Правознавство. Правове регулювання. Види та форми туризму
 Скачать 16.39 Kb.
|
|
Види та форми туризму Для територіальної організації та планування туристського господарства важливе значення має класифікація туризму, зміст якої полягає у виокремленні його класів, форм і видів за найрізноманітнішими напрямами. Туризм можна класифікувати за найрізноманітнішими показниками: за метою, засобами пересування, характером, термінами і тривалістю подорожі, засобами розміщення тощо. У класифікації туристичних подорожей і поділі їх на види вирішальне значення має їхня мета. Щоправда, мандруючи, турист ставить перед собою не одну мету. Втім, залежно від індивідуальних потреб, одна з них переважає. Форми і види туризму залежать від низки чинників: - наявності й тривалості вільного часу; - віку, статі, стану здоров'я, рівня духовного розвитку, особистих смаків людей і їхнього матеріального добробуту; - розмаїтості природних умов і сезонності; - наявності певних засобів пересування. З огляду на мету та умови можна виокремити форми і види туризму. Залежно від виду туризм поділяють на: - внутрішній або національний - подорожі у межах своєї країни; - іноземний або міжнародний - подорожі поза межами країни. Розглянемо їх докладніше. Внутрішній туризм обслуговує переважно громадян своєї країни, іноземний - туристів із-за кордону. Для кожної країни здійснення туристичних подорожей її громадян за кордон є пасивним туризмом, а приїзд іноземців - активним. За характером організації туризм поділяють на: - плановий (організований); - самодіяльний (неорганізований). Плановий туризм - це внутрішній туризм за маршрутами, розробленими і організованими відповідними туристичними організаціями, з наданням певного комплексу послуг (екскурсійне обслуговування, транспортне перевезення, забезпечення місцем проживання, харчування тощо). Подорожі груп або окремих туристів, що здійснюються не за планом, передбаченим туристичними організаціями і підприємствами, є самодіяльним (неорганізованим) туризмом. Туристи самі вибирають і розробляють маршрути своїх подорожей. Самодіяльний туризм об'єднує на добровільних засадах аматорів пішохідних, лещетарських, велосипедних, автомобільних, гірських та інших походів різної кваліфікації. За кількістю учасників виокремлюють: - індивідуальний туризм; - груповий туризм. Подорож окремої сім'ї або однієї людини за власним планом - це індивідуальний туризм, подорож групи людей - груповий. Хоча деякі теоретики виділяють подорож окремої сім'ї як сімейний туризм. За термінами і тривалістю подорожей туризм поділяють на: - короткочасний (туризм "вихідного дня"); - тривалий. Короткочасний туризм передбачає перебування людей у туристичній подорожі не більше трьох діб. Він є масовою формою, тому що в нього втягнуто широкі прошарки населення. Зростає значення короткочасного туризму, особливо серед молоді. За територіальною ознакою внутрішній туризм поділяють на: - місцевий; - дальній. Місцевий туризм передбачає організацію туристичних подорожей у межах рідного краю, а дальній - поза його межами. За інтенсивністю туризм поділяють на: - постійний; - сезонний: - односезонний; - двосезонний. Залежно від мети подорожі туризм поділяють на: - пізнавальний (екскурсійний) - відвідування та ознайомлення з пам'ятними місцями та пам'ятками культури, історії, природи; - оздоровчо-пізнавальний - поєднання цілей оздоровлення і пізнання; - курортно-лікувальний - пересування людей, зумовлене потребою поліпшити стан здоров'я; - спортивний - участь у спортивних заходах; - вихідного дня - перебування кілька днів за межами міста, а також у спеціалізованих зонах відпочинку; - діловий - відвідування об'єктів за професійним інтересом; - релігійний; - зелений; - аматорський - мисливство, рибальство тощо. Розглянемо докладніше деякі з цих видів. Курортно-лікувальний туризм вважають одним із найстаріших видів туризму, поширений у країнах з вигідним географічним розташуванням та сприятливими кліматичними умовами, які мають бальнеологічні та кліматичні літні й зимові курорти (в Україні, Росії, Італії, Франції, ФРН, Чехії, Словаччині, Австрії, Швейцарії, Болгарії, Угорщині, Румунії тощо). Спортивний туризм - це пересування людей у вільний час, щоб займатися спортом. Він має такі різновиди: - пішохідний; - гірський; - водний (на плотах, байдарках); - лещетарський; - гірськолижний; - велосипедний; - автомобільний та ін. Релігійний туризм - це подорожі, які мають на меті будь-які релігійні процедури, місії. Він є найстарішим видом туризму. Сьогодні особливо помітне прагнення туризму і релігії до тісного співробітництва. У туризмі з релігійною метою можна виокремити такі види поїздок: - паломництво, тобто відвідання святих місць, щоб вклонитись церковним реліквіям, святиням і взяти участь у відправленні релігійних обрядів; - пізнавальні поїздки, мета яких ознайомлення з релігійними пам'ятками, історією релігії та релігійною культурою; - наукові поїздки - поїздки науковців, які вивчають різні релігії. Основними центрами релігійного туризму є Ватикан, Єрусалим та Мекка. Туризм також поділяють на активний і пасивний. Суть такого поділу - визначення видів пересування та інтенсивності діяльності людини під час подорожування. Активні види туризму передбачають види відпочинку і подорожей, розваг, спорту (скелелазіння, спортивні ігри, плавання на плотах по бурхливих річках, підводний туризм тощо), які потребують значного фізичного навантаження і доступні не всім категоріям туристів. Пасивні види туризму орієнтовані на спокійнішу і менш напружену щодо фізичних навантажень програму туру або туристської подорожі. Вони розраховані на людей, схильних до розміреного відпочинку, пізнавальних турів, що потребують менш напруженого циклу переміщень і фізичних навантажень. Це відпочинок на морських, гірських, водолікувальних курортах, оздоровчі тури. |