Передменструальний синдром (ПМС). Передменструальний синдром
 Скачать 136 Kb.
|
|
ПЕРЕДМЕНСТРУАЛЬНИЙ СИНДРОМ Передменструальний синдром (ПМС) - функціональний розлад центральної нервової системи (ЦНС) під впливом несприятливих екзо- чи ендогенних факторів на тлі набутої або вродженої лабільності гіпоталамо-гіпофізарно-оваріальної системи. Класифікація ПМСКласифікація за МКХ-10 N 94 - Біль та інші стани, пов`язані з жіночими статевими органами та менструальним циклом, передменструальний синдром Класифікація ПМС у залежності від особливостей клінічної симптоматики та вираженості передменструальних розладів:
Класифіація за ступенем тяжкості:
Класифікація за стадіями розвитку ПМС
Клініка ПМС ПМС - складний симптомокомплекс, який характеризується різноманітними психопатологічними, вегето-судинними та обмінно-ендокринними порушеннями, що проявляються у лютеїнову фазу МЦ. Характерною рисою перебігу ПМС є циклічність йогоманіфестації, яка може бути пов’язана як з лютеїнвою фазою циклу у регулярно менструюючих жінок, так і мати певну періодичність у хворих з порушеннями МЦ, після гістеректомії, у пубертаті або перименопаузі. У складі передменструальних розладів виділяють наступні симптомокомплекси: Психопатологічні порушення: - емоційна лабільність; - дратівливість; - збудження; - депресія; - плаксивість; - апатія; - погіршення пам`яті; - втомлюваність; - слабкість; - порушення формули сну (безсоння/летаргія); - суїцидальні думки; - відчуття страху, туги; - порушення лібідо; - гіперчутливість до звуків, запахів. Неврологічні симптоми: - головний біль (мігрень); - запаморочення; - дизкоординація рухів; - гіперестезії; - збільшення частоти/поява нападів епілепсії; - кардіалгія/аритмія; - збільшення частоти/поява нападів астми; - явища вазомоторного риніту. Порушення водно-електролітного балансу: - периферичні набряки; - збільшення маси тіла; - масталгія; - здуття живота; - порушення діурезу; - зміни питомої ваги сечі. Гастро-інтестинальні прояви: - зміни апетиту (анорексія, булімія); - зміни смакових пристрастей; - нудота, блювота; - метеоризм. Шкірні прояви: - вульгарні вугрі; - зміни жирності шкіри; - збільшення потовиділення; - кропивниця; - свербіж; - гіперпигментація. Кістково-м`язові прояви: - біль у костях, м`язах, суглобах, люмбалгія; - зменшення м`язової сили. Критерії диференціальної діагностики різних форм передменструальних розладів
Окремо виділяється передменструальна магніфікація - обтяження або загострення наявних соматичних захворювань у передменструальний період (так званні атипові форми ПМС):
а) виразковий гінгівіт; б) стоматит; в) дерматит; г) бронхіальна астма; д) іридоцикліт.  Скарги хворої  Виключення органічної патології ЦНС та психічних захворювань Встановлення циклічності маніфестації клініки
Мал. 1. Алгоритм діагностичного пошуку при передменструальних розладах Діагностика передменструальних розладів проводиться згідно з алгоритмом, який представлено на мал. 1.1. Перший етап діагностики включає виявлення циклічності маніфестації захворювання та його зв`язку з лютеїновою фазою МЦ. Особливу актуальність та важкість цей етап має за умови відсутності регулярного МЦ у досліджуваної жінки. В основі діагностичного пошуку лежить ретельний збір анамнезу, а також впровадження методу самоспостереження – ведення пацієнткою щоденника з позначками наявності та інтенсивності патологічних проявів впродовж 2-3 місяців. З метою диференціальної діагностики різних форм передменструальних розладів доцільно залучати суміжних фахівців. Так, для формування діагнозу ПМДР та його диференціації від психіатричної патології необхідна консультація психіатра; для адекватної діагностики власне ПМС, передменструальних симптомів та передменструальної магніфікації – залучання невролога, терапевта, психотерапевта.
- визначення сироваткових концентрацій гормонів (ФСГ, ЛГ, пролактину, естрадіолу, прогестерону, загального та/або вільного тестостерону, ДГЕА-с) протягом МЦ – у фолікулярну, овуляторну та лютеїнову фази. За умови неможливості виконання повного об`єму дослідження його доцільно проводити у ІІ фазу МЦ або на момент маніфестації клінічної симптоматики ПМС (С). - тести функціональної діагностики у динаміці МЦ. 3. Ультразвукове дослідження органів малого тазу, яке дозволяє опосередковано вивчити гормонопродукуючу функцію яєчників на підставі визначення їх морфологічних характеристик (біометрії, стану фоллікулогенезу, якості та співвідношення фоллікулів та строми) та матки (товщини та якості ендометрія, структури міометрія) (D). 4. Допоміжні методи: ЕКГ, ЕЕГ, МРТ голови, УЗД щитоподібної залози та молочних залоз, маммографія, антропометричні дослідження (визначення індексу маси тіла – ІМТ = вага (кг) / ріст (м)), вимірювання діурезу, екскреторної функції нирок. Лікування ПМС Лікування ПМС включає медикаментозну та немедикаментозну терапію. Немедикаментозна терапія:
Нормалізація режиму харчування: Принципи лікувально – профілактичного харчування при ПМС:
30 % повинні складати протеїни; 20 % - жири; 50 % - вуглеводи. 2. Дрібний режим харчування – 5-6 разів на добу. Такий харчовий режим дозволяє нормалізувати метаболізм жирової тканини та запобігти зниженню рівню цукру крові. 3. Виключення або зменшення вживання наступних продуктів: - солі, усіх видів консервів, заморожених овочів та фруктів, гострих сортів сиру, копчень, солінь, чіпсів тощо; - простих вуглеводів; - насичених жирних кислот: жирів тваринного походження; - алкоголю, який зменшує резерви вітамінів та мінералів в організмі та порушує обмін вуглеводів; - кофе, чаю, какао, коли, що містять кофеїн, який може посилити неспокій, дратівливість, відчуття напруження у молочних залозах. 4. Доцільне включення до раціону: - вітамінів груп А, В, С, Е / для прийому кожного дня /: - вітамін А - 10 -15 мг; - вітаміни групи В - 25 -50 мг (крім вітаміну В6); - вітамін В6 - 50 -150 мг; - вітамін Е - 100 -600 мг; - вітамін С - 100 мг; - вітамін D - 100 мг; - кальцій 100-150 мг; - магній - 200 – 300 мг; - цинк - 25 мг; - хром - 100 мг. - макроелементів Mg, K, Ca, які беруть участь у регуляції стану нервової системи (в тому числі ВНС), підтримці водно-електролітного балансу та в процесах та міорелаксації; - мікроелементів Zn, Cu, Se – у якості антиоксидантів; - поліненасичених жирних кислот, які містяться в оливковій, соняшниковій, арахісовій олії, печінці тріски, несоленій ікрі; - соків, в першу чергу морквяного та лимонного; - чаїв з трав. Медикаментозна терапія ПМС підбирається та проводиться диференційовано відповідно до ступеня тяжкості та клінічного перебігу синдрому. Групи препаратів наведені у послідовності, яка рекомендована при їх призначенні. Таблиця 1 – Медикаментозна терапія ПМС
 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
в`язок з лютеїновою фазою МЦ
еталізація скарг та симптомів
бір анамнеза
.