Дерматоміозит, склеродермія укр. До етіологічних чинників ссд можна віднести всі, окрім вірусні інфекції

• Название: До етіологічних чинників ссд можна віднести всі, окрім вірусні інфекції
• Дата: 25.11.2022
• Размер: 63.46 Kb.
• Имя файла: Дерматоміозит, склеродермія укр.docx
• Тип: Документы; #811839
• страница: 1 из 2

1. 
   До етіологічних чинників ССД можна віднести всі, окрім:
   

1. 
   вірусні інфекції;
   
2. 
   ендокринні порушення;
   
3. 
   лікарські засоби
   
4. 
   хламідійна інфекція;
   

2. 
   Найбільш типовими ураженнями шкіри при ССД є всі, окрім:
   

1. 
   еритематозні плями з локалізацією переважно на обличчі ("метелик");
   
2. 
   телеангіектазії;
   
3. 
   виразки шкіри;
   
4. 
   гіперпігментація та депігментація шкіри обличчя та грудної клітини;
   

3. 
   Ураження слизових оболонок при ССД клінічно проявляється наступними станами, окрім:
   

1. 
   хронічний кон’юктивит;
   
2. 
   ерозії та виразки на слизовій оболонці ротової порожнини та носу;
   
3. 
   атрофічний риніт;
   
4. 
   фарингіт;
   

4. 
   Артрит при ССД характеризується наступними критеріями, окрім:
   

1. 
   симетричний поліартрит з ураженням дистальних міжфалангових суглобів;
   
2. 
   ексудативно-проліферативний поліартрит;
   
3. 
   розвиток згинальних контрактур;
   
4. 
   фіброзно-індуративні зміни шкіри пальців кистей;
   

5. 
   CREST-синдром - це поєднання:
   

1. 
   кальциноз + синдром Рейно + ендокардит + склеродактилія + телеангіектазії;
   
2. 
   кальциноз+синдром Рейно+езофагіт+склеродактилія+тіреоідит;
   
3. 
   кальциноз + синдром Рейно + езофагіт + склеродактилія + телеангіектазії;
   
4. 
   синдром Шегрена + синдром Рейно + езофагіт + склеродактилія + телеангіектазії;
   

6. 
   Великим діагностичним критерієм ССД є:
   

1. 
   склеродактилія;
   
2. 
   фотосенсибілізація;
   
3. 
   проксимальна склеродермія;
   
4. 
   остеоліз кінчиків пальців;
   

7. 
   Одним з малих діагностичних критерії ССД є:
   

1. 
   склеродактилія;
   
2. 
   фотосенсибілізація;
   
3. 
   проксимальна склеродермія;
   
4. 
   міокардит;
   

8. 
   Одним з малих діагностичних критерії ССД є:
   

1. 
   синдром Рейно;
   
2. 
   плеврит;
   
3. 
   нефропатія;
   
4. 
   фіброз базальних відділів легень;
   

9. 
   Одним з малих діагностичних критерії ССД є:
   

1. 
   судоми;
   
2. 
   плеврит;
   
3. 
   проксимальна склеродермія;
   
4. 
   остеоліз кінчиків пальців;
   

10. 
    Рентгенологічною ознакою ураження суглобів при ССД є:
    

1. 
   остеоліз;
   
2. 
   витончення субхондральних пластинок;
   
3. 
   остеосклероз;
   
4. 
   узури;
   

11. 
    При ССД продукуються наступні антитіла, окрім:
    

1. 
   до Sm ядерного антигену;
   
2. 
   антицентромірні аутоантитіла;
   
3. 
   антитіла до ендотелію;
   
4. 
   антитопоізомеразні аутоантитіла;
   

12. 
    Базисним антифібринозним препаратом для лікування хворих на ССД є:
    

1. 
   преднізолон;
   
2. 
   метотрексат;
   
3. 
   азатіоприн;
   
4. 
   Д-пеніциламін;
   

13. 
    До етіологічних чинників ДМ можна віднести всі, окрім:
    

1. 
   віруси Коксакі В₂;
   
2. 
   ендокринні порушення;
   
3. 
   лікарські засоби;
   
4. 
   генетичні чинники: HLA B₈, DR₃, B₁₄, B₄₀;
   

14. 
    Найбільш типовими ураженнями шкіри при ДМ є всі, окрім:
    

1. 
   симптом “окулярів”;
   
2. 
   симптом "метелика";
   
3. 
   симптом “декольте”;
   
4. 
   симптом “шалі””;
   

15. 
    Одним з шкірних діагностичних критеріїв ДМ є:
    

1. 
   телеангіектазія;
   
2. 
   геліотропний параорбітальний набряк;
   
3. 
   виразки шкіри;
   
4. 
   остеоліз кінчиків пальців;
   

16. 
    Одним з шкірних діагностичних критеріїв ДМ є:
    

1. 
   кальциноз шкіри;
   
2. 
   свербіж шкіри;
   
3. 
   виразки шкіри;
   
4. 
   симптом Готтрона;
   

17. 
    Одним з шкірних діагностичних критеріїв ДМ є:
    

1. 
   кальциноз шкіри;
   
2. 
   симптом “декольте”;
   
3. 
   симптом “шалі”;
   
4. 
   еритема шкіри розгинальної поверхні суглобів кистей;
   

18. 
    Одним з критеріїв поліміозиту є:
    

1. 
   слабкість в проксимальних групах м’язів;
   
2. 
   фотосенсибілізація;
   
3. 
   проксимальна склеродермія;
   
4. 
   міокардит;
   

19. 
    Одним з критеріїв поліміозиту є:
    

1. 
   синдром Рейно;
   
2. 
   плеврит;
   
3. 
   нефропатія;
   
4. 
   спонтанні м’язові болі;
   

20. 
    Одним з критеріїв поліміозиту є:
    

1. 
   судоми;
   
2. 
   кардит;
   
3. 
   проксимальна склеродермія;
   
4. 
   недеструктивний артрит;
   
5. 
   хибно-позитивна серологічна реакція на сифіліс
   

21. 
    При ДМ продукуються наступні антитіла, окрім:
    

1. 
   анти-SRP-антитіла;
   
2. 
   анти-Jo-1 антитіла;
   
3. 
   до Sm ядерного антигену;
   
4. 
   анти-Мі-1 антитіл;
   

22. 
    Препаратом вибору для лікування ДМ є:
    

1. 
   азатіоприн;
   
2. 
   преднізолон;
   
3. 
   Д-пеніциламін
   
4. 
   гідроксіхлорохін;
   

23. 
    Вкажіть правильну дозу Д-пеніциламіну .
    

1. 
   0,25;
   
2. 
   0,005;
   
3. 
   0,075;
   
4. 
   0,1;
   

24. 
    Вкажіть правильну дозу діклофенаку.
    

1. 
   0,08;
   
2. 
   0,075;
   
3. 
   0,005;
   
4. 
   0,075;
   

25. 
    Вкажіть правильну дозу верапамілу.
    

1. 
   0,05;
   
2. 
   0,005;
   
3. 
   0,1;
   
4. 
   0,08;
   
5. 
   0,25
   

26. 
    
    Яке лікування слід застосувати при поліміозиті?
    

1. 
   Кортикостероїди.
   
2. 
   Протималярійні засоби.
   
3. 
   Нестероїдні протизапальні засоби.
   
4. 
   Ліжковий режим.
   
5. 
   Заняття аеробікою.
   

27. 
    При системній склеродермії з вісцеральними ураженнями найбільш характерним є патологія:
    

1. 
   Печінки.
   
2. 
   Легенів.
   
3. 
   Селезінки.
   
4. 
   Шлунка.
   
5. 
   Нирок.
   

28. 
    Для дерматоміозиту типове підвищення активності:
    

1. 
   Холінестерази.
   
2. 
   Креатинфосфокінази.
   
3. 
   Лужної фосфатази.
   
4. 
   Кислої фосфатази.
   
5. 
   Сечової кислоти.
   

29. 
    На ЕКГ при системній склеродермії виявляються:
    

1. 
   Миготлива аритмія.
   
2. 
   Екстрасистолія.
   
3. 
   Дифузний кардіосклероз.
   
4. 
   Некроз міокарда.
   
5. 
   Блокада лівої ніжки ПГ
   

30. 
    Системна склеродермія проявляється такими патологічними змінами з боку шлунково-кишкового тракту, крім:
    

1. 
   Дисфагії.
   
2. 
   Гастриту.
   
3. 
   Синдрому мальабсорбції.
   
4. 
   Виразки 12-палої кишки.
   
5. 
   Дилатяції стравоходу.
   

31. 
    В лікуванні системної склеродермії використовують:
    

1. 
   Антибіотики.
   
2. 
   Глюкокортикоїди.
   
3. 
   Імунодепресанти.
   
4. 
   Нестероїдні протизапальні.
   
5. 
   Правильно В і С.
   

32. 
    Хворий 52 років скаржиться на біль в суглобах і м’язах, виражену слабкість у м’язах, першіння в горлі при їжі. Хворіє близько року. Лікування НПЗП було без ефекту, стан хворого поступово погіршувався. При огляді: самостійні рухи тулуба та кінцівок утруднені, в параорбітальній ділянці та на грудині – темночервона еритема. Пальпація кістякових м’язів дещо болюча. Ліва межа серця зміщена вліво на 2 см, тони серця ослаблені, систолічний шум над верхівкою. Який найбільш імовірний основний патогенетичний механізм розвитку цього захворювання?
    

1. 
   Синтез антитіл до нативної ДНК
   
2. 
   Синтез антитіл до Fc-фрагменту IgG
   
3. 
   Синтез антитіл до мієлопероксидази
   
4. 
   Синтез антитіл до білків м’язової тканини
   
5. 
   Синтез антинуклеарних антитіл
   

33. 
    У хворої із синдромом Рейно, набряком, індурацією та атрофією шкіри обличчя, кистей зроблена біопсія шкіри і м’язів. Отримано результат: порушення мікроциркуляції з проліферацією ендотелію, потовщення стінки зі звуженням просвіту судин, деформація і редукція капілярної сітки. Для якого із системних захворювань сполучної тканини найбіль характерні такі ознаки?
    

1. 
   Системного червоного вовчака
   
2. 
   Ревматизму
   
3. 
   Системної склеродермії
   
4. 
   Дерматоміозиту
   
5. 
   Вузликового поліартеріїту
   

34. 
    Хвора 35 років, скаржиться на сухий кашель, задуху, біль та слабкість у м’язах плечового пояса, спини та ніг, виражену скутість зранку, схуднення, загальну слабкість. Об’єктивно: верхні повіки набряклі, пігментовані, межі серця розширені вліво, систолічний шум на верхівці. В біохімічному аналізі крові різке підвищення активності трансаміназ. Яке захворювання найбільш імовірне?
    

1. 
   Склеродермія
   
2. 
   Системний червоний вовчак
   
3. 
   Вузликовий поліартеріїт
   
4. 
   Дерматоміозит
   
5. 
   Дифузний токсичний зоб
   

35. 
    Хворий 42 років скаржиться на слабкість проксимальних груп м’язів нижніх та верхніх кінцівок, тулуба, яка супроводжується спонтанними м’язовими болями,гарячкою. В аналізах крові – підвищення сироваткової креатинкінази та альдолази, підвищений рівень С-РБ, прискорена ШОЕ до 52 мм/год. Проведено біопсію стегнового м’яза з гістологічним дослідженням матеріалу, котре виявило ознаки запальної інфільтрації скелетних м’язів з дегенерацією та некрозом м’язjвих фібрил. Який діагноз є найбільш вірогідним?
    

1. 
   Паліндромний ревматизм
   
2. 
   Ревматична поліміалгія
   
3. 
   Міастенія
   
4. 
   Трихінельоз
   
5. 
   Поліміозит
   

36. 
    У хворого 38 років спостерігається поєднання поліневротичного синдрому, суттєвої втрати ваги, пропасниці, підвищеного кров’яного тиску. В загальноклінічних аналізах – виражені запальні зміни. Яке дослідження є найбільш вірогідним для встановлення діагнозу?
    

1. 
   Біопсія з гістологічним дослідженням шкірно-м’язового клаптя
   
2. 
   Визначення антинуклеарних антитіл
   
3. 
   Електроміографія
   
4. 
   Посів крові на гемокультуру
   
5. 
   Визначення HLA-антигенів
   

37. 
    Хвора 70 років, скаржиться на болі в ділянці плечових суглобів, сідниць, стегон, ранкову скутість понад 1 годину, схуднення. Занедужала гостро, симптоми наростали протягом 2-х тижнів. При обстеженні виявляється ущільнення і болючість м’язів при пальпації в зазначених ділянках, ШОЕ – 60 мм/год. Лікування повинне починатися з:
    

1. 
   НПЗП
   
2. 
   Глюкокортикоїдів
   
3. 
   Препаратів 4-амінохінолінового ряду
   
4. 
   Міоспазмолітиків
   
5. 
   Дезагреганти
   

38. 
    У хворої 30 років наявне ураження стравоходу, кальциноз м’яких тканин, переважно в області пальців рук і периартекулярно, склеродактилія, телеангіоектазії, синдром Рейно. Правильний діагноз:
    

1. 
   CREST-синдром
   
2. 
   Рак стравоходу
   
3. 
   Дерматоміозит
   
4. 
   Системний червоний вовчак
   
5. 
   Синдром Шегрена
   

39. 
    Жінка 50 років, скаржиться на набряк кистей, зміну кольору шкірних покривів на обличчі та грудях, ускладнення проходження їжі після ковтання. Хворіє 5 років. Під час огляду: ніс загострений, симетричне потовщення, натяг та індурація шкіри пальців. Над легенями сухі хрипи; тони серця глухі, ритм неправильний, акцент ІІ тону над легеневою артерією, ЧСС – 98/хв. У крові: прискорена ШОЕ, гіпергамаглобулінемія. Який найбільш вірогідний основний механізм розвитку цього захворювання?
    

1. 
   Утворення антитіл до міоцитів
   
2. 
   Порушення фіброзоутворення та мікроциркуляції
   
3. 
   Порушення синтезу глікозаміногліканів
   
4. 
   Утворення антитіл до ендотеліальних клітин
   
5. 
   Утворення антитіл до нативної ДНК
   

40. 
    Хвора 35 років, шліфувальниця, скаржиться на мерзлякуватість, похолодання та посиніння кінчиків пальців, тугорухомість в суглобах кистей. При огляді: амімія обличчя, звуження ротової щілини по типу «кисета», шкіра на кистях та щоках потовщена, кінчики пальців рук бліді, холодні. Над легенями коробковий звук, поодинокі сухі хрипи. Аналіз крові: Ер – 3,8×1012/л, Л – 4,8×109 /л, ШОЕ – 25 мм/год.СРБ (++). Який найбільш імовірний діагноз?
    

1. 
   Облітеруючий тромбангіїт
   
2. 
   Системна склеродермія
   
3. 
   Мікседема
   
4. 
   Вібраційна хвороба
   
5. 
   Облітеруючий ендартеріїт кінцівок
   

41. 
    Хвора 32 років, скаржиться на біль у дрібних суглобах кистей, парастезії в кінчиках пальців, слабкість,утруднення при ковтанні їжі. Хворіє протягом 13 років. Обєктивно: амімічність обличчя, вкорочення нігтьових фаланг. Ущільнення шкіри в області плечового пояса. У легенях при рентгенологічному дослідженні – базальний пневмосклероз. При ФЕГДС – звуження стравоходу в кардіальному відділі. Аналіз крові: Л - 9,8×109/л, ШОЕ – 22 мм/год, гамаглобуліни – 22%. Який діагноз найбільш імовірний?
    

1. 
   Системна склеродермія
   
2. 
   Системний червоний вовчак
   
3. 
   Ревматоїдний артрит
   
4. 
   Дерматоміозит
   
5. 
   Мікседема
   

42. 
    Хвора 42 років, яка страждає на склеродермію протягом 5 років, досягла стійкої ремісії після використання Д-пеніциламіну протягом року. Який механізм дії препарата має патогенетичну дію?
    

1. 
   Зв’язування отрут
   
2. 
   Вплив на білковий обмін
   
3. 
   Гальмування синтезу колагену
   
4. 
   Вплив на Т-лімфоцити
   
5. 
   Пригнічення функції макрофагів
   

43. 
    Хвора Т., 32 р., звернулась зі скаргами на потовщення, індурацію шкіри кистей, обличчя, кашель, мерзлякуватість, утруднення ковтання. 10 років тому хворій було встановлено діагноз – синдром Рейно. Лікувалась епізодично. Об’єктивно: обличчя амімічне, «кисетний» рот. Яка базисна терапія показана при даній патології в першу чергу?
    

1. 
   Циклофосфан
   
2. 
   Д-пеніциламін
   
3. 
   Кризанол
   
4. 
   Делагіл
   
5. 
   Преднізолон
   

44. 
    Хвора Д., 56 р., поступила в ревматологічне відділення у дуже важкому стані. Об-но: зниженого відживлення, спостерігається набряк, індурація та атрофія шкіри обличчя, кистей. В крові – ер. – 2,2 *100/л, ШЗЕ – 40 мм/год. В сечі – підвищення рівня вільного оксипроліну. Яке додаткове дослідження є необхідним для підтвердження діагнозу?
    

1. 
   Біопсія шкіри та м’язів.
   
2. 
   Виявлення антинуклерних антитіл.
   
3. 
   Визначення ревматоїдного фактору.
   
4. 
   Визначення титру АСЛ-О.
   
5. 
   Реакція РІБТ, РІФ.
   

45. 
    Хворий К., 53р., скаржиться на слабкість в м’язах рук та ніг, з’явилось утруднення при ковтанні їжі, кашель. Хворіє впродовж 10 років, захворювання розпочалось із болючості та припухлості суглобів обох китиць рук. Лабораторні дані: креатинурія, збільшення вмістю в крові трансаміназ, міоглобіну, креатинфосфокінази, лактатдегідрогенази. Ваш діагноз?
    

1. 
   Дерматоміозит
   
2. 
   Вузликовий периартеріїт
   
3. 
   Ревматична поліміалгія
   
4. 
   Системна склеродермія
   
5. 
   Хвороба Шегрена
   

46. 
    Хвора Р, 37р, звернулась зі скаргами на загальну слабкість, набряк обличчя, кистей, швидку втому при ходьбі, затруднення при ковтанні, перебої в роботі серця. Дані симптоми з’явились через 11 днів після відпочинку на морі. Об-но: еритема обличчя, симптом “окулярів”, набряк м’язів гомілки. Тони серця приглушені, АТ 100/70 мм рт.ст. В крові: активність АсАТ-0,95 ммоль/год*л, АлАТ-1,3 ммоль/год*л, підвищена активність альдолази та креатинфосфокінази. Яке дослідження допоможе підтвердити діагноз?
    

1. 
   Біопсія м’язів
   
2. 
   Визначення в крові циркулюючих імунних комплексів
   
3. 
   Електрокардіографія
   
4. 
   Гастродуоденофіброскопія
   
5. 
   Визначення антинуклеарних антитіл
   

47. 
    Хвора 42 років скаржиться на м'язову слабкість, оніміння пальців рук, задишку при незначному фізичному навантаженні, утруднення проходження твердої їжі по стравоходу, щільні набряки на гомілках. При амбулаторному обстеженні в аналізі крові ШОЕ - 32мм/час, СРБ + +, на Ro-грамі легенів - базальний пневмосклероз, ФЕГДС - дилятація (гіпомобільність) стравоходу. Який попередній діагноз?
    

1. 
   Системна склеродермія.
   
2. 
   Системний червоний вовчак.
   
3. 
   Хронічне обструктивне захворювання легенів.
   
4. 
   Дерматоміозит.
   
5. 
   ГЕРХ (гастро-езофагальна рефлюксна хвороба).
   

48. 
    Хворий 38 років пред'являє скарги на слабкість в проксимальних групах м'язів рук і ніг, утруднення ковтання, підвищення температури тіла до 37,5 ° С. Об'єктивно: лілово-червоний набряк повік. М'язи плечового поясу та стегон різко болючі. З боку внутрішніх органів патології не виявлено. Для встановлення остаточного діагнозу хворому необхідно призначити:
    

1. 
   Біопсію шкірно-м'язового клаптя.
   
2. 
   Визначення LE - клітин.
   
3. 
   Визначення антинуклеарного фактора.
   
4. 
   Визначення антимітохондріальних антитіл.
   
5. 
   Обстеження у невролога.
   

49. 
    Хв.-й К., 53р., скаржиться на слабкість в м’язах рук та ніг, з’явилось утруднення при ковтанні їжі, кашель. Хворіє впродовж 10 років, захворювання розпочалось із болючості та припухлості суглобів обох китиць рук. Лабораторні дані: креатинурія, збільшення вмістю в крові трансаміназ, міоглобіну, креатинфосфокінази, лактатдегідрогенази. Ваш діагноз?
    

A Дермотоміозит

B Вузелковий периортерій

C Ревматична поліміалгія

D Системна склеродермія

E Хвороба Шегрена

50. 
    Хвора Р, 37р, звернулась зі скаргами на загальну слабкість, набряк обличчя, кистей, швидку втому при ходьбі, затруднення при ковтанні, перебої в роботі серця. Дані симптоми з’явились через 11 днів після відпочинку на морі. Об-но: еритема обличчя, симптом “окулярів”, набряк м’язів гомілки. Тони серця приглушені, АТ 100/70 мм рт.ст. В крові: активність АсАТ-0,95 ммоль/год*л, АлАТ-1,3 ммоль/год*л, підвищена активність альдолази та креатинфосфокінази. Яке дослідження допоможе підтвердити діагноз?
    

A Біопсія м’язів

B Визначення в крові циркулюючих імунних комплексів

C Електрокардіографія

D Гастродуоденофіброскопія

E Визначення антинуклеарних антитіл

51. 
    Хвора Д., 56 р., поступила в ревматологічне відділення у дуже важкому стані. Об-но: зниженого відживлення, спостерігається набряк, індурація та атрофія шкіри обличчя, кистей. В крові – ер. – 2,2 *10⁰/л, ШЗЕ – 40 мм/год. В сечі – підвищення рівня вільного оксипроліну. Яке додаткове дослідження є необхідним для підтвердження діагнозу?
    

A Біопсія шкіри та м’язів.

B Виявлення антинуклерних антитіл.

C Визначення ревматоїдного фактору.

D Визначення титру АСЛ-О.

E Реакція РІБТ, РІФ.

52. 
    Хвора 35 років скаржиться на болі в м’язах плечового пояса, спини, та ніг, виражену скутість зранку, схуднення, загальну слабкість. Об’єктивно: верхні повіки набряклі, пігментовані, межі серця розширені вліво, систолічний шум на верхівці. В біохімічному аналізі крові різке підвищення активності трансаміназ. Яке захворювання найбільш ймовірне?
    

1. 
   Дерматоміозит
   
2. 
   Системний червоний вовчак
   
3. 
   Вузликовий периартеріїт
   
4. 
   Склеродермія
   
5. 
   Дифузний токсичний зоб
   

53. 
    Хворий 42 років скаржиться на слабкість проксимальних груп м'язів нижніх та верхніх кінцівок, м'язів плечового поясу, тулуба, яка супроводжується спонтанними м'язевими болями, гарячкою.В аналізіх крові -підвищення сироваткової креатинкінази та альдолази, підвищений рівень СРБ, прискорена ШОЕ до 52 мм/год. Проведено біопсію стегнового м’язу з гістологічним дослідженням матеріалу, котре виявило ознаки запальної інфільтрації скелетної мускулатури з дегенерацією та некрозом м’язових фібрил. Який діагноз є найбільш вірогідним?
    

1. 
   Поліміозіт
   
2. 
   Ревматична поліміалгія
   
3. 
   Міастенія
   
4. 
   Трихінельоз
   
5. 
   Паліндромний ревматизм
   

54. 
    У хворого 38 років спостерігається поєднання поліневритичного синдромів на фоні виразної втрати ваги, пропасниці, підвищеного кров'яного тиску. В загальноклінічних аналізах - виразні прозапальні зміни. Яке дослідження є найбільш показаним для встановлення діагнозу?
    

1. 
   М’язова біопсія з гістологічним дослідженням матеріалу
   
2. 
   Визначення антинуклеарних антитіл
   
3. 
   Електроміографія
   
4. 
   Посів крові на гемокультуру
   
5. 
   Визначення HLA антигенів
   

55. 
    Жінка 35 років знаходилась в ревматологічному відділенні на обстеженні з приводу анорексії, болю в животі та плечовому поясі, труднощів при ковтанні. Спостерігається еритематозна висипка на обличчі та шиї, міастенічний синдром, який не зменшується після ін'єкцій прозерину, побіління і похолодання верхніх і нижніх кінцівок, поліартралгія. Захворювання почалося після перенесеної застуди з вираженої поліартралгії і різкого болю в руках. В аналізі крові: лейкоцитоз, еозинофілія до 10%, ШЗЕ–40 мм/год. АлАт–1,2 ммоль/лхгод, КФК–1,5 ммольР/лхгод. Який найбільш імовірний діагноз ?
    

1. 
   Дерматоміозит
   
2. 
   Системна склеродермія
   
3. 
   Вузликовий періартеріт
   
4. 
   Синдром Фелті
   
5. 
   Системний червоний вовчак
   

56. 
    Хвора О., 37 років, скаржеться на виражену слабкість плечових та стенгових м’язів, болі у них, набряки на обличчі, почервоніння шкіри над колінними та гомілково-ступневими суглобами, болі та обмеження рухів у них. В анамнезі- перенесена ангіна 2 тижні тому. Об-но: світло-фіолетова ерітема на обличчі з набряком верхніх повік, колоїдні плями на тілі суглобів, припухлість колінних, гомілково-ступневих суглобів, біль при пальпації у плечових та стегнових м’язах, Т=37,8оС. Заг. Аналіз крові: гемоглобін-92 г/л, ер.-3,2х10 12/л, -4,8х10 9/л, сегм.-67, лімф.-18, еоз-6,мон.-7, баз.-2,ШОЕ-42 мм/год.,СрБ +++, сіалові кислоти 0,38 од. Опт. Щільності. У біоптаті литкових м’язів- інфільтрація з фокальною дегенерацією м’язових волокон. Ваш діагноз :
    

1. 
   Дерматоміозит
   
2. 
   Системний червоний вовчак
   
3. 
   Набряк Квінке
   
4. 
   Контактний дерматит
   
5. 
   Поліміалгія ревматична
   

57. 
    Жінка 48 років скаржиться на біль у суглобах та м’язах, головний біль, швидку втомлюваність, пітливість, серцебиття, підвищення температури. Об’єктивно: дисфагія, висип червоного кольору навколо очей, на скулах та над міжфаланговими суглобами, набряк верхніх повік, тахікардія, симетричний артрит суглобів кистей, ознака Готрона, атрофія на пучках пальців, телеангіоектазії. Виявлені антитіла до антигенів Pm–1, jo–1 (гістидил–т РНК–синтетази), рибонуклеопротеїду, РНК– полімерази I та фібриліну, підвищення ШОЕ та С–реактивний білок. Яке захворювання зумовлює таку картину?
    

1. 
   Дерматоміозит.
   
2. 
   Міастенія.
   
3. 
   Ревматоїдний артрит.
   
4. 
   Системний червоний вівчак.
   
5. 
   Системна склеродермія
   

58. 
    Хвора С., 34 звернулась зі скаргами на загальну слабкість, набряк обличчя, кистей, швидку втому при ходьбі, затруднення при ковтанні. Перебої в роботі серця. Дані симптоми з’явились через 11 днів після відпочинку на морі. Об-но: еритема обличчя, набряк м’язів гомілки. Тони серця приглушені, АТ 100/70 мм рт.ст. В крові: активність АсАТ-0,95 ммоль/год*хл, АлАТ- 1,3 ммоль/год*хл, альдолази – 9,2 МО/л, креатинфосфокінази –2,5 ммоль Р/гхл. Який метод обстеження є найбільш специфічним?
    

1. 
   Біопсія м’язів
   
2. 
   ЕКГ
   
3. 
   Ехо-КГ
   
4. 
   Електроміографія
   
5. 
   Визначення рівня кортизолу в крові та сечі
   

59. 
    У хворої із синдромом Рейно, набряком, індурацією та атрофією шкіри обличчя, вилиць зроблена біопсія шкіри і м'язів. Отримано результат: порушення мікроциркуляції з проліферацією ендотелія, потовщення стінки зі звуженням просвіту судин, деформація і редукція капілярної сітки. Для якого із системних захворювань сполучної тканини найбільш характерні такі ознаки?
    

1. 
   Системної склеродермії.
   
2. 
   Ревматизму.
   
3. 
   Системного червоного вовчака.
   
4. 
   Дерматоміозиту.
   
5. 
   Вузликового періартериту.
   

60. 
    Жінка 50 років скаржиться на набряк кистей, зміну кольору шкірних покривів на обличчі та грудях, ускладнення проходження їжі. Хворіє 5 років. Під час огляду: ніс загострений, симетричне потовщення, натяг та індурація шкіри пальців. Над легенями сухі хрипи; тони серця глухі, ритм неправильний, акцент II тону над легеневою артерією, ЧСС – 98/хв. У крові прискорена ШЗЕ, гіпергамаглобулінемія. Який найбільш вірогідний основний механізм розвитку захворювання?
    

1. 
   Порушення фіброутворення та мікроциркуляції
   
2. 
   Утворення антитіл до міозитів
   
3. 
   Утворення антитіл до РНК
   
4. 
   Утворення антитіл к ендотеліальним клітинам
   
5. 
   Утворення антитіл до нативної ДНК
   

61. 
    Хвора 35 років, шліфувальниця, скаржиться на мерзлякуватість, похолодання та посиніння кінчиків пальців, тугорухомість в суглобах кистей, відчуття стягнутості шкіри обличчя та кистей. При огляді: амімія обличчя, звуження ротової щілини по типу “кисета”, шкіра на щоках та кистях потовщена, кінчики пальців рук бліді, холодні. Над легенями коробочний звук, поодинокі сухі хрипи. Аналіз крові: ер. - 3,8х10*12/л, лейк. – 4,8х10*9/л, ШЗЕ - 25 мм/год. СРБ++. Який найбільш імовірний діагноз?
    

1. 
   Системна склеродермія
   
2. 
   Облітеруючий тромбангіїт
   
3. 
   Мікседема
   
4. 
   Вібраційна хвороба
   
5. 
   Облітеруючий ендартеріїт кінцівок
   

62. 
    Жінка 36 років скаржиться на біль, обмеження рухів у дрібних суглобах рук, ускладнення при ковтанні твердої їжі, слабкість, сухий кашель. Об'єктивно: шкіра кистей та передпліччя щільна, гладка. Проксимальні суглоби II - IV пальців кистей рук набряклі, болючі при пальпації. Над легенями - сухі розсіяні хрипи, межі серця зміщені вліво на 2 см, тони приглушені. У крові: ШЗЕ - 36 мм/год, гамаглобулінів - 24%. У сечі: змін немає. Який найбільш вірогідний діагноз?
    

1. 
   Системна склеродермія
   
2. 
   Системний червоний вовчак
   
3. 
   Дерматоміозит
   
4. 
   Ревматоїдний артрит
   
5. 
   Саркоідоз
   

63. 
    6Хвора М., 31 року на протязі 14 років страждає системною склеродермією. Неодноразово лікувалася в стаціонарах. Скаржиться на періодичний тупий біль в ділянці серця, серцебиття, задишку, головний біль, набряки повік схуднення, біль та деформацію суглобів кінцівок. Ураження якого органу погіршує прогноз захворювання?
    

1. 
   Нирок
   
2. 
   Серця
   
3. 
   Легенів
   
4. 
   Шлунково-кишкового тракту
   
5. 
   Шкіри та суглобів
   

64. 
    Жінка 36 років скаржиться на біль у суглобах та м’язах, втрату апетиту, закрепи, швидку втомлюваність та субфебрильну температуру. Об’єктивно: дисфагія, симетричний артрит та потовщення шкіри на кистях та стопах, атрофія на пучках пальців, синдром Рейно, телеангіектазії. Виявлені антитіла до антигенів Pm–1, Scl–70 (ДНК–топоізомерази I), jo–1 (гістидил–т РНК–синтетази), рибонуклеопротеїду, РНК– полімерази I та фібриліну. Яке захворювання зумовлює таку картину?
    

A. Системна склеродермія.

B. Системний червоний вівчак.

C. Ревматоїдний артрит.

D. Дерматоміозит.

E. Міастенія.

65. 
    Хворий К., 58 років, скаржиться на відчуття оніміння, різкого збліднення ІІ - ІV пальців кистей, відчуття скутості в м’язах, перебої в роботі серця. Присутні поліартралгія, прояви дисфагії, закрепи. Обличчя хворого “маскоподібне”, щільний набряк кистей. Розміри серця збільшені, в легенях вислуховуються сухі хрипи. В крові: ШЗЕ - 20 мм/год, заг.білок - 85 г/л, гама - глобуліни -25%. Який діагноз є найбільш ймовірний в даному випадку?
    

A Системна склеродермія

B Дерматоміозит

C Ревматоїдний артрит

D Системний червоний вовчак

E Деформуючий остеоартроз

66. 
    Хвора 42 років, яка страждає на склеродермію на протязі 5 років досягла стійкої ремісії після використання Д-пеніциламіна на протязі року. Який механізм дії препарата чинить патогенетичну дію?
    

1. 
   Гальмування синтезу колагена.
   
2. 
   Вплив на білковий обмін.
   
3. 
   Зв’язування ядів
   
4. 
   Вплив на Т-лімфоцити
   
5. 
   Пригнічення функції макрофагів.
   

67. 
    Хвора 30 років з біллю в суглобах, м’язах, епігастрії, незначним зниженням ваги звенулась до лікаря вперше. Об’єктивно: стан відносно задовільний, харчування зниженого, шкіра на тулубі ущільнена, з трудом береться в складку, рухи в суглобах обмежені, болючі, особливо в міжфалангових. При дослідженні виявлені в плазмі крові LE-клітини 2:1000 лейкоцитів, РФ, ШЗЕ - 28 мм/год, гіпергаммаглобулінемія, антинуклеарний фактор 1:110. Вкажіть найбільш вірогідний
    

1. 
   Системна склеродермія.
   
2. 
   СЧВ.
   
3. 
   Ревматоідний артрит.
   
4. 
   Дерматоміозит.
   
5. 
   Вузликовий периартериіт
   

68. 
    Хвора Т., 32р. звернулася зі скаргами на потовщення, індурацію шкіри кисті, обличчя, кашель, мерзлякуватість, затруднення ковтання. 10 років тому у хворої був встановлений діагноз – синдром Рейно. Лікувалась епізодично. Об-но: обличчя амімічне, "кисетний" рот. Яка базисна терапія показана при даній патології в першу чергу
    

1. 
   Д-пеніциламін
   
2. 
   Циклофосфан
   
3. 
   Крізанол
   
4. 
   Делагіл
   
5. 
   Преднізолон
   

69. 
    У 38-річної жінки на протязі останніх 10 років спостерігається хворобливе побіління пальців рук на холоді. Протягом останнього року синдром став більш вираженим, з’явились ознаки артриту дрібних суглобів кистей та зап’ясть, труднощі при ковтанні твердої їжі. Аналіз крові: ШОЕ 40 мм/год., поодинокі вовчкові клітини. Який найбільш ймовірний діагноз, обгрунтуваний на основі цих даних?
    

1. 
   Системна склеродермія
   
2. 
   Пухлина стравоходу
   
3. 
   Дерматоміозит
   
4. 
   Ревматоідний артрит
   
5. 
   Системний червоний вовчок
   

70. 
    Хвора протягом 3 років скаржиться на відчуття стягнення шкіри на обличчі, біль в суглобах рук, затерпання, мерзлякуватість, біль пальців рук, артралгії, відсутність сліз, важкість ковтання сухої їжі, похудання на 10 кг протягом року. Об’єктивно: обличчя маскоподібне, шкіра бліда, суха, індурована, прояви синдрому Рейно. Про яку хворобу можна думати?
    

1. 
   Системна склеродермія
   
2. 
   Системний червоний вовчак
   
3. 
   Дерматоміозит
   
4. 
   еозинофільний фасциіт
   
5. 
   Хвороба Шагрена
   

71. 
    Жінка 42 років скаржиться на почуття оніміння губ та кистей, біль у суглобах, ранкову скутість, утруднення при ковтанні, задишку під час руху. Об’єктивно: гіперпігментація шкіри, на груді телеангіектазії, припухлість дрібних суглобів кистей, помірна слабкість проксимальних м’язів, згинальні контрактури. В нижніх відділах легенів крепитації. Який найбільш вірогідний діагноз у хворої?
    

1. 
   Системна склеродермія.
   
2. 
   Дерматоміозит..
   
3. 
   Системний червоний вовчак.
   
4. 
   Ревматоїдний артрит..
   
5. 
   Геморагічний васкуліт
   

72. 
    Хворий К., 58 років, скаржиться на відчуття оніміння, різкого збліднення ІІ - ІV пальців кистей, відчуття скутості в м’язах, перебої в роботі серця. Присутні поліартралгія, прояви дисфагії, закрепи. Обличчя хворого “маскоподібне”, щільний набряк кистей. Розміри серця збільшені, в легенях вислуховуються сухі хрипи. В крові: ШЗЕ - 20 мм/год, заг.білок - 85 г/л, гама - глобуліни -25%. Який діагноз є найбільш ймовірний в даному випадку?
    

A. Системна склеродермія

B. Дерматоміозит

C. Ревматоїдний артрит

D. Системний червоний вовчак

E. Деформуючий остеоартроз

73. 
    Хв.-й К., 53р., скаржиться на слабкість в м’язах рук та ніг, з’явилось утруднення при ковтанні їжі, кашель. Хворіє впродовж 10 років, захворювання розпочалось із болючості та припухлості суглобів обох китиць рук. Лабораторні дані: креатинурія, збільшення вмістю в крові трансаміназ, міоглобіну, креатинфосфокінази, лактатдегідрогенази. Ваш діагноз?
    

1. 
   Дермотоміозит
   
2. 
   Вузелковий периортерій
   
3. 
   Ревматична поліміалгія
   
4. 
   Системна склеродермія
   
5. 
   Хвороба Шегрена
   

74. 
    Хвора Р, 37р, звернулась зі скаргами на загальну слабкість, набряк обличчя, кистей, швидку втому при ходьбі, затруднення при ковтанні, перебої в роботі серця. Дані симптоми з’явились через 11 днів після відпочинку на морі. Об-но: еритема обличчя, симптом “окулярів”, набряк м’язів гомілки. Тони серця приглушені, АТ 100/70 мм рт.ст. В крові: активність АсАТ-0,95 ммоль/год•л, АлАТ-1,3 ммоль/год•л, підвищена активність альдолази та креатинфосфокінази. Яке дослідження допоможе підтвердити діагноз?
    

1. 
   Біопсія м’язів
   
2. 
   Визначення в крові циркулюючих імунних комплексів
   
3. 
   Електрокардіографія
   
4. 
   Гастродуоденофіброскопія
   
5. 
   Визначення антинуклеарних антитіл
   

75. 
    Хвора 42 років скаржиться на м'язову слабкість, оніміння пальців рук, задишку при незначному фізичному навантаженні, утруднення проходження твердої їжі по стравоходу, щільні набряки на гомілках. При амбулаторному обстеженні в аналізі крові ШОЕ - 32мм/год, СРБ + +, на Ro-грамі легенів - базальний пневмосклероз, ФЕГДС - ділатація (гіпомобільність) стравоходу. Який попередній діагноз?
    

1. 
   Системна склеродермія.
   
2. 
   Системний червоний вовчак.
   
3. 
   Хронічні обструктивні захворювання легенів.
   
4. 
   Дерматоміозит.
   
5. 
   Гастро-рефлюксна хвороба.
   

76. 
    Хворий 38 років пред'являє скарги на слабкість в проксимальних групах м'язів рук і ніг, утруднення ковтання, підвищення температури тіла до 37,5 ° С. Об'єктивно: лілово-червоний набряк повік. М'язи плечового поясу та стегон різко болючі. З боку внутрішніх органів патології не виявлено. Для встановлення остаточного діагнозу хворому необхідно призначити:
    

1. 
   Біопсію шкірно-м'язового клаптя.
   
2. 
   Визначення LE - клітин.
   
3. 
   Визначення антинуклеарного фактора.
   
4. 
   Визначення антимітохондріальних антитіл.
   
5. 
   Обстеження у невролога.
   

77. 
    Хвора 42 років, яка страждає на склеродермію протягом 5 років, досягла стійкої ремісії після використання Д-пеніциламіну протягом року. Який механізм дії препарата має патогенетичну дію?
    

1. 
   Зв’язування отрут
   
2. 
   Вплив на білковий обмін
   
3. 
   Гальмування синтезу колагену
   
4. 
   Вплив на Т-лімфоцити
   
5. 
   Пригнічення функції макрофагів
   

78. 
    Хвора Т., 32 р., звернулась зі скаргами на потовщення, індурацію шкіри кистей, обличчя, кашель, мерзлякуватість, утруднення ковтання. 10 років тому хворій було встановлено діагноз – синдром Рейно. Лікувалась епізодично. Об’єктивно: обличчя амімічне, «кисетний» рот. Яка базисна терапія показана при даній патології в першу чергу?
    

1. 
   Циклофосфан
   
2. 
   Д-пеніциламін
   
3. 
   Кризанол
   
4. 
   Делагіл
   
5. 
   Преднізолон
   

79. 
    У жінки 28 років у зв'язку зі шкірними висипаннями і м'язовою слабкістю, гіперферментемією висловлене припущення про дерматоміозит. З метою підтвердження діагнозу призначено гістоморфологичне дослідження шкірно-м'язового біоптату. Які морфологічні зміни підтвердять діагноз ?
    

1. 
   Дегенерація і некроз міофібрил, періваскулярна запальна інфільтрація
   
2. 
   Стоншування епідермісу, атрофія придатків шкіри, посилення колагеноутворення
   
3. 
   Періваскулярна інфільтрація в судинах шкіри і м'язів
   
4. 
   Фіброз міофібрил
   
5. 
   Кальциноз м'яких тканин
   

80. 
    У клініку поступила жінка з припущенням про системну склеродермію. На шкірі нижніх кінцівок і живота є вогнища ущільнення, ліва гомілка стоншена за рахунок атрофії підшкірної клітковини і м'язів. Капіляроскопія виявила виражений спазм судин. Вкажіть основний патогенетичний механізм розвитку захворювання:
    

1. 
   Підвищена продукція колагену фібробластами
   
2. 
   Посилення агрегації тромбоцитів
   
3. 
   Надмірне утворення циркулюючих імунних комплексів
   
4. 
   Порушення балансу між Т і В-лімфоцитами
   
5. 
   Гіперпродукція Ig E
   

81. 
    У хворого 41 років протягом 2-х років спостерігаються зміни на шкірі тулубу і кінцівок у вигляді ділянок ущільнення, гіперпігментації, а також похолодання пальців кінцівок, артралгії. С-реактивний білок, серомукоїд в межах норми. Рентгенографія органів грудної клітки: "комірчастий" малюнок в задньонижніх відділах. Виявлені анти-Scl 70 антитіла. Встановіть попередній діагноз:
    

1. 
   Синдром Рейно
   
2. 
   Системна склеродермія
   
3. 
   Ювенільний ревматоїдний артрит
   
4. 
   Дерматоміозит
   
5. 
   Системний червоний вовчак
   

82. 
    У жінки 32 років скарги на підвищення температури тіла, болі в м'язах, утруднення при ковтанні їжі. При огляді виявлені набряклість та еритематозно-лілові висипи навколо очей, еритематозно-папулезний висип над колінними, ліктьовими та міжфаланговими суглобами пальців кистей. Самостійно не пересувається внаслідок м'язових болів. Пальпація м'язів болісна, м'язовий тонус понижений. Межі серця розширені в поперечнику. Тони глухі, прискорені. Печінка + 2,5 см. Висловлено припущення про дерматоміозит. Яке з обстежень підтвердить висловлене припущення?
    

1. 
   Гострофазови показники
   
2. 
   Креатинфосфокіназа, лактатдегидрогеназа сироватки
   
3. 
   Аутокоагуляційний тест
   
4. 
   Антинуклеарні антитіла
   
5. 
   Електрокардіограма
   

83. 
    До основних діагностичних критеріїв склеродермії відносять
    

1. 
   Вогнищевий і дифузний нефрит
   
2. 
   Синдром Шегрена
   
3. 
   Синдром Рейно
   
4. 
   Істинна склеродермічної нирка
   
5. 
   Поліневрит
   

84. 
    До додаткових діагностичних критеріїв склеродермії відносять
    

1. 
   Базальний пневмосклероз
   
2. 
   Ураження шлунково-кишкового тракту
   
3. 
   Телеангіоектазії
   
4. 
   Гіперпігментація шкіри
   
5. 
   Остеоліз
   

85. 
    Для суглобового синдрому при системній склеродермії характерним є
    

1. 
   Кальциноз м'яких тканин в області суглобів пальців
   
2. 
   Остеоліз нігтьових фаланг
   
3. 
   Остеофітоз
   
4. 
   Ураження великих суглобів
   
5. 
   Спондиліт
   

86. 
    При системній склеродермії найбільш часто з відділів шлунково-кишкового тракту уражається
    

1. 
   Стравохід
   
2. 
   Шлунок
   
3. 
   12-пала кишка
   
4. 
   Тонка кишка
   
5. 
   Товста кишка
   

87. 
    При лікуванні системної склеродермії найбільш доцільно призначати
    

1. 
   Преднізолон у високих дозах
   
2. 
   D-пеніциламін в середніх і великих дозах
   
3. 
   Цитостатики
   
4. 
   НПЗП
   
5. 
   Антибіотики
   

88. 
    При дерматоміозиті частіше виникає
    

1. 
   М'язова слабкість
   
2. 
   М'язова атрофія
   
3. 
   М’язова гіпертрофія
   
4. 
   Атрофія шкіри
   

89. 
    У лікуванні дерматоміозиту основне значення має
    

1. 
   Преднізолон у високих дозах
   
2. 
   Преднізолон в середніх дозах
   
3. 
   НПЗП
   
4. 
   Плазмоферез
   

90. 
    При дерматомиозиті найбільше діагностичне значення має
    

1. 
   Підвищення рівня білків гострої фази
   
2. 
   Висока активність креатинфосфокінази
   
3. 
   Помірний лейкоцитоз
   
4. 
   Наявність гемолітичної анемії
   
5. 
   Диспротеїнемія
   

91. 
    Вкажіть ознаки характерні для дерматоміозиту
    

1. 
   «Метелик» на обличчі
   
2. 
   Остеоліз нігтьових фаланг
   
3. 
   Різка м'язова слабкість
   
4. 
   Деформація суглобів
   
5. 
   Зниження рухливості хребта
   

92.