Твердий фарфор. Мейсен. Документ (10)1. Твердий фарфор. Мейсен хviii xx ст
 Скачать 21.83 Kb.
|
|
Твердий фарфор . Мейсен ХVIII - XX ст. Перша в Європі фабрика з виробництва справжнього твердого фарфору була заснована у 1710 р. у Німеччині, в Мейсені. Заслуга відкриття способу його виробництва належить Йогану Фрідріху Бетгеру, який прийшов до цього внаслідок довгих експериментiв i пошуків. Він співпрацював з ученим, фізиком і мінерологом В.Є. Чирнхаузом, який досконало дослiдив надра Саксонії і допоміг Бетгеру у виборі високоякісних гончарних глин. У 1708 р. Бетгер починає виробляти першi зразки кераміки з червоної кам'яної маси. Вона була дуже твердою і після випалювання її можна було шліфувати, полірувати й розписувати кольоровими емалями, декорувати рельєфними візерунками. Бетгер продовжив пошуки білої глини і вона була знайдена неподалік від Дрездена, в Ауе . Це був справжній каолін , який у суміші з польовим шпатом, кварцом і піском дав змогу Бетгеру створити перший в Європі твердий фарфор, який нічим не відрізнявся від китайського. Курфюрст Саксонії Август II, на службї у якого перебував Бетгер з 1701 р., після численних перевірок 23 сiчня 1710 р. видав указ про відкриття у Мейсені, в замку Альтбрехтсбург першої європейської мануфактури твердого фарфору. Перший період її діяльності, що тривав до 1720 р. ( до смерті Бетгepa), називається бетгерівським . У цей час виготовляли переважно ужиткові предмети, прикрашені пластичними рослинними мотивами. З'являються також речі, розписані чорним лаком, золотом і сріблом у стилі китайського фарфору. Після смерті Бетгера з 1720 р. на мануфактурі починає працювати талановитий живописець з фарфору Й. Г. Херольд. Його прихід знаменував початок живописного періоду. Він досяг досконалості фарфорової маси, керамічних фарб і позолоти. Колористична гама мейсенського фарфору значно збагачується: з'являються синiй, червоний, пурпуровий, зелений кольори, а також нова впроваджена Герольдам , металева фарба перлмуттерлюстер , яка давала фіолетовий колір рiзної тональності насиченості. Асортимент виробів був дуже великий - сервізи, вази, туалетні набори, оправи для годинників тощо. До 1740 р. форми переважно запозичувались з китайського фарфору. Розпис також наслідував китайські та японські зразки. Але поступово на Мейсенській мануфактурі виробляється новий стиль, в якому переважають європейські декоративні рокайлеві мотиви. Херольд застосував суцільні кольорові покриття – блакитні, червоні, жовті, темно-фіолетові, залишаючи резерв овальноï або круглої форми , в якому малювались рiзнi декоративні мотиви - квіти, жанрові сценки, пейзажі тощо. Велику групу становлять вироби, розписані виключно золотом по білому тлу фарфора . Наприкінці 20-х років ХVIII ст. у Мейсені починають виготовляти сервізи які отримують назву за головним декоративним мотивом: сервiзи з драконом, жовтим тигром, « цибульний », що був розписаний мотивами граната , сервiз «літаючий пес» тощо. Сервізи, що виконувались на замовлення вельможних осіб , оздоблювали ще й гербами. У великій кількостi виготовляли декоративні вази, які були висотою не більше ніж 50 см. Спроби робити вищі успіхом не увінчались: вони тріскались і деформувались під час випалювання. Великою популярністю користувались і дрібні предмети - табакерки, туалетнi набори, оправи для жіночих торбинок тощо. Херольд присвятив свою діяльність живопису i не мав можливостi займатися фарфоровою пластикою. Тому на фабрику запрошують фахівців у цій галузі - Г.Фрітца , Я.Г.Кiрхнера , а в 1731 р. - Й.І.Кендлера, з iм'ям якого пов'язаний розквіт мейсенськоï скульптури. В його творчості яскраво виявились риси вишуканого і примхливого стилю рококо. Для японського палацу в Дрездені вiн виконує фігури звiрiв, але найбільш вражаючими його витворами для цього палацу були великі декоративні вази серій « Пори року » ( Зима, Весна, Лiто, Осінь ) i « Чотири стихії » ( Вода , Вогонь, Повітря, Земля ) . Пластичний декор кожної з них символізував певну пору року або стихію і відзначався винятковою пишністю, тонким моделюванням пластичних деталей, невичерпною фантазією і з точки зору технології був неймовірно складний. У 1730-х рр. за проектом Кендлера було виготовлено два сервізи, замовниками яких були міністр Сулковський і граф Брюль. Кожний з цих сервізів налічував близько двох тисяч предметів. Крім тарілок, мисок, полумисків, супниць, соусників, сервізи були доповненi декоративними вазами, ажурними кошиками, канделябрами, прикрашеними постатями німф, амурів, різних фантастичних істот Сервіз Брюля вiдомий під назвою « Сервiз білого лебедя » : на кожному з понад двох тисяч предметів було зображення білого лебедя , а деякі предмети - соусники, паштетниці були вимодельовані у формі цього птаха. Тема води у цьому сервізі втілена у численних фігурках тритонів, наяд та інших морських істот, що оздоблювали предмети цього унікального витвору мистецтва Завдяки діяльності Й.Херольда і Й.Кендлера мейсенський фарфор став всесвітньовідомий і його наслідували усiх європейських фарфорних підприємствах. У 1756 р. під час Семирічної війни Мейсенська фабрика була майже повністю знищена. Виробництво відновлюється з 1764 р., але стиль класицизму з його дещо сухими формами не сприяв подальшому успішному розвитку мейсенського фарфору. Розпис втрачає декоративність, копіюються античні орнаменти і картини відомих живописцiв, знижуються мистецькі якості фарфорної скульптури. З 1774 р. Мейсенську мануфактуру очолив К. Марколiнi, який доклав чимало зусиль для відновлення високого рівня мейсенського фарфору. В цей період у виробництво впроваджуються так звані мереживні фігурки: одяг з мережива або тюлi покривався рідкою фарфоровою масою і укладався у потрібну форму на фарфоровій фігурці. У процесі випалювання мереживо вигоряло, а фарфор зберігав ефект мереживних драперій. У 1780-1790-х рр мейсенський фарфор починає наслідувати прийоми декорування севрського м'якого фарфору, кераміки Веджвуда. Після смерті Кендлера знижується рiвень пластики. Фігурки і групи скульптора В.М. Асьє характеризується надмірною драматизацією, покриті суцільним розписом i не виявляють благородноï краси матеріалу. В кінці ХІХ ст. Мейсенська мануфактура переживає важкі часи і лише в кінці ХІХ - на початку ХХ ст. у добу сецессії вона знову знаходить свiй стиль. У цей період застосовуються нові прийоми оздоблення. Л. Штурм декорує свої вироби - шкатулки, оправи для настінних і настольних годинників розписом у техніці пат-сюр-пат (паста на пасту) на ніжному вохристо - фіолетовому тлі . У цей самий період широко застосовується селадонова полива, а також потічні й кристалічнi поливи, які дають гарний декоративний ефект. Знову, як і за часи Кендлера, важливе місце в асортименті фабрики посідає пластика, особливо анімалістична. У цій галузі працювали О. Пiльц, П. Вальтер, М. Езер та ін. Якщо у ХVIII ст. у зображенні тварин або птахів підкреслювався їхнiй хижий характер (особливо Й. Кiрхнера), то на початку ХХ ст. скульпторів більше цікавить декоративнiсть їхнього вигляду - колір пір'я, шерсті, «манера» поведінки, часто кумедна. Сервiзи відзначаються простими, доцільними формами, вишуканим декором, в якому своєрідно iнтерпретуються мотиви природи, наприклад, «Кленовий сервіз» П. Ріхтера з тонко прорисованими плодами клена або сервiз К. i Р.Хентшелiв iз зображенням стилізованих пташиних крил. Декор у цих сервізах майже монохромний, виконаний селадоновою і золотисто-коричневою фарбою , що підкреслює досконалу красу матеріалу. Після другої світової війни Мейсенська фабрика відновила свою діяльність у повному обсязі лише в 1960-х роках. Модельерами, скульпторами, живописцями тут працюють випускники спеціальних навчальних закладів. У Мейсені виробляють широкий асортимент найрізноманітніших виробів - декоративна мала пластика, плакетки для оздоблення стін, освітлювальні прилади і, звичайно, посуд: сервiзи, вази, тарелі тощо. До складу великих, так званих банкетних сервiзiв, входять підсвічники, багатоярусні підставки для напоїв і закусок, скульптурні групи . Зразком такого ансамблю, в якому матерiал, форма, розпис, пластика утворюють єдине гармонійне начало , є сервіз « Великий модельний » . Його «героями» є мисливці, природа, дикi звiрi. Їх зображення вільні, асиметрично розміщені на поверхні ідеально білого блискучого фарфору. Його творцями є провідні майстри сучасного Мейсена: автор проекту Л. Цепнер, скульптор П. Штранг, виконавці розпису Х. Вернер і Штоллє. Крім великих сервiзiв, тут виробляють звичайні на 6-12 персон кавовi, чайнi, столові, а також спеціальні сервізи для одного (солітер або егоїст) і двох (тет - а - тет). Їх оздоблюють розписом або лишають поверхню зовсiм бiлою, що надає посуду особливої вишуканостi й дає можливiсть краще відчути форму і якість матеріалу. Марка Мейсенської фабрики два схрещених меча синього кольору. |