хз. програма. Завдання курсу Методичні
 Скачать 26.61 Kb.
|
|
Мета курсу: зорієнтувати студентів на дослідження художнього коду давніх літературних пам’яток, відтворити картину зародження давньої української писемності, розкрити її особливості, проаналізувати найвизначніші твори, зосередивши увагу на тих, які вивчаються у школі. Завдання курсу: Методичні: навчити першокурсників критично сприймати праці дослідників про зародження давнього письменства, аналізувати твори, орієнтуватись в етапах розвитку давньоукраїнської літератури; -Пізнавальні:; формувати у студентів уявлення про давню вітчизняну літературу як основу подальшого розвитку мистецтва слова, що входить у генетичний код художнього мислення письменників усіх наступних поколінь, визначає менталітет нації, має велике пізнавальне і виховне значення; Практичні: на практичних заняттях курсу студенти безпосередньо звертаються до першоджерел: статей, монографій, історико-літературних розвідок, авторефератів дисертаційний досліджень. У ході занять ставляться завдання, проблематика дискусійного плану, вони осмислюються з точки зору досягнень сучасної літературознавчої науки. Компетентності: знання з історії української літератури ХІ-ХУІІІ ст. допоможуть студентам більш системно сприймати історико-літературний розвиток в Україні, прослідкувати формування жанрів, естетичних смаків Київської Русі, що впливатимуть на формування подальшої української літератури, поглиблять уявлення про роль і внесок окремих особистостей у формування вітчизняної культури. Очікувані результати навчання: після вивчення курсу «Історія української літератури (Давня)» студенти повинні знати закономірності літературного процесу ХІ-ХУІІІ ст, розкрити взаємозв’язок українського літературознавства зі світовим, простежити вплив історико-культурних процесів на формування національної літератури. Знати такі теоретичні поняття, як монументальний історизм, бароко, класицизм тощо, уміти розкрити типові явища і факти давнього літературного життя. ПРОГРАМА КУРСУ Модуль 1 Література Середньовіччя Вступ. Предмет і завдання курсу, його зв’язок з іншими дисциплінами. Поняття про синкретичну писемність, літературну пам’ятку, її редакції та списки. Характеристика давніх рукописів. Значення появи книгодрукування. Огляд джерел, за якими вивчається давня українська література. Проблема її періодизації. Література Київської Русі. Історично-культурний контекст її формування та розвитку. Перекладна література. Структура і зміст Біблії. Переклади і переспіви її. Мотиви й образи в українській літературі.Апокрифи, їх оцінка І.Франком. Апокрифи «Як сотворив Бог Адама», «Про Соломона і Китовраса», «Ходіння Богородиці…». Апокрифічні мотиви в українській літературі («Слово о збуренню пекла», «Енеїда» І.Котляревського).Агіографія. Перекладні й оригінальні житія, їх основні типи. «Фізіолог», «Шестоднев», «Християнська топографія» Козьми Індикоплова», «Пчела», «Олександрія» та інші світські книги.Роль перекладної літератури у становленні і розвитку письменства Київської Русі. Оригінальна література Київської Русі. «Велесова книга» та дискусії навколо неї. Літописи, їх типологія, місце у світовій культурі. Поняття про літопис, літописне зведення, літописний список, літописну редакцію тощо.Гіпотези О.Шахматова, М.Грушевського, Л.Махновця та ін. про генезис і розвиток літописання. «Повість временних літ» - найвидатніша пам'ятка давньоруського літописання.Історія створення літопису. Проблема авторства. Композиція літописного зведення. Роль Вступу у структурі твору.Образи руських князів у літописі. Втілення в них ідеї боротьби за єдність Русі, осуд княжих міжусобиць.Жанрові, художньо-стильові й мовні особливості твору.Київський літопис, його зміст, поетика, мовно-стильові особливості.Галицько-Волинский літопис: структура. Образи Романа і Данила Галицьких, співця Митуси та інших героїв. Літописні повісті про татаро-монгольське нашестя, легенда про євшан-зілля, їх патріотичний пафос. Художня своєрідність твору.Історико-літературне значення літописів Київської Русі, використання їх письменниками наступних поколінь - Т.Шевченком, І.Франком, С.Руданським, Юліаном Опільським, С.Скляренком, П.Загребельним, Раїсою Іванченко, В.Маликом та іншими письменниками. «Слово о полку Ігоревім». Історія віднайдення, видання і вивчення «Слова». Проблеми автентичності й авторства твору. Історична основа пам'ятки, «Слово» і літописні оповіді про похід Ігоря.Жанрова специфіка «Слова». Тема і композиція твору.Система образів. Художня досконалість «Слова» Значення твору, його переклади, переспіви, мотиви й образи в пізнішій літературі. Дидактична проза Київської Русі. «Поученіє» Володимира Мономаха. Ораторська проза. Проста й урочиста проповіді. «Слово про закон і благодать» Іларіона. «Слова» Кирила Туровського. Паломницька проза. «Житіє і хожденіє Данила...». Українська література пізнього Середньовіччя. Історичні умови. Нові редакції творів доби Київської Русі. Західноруські літописи. Короткий Київський літопис. Латиномовна література. МОДУЛЬ 2 Література Ренесансу і Бароко Полемічна література. Історичні умови. Ренесансні риси у культурі. Основні теми і жанри літератури. Характерні риси полемічної літератури. Петро Скарга як найталановитіший представник католицько-уніатського табору. Інші письменники-полемісти. «Ключ царства небесного» і передмова до Острозької Біблії Герасима Смотрицького. «Історія о Листрикійському синоді» й «Отписи» Клірика Острозького. «Казання святого Кирила» Стефана Зизанія. «Апокрисис» Христофора Філарета. Творчість Петра Скарги. Світогляд Івана Вишенського. Художня інтерпретація його образу Іваном Франком. Поетика ранніх творів полеміста («Ізвещеніє…», «Писаніє до всіх…»).Твори Вишенського після Брестської унії («Посланіє до князя Острозького», «Порада»).Викриття ініціаторів унії, захист православної віри в «Посланії до єпископів».Значення української полемічної літератури. Історичні умови. Ренесансні риси у духовно-художній свідомості. Основні жанри та періоди розвитку полемічної літератури. Творчість Мелетія Смотрицького («Тренос», «Граматика», «Апологія», «Паронезис»), еволюція світогляду письменника. «Палінодія» Захарії Копистенського. «Унія греків з костелом римським», «Антиризис», «Гармонія» Іпатія Потія. Значення полемічної літератури. Розвиток поезії в давній українській літературі. Початки віршової і драматичної літератури, зв’язок їх із шкільною освітою. Різновиди найдавніших віршів та їх обґрунтування у курсах піїтики. «Вірші на жалосний погреб Петра Конашевича Сагайдачного» К.Саковича. Шкільна драматургія, її зв’язок з європейським театром. Декламації та діалоги. Інтермедії, їх генезис, типологія та функції. Інтермедії до драми Я.Гаватовича «Трагедія, або образ смерті пресвятого Іоанна Хрестителя», оцінка їх М.Драгомановим і М.Павликом, спроби постановки на сучасній сцені. Література ІІ пол. ХУІІ ст., її основні здобутки і проблеми. Роль Києво-Могилянської колегії у розвитку культури. Історична проза. Вплив Густинського літопису на «Патерик» С.Косова. «Синопсис», Обробки житій Ольги і Володимира. «Хроніка» Ф.Сафоновича, її новаторський характер і вплив на розвиток історіографії.Ораторсько-проповідницька проза, нові тенденції у її теорії. Творчість І.Галятовського («Наука, албо Способ зложення казання», «Ключ розуміння», «Лебідь», «Магометів Коран»), Л.Барановича («Меч духовний», «Труби словес проповідних», поезії). Українська література в Закарпатті. Творчість М.Андрелли («Логос», «Оборона вірному кождому чоловіку»), зв’язок її з загальноукраїнським літературним процесом. Віршова література ІІ пол. ХУІІ ст. Шкільне віршування, його теоретична розробка, провідні жанри. Бароко, його специфіка в Україні. Дослідження українського літературного бароко (Д.Чижевський, О.Білецький, В.Крекотень, Д.Наливайко, І.Іваньо та ін.). Використання художніх здобутків бароко у пізнішій літературі. Історичні вірші «Про Жовтоводську битву», «Полонення Потоцьких», «Дума козацька о Берестецькім звиченстві». Творчість І.Величковського Біографічні відомості про Івана Величковського. Структура, основні мотиви збірки «Зегар з полузегарком» (1690 р.). «Поетичні штучки» автора у збірці «Млеко». Тематика, стиль епіграм. Відомості про життя й походження імені Климентія Зіновієва. Художня своєрідність поетичного збірника: дидактична спрямованість, фольклорні елементи у віршах. І.Франко про К. Зіновієва. Місце і значення творів Івана Величковського, К.Зіновієва в історії українського письменства. Драматургія ІІ пол. ХУІІ ст. Зародження і перший етап розвитку шкільної драми. Драматичні діалоги Памви Беринди та Іоаникія Волковича. Основні тематичні групи шкільних драм та їх жанрові різновиди (різдвяні, великодні, типу міраклів та мораліте). «Царство Натури Людской» - ранній зразок великодньої драми алегоричного характеру (мораліте ). Міракль «Алексъй человък Божий», його джерела, зв"язок з історичними подіями, бароковий стиль. «Слово о збуренню пекла» - зразок драми народного типу. І.Франко про цей твір. Використання прийомів шкільної драматургії у пізнішій. літературі та театральному мистецтві. Література ХУІІІ ст., барокові, класицистичні, фольклорні елементи в ній, просвітницькі тенденції, оновлення жанрової системи. Історико-культурний контекст розвитку літератури. Козацькі літописи. Історико-культурні обставини виникнення барокової історіографії. Проблема типології козацьких літописів. Літопис Самовидця, його характерні риси, проблема авторства. Григорій Грабянка і його літопис «Дьйствія презъльной... брани Богдана Хмельницкого». Літопис Самійла Величка як яскраве явище літературного бароко. «Історія Русів» та дискусії навколо неї. Образ Хмельницького в козацьких літописах. Українська ідея в літописах та її втілення. Історико-літературне значення козацьких літописів. Використання їх письменникам наступних поколінь.Самовидця, Г.Грабянки, С.Величка. Творчість Івана Мазепи (листи, поетичні твори).Творчість Ф.Прокоповича (Жанрові різновиди, індивідуальність стилю в поезії митця («Елегія», «Опис Києва», «Похвала Дніпрові»). Трагедокомедія «Владимир». Значення творчості Ф.Прокоповича в дальшому розвитку літератури. Шкільна драма ХУІІІ ст. «Милость Божія». Драма Г.Кониського «Воскресіння мертвих». Діалог С.Дівовича «Разговор Великоросії з Малоросією». Інтермедії до драм М.Довгалевського та Г.Кониського, оцінка їх І.Франком. Вертепна драма, її будова і театральна техніка, зміст і образи, вплив на пізнішу культуру. «Живий» вертеп та спроби його відродження. Сатира і гумор. Творчість мандрівних дяків. Аналогічне явище у західноєвропейській культурі. «Житіє» І.Турчиновського, образ його автора у І ч. триптиха Вал.Шевчука «Три листки за вікном». Образи мандрівних дяків у інших творах. Теми, жанри, стильові особливості спадщини мандрівних дяків, її вплив на пізнішу літературу.Сатира ХУІІІст., Загальна характеристика української віршової сатири ХУШ ст. (обставини виникнення, зв'язок з російською сатирою, питання про авторство).Висміювання зажерливості, жадібності і пияцтва, викриття продажності у сатирично-гумористичних віршованих оповіданнях «Отець Негребецький», «Пекельний Марко», «Вірша про Кирика». Показ сили і героїзму козаків («Пекельний Марко»).Викриття пороків панівних класів у соціально-політичних віршових сатирах «1764 года декабря 20 дня. К.Р.», «Плач киевских монахов», «Доказательства Хама Данилея Куксы потомственны».Особливості мови і стилю віршової сатири, зв’язок її з усною народною творчістю. Елементи реалізму в творах. Творчість мадрівних дяків.Творчість Івана Некрашевича обставини її виникнення, зв’язок з фольклором та попередньою літературою. Лірика ХУІІІ ст. Рукописні збірники, їх автори або переписувачі. Публікації пісень. Поява романсів. Пісня С.Климовського «Їхав козак за Дунай». «Пісні світові» І.Пашковського. Медитативно-елегійна лірика («Піснь о світі» О.Падальського, «Піснь о бідном сироті» Василя, «Піснь світська сиротинська»). Метафізична (духовна) лірика. Почаївський «Богогласник». Історико-мемуарна проза ІІ пол. ХУІІІ ст. «Щоденник» і листи Я.Марковича. «Діаріуш» і «Щоденник» М.Ханенка. Творчість Г.Сковороди. Особливості світогляду письменника-філософа. Аналіз філософських трактатів, діалогів, притч.Збірка «Басни Харьковскія». Обставини її створення.Тематика і провідні мотиви байок Г.Сковороди. Особливості художньої форми байок Г.Сковороди. Загальна характеристика поетичної спадщини Г.Сковороди. Збірка «Сад божественних пъсней» як найвизначніше явище в українській віршовій літературі ХУШ ст. Характер взаємодії епіграфів і текстів. Провідні мотиви лірики Г.Сковороди. Ідейно-художнє новаторство Г.Сковороди, значення його спадщини для розвитку української літератури. |