМС" випуску 2000 р. або "ІНКОТЕРМС-90". У правилах "ІНКОТЕРМС" взаємні зобов'язання продавця й покупця об'єднані в десять розділів, містять 13 термінів, об'єднаних у чотири групи. У кожному з них зобов'язанням продавця відповідають зобов'язанням покупця, до розділів, що охоплюють позицію відповідно продавця або покупця, входять такі: надання товару відповідно до договору (сплата ціни); ліцензії, дозволи й формальності; договір перевезення й страхування, постачання (прийняття постачання); перехід ризику; повідомлення покупця (продавця); розподіл прибутків; доказ постачання, транспортний документ або відповідна інформація через ЕОМ; перевірка товару, упакування, маркування; інші зобов'язання. Базисні умови визначають: • транспортні умови: хто і за чий рахунок забезпечує транспортування шпурів обраним видом транспортного засобу на усьому шляху його слідування під продавця до покупця; • умови по оформленню документів; • умови передачі - приймання товарів. Всі умови постачання, що входять в "ІНКОТЕРМС" на 4 групи, починаючи з умов, по яких практично вся відповідальність покладається на покупця, і закінчуючи тими, по яких усі витрати й ризики несе продавець. Перша група /Е - умова/ під назвою «Франко-завод», «Франко- Підприємство» передбачає покладання обов'язків на продавця по відпустці товару покупцеві безпосередньо на своєму складі. З моменту передачі товарів покупцеві переходить ризик випадкового знищення товару і він несе всі витрати, пов'язанні з їх перевезенням: навантаження, транспортування, страхування товару, здійснює декларування зазначених товарів на митниці, оплачує мита. Друга група /F- умови/ - передбачає виконання зобов'язань і відповідальність продавця до моменту передачі вантажу транспортним коштам, вказаним покупцем, і передачі товару основному перевізнику. Основний вигляд транспорту оплачується покупцем. В умовах групи Р це зазначено точного опису процедури здачі-приймання товару. Тому при укладанні контракту слід як найдетальніше відображати процедуру передачі товару з метою запобігання непорозумінь. Ця група має наступні різновиди: FСА - "Франко-перевізник", "Франко вагон/платформа", "Франко/місто"; FАS /ФАС/ - "Франко вздовж борта/судна", "Франко-борт/порт відвантаження; FОВ /ФОБ/ - "Франко-борт". Третя група /С-умови/передбачає виконання зобов'язань продавцем по постачанню товару за свій рахунок у порт призначення, визначеного покупцем. При цьому продавець не несе відповідальності за втрати й пошкодження вантажу, та інші додаткові витрати після передачі вантажу основному перевізнику. По умовам цієї групи слід чітко розмежувати пункт передачі товару від продавця до перевізника, і особливо зважити на додаткові зобов'язання, які можуть змінити суті умови, але звести їх нанівець. Ця група має також декілька різновидів, у т.ч.: СFR /СФР/ - "Вартість і фрахт" ; СІF /СИФ/ - "Вартість, страховка й фрахт" /порт призначення вказаний/; СРТ /СПТ/ - "Перевезення оплачене до..." /місце призначення указано/; СІР /СІП/ - "Перевезення й страховка оплачені до..." /місце призначення вказано/. У четверту групу /Д — умови/входять умови, згідно з якими продавець повністю бере на себе всі ризики і несе всі витрати, пов'язані з доставкою вантажу в порт призначення. Ця група складається з наступних різновидів умов: DЕС /ДЕС/ - "Постачання франко-судно", "Постачання франко /міста", /місце призначення вказане/; DЕQ /ДЕК/ - "Постачання фрахт-причал" /мито сплачено/; DАF /ДАФ/ - "Постачання франко-кордон" /місце призначення указано/; DDU /ДДУ/ - "Постачання, мито не сплачене" /місце призначення вказане/; DDP /ДДП/- "Поставлено, мито сплачене" /місце призначення вказане/. Від базисних умов контракту залежать міра ризику по відшкодуванню вартості втрат вантажу або порушення його якості, а також величина витрат, пов'язаних із доставкою товару від продавця до покупця, митних зборів, податків, і в кінцевому результаті розмір ціни на цей товар. Характеризуючи обов’язки продавця в залежності від базисних умов постачання, їх можна класифікувати таким чином: група Е - відпустка товару; група F - передача основному перевізнику, основні витрати по перевезенню не оплачені; група С - передача основному перевізнику, основні витрати по перевезенню оплачені; група D - постачання товару. Група Е і група F відрізняються по обов'язках продавця по доставці товару. Групи С і D у цьому відношенні однакові: продавець доставляє товар у місце призначення і несе всі витрати по транспортуванню вантажу. Відмінність цих груп між собою - у відповідальності за ризик загибелі або пошкодження вантажу. У групі С- ця відповідальність на покупці, у групі D - на продавці. Якщо в контексті є пункти, що суперечать умовам "ІНКОТЕРМС", то ці пункти мають більшу юридичну силу, оскільки умови "ІНКОТЕРМС" втрачають цінність. Особливості відображення інформації зовнішньоекономічних договорів в системі бухгалтерського обліку Експортно-імпортні операції з погляду предмета зовнішньоекономічного договору (контракту) можна розділити на три групи: операції по руху товарів; операції по наданню робіт і послуг; операції по руху капіталів. Облік операцій по руху товарів, наданню робіт і послуг - це облік традиційних у зовнішньоекономічній діяльності операцій експорту, імпорту, реекспорту, реімпорту, бартеру. Облік руху капіталів - це облік інвестицій, у тому числі придбання й продаж цінних паперів, а також надання й одержання фінансових (банківських) кредитів із терміном більш, чим 90 днів. Зовнішньоторговельні постачання товарів є одним із видів зовнішньоторговельних операцій і являють собою процес купівлі-продажу, здійснюваний між покупцями, продавцями й посередниками в різних країнах. У залежності від виду здійснюваних зовнішньоторговельних постачань, тобто напрямку торгівлі, резидент України може бути експортером або імпортером. Вид зовнішньоторговельних постачань визначається напрямком торгівлі, а виходить, існують два види зовнішньоторговельних постачань: експорт та імпорт. Реекспорт і реімпорт є різновидом експортно-імпортних постачань і, як правило, є логічним продовженням раніше здійснених експорту й імпорту товарів. Сутність експортно-імпортних операцій по постачаннях товарів виражена в наступних функціях: організація й обслуговування зовнішньоторговельного обміну товарів; визнання на світовому ринку споживчої вартості товарів; організація міжнародного грошового обігу. Організація розрахунків по зовнішньоторговельним постачанням обумовлено: видом зовнішньоторговельного постачання; видом зв'язку між експортером і імпортером - прямий та непрямий - через посередника; умовами зовнішньоекономічного договору купівлі-продажу - базисні умови постачань та фінансові умови розрахунків. На організацію обліку експортно-імпортних операцій по постачанню товарів впливають умови їхнього здійснення або вид цих операцій. В зовнішньоекономічній діяльності здійснюються наступні види експортно-імпортних операцій по постачанню товарів: у рахунок міжурядових угод; у межах державного контракту; на умовах державного кредиту; на умовах комерційного кредиту або в рахунок відстрочки платежу; на умовах компенсаційної угоди; на умовах бартерного контракту; у рахунок падання допомоги. Вид зв'язку між експортером (постачальником) та імпортером (покупцем) визначає спосіб практичного здійснення конкретного виду постачань, називаний у міжнародній торговельній практиці "методом постачання". У міжнародній торговельній практиці використовується два основних методи здійснення цих постачань: прямій і непрямий. Посередники беруть на себе численні функції по покупці і реалізації товарів. З ними можуть бути укладені наступні види договорів: постачання, комісії, доручення на надання посередником різного роду послуг. За послуги посередник одержує винагороду в погоджених розмірах. Вибір форми договору визначається рядом факторів, але в першу чергу вибір залежить від статусу посередника й повноважень, якими він наділяється. Це у свою чергу впливає на предмет експортно-імпортних операцій по постачанню товарів. В одному випадку з посередником може бути укладений договір постачання, що не є зовнішньоекономічним договором, а з іншої сторони договір - доручення або договір - комісії. Останні припускають укладання договору і з іноземним контрагентом. Якщо за умовами договору комісіонер робить ввіз-вивіз товарів, то йому доручається оформляти операції по пропуску цих товарів через митний кордон. Таким чином, операції ввозу - вивозу через митний кордон по таких операціях в експортера або імпортера може ні бути, оскільки ці операції здійснені посередником. Базисні умови постачань - це сукупність умов доставки товарів від продавця до покупця. Базисні умови постачань можна охарактеризувати як форма постачань. В залежності від базисних умов постачань товарів в експортера та імпортера формуються операції, пов'язані з доставкою товарів згідно із зовнішньоекономічним договором (контрактом). Фінансові умови розрахунків також впливають на характер і кількість операцій у контрагентів, оскільки містять у собі: способи, умови, засоби платежу й форми розрахунків. Таким чином, здійснення експортно-імпортних операцій по постачанню товарів та наявність об'єктів обліку по них обумовлено численними факторами. Предметом обліку експортно-імпортних операційпо постачанню товарів є сукупність об'єктів обліку в процесі їхнього здійснення, що розкривають їх зміст. Об'єкти обліку досліджуваних операцій можна згрупувати у 2 групи: перша група - експортовані й імпортовані товари, що забезпечують здійснення цих постачань; друга - операції продажу і вивозу експортованих і покупки й ввозу імпортованих товарів і розрахунків по них у процесі здійснення цих операцій, обумовлені видом зовнішньоторговельного постачання, видом зв'язку між експортером і імпортером, умовами зовнішньоекономічного договору закупівлі-продажу й організаційних форм торгівлі. Ліцензування й квотування також є невід'ємною частиною здійснення експортно-імпортних операцій, включаючи бартерні. Ліцензуванню підлягають тільки визначені види товарів, перелік яких установлюється Кабінетом Міністром України щорічно, а також експортно-імпортні операції, по яких перевищені законодавчо встановлені терміни розрахунків. Розрахунки між резидентом і нерезидентом здійснюються тільки через уповноважені банки, у яких як засіб платежу використовується іноземна валюта. Для здійснення таких розрахунків одержувати індивідуальну ліцензію не потрібно. Розрахунки між резидентом і нерезидентом можуть здійснюватися й у валюті України (у гривнях), однак обов'язковою умовою для проведення таких розрахунків є одержання індивідуальної ліцензії Національного банку України. Крім того, одержання юридичними особами резидентами індивідуальної ліцензії вимагає здійснення деяких експортно-імпортних операцій. Особливістю зовнішньоторговельних постачань є, насамперед, те, що товари в таких угодах "перетинають" кордон однієї держави. Зовнішньоторговельні постачання вважаються здійсненими, якщо товар, обговорений у контракті, доставлений у пункт призначення, що можливо після виконання передбачених законодавством митних формальностей і процедур, тобто митного оформлення вантажу. Це спричиняє необхідність реєстрації суб'єктів зовнішньоторговельних поставок у митних органах для їх обліку як учасників зовнішньоекономічної діяльності. У ролі декларанта може виступати як резидент, так і нерезидент. Сторона, на яку покладаються обов'язки по декларуванню, установлюється за домовленістю сторін. Декларування товарів по операціям експортно-імпортних постачань також може проводитися іншим суб'єктом підприємницької діяльності в особі митного брокера, яким може бути юридична чи фізична особа, що здійснює декларування на підставі договору з власником вантажу та уповноваженим Державним митним комітетом по місцю реєстрації суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності. Сам процес оформлення вантажної митної декларації в залежності від багатьох факторів (оформлення поза місцем державної реєстрації суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності, необхідність підтвердження коду товару по Українському класифікатору товарів зовнішньоекономічної діяльності й сертифікації товару (УКТ ЗЕД) та ін.) може бути складним і тривалим. Митне оформлення може бути довершеним тільки після проведення усіх видів контролю. |