Документ Microsoft Word. Баба ба

• Название: Баба ба
• Дата: 19.03.2019
• Размер: 30.17 Kb.
• Имя файла: Документ Microsoft Word.docx
• Тип: Документы; #70990

Іменникові фраземи

^|Баба ба^|зарна – ’нестримана у розмові, криклива, сварлива людина’.

[си^|ди ^|тихо не ^|гôйкай йак ^|баба ба^|зарна]. Пор.: базарна баба. Криклива, сварлива, груба людина [ФСУМ, 16].

^|Баба ^|с′іл′с′ка – ’акушерка, баба-повитуха’.

[У ^|мôйіх ^|обох дÿ^|вок ^|рôды прини^|мала ^|баба ^|с′іл′с′ка].

^|В’іхор у гôлô^|в’і – ’легковажна людина’.

[наш ^|павлик шчи д′и^|тина йо^|му ^|в’іхор у гôлô^|в’і].

Ста^|рый к′ÿн′ – ’неодружений чоловік зрілого віку’.

[так дÿў^|ками доўби^е|раў/ што ста^|рым ко^|н΄ом с΄а ўпстаў].

Прикметникові фраземи.

Ги ^|ружа ў по^|мыйох – ’про негарну, невродливу людину’.

[Та^|ка с′ ^|красна ги^е|ружа у по^|мыйох].

Ги^е|бы с хрес^|та зн′а^|тый – ’дуже слабкий’.

[Та^|кий сла^|бый ги^е|бы с хрес^|та зн′а^|тый].

^|Гостра на йа^|зык – ’про дотепного, влучного на слово дошкульного’

ґум’і^|йова ^|талпа – ’про обмежену людину’.

[Та^|кий Сте^и|пан ту^|пый ги^е ґум’і^|йова ^|талпа].
Дієслівні фраземи

Гл′а^|дати ўчо^|рашн′ый дин′ – ’тинятися без діла’.

[^|Наша ^|Мар′а нич лем ^|гл′адат′ ўчо^|рашн′ый дин′].

Пор.: Шукати вчорашнього дня. ірон. Марно сподіватися повернути те, чого вже нема [СФУМ, с. 780].

За^|д′іти за жи^е|войе – ’нагадати про щось болюче, ображати’.

[^|Мар′а та^|ка ^|гостра на йа^|зык / шо все ^|знайе за^|д′іти за жи^е|войе]. Пор.: Зачіпати / зачепити за живе кого. 1. Дошкульно ображати, вражати когось. 2. Дуже хвилювати, тривожити [СФУМ, с. 255].

Заку^|сити^{е |}зубы – ’померти’.

[Так му ^|было б’і^|да / шо заку^|сиў^|зубы тай у^|с′о].

Затоп^|тати но^|гами – ’знищити, не дати розвинутись’.

[О^|ни бы го ^|хотіли затоп^|тати но^|гами].

Зы^|йтис′а на ^|дачому – ’дійти спільного рішення’.

[Нако^|ниц′то ^|наш’і су^|с′іды ^|через три ^|роки зы^|йшлис′а на ^|дачому].

Зару^|бати^е со^|б’і на ^|нôс′і – ’запам’ятати’.

[І^|ванку зару^|бай со^|б’і на ^|нôс′і / шо ў^|на ти жо^|нôў не ^|буде].

Запи^|сати на чо^|лови – ’запам’ятати’.

Зро^|бити до по^|р′атку – ’зробити все, як належить’.

[Ку^|ма ^|знайе с^|войу ро^|бôту / ^|ўна у^|се вс′о ^|зробит′ до по^|р′атку].

Кру^|тити ^|носом – ’бути невдоволеним, вередувати’.

[^|М’ішо йÿў і так / і с′ак, / а о^|на лем ^|носом ^|крутит′]. Пор.: Крутити / покрутити носом. Виражати незадоволення ким-, чим-небудь, відмовлятися від когось, чогось; вередувати. [СФУМ, с. 318].

^|Кôпнути ў гу^|зиц′у – ’вигнати, звільнити’.

[Вÿн у ^|нийі бôў золо^|тий чоло^|в’ік / а ў^|на лем го у гу^|зиц′у ^|кôпнула].

^|Крутит′ с′а на йази^е|кôви кому – ’не може пригадати’.

[Тат′ тот / но не ^|годен им ^|спôмни^ети / а ^|крутит′ ми с′а на йази^е|кôви].

Пор.: Вертиться (крутиться ) на язиці (на язику). 1. У кого і без додатка. Ніяк не пригадується (про що-небудь добре відоме, але забуте в даний момент) [СФУМ, с. 57].

^|Л′істи ў ^|душу – ’втручатися в особисті справи’.

[Не ^|треба ^|л′істи ў^|душу чу^|жих л′у^|ди / ^|треба у ^|свойіў покулу^|патис′а].

^|Мати ^|д′аку – ’мати бажання, відчувати готовність’.

[Кум Пет^|ро ^|робит′ лем тô^|ды / ко^|ли ^|майе ^|д′аку]. Пор.: [Бевзенко С.П. “Актуальність вивчення української діалектної фразеології, с. 17].

Най с′а ^|лишит′ ^|мижи ^|нами – ’тримати в таємниці’.

[Пет^|р′івна роска^|зала ми с^|вôйу ^|тайну Наôб’і^|ц′ати ^|горы і ^|долы – ’не виконати своєї обіцянки’.

[Наôб’і^|ц′аў йіў ^|горы і ^|долы / а о^|на лем ^|вуха роз^|в’ішала / а ў кÿн^|ци нич с ^|того не ^|было].

Не ^|мати ^|д^|аки – ’не мати бажання, охоти’.

[^|така м нездо^|рова шо нич^|д′акы ни ^|маву].

Об^|мыти кÿст^|ки – ’обговорювати’.

[Та т′і йак ^|с′адут′ на ^|лав’іц′у / та не ^|пÿдут′ дô^|мÿў / ^|докіт′ не об^|мыўут′ у^|с′ім кÿст|ки]. Пор.: Перемивати (мити) // перемити [усі] кісточки (кістки) кому, кого, чиї і без додатка. Займатися пересудами, обмовляти кого-небудь [СФУМ, с. 496].

Обô^|л′:ати по^|мыйами – ’знеславити, заплямувати’.

[Так го обô^|л′:али по^|мыйами / шо ти^е|пир′ по се^и|лôви ^|ходит′ за ^|н′ого дур^|на ^|слава]. Пор.: Виливати (лити) / вилити помиї на кого, грубо. Ганьбити, заплямовувати кого-небудь, звинувачуючи в чомусь осудливому [СФУМ, с. 75].

П’ÿ^|ти у копа^|чі гуду^|чи – ’залишитися ні з чим’.

[Йшôў Пет^|ро про^|сити му^|ки / а вÿн п’і^|шôў у копа^|чі гуду^|чи]. Пор.: пуйтú в копáчі гудучú “померти” (ужанські говори) [Лавер, Фраземіка говорів, с. 205].

Пози^е|рати йак т′і^|л′а на нô^|в’і во^|рота – ’задивлятися, витріщати очі’.

[Зро^|била м сô^|б’і за^|вивку / та ўс′і на н′а пози^е|равут′ йак т′і^|л′а на нô^|в’і во^|рота].

Си^е|д′іти у п’ічÿн^|ках – ’набридати’.

[Так у^|же вс′ім надо^|йÿў / так у^|же си^е|дит′ ми у п’ічÿн^|ках / шо аш не бе^и|руўу]. Пор.: Сидіти в печінках кому. Набридати, ставати неприємним, нестерпним [СФУМ, с. 644–645.].

^|Смажи^етис′а на ^|сôн′ц′у – ’виснажливо працювати під час спеки’.

[Так им ^|смажи^елас′а на ^|сôн′ц′у / шо та^|ка м ^|чорна].

Убе^ир^|нутис′а уд ^|Богови – ’покаятися’.

[Син у ^|нийі та^|кий бôў пйа^|ниц′а / а ти^е|пир′ пози^|рай / пе^ире^и|став ^|пити і уд ^|Богови убе^ир^|нувс′а].

^|Уйти ис ^|себе – ’не контролювати почуття, емоції, дії і т.ін.’.

[При^е|йшла Ма^|р′ійка / та с′а ми ^|жаловала / што ўна ^|уйшла ис се^|бе].

Пор.: Виходити / вийти з рівноваги (з себе). Перебувати в стані сильного роздратування, нервового збудження; втрачати спокій, самовладання, терпіння [СФУМ, с. 92].

^|Уве^исти ис ^|себе – ’змусити нервувати, роздратуватися’.

[так н′а доіла шо увела н′а ис себе].

Пор.: Виводити / вивести з себе кого. Своєю поведінкою змушувати кого-небудь нервувати, викликаючи почуття злості, гніву, роздратування і т. ін. [СФУМ, с. 65].

/ но попро^|сила н′а / най с′а ^|лишит′ то ^|мижи ^|нами].

С ^|пал′ц′а сô^|бі ^|ус: ати – ’вигадати, придумати’.

[Йа ти ^|кажу / шо так ^|было / но с ^|пал′ц′ам сô^|б’і не^и|ус: аў]. Пор.: Виссати (висмоктати) / висисати (висмоктувати) з пальця. 1. Сказати, ствердити що-небудь, не спираючись на факти, не маючи для цього жодних підстав; вигадати [СФУМ, с. 87].

Су^|шити сô^|б’і ^|гôлôву – ’думати, переживати’.

[Но най ти^е|пир′ ^|сушит′ сô^|б’і ^|гôлôву / де у^|з′ати кинди^|риц′у / рас йі про^|пив]. Пор.: Сушити / висушити собі голову (мозок) над чим-ким і без додатка.

1. Напружено думати, роздумувати над чимось, шукаючи розв’язання якихось проблем [СФУМ, с. 701–702].

Нак^|ласти у п^|лôўки – ’налякатися’.

[Так с′а го на^|пудиў / шо аш на^|к^|лôў у п^|лôўки].

^|Улизати ў ^|хижи – ’прибрати, впорядкувати’.

[^|Докіт′ ^|прийду / ^|майете ^|улызати ў^|хижи]. Пор.: Як (мов, наче і т. ін.) вилизаний [язиком]. Дуже чистий [СФУМ, с. 75] .

^|Убити^ес′а ў л′уди – ’стати достойною людиною’.

[Та ко^|ли с′ ус^|тиг ^|убити^ес′а ў^|л′уди].

Пор.: Вийти (вибитися, вирватися і т. ін.) / виходити (вибиватися, вириватися і т. ін.) в люди. Домогтися певного становища в суспільстві [СФУМ, с. 71].

И ў гу^|зици ни^|йе кому – ’не переймається’.

[Фер^|ко нич с′а не ^|творит′ / шо ^|дома с′а ^|робит′ // йо^|го убзи^|вавут′ / а йо^|му і у гу^|зицини^|йе].

^|Дôўго с′а те^и|лити – ’довго збиратися з думками’.

[Но шо там так дôўго с′а тели^еш].
2. 4. Прислівникові фраземи.

^|Гаром по^|натройе –.’будь-як, абияк’

[Анд^|р′ій ^|робит′ у^|с′о ^|гаром по^|натройе]. Пор.: гаром понатроє “будь-як говорити (робити”) [Лавер Інтерпретація в сфері фразеології, с. 204–205].

Із дн′а на дин′ – ’постійно, систематично, безперервно’.

[Фер^|ко та^|кий не^и на^|д′ожный / пооб’і^|ц′ôў / шо ^|прийде помô^|чи / а нич лем пе^ире^и|кладуйе з дн′а на дин′]. Пор.: День у день (крізь день, при дні). Щодоби, весь час. // Постійно. З дня у день [СФУМ, с. 191].

^|Феле ^|мод′ор ^|феле ^|тôўт – ’незрозуміло’.

[І^|ван йак ^|зал′:е к^|лампош / та у^|се го^|ворит′ ги^{е |}феле ^|мод′ор ^|феле ^|тôўт]. Пор.: фéле мад′ар фéле товт (жарт., сзакарп.) “говорити незрозуміло” – угор. діал. féle mágyar/féle toth [Лавер Дериваційна база, с. 38].

На Ми^е|коли тай ни^е|коли – ’ніколи’.

[Вÿн у^|се нао^|б’іц′ат′ / а ^|зробит′ на Ми^е|коли тай ни^е|коли].

На ^|с′ат′і Пет^|ра воро^|та – ’ніколи’.

[^|Мар′ка то у^|с′о ^|зробит′ / шо ти йіў нада^|вала / на ^|с′ат′і Пет^|ра воро^|та].

На ши^|року ^|нôгу – ’розкішно, заможно’.

[Р′ітко ко живе типир′ на широку ногу].

Пор.: На широку ногу. Розкішно, багато, без будь-яких обмежень [ФСУМ, 556].

Ги^е кô^|рôв’і с ^|пыска – ’неприємно пахнути’.

[^|Тому так у^|се во^|нит′ з ^|рота ги^е кô^|рôв’і с ^|пыска].

^|Выйе ги^е на мо^|роз – ’немилозвучно співати’.

[Так ^|Над′а ^|Светина ^|выйе ги^е на мо^|роз].

Пÿ^|ти у пре^и|сподн′:ойе – ’довго когось немає’.

[І^|ван пÿ^|шоў у пре^и|дспон′:ойе].

Уста^|вати с кôгу^|том – ’дуже рано’.

[^|Ан′ц′а у^|се у^|стайе с кôгу^|том].

Йак ^|курка ^|лабôў – ’негарно, неакуратно, некаліграфічно (про письмо)’.

[^|Мойа ^|мачуха ^|мало ^|того / шо ^|была не^и|грамотна та шчи й пи^е|сала йак ^|курка ^|лабôў].

Йак у патыці – ’дуже чисто, охайно’.

Вигукові фраземи.
І^|ди з ^|Богом– ’форма прощання’.

[^|Упровадили с′ ме го ^|ўчора / но най і^|де з ^|Богом].

Пор.: Іди [собі] з Богом. Форма прощання з побажанням благополуччя, успіху, щастя і т.ін. [СФУМ, с. 275].

^|ґута бы т′а ^|убила

[^|ґута бы т′а ^|убила^|/ Славе / кіт′ не ^|знайеш / ош с′у^|да не мош ^|л′істи].

Чорт бы т′а мориў