мит м. Круша, украинский, 09.11.20. Ір, живопис, край, кір, чебрець, папороть хмари
 Скачать 16.81 Kb.
|
|
Завдання 8. Розподіліть іменники у чотири стовпчики: І – чоловічого роду, ІІ – жіночого роду, ІІІ – середнього роду, ІV – спільного роду. З 2-3 іменниками скласти речення. Сибір, Дитинство, схил, зошит, шлях, гай, папір, живопис, край, кір, чебрець, папороть. хмаринка м’ята квітка дівчинка адреса мати оленя господиня ведмежа маля оленя обличчя, місто, селище, насіння, дозвілля, намисто. Саша, базіка, сирота, голова, собака, староста. Завдання 9. Утворіть форму множини наведених іменників. Вуха, очі, друзі, учителі, зайці, опеньки, олівці, снігурі, шершні, пташенята, пані, комарі, змії, змії, товариші, джмелі, трактори, ректори, слободи, татари, вірмени. Завдання 14. З тексту випишіть іменники, визначте форму відмінка, у якому їх ужито. Рушник (Називний) на стіні (давальний) звичай (називний). на Україні (давальний) оселі (давальний) рушниками (орудний) принада (називний) місце (називний) в помешканнях (місцевий) хатина (називний) оселя (називний) мазанка (називний) на півдні (місцевий) України (родовий) курна (називний) хата (називний) поміщика (родовий) багатством (орудний) кольорів (родовий) рушники (називний) Хата (називний) без рушників (родовий) в народі (місцевий) родина (називний) без дітей (родовий) Рушник (називний) Смаки (називний) Візиткою (орудний) Обличчям (орудний) оселі господині. Рушники (називний), Думка (називний) про жінку (родовий) дочок (родовий) вправність (називний ) майстерність (називний) охайність (називний) працьовитість (називний) рукотвори (називний). Завдання 15. Прочитайте текст. У першому абзаці визначте рід, відміну і групу іменників. Із малечку в словах рідної мови людина відкриває для себе великий і чарівний світ життя. Мова – це безцінний скарб народу, надбаний тисячоліттями. У ній відбито його характер, історію, звичай, побут. Як найдорожча спадщина, як заповіт поколінь передається нащадкам любов до свого народу, до рідної мови. Людина може покинути Батьківщину і не чути більше рідної мови, але у підсвідомості залишаться колискові, які виспівувала мати, перші враження, добуті тільки цією, єдиною і неповторною, мовою. Мовою, якою говорили діди й прадіди, з любов’ю до якої дитина з’являється на світ. Люди, які забувають і зневажають рідну мову, гідні тільки жалю. Самі не розуміючи, що коять, вони зазнають непоправної втрати, стають на шлях найбільшого злочину проти культури всього людства, бо народ може відбудувати все: господарство, добробут, – але мову відновити не може. Нація зникає, настає ї ї історична смерть. Коли ж народ через свою несвідомість чи під тиском зовнішніх обставин перестає плекати найважливіше – рідну мову, зрікається найцінніших скарбів, здобутих пращурами, він прирікає себе на самогубство. «Рідна мова – не степ, не хата, а народу мого душа», – справедливо зазначив поет В. Гончаренко. Вона живе з людиною всюди і завжди, без неї, як і без сонця, повітря, води, рослин, людина не може існувати. Зречення рідної мови, неповага до неї є рівноцінним до неповаги батька й матері, це веде до найбільшої кари – духовного каліцтва. Людина, яка не цінує культуру та мову свого народу, не може бути повноцінним членом суспільства. Завдання17. Поставте іменники І відміни у форму давального, орудного і місцевого відмінків однини. Поясніть чергування приголосних. Стріха, свекруха, тополя, каліка, перемога, груша, вдача, Ілля, Валя, Надія, сопілка, стежка, перепеличка, нога, пасіка, шишка, діброва, булка, Леся, яблуня, хустка, тайга, гірка, казка, фабрика, скрипка. Завдання 26. Випишіть іменники ІV відміни, провідміняйте 5 з них. Листя, дитя, маля, оленя, козенятко, курча, телятко, внуча, гусеня, щеня, котенятко, ведмежа, соколя, вороня, насіння, дівчатко, лоша, ягня, земля, лисеня, волосся, внученя, вовча, щуреня, колосся, слоненя, зайченятко, кроленятко, каченя, мишеня, бегемотик, порося, солов’я. |