Методичка по блок-постам (1)(1). Методичні рекомендації щодо обладнання стаціонарних та тимчасових блокпостів, проведення перевірки людей і транспортних засобів. Що таке блокпост
 Скачать 307.6 Kb.
|
|
Методичні рекомендації щодо обладнання стаціонарних та тимчасових блокпостів, проведення перевірки людей і транспортних засобів. Що таке блокпост Блокпост – це загороджувальний укріплений контрольно-пропускний пункт з озброєною охороною. Місце розташування блокпосту Блокпости зазвичай встановлюються в районах проведення антитерористичних заходів, на окупованій або тимчасово зайнятій військами території. Блокпости розташовують на дорогах, в’їздах у населені пункти тощо. Бажано встановлювати блокпост так, щоб його не було видно здалеку - за кутами будівель, за поворотами дороги, або за схилами пагорбів, щоб використовувати елемент несподіванки. Мета створення блокпосту Блокпости обладнуються для перевірки транспортних засобів, що проходять крізь них, а також блокування дороги. Велика мережа блокпостів значно ускладнює діяльність терористичних груп. Навіть якщо терористи знають про існування блокпоста, вони змушені вибирати інші, менш зручні маршрути для своїх переміщень. Таким чином сповільнюється або припиняється переміщення зброї та великих груп терористів у регіоні. Які бувають блокпости Постійні, або стаціонарні, та тимчасові. Постійний блокпост Розташований на основних шляхах, на перетині доріг або на в’їзді в контрольований район. Такі блокпости обслуговуються цілодобово і особовий склад на них живе постійно. Стаціонарний блокпост має бути здатен самостійно витримати кругову оборону. Тимчасовий блокпост Тимчасовий блокпост може бути виставлений пішим або моторизованим патрулем на короткий проміжок часу. Місцезнаходження тимчасового блокпоста залежить від обставин, які склалися в ході оперативної обстановки. Місце вибирається так, щоб пост неможливо було об’їхати - біля залізничного переїзду, на ділянці дороги з глибокими кюветами, та в інших місцях, де транспорт з підозрюваними не зможе швидко розвернутися та від’їхати. Місцевість навколо має бути відкрита для кругового обстрілу та повинна добре проглядатися. Облаштування блокпосту Навколо блокпосту треба вирубати рослинність, засипати або залити відпрацьованим маслом (мазутом) ямки і впадини, та обладнати наступні перешкоди: Колючий дріт Колючим дротом або дротяною спіраллю (типу “єгоза”) обноситься блокпост з усіх боків, за винятком одного вузького проходу. Важливо: дротяне загородження не повинно бути вище рівня спостереження. Також дріт або дротяну спіраль встановлюють на дорозі і навколо зовнішнього периметра блокпоста, щоб запобігти ворожим діям ззовні комплексу. Між лінією очікування машин і головною дорогою встановлюється загородження з колючого дроту. Інші рухомі та нерухомі бар’єри Шлагбаум, або рухомий бар’єр, повинен бути великим та важким, але швидко і легко опускатись, щоб швидко та надійно блокувати рух транспорту. Для обмеження руху транспорту на кожному напрямку дороги розміщуються також великі бетонні блоки. Для примусового обмеження швидкості руху та зупинки транспорту повинні бути передбачені настили з шипами або виступи дорожнього покриття. Ракети та прожектори По периметру КПП повинні бути розташовані сигнальні ракети, що запускаються пристроями натяжної дії, або інші засоби попередження наближення противника. Прожектори встановлюються так, щоб не засліплювати особовий склад блокпосту. Група прикриття В умовах міста блокпост повинен мати групу прикриття, розташовану на дахах довколишніх будинків. Вимоги до оборонних споруд на території блокпоста Позиція БМД (БМП, БТР) Тактично грамотно розташувати позицію для БМД (БМП, БТР) вище дороги, на відстані приблизно 30-60 м від неї. Обладнання часткового перекриття позиції для БМД (БМП, БТР), дротяні сітки (паркани з ланцюгових ланок) повинні знаходитись на відстані 15-20 м перед позицією, щоб запобігти нападу гранатометників з відстані враження. Укріплення Укріплення повинне знаходитись на відстані не менше 15-30 метрів від дороги. На такої відстані перевіряючий, що оглядає транспортний засіб, може перемовлятись з солдатом, що його прикриває з укріплення. Стіни укріплення повинні бути куленепробивними кулею калібру до 12,7мм; розташування амбразур повинно забезпечувати кругову оборону; Вхід в укріплення повинен бути виконаний у вигляді кругового коридору, щоб захищати від ручних гранат. На всіх амбразурах і отворах повинні бути передбачені дротяні огорожі. Вони захищають ручних гранат, при цьому особовий склад має можливість спостерігати обстановку і вести вогонь. Орієнтовна організація несення служби на блокпосту Для нормальної організації та несення служби на блокпості потрібно 28 осіб: три зміни та чотири бійці резерву. Зміна огляду: шлагбаум № 1 (лівий) – двоє осіб; шлагбаум № 2 (правий) – двоє осіб; зона огляду № 1 (ліва) – двоє осіб; зона огляду № 2 (права) – двоє осіб. Разом: вісім військовослужбовців. Чергова (вогнева) зміна: Навідник-оператор, механік-водій, командир БМП (БТР, БМД) – три особи. Стрілки – п’ятеро осіб. Разом: вісім військовослужбовців. Зміна, що відпочиває – вісім військовослужбовців. Резерв – чотири військовослужбовці. Всього – 28 осіб. При такій організації служби блокпост здатний здійснювати огляд цілодобово. Зони огляду, шлагбаум, прилегла територія контролюється черговими вогневими засобами. Вогнева група Старший вогневої групи (командир БМП (БТР, БМД) відповідає за несення служби оглядовою та вогневою групами, ведення спостереження за діями оглядової групи та їх сигналами та забезпечення вогневого ураження порушників, якщо того вимагають обставини. Йому підпорядковується старший оглядової групи, оглядач, прикриваючий, навідник-оператор (кулеметник БТР) та механік-водій (водій БТР). Обов’язки: вести постійне спостереження за підступами до блокпоста, діями оглядової групи та їх сигналами; керувати діями навідника-оператора та механіка-водія; віддавати команду на відкриття вогню за сигналами оглядової групи або самостійно у разі спроби застосування зброї порушниками; керувати діями механіка-водія при зміні позиції або маневрі; коректувати вогонь навідника-оператора (кулеметника БТР). Навідник-оператор (кулеметник БТР) підпорядковується старшому вогневої групи (командиру БМП (БТР, БМД)). Відповідає за вогневе прикриття оглядової групи, вогневе ураження (знищення) порушників, що вчинили (спробували вчинити) збройний опір чи спробу безперешкодного проникнення на блокпост. Обов’язки: постійно знаходитись на штатному місці, вести спостереження за діями оглядової групи; тримати під прицілом автомобіль (особу), що оглядається, при цьому стежити, щоб оглядач не потрапляв у сектор вогню; відривати вогонь на ураження за командою старшого вогневої групи та самостійно у разі сигналу оглядача, або помітивши спробу застосування зброї порушниками. Механік–водій (водій БТР) підпорядковується старшому вогневої групи (командиру БМП (БТР, БМД). Відповідає за готовність бойової машини до здійснення маневру в найкоротші строки. Обов’язки: тримати бойову машину в бойовій готовності, стежити за наявністю палива та технічних рідин у агрегатах і механізмах бойової машини, станом акумуляторних батарей, їх зарядженістю; переконатись в надійності кріплення навісного обладнання і майна; постійно перебувати на штатному місці і вести спостереження за діями оглядової групи; коректувати (за потреби) вогонь навідника-оператора (кулеметника БТР); за командою старшого вогневої групи (командира БМП (БТР, БМД)) здійснювати маневр (рух) бойової машини. Оглядова група Група, що здійснює перевірку, повинна складатися не менш ніж з трьох військовослужбовців: оглядач, старший, прикриваючий.. Перший – перевіряє документи, другий керує групою, третій – прикриває з автоматом (ручним кулеметом) напоготові. Навіть у разі некомплекту особового складу перевіряти транспорт або людей менш ніж трьома особами – небезпечно! Старший оглядової групи відповідає за правильний порядок несення служби та огляду людей та транспорту. Обов’язки: спостерігати за рухом людей та транспорту, віддавати команду готовності; зупинити транспортний засіб, або особу перед шлагбаумом; керувати транспортом для людьми так, щоб уникнути скупчення; стежити за діями оглядача і реагувати на сигнали, страхуючи його; помітивши явний намір застосування зброї особами, подання сигналу про небезпеку оглядачем (різке падіння і відкочування від машини, або пострілу), подати голосом команду “ДО БОЮ” та відкрити вогонь на ураження; у разі виявлення небезпечних предметів, вантажів (зброя, боєприпаси, вибухові речовини) здійснити затримання осіб, вилучити небезпечні предмети, направити автомобіль для повного досмотру на визначене місце; при отриманні сигналу від старшого лівої (правої) оглядової групи про не зупинення автомобіля, вжити всіх заходів для забезпечення його затримки, включаючи вогонь на ураження вогневою групою; при спробі прорватися автомобілем через блокпост вжити заходи для зупинки автомобіля (шипована стрічка, настил з шипами, виступи дорожнього покриття для обмеження швидкості руху), а якщо ці способи не мали успіху – сповістити старшого лівої (правої) оглядової групи для остаточної зупинки порушників; пропускати через блокпост автомобілі та осіб, при огляді яких небезпечних предметів і вантажів не виявлено, сповістивши про це старшого лівої (правої) зміни огляду. Оглядач (як правило – стрілець)відповідає за якісний огляд транспортних засобів та людей, виявлення небезпечних предметів та вантажів, своєчасну подачу сигналу у разі небезпеки. Обов’язки: Проводити огляд згідно методики (дивись нижче); дотримуватись вимог безпеки при огляді. Прикриваючий (як правило - кулеметник) підпорядковується старшому оглядової групи. Знаходиться в укритті з амбразурами і відповідає за прикриття оглядача, спостерігаючи за автомобілем з лівого боку. Обов’язки: уважно стежити за поведінкою водія і пасажирів з лівого боку автомобіля; помітивши спробу застосувати зброю особами, подати голосно команду “ЛЯГАЙ” для виведення оглядача з сектору обстрілу та відкрити вогонь на ураження; відкривати вогонь на ураження за командами старшого оглядової групи та самостійно без команди у разі подачі сигналу (пострілу чи падіння) оглядача. Група охорони та самооборони підпорядковується старшому блокпоста, складається як мінімум з чотирьох військовослужбовців (по два стрільці з кожного екіпажу чергової зміни) і відповідає за охорону та самооборону району блокпоста. В обов’язки групи також входить охорона і повний досмотр осіб та транспортних засобів, які затримано групами огляду до передачі порушників відповідним органам та службам. Спостережні групи (секрети) підпорядковується старшому блокпоста, складаються як мінімум з двох військовослужбовців кожна (гранатометник і снайпер) і відповідають за своєчасне виявлення та доповідь про рух у напрямку блокпосту осіб і транспортних засобів, за забезпечення ураження снайперським вогнем та вогнем з гранатомета у разі загрози нападу на блокпост. Вони мають бути забезпечені зв’язком із старшим блокпоста, старшими вогневої та оглядової групи. При такій організації служби блокпост здатний здійснювати огляд цілодобово. Зони огляду, шлагбаум, прилегла територія контролюється черговими вогневими засобами. Перевірка транспорту та людей. «Лівостороннє правило» До транспорту що перевіряється треба підходити не зліва, з боку водія, як це зазвичай роблять працівники ДАІ, а праворуч, з боку пасажира. Це різко зменшує раптовість застосування противником зброї. Сидячі в машині, вкрай незручно правою рукою діставати пістолет хоч з бічної, хоч з нагрудної кишені і стріляти, розвертаючись вправо. З довгоствольною зброєю (автоматом, обрізом) це буде зробити ще важче. Те ж саме правило стосується перевірки людей. Типовою помилкою перевіряючих є підхід до підозрюваного з лівої сторони. На вимогу пред’явити документи підозрюваний робить рух правою рукою, нібито витягуючи документи з кишені, та робить постріл з пістолета через одяг. Тому ніколи не стійте ліворуч від підозрюваного та не давайте йому повертатися до вас лівим боком. Стоячи праворуч на відстані метр-півтора, ви матимете можливість своєчасно помітити спробу дістати зброю та запобігти нападу. Порядок перевірки транспорту на блокпості Перевіряючий голосно подає команду: “Залишатися на місцях. Не виходити. Двері не відкривати. Заглушити двигун!” Особи, що перевіряються, повинні діяти лише по команді перевіряючого, і нічого не робити за власною ініціативою. Перш за все – не . виходити самостійно з машини та не наближатися до патрулю. Документи приймають для контролю тільки через опущене бокове скло. Відкритими дверима можна вдарити або в щілину непомітно кинути. Тому відкритих дверей треба уникати. Навіть якщо ті, хто знаходяться в машині, відкрили двері, нібито для надання документів, повному їх відкриванню треба перешкодити, притиснувши коліном. При необхідності огляду багажника водієві пропонується вийти з машини і відкрити багажник. Перевіряючий знаходиться праворуч від водія на безпечній для фізичного нападу відстані – метр-півтора. Сам перевіряючий багажник не оглядає - всі предмети, що знаходяться в багажнику, йому по команді показує водій. Положення водія – виключно за машиною позаду багажника. Це робиться для того, щоб ті, хто знаходяться в машині, не могли завести двигун і різко поїхати. Місцеперебування старшого поста, який контролює обстановку – в 4-5 м ззаду і зліва; він контролює водія і ліву сторону автомобіля. Праву сторону контролює той, що прикриває. Потрібно уважно стежити за руками водія. Перевіряючий може також використовувати інші методи контролю. Наприклад, запитати водія : “Де запасне колесо?”. Якщо водій почне кидатися у пошуках колеса, можливо, машина крадена. Якщо перевіряючий помітив у машині щось підозріле або небезпечне (зброя), він діє по обстановці – або стріляє, або просто падає на землю, намагаючись відкотитись від машини назад. Його падіння – сигнал до дії для інших. Методика огляду людей На постах доводиться перевіряти не тільки транспорт, а й людей. Типовою помилкою тих, хто перевіряє документи, є підхід з лівої сторони. Тримайтесь праворуч. Якщо у вас автомат, носити його необхідно праворуч на довгому ремені, перекинутому на ліве плече через голову. Відрегулюйте довжину ременя так, щоб автомат можна було вільно прикласти до плеча з натягнутим ременем, на який припадає вага зброї. Такий спосіб носіння зброї зручний тим, що руки залишаються вільними для перевірки документів та інших дій. Зброя легко виноситься на лінію прицілювання, а завдяки ременю її важче відібрати силою або (можливе всяке) зняти з убитого. Цивільне населення на блокпості Часто на блокпост прибуває цивільне населення. Наприклад, для очікування транспорту для евакуації в захищеному від місцевого криміналу місці. Пам’ятайте: в жодному разі в приміщення блокпоста не можна допускати сторонніх. При значної кількості цивільного населення можна обладнати навіс для захисту від дощу – але не на території поста, а поблизу. Приховані вороги військовослужбовців на блокпості Ворог номер один – рутина і одноманітність. При несенні служби на блокпосту неможна розслаблятися. Ті, хто несуть службу, не повинні далеко відходити один від одного, але ближче 3-4 м сходитись небажано Але трапляється, що після тривалого чергування люди втрачають пильність: влаштовують масові перекури, або просто спілкуються гуртом, утворюючи собою чудову групову ціль. Противник, що під’їхав непомітно, може чергою з автомата або однією гранатою знищити таку групу. Ворог номер два – втома. Особливо вона вдається взнаки на світанку, коли здається, що найнебезпечніший час вже позаду, а через годину-дві здавати чергування. Досвітні години – улюблений час диверсантів, “вовчий час”, коли втрачається пильність. Будьте готові до всього. Ви не знаєте, хто їде по дорозі. Будьте уважні. Рекомендації щодо дій особового складу під час несення служби на блокпостах (опорних пунктах). Командирам підрозділів рекомендується правильно оцінювати обстановку, виключаючи необґрунтоване та несанкціоноване залишення охороняємих або обороняємих об’єктів, втрату, а тим більше передачу (здачу) сепаратистам озброєння, військової техніки та матеріально-технічних засобів. обирати місця для обладнання блокпостів (позицій, опорних пунктів) з урахуванням особливостей рельєфу місцевості, неможливості його об'їзду, поблизу ділянок доріг з високими укосами, глибокими кюветами, мостів та інших перешкод. Блок-пост необхідно розташовувати на відстані від житлових будинків, яка б забезпечила неможливість ведення по ньому вогню з ручних протитанкових гранатометів та стрілецької зброї. Дорожнє полотно перед блокпостом для зниження швидкості транспорту, що під'їжджає, доцільно обладнувати спеціальними засобами затримуючої дії (зиґзаґоподібними загородженнями, залізобетонними блоками); здійснювати інженерне обладнання місцевості шляхом використання МЗП, сигнальних мін, попереджувальних покажчиків (“Прохід заборонено”, “Заборонена зона”, “Заміновано”, тощо). Зімітувати встановлення протипіхотних (протитанкових) мін пошкодженням верхнього шару ґрунту на підступах до позицій підрозділів; проводити обов’язкові тренування особового складу підрозділів у діях по деблокуванню блок-постів, позицій; уникати (по можливості) ведення переговорів з сепаратистами та терористами, які приховують своє обличчя. Викликати організаторів натовпу на переговори тільки у разі необхідності. Переговори проводити на відстані не далі 100 м від блок-посту (позиції, опорного пункту); забороняти використання стільникового зв’язку особовим складом на час виконання бойових завдань; організовувати, за необхідністю, відео та фото фіксацію подій (за участю цивільного населення, сепаратистів) спеціально призначеними військовослужбовцями; організовувати взаємодію з підрозділами інших військових формувань та правоохоронних органів у районах виконання бойових завдань, а також патріотично налаштованими органами місцевого самоврядування і громадськими організаціями; зброю застосовувати відповідно до вимог розпорядження начальника Генерального штабу – Головнокомандувача Збройних Сил України від 18.04.2014 року № 304/1830 “Про порядок застосування озброєння та військової техніки у мирний час в умовах особливого періоду” або наступнихю Під час виконання завдань, з метою недопущення захоплення особового складу, озброєння та військової техніки передбачити розподіл підрозділу на взаємострахуючі групи: основна група (до 2 х механізованих відділень), дві групи спостереження (засідки) по 1-2 військовослужбовці, резервна група (відділення на БМП). Завдання: для основної групи – несення служби безпосередньо на блок-посту щодо перевірки техніки та громадян спільно з представниками МВС, відбитті нападів сепаратистів; для груп спостереження – несення служби на спостережних постах, які розташовуються приховано за межами блок-посту на відстані, що забезпечує вогневу підтримку та візуальне спостереження із завданнями виявлення особового складу, техніки, які приховано намагаються обійти блок-пост, заблокувати його особовий склад з флангів та тилу та своєчасного оповіщення основної та резервної груп; для резервної групи – приховане розташування за межами блок-посту на відстані, що забезпечує візуальне спостереження за ним та групами спостереження з завданням надання негайної допомоги при виникненні позаштатних ситуацій (нападу на блок-пост або на групи спостереження). Рекомендації з організації патрулювання (дозору) Патруль – тимчасове, невелике, військове озброєне формування призначене для розвідки місцевості, контролю визначеного району та підтримання в ньому встановленого порядку. Є поширеним видом дій регулярних військ у двобої з бойовиками у зоні військового конфлікту. Саме складом патрулів (дозорів) здійснюється охорона і оборона об’єктів так і підступів до них. Саме патрулі (дозори) першими, у разі виявлення противника, приймають бій. Особливості патруля є те, що піший патруль (дозор), по суті, рухає відкрито, на виду. І із-за цього постійно перебуває на прицілі. Тому надзвичайна постійна готовність до раптового нападу противника і здатність дати негайно організовану відсіч мають вирішальне значення. І саме головне, діям під час патрулювання треба навчатися і постійно тренуватися. Тренування патруля Головним завданням усіх тренувань є вміння діяти в різних ситуаціях. Під час підготовки військовослужбовців до дій у патрулі (дозорі) необхідно проводити спеціальні і специфічні тренування, які можуть показатися дуже простими, але їх чітке, автоматичне виконання може зберегти життя. Доступно проводити тренування наступним діям: - ведення спостереження при русі в бойовому порядку пішого патруля; - дій у разі виявлення бойовиків незаконних збройних формувань; - заняття оборони (заняття укриття), організація системи вогню (для старшого патруля, сержантів); - розвідка цілей, управління вогнем патруля ( для начальника патруля, сержантів) та знищення цілей. Ведення спостереження патрулем під час руху у бойовому порядку. Перед висуненням начальник патруля (дозору) будує його бойовий порядок. У піший патруль висилається, як правило, 4 особи (але не менше 3). Бойовий порядок будується наступним чином: - 2 людини рухаються по колії с правого боку; - 2 людини рухаються по колії с лівого боку. При цьому патрульні виставляються в шаховому порядку, з дистанцією 8 – 10 метрів. - Завдання пішого патруля під час руху – вести спостереження в призначених секторах та недопущення раптового нападу бойовиків. Патрульний (дозорний) повинен рухатися в метрі від узбіччя, щоб уникнути раптового захоплення його бойовиками. Такий порядок руху також сприяє тому, щоб не потрапити на мини (їх зазвичай встановляють на узбіччях). При побудові бойового порядку начальник патруля ( дозору) розміщує кулеметника РПК або досвідченого стрільця першим в колоні. Він контролює фронтальний сектор по маршруту руху. Начальник патруля (дозору) йде другим у колоні, його сектор спостереження – правий. Також він спостерігає за діями всіх солдатів для здійснення належного управління. Ззаду рухаються стрілки. Відповідно той, хто перебуває за начальником патруля, спостерігає лівий сектор, а замикаючий колону контролює обстановку з тилу. Також для полегшення управління вогнем начальник патруля орієнтує патрульних на місцевості. Орієнтування проводиться за принципом годин; в напрямку руху – «12 годин», права сторона – «3 години», тил колони – «6 годин», ліва сторона – «9 годин». Відповідно в проміжках – інші години. Рухаючись по призначеному маршруту, кожен солдат повинен спостерігати не тільки за своїм сектором, але й тримати в полі зору товаришів, що йдуть безпосередньо попереду й позаду. Це необхідно для того, щоб не допустити раптового (прихованого) їх захоплення з будь-яких прилеглих до дороги укриттів. Дії патруля при виявленні противника та у разі його нападу У разі виявлення бойовиків або нападу на піший патруль перший, хто побачить противника, тут же подає встановлений сигнал (наприклад, напад на 5 годин). Кожен, почувши сигнал, дублює його голосом і займає оборону в бік, де вказаний противник. Один із солдатів (призначений раніше), як правило, той, який рухається за начальником патруля, займає оборону в зворотному напрямку із завданням вести спостереження і не допустити раптового нападу на патруль з тилу. Отримавши сигнал, кожен солдат перекидає свій погляд одночасно з прикладенням до плеча зброї в сторону звідки проводиться напад бойовиків – і шукає ціль в своєму секторі. При виявленні тут же дає коротку прицільну чергу по противнику, знищуючи його або змушуючи притиснутися до землі. Друге – шукає вигідне укриття і швидкими перебіжками займає його. Це можу бути, наприклад, кам’яний паркан, стінка споруди, дерево з широкою основою, будь-яка техніка – тобто все, що підходить для захисту від куль. Зайнявши укриття знову спостерігає за своїм сектором. Після чого проводить обладнання зайнятого укриття для ведення вогню і орієнтується, хто з товаришів знаходиться праворуч і ліворуч від нього. Командир відділення (начальник патруля) орієнтується в обстановці, що склалася, виявляє сили і засоби противника, оцінює розташування своїх бійців, подає необхідні команди відповідно до обстановки, організує відбиття нападу. Система вогню патруля Система вогню визначається ще до початку висування патруля – з метою швидкої реакції на будь-який напад. Начальник патруля заздалегідь визначає: - хто при нападі негайно займає оборону в бік нападу противника; - хто – з тилу (як правило останній в колоні за штикуванням похідного порядку). Патруль займає оборону по фронту до 30 метрів, інтервал між солдатами до десяти метрів. Таке розміщення дозволяє протистояти групам противника, який наступає на фронті приблизно від 50 до 100 метрів. Фронт наступу противника самостійно розбивається на три рівні частини і прив’язується до розташованих на місцевості орієнтири – це й будуть сектори стрільби. Начальник патруля відповідає за середній сектор стрільби, патрульні праворуч і ліворуч – відповідно за свої сектори. Місця зосередженого вогню призначаються в ході бою начальником патруля, виходячи з дій противника. Рубежі відкриття вогню не призначаються, бо вогонь ведеться особовим складом патруля – при виявленні та ідентифікації противника. Призначення секторів стрільби заздалегідь дозволяє при раптовому нападі на патруль скоротити час на вказівки начальника патруля (командира відділення) та відкриття організованого та прицільного вогню по всьому фронту нападу противника. Розвідка цілей, управління вогнем та знищення цілей Зайнявши укриття, потрібно не забувати про прості принципи – «чим більше притулишся до землі і чим менше тебе бачить противник , ти більше проживеш». Особливо звертається увага на те, що солдат, ведучи з укриття розвідку цілей у своєму секторі стрільби, повинен постійно тримати приклад автомата біля плеча (бути готовим до відкриття вогню) – знову таки за принципом «око, прицільна планка і мушка автомата – одне нероздільне ціле». Також варто згадати про те, що п’ять крайніх патронів в магазині споряджаються трасуючими, щоб можна було визначити момент, коли закінчуються боєприпаси. Солдат самостійно виявляє ціль, ідентифікує її і негайно знищує, вогонь веде короткими чергами по два - три патрони. Кожен раз роблячи нову чергу, орієнтується в ситуації та якщо він сам не в силах знищити в своєму секторі противника то доповідає про це начальнику патруля, який приймає відповідне рішення. Зрозуміло, що, під час бою військовослужбовець не повинен довго затримуватися на одній і тій же вогневій позиції. Треба вчити людей грамотно вибирати для себе нові вогневі позиції і змінювати їх по можливості в найкоротший термін. Такі переміщення не тільки не дають противнику вести прицільний зосереджений вогонь, а й збивають його з пантелику, створюючи оманливе уявлення про чисельність патруля ( тобто здається, що патрульних більше ніж насправді). Роблячи зміни вогневої позиції солдат повідомляє про це сусідам праворуч та ліворуч, тим самим отримуючи з їх боку вогневу підтримку. Начальник патруля, ведучи бій у своєму секторі додатково спостерігає за всією смугою вогню підлеглих. Треба відзначити що при цьому кожен військовослужбовець постійно доповідає йому про результати бою у своєму секторі, це допомагає командиру контролювати обстановку. Він здійснює управління вогнем: - виявляє де і як противник натупає; - визначає як його ефективніше знищити; - віддає постійні вказівки підлеглим. Виявивши на якомусь з напрямків велику кількість противника дає команду на його знищення зосередженим вогнем. Якщо противник намагається зробити обхід або охоплення патруля, то як правило, начальник дає команду на організацію кругової оборони до підходу підкріплення. Однак, виходячи з обстановки що склалася, варіанти можуть бути абсолютно різними. Наприклад, якщо дозволяють сили та обстановка командир приймає рішення на проведення контратаки противника або на вчинення швидкого маневру – не тільки в цілях знищення противника, а й також для заняття більш вигідних укриттів. Всі зазначені завдання необхідно дуже ретельно відпрацьовувати и особовим складом завчасно до виходу на бойове патрулювання. Таким чином, підготовка дій особового складу у складі патрулів (дозорів) потребує ретельного навчання основа якого повинна базуватися на вміннях особового складу швидко оцінювати ситуацію, орієнтуватися в обстановці, бути готовими відкривати вогонь в будь-який момент, діяти як єдиний механізм. |