Автомагистрали. Якість автомагістралей та її контроль
 Скачать 41.15 Kb.
|
|
Вінницький національний технічний університет Факультет машинобудування та транспорту Кафедра автомобілів та транспортного менеджменту Реферат на тему: Якість автомагістралей та її контроль. Виконав: Студент групи 1ТТ-19м Поліщук О.О. Вінниця 2020 ЗМІСТВСТУП 1 1 Організація контролю експлуатаційного стану автомагістралей 4 2 Організація проведення контролю якості на автомагістралі. 6 2.1 Дефекти 6 2.1.1 Результати перевірок 6 3 Взаємодія при плануванні робіт з проведення контролю якості 7 4 Взаємодія при проведенні контролю якості 7 5 Організація проведення інспекційного контролю: 8 6 Оформлення результатів перевірки 12 7 Фінансування робіт пов’язаних з проведенням контролю якості автомагістралей 13 ВИСНОВОК 15 СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 16 ВСТУП АВТОМАГІСТРА́ЛЬ (від авто… і лат. magistralis – головний) – автомобільний шлях для високоінтенсивного і швидкісного руху автомобільного транспорту. Інші назви: магістральна автомобільна дорога, автострада. Автомагістралі будують із двома проїзними частинами, кожна з яких – на заг. або відокремленому земляному полотні. Ширина розмежув. смуги між проїз. частинами не менша 5 м. На відміну від ін. автомоб. Доріг, автомагістралей не має перехрещень транспорт. потоків на одному рівні (за допомогою дво- і багаторівневих розв’язок). Уздовж автомагістралей обладнують дорожні пункти заправки, профілактичного огляду й дрібного ремонту автомобілів, пасажир. та вантажні станції тощо, а також пішохідні переходи. В Україні автомагістралі належать до категорії автошляхів держ. значення і суміщені з міжнар. транспорт. коридорами та міжнародні автомагістралі. категорії «Є» (див. Автомобільна дорога, карту «Автошляхи України»). Перша в Україні автомагістраль. Київ – Бориспіль побудована у 1965–67. Нині в Україні існує 27 автомагістралей заг. протяжністю 9251 км (див. Табл.). автомагістраль Київ – Чоп збігається з напрямком міжнар. транспорт. коридору № 3 (Берлін – Дрезден – Вроцлав – Львів – Київ); А. Харків – Сімферополь – Севастополь – це найкоротший шлях, що з’єднує Сх. Україну з центр. обл. РФ та відкриває вихід до Чорного м.; А. Київ – Одеса перетинає Україну з Пн. на Пд., з’єднуючи Балтійське та Чорне моря, у далекому минулому її попередником був поштовий тракт, прокладений для гужового транспорту; А. Київ – Харків – Довжанський проходить через Полтаву та ін. великі пром. міста України, частина цієї автомагістралі (Київ – Бориспіль) з’єднує столицю України з аеропортом міжнар. значення у Борисполі, при її буд-ві вперше у світ. практиці застосовано кольор. асфальти окремими смугами. Автомагістраль Одеса – Мелітополь – Новоазовськ, яку автомобілісти називають «Чорноморка» (через Херсон, Маріуполь) об’єднує в єдину транспорт. мережу пд. обл. України, зміцнює їх екон. зв’язки, сприяє розвиткові туризму, адже неподалік розташовано низку заповідників та примор. курортів; А. Київ – Ковель – Ягодин («Варшав’янка») – найкоротший шлях, що з’єднує Київ з Польщею; Автомагістраль Сімферополь – Ялта – Севастополь із тролейбусним рухом до Ялти – перша споруда такого типу не лише в Україні, а й у Європі – проходить повз численні курорти, пам’ятки арх-ри й культури; автомагістраль Київ – Луганськ – Ізварине (на Волгоград через Знам’янку, Дніпропетровськ, Донецьк) з’єднує великі с.-г. р-ни Черкас. та Кіровогр. обл. з пром. Донбасом тощо; Автомагістраль Київ – Чоп збігається з напрямком міжнар. транспорт. коридору № 3 (Берлін – Дрезден – Вроцлав – Львів – Київ); Харків – Сімферополь – Севастополь – це найкоротший шлях, що з’єднує Сх. Україну з центр. обл. РФ та відкриває вихід до Чорного м.; Київ – Одеса перетинає Україну з Пн. на Пд., з’єднуючи Балтійське та Чорне моря, у далекому минулому її попередником був поштовий тракт, прокладений для гужового транспорту; Київ – Харків – Довжанський проходить через Полтаву та ін. великі пром. міста України, частина цієї автомагістралі (Київ – Бориспіль) з’єднує столицю України з аеропортом міжнар. значення у Борисполі, при її буд-ві вперше у світ. практиці застосовано кольор. асфальти окремими смугами. Одеса – Мелітополь – Новоазовськ, яку автомобілісти називають «Чорноморка» (через Херсон, Маріуполь) об’єднує в єдину транспорт. мережу пд. обл. України, зміцнює їх екон. зв’язки, сприяє розвиткові туризму, адже неподалік розташовано низку заповідників та примор. курортів; А. Київ – Ковель – Ягодин («Варшав’янка») – найкоротший шлях, що з’єднує Київ з Польщею; Сімферополь – Ялта – Севастополь із тролейбусним рухом до Ялти – перша споруда такого типу не лише в Україні, а й у Європі – проходить повз численні курорти, пам’ятки арх-ри й культури; А. Київ – Луганськ – Ізварине (на Волгоград через Знам’янку, Дніпропетровськ, Донецьк) з’єднує великі с.-г. р-ни Черкас. та Кіровогр. обл. з пром. Донбасом тощо. Жахливий нинішній стан українських автомобільних доріг, поза всяким сумнівом, став загальнонаціональною проблемою, яка регулярно висвітлюється вітчизняними ЗМІ. І це не дивно, оскільки протягом останніх двох – трьох десятків років, а подекуди – й більше, витрати на ремонт і будівництво автомобільних шляхів в Україні не забезпечували відновлення їх належного стану. Утім, слід наголосити, що останніми роками уряд суттєво збільшив витрати на ремонт і будівництво автомобільних шляхів та взявся за наведення ладу в автодорожньому господарстві. Однак, враховуючи застарілість цієї проблеми і масштаби країни, стає очевидним, що розв’язання проблем, накопичених у цій сфері української економіки, вимагатиме величезних коштів протягом вельми значного періоду часу. Адже сукупна довжина доріг загального користування з твердим покриттям в Україні (без урахування окупованої АР Крим) на кінець 2016 р. становила 159,5 тис. км. Залежно від пропускної здатності, кількості смуг руху, ширини смуг, ширини проїзної частини, ширини земляного полотна, ширини смуги відводу, повздовжнього похилу дороги та радіусу закруглень дороги, автомобільні дороги поділяють на 5 категорій. Дороги I категорії повинні бути з обов'язковою розподільчою смугою і 2–4 смугами для руху в одному напрямку. А в обидві сторони, відповідно, удвічі більше. А на дорогах 2 – 4 категорій передбачена одна смуга в одному напрямку, тобто 2 смуги в обидві сторони. Дороги 5 категорії мають взагалі лише одну смугу. Розрахункова перспективна інтенсивність руху (в показниках приведених до легкового автомобіля) на дорогах 1 категорії складає понад 14 тис. автомобілів, 2 категорії – від 5 тис. до 14 тис. автомобілів, 3 категорії – від 2,5 тис. до 5 тис., 4 категорії – від 0,3 тис. до 2,5 тис., 5 категорії –менше 0,3 тис. автомобілів. 1 Організація контролю експлуатаційного стану автомагістралей Сезонні обстеження автомагістралей проводяться для визначення ступеня відповідності їх транспортно-експлуатаційного стану в строки: весняне обстеження - за місяць до початку літнього сезону, але не пізніше 10 травня; осіннє обстеження - з 1 жовтня по 31 жовтня; зимове обстеження - з 1 листопада по 28 лютого. Результати сезонних обстежень використовуються для: 1) весняного обстеження: визначення готовності автомагістралей до експлуатації в літній період; перевірки наявності дорожньої розмітки та готовності до її влаштування (атестація розмічальних машин, якість фарби та її сертифікація у відповідних органах, інспекційна вибіркова атестація розмічальних машин на об’єкті); виявлення деформацій на дорожньому покритті; внесення змін в плани дорожніх робіт поточного року у випадку необхідності ліквідації аварійних ситуацій та забезпечення безпеки руху; перевірки готовності АБЗ до будівельного сезону, атестація АБЗ компетентними органами; перевірки дорожньо-будівельних матеріалів на АБЗ та вибіркове випробування останніх на відповідність нормативним вимогам; перевірки наявності сертифікатів якості на дорожньо-будівельні матеріали. 2) осіннього обстеження: визначення готовності автомобільних доріг та споруд на них до експлуатації в зимовий період; перевірки наявності та стану парку техніки для зимового утримання доріг; перевірки заготівлі протиожеледних засобів та їх вибіркове випробовування на відповідність нормативним вимогам. 3) зимове обстеження: перевірки наявності протиожеледних матеріалів; перевірки стану автомобільної дороги. 2 Організація проведення контролю якості на автомагістралі. 2.1 Дефекти Всі дефекти виявлені, при проведенні контролю експлуатаційного стану, розподіляються на дефекти які виникли за причин, що не залежать від утримання автомобільних доріг та дефекти, причиною утворення яких є несвоєчасне або неякісне виконання робіт з поточного ремонту та утримання автомобільних доріг. 2.1.1 Результати перевірок Результати перевірок використовуються для: оцінки експлуатаційного стану автомагістралей за поточний період; прийняття експлуатаційними організаціями заходів по усуненню виявлених дефектів та недоліків в організації робіт з поточного ремонту та експлуатаційного утримання автомагістралей; контролю за усуненням дефектів, виявлених під час попередніх перевірок; виявлення та реєстрації нових дефектів, пошкоджень та призначення заходів з їх усунення в нормативні строки; контролю за виконанням робіт з поточного ремонту та експлуатаційного утримання автомагістралей, як передбачені на поточний період; аналізу стану справ з виконання наказів та розпоряджень підприємствами та організаціями, що виконують роботи з ремонтів та утримання автомагістралей; підготовки матеріалів для розгляду відповідних питань на виробничих нарадах, засіданнях колегій тощо; підготовки пропозицій для покращення якості робіт з ремонту та утримання автомагістралей. 3 Взаємодія при плануванні робіт з проведення контролю якості За дорученням Укравтодору комісії здійснюють перевірки якості утримання та ремонту автомобільних доріг. Позачергові перевірки проводяться за наказом Укравтодору з встановленою метою перевірки, часу її проведення, списком посадових осіб і організацій, що беруть участь у перевірці, часом представлення матеріалів. Повідомлення про перевірку надсилається в Службу автомобільних доріг не пізніше, ніж за 1 добу до початку перевірки, в екстрених випадках - за 3 год. до перевірки. Служби повинні забезпечити присутність своїх представників під час перевірки. 4 Взаємодія при проведенні контролю якості Вхідний, операційний та приймальний контроль якості проводять згідно ДБН. А.1.3-5. При капітальному ремонті автомобільних доріг I - II категорій, або в складних умовах, випробування для підготовки документації приймального контролю (рівність, коефіцієнт зчеплення, модуль пружності, поперечні ухили проїзної частини, ширина проїзної частини, товщина покриття, фізико-механічні властивості асфальтобетону верхнього шару) проводяться спеціалізованими організаціями, що мають на це відповідні повноваження (акредитацію) і не підпорядковані безпосередньо підряднику або замовнику і не несуть безпосередньої відповідальності за виконання робіт. Під час приймального контролю методи випробувань і вимірювань повинні відповідати вимогам відповідних розділів ДБН В.2.-3-4, що регламентують виконання операційного контролю. Обсяг вимірів і випробувань повинен бути вибірковим, але не менше 20% обсягу вимірів і випробувань під час операційного контролю. 5 Організація проведення інспекційного контролю: 1) Інспекційний контроль на об’єктах ремонту автомобільних доріг здійснюють відділи технічного контролю і випробувальні лабораторії регіональних служб автомобільних доріг. 2) При капітальному ремонті доріг I - II категорій або в складних умовах інспекційний контроль крім того проводиться спеціалізованими організаціями або комісіями, незалежними випробувальним лабораторіями в т.ч. і науково-дослідних інститутів, що мають на це відповідні повноваження і не підпорядковані безпосередньо підряднику або замовнику. 3) Інспекційний контроль складається з систематичного і незалежного аналізу, який дозволяє визначити відповідність діяльності з якості і її наслідків запланованим заходам, а також ефективність від впровадження цих заходів та їхню придатність для досягнення мети. 4) Комісія або група представників організації, що проводить інспекційний контроль повинна вивчити в необхідному обсязі проектну документацію і зробити висновок, щодо відповідності проекту вимогам діючих норм та провести аналіз матеріалів попередніх перевірок. 5) При виявленні в проектній документації грубих порушень (критичних дефектів) вимог нормативних документів до конструктивних елементів, норм і правил виконання робіт або невідповідності виконаних робіт проектним рішенням комісія або група, що здійснює перевірку, повинна терміново повідомити про це Державну службу автомобільних доріг України, замовника, підрядника і проектну організацію. В разі виявлення грубих порушень (критичних дефектів) комісія або група повинна видати “Припис про призупинення робіт”. Надалі необхідно одержати письмову інформацію від замовника про ліквідацію відмічених порушень. 6) На основі наданих документів і результатів обстеження з’ясовується стан об’єкта та дієздатність служби забезпечення якості (відділу технічного контролю замовника); стан геодезичного забезпечення об’єкта, наявність засобів вимірювання, періодичність проведення контролю, інформація про усунення відмічених попередніми перевірками дефектів, правильність ведення документації, стан лабораторної служби, повнота та достовірність всіх видів контролю, оснащення приладами та устаткуванням, періодичність акредитації лабораторій, забезпеченість лабораторії нормативно-технічною документацією, чисельність і кваліфікаційний стан персоналу, оснащеність виконавців робіт необхідним технічним устаткуванням і засобами механізації, забезпеченість виконавців робіт необхідною проектною і технологічною документацією (технологічні регламенти, карти, затверджений склад сумішей тощо). 7) За добу до початку перевірки необхідно сповістити керівництво замовника (факс, телефонограма, телефон) про час проведення перевірки та надання необхідного додаткового обладнання та іншого технічного забезпечення. Про попередження керівництва замовника здійснюють запис в журнал загального стану об'єктів і проведення польових вимірювань і випробувань, який знаходиться в організації, що здійснює перевірку. 8) При проведенні інспекційного контролю присутність офіційного представника замовника обов’язкова. 9) При відсутності на об’єкті представників замовника в журналах відбору проб або проведення вимірювань відповідний запис здійснює офіційний представник підрядника (за письмовим або усним дорученням керівництва підрядника). При відсутності на об’єкті офіційного представника підрядника факт проведення відбору проб та відповідних вимірювань і випробувань засвідчує будь-який інженерно-технічний працівник підрядної організації. 10) В журналах відбору проб і проведення випробувань та вимірювань представники замовника і підрядника мають право робити записи про розбіжності в діях групи, що перевіряє. Про ці записи організація, що перевіряє, в тижневий строк після закінчення перевірки повинна інформувати відповідні управління Укравтодору або організацію, що доручила перевірку якості виконання робіт. 11) При відмові від підпису офіційних представників замовника або підрядника чи інженерно-технічних працівників підрядної організації, що виконує роботи на об’єкті, складають акт, в якому фіксують причину відмови, а документ підписує кожний член групи, що перевіряє; про це повідомляють керівництво замовника, підрядника і відповідного управління Укравтодору. 12) Результат перевірки, дані вимірювань та результати випробувань записуються в журнал загального стану об'єктів проведення польових вимірювань і випробувань. Дані про відібрані проби, місце і час відбору і інші характеристики записуються в журнал відбору проб. 13) Записи про загальний стан об'єкту, а також польові вимірювання (рівності за нівелюванням, рівності за триметровою рейкою, рівності за поштовхоміром, товщини, та ширини шарів, похилів, крутизни укосів, геометричних параметрів та інше) здійснюються за довільною формою і завіряються підписом особи, що проводить вимірювання і обстеження. При передачі відібраних проб у випробувальну лабораторію в журналі відбору проб робиться відповідний запис із зазначенням повної назви лабораторії, дати їх передачі, підписом відповідальної особи про приймання проби до випробувань. Результати випробувань з лабораторії повинні надаватись на відповідних бланках за підписом особи, яка ці випробування виконувала. 14) При інспекційному контролі комісія або група організації, що проводить перевірку, повинна провести обстеження об‘єкта та визначити обсяг контрольних випробувань і вимірювань, кількість проб, що відбирається. 15) Необхідно безпосередньо на місці оцінити повноту та достовірність вхідного контролю, що здійснює замовник і підрядник, в тому числі одержати необхідну інформацію щодо наявності документів, які підтверджують якість матеріалів, що застосовуються: паспортів, сертифікатів, встановити періодичність контролю, наявність відповідних журналів. Встановити повноту та достовірність проведення операційного контролю відповідно до вимог ДБН В.2.3-4 та інших чинних нормативних документів, періодичність контролю, повноту та достовірність даних, що вносяться до виконавчої документації. 16) Одержати інформацію про обстеження прихованих робіт (наявність актів на приховані роботи, записів в загальному журналі виконання робіт і в спеціальних журналах на окремі види робіт, відповідно до ДБН В.2.3-4. 17) Згідно запису в загальному журналі виконання робіт вивчають інформацію про усунення дефектів та недоліків, що відмічені попередніми перевірками, комісіями, авторським наглядом тощо. 18) Вибіркові контрольні вимірювання та випробування, а також відбір проб для лабораторних випробувань здійснюється відповідно до вимог розділів ДБН В.2.3-4. 19) Обсяг необхідних вимірювань (випробувань) і кількість проб, що відбираються, визначає керівник комісії або групи організації, що проводить перевірку, виходячи з конкретних умов, але вони не повинні перевищувати вимоги ДБН В.2.3-4. 20) При оцінці якості ремонтних робіт та визначенні правомірності приймання виконаних робіт необхідно керуватись наступним: прийманню, в тому числі проміжному, підлягають закінчені відповідно проекту і переліку прихованих робіт конструктивні елементи та види робіт, що відповідають за своїми параметрами та припустимими відхиленнями вимогам до якості; при величині відхилень, що перевищують граничні допуски, виконані роботи прийманню не підлягають. 6 Оформлення результатів перевірки 1) В разі виявлення грубих порушень правил виконання робіт, що можуть спричинити руйнування конструкції, втрату несучої здатності, зниження надійності в процесі експлуатації, а також порушень, що впливають на безпечне проведення робіт, безпеку руху транспорту, комісія або група, що здійснює перевірку, зобов’язана видати замовнику та підряднику Припис про призупинення робіт (додаток № 1) з наступним представленням матеріалів перевірки в повному обсязі і протягом доби інформувати керівництво Укравтодору. 2) Оформлені матеріали перевірок, що включають результати вимірів, досліджень, фото - і відеоматеріали повинні бути представлені в Укравтодор та замовнику, не пізніше одного тижня. В тижневий термін з дня одержання матеріалів перевірки замовник інформує Укравтодор про прийняті заходи по ліквідації відмічених порушень правил проведення робіт. Одночасно замовник інформує про ліквідацію порушень комісію, що проводила перевірку. Для поновлення призупинених робіт замовник після проведення заходів по ліквідації порушень викликає комісію, що проводила перевірку, для здійснення повторної перевірки. Про результати перевірки в двотижневий строк інформується Укравтодор, який дає дозвіл на продовження робіт. 3) Замовник вирішує самостійно необхідність залучення до перевірки представників підрядника, відбору паралельних проб і проведення паралельних вимірів і випробувань. Відсутність на об’єкті перевірки представника замовника або підрядника при проведені планових перевірок не являється причиною для відкладання перевірки. 4) Крім фіксації результатів перевірки - фотозйомка або відеозйомка - відбір проб, виміри та випробування записуються в акт відбору проб (додаток № 2). 7 Фінансування робіт пов’язаних з проведенням контролю якості автомагістралей 1) Фінансування робіт пов’язаних з проведенням інспекційних перевірок здійснюється Службами автомобільних доріг в областях на основі представленого комісіями, що проводили перевірку, кошторису витрат контролю експлуатаційного стану автомобільних доріг відповідно до графіку перевірок. 2) Взаємодія з замовником при виконанні перевірки у випадку непередбачених обставин (ДТП або руйнування, що виникли в результаті природних явищ) 3) Комісія або група, що здійснює перевірку, забезпечує постійну готовність до виїзду на розслідування ДТП спеціального автомобіля з перевірки рівності покриття та коефіцієнту зчеплення. Служби автомобільних доріг у регіонах в разі залучення спецавтомобіля комісії або групи, що здійснює перевірку, забезпечують фінансування робіт з перевірки рівності та коефіцієнту зчеплення. 4) В разі випадку руйнувань, що виникли в результаті природних явищ комісія або група, що здійснює перевірку, може залучати до виконання робіт спеціалізовані акредитовані лабораторії. 5) Попередні результати перевірок надаються Укравтодору на протязі двох годин після закінчення перевірок у телефонному режимі. 6) Остаточні результати перевірок оформлюють в письмовому вигляді протягом доби. ВИСНОВОК На основі виконаного аналізу нормативних документів і літературних джерел вирішальним критерієм для обґрунтування показників поздовжньої рівності прийнято забезпечення комфорту руху для водія і пасажирів, на підставі цього виявлено недоліки існуючих нормативних показників та їх значень, що на даний час використовуються при оцінці рівності дорожніх покриттів. Обґрунтовано комплекс показників,які потрібно використовувати для оцінки рівності дорожніх покриттів з усього діапазону довжин хвиль, що складаються з показників ІRІ, RN, спектральної щільності нерівностей, різниці висотних оцінок при поздовжньому нівелюванні та просвітів під триметровою рейкою. Теоретично обґрунтовано і експериментально визначені рівні значень показників поздовжньої рівності автомобільних доріг, які рекомендуються використовувати для нормування. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ Літ.: Бабков В. Ф. Проектирование автомагистралей. Москва, 1966; Його ж. Современные автомобильные магистрали. Москва, 1974; Старовойда В. П. Ввідні та кільцеві автомагістралі. К., 1980. Литвинов А.С. Автомобиль. Теория эксплуатационных свойств. – М.: Машиностроение, 1989. – 240 с. Ротенберг Р.В. Подвеска автомобиля / М.: Машиностроение, 1972. – 392 с. Хачатуров А.А. Динамика системы дорога–шина–автомобиль–водитель. – М.: Машиностроение, 1976. – 535 с. Васильев А.П. Эксплуатация автомобильных дорог: в 2 т. – Т.1. – М.: Издательский центр «Академия», 2010. – 320 с. РВ. 2.3-218-02071168/02070915-819:2013 Рекомендацій щодо застосування різних методів оцінки поздовжньої рівності за критерієм впливу нерівностей поверхні покриттів на споживачів дорожніх послуг. – Київ, Державна служба автомобільних доріг України, 2012. – 30 с. СОУ 45.2-00018112-078:2012 Автомобільні дороги. Оцінка рівності дорожніх покриттів за Міжнародним Індексом Рівності (ІRІ). – Київ, Державна служба автомобільних доріг України, 2012. – 32 с |