модуль по психокоррекции. модуль2 исправленій. Загальна психокорекція сімейного стану
 Скачать 50.43 Kb.
|
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА Системна сімейна психокорекція виникла як інноваційний напрямок психологічної практики порівняно недавно, півстоліття тому, в 1950-і рр. Предметом вивчення і об'єктом впливу в сімейної психокорекції виступає система сімейних відносин. Даний напрямок складається під впливом загальної теорії систем, теорій комунікації і кібернетики. Ключовим для системної сімейної психокорекції (психотерапії) стає поняття «сімейної системи». У світлі системно-структурного підходу сім'я розглядається як організмічна, що самоорганізується і саморозвивається відкрита система, що знаходиться в постійному взаємообмін зі своїм соціальним оточенням. Це складний конгломерат динамічних елементів, структур, взаємозв'язків, патернів комунікації та взаємодії, а також підсистем (прабатьківська, подружня, дитячо-батьківська), між якими збудовані певні відносини. Як будь-яка відкрита система, сім'я характеризується трьома властивостями: цілісністю, структурою і еквіфінальних. Цілісність сім'ї означає, що сімейне систему утворюють стійкі взаємини і взаємодії, а не просто певна кількість людей. Під структурою мається на увазі певний, характерний для даної системи принцип зв'язку елементів, що визначає все, що відбувається в родині, постійні взаємодії між членами сім'ї і повторювані патерни таких взаємодій. Еквіфінальних - це якість сімейної системи, завдяки якому вона функціонує незалежно від початкових причин свого виникнення і може змінюватися під впливом поточних чинників. Сімейні системи не визначаються тільки своїми вихідними параметрами і передумовами. Ця властивість робить їх гнучкими, пластичними, проникними для психологічного впливу і здатними до перетворення. Системний погляд на сім'ю виходить з наступних положень загальної теорії систем, конкретизованих стосовно сімейній системі: 1) сім'я як ціле більше, ніж сума її частин, властивості цього цілого несвідомих до властивостей окремих структурних елементів; 2) всі елементи і процеси цього цілого взаємопов'язані і зумовлюють один одного. Систему утворюють взаємозалежні елементи, які характеризуються взаємною каузальністю (так званий взаємний детермінізм); їх динамічна зв'язок забезпечує відносну стійкість системи в часі. «Поведінка» сімейної системи в цілому закономірно й доцільно, а джерело її перетворень - всередині неї самої (Черніков, 2005, с. 41). Все, що відбувається в родині, згідно з цим підходом, визначається двома тенденціями: 1) прагненням підтримувати гомеостаз (стабільність і сталість внутрішніх параметрів і структурних зв'язків) системи і 2) прагненням до змін і розвитку (гетеростазіс). Всі члени сім'ї надходять так чи інакше під впливом правил функціонування даної сімейної системи, а не виключно під впливом своїх індивідуальних потреб і спонукань. Система є первинною по відношенню до вхідних в неї елементів і детермінує їх. Тому об'єктом психологічного втручання є вся сімейна система в цілому, а не окремий член сім'ї як елемент цієї системи. Сімейна психокорекція може бути охарактеризована як спроба модифікації взаємин і интеракций людей в контексті їх сімейної системи як єдиного цілого. В сімейної психокорекції будь симптоматичне поведінка або порушення функціонування розглядається як результат утрудненого (дисфункционального) взаємодії, а не як суто індивідуальна характеристика того чи іншого члена сім'ї. Іншими словами, для даного напрямку характерний інтерперсональний, а не интрапсихический підхід. Реалізуючи інтерперсональний підхід, Натан Акерман ввів поняття взаємозалежних патологій (interlocking pathologies). Цей термін означає зв'язок індивідуальних дисфункціональних станів одного члена сім'ї з станами, діями і інтеракція інших її членів. Висловлюючись метафорично, першопричини індивідуальної проблеми губляться в надрах вкрай розгалуженої «грибниці» сімейних взаємин. Аккерман спостерігав ці переплутав коріння проблем і дисфункцій в сімейній системі і переконався в тому, що вони, в основному, усвідомлюються членами сім'ї. Теорії системної психокорекції сходяться в тому, що розглядають єдиний сімейний процес комунікації або взаємодії, в якому кожен член сім'ї грає певну роль / виконує свою функцію в підтримці системи. «Ідентифікований пацієнт» (який звернувся за допомогою, що страждає член сім'ї) може розглядатися в якості «проблеми», але «причиною» є сама дисфункциональная сімейна система. Завдання сімейного психолога полягає в зміні цієї системи за допомогою відповідних втручань. Системна психокорекційна робота з сім'єю базується на принципах цирку лярность, нейтральності та гіпотетичність. Відповідно до принципу циркулярної, все, що відбувається в родині, підпорядковується не лінійним, а циркулярним закономірностям. Під циркулярний розуміється кругова взаємозалежність всіх членів сім'ї, їх актуальних станів, вчинків, рішень, проблем і симптомів. Так зване циркулярний мислення кардинально відрізняється від традиційної каузальної логіки (теорії причинності), з якої виходять медичні моделі терапії з їх «історіями хвороби» і психоаналіз з його техніками реконструкції раннього досвіду і вікової регресії. Замість вибудовування лінійних причинно-наслідкових зв'язків ( «ланцюжків») і пошуку історичної першопричини симптому / дісфунк-ції, циркулярно мислячий психолог фокусується на ефектах взаємозумовленості, відзначаючи, як кожен член сім'ї впливає на кожного і на систему в цілому, одночасно відчуваючи аналогічне множинне і інтегральне вплив. Так, зміни в поведінці або в способі життя одного з членів сім'ї прямо або побічно провокують зміни в поведінці, а також в почуттях, рішеннях, взаємодіях інших членів; ці спровоковані зміни в сімейному оточенні в свою чергу впливають на того, ким вони були викликані, - і коло замикається. Патерни подібних взаємовпливів можуть циклічно відтворюватися в життя сімейної системи. Уміння їх виявляти і аналізувати - найважливіший навик системного психолога. Інший принцип сімейної психокорекції - збереження психологом нейтральної позиції в роботі з сім'єю. Наступний принципом нейтральності психолог висловлює емпатію і забезпечує можливість говорити і бути почутим і зрозумілим в рівній мірі кожному члену родини, не приєднуючись внутрішньо ні до кого і не займаючи жодну зі сторін у конфлікті. Принцип нейтральності - це принцип рівномірно розподіленого уваги і надання рівних можливостей. Типова помилка, пов'язана з втратою нейтральності, - це прагнення психолога завжди бути «на стороні дитини», оскільки, як це декларується в нашій культурі, «діти - головна цінність життя» і «діти перш за все потребують допомоги в силу своєї беззахисності і залежності ». Створюючи коаліцію з дитиною і демонструючи «психологічно більш вірну» форму поводження з ним, психолог фактично стверджує свою надкомпетентними і перевагу над батьками, що викликає природний опір, тривогу і занепокоєння, які можуть привести до переривання корекційної роботи. Принцип гіпотетичність полягає в тому, що вся робота системного психолога будується як послідовна перевірка гіпотези про мету і сенс сімейної дисфункції. Заради чого в родині відбувається те, що відбувається? Яким чином спостерігається дисфункція використовується системою для збереження status quo і підтримки гомеостазису? Яка функція конкретного симптому в структурі внутрішньосімейних комунікацій і взаємодій? Спілкування психолога з сім'єю прямує пошуком відповідей на ці питання. Гіпотези, які висуває і верифікує психолог, повинні бути не лінійними, а циркулярним, системними. Системна гіпотеза описує цілісну ситуацію в родині, її фактори, передумови і циркулярні механізми, а не поведінка окремих членів сім'ї. Формулювання системної гіпотези є навиком професійного мислення, специфічним для даного виду психокорекційної практики РОЗДІЛ 2 ПСИХОДІАГНОСТИЧНА ЧАСТИНА 1.1. Опитувальник «Аналіз сімейного міфу» А.О. Нестерова Мета: діагностика сімейного міфу. Хід проведення: Інструкція. Перед Вами твердження про шлюб, сім’ю, стосунки між членами сім’ї. На реєстраційному бланку відповідей після номера питання приводяться варіанти відповідей: «зовсім не згодний», «навряд чи це вірно», «і так, і ні», «у загальному це вірно», «повністю згоден». Ви вибираєте один з варіантів відповіді й, залежно від того, наскільки Ви згодні із твердженням, у відповідній графі ставите знак «+». Відповідайте швидко, не витрачаючи занадто багато часу на обмірковування питань, тому що най цікавить Ваша перша реакція, а не результат занадто довгих міркувань. Тут не може бути «правильних» або «неправильних» відповідей, нас цікавить саме Ваша думка. 1. Мужчина и женщина могут вступать в брак только тогда, когда они уверены, что смогут прожить вместе до конца своих дней. 2. Часто бывает, что только любовь одного из супруга спасает другого от непоправимых ошибок. 3. В каждой семье есть четкие правила, которым должны следовать члены семьи. 4. Семья рушится только тогда, когда на нее воздействуют неблагоприятные обстоятельства извне. 5. Если в семье кто-то серьезно заболел, то все должны поступиться своими интересами и ухаживать за больным. 6. Благополучные семьи счастливы во все периоды совместной жизни. 7. Чувства супругов не охладевают в течение совместной жизни. 8. Если в семье царит любовь, то никакие бури ей не грозят. 9. Трудно бывает с людьми, у которых нет четких понятий: что такое долг, ответственность, благополучие. 10. Если в семье одни неприятности сменяют другие: уходит супруг из семьи, ребенок становится неуправляем, другой супруг не может устроиться на работу - то это можно объяснить «злым роком». 11. Когда в семье растет ребенок, родители должны пожертвовать своей личной жизнью ради него. 12. В благополучной семье не бывает периодов, когда супруги несчастливы друг с другом. 13. Счастливой семью можно назвать только тогда, когда и в старости супруги любят друг друга с той же силой. 14. Я уверен(а), что если супруг(а) охладевает, то не нужно обсуждать этот вопрос, не нужно ничего предпринимать - в конечном счете, любовь вернет супруга(у). 15. Если муж хоть раз ударил жену, значит, он и впредь будет поднимать на нее руку. 16. Я верю в то, что большинство размолвок в семье происходит по чужой вине: недоброжелателей, завистников, сплетников. 17. Супругам необходимо жертвовать друг для друга. 18. В счастливой семье не бывает размолвок. Если же люди ссорятся, то это значит, что они разлюбили друг друга. 19. Любовь в счастливой семье не угасает с годами. 20. Только любовь родителей, и больше ничто, может спасти ребенка, если он попал в беду. 21. Если ребенок сказал неправду, значит, в другой раз он опять сможет солгать. 22. Если семья распадается - это судьба. 23. Если бы мой супруг(а) не разделял(а) моих увлечений, то ради семейного спокойствия я бы отказался(лась) от них. 24. От семьи и брака требуется максимум счастья. Семья - главный и постоянный источник удовольствия. 25. Идеальная семья - это семья, в которой супруги любят друг друга всю жизнь. 26. Я верю в случаи, когда любовь побеждает все «злые силы». 27. У хорошего семьянина всегда есть четкое представление о том, какой должна быть счастливая семья. 28. Если семья без видимых причин распадается - значит, ее сглазили. 29. Супруги должны быть бескорыстны и думать о семье, а не о себе. 30. Я считаю, что супружеское счастье - явление постоянное. 1 Міф «про вічну любов» 2 Міф «про чарівну силу любові» 3 Міф «абсолютизації сімейних ситуацій» 4 Міф «про злі сили, що атакують родину» 5 Міф «про необхідність жертви заради сім’ї» 6 Міф «про сталість сімейного благополуччя» ПРОТОКОЛ ВИСНОВОК: після проведення методики, метою якої була діагностика сімейного міфу, було отримано наступні дані. За результатами обробки даних, стало зрозуміло, що Ольга та Анатолій мають однаковий «Міф про необхідність жертвувати заради сім’ї й її членів». Цей міф включає уявлення про те, що кожний член сім’ї повинен чимсь жертвувати, поступатися своїми інтересами, зневажати своїми почуттями й бажаннями заради сім’ї, дітей, дружина. Для досягнення щасливого сімейного життя чоловік і жінка повинні бути безкорисливі й думати про сім’ю, а не про себе. Згідно до цього міфу, індивід існує не як окрема особистість, а як якийсь додаток інших членів сім’ї. Типові висловлення: «Коли в сім’ї росте дитина, батьки повинні пожертвувати своїм особистим життям заради неї», «Якщо чоловік не розділяє твоїх захоплень, то заради сімейного щастя потрібно відмовитися від них», «Якщо в сім’ї хтось серйозно занедужав, то все повинні поступитися всіма своїми інтересами». Рекомендовано переглянути власну систему цінностей та ефективність такої стратегії поведінки як «жертовність». 1.2. Проективна методика «Малюнок сім’ї» Мета: діагностика сімейних відносин. Хід проведення: пропонується намалювати свою сім’ю олівцем на папері без клітинок. У разі, якщо випробовуваний ставить запитання щодо малювання, консультант відповідає невизначено ( «Малюй, як хочеш»), але підтримуючи прагнення клієнта малювати ( «Не важливо, як ти намалюєш - головне, щоб ти щось намалював»). Досліджуваний не повинен користуватися гумкою. Після закінчення малювання всі намальовані персонажі повинні бути позначені підписами (хто є хто). Обладнання: листи А4, кольорові олівці. Інструкція: «Намалюйте свою сім’ю». Питання: 1. Хто зображений на малюнку? 2.Чи усі члени родини присутні? Якщо когось немає, то чому? 3. Як взаємодіють між собою персонажі вашого малюнка? 4. Чому персонажі розташовані саме так? 5. Чи хотіли б ви змінити розташування когось із членів родини; прибрати або домалювати? ПРОТОКОЛ ВИСНОВОК: після проведення проективної методики «Малюнок сім’ї», метою якої була діагностика сімейних відносин, було отримано наступні результати: На малюнку були зображені усі члени родини: Ольга, Анатолій та їхня донька. Вони тримаються за руки. На запитання чи бажають когось домалювати або прибрати відповіли, що поки що їх все влаштовує. Вони планують другу дитину, проте через деякий час, а зараз прагнуть зосередитись на вихованні доньки. Додаткові зображення, такі як предмети інтер’єру, рослини тощо, були відсутні, що може свідчити про зосередженість в цей час один на одному. Під час виконання малюнку не виникало суперечок. Усі деталі обговорювали разом. Це може бути показником згуртованості та налагодженого зв’язку у спілкуванні. 1.3. Опитувальник «Шкала сімейної адаптації та згуртованості» (FACES-3) Мета: оцінка сімейної структури Хід проведення: Методика складається зі списку тверджень (від 1 до 20). Завдання випробуваного полягає в тому, щоб двічі оцінити кожне твердження за ступенем його виразності, використовуючи п’ятибальну шкалу: майже ніколи - 1, рідко - 2, час від часу - 3, часто - 4, майже завжди - 5. Інструкція: Опишіть Вашу реальну сім’ю (подружжя і діти). Прочитайте наступні вислови і оцініть їх за допомогою представленої шкали. Твердження: 1. Члени нашої родини звертаються один до одного за допомогою 2. При вирішенні проблем враховуються пропозиції дітей 3. Ми схвально ставимося до друзів інших членів сім’ї 4. Діти самостійно вибирають форму поведінки 5. Ми вважаємо за краще спілкуватися тільки у вузькому сімейному колі 6. Кожен член нашої сім’ї може бути лідером 7. Члени нашої родини ближчі із сторонніми, ніж один з одним 8. У нашій сім’ї змінюється спосіб виконання повсякденних справ 9. Ми любимо проводити вільний час всі разом 10. Покарання обговорюються батьками і дітьми разом 11. Члени нашої родини відчувають себе дуже близькими один одному 12. У нашій сім’ї більшість рішень приймається батьками 13. На сімейних заходах присутні більшість членів сім’ї 14. Правила в нашій сім’ї змінюються 15. Нам важко уявити собі, що ми могли б зробити всією сім’єю 16. Домашні обов’язки можуть переходити від одного члена сім’ї до іншого 17. Ми радимося один з одним при прийнятті рішень 18. Важко сказати, хто у нас в сім’ї лідер 19. Єдність дуже важливо для нашої родини 20. Важко сказати, які обов’язки у домашньому господарстві виконує кожен член сім’ї. ПРОТОКОЛ ВИСНОВОК: після проведення опитувальника «Шкала сімейної адаптації та згуртованості», метою якої була оцінка сімейної структури, було отримано наступні результати: Показник згуртованості знаходиться у межах норми – 40,7 балів. Це свідчить про те, що пара емоційно залежна одна від одного, вони спільно приймають рішення, мають спільних друзів та інтереси. Показник адаптованості дещо нижче середнього – 23 бали. Це може бути пов’язано з тим, що парі необхідно засвоювати роль подружжя та батьків одночасно, тому це викликає складнощі у формуванні та адаптації до нових ролей. 1.4. Проективна методика «Родина тварин» Мета: діагностика поведінки в конфліктних ситуаціях. Хід проведення: Обладнання: листи А4, кольорові олівці. Інструкція: намалюйте родину тварин, на яку нападає ворог. Питання: 1. Хто напав на родину? 2. Чому він напав? 3. Що робили тварини в цій ситуації? Які були їхні дії? 4. Як зазвичай родина вчиняє в подібних ситуаціях? 5.Чи траплялися у вашому житті подібні ситуації? ПРОТОКОЛ ВИСНОВОК: після проведення проективної методики «Родина тварин», метою якої була діагностика стратегії поведінки в конфліктних ситуаціях, було отримано наступні результати: Під час виконання завдання суперечок не виникало, подружжя радилось між собою. Тварини в конфліктній ситуації першочергово захищали свою дитину, далі батько захищав матір. Ворог був вигаданий, його не існувало в реальності, проте на запитання чи відбувалась така ситуація в реальному житті, вони відповіли «так». Можливо, швидкий вибір стратегії поведінки та відсутність суперечок пов’язано з тим, що пара вже знає як реагувати у подібних ситуаціях. 1.5. Проективна методика «Казка» Мета: діагностика стратегій поведінки в парі. Обладнання: кулькові ручки, листи А4. Хід проведення: Інструкція: напишіть казку про подружжя, яке лишень починає подружнє життя. Назвіть її. Дотримуйтесь структури: 1. Жили були… 2. Як раптом… 3. Розв’язка. 4. Мораль. Питання: 1. Чи складно було працювати разом? 2. Чи виникали якісь труднощі? 3. Що ви робили, коли не могли дійти спільно думки? 4. Чи задоволені ви результатом? 5. Чи бажаєте щось змінити? Якщо так, то чому? ПРОТОКОЛ ВИСНОВОК: після проведення проективної методики «Казка» було отримано такі результати: Під час написання казки Ольга та Анатолій доволі згуртовано працювали, не сперечалися. Анатолій частіше брав на себе ініціативу, проте враховував думку Ольги. Подружжя відмітило, що в їхньому життя траплялась така ситуація і зараз вони з вдячністю згадують про неї. Під час створення казки емоційний фон не змінювався. З’явився ностальгічний настрій за часами, коли була подібна ситуація. Можна стверджувати про те, що Ольга та Анатолій можуть успішно працювати в парі та виконувати спільне завдання, враховуючи думку один одного. ЗАГАЛЬНИЙ ВИСНОВОК Після проведення комплексу психодіагностичних методик було отримано такі результати: Сімейних міф пара визначила однаковий – «Міф про необхідність жертвувати заради сім’ї», що свідчить про уявлення про те, що кожен член сім’ї повинен чимось жертвувати, поступатися своїми інтересами. Така стратегія є деструктивною, тому що людям доводиться пригнічувати свої бажання та почуття. І таким чином у сім’ї може бути людина, яка домінує, і та, бажання якої завжди будуть ігнорувати та можливо навіть маніпулювати, застосовуючи фрази «це заради сім’ї», «це заради доньки». Не дивлячись на те, що дитина в родині була не запланованою та їй лише рік, на усіх зображеннях та розповідях сім’я складалася з мами, тата та доньки. Родина є досить згуртованою та емоційно залежною один від одного, вони мають спільні інтереси, спільних друзів, разом приймають рішення. Знижений показник адаптованості може бути результатом того, що подружжя одночасно засвоює роль подружньої пари та молодих батьків. Подружжя без конфліктів взаємодіяло під час виконання завдань. Тиску з боку одного з членів родини на іншого не спостерігалось. Суперечок не спостерігалось, проте це може бути зумовлено тим, що ситуації, що розглядалися, були знайомими та вирішеними. А при заданні умов, в яких родина не перебувала ще у своєму досвіді, могли б виникнути труднощі у спілкуванні. Ольга та Анатолій можуть успішно працювати в парі та виконувати спільне завдання продуктивно та враховуючи думку один одного. Рекомендації: парі рекомендовано переглянути сімейний міф, адже він є деструктивний, так як доводиться жертвувати власними інтересами та бажаннями. Також рекомендовано виділяти час на інтереси кожного окремо. Можна взяти на замітку собі правило щотижневого побачення, для того, щоб подружжю було легше адаптуватись до свого сімейного положення. Кордони є невід’ємною складовою особистості, а тому над ними необхідно працювати. Стратегія «жертовності» може порушувати особисті кордони та знищувати їх, тому важливо формувати повагу до кордонів партнера та усіх членів родини. РОЗДІЛ 2 ПСИХОКОРЕКЦІЙНА ЧАСТИНА 2.1. Загальна психокорекція Рекомендації режиму дня: - сон 7-8 годин; - чергування роботи та відпочинку; - обов’язкові сніданки; - ранкова зарядка; - вечірня прогулянка; - фізичне навантаження; 2.2. Спеціальна психокорекція Вправа №1 «МОЇ ПРАВИЛА» Мета: встановлення нових сімейних правил. Хід проведення: згадайте правила, які вже є в вашій родині. Чи хотіли б ви щось змінити? Пропоную окремо кожному скласти список правил, від яких ви хотіли б позбутись або додати. Потім ви зачитаєте їх один одному та узгодите – приймаєте ви їх чи ні. Вправа №2 «Я МАЮ ЧАС НА…» Мета: виділення часу на інтереси кожного. Хід проведення: не дивлячись на те, що ви подружжя, у кожного з вас є власні інтереси та бажання, які можуть не співпадати один з одним. Наприклад, Анатолію може подобатись риболовля, а Ользі – ні. Але ж кожен з вас має право на заняття улюбленою справою. Чи є у вас різні захоплення, через які ви сваритесь? Якщо так, перерахуйте їх. Чи готові ви спробувати проводити певний час для своїх інтересів окремо? Наприклад, поки Анатолій буде на риболовлі, Ольга буде проводити час за читанням. Вправа №3 «ПОВОДИР» Мета: налагодження довірливих стосунків. Хід проведення: одному з партнерів зав’язують очі і говорять повністю довіритись коханому/коханій. Інший партнер голосом направляє «сліпого» на правильний шлях. Потім партнери міняються ролями. Вправа №4 «ТЕЛЕПАТІЯ» Мета: корекція невербального спілкування. Хід проведення: подружжя сідає один напроти одного і по черзі одна людина думає про якийсь образ і переказує його невербальною мовою, а інший намагається зрозуміти, що його партнер намагається йому сказати цим. Потім подружжя міняється ролями. Вправа №5 «ЗАВДЯКИ ТОБІ…» Мета: створення позитивного образу партнера. Хід проведення: подружжя почергово говорять один одному «Завдяки тобі я…». 5 книжок: «Все змінюється» (Елізабет Джейн Говард) Завершальна частина епічної саги "Хроніка сім'ї Казалет". 1950 рік. Йде з життя голова сім'ї і загальна улюблениця Дюша. А разом з нею залишається в минулому епоха дорогих садиб і прислуги. Тепер Казалет доведеться вчитися жити в нових реаліях, і це буде зовсім не просто. «Ненависть і інші сімейні радощі» (Кевін Вілсон) Історія про дивну сімейку, в якій немає меж батьківського егоїзму. Калеб і Каміль Фенг - епатажні артисти, творчість відіграє в їхньому житті першорядну роль. Їм немає справи до того, як живуть їхні діти. У своїх прагненнях шокувати публіку Фенг готові на все. І навіть інсценувати свою смерть ... Питання: Чому вас навчила ця книга? Який головний урок ви винесли після причитування книги? Чи було показане вирішення проблеми у книзі? Що було найближчим для вас у цій книзі? Який урок ви винесли з цієї книги? «У тіні баньяна» (Ведей Ратнер) Душевна розповідь про камбоджійської сім'ї, якій довелося зіткнутися з труднощами війни. Семирічна Рамі щосили намагається не сумувати і шукати радість в житті, в цьому їй допомагають серцеві і добрі вірші батька. «В тіні баньяна» - роман про жахи війни і про безумовної любові батьків, яка надає сили і дає віру в майбутнє. «Боже, бережи моє дитя» (Тоні Морісон) «Боже, бережи моє дитя» - один з найвідоміших романів нобелівського лауреата і популярної письменниці Тоні Моррісон. Автор піднімає одну з найважливіших тем - взаємини матері і дитини, і дає відповіді на найскладніші питання. Це історія про сім'ю, в якій жорстокість і норовливість матері призводить до нескінченних дитячих образ і зламану долю. «Дерево росте в Брукліні» (Беті Сміт) Френсі Нолан - мила дівчинка, вона знає все про устрій світу, про його багатогранності і несправедливості. Френсі живе в бідному районі Брукліна. Батько дівчинки, Джонні, працює в ресторані співаючим офіціантом і ніколи не відмовляється від чарки міцного алкоголю. А мати, Кіті, погоджується на будь-яку роботу, щоб хоч якось звести кінці з кінцями. Тільки безмежна любов, віра і відданість допоможуть пережити цій родині найважчі часи. 5 фільмів: «Дорога змін» 2008 рік Ейпріл і Френк хотіли разом поїхати з маленького провінційного містечка в Париж. Вони одружилися і були сповнені райдужних надій. Однак пройшло сім років, а вони все ще живуть там же і досить сильно приросли до свого колись «тимчасового» дому. Це як історія про те, що стало б з Ромео і Джульєттою або з Роуз і Джеком з «Титаніка», якби їх історії не закінчилися трагедією. «Історія про нас» 1999 рік Зберегти любов після 15 років шлюбу - складне завдання. Накопичуються образи і недомовки, пристрасть розпорошується в повсякденності. Бену і Кеті погано один з одним, але і життя нарізно теж не цукор. Дотепний, зворушливий і розумний фільм про те, як полюбити знову. «Сімейка Крудс» 2013 рік Сім'я Крудс - звичайнісіньке середньостатистичне сімейство, яке живе за своїми правилами і традиціями в доісторичні часи, коли у людей практично нічого не було. Однак глава сімейства завжди вважав, що все нове і незвідане зберігає в собі велику небезпеку, тому вони не досліджували навколишній їх світ, а спокійно жили в рідних місцях. Але незабаром стався землетрус, який зруйнував їхній будинок, після чого Крудси змушені були покинути рідну землю і відправиться на пошуки нового житла. Подорожуючи по красивому світу, який вони ніколи раніше не бачили, сімейство знайомиться з молодим і відважним хлопцем на ім'я Гай. Саме він стає провідником Крудсов, і допомагає їм врятуватися ... «Шлюбна історія» 2019 рік Чарлі і Ніколь теж намагалися, але не змогли зберегти шлюб. При цьому герої цінують прожиті разом роки, поважають один одного і люблять свого сина Генрі, тому вирішують розлучитися тихо і безболісно. Але адвокати не сплять: якщо сім'я розпадається, значить хтось знайде в цьому вигоду. Розлучення Ніколь і Чарлі перетворюється в безглузду війну, і подружжя все більше топлять себе в нав'язаної юристами агресії і злості. І Генрі теж починає захлинатися в цьому безглуздому судовому кошмарі. Але відповідь в цій складній задачі залишився все той же, що і був сорок років тому: любов до дитини - рятувальний жилет для всіх. Питання: Що з побаченого є більш співзвучним та значимим для вас? Що означають ті епізоди, що визвали у вас емоційну реакцію? Що вам дав аналіз фільму? Що ви усвідомили і до яких висновків прийшли? Яким чином будете діяти після перегляду фільму? «Зникнення Елеанор Рігбі: Вони» 2014 рік Елеанор і Конор одружилися зовсім юними, і майже всі навколишні пророкували їм швидке розлучення. Але, незважаючи на злі язики, вони зберегли свою любов, створили затишне сімейне гніздечко, завели дитини. Одна трагічна подія назавжди змінила їхнє ставлення один до одного. Чи зможуть вони знову бути коханими і щасливими разом? 5 казок або притч: Дом без женщины, как печь без теста (Афганские народные сказки) Девушка красота (Армянские народные сказки) Соседи (Датские народные сказки) Суд панчей (Непальские народные сказки) Умная жена (Азербайджанские народные сказки) СПИСОК ВИКОРИСТАННИХ ДЖЕРЕЛ Архиреева Т.В. Психология родительства и детско-родительских отношений. Учебно-методическое пособие. НовГУ им. Ярослава Мудрого, - Великий Новгород, 2006. - 216с. Лопатина А, Беседы и сказки о семье /А. Лопатина, М. Скребцова.- М.: Амрита-Русь, 2004.-160 с. Малкина-Пых И.Г. Семейная терапия / И.Г. Малкина-Пых.- М.: Изд-во ЭКСМО, 2005. -992 с. Олифирович Н. Психология семейных кризи сов / Н. Олифирович, Т. Зинкевич-Куземкина, Т. Велента – Речь, 2006. - 360 с. http://lib.uni-dubna.ru/search/files/psy_olifirovich/psy_olifirovich.htm |