ДОДАТОК 1. Як було показано, поява персонального комп'ютера стала бурхливим поштовхом для інформатизації багатьох галузей науки і техніки, в тому числі, і медицини
 Скачать 33.36 Kb.
|
|
ДОДАТОК 1 ВАРІАНТ №1 Як було показано, поява персонального комп'ютера стала бурхливим поштовхом для інформатизації багатьох галузей науки і техніки, в тому числі, і медицини. Не можна сказати, що до появи настільних обчислювальних систем в медицині обчислювальна техніка взагалі не використовувалася. Наприклад, один з найбільш потужних методів діагностики – рентгенівська томографія – принципово заснована на застосуванні складних математичних методів обробки приладової інформації і навіть отримала іншу назву – комп'ютерна томографія. Проте, в даному випадку, лікаря стосується тільки результат – набір діагностичних зображень, отриманих на приладі. Безпосередня робота з комп'ютером покладається на інженерний персонал томографа. Компактність, відносна доступність і простота використання персонального комп'ютера значно наблизили сучасну обчислювальну техніку до всіх, хто має відношення до роботи з інформацією, в тому числі, і до непрофесіоналів в галузі використання математичних методів обробки даних. ВАРІАНТ №2 Медицина, особливо діагностика, тісно пов'язана з накопиченням і обробкою інформації. Відповідно, від якості методів роботи з інформацією, залежить надійність діагностики і надалі, ефективність лікування. У плані роботи з інформацією діагностика спирається на отримання даних про поточний стан пацієнта та їх інтерпретацію. Отримання даних ґрунтується на наявних на даний момент методах дослідження і в контексті даної лекції не представляє особливого інтересу. Що стосується інтерпретації отриманих даних, то це питання не настільки просте, як може здатися на перший погляд. Традиційно лікар при аналізі отриманих даних виходить з наявності певних ознак захворювань, які виявляються даним обстеженням. Найбільш простим є випадок, коли захворюванню відповідає однозначний набір ознак. Але організм − дуже складна система, такий випадок зустрічається рідко. Частіше спостерігаються ознаки, які з деякою вірогідністю відповідають яким-небудь захворюванням. ВАРІАНТ №3 Інший підхід до побудови МЛВ полягає в застосуванні теорії ймовірностей і, зокрема, теореми Байєса. Це, так звані, імовірнісні КДС. Для побудови бази знань такої системи необхідно мати набір апріорних ймовірностей можливих станів об'єкта і, для кожної пари параметр-стан, апріорну ймовірність того, що параметр прийме відповідне значення за умови знаходження об'єкта в цьому стані. Застосування теореми Байєса дозволяє за результатами аналізу контрольованих параметрів об'єкта отримати апостеріорний розподіл ймовірностей станів. Підхід Байеса знімає проблему розмірності задачі. Прикладом такої КДС може служити українська розробка, призначена для діагностики патогенетичних варіантів бронхіальної астми. В останні роки все більший інтерес викликає вивчення і використання для вирішення складних комбінаторних завдань систем штучного інтелекту принципово нового типу – штучних нейронних мереж, технологія яких буде розглянута в подальшому. ВАРІАНТ №4 У такому паперовому вигляді медична карта не відповідає багатьом сучасним вимогам, особливо в умовах страхової та комерційної медицини, коли неточність діагнозу, нечіткість запису або навіть її дати може спричинити складний судовий розгляд з позовами на велику суму. У нас в країні подібне − поки екзотика, але як показує світовий медичний досвід, якість ведення документації здебільше є гарантією юридичного статусу лікаря або клінічного закладу. Сучасний стан медичної карти як юридичного документу, далекий від ідеалу. Що стосується безпосередньо медичного використання, великою проблемою, наприклад, є аналіз часових залежностей через слабку структурованість карти і неохайність самих рукописних записів. У ряді випадків зберігається тільки останній варіант аналізів, значна кількість приладових досліджень має характер виписок, тобто коментарів лікарів-діагностів, які виконали інтерпретацію діагностичної інформації, а самі дані, якщо і зберігаються, то в архіві діагностичного відділення, отримати до них оперативний доступ досить складно. ВАРІАНТ №5 Медичні інформаційно-довідкові системи призначені для пошуку і видачі медичної інформації за запитом користувача. Необхідність накопичення великих обсягів професійно цінної інформації і оперування з ними – одна з проблем, з якою доводиться стикатися лікарям. Інформаційно-довідкові системи (ІДС) полегшують рішення цієї проблеми. Інформаційні масиви таких систем (бази і банки даних) містять медичну довідкову інформацію різного характеру. Системи цього класу не здійснюють обробку інформації, але забезпечують швидкий доступ до необхідних відомостей. Це і наукова інформація з різних медичних дисциплін, і довідкова статистична та технологічна інформація широкого профілю, і обліково-документальна інформація. В даний час є велика кількість комерційних ІДС, поширюваних на компакт-дисках. Прикладами таких систем є довідники лікарських препаратів, електронні атласи, класифікатори, тощо. ВАРІАНТ №6 Медичні консультативно-діагностичні системи. Історично консультативно-діагностичні системи (КДС) були одними з перших ІС. Перша закордонна КДС з'явилася в 1956 р. КДС призначені для діагностики патологічних станів (включаючи прогноз і вироблення рекомендацій щодо способів лікування) при захворюваннях різного профілю і для різних категорій хворих. Вхідною інформацією для таких систем служать дані про симптоми захворювання, які вводять в комп'ютер в діалоговому режимі. Актуальність практичного використання КДС в медицині визначається наступними обставинами. В останні роки в усьому світі відзначається зростаюче протиріччя між суспільною потребою в доброму здоров'ї і виразно проявленому процессі та деформацією біологічної природи людини по мірі поглиблення науково-технічного процессу, що супроводжується високими темпами соціальних, економічних, техногенних, кліматичних та ін. змін, що підчас мають катастрофічний характер. ВАРІАНТ №7 В експертних системах реалізується логіка прийняття рішення досвідченим лікарем-клініцистом. Експертні системи (ЕС), строго кажучи, належать до класу систем «штучного інтелекту», що включають базу знань з набором евристичних алгоритмів. Такі системи являють собою, як правило, машинні програми, які вирішують завдання приблизно так само, як їх вирішує експерт в реальній обстановці. ЕС дозволяють накопичувати, систематизувати і зберігати знання і професійний досвід тих експертів, які вирішують конкретні завдання найкращим чином, і, в першу чергу, в тих областях, де завдання та їх вирішення слабо або зовсім не формалізовані (не структуровані), а саме: у медицині, біології, обчислювальній техніці, інформатиці, геології, ядерній енергетиці, економіці, соціальних науках і т.ін. ВАРІАНТ №8 ЕС «дружелюбно» налаштовані до користувача, що пояснюється їх здібностями робити логічні висновки і закінчення, пояснюючи при цьому користувачеві, на якій підставі видаються такі, а не інші висновки та рекомендації, що різко підвищує довіру користувача до свого «електронного порадника»; просити користувача виконати ті конкретні процедури, які необхідні для отримання відповіді; швидко, повно і точно відповідати на питання користувача, причому, у міру накопичення нових знань і досвіду, відповідь прискорюється і стає більш точною і повною; представляти користувачеві узагальнені результати в найбільш зручній і зрозумілій формі. Висока «кваліфікація» ЕС і забезпечувана ними повна доступність будь-якого користувача до банку знань, накопичених фахівцями найвищого рівня, дозволяють, в якійсь мірі, знизити вимоги до рівня професійної грамотності користувача, виключити або мінімізувати можливі помилки і неправильні висновки, підвищити продуктивність праці та якість прийнятих рішень. ВАРІАНТ №9 До систем для проведення функціональних і морфологічних досліджень відносяться системи для дослідження системи кровообігу, органів дихання, головного мозку і нервової системи, органів чуття (зір, слух), рентгенологічні дослідження, УЗД – діагностика та ін. Моніторні системи дозволяють відслідковувати стан хворого в палатах інтенсивної терапії та операційних. До систем керування процесами лікування і реабілітації відносяться автоматизовані системи інтенсивної терапії , біологічного зворотного зв'язку, протези і штучні органи, що створюються на базі мікропроцесорної техніки. До систем керування процесами лікування відносяться також системи біологічного зворотного зв'язку − системи, призначені для подання пацієнту поточної інформації про функціонування його внутрішніх органів і систем, що дозволяє шляхом свідомого вольового впливу пацієнта досягати терапевтичного ефекту при певному виді патології. ВАРІАНТ №10 Природно, що така інформаційна система передбачає наявність зручних засобів введення і відображення інформації. Для введення текстової і цифрової інформації надаються форми (бланки), які відображаються на екрані комп'ютера. При можливості формалізації даних (формування кінцевого або доповняльного списку значень увідного параметра) вибір значення робиться з наданого списку. У систему можуть додаватися всілякі електронні довідники (класифікатор діагнозів, лікарських засобів, адресна книга і т.ін.). Передбачаються кошти імпорту даних апаратних обстежень. Більшість сучасних медичних приладів (томографи, флюорографи, ультразвукові сканери, кардіографи і т.ін.) формують результат безпосередньо в електронному вигляді. Є навіть міжнародні стандарти, наприклад, DICOM, для приладової діагностичної інформації. Для захисту даних від випадкової втрати в результаті аварії устаткування або навмисного злому сховища даних такі інформаційні системи розміщуються на добре захищених серверах. ВАРІАНТ №11 ПЕРШИМ рівнем є автоматизовані медичні записи. Цей рівень характеризується тим, що тільки близько 50% інформації про пацієнта вноситься в комп'ютерну систему, і в різному вигляді видається її користувачам у вигляді звітів. Іншими словами, така комп'ютерна система є певним автоматизованим оточенням навколо "паперової" технології ведення пацієнта. Такі автоматизовані системи зазвичай охоплюють реєстрацію пацієнта, виписки, внутрішньо-лікарняні переклади, введення діагностичних відомостей, призначення, проведення операцій, фінансові питання, йдуть паралельно "паперообігу" і служать, насамперед, для різного виду звітності. ДРУГИМ рівнем є система комп'ютеризованого медичного запису (Computerized Medical Record System). На цьому рівні ті медичні документи, які раніше не вносилися в електронну пам'ять. Успішне впровадження таких технологій почалося практично тільки з 1993р. ВАРІАНТ №12 ТРЕТІМ рівнем розвитку є впровадження електронних медичних записів (Electronic Medical Records). У цьому випадку, в медичному закладі має бути розвинена відповідна інфраструктура для введення, обробки і зберігання інформації зі своїх робочих місць. Користувачі повинні бути ідентифіковані системою, їм даються права доступу, відповідні їх статусу. Структура електронних медичних записів визначається можливостями комп'ютерної обробки. На даному рівні розвитку електронний медичний запис може вже грати активну роль у процесі прийняття рішень та інтеграції з експертними системами, наприклад, при постановці діагнозу, виборі лікарських засобів з урахуванням теперішнього соматичного і алергічного статусу пацієнта і т.ін. На ЧЕТВЕРТОМУ рівні, який автори назвали системами електронних медичних записів (Electronic Patient Record Systems або ж за іншими джерелами Computer-based Patient Record Systems), записи про пацієнта мають набагато більше джерел інформації. У них міститься вся відповідна медична інформація про конкретного пацієнта, джерелами якої можуть бути як одна, так і кілька медичних установ. ВАРІАНТ №13 Принципово важливим моментом і умовою роботи будь-яких інформаційних систем, у тому числі і медичних, є те, що дані в інформаційну систему вводяться одноразово, в місці їх виникнення. Так, паспортні дані хворого вносяться лише в приймальному відділенні стаціонару і надалі лікар лікувального відділення, формуючи, наприклад, направлення на функціональне дослідження, користується цими даними. У свою чергу, сформований ним напрям ініціалізує запис для занесення результатів цього дослідження, які, у свою чергу, будуть внесені фахівцем, що виконали це дослідження. При цьому, у разі необхідності, даний фахівець зможе скористатися раніше занесеними в інформаційну систему даними. Технічне забезпечення – комплекс технічних засобів, призначених для роботи інформаційної системи, а також відповідна документація на ці засоби і технологічні процеси. ВАРІАНТ №14 У всьому спектрі типів госпітальних інформаційних систем можна вказати ту мінімальну повноту відображення сценарію інформаційних подій в лікувальному закладі, яка характеризує «логічну завершеність» інформаційної системи. У цих системах обсяг реєстрованих подій повинен покривати технологічний процес клініки: створення медичних ресурсів – формування відносин з клієнтами – лікування пацієнтів – отримання оплати. До ресурсів медичного закладу відносяться списки відділень, служб, лікарів, розклад їх роботи, опис ліжко-фонду і т. ін. Відносини з клієнтами полягають у виконанні відповідних зобов'язань. Зобов'язання перед клієнтами відображені в умовах договорів з вищестоящими організаціями, із страховими компаніями, підприємствами, пацієнтами, в прейскуранті установи. Реєстрація пацієнтів зазвичай проводиться за правилами, описаними в договорах з платниками. ВАРІАНТ №15 Реєстрація ходу лікування пацієнтів. Зазвичай лікування пацієнта представляють у вигляді послідовності подій. Для кожної події складають досить докладний опис, який може містити як формалізовані, так і вільно увідні дані. На даному етапі здійснюється реєстрація подій, що відбуваються з пацієнтами згідно перебігу їх лікування. Нарешті, отримання оплати полягає у виставленні рахунків та реєстрації оплати лікування. Ґрунтуючись на раніше отриманої інформації, система такого типу може автоматично виставити в оплату проведене лікування. У них можна встановлювати «зворотні зв'язки», які допомагають оперативно керувати роботою клініки. Наприклад: несплата рахунків за лікування з боку конкретної страхової компанії може перевести її в розряд «не обслуговувати» і зробить неможливим реєстрацію нових пацієнтів від імені цієї компанії. ВАРІАНТ №16 Реалізувавши систему такого типу, установа може вирішувати з її допомогою широкий спектр управлінських завдань: від підвищення якості лікування до скорочення втрат через недовантаження потужностей або перевитрати ресурсів. Отриманий в таких ГІС «кістяк» інформації про лікування пацієнта можна потім нарощувати, наповнюючи все більш і більш докладними медичними даними. Надалі саме в таких системах буде плідною інтеграція лабораторних, діагностичних систем, формування повномасштабних електронних історій хвороби. Повний комплекс ГІС фактографічного типу може включати в себе такі підсистеми. Автоматизовані робочі місця Головного лікаря та його заступників. Вони мають права повного доступу для перегляду, що дозволяють контролювати стан справ практично у всіх підпорядкованих їм службах установи, але зазвичай не мають прав для коригування інформації в цих службах. ВАРІАНТ №17 Підсистема «Стаціонар». У неї входять АРМи завідувачів відділеннями, лікарів-ординаторів, старших медсестер, палатних сестер. У підсистему також входять відділення, що не мають палат (наприклад, приймальне відділення, відділення екстрокорпоральних методів обробки крові, тощо). У цій підсистемі проводиться реєстрація хворого з усіма необхідними вихідними даними (формується паспортна частина історії хвороби з присвоєнням унікального електронного номера). Потім заповнюються електронні документи історії хвороби, здійснюються введення стану і переміщення хворих, оформляються заявки на дослідження і аналізи, заявки на ліки та витратні матеріали (в аптеку), проводиться прийом і введення в документи історії хвороби результатів досліджень і аналізів. Це дозволяє враховувати специфіку діяльності не тільки відділення, але і конкретного фахівця всередині відділення. Використання заготовок (шаблонів) дозволяє до мінімуму звести введення даних і тексту з клавіатури. |