Главная страница

Аномалії розвитку хребта. Аномалії розвитку хребта можуть виникати внаслідок порушень його ембріонального розвитку, інколи відбувається зрощення декількох його сегментів


Скачать 15.21 Kb.
НазваниеАномалії розвитку хребта можуть виникати внаслідок порушень його ембріонального розвитку, інколи відбувається зрощення декількох його сегментів
Дата02.12.2019
Размер15.21 Kb.
Формат файлаdocx
Имя файлаАномалії розвитку хребта.docx
ТипДокументы
#98245

Аномалії розвитку хребта – можуть виникати внаслідок порушень його ембріонального розвитку, інколи відбувається зрощення декількох його сегментів. Так, злиття першого шийного хребця (атланта) з потиличною кісткою називається окципіталізацією, злиття декількох шийних або верхньогрудних в єдину масу викликає синдром Кліппеля-Фейля, який характеризується вкороченням шиї (“жаб’ячою шиєю”), низьким розміщенням межі росту волосся, обмеженою рухливістю голови, кривошиєю й асиметрією обличчя.

При розростанні поперечних відростків п’ятого поперекового хребця (L5) і зрощенні їх із крижовою кісткою виникає люмбалізація. При сакралізації навпаки: S1 не зливається з куприком, а відділяється від нього хрящовим прошарком, на рентгенограмі спостерігають 6 крижових хребців. При таких аномалі­ях хребців можуть стискатись нервові корінці спинного мозку і викликати сильний біль у попереку, нижніх кінцівках.

Частіше у дітей виявляють патологічне викривлення верхнього відділу хребта з випуклістю вигину оберненого назад (кіфоз-горба).

Він може бути рахітичним (у дітей другого півріччя життя, хворих на рахіт), внаслідок туберкульозу, травм хребта, у підлітків та юнаків при вимушеному і тривалому положенні хребта (статичним – сидіння за столом, партою), професійним (у писарів, кравців та ін.). Кіфоз, що виникає в грудному відділі хребта, клінічно проявляється у вигляді синдрому “круглої спини”, часто призводить до появи клиновидної деформації хребців, руйнування міжхребцевих хрящів й порушення функції м'язів спини.

Патологічне викривлення хребта з випуклістю до переду (лордоз), як правило, виникає при двобічних вроджених вивихах або анкілозах (суглобових зрощеннях) тазостегнових суглобів. Характерною ознакою лордозу є поперечна складка на поясниці, та ниючий біль у попереку з іррадіацією в нижні кінцівки.

Патологічне бокове викривлення хребта у фронтальній площинні (сколіоз- кривий), як правило, виникає у дітей хворих на рахіт, поліомієліт, при вкорочені нижньої кінцівки (функціональний), при тривалому і вимушеному положенні хребта (професіональний). Він може поєднуватися з формуванням кіфозу (кіфосколіоз). Основними ознаками сколіозу є: асиметрія шийно-плечової лінії, нетипічне положення лопаток, S-подібна форма лінії остистих відростків, деформація грудної клітки.

Незрощення дужок хребців (spina bifida) – вада розвитку хребта, буває двох видів: 1) через дефект дужок випинається вміст спинного мозку (spina bifida aperta); 2) випинання вмісту не настає (spina bifida occulta). Вона також часто поєднується з дисплазією (недорозвитком) спинного мозку. Цей порок виникає на 3-4-му тижні вагітності.

Переважно спостерігається незрощення хребцевих дужок (spina bifida posterior), розколина тіл хребців – рідко (spina bifida anterior). Незрощення дужок хребців буває на всьому протязі хребта, але частіше в його поперековому і крижовому відділах. Розрізняють декіль­ка форм spina bifida:

1. Мeningocele – підшкірне випинання через щілину в дужках хребців оболонок спинного мозку, внаслідок скупчення рідини в замкнутому підпавутинному просторі. Локалізується виключно в крижовому відділі хребта. Величина коливається від розмірів вишні до голови дитини, такі випинання називають ще – спинномозковими грижами .

2. Мyеlocystocele – випинання стінки спинного мозку й оболонок, що його покривають, переважно локалізується в поперековому і грудному відділах хребта. Величина пухлини коливається від грецького горіха до розмірів кулака. Випинання нагадує кісту, наповнену рідиною; під час крику дитини воно збільшується, а при натискуванні на нього, у дитини спостерігають випинання тім’ячка, очних яблук, виникає занепокоєння і може настати зупинка дихання.

3. Мyеlomeningocystocele – випинання утворюється за рахунок мозку і оболонок, що його покривають, дефект дужок може охоплювати частково або повністю хребет.

У багатьох випадках при spina bifida спостерігають водянку головного мозку, паралічі нижніх кінцівок, випадання прямої кишки, нетримання сечі і калу. Досить часто spina bifida поєднується з другими вадами розвитку плода – клишоногістю, хондродистрофією, артрогрипозом і т. ін. Слід відмітити, що у більшості випадків діти, які народилися із spina bifida aperta, помирають після народження від гнійного менінгіту, який розвивається внаслідок проникнення інфекції з виразок на шкірі випинання, в деяких випадках від розриву і витікання спинномозкової рідини.

Ушкодження та захворювання хребта

Ушкодження хребта – може бути закритим – в результаті тупої травми і відкритим – при ножових і вогнепальних пораненнях.

Залежно від характеру травми розрізняють: 1) розрив і розтягнення зв’язкового апарату хребта; 2) ушкодження міжхребцевих дисків; 3) підвивихи і вивихи хребців; 4) переломи хребта.

Розрив і розтягнення зв’язкового апарату хребта. Найбільш частою причиною даного ушкодження є удар по хребту або падіння на голову, яке супроводжується форсованим вигином хребетного стовпа.

Підвивихи і вивихи хребців. При підвивихах (спондилолистезі) і вивихах хребців настає порушення взаємовідношень у міжхребцевих суглобах. Вони бувають однобічними і двобічними. Вивих хребця може настати внаслідок різкого повороту (ротації) голови, різкого згинання або розгинання шиї, падінні на голову. Найбільш часто підвивихи і вивихи хребців виникають у шийному відділі хребта.
Перелом хребта – порушення анатомічної цілісності кісток хребта, що виникає при різкому і надмірному його згинанні або при безпосередній дії травмуючої сили. Найбільш частою причиною перелому хребта є падіння з висоти на ноги, пірнання у воду на мілкому місці, транспортні пригоди і т. ін.

Туберкульоз хребта (туберкульозний спондиліт) – основна форма кісткового туберкульозу. Хворіють переважно діти у ранньому віці. Уражається в основному ІІ-ІV хребці грудного відділу, рідше хребці поперекового відділу.

Джерелом інфекції, як правило є легені, з яких мікобактерії туберкульозу розповсюджуються гематогенним шляхом і осідають в губчастій тканині передньої частини тіла хребця, що приводить до формуванням первинного оститу, руйнування кісткової тканини і міжхребцевих хрящів, внаслідок чого утворюються кісткові секвестри, гнійні запливи та деформація хребта у вигляді горба.


написать администратору сайта