Практичні-роботи-біонерганіка-лікувальна-справа 2. Величини, що характеризують кількісний склад розчину. Охорона праці в галузі.
 Скачать 440.81 Kb.
|
|
NaCl - для приготування ізотонічного розчину та інших сольових плазмозамінників; NaHCO3 (натрій гідрогенкарбонат, або питна сода) застосовують при підвищеній кислотності шлункового соку, виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки; як відхаркуючий засіб; для полоскання носа, порожнини рота. NaBr (натрій бромід) використовують як заспокійливий засіб NaI (натрій йодид) – для компенсації нетачі йоду в організмі KCl (калій хлорид) вводять в організм при гіпокаліємії, що виникає внаслідок приймання діуретиків; використовують як анти аритмічний засіб MgSO4x 7H2O (англійська сіль) – послаблюючий засіб; Солі Магнію використовують для гальмування нервової системи (у великих дозах може зумовити наркотичний стан); при гіпертонічній хворобі; при епілепсії та атеросклерозі. CaCl2 – при посиленому виведенні Ca2+ з організму, при алергічних захворюваннях, як засіб, що зменшує проникність судин, як кровоспинний засіб, як антидот при отруєнні солями магнію; CaSO4·2Н2О (гіпс) – біло – сірий порошок, який при змішуванні з водою швидко твердне. На цій властивості ґрунтується його застосування в медицині для гіпсових пов΄язок при переломах кісток. Біогенні р – елементи – це елементи, в атомах яких заповнюється р – підрівень. До них належать майже всі елементи- органогенир-елементи відіграють важливу роль у життєдіяльності людини. П’ять р-елементів (C,O,N,P,S,Cl) відносяться до органогенів, що відіграють в організмі роль пластичного матеріалу, а також створюють фізико-хімічні умови для протікання фізіологічних процесів (рН середовище, осмотичний тиск і т.п.). Інші є важливими мікроелементами (B,Al,F,I, інші). Сполуки більшості р-елементів проявляють біологічну активність і застосовуються в медицині як лікарські препарати (нашатирний спирт, АТФ, натрія тіосульфат, фізіологічний розчин; солі брому, спиртовий розчин йоду). Сполуки деяких р-елементів є сильними отрутами (фториди, озон, сірководень, білий фосфор, галогени, сполуки Pb,As,Se,Te). Завдання для самостійної позааудиторної роботи студентів. Дати письмові відповіді на контрольні запитання Що таке біогенні s-, р- елементи ? Заповнити таблицю для s-, р- елементів: Na, K, Ca, Mg, C, O, N, P, S
Зміст і методика проведення аудиторного заняття План заняття 1. Біогенні макро -, мікроелементи. Елементи – органогени. 2. Біогенні s- та р - елементи: вміст в організмі, біологічна роль. 3. Тестові завдання «Біогенні елементи» Практична робота № 5 Тема:«Біогенні d- елементи. Диференційований залік» Блок інформації Йони d- елементів мають незаповнені d-енергетичні підрівні. В періодичній таблиці розташовані в усіх побічних підгрупах. До цієї групи належать лише метали. Незавершеність d-підрівня зумовлює різні ступені окиснення цих елементів, їх здатність брати участь у різних окисно – відновних реакціях, можливість утворювати комплексні сполуки. d-елементи застосовуються як фармакопейні препарати: Всі препарати Феруму використовують під час лікування анемій, зумовлених дефіцитом Феруму в організмі, а також у разі слабкості та виснаження організму CuSO4 ·5H2O (мідний купорос) використовують в очній та урологічній практиці як зовнішній антисептичний, в’яжучий або припікальний засіб у вигляді розчинів з масовою часткою 0,25%. Купрум входить до складу полівітамінних комплексів як мікроелемент. KMnO4 (калій перманганат) широко застосовують у медичній практиці: розчини з масовою часткою 0,01 – 0,1% використовують в урології та гінекології для полоскань та спринцювань, для промивання шлунка в разі отруєнь; розчини вищих концентрацій (0,1 – 0,5%) – для промивання ран. При опіках першого ступеня рекомендують обробляти поверхню розчином калій перманганату з масовою часткою 2,5 – 4%. Солі Мангану входять до складу багатьох полівітамінів з мікроелементами. ZnSO4 (цинк сульфат) у медичній практиці використовують у вигляді очних крапель. Цинк сульфат пригнічує розмноження мікроорганізмів. ZnO (цинк оксид) використовують у дерматології у вигляді мазей та присипок як в’яжучий, підсушувальний та антимікробний засіб. Цинк входить до складу полівітамінних комплексів як мікроелемент. Завдання для самостійної позааудиторної роботи студентів. Дати письмові відповіді на контрольні запитання Що таке біогенні d- елементи? Заповнити таблицю для d- елементів: Fe, Cu, Mn, Zn
Зміст і методика проведення аудиторного заняття План заняття 1. Біогенні d- елементи, вміст в організмі, біологічна роль. 3. Диференційований залік. Диференційований залік проводиться у вигляді тестових завдань, які включають як теоретичні питання, так і практичні завдання. У студента повинні бути оформлені і підписані викладачем всі практичні та лабораторні роботи.
Перелік питань для підготовки студентів до диференційованого заліку з предмету Медична (біонеорганічна) хімія спеціалізація «Лікувальна справа» 1.Електронна структура біогенних елементів. 2.Типові хімічні властивості елементів та їх сполук (реакції без зміни ступеня окиснення, зі зміною ступеня окиснення, комплексоутворення). 3.Написання ОВР за допомогою електронного балансу та напівреакцій. 4.Зв’язок між місцезнаходженням s-, p- і d-елементів у періодичній системі та їхнім вмістом в організмі. 5.Сучасні уявлення про будову комплексних сполук (КС). 6.Класифікація КС (за природою лігандів та зарядом внутрішньої сфери). 7.Внутрішньокомплексні сполуки (хелати), їхні будова та властивості. 8.Уявлення про будову гемоглобіну. 9.Розчинність газів у рідинах та її залежність від різних факторів. Закон Генрі—Дальтона. Вплив електролітів на розчинність газів. Розчинність газів у крові. 10.Розчинність твердих речовин і рідин. Розподіл речовин між двома рідинами, що не змішуються. Закон розподілу Нернста, його значення у явищі проникності біологічних мембран. 11.Розчини електролітів. Електроліти в організмі людини. 12.Ступінь дисоціації та константа дисоціації слабких електролітів. 13.Властивості розчинів сильних електролітів. Активність та коефіцієнт активності. 14.Дисоціація води. Йонний добуток води. рН біологічних рідин. 15.Типи протолітичних реакцій. Реакції нейтралізації, гідролізу та йонізації. 16.Гідроліз солей. Ступінь гідролізу. 17.Буферні системи та їх класифікація, рН буферних розчинів. 18.Механізм дії буферних систем. 19.Буферні системи крові. Перелік завдань самостійної роботи для створення електронних презентацій: 1. Розчини. Фізіологічні розчини, їх склад і застосування. 2. Кислотно - основна рівновага в біологічних рідинах. 3. Водневий показник. Гідроліз солей. 4. Комплексні сполуки в медицині та фармації. 5. Біогенні р-елементи, їх біологічна роль та застосування в медицині. 6. Біогенні d-елементи, їх біологічна роль та застосування в медицині. Джерела інформації: Основні: Порецький А.В., Баннікова-Безродна О.В., Філіппова Л.В. Медична хімія: Підручник. — К.: ВСВ “Медицина”, 2012. — 384 с. Музиченко В.П. Медична хімія Медицина (Київ). – 2010. – 496 с. Миронович Л.М. Медична хімія: Навчальний посібник. – Київ: Каравела, 2008. – 159 с. Медицинская химия: учебник / В. А. Калибабчук [и др.] ; ред. В. А. Калибабчук. - К.: Медицина, 2008. - 400 с. Додаткові: 1. Равич-Щербо М.И., Новиков В.В., Физическая и коллоидная химия.- М., - 1976.- С.41-59. 2. Мороз А. С., Ковальова А. Г. Фізична та колоїдна хімія. Л. «Світ», 1994. Правила роботи в хімічній лабораторії (інструкція). 3. Садовничая Л.П. и др. Биофизическая химия.- К., - 1986.- С.41- 59. ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «ПЕРШИЙ КИЇВСЬКИЙ МЕДИЧНИЙ КОЛЕДЖ» Практичні заняття з предмету «Медична (біонеорганічна) хімія» для спеціальності 223. «Медсестринство» спеціалізації : «Лікувальна справа» |