заземление 0,4кВ. заземлення ТТ, ІТ. 3 Особливості використання пристроїв захисного вимкнення залежно від системи заземлення. Основні норми та правила використання пристроїв захисного вимкнення

• Название: 3 Особливості використання пристроїв захисного вимкнення залежно від системи заземлення. Основні норми та правила використання пристроїв захисного вимкнення
• Анкор: заземление 0,4кВ
• Дата: 08.01.2023
• Размер: 2.85 Mb.
• Имя файла: заземлення ТТ, ІТ.doc
• Тип: Документы; #877242

3.6. Особливості використання пристроїв захисного вимкнення залежно від системи заземлення. Основні норми та правила використання пристроїв захисного вимкнення
МЕК (міжнародна електротехнічна компанія) розробила єдиний стандарт за яким класифікуються системи заземлення.

В умовному літерному позначенні типу системи заземлення використовують такі літери:

– перша літера, що визначає стан нейтралі джерела живлення відносно землі:

Т (terre - земля) – заземлена нейтраль;

І (isole) – ізольована нейтраль;

– друга літера, що визначає стан відкритих провідникових ча­стин відносно землі:

Т – відкриті частини заземлені, незалежно від відношення до землі нейтралі джерела живлення або якоїсь іншої точки мережі живлення;

N (neuter — нейтраль) – відкриті провідникові частини приєднані до глухо заземленої нейтралі джерела живлення;

– наступні літери, що визначають суміщення в одному провіднику або розділення функцій нульового робо­чого і нульового захисного провідників:

S – нульовий робочий (N) і нульовий захисний (РЕ) провідники розділені;

С – функції нульового робочого і нульового захисного провідни­ків суміщені в одному провідникові (РЕN – провідник).

Можна виділити с три системи, а також ще три підсистеми заземлень:

• 
  Система TN:  підсистеми TN-C, TN-S, TN-C-S.
  
• 
  Система ТТ.
  
• 
  Система IT.
  

Международная классификация  систем заземлений обозначается заглавными буквами. Первая буква указывает на характер ЗАЗЕМЛЕНИЯ ИСТОЧНИКА ПИТАНИЯ , вторая – на характер ЗАЗЕМЛЕНИЯ ОТКРЫТЫХ ЧАСТЕЙ ЭЛЕКТРОУСТАНОВКИ.
Система ІТ

У мережах системи ІТ нульова точка джерела живлення є пов­ністю ізольованою від землі або зв’язана з нею за допомогою підключення з досить великим опором (наприклад, через зазем­люючий дугогасний реактор). Ці мережі відносно землі ма­ють певний активний і ємнісний опори, які й зумовлюють стру­ми витоку або струму замикання на землю.

Система IT – это схема заземления лабораторий и медицинских учреждений,  в которой проводятся опыты и работы с чувствительной аппаратурой. А все токи и электромагнитные поля сведены к минимуму.


Схема системи IT
У системі ІТ значення струму замикання на землю визнача­ється станом ізоляції мережі щодо землі. При гарному стані ізо­ляції (високому опорі щодо землі) струми витоку і замикання на землю дуже малі. У випадку прямого дотику людини до струмопровідних частин електроустановки струм через тіло людини також визначається опором ізоляції, і при опорі ізоляції вище певного значення таке дотикання не становить небезпеки для життя. Таким чином, рівень опору ізоляції в мережах системи ІТ є фактором, що визначає як надійність, так і електробезпеку їх експлуатації. Оскільки в цих мережах дуже важливо підтримувати опір ізоляції на високому рівні, введення автоматичного постійного контролю ізоляції є обов’язковим електрозахисним заходом (рис. 3.9).



Рис. 3.9 – Електрична схема підключення ПЗВ в системі ІТ
ПЗВ є другим видом електрозахисту в цій системі мереж. Обидва ці пристрої працюють злагоджено, але не впливають на роботу одне одного: прилади контролю ізоляції подають сигнал на відключення при першому замиканні на землю, і якщо до усунення першого замикання відбувається повторне замикання на землю, то спрацьовує ПЗВ. Основна вимога при використанні ПЗВ в мережах IT – встановлювати його якнайближче до електроприймача.

СИСТЕМА TT

До недавнего времени система заземления ТТ  была запрещена в нашей стране. Сегодня, эта система остается достаточно востребованной и используется для мобильных зданий, таких как вагончики, ларьки, павильоны,дома и др. Допускается только в тех случаях, когда условия электробезопасности в системе TN не могут быть обеспечены.

Такая система требует высококачественного повторного заземления, с высокими требованиями к сопротивлению. Самым эффективным заземлением в этом случае, является модульно-штыревое заземление.

У системі ТТ нейтраль джерела живлення заземлена, і всі відкриті провідникові частини електроустановки приєднані до заземлення, електрично-незалежного від заземлення нейтралі джерела живлення. У реальних умовах здійснити автоматичне відключення живлення електроустановки системи ТТ за допомогою автоматичних вимикачів з ряду причин (необхідності забезпечення великої кратності струму короткого замикання, низького опору пристрою заземлення тощо) досить проблематично. Ефективне вирішення проблеми автоматичного відключення живлення дає застосування чутливих ПЗВ. Така схема забезпечує необхідні умо­ви електробезпеки в системі ТТ. При цьому номінальний струм уставки ПЗВ (номінальний диференціальний струм, що відклю­чає) має бути меншим ніж значення струму замикання на зазем­лені відкриті провідні частини при напрузі на них 50 В відносно зони нульового потенціалу. Це означає, що в електроустановках великої частини житло­вих будинків (індивідуальних житлових будинків, котеджів, дачних будинків тощо), де не завжди є можливість встановити заземлювач із необхідними нормативними параметрами, слід застосовувати систему ТТ із обов’язковою установкою ПЗВ. У цьому випадку вимоги до значення опору заземлювача залеж­но від номінального диференційного струму, що відключає значно знижуються.


Cхема системи ТТ
Система ТN має три різновиди: ТN-C, ТN-S і ТN-C-S, і електричні мережі цієї системи є найбільш поширеними для електричних мереж житлових будинків, споруд і будинків суспільного при­значення. Спільним для всіх трьох різновидів системи ТN є те, що в цих мережах усі відкриті провідні частини електроустановок мають бути приєднані до глухо заземленої нейтральної точки джерела живлення за допомогою захисних провідників.

Основна умова електробезпеки в мережі цієї системи полягає в тому, щоб значен­ня струму при короткому замиканні між фазним провідником і відкритою провідною частиною перевищувало величину струму спрацювання захисного пристрою за нормований час. У разі використання ПЗВ значення струму короткого замикання, слід за­мінити на значення номінального диференціального струму , що відключає. При цьому завдання забезпечення низького значення опору «фаза – нуль», яке слід вирішувати при використанні захи­сту від надструму, замінюється на перевірку працездатності ПЗВ захисного провідника. Контроль опору ланцюга «фаза – нуль» варто робити тільки на вхідних затискачах ПЗВ.

Із трьох різновидів мереж системи ТN мережа системи ТN-C є такою, що найбільш широко використовується. Як захисний провідник в ній використовується провідник PEN, що одночас­но виконує функції робочого й нульового захисного провідника. Іноді, наприклад, у чотирипровідних трифазних мережах, це може бути перепоною для використання ПЗВ, і тому для забез­печення надійного захисту окремих електроприймачів відкриті провідникові частини електроприймачів приєднують до РЕN – провідника з боку джерела живлення.

СИСТЕМА TN: ПОДСИСТЕМА TN-C

TN—C — нулевой рабочий и нулевой защитный проводники объединены в одном проводнике по всей системе (C — combined — объединённый).

Достоинства подсистемы TN-C.

Наиболее распространенная подсистема, экономичная и простая.

Недостатки подсистемы TN-C

У такой системы нет отдельного проводника РЕ (защитное заземление).  Это означает, что в жилом доме в розетках отсутствует заземление. Нередко при такой системе делается зануление. Зануление — это крайняя мера, рассчитанная на эффект короткого замыкания. Если проводник фазы окажется на корпусе прибора, произойдет короткое замыкание (КЗ), в итоге, сработает автоматический выключатель на отключение.

При такой системе TN-C недопустимо уравнивание потенциалов в ванной комнате.

Cистема заземления TN-C используется в старом жилом фонде и не может быть рекомендована для новых построек.



Cхема системи TN-C

Другий різновид – система мереж TN-S – є більш сучасною і в більшості випадків більш електробезпечною. В цій системі ме­реж використовується самостійний нульовий захисний провід­ник РЕ й нульовий робочий провідник N, які прокладаються роз­дільно, починаючи від джерела живлення. На рисунку 3.8 наведе­на схема застосування ПЗВ в електроустановці системи ТN-S.

СИСТЕМА TN: ПОДСИСТЕМА TN-S

TN—S — нулевой рабочий и нулевой защитный проводники работают раздельно по всей системе (S — separated — раздельный).

Достоинства подсистемы TN-S.

Наиболее современная и  безопасная система заземления. Рекомендуется при строительстве новых зданий. Способствует хорошей защите человека, оборудования, а так же защиты зданий.

Недостатки подсистемы TN-S.

Менее распространена. Требует прокладки от трансформаторной подстанции пятижильного провода в трехфазной сети или трехжильного кабеля в однофазной сети, что ведет к удорожанию проекта.

CХЕМА СИСТЕМЫ TN-S

Схема системы TN-S


Третій різновид системи ТN – це система мереж ТN-C-S. У цій системі провідник РЕN ділиться на окремі провідники РЕ і N, наприклад, у груповому щитку. При цій системі, як і в мережі системи ТN-S, провідники РЕ і N повинні прокладатися розділь­но, а їх з’єднання після точки розподілу неприпустиме.



Рис. 3.8 – Електрична схема підключення ПЗВ у системі ТN-S

СИСТЕМА TN: ПОДСИСТЕМА TN-C-S

TN-C-S — нулевой рабочий и нулевой защитный проводники объединены в одном проводнике в  какой- то ее части, начиная от источника питания до ввода в здание, такую систему возможно расщепить на проводник N и проводник РЕ. После расщепления такая система требует повторного заземления

Достоинства подсистемы TN-С-S.

Подсистема TN-C-S рекомендована для широкого применения . Технически достаточно легко выполнима. При переходе с подсистемы TN-C требует несложной модернизации.

Недостатки подсистемы TN-С-S.

Нуждается в модернизации стояков в подъездах. При обрыве PEN проводника электроприборы могут оказаться под опасным потенциалом.


Схема системы TN-C-S


До основних положень документів, що стосуються використання ПЗВ в електроустановках житлових будинків, споруд і будинків суспільного призначення належать:

– у житлових будинках ПЗВ рекомендується встановлювати на квартирних щитках, допускається їх установка на поверхових щитках;

– у житлових будинках не допускається використання ПЗВ, що автоматично відключають споживача від мережі у випадку зникнення або неприпустимого спадання напруги мережі. У цих випадках ПЗВ повинне зберегти працездатність на строк не менше ніж 5 с при зниженні напруги до 50% від номінальної;

– на групових лініях, що живлять штепсельні розетки для пере­носних електричних приладів, рекомендується передбачити ПЗВ з номінальним диференційним струмом спрацюван­ня не більше ніж 30 мА;

– установка ПЗВ обов’язкова, якщо пристрій захисту від надстру­мів (автоматичний вимикач, запобіжник) не забезпечує зада­ного часу автоматичного відключення, що дорівнює 0,4 с при номінальній напрузі 220 В, і установка не охоплена системою зрівнювання потенціалів або розетки перебувають зовні примі­щень, у приміщеннях, особливо небезпечних або з підвищеною небезпекою (наприклад, ванні і душові приміщення квартир або номерів готелів);

– для сантехнічних кабін, ванних і душових потрібно встанов­лювати ПЗВ зі струмом спрацювання 10 мА, якщо на них виділена окрема лінія, і струмом спрацювання 30 мА в інших випадках (наприклад, при використанні однієї лінії для сантехнічної кабіни й кухні);

– у житлових будинках можуть використовуватися ПЗВ типу «А», які реагують як на змінні, так і па пульсуючі струми ушкоджень, або «АС», які реагують тільки на змінний струм витоку. Джерелом пульсуючого струму є, наприклад, пральні машини з регуляторами швидкості, регульовані джерела світла, телевізори, відеомагнітофони, персональні комп’ютери тощо;

– необхідно використовувати переважно ПЗВ, що є єдиним апа­ратом з автоматичним вимикачем, який забезпечує захист від надструмів. Використання ПЗВ у групових лініях, що не ма­ють захисту від надструмів, без додаткового апарата, що за­безпечує цей захист, не допускається;

– у всіх випадках ПЗВ повинне забезпечувати надійну комута­цію ланцюгів навантаження з урахуванням можливих перевантажень;

– при використанні ПЗВ, що не має захисту від надструмів, по­винна бути проведена розрахункова перевірка ПЗВ у режимі надструмів з урахуванням захисних характеристик апарата за­хисту від надструмів;

– при послідовній установці ПЗВ повинні виконуватися вимоги селективності. При дво- і багатоступеневих схемах ПЗВ, що розміщені ближче до джерела живлення, повинні мати устав­ку і час спрацювання в три рази більше, ніж ПЗВ, розмі­щені ближче до споживача;

– у зоні дії ПЗВ нульовий робочий провідник не повинен мати з’єднання із заземленими елементами й нульовим захисним провідником;

– допускається приєднання до одного ПЗВ кілька групових лі­ній через окремі автоматичні вимикачі (запобіжники);

– встановлення ПЗВ у лініях, що живлять стаціонарно встанов­лене устаткування й світильники, а також у загальних мере­жах освітлення, не обов’язкове;

– сумарна величина струму витоку мережі з урахуванням під­ключених стаціонарних і переносних електроприймачів у нормальному режимі роботи не повинна перевищувати 1/3 номінального струму ПЗВ. При відсутності даних про струм витоку електроприймачів їх потрібно приймати з розрахунку 0,3 мА на 1 А струму навантаження, а струм витоку мережі – з розрахунку 10 мкА на 1 м довжини фазного провідника;

– для підвищення рівня захисту від загорання при замиканнях на заземлені частини, коли величина струму недостатня для спрацювання максимального струмового захисту, на вводі у квартиру, індивідуальний будинок тощо рекомендується уста­новка ПЗВ зі струмом спрацювання до 300 мА;

– якщо ПЗВ передбачено для захисту від ураження електрич­ним струмом і для захисту від загорання або тільки для захис­ту від загорання, то він повинен вимикати як фазний, так і ну­льовий робочий провідники. У цих випадках захист від над­струмів у нульовому робочому провіднику не потрібний.


3.7. Забезпечення селективності роботи електричних апаратів захисту
Селективність роботи кількох електричних апаратів захисту (запобіжників, автоматичних вимикачів, ПЗВ тощо) при послідов­ному їх підключенні в схемах електропостачання полягає в тому, що при виникненні надструму на відгалуженні до певного електроприймача має спрацювати найближчий до цього електроприймача електричний апарат захисту, а всі інші не повинні при цьо­му спрацьовувати.

Відповідно до електричної схеми (рис. 3.10), в якій функції електричних апаратів захисту виконують автоматичні вимикачі, селективність буде забезпечена, якщо при появі надструмів, на­приклад у мережі живлення електроплити, відбудеться вимкнен­ня лише автоматичного вимикача QF5.



Рис. 3.10 – До пояснення селективності роботи автоматичних вимикачів
Вимикання послідовно підключених з QF5 автоматичних вимикачів QF2 і QF1 при цьо­му не відбувається, а це означає, що не порушується й електро­постачання групових мереж електроосвітлення та штепсельних розеток, що працюють у нормальному режимі. Аналогічно при протіканні надструмів на ділянці з автоматичним вимикачем QF2 має відбутися вимикання лише цього електричного апара­ту, що призводить до припинення електропостачання електроп­лити та електроприймачів групової мережі штепсельних розеток. При цьому автоматичний вимикач QF1 за умовами селективності повинен залишитися у ввімкненому стані. За цієї умови електропостачання електроприймачів, що підключені до групової мережі електроосвітлення, не порушиться.

Селективність захисту автоматичними вимикачами забезпе­чується певним вибором їх розчіплювачів. Вибір розчіплювачів автоматичних вимикачів за умови селективності виконується з використанням часо-струмових характеристик , які на­водяться в паспорті на електричний апарат.

При виборі автоматичних вимикачів з метою забезпечення селективності їх роботи дотримуються такої послідовності:

1. Для кожної ділянки вибирають за довідниками автома­тичні вимикачі за умов:

, (3.13)

де – номінальний струм теплового розчіплювача, А; – розрахункове значення номінального струму ділянки, А; – номінальний струм електромагнітного розчіплювача, А; – номінальна гранична найбільша вимикаюча спроможність ав­томатичного вимикача, А; – розрахункове значення струму короткого замикання, А.

2. За часо-струмовими характеристиками вибраних автоматич­них вимикачів визначається значення затримки в часі спрацю­вання для кожного електричного апарату.

3. Виконується перевірка селективності роботи послідовно підключених автоматичних вимикачів. Час спрацювання авто­матичних вимикачів повинен збільшуватись в напрямку від електроприймачів до джерела живлення.
При виборі автоматичних вимикачів, до яких безпосередньо підключені електроприймачі (на рис. 3.10 – QF3…QF5), врахо­вують:

а) для захисту від перевантажень асинхронних двигунів, що працюють у тривалому режимі роботи з невеликою частотою пу­сків і тривалістю пусків до 2,5 с, доцільно вибирати автоматичні вимикачі з тепловим розчіплювачем.

Номінальний струм розчіплювача визначається за форму­лами:

– для нерегульованого розчіплювача:

, (3.14)

– для регульованого розчіплювача:

, (3.15)

де – номінальний струм електродвигуна, А;

б) для захисту від перевантажень асинхронних двигунів, що працюють у повторно-короткочасному режимі роботи з важки­ми умовами пуску, доцільно також вибирати автоматичні вими­качі з тепловим розчіплювачем, а номінальний струм розчіплювача визначати за формулами:

– для нерегульованого розчіплювача:

, (3.16)

– для регульованого розчіплювача:

. (3.17)

В автоматичних вимикачах з тепловими розчіплювачами не­обхідно враховувати можливість короткочасних перевантажень по струму, пов’язаних з особливостями роботи певних електроприймачів. Так, наприклад, при пусках асинхронних двигунів пускові струми на час пуску можуть у 5 – 7 разів перевищувати номінальні значення струму, а тому час спрацювання автоматичного вимикача повинен бути більшим, за час пуску двигуна і не допускати помилкових відключень у процесі пуску. Конструк­ція більшості автоматичних вимикачів з тепловим розчіплюва­чем дозволяє регулювати значення струму спрацювання розчіп­лювача;

в) автоматичні вимикачі з електромагнітним розчіплювачем використовують для захисту від струмів короткого замикання.

Номінальний струм електромагнітного розчіплювача визначається за формулами:

– для асинхронних двигунів з короткозамкненим ротором:

, (3.18)

де – пусковий струм двигуна, А.

– для асинхронних двигунів з фазним ротором:

, (3.19)

– в освітлювальних і силових мережах у разі відсутності суттє­вих пускових струмів:

, (3.20)

де – максимально можливе значення струму в нормальному ре­жимі роботи.

– в освітлювальних і силових мережах при наявності значних пускових струмів:

. (3.21)

Автоматичні вимикачі з електромагнітним розчіплювачем не реагують на струми перевантаження, якщо їх значення мен­ше від номінального струму розчіплювача. Ці автоматичні ви­микачі спрацьовують при виникненні струму короткого зами­кання.

Згідно з вимогами ПУЕ, струм короткого замикання повинен не менше ніж у три рази перевищувати значення номінального струму електромагнітного розчіплювача автома­тичного вимикача;

г) автоматичні вимикачі з напівпровідниковим розчіплюва­чем допускають регулювання номінального робочого струму, уставки по струму спрацювання в зоні струмів КЗ і уставки часу спрацювання в зоні струмів перевантаження.

Дуже важливим є те, щоб верхня межа значень струмів корот­кого замикання для автоматичного вимикача, незалежно від виду розчіплювача, була не меншою від реальних значень струмів ко­роткого замикання. Лише за цієї умови можливі надійне спра­цювання і подальша робота автоматичного вимикача.

Умови забезпечення селективності роботи послідовно підключе­них запобіжників є такими самими, як і для автоматичних ви­микачів. Селективність роботи цих електричних апаратів досягається певним підбором плавких вставок, при якому у разі ви­никнення надструмів у певному електроприймачеві, відбуваєть­ся перегорання плавкої вставки лише запобіжника (запобіж­ників), до якого безпосередньо підключений цей електроприймач. Інші запобіжники залишаються працездатними. Вибір плавких вставок за умови селективності виконується з використанням часо-струмових характеристик , які на­водяться в паспорті на запобіжник з обов’язковим урахуванням розкидання реальних значень часу спрацювання, які гарантує підприємство-виробник даного запобіжника.

При виборі запобіжників з метою забезпечення селективності їх роботи дотримуються такої послідовності:

1. Для кожної ділянки за номінальним струмом плав­кої вставки вибирають із довідників запобіжники за умов:

– для запобіжників з великою тепловою інерцією (тих, що здатні витримувати значні короткочасні перевантаження):

, (3.22)

де – розрахункове значення номінального струму ділянки, А;

– для запобіжників неінерційних (з малою тепловою інерцією) має виконуватись умова (3.22), а також:

, (3.23)

де – максимальне значення короткострокового струму переван­таження (наприклад, пускового струму асинхронного двигуна), – поправковий коефіцієнт. Його величина залежить від режиму перевантаження і дорівнює: 2,5 – для освітлювальних і силових мереж при незначних пус­кових струмах; 2,0...1,5 – для освітлювальних і силових мереж при значних пу­скових струмах.

2. За часо-струмовими характеристиками вибраних запобіж­ників знаходяться значення затримки в часі спрацювання для кожного електричного апарату.

3. Виконується перевірка селективності роботи послідовно підключених запобіжників. Час спрацювання запобіжників має збільшуватися в напрямку від електроприймачів до джерела живлення.

В одній і тій самій мережі як апарати захисту можуть бути використані однотипні і не однотипні запобіжники. Як показує практика, при встановленні однотипних запобіжників напругою до 1 кВ селективність їх роботи буде забезпеченою, якщо плавкі встав­ки послідовно підключених сусідніх запобіжників відрі­зняються не менше ніж на два ступеня за шкалою їх номінальних струмів.

Для забезпечення селективності роботи послідовно підключених ПЗВ слід враховувати такі основні фактори:

– висока швидкодія, що вимірюється десятими та сотими част­ками секунди. Цей фактор зумовлює те, що практично дуже важко або просто неможливо забезпечити (за певних умов) се­лективність спрацювання послідовно підключених однотип­них ПЗВ, якщо номінальні диференційні струми, що вимика­ють, відрізняються на один ступінь по шкалі їх номінальних значень, наприклад, 10 та 30 мА, 30 та 100 мА тощо;

– можливість швидкої зміни струму витоку. На практиці мо­жливе не лише поступове плавне збільшення значення стру­му витоку, що обумовлене старінням ізоляції, появою незнач­них дефектів тощо, а й миттєве його збільшення, спричинене електричним пробоєм ізоляції, її механічним пошкодженням тощо.

Ці два фактори можуть призвести при виникненні аварійно­го режиму роботи до одночасного спрацювання кількох послідо­вно підключених ПЗВ і тим самим не забезпечити селективності їх роботи.

Одним із дієвих способів забезпечення селективності роботи ПЗВ може бути застосування модифікацій ПЗВ із затримкою спрацювання – ПЗВ з індексами S та G.Ці модифікації ПЗВ ма­ють значно більші значення часу спрацювання (ПЗВ S мають більші значення, ніж ПЗВ G) порівняно з ПЗВ загального при­значення.

Можливість забезпечення селективності роботи ПЗВ загального призначення і ПЗВ з затримкою спрацювання наочно зображена на рисунку 3.11.



Рис. 3.11 – Часо-струмові характеристики ПЗВ: 1 – типу S; 2 – загального використання
Номінальний диференційний струм, що вимикає ( ) – значення диференційного струму, що викликає вимкнення при заданих умовах експлуатації ( А). Різниця в часі спрацювання, що вимірюється кількома десятками мілісекунд, ПЗВ загального призначення (крива 1) із ПЗВ з затримкою в часі (крива 2) на практиці забезпечує надійний селективний захист в електричних схемах із двома і трьома рівнями селективності. Приклади таких схем наведені на рисунку 3.12.


Рис. 3.12 – Електричні схеми з ПЗВ: а – дворівнева; б – трирівнева
У дворівневій схемі (рис. 3.12,а) функції QF1 виконує ПЗВ S, а функції QF2 і QF3 – ПЗВ загального призначення. У трирівневій схемі (рис. 3.12,б) функції QF1 виконує ПЗВ S, функції QF2 – ПЗВ G, а QF3 – ПЗВ загального призначення.