Задачі з кримінального права. Задачі. Задача 1. З. із своїм сусідом Н. розпивали спиртні напої в квартирі останнього. Дружина Н., побачивши чоловіка та його друга в стані спяніння, почала їх лаяти.
 Скачать 31.69 Kb.
|
|
Тема 22. Злочини проти життя та здоров’я особи Задача №1. З. із своїм сусідом Н. розпивали спиртні напої в квартирі останнього. Дружина Н., побачивши чоловіка та його друга в стані сп’яніння, почала їх лаяти. Н. намагався виштовхнути дружину з кімнати, де вони знаходились, але це її ще більше обурило. Схопивши кухонний ніж, вона вдарила чоловіка в живіт. У лікарні з’ясувалось, що лезо ножа проникло в черевну порожнину, але не пошкодило внутрішніх органів. Через три дні Н. виписали з лікарні, а ще через сім днів він закінчив амбулаторне лікування і вийшов на роботу. Кваліфікуйте дії дружини Н. Відповідь: ч. 1 ст. 121 КК України передбачає умисне тяжке тілесне ушкодження, яке є небезпечне для життя в момент заподіяння. У діях дружини Н. вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 121 КК України «Умисне тяжке тілесне ушкодження». Родовим об’єктом цього правопорушення як і інших з Розділу ІІ КК є життя і здоров’я особи. Основним безпосереднім об’єктом аналізованого складу кримінального правопорушення є здоров’я особи. З об’єктивної сторони склад, описаний у ч. 1 ст. 121 КК України характеризується: суспільно небезпечним діянням – у формі заподіяння тілесних ушкоджень; суспільно небезпечним наслідком у вигляді небезпеки для життя в момент заподіяння; причинно-наслідковим зв’язком між суспільно небезпечним діянням та суспільно небезпечними наслідками. За умовою задачі жінка спричинила Н. проникаюче поранення в черевну порожнину. Таке ушкодження відноситься до тяжкого за ознакою «небезпечне для життя в момент заподіяння». Такий висновок ґрунтується на положеннях Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом МОЗ України від 17 січня 1995 року № 6. Відповідно до п. 2.1.2 зазначеного наказу небезпечними для життя є ушкодження, що в момент заподіяння чи в клінічному перебігу через різні проміжки часу спричиняють загрозливі для життя явища (і котрі без надання медичної допомоги, за звичайним своїм перебігом, закінчуються чи можуть закінчитися смертю. Запобігання смерті, що обумовлене наданням медичної допомоги, не повинно братися до уваги при оцінюванні загрози для життя таких ушкоджень. Заподіяння дружиною саме такої тяжкості ушкодження підтверджується також положенням п. 2.1.3 зазначеного наказу, відповідно до якого до ушкоджень, що небезпечні для життя, належать зокрема: к) ушкодження живота, котрі проникли в черевну порожнину, у тому числі і без ушкодження внутрішніх органів. За конструкцією об’єктивної сторони кримінального правопорушення, передбачений ст. 121 КК України матеріальний, і вважається закінченим з моменту настання тяжкої фізичної шкоди потерпілому (в нашому випадку). Суб’єктом аналізованого складу кримінального правопорушення є фізична осудна особа, яка на момент вчинення кримінального правопорушення досягла 14-річного віку. Умова задачі дає підстави вважати, що дружина Н є саме такою особою. З суб’єктивної сторони умисне тяжке тілесне ушкодження характеризується умислом до діяння та його наслідків. Жінка вчинила посягання з прямим умислом і вона усвідомлювала суспільно-небезпечний характер своїх дій (оскільки розуміла, що завдає фізичної шкоди ножем), передбачала настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння – заподіяння тяжкої проникаючої рани в черевну порожнину і бажала настання таких наслідків. Проведений аналіз дає всі підстави кваліфікувати діяння жінки за ч. 1 ст. 121 КК України. Задача №2. В., знаючи про наявність у неї венеричного захворювання – гонореї, втупила в статевий зв’язок з Б., а через декілька днів з неповнолітніми Г. і П. (17 років). При медичному обстеженні було встановлено, що Б. не захворів, а Г. і П. заразилися гонореєю. Кваліфікуйте дії В. Відповідь: дії кваліфікуються частиною 2 статті 133 КК України – зараження венеричною хворобою. Родовим об’єктом цього правопорушення як і інших з Розділу ІІ КК є життя і здоров’я особи. Основним безпосереднім об’єктом аналізованого складу кримінального правопорушення є здоров’я особи. За умовою задачі вона знаючи про наявність у себе венеричного захворювання (гонореї) заразила нею Г. і П., які є неповнолітніми. З об’єктивної сторони склад, описаний у ч. 2 ст. 133 КК України характеризується: суспільно небезпечним діянням – яке полягає у зараженні іншої особи венеричною хворобою; суспільно небезпечним наслідком у вигляді зараження неповнолітньої особи певною венеричною хворобою (двох або більше осіб); причинно-наслідковим зв’язком між суспільно небезпечним діянням та суспільно небезпечними наслідками. За умовою задачі жінка заразила Г. і П. гонореєю, що можна віднести до діяння передбаченого в диспозиції статті 133. Такий висновок можна зробити виходячи з положень «Правил проведення судово-медичних експертиз». Тому, відповідно до умов задачі, наявність венеричного захворювання – гонореї можна підтвердити. За конструкцією об’єктивної сторони кримінального правопорушення, передбачений ст. 133 КК України матеріальний, і вважається закінченим з моменту настання шкоди – протікання венеричної хвороби. Суб’єктом аналізованого складу кримінального правопорушення є фізична осудна особа, яка на момент вчинення кримінального правопорушення досягла 16-річного віку. Умова задачі дає підстави вважати, що В. є таким суб’єктом. З суб’єктивної сторони зараження венеричною хворобою характеризується умислом до діяння та його наслідків. Умова задачі дає підстави вважати, що В. вчинила посягання з непрямим умислом. Вона усвідомлювала суспільно-небезпечний характер своїх дій (оскільки розуміла, що є хворою на гонорею), передбачала настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння – зараження Г. і П. гонореєю хоч і не хотіла їх настання. Проведений аналіз дає всі підстави кваліфікувати діяння жінки за ч. 2 ст. 133 КК України. Задача №3. Під час сварки п'яний Панченко побив свою дружину, яка мала 7-місячну вагітність, завдавши кількох ударів у груди та живіт. Потерпілу було доставлено в лікарню, де вона народила мертву дитину. Варіант. У потерпілої було перервано 3-місячну вагітність, про яку Панченко не знав. Кваліфікуйте дії Панченка. Відповідь: Панченко: ч. 1 ст. 121 КК України – умисне тяжке тілесне ушкодження. Родовим об’єктом цього правопорушення як і інших з Розділу ІІ КК є життя і здоров’я особи. Основним безпосереднім об’єктом аналізованого складу кримінального правопорушення є здоров’я особи. За умовою задачі він побив свою дружину завдавши кількох ударів в груди та живіт, після чого вона була доставлена в лікарню де народила мертву дитину. З об’єктивної сторони склад, описаний у ч. 1 ст. 121 КК України характеризується: суспільно небезпечним діянням – у формі заподіяння тілесних ушкоджень; суспільно небезпечним наслідком у вигляді переривання вагітності; причинно-наслідковим зв’язком між суспільно небезпечним діянням та суспільно небезпечними наслідками. За умовою задачі чоловік спричинив для жінки серію ударів у область грудей та живота, які призвели до переривання вагітності. Таке ушкодження відноситься до тяжкого за ознакою «переривання вагітності». Такий висновок заснований на власне тексті диспозиції де такий вид наслідку прямо визначено. За конструкцією об’єктивної сторони кримінальне правопорушення, передбачений ст. 121 КК України матеріальний, і вважається закінченим з моменту настання тяжкої фізичної шкоди потерпілому (в нашому випадку). Суб’єктом аналізованого складу кримінального правопорушення є фізична осудна особа, яка на момент вчинення кримінального правопорушення досягла 14-річного віку. Умова задачі дає підстави вважати, що Панченков наділений цими ознаками. З суб’єктивної сторони умисне тяжке тілесне ушкодження характеризується умислом до діяння та його наслідків. Умова задачі дає підстави вважати, що він посягання з прямим умислом. Усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій (оскільки розумів, що завдає фізичної шкоди ударами), передбачав настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння – переривання вагітності через ураження плоду та бажав їх настання. Проведений аналіз дає всі підстави кваліфікувати діяння за ч. 1 ст. 121 КК України. Варіант: в такому разі не було би змоги говорити про відповідний склад кримінального правопорушення, адже умисел на його вчинення не мав місця. Його дії можна було кваліфікувати за фактичною шкодою без урахування переривання вагітності в дружини. Задача №4. К. їхав на своїй автомашині із Черкас до Києва. На шляху він побачив збиту кимось людину. Зупинивши машину, К. з’ясував, що потерпілий знаходиться в небезпечному для життя стані, бо має значні тілесні ушкодження. Побоюючись, що його можуть визнати винним в наїзді на людину, К. залишив потерпілого на шляху і нікого не сповістив про це. Потерпілий згодом помер на місці пригоди. Кваліфікуйте дії К. Відповідь: К.: ч. 3 ст. 136 КК України – ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані. Родовим об’єктом цього правопорушення як і інших з Розділу ІІ КК є життя і здоров’я особи. Основним безпосереднім об’єктом аналізованого складу кримінального правопорушення є життя особи. За умовою задачі К. залишив потерпілого (що постраждав у ДТП) в безпорадному стані і не сповістив нікого про його стан. З об’єктивної сторони склад, описаний у ч. 3 ст. 136 КК України характеризується: суспільно небезпечним діянням – у формі ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, при можливості надати таку допомогу або неповідомлення про такий стан особи належним установам чи особам. Кримінальне правопорушення вчиняється шляхом бездіяльності; суспільно небезпечним наслідком у вигляді смерті потерпілого; причинно-наслідковим зв’язком між суспільно небезпечним діянням та суспільно небезпечними наслідками. За умовою задачі К. не надав допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, при можливості надати таку допомогу та не повідомив про такий стан особи належним установам чи особам. Смерть потерпілого за умовами задачі дає змогу робити висновок про наявність необхідного наслідку визначеного ч. 3 статті 136 КК України. За конструкцією об’єктивної сторони кримінальне правопорушення, передбачений ст. 136 КК України матеріальний, і вважається закінченим з моменту настання смерті потерпілого. Суб’єктом аналізованого складу кримінального правопорушення є фізична осудна особа, яка на момент вчинення кримінального правопорушення досягла 16-річного віку. Умова задачі дає підстави вважати, що К. наділений цими ознаками. З суб’єктивної сторони ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, при можливості надати таку допомогу або неповідомлення про такий стан особи належним установам чи особам. Умова задачі дає підстави вважати, що він не вчинив дій з непрямим умислом. Усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій (оскільки розумів, що потерпілий перебуває в безпорадному стані та може загинути від отриманих ушкоджень), передбачав настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння – смерті потерпілого хоч і не бажав їх відвернути. Проведений аналіз дає всі підстави кваліфікувати діяння за ч. 3 ст. 136 КК України. Задача №5. А. та І. перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння із хуліганських мотивів побили З. кулаками і ногами, спричинивши останньому перелом кісток носа з розривом хряща, а також перелом пальця руки. З. помер від гострого малокрів’я, викликаного тривалим і значним крововиливом через хворобу крові внаслідок порушення її згортання. Кваліфікуйте дії винних осіб. Відповідь: А. і І.: ч. 2 ст. 125 КК України – умисне легке тілесне ушкодження. Родовим об’єктом цього правопорушення як і інших з Розділу ІІ КК є життя і здоров’я особи. Основним безпосереднім об’єктом аналізованого складу кримінального правопорушення є здоров’я особи. За умовою задачі вони перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння із хуліганських мотивів побили З. кулаками і ногами, спричинивши останньому перелом кісток носа з розривом хряща, а також перелом пальця руки. З об’єктивної сторони склад, описаний у ч. 2 ст. 125 КК України характеризується: суспільно небезпечним діянням – у формі умисного нанесення легкого тілесного ушкодження; суспільно небезпечним наслідком у вигляді легкого тілесного ушкодження; причинно-наслідковим зв’язком між суспільно небезпечним діянням та суспільно небезпечними наслідками. За умовою задачі підозрювані перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння із хуліганських мотивів побили З. кулаками і ногами, спричинивши останньому перелом кісток носа з розривом хряща, а також перелом пальця руки, після чого З. помер від гострого малокрів’я викликаного тривалим і значним крововиливом через хворобу крові внаслідок порушення її згортання. Щодо визначення травм як легкого тілесного ушкодження можна застосувати положення Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом МОЗ України від 17 січня 1995 року № 6: пункт 1.5.1. – спричиняє короткочасний розлад здоров'я чи незначну стійку втрату працездатності. Наступна смерть потерпілого не має значення для кваліфікації, адже є казусом – особи які вчинили правопорушення безвинні, так як не могли передбачити суспільно-небезпечних наслідків та не бажали їх настання. За конструкцією об’єктивної сторони кримінальне правопорушення, передбачений ст. 125 КК України матеріальний, і вважається закінченим з моменту нанесення легкого тілесного ушкодження. Суб’єктом аналізованого складу кримінального правопорушення є фізична осудна особа, яка на момент вчинення кримінального правопорушення досягла 16-річного віку. Умова задачі дає підстави вважати, що А. та І. наділені цими ознаками. З суб’єктивної сторони нанесення легкого тілесного ушкодження є умисним. Умова задачі дає підстави вважати, що вчинили дії з прямим умислом. Усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачав настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння – легкого тілесного ушкодження (смерть як вже було сказано не могла і не охоплювалася умислом). Проведений аналіз дає всі підстави кваліфікувати діяння за ч. 2 ст. 125 КК України. Тема 25. Злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина Задача №1. Голова сільської ради Воронова з метою перешкодити обранню до ради небажаного кандидата в день виборів роздала окремим виборцям бюлетені, в яких у клітинках уже були проставлені позначки проти прізвищ бажаних для неї кандидатів, і запропонувала їм опустити бюлетені в такому вигляді у виборчу урну. Як кваліфікувати дії Воронової? Відповідь: Воронова: ч. 1 ст. 158/1 КК України – незаконне використання виборчого бюлетеня, бюлетеня для голосування на референдумі, голосування виборцем, учасником референдуму більше одного разу, викрадення, пошкодження, приховування або знищення виборчого бюлетеня, бюлетеня для голосування на референдумі. Родовим об’єктом цього правопорушення як і інших з Розділу V КК є виборчі, трудові та інші права і свободи людини і громадянина. Основним безпосереднім об’єктом аналізованого складу кримінального правопорушення є виборчі права. За умовою задачі Воронова з метою перешкодити обранню до ради небажаного кандидата в день виборів роздала окремим виборцям бюлетені, в яких у клітинках уже були проставлені позначки проти прізвищ бажаних для неї кандидатів, і запропонувала їм опустити бюлетені в такому вигляді у виборчу урну. З об’єктивної сторони склад, описаний у ч. 1 ст. 158/1 КК України характеризується: суспільно небезпечним діянням – у наданні або отриманні виборчого бюлетеня чи бюлетеня для голосування на референдумі особою, яка не має права його надавати чи отримувати, або надання виборцю, учаснику референдуму заповненого виборчого бюлетеня чи бюлетеня для голосування на референдумі, або голосування виборцем, учасником референдуму більше одного разу, незаконне опускання виборчого бюлетеня чи бюлетеня для голосування на референдумі до виборчої скриньки; За умовою задачі зрозуміло, що дії Воронової, а саме незаконному наданні виборцям заповненого виборчого бюлетеня. Відповідно можна говорити про те, що нею було здійснено дію передбачену в диспозиції. За конструкцією об’єктивної сторони кримінальне правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 158/1 КК України формальний, і вважається закінченим з моменту вчинення будь-якого з діянь або їх суми передбачених в диспозиції. Суб’єктом аналізованого складу кримінального правопорушення є фізична осудна особа, яка на момент вчинення кримінального правопорушення досягла 16-річного віку. Умова задачі дає підстави вважати, що Воронова наділена цими ознаками. З суб’єктивної сторони незаконне надання виборцям заповненого виборчого бюлетеня є умисним. Умова задачі дає підстави вважати, що вчинили дії з прямим умислом. Усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, Ворона вчинила їх. Проведений аналіз дає всі підстави кваліфікувати діяння за ч. 1 ст. 158/1 КК України. Задача №2. Рішенням суду Кондратюк зобов’язаний був виплачувати аліменти в розмірі 1/3 частини заробітку на утримання двох дітей-близнюків віком чотири роки до досягнення ними повноліття. Через півроку Кондратюк кинув роботу й аліменти не платив, у зв’язку з чим у нього утворилася заборгованість за 8 місяців, хоча державний виконавець попереджав його про необхідність влаштуватися на роботу. Кваліфікуйте дії Кондратюка. Відповідь: Кондратюк: ч. 1 ст. 164 КК України – ухилення від сплати аліментів на утримання дітей. Родовим об’єктом цього правопорушення як і інших з Розділу V КК є виборчі, трудові та інші права і свободи людини і громадянина. Основним безпосереднім об’єктом аналізованого складу кримінального правопорушення є особисті права. За умовою задачі Кондратюк кинув роботу й аліменти не платив, у зв’язку з чим у нього утворилася заборгованість за 8 місяців. З об’єктивної сторони склад, описаний у ч. 1 ст. 164 КК України характеризується: суспільно небезпечним діянням – злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), а також злісному ухиленні батьків від утримання неповнолітніх або непрацездатних дітей, що перебувають на їх утриманні; За умовою задачі зрозуміло, що бездіяльність Кондратюка призвела до злісного ухилення від сплати аліментів, адже ним було прострочено суму за строк більше трьох місяців (відповідно до примітки до статті 164 КК України). За конструкцією об’єктивної сторони кримінальне правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 164 КК України формальний, і вважається закінченим з моменту вчинення будь-якого з діянь або їх суми передбачених в диспозиції. Суб’єктом аналізованого складу кримінального правопорушення є фізична осудна особа, яка на момент вчинення кримінального правопорушення досягла 16-річного віку. Умова задачі дає підстави вважати, що Кондратюк наділений цими ознаками. З суб’єктивної сторони злісне ухилення від сплати аліментів є умисним. Умова задачі дає підстави вважати, що вчинили дії з прямим умислом. Усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, Кондратюк вчинив їх. Проведений аналіз дає всі підстави кваліфікувати діяння за ч. 1 ст. 164 КК України. Задача №3. Маючи квартиру з 3-х кімнат, Величко одну з кімнат здавала сім'ї Решка. Через два роки Величко звернулася до суду з позовом про виселення Решка, але їй було в цьому відмовлено. Тоді вона самовільно відчинила кімнату, в якій проживала сім'я Решка, і винесла речі, а в кімнату вселила свого пасинка. Чи є діях Величко ознаки злочину? Відповідь: Відповідно до положень частини 1 статті 162 КК України: незаконне проникнення до житла чи до іншого володіння особи, незаконне проведення в них огляду чи обшуку, а так само незаконне виселення (що мало місце в нашому випадку) чи інші дії, що порушують недоторканність житла громадян. Таким житлом є не тільки приватна власність осіб, а й орендоване житло, що відповідно вказує на існуюче кримінальне правопорушення, яке здійснила Величко. Задача №4. Голова виборчого округу під час виборів до парламенту, за вказівкою голови райдержадміністрації, не забезпечив достатню кількість кабін для голосування. Це призвело до того, що значна кількість виборців не змогла проголосувати за свого кандидата і результати виборів були визнані судом недійсними. Крім цього, під час голосування виборців на дільниці представник кандидата в народні депутати України Р. постійно заважав виборцям, намагаючись дізнатись, за кого вони віддали свій голос. Дайте кримінально-правову оцінку діям голови виборчого округу та представника кандидата в народні депутати України Р. Відповідь: Відповідно до положень ч. 3 статті 157 КК України: Діяння, передбачені частинами першою (а саме перешкоджання іншим суб’єктам виборчого процесу) цієї статті, вчинені членом виборчої комісії мають місце в діях голови виборчого округу, що також підкріплюється його прямим умислом через розуміння суспільно-небезпечних наслідків таких дій, та його спеціальним суб’єктним статусом, як голови виборчого округу. Щодо кандидата в народні депутати Р., відповідно до положень ч. 3 статті 159 КК України: Те саме діяння (умисне порушення таємниці голосування під час проведення виборів або референдуму, що виразилося в розголошенні змісту волевиявлення виборця або учасника референдуму), вчинене кандидатом, яким і є вказаний Р. Його дії мають прямий умисел на вчинення суспільно-небезпечного діяння, а спеціальний статус виступає кваліфікуючою ознакою. |