Запор.козаки. Запорізькі козаки
 Скачать 15.58 Kb.
|
|
Запорізькі козаки Давно це було. Споконвіку жив на своїй землі наш народ, сіяв хліб, боронив Україну від ворогів, будував міста, мандрував світами. Але настали для України лихі часи. Напали вороги, вони грабували міста і села, забирали в неволю малих і старих. Тяжко стало жити українцям. Селяни працювали на панській землі; зовсім позбавленні волі. Пан міг селянина убити. Та не всі терпіли такі знущання. Сміливі втікали в безлюдні степи і там поселялись. Займались вони полюванням, рибальством. А щоб захистити себе від ворогів, брали до рук зброю. І ось цих вільних незалежних людей називали козаками. А найсміливіші йшли аж за дніпровські пороги, на Запоріжжя і називали їх козаками - запорожцями. Саме тут, розкинулось славне Запоріжжя і один із дніпровських островів Хортиця. Безмежний степ у високих травах, ревіння дніпровських порогів – ось те місце, де знаходиться цвіт козацтва , де зародилася Запорізька Січ. Вам напевно цікаво, чому козаки називали свою фортецю, Запорізька Січ? А тому, що знаходилась вона за дніпровськими порогами. За порогами - Запорізька. А Січ, походить від слова „сікти”. Адже все укріплення і огорожі були із січеного дерева. Та це тому, що саме сюди, ворогам було важко добратися через пороги. А ще, це була дуже родюча земля, де збиралися високі врожаї. В цей чудовий, гарний край, і зліталися всі пташки, які своїм співом задаровували всіх. В такому прекрасному краю, в 1556 р гетьманом Дмитром Вишневецьким і була побудована - Запорізька Січ. Дмитро Вишневецький був мужнім сином українського народу, який за покликом свого серця збирав козаків, а потім вів їх у переможні бої проти ворогів, довівши всьому світові що козацтво – це є грізна сила. Жили козаки на Запорізькій Січі в куренях. Курені були побудовані з дерева, стіни були обмазані з середини глиною. Вікна були з виченної шкіри. Курінь був просторий, тут могло жити до 500 чоловік. По середині куреня було вогнище для тепла, або для того щоб варити їсти. Готували їжу в залізних казанах . Любимою стравою козаків був куліш. А розпізнавали козаків із-за їх довгих вусів, а на голові у них був чуб, який називали оселедцем. Запорожці брили голову і залишали лише чуприну над чолом, яку називали оселедцем. Одяг у козаків був такий: біла сорочка, широкі шаровари і пояс, червоні чоботи, жупан і шапка – бурка. У кожного козака була люлька. Зброї у них було багато, і різна, але основна – це рушниця і шабля. Вони дуже любили коней, ростили їх змалку називали їх – вірними братами. Головними на Січі були гетьман, кошовий отаман. Символом гетьманської влади була булава і печатка Запорізького війська. Булава, печатка, і бунчук називали козацькими клейнодами. Також до них входили і пернач, корогва – прапор, литаври. |