Предметна юрисдикція адміністративних судів. Справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.. АПП. Предметна юрисдикція адміністративних судів. Справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів
 Скачать 20.28 Kb.
|
|
Предметна юрисдикція адміністративних судів. Справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів. Наукові, довідково-енциклопедичні та інші видання тлумачать юрисдикцію як, компетенцію судового чи іншого юрисдикційного органу, наділеного повноваженнями щодо розмежування юридичних справ. Її значення полягає в тому, що вона допомагає розмежувати компетенцію між окремими ланками судової системи і між судами однієї ланки щодо розгляду і вирішення підвідомчий їм адміністративних справ. Наслідком невірного визначення судової юрисдикції, в першій інстанції, є скасування судового рішення із закриттям провадження в справі, при апеляційному або касаційному перегляді справи. Це тягне за собою негативні наслідки, оскільки сторона повинна знов повертатися до іншого суду, має місце нерозв’язання спору в розумний строк, що є порушенням гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права кожного на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Юрисдикція адміністративних справ визначається виходячи із сукупності юридичних ознак, властивостей справи, на основі яких закон визначає суд, що має право та зобов’язаний розглянути таку справу й вирішити її по суті. При цьому юрисдикція справи визначається за допомогою таких критеріїв, які характеризують різновиди юрисдикції справ, а саме: 1. Предмет судового розгляду – спір про право, 2. Суб’єктивний склад сторін спору, 3. Інстанційна побудова судової системи, 4. Територія, на яку поширюється діяльність суду. Відповідно до цих критеріїв розмежування компетенції різних судів виділяють такі види адміністративної юрисдикції: 1) Предметна, 2) Суб’єктна, 3) Інстанційна, 4) Територіальна. Призначення предметної підсудності полягає в тому, щоб розподілити всю сукупність адміністративних справ між окремими ланками судової системи, тобто така підсудність розмежовує судову компетенцію по вертикалі. Правила предметної підсудності дозволяють визначити, адміністративний суд якої ланки розглядатиме справу за першою інстанцією. Предметна підсудність залежить від предмета спору або суб'єктного складу сторін спірних правовідносин. Більшість справ вирішується саме за першою інстанцією судами найнижчої ланки - місцевими судами, що зумовлено намаганнями створення для осіб, що потребують судового захисту своїх прав та інтересів, найкращих умов для участі у судочинстві, залучення всіх зацікавлених у справі осіб. Виходячи з вимог доступності правосуддя у адміністративних справах, незалежності суддів, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: 1) адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого само врядування, посадова чи службова особа органу місцевого само врядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам; 2) усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності. Окружним адміністративним судам, підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший держав ний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, їх посадова чи службова особа, крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки. Справи щодо оскарження дій або бездіяльності посадових чи службових осіб місцевих органів виконавчої влади розглядаються і вирішуються місцевим загальним судом як адміністративним судом або окружним адміністративним судом за вибором позивача. Дане положення надає особі можливість самостійно визначати, до якої з ланок системи місцевих адміністративних судів їй звернутися. В першому випадку критерієм обрання суду є більша доступність суду, в другому - додаткові гарантії щодо незалежності розгляду адміністративної справи. Враховуючи те, що деякі категорії адміністративних справ, пов'язані з реалізацією виборчих прав, потребують негайного та остаточного вирішення, вони за підсудністю віднесені до компетенції Вищого адміністративного суду України як суду першої і останньої інстанції. До таких віднесені справи: 1) щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму; 2) щодо скасування реєстрації кандидата на пост Президента України. У разі невизначеності КАС України предметної підсудності адміністративної справи така справа розглядається місцевим адміністративним судом за вибором позивача. Створення у системі судів загальної юрисдикції системи адміністративних судів потягло за собою необхідність розмежування компетенції між адміністративними судами та судами загальної юрисдикції, господарськими судами, Конституційним Судом України, громадськими організаціями. При визначенні підвідомчості справ адміністративним судам слід спиратися на критерії підвідомчості, що вироблені і використовуються процесуальною доктриною та практикою. До таких критеріїв належать суб'єктний склад учасників спору та характер спірних правовідносин. Щодо першого критерію, то обов'язковим учасником публічно-правового спору є суб'єкт владних повноважень, за другим - предметом судового розгляду у адміністративному суді є публічно-правовий спір. Підвідомчість може бути альтернативною, виключною, імперативною та договірною в залежності від того, чи відносить закон вирішення спорів до компетенції виключно одних конкретних органів, чи до компетенції декількох за вибором заявника чи згодою сторін. Виключна підвідомчість означає, що розгляд певної категорії справ віднесено лише на розгляд адміністративного суду. Альтернативна підвідомчість передбачає віднесення розгляду спору до компетенції кількох органів за вибором особи, яка звертається за захистом своїх прав і законних інтересів. Імперативна підвідомчість означає, що адміністративна справа розглядається кількома юрисдикційними органами у визначеній законом послідовності. Практичне значення підвідомчості знаходить прояв у процесуально-правових наслідках недотримання правил про підвідомчість справ адміністративному суду. Якщо справа не є підвідомчою адміністративному суду, суддя на стадії подання позову та порушення адміністративної справи може відмовити у прийнятті позовної заяви. У випадку, коли непідвідомчість справи адміністративному суду виявляється на стадії судового розгляду, адміністративний суд припиняє провадження у справі. Таким чином, відповідно до положень Кодексу Адміністративного Судочинства, адміністративним судам підвідомчі: 1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів; 4) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом; 5) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму. |