Главная страница
Навигация по странице:

  • «Темний» туризм

  • Туризм катастроф

  • Туризм «смерті»

  • Некропольний туризм

  • Містичний туризм

  • Соціальні засади

  • Психологічні засади

  • Список використаних джерел

  • Сучасні різновиди «темного» туризму в Україні. Сучасні різновиди темного туризму в Україні


    Скачать 34.02 Kb.
    НазваниеСучасні різновиди темного туризму в Україні
    Дата03.09.2019
    Размер34.02 Kb.
    Формат файлаdocx
    Имя файлаСучасні різновиди «темного» туризму в Україні.docx
    ТипДокументы
    #85852

    Сучасні різновиди «темного» туризму в Україні

    За останні 100 років таке поняття як «туризм» розвивалось і видозмінювалось, підлаштовувалось під бажання і потреби споживачів. Сьогодні, визначення терміну «туризм» охоплює різні види і категорії, бо туристи прагнуть отримувати нові захоплюючі враження, емоції, отже класичний туризм їх більше не влаштовує. Тому на зміну стандартним екскурсіям, подорожам, мандрівкам виходить «темний туризм».

    Процес розвитку нових видів туризму та сучасної життєдіяльності всієї галузі підтверджує, що її стан знаходиться у постійному динамічному коливанні попиту та пропозиції, вимагає негайних заходів щодо визначення додаткових джерел набуття ефективності та конкурентоспроможності через розкриття мотивів поведінки сучасного туриста.

    Темний туризм став темою досліджень у 1996 р., коли цей термін був уведний в науковий обіг професорами Glasgow Caledonian University Джоном Ленноном і Малькольмом Фолі. Провідним центром досліджень темного туризму є Institute for Dark Tourism Research, створений на базі Університету Ланкашира (Велика Британія). Вчені досліджують туристичну мотивацію відвідування місць смерті і страждань, а також моральні і соціальні наслідки темного туризму [9].

    Також в цій сфері працював А. Сітон він ввів поняття «танатотуризм» та дослідив його види, Ф. Стоун був задіяний у сфері туристичного маркетингу. Ю. Темний, Є. Рибакова, В. Кляп, Т. Заставецький розглядали явище «темного туризму» на пострадянському просторі.

    «Темний» туризм – це вид пізнавального туризму, що передбачає відвідування місць, які пов'язані зі смертю та стражданнями людей.  До такого туризму зазвичай відносять: туризм катастроф (відвідання місць, які постраждали від стихійних лих, «токсичні тури» по місцях екологічних катастроф); містичний туризм (подорожі по місцях з паранормальною активністю); туризм по кладовищах; туризм «смерті» (цей вид спрямований на відвідування місць з трагічною історією: концентраційні табори смерті в Польщі, «Поля смерті» «червоних кхмерів» у Камбоджі, місця Голодомору в Україні, музеї тортур, в'язниці з суворим режимом, місця історичних битв (наприклад, Геттисберг і Босворт) і страт, райони, де скоювали злочини серійні вбивці, наприклад Джек Різник). 

    Чому такий вид туризму стає популярним?Декотрі люди під час екскурсій відчувають почуття емоційного збудження, інші туристи люблять лякатися, а комусь такі екскурсії просто є цікавими. Іноді люди навіть і не замислюються, що та чи інша екскурсія відноситься до темного туризму. Відвідування таких місць буває навіть корисним: вони допомагають подорожуючим винести урок з минулого, а також зрозуміти, що ніхто і ніщо не вічне і часу для добрих справ не так вже й багато.

    Головна проблема темного туризму полягає у тому, наскільки етично відвідувати такі місця в туристичних цілях. Звичайно, люди повинні дізнаватися правду про події, але також потрібно виявляти повагу до загиблих. На жаль, чимало туристів сприймають такі екскурсії як розвагу і запросто влаштовують веселі фотосесії на фоні гибелі сотень людей. Загиблим, непавне, це не сильно б сподобалося. Тому найменше, що можуть сьогодні зробити «темні» туристи - це принаймні з повагою поставитись до потерпілих та прийстойно себе поводити у таких турах.

    Протягом історії людства існували різні місця і заходи як символи зв'язку туризму і смерті, наприклад бої гладіаторів у римському Колізеї, місця скоєння публічної страти і катакомб. Окрім того, такими місцями були ВіаДолороса, гробниці фараонів і лондонський Тауер. У 1839 р. у Великобританії була проведена перша залізнична екскурсія в Корнуолл для відвідування місця проведення страти двох засуджених убивць. А вже в середині XIX ст. британським підприємцем Томасом Куком були влаштовані й проведені перші поїздки туристів на місця боїв часів Громадянської війни в США. Через кілька років після закінчення Кримської війни під началом американського письменника Марка Твена туристи відвідали Севастополь. У 1937 р. після трагічної загибелі дирижабля «Гінденбург» до місця його падіння близько військово-морської бази Лейкхерст у Нью-Джерсі туристичні агентства почали влаштовувати поїздки туристів.(9)

    Повна, всеохоплююча класифікація ТТ через багатогранність об’єктів туризму є надзвичайно складною.

    Найпоширеніша класифікація надається Стоуном за цілями ТТ:

    1. “Атракціони темних забав” розважають за рахунок реальних або вигаданих містичних, жахливих історій (“Парк Дракули”).

    2. “Темні виставки” забезпечують залучення до смерті у навчальних цілях, з метою збереження пам’яті або рефлексії (Музей Чорнобильської катастрофи в м. Київ).

    3. “Темні підвали” передають відчуття реального страху та мають на меті освіту та розвагу. Можуть знаходитись на території колишньої в’язниці, або тільки передавати атмосферу жаху та безвиході, можуть надавати послуги театралізованого ув’язнення (бараки в’язнів в комплексі Аушвіц-Біркенау).

    4. “Темні місця для відпочинку” - кладовища, що по суті є поєднанням паркової (або іншої) культурної зони з пам’ятками (Личаківське кладовище, м. Львів).

    5. “Темні святині”, як правило, не цільові для туристів, оскільки занадто близькі до смерті. Наголос робиться на повазі та вшануванні пам’яті нещодавно загиблих людей. Погано оснащені туристичною інфраструктурою. (Вогонь свободи, що недалеко від місця загибелі принцеси Діани, м. Париж).

    6. “Місця темних конфліктів” забов’язані своєю появою потужним політичним ідеологіям. Нецільові для туристів, такий вид ТТ згодом став найкомерційнішим (Будинок, в якому народився А. Гітлер, Австрія).

    “Темні табори геноцидів” відображають фактичні місця страждань, звірств, що спричинені катострофою чи геноцидом, найтемніші з усіх об’єктів (Поля смерті в Камбоджі)

    «Темний» туризм – це один з видів туризму, який пов'язаний з відвідуванням кладовищ та захоронень, місць катастроф, стихійних лих та масових смертей людей, а також місць, пов’язаних з містикою . Тури до місць катастроф (землетрусів, повеней, вулканізму, техногенних катастроф – Чорнобил такий ю, місць страти, публічних екзекуцій) отримали назву «disаter tour» («тури лиха»).(1)

    Такий туризм незвичний тим що місця для його проведення можуть з’явитись в будь-який момент(після цунамі, торнадо, землетрусу та інших природних, техногенних, антропогенних дій).

    «Темний туризм» поділяється на туризм катастроф (як природних так і антропогенних), туризм «смерті», містичний і некропольний ( «кладовищний»).

    Туризм катастроф в Україні існує давно : це експедиції до Чорнобильської зони, екскурсії до Личаківського кладовища у Львові та некрополя М. Пирогова у Вінниці, Бабин Яр у Києві, Кар’єри в Кривому Розі, промислові зони Маріуполя та Краматорська й інші.

    Туризм «смерті» — відвідування місць із трагічною історією. Місця Голодомору та Голокосту, місця колишніх концтаборів і страт, битв, в’язниці, музеї тортур. Із одного боку — такі місця справляють важкі враження. З іншого — це трагічні сторінки історії, життя країн, народів, людей, про які важливо пам’ятати.

    У Києві важливо відвідати Національний музей «Меморіал жертв Голодомору» та Бабин Яр, у Львові — тюрму на Лонцького: музей у застінках колишньої катівні, у Дніпрі — музей «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні» у Менорі, у Запоріжжі на Верхній Хортиці — пам’ятник менонітам, жертвам сталінського терору та релігійних переслідувань.

    Некропольний туризм — напевно, найбільш розвинутий та «звичний» напрямок. Багатьом туристам цікаво відвідувати місця поховання відомих людей, а історичні кладовища з часом набувають цінності як музеї сакральної скульптури й архітектури. Крім цього, Україну відвідує багато іноземців, чиї рідні тут жили, загинули, поховані.

    Личаківське кладовище у Львові — державний історико-культурний музей-заповідник та місце відвідування великої кількості туристів польського походження. Численні національні поховання розташовані всією територією України. Наприклад, могила цадіка Раббі Нахмана Брацлавського в Умані, місце паломництва хасидів. Некрополь із мумією М. Пирогова у Вінниці — ще приклад місця поховання відомої людини.

    Містичний туризм, подорожі до загадкових місць задовольняють цікавість людей до надзвичайного та надприроднього.  Замки з привидами та вампірами, чаклуни та мольфари, місця чудес та унікальних релігійних дій, УФО та будь-яка паранормальна активність. Усе це —предмет вивчення поціновувачів містичного туризму.(2)_

     Антонієві печери в Чернігові вважаються чи не найбільш таємничим місцем в Україні. А ще Києво-Печерська лавра. А Кам’яна Могила під Запоріжжям, історія якої давніша за єгипетські піраміди та Стоунхендж? А Мавринський майдан під Межирічем на Дніпровщині? А справжній музей мольфарства в Карпатах? 

    Закарпаття налічує 12 середньовічних замків з легендами про привидів: з них можна виділити Ужгородський замок (Ужгород, вул. Капітульна,33), Невицький замок - поблизу села Кам'яниця, що в 12 км на північний схід Ужгорода.

    У Львові в підземеллях Єзуїтського костелу живуть два привида: ченця, який продав свою душу дияволу, і одного покійника з роду Потоцьких, який відійшов в інший світ за загадкових обставин.

    У Домініканському соборі (пл. Музейна,1) рівно опівночі чути богослужіння незрозумілою мовою і стукіт друкарської машинки, а ночами в соборі блукає напівпрозорий привид монаха-домініканця.

    У Підгорецькому замку (с.Підгірці Бродівського р -ну Львівської області), колись одному з кращих палацово - замкових комплексів Європи, історіям про привидів вже сотні років . Привиди є і в Олеському (у селищі Олесько Буського району) та Золочівському замках ( 60 км на схід від Львова ).

    Миколаївський кафедральний собор в Чернівцях ( вул. Руська , 35 ) знаменитий плачем матінки, яку за порадою злого духа замурували в стіну живою. Також Антонієві печери Троїцько-Іллінського монастиря в Чернігові.

    «Місця сили» з негативною енергетикою є і у Закарпатській області. Завдяки ним розвивається демонологічний туризм. Нерідко в цьому краї можна почути такі народні (деякі з них згодом стали офіційними) назви місцевостей: Чорне Багно (Рахівський район), Чорний Мочар (Берегівський район), Чорна Ріка (Міжгірський район), Чорне Поле, Чорний ліс чи Чорний потік (Мукачівський район) . Так, зокрема у Чорному лісі, як свідчить статистика, відбулося чимало самогубств та вбивств. У цьому лісі розташоване навіть знамените дерево самовбивць, на якому повісилося що найменше троє людей. Причому, усі троє (це трапилося у 2006 р.) не були знайомі між собою і здолали свій останній путь з Кіровоградської, Сумської та Харківської областей. (6)

    Ще до містичного туризму відносять уфологічний. Свій початок він бере з 1959 року, коли американські вчені ввели в науку термін «UFO» - Unidentified Flying Object . Тури розглядаються як відвідування місць, пов’язаних з аномальними аерокосмічними явищами. 

    Туристична індустрія розвивається разом із суспільством, світом, і розрахована на те аби задоволбняти потреби споживачів мотивуючи їх купувати тури, екскурсії, послуги. І в сучасному світі з'явились нові види туризму, які з кожним роком стають все більш популярними.

    Можна виділити 5 груп за походженням туристичної мотивації, які можна класифікувати за причиною виникнення, за історією, що має відношення до об’єкту та викликає туристичний інтерес. Ці 5 груп доцільно об’єднати в дві надгрупи: соціальні засади, психологічні засади.



    Соціальні засади:

    1. Соціально-політичні злочини: медичні виставки, вбивства та самогубства, тортури, масові вбивства і тероризм, страти, переслідування, репресії і рабство, гулаги, в’язниці й ув’язнення, концентраційні табори, табори смерті, геноцид, медичні злочини, Холокост, об’єкти єврейської спадщини, місця пов’язані з комунізмом і нацизмом, соціалістичний реалізм, культ особи, місця революцій і опору, місця дій і місця пов’язані з Першою і Другою світовою війною, а також з війнами і воєнними конфліктами після закінчення ВВВ, місця пов’язані з еміграціями, присвячені Холодній війні, а також Залізній завісі та ін. укріпленим кордонам.

    2. Природні лиха: вулкани, місця природних лих.

    3. Техногенні катастрофи та смертоносна зброя: ядерні установки, місця ядерного бомбордування і випробування ядерної зброї, бункери, місця запуску ракет, місця промислових катастроф і пустирі, екологічні катастрофи.

    Психологічні засади:

    4. Естетика смертності: кладовища і могили, мавзолеї, катакомби, крипти і осьюари, поховальні музеї,, експозиції тіл ті ін.

    5. Естетика запустенілості: руїни, уламки, поодинокі об’єкти, міста-привиди.
    Висновки

    Кожен турист подорожуючи шукає нові, невластиві йому раніше емоції, відчуття. Для когось це радість, захоплення, здивування, а для інших страх, уболівання, співчуття. Хтось шукає відповіді на власні чи етнічні питання, або просто відкритий для чогось нового. Туризм це не завжди розваги- це велика емоційна робота. Але такий туризм має вплив на формування світогляду людей та має вплив на перспективи існування і розвитку в Україні.

    Щоб розвинути містичний туризм в Україні треба запустити серію програм про містичні місця на телебаченні, медіа сервісах загалом; розробити електронний ресурс з картою наявних містичних місць, їх описом , екскурсій і способів добирання; проводити нічні екскурсії по таких місцях і загалом покращити інфраструктуру поблизу «містичних» об’єктів.

    Список використаних джерел:

    1. Москаленко Я.О. «Темний» туризм як новий вид туризму/ Москаленко Я. О. [Електронний ресурс]. Режим доступу – http://tourlib.net/statti_ukr/moskalenko.htm

    2. Що ви знаєте про «темний» туризм в Україні? [Електронний ресурс]. Режим доступу – http://ua-travels.in.ua/2017/09/20/temnij-turizm/

    3. Калужний Д. На Західній Україні процвітає містичний туризм / Калужний Д. [Електронний ресурс]. Режимм доступу –http://www.fenixslovo.com/uk/others/1125

    4. Кляп М.П. , Шандар Ф.Ф. Сучасні різновиди туризму/ Кляп М.П. , Шандар Ф.Ф. [Електронний ресурс]. Режим доступу –https://pidruchniki.com/1965032343590/turizm/temniy_turizm_chorniy_turizm_turizm_sumu_tanatoturnzm_turizm_vyaznitsyah

    5. Аналіз розвитку містичного туризму в Україні і світі [Електронний ресурс]. Режим доступу –https://revolution.allbest.ru/sport/00696421_0.html

    6. Алістратова К.Е. Містичний туризм: зарубіжний досвід та перспективи розвиткув Україні / Алістратова К.Е. [Електронний ресурс]. Режим доступу – gt_2013_26_15.pdf

    7. Темный Ю.В. Экономика туризма: учебник / Ю.В. Темный, Л.Р. Темная. – М.: Финансы и статистика, 2010. – 448 с.

    8. Закарпатський край багатий на містичні традиції / Юрій Лівак. [Електронний ресурс]. Режим доступу- http://zakarpattya.net.ua/News/43656-Zakarpatskyi-krai-bahatyi-namistychni-tradytsii

    9. ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ «ТЕМНОГО» ТУРИЗМУ ТА ЙОГО МОТИВАЦІЙНІ АСПЕКТИ/ Шильнікова З.М. , Дульцева І.І. , Матушкіна М.В. [Електронний ресурс]. Режим доступу - http://global-national.in.ua/archive/22-2018/112.pdf


    написать администратору сайта