Тести по ГБС. Тести до навчальноо курсу Діагностика холелітіазу та його ускладнень
 Скачать 50.53 Kb.
|
|
Тести до навчальноо курсу: «Діагностика холелітіазу та його ускладнень» 1.Який метод дослідження дозволяє отримувати зображення жовчовивідних і панкреатичних проток, в різних проекціях без внутрішньовенного або перорального введення контрастних речовин? А. МРХПГ Б. фістулографія В. пероральна холецистографія Г. внутрішньовенна холеграфія Д. радіонуклідна діагностика 2. Формування каменів жовчного міхура обумовлено процесами: А. механічними Б. хімічними В. фізико-хімічними Г. інфекційними Д. біологічними 3. До 80% каменів жовчного міхура складається: А. з холестеролу Б. з вуглекислого кальцію В. з білірубінату кальцію Г. фосфору Д. змішані 4. Яка найчастіша причина виникнення гострого холециститу? А. травма. Б. холедохолітіаз В. вживання спецій Г. жовчнокам’яна хвороба Д. цироз печінки 5. Частота виявлення жовчних каменів в популяції економічно розвинутих країн складає: А. 5-10% Б. 10-15% В. 15-20% Г. 20-25% Д. 40-60% 6. До екстрацелюлярных контрастних речовин відносять: А. Магневіст Б. Мультіханс В. Прімовіст Г. Тесласкан 7. До тканиноспецифічних контрастних речовин відносять А. Омніскан Б. Тесласкан В. Дотар Г. Гадовіст 8. Абсолютним протипоказанням до проведення МРХПГ є: А. холецистектомія в анамнезі Б. знімні зубні протези В. апендектомія в анамнезі Г наявність вбудованного кардіостимулятору 9. Абсолютним протипоказанням до проведення МРХПГ є: А. імплантат середнього вуха Б. некомпенсована серцева недостатність В. вагітність Г. татуювання 10. Абсолютним протипоказанням до проведення МРХПГ є: А. внутрішньочерепні кровоспинні кліпси Б. некомпенсована серцева недостатність В. вагітність Г. татуювання 11. Відносним протипоказанням до проведення МРХПГ є: А. кардіостимулятор Б. імплантат середнього вуха В. декомпенсована сердцева недостатність Г. внутрішньочерепні кліпси 12. Відносним протипоказанням до проведення МРХПГ є: А.вагітність Б. кардіостимулятор В. імплантат середнього вуха Г. внутрішньочерепні кліпси 13. Відносним протипоказанням до проведення МРХПГ є: А. клаустрофобія Б. кардіостимулятор В. імплантат середнього вуха Г. внутрішньочерепні кліпси 14. Відносним протипоказанням до проведення МРХПГ є: А. загальний важкий стан пацієнта Б. кардіостимулятор В. імплантат середнього вуха Г. внутрішньочерепні кліпси 15. Який метод збору данних застосовують при МРХПГ товстим слебом, RARE: А. проекційна МРХПГ Б. багатошаровий метод В. секретин-стимульована МРХПГ Г. функціональна МРХПГ 16. Особливістю якого методу є отримання великої кількості зображень тонких прошарків дослідної зони? А. багатошаровий метод Б. проекційна МРХПГ В. секретин-стимульована МРХПГ Г. функціональна МРХПГ 17 Який метод застосовують при патологічних змінах протоку підшлункової залози? А. секретин-стимульована МРХПГ Б. багатошаровий метод В. проекційна МРХПГ Г. функціональна МРХПГ 18. Який метод проводять з використанням МР-ліпофільної парамагнітної контрастної речовини для оцінки гепато-біліарної екскреції? А. функціональна МРХПГ Б. багатошаровий метод В. проекційна МРХПГ Г. функціональна МРХПГ 19. Виберіть із переліку інвазивну методику дослідження: А. гідропресивна МРХПГ Б. багатошаровий метод В. проекційна МРХПГ Г. функціональна МРХПГ 20. Скільки сегментів виділяють у печінці? А. 10 Б. 9 В. 8 Г. 7 21. Які протоки при злитті утворюють загальну печінкову протоку? А. ductus hepaticus dexter et ductus choledochus Б. ductus hepaticus sinister et ductus choledochus В. ductus choledochus et ductus pancreaticus Г. ductus hepaticus dexter et ductus hepaticus sinister 22. Які протоки при злитті утворюють загальну жовчну протоку? А. ductus hepaticus communis et ductus cysticus Б. ductus hepaticus sinister et ductus choledochus В. ductus choledochus et ductus pancreaticus Г. ductus hepaticus dexter et ductus hepaticus sinister 23. У якій послідовності знаходяться загальна жовчна протока, печінкова артерія та воротна вена у печінково-дванадцятипалій зв`язці зправа-наліво? А. ductus choledochus, v. portae, a. hepatica Б. v. portae, ductus choledochus, a. hepatica В. v. portae, a. hepatica, ductus choledochus, Г. a. hepatica, ductus choledochus, v. portae 24. Які відділи виділяють у підшлунковій залозі? А. головка, тіло, хвіст Б.головка, тіло В. головка, шийка, тіло, хвіст Г. тіло, шийка, хвіст 25. Які частини має загальна жовчна протока? А. супрадуоденальна, ретродуоденальна, панкреатична, інтрамуральна Б. супрадуоденальна, антедуоденальна, ретропанкреатична, інтрамуральна В. супрадуоденальна, ретродуоденальна, панкреатична, інтрамуральна 26. У якій частині дванадцятипалої кишки знаходиться Фатерів сосочок? А. нисхідна частина Б. горизонтальна частина В. цибулина Г. висхідна частина 27. Головний симптом холецистолітіазу при МРХПГ: А. дефект наповнення жовчного міхура Б. збільшення жовчного міхура В. деформація жовчного міхура Г. зменшення жовчного міхура 28. Головний симптом холедохолітіазу при МРХПГ: А. дефект наповнення загальної жовчної протоки Б. збільшення жовчного міхура В. деформація жовчного міхура Г. зменшення жовчного міхура 29. При якій патології підшлункової залози визначаються негомогенність структури залози з вогнищами гіпоінтенсивного МР-сигналу, виражена нечіткість і нерівність контурів: А. панкреонекроз Б. кальцинати в підшлунковій залозі В. панкреатит Г. хронічний панкреатит 30. При цирозі контур печінки на МРТ: А. чіткий нерівний Б. чіткий рівний В. не візуалізується Г. нечіткий нерівний 31. Вогнищеве ураження паренхіми печінки при МРТ характеризується: А.збільшенням розмірів органу, горбистими контурами, вираженою неоднорідністю паренхіми Б.наявністю поодинокої або множинних ділянок зміненої щільності та структури, округлої форми, з чіткими контурами В.зменшенням розмірів органу, зміною характеру контурів і щільності паренхіми Г. всі відповіді є вірними 32. Утворення неоднорідної структури без чітких контурів в паренхімі печінки при МРТ є відображенням: А. кісти печінки Б. гепатиту В. цирозу печінки Г. пухлини печінки 33. При жировому гепатозі контур печінки: А. чіткий рівний Б. нечіткий рівний В. чіткий нерівний Г. всі відповіді є вірними 34 Показником нормального діаметру загальної жовчної протоки є: А діаметр менше 1 мм Б. діаметр менше 3 мм В. діаметр менше 5 мм Г. діаметр менше 10 мм 35. До основних компонентів жовчі не відноситься: А. вода Б. солі жовчних кислот В. холестерин Г. органічний матрикс 36. Холестеринові камені виникають у хворих: А. з цирозом печінки Б. з перенасиченою жовчю холестерином В. в похилому віці Г. з інфекціями жовчних шляхів 37. Чорні пігментні камені виникають у хворих: А. з гемолітичними захворюваннями Б. З гіпертриглицеридемією В. після хірургічних маніпуляцій на жовчних шляхах Г. з накопиченням нерозчинного білірубіну в жовчі 38. Яка найчастіша причина виникнення гострого холециститу? А. травма. Б. холедохолітіаз В. вживання спецій Г. жовчнокам’яна хвороба 39. Перелічте етіологічні фактори виникнення хронічного холециститу. А. ожиріння Б. порушення ліпідного обміну В. дискінезія жовчного міхура Г. усі приведені 40. Зсув кардіального відділу і тіла шлунка назад і вліво, а вихідного відділу - донизу, спостерігається: А. при портальній гіпертензії Б. при водянці жовчного міхура В. при збільшенні лівої частки печінки Г. при збільшенні підшлункової залози 41. Розтягування жовчного міхура водно-слизовим секретом має місце: А. при панкреонекрозі Б. при холангіті В. при перетоніті Г. при водянці 42. Метод вибору в діагностиці холангіту: А. МРХПГ Б. рентгенографія В. УЗД Г. КТ 43. Як буде накопичуватись контрастна речовина при абсцесі печінки? А. накопичення по периферії (капсулою) Б. не буде накопичення В. накопичення гомогенне Г. немає правильної відповіді 44. Яку інтенсивність сигналу має загальна жовчна протока на Т1-зваженному зображенні? А. гіпоінтенсивний Б. гіперінтенсивний В. гетерогенний Г. ізоінтенсивний 45. Яку інтенсивність сигналу має загальна жовчна протока на Т2-зваженному зображенні? А. гіпоінтенсивний Б. гіперінтенсивний В. гетерогенний Г. ізоінтенсивний 46. Яку інтенсивність сигналу має загальна печінкова протока на Т1-зваженному зображенні? А. гіпоінтенсивний Б. гіперінтенсивний В. гетерогенний Г. ізоінтенсивний 47. Яку інтенсивність сигналу має загальна печінкова протока на Т2-зваженному зображенні? А. гіпоінтенсивний Б. гіперінтенсивний В. гетерогенний Г. ізоінтенсивний 48. Скільки типів враховує класифікація синдрому Міріззі за ступенем руйнування стінки загальної печінкової протоки норицею? А. 3 Б. 4 В. 5 Г. 2 49. Виберіть правильну послідовність ланок патогенезу синдрому Міріззі: А. Здавлення отвору загального жовчного протоку ззовні, яке з’являється частіше за все на фоні гострого калькулезного холециститу; → стриктура позапечінкового жовчного протоку; → перфорація гепатикохоледоха при наявності стриктури; → формування пухирно-холедохеального свища з одночасною ліквідацією стриктури. Б. Стриктура позапечінкового жовчного протоку; → перфорація гепатикохоледоха при наявності стриктури; → формування пухирно-холедохеального свища з одночасною ліквідацією стриктури. → Здавлення отвору загального жовчного протоку ззовні, яке з’являється частіше за все на фоні гострого калькулезного холециститу. В. Перфорація гепатикохоледоха при наявності стриктури; → формування пухирно-холедохеального свища з одночасною ліквідацією стриктури. → Здавлення отвору загального жовчного протоку ззовні, яке з’являється частіше за все на фоні гострого калькулезного холециститу → Стриктура позапечінкового жовчного протоку; Г. Формування пузирно-холедохеального свища з одночасною ліквідацією стриктури. → Здавлення отвору загального жовчного протоку ззовні, яке з’являється частіше за все на фоні гострого калькулезного холециститу → Стриктура позапечінкового жовчного протоку; → Перфорація гепатикохоледоха при наявності стриктури; 50. Характерним симптомом другої форми синдрома Міріззі при МРХПГ є: А. звуження отвору гепатикохоледоха у будь-якому з його відділів; Б. формування нориці В. супрастенотичне розширення жовчних протоків; Г. зміщення протоки вбік від її звичного напрямку. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА. Базова: «Радіологія. Променева терапія. Променева діагностика».О.В. Ковальский, Д.С. Мечев, В.П. Данилевич. Вінниця, Нова Книга, 2013. "Основи променевої діагностики". Кравчук С.Ю., Лазар А.П. Чернівці, 2006. «Клиническая рентгенанатомия», под. редакцией проф..Г.Ю. Коваль, Киев. «Здоров’я» 1974г. Васильев А.Ю., Ратников В. А./ А.Ю. Васильев, В. А. Ратников // Магнитно-резонансная холангиография в диагностике заболеваний желчевыводящих путей. — ОАО «Издательство «Медицина», Москва.- 2006. Линденбратен Л.Д., Королюк И.П. Медицинская радиология (основы лучевой диагностики и лучевой терапии): Учебник. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.: Медицина, 2000.— 672 с.: ил. Линденбратен Л.Д., Лясс Ф.М. Медицинская радиология. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.:Медицина, 1986. – 368 с., ил. «Лучевая диагностика заболеваний печени. (МРТ, КТ, УЗИ, ОФЄКТ и ПЄТ)». Под ред.. Труфанова Г.Е. –М. «ГЭОТАР-Медиа». 2007. Меллер Т., Райв Э. Норма при КТ- и МРТ-исследованиях. М.: изд. МЕДпресс-информ, 2008. —256 с. Труфанов Г.Е. Лучевая диагностика заболеваний поджелудочной железы.СПб. изд. ЭЛБИ, 2011. — 288 с. Труфанов Г.Е., Рудь С.Д., Багненко С.С., Лыткина С.И.. [Текст] / Г.Е. Труфанов, С.Д. Рудь, С.С. Багненко, С.И. Лыткина // Лучевая диагностика заболеваний желчевыводящих путей. - ЭЛБИ-СПб. - Санкт-Петербург. – 2011. Шуракова А.Б., Кармазановский Г.Г. Бесконтрастная магнитно-резонансная ангиография. М.: Видар, 2011. — 64 с. Kefu Liu, Ping Xie, Weijun Peng, Zhengrng Zhou. [Text] / Kefu Liu, Ping Xie, Weijun Peng, Zhengrng Zhou // Magnetic resonance cholangiopancreatography: Comparison of two- and three-dimensional sequences for the assessment of pancreatic cystic lesions. - Oncology Letters. - 2015, -№4 Nyree Griffin, Geoff Charles-Edwards, Lee Alexander Grant . [Text] / Nyree Griffin, Geoff Charles-Edwards, Lee Alexander Grant // Magnetic resonance cholangiopancreatography: the ABC of MRCP. - Insights Imaging.- 2012.- February.- №3(1). Додаткова: 14. Ратников В. А., Черемисин В. М, Шейко С. Б. [Текст] / Ратников В. А., Черемисин В. М, Шейко С. Б. // Современные лучевые методы (ультразвуковое исследование, рентгеновская компьютерная и магнитно- резонансная томография) в диагностике холедохолитиаза. - Медицинская визуализация. - 2002. - № 3. 15. Ратников В. А. [Текст] / Ратников В. А. //Магнитно-резонансная томография при желчнокаменной болезни и её осложнениях: методика проведения и диагностические возможности. - Медицинская визуализация. -2002. - №2. 16. Эрнст Й.Румени, Петер Раймер, Вальтер Хайндель. [Текст] / Эрнст Й.Румени, Петер Раймер, Вальтер Хайндель //. Магнитно-резонансная томография тела. - «МЕДпресс-информ», Москва.- 2014. 17. Алиев М. А., Сейсембаев М. А., Ахметов Е. А. и др. Использование магнитно-резонансной холангиопанкреатографии при ятрогенных повреждениях желчных протоков // Мед. визуализация.— 2003.— № З.-С . 18. Higgins C.B., Hricak H., Helms С.Л. Magnetic resonance imaging of the body. 2nd ed.— New York: Raven Press, 1992. 19. L.Van Hoe, D.Vanbeckeoort, K.Mermuys, W.Van Steenbergen. [Text] / L.Van Hoe, D.Vanbeckeoort, K.Mermuys, W.Van Steenbergen // MR Cholangiopancreatography. - Springer-Verlag. – Berlin. – Heidelberg. - 2006. 20. Meena Suthar, Sunita Purohit, Vivek Bhargav, Pradeep Goyal. [Text] / Meena Suthar, Sunita Purohit, Vivek Bhargav, Pradeep Goyal // Role of MRCP in Differentiation of Benign and Malignant Causes of Biliary Obstruction. - Journal of Clinical and Diagnostic Reserch. - 2015 Nov. - 9(11). 21. Peterson H. The Encyclopedia of Medical Imaging.— Nycomed amer Sham, 2002, T. 2.— 433 p. 22. Peyman Borghei, Farnoosh Sokhandon, Ali Shirkhoda, Desiree E. Morgan [Text] / Peyman Borghei, Farnoosh Sokhandon, Ali Shirkhoda, Desiree E. Morgan // Anomalies, Anatomic Variants, and Sources of Diagnostic Pitfalls in Pancreatic Imaging. – Radiology.- Jan 2013.- Vol. 266. 23. Stark D.D., Bradley W.G. Magnetic resonance imaging. 2nd ed.— St. Louis: Mosby-Year Book, 1992. 24. Temel Tirkes, Kumaresan Sandrasegaran, Rupan Sanyal, Stuart Sherman, C. Max Schmidt, Gregory A. Cote, Fatih Akisik. [Text] / Temel Tirkes, Kumaresan Sandrasegaran, Rupan Sanyal, Stuart Sherman, C. Max Schmidt, Gregory A. Cote, Fatih Akisik // Secretin-enhanced MR Cholangiopancreatography: Spectrum of Findings. – RadioGraphics. - Nov 2013. 25. Josй A. Gonзalves Neto; Mohamed Elazzazzi, Ersan Altun, Richard C. Semelka. When should abdominal magnetic resonance imaging be used? // Clinical gastroenterology and hepatology. — 2008. — 6(6). — 610-5. 26. Diego R. Martin, Raman Danrad, Karin Herrmann, Richard C. Semelka, Shahid M. Hussain. Magnetic resonance imaging of the gastrointestinal tract // Topics in magnetic resonance imaging: TMRI. — 2005. — 16(1). — 77-98. 27. Diego R. Martin, Richard C. Semelka. Magnetic resonance imaging of the liver: review of techniques and approach to common diseases. Seminars in ultrasound, CT, and MR 2005; 26(3): 116-31. 28. Ersan Altun, Richard C. Semelka, Jorge Elias Jr., Larissa Braga, MPH, Vasilis Voultsinos, Jignesh Patel, N. Cem Balci, John T. Woosley. Acute Cholecystitis: MR Findings and Differentiation from Chronic Cholecystitis Radiology. 2007; 29. Guarise A., Baltieri S., Mainardi P., Faccioli N. Diagnostic accuracy of MRCP in choledocholithiasis // Radiol. Med. 2005 Mar; 109(3): 239-51. 30. Norero E., Norero B., Huete A., Pimentel F., Cruz F., Ibбсez L., Martнnez J., Jarufe N. Accuracy of magnetic resonance cholangiopancreatography for the diagnosis of common bile duct stones // Rev. Med. Chil. 2008 May; 136(5): 600-5 31. Katherine R. Birchard, Michele A. Brown, W. Brian Hyslop, Zeynep Firat, Richard C. Semelka. MRI of acute abdominal and pelvic pain in pregnant patients // American journal of roentgenology 2005; 184(2): 452-8. 32. Srinivasa S., Sammour T., McEntee B., Davis N., Hill A.G. Selective use of magnetic resonance cholangiopancreatography in clinical practice may miss choledocholithiasis in gallstone pancreatitis // Can. J. Surg. 2010 Dec; 53(6): 40 |