1396-Текст статті-2715-1-10-20170123. Турбулентність ринкової економіки о. В. Мостіпака, директор Компанії Юрконсалтинг
 Скачать 18.93 Kb.
|
|
ТУРБУЛЕНТНІСТЬ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ О.В. МОСТІПАКА, директор Компанії «Юрконсалтинг», м. Тернопіль mostipaka_olena@ukr.net Поняття турбулентності (із сфери знань механіки рідини, газу або плазми), вчені почали використовувати щодо тих суспільно-економічних систем, розвиток яких переходить від лінійного руху до нелінійного та хаотичного. У загальному вигляді під турбулентністю розуміють явище самоорганізації, в результаті якого відбуваються регулярні або нерегулярні (хаотичні) переходи від хаосу до порядку і навпаки. Турбулентність можна розуміти і як складну траєкторію розвитку світової (тера-мега економіки), національної економіки (макроекономіки) чи окремої фірми (мікроекономіки) в процесі трансформацій. Турбулентність означає крайню ступінь нестабільності глобальної економічної системи і національної економіки, коли існує найбільша ймовірність досягнення точки біфуркації або зламу [2, с. 24]. В умовах економічної турбулентності порушується традиційна логіка і послідовність багатьох економічних процесів. Проте турбулентність в соціально-економічній системі викликають причини не тільки економічного, але і неекономічного характеру, зокрема, демографічні, екологічні, технологічні фактори, військові конфлікти. В умовах економічної турбулентності підвищується ентропійність як міра хаотичності і міра невизначеності розвитку в даних умовах. Турбулентні часи є життя в борг. Стають банкрутами не лише фірми, але й окремі держави. Зовнішні та внутрішні запозичення, накачування державою економіки грошима, взятими в борг у міжнародних банків, фінансових організацій, перманентна реструктуризація боргів індивідів і підприємств – все це різні сторони життя в борг [2, с. 26]. Найбільші економіки світу США, Японія, ряд країн ЄС мають найбільші величини державного боргу. У найбільшої економіки світу США відношення держборгу до ВВП становить понад 110%, досягнувши астрономічної суми понад 17 трл дол., а у Японії – понад 240%. Загальний розмір боргових зобов’язань США вже перевищує 50 трлн дол. і багаторазово перевищує ресурси потенційних американських кредиторів [1, с. 184]. Валовий зовнішній борг України на кінець 2015 р. становив 118,7 млрд. $, скоротившись з початку року на 7,6 млрд. $. Відносно ВВП обсяг боргу зріс за рік з 93,9% до 131,3%. Зовнішні зобов’язання приватного сектору зменшились на 15,2 млрд. $, однак борг державного сектору зріс на 7,6 млрд. $ внаслідок залучення позик від міжнародних фінансових організацій. Зовнішні зобов’язання сектору загального державного управління та НБУ зросли у 2015 р. до 42,7 млрд. $ (з 26,1% до 47,2% від ВВП). Чисті залучення Уряду та НБУ в рамках кредиту EFF становили 5,2 млрд. $, від інших офіційних кредиторів Уряд отримав 1,4 млрд. $ та 1,1 млрд. євро. Зовнішні зобов’язання сектору загального державного управління зросли до 36,0 млрд. $ (з 24,4% до 39,8% від ВВП), ЦБ – до 6,7 млрд. $ (з 1,6% до 7,4% від ВВП) [3]. Ці цифри підкреслюють думку, що ми живемо в турбулентну епоху для соціально-економічної держави. А заклали фундамент такому розвитку подій, так званий «Вашингтонський консенсус», розроблений в 1990 р. зажадав лібералізації торгівлі, прямих іноземних інвестицій, дерегулювання та приватизації. Він розглядається як вид економічної політики у складі «комплексу джентльменських угод», вироблених Міжнародним Валютним Фондом (МВФ), Світовим Банком (СБ) разом із світовими фінансовими організаціями з метою, щоб поступово відмінити заходи, прийняті державами для регулювання діяльності фінансових ринків, а з часом добитися повної лібералізації дій для цих ринків. Історичний аналіз розвитку соціально-економічних відносин показує нам, як високорозвинені країни багатіли використовуючи методи, які сьогодні практично повністю заборонені умовами Вашингтонського консенсусу. Вашингтонський консенсус став практично синонімом неолібералізму і ринкового фундаменталізму. Саме така модель впроваджується в Україні. Існування множинності станів, багатовекторність шляхів розвитку та необоротність і періодичність – особливості нелінійних систем. Основою багатоваріантності є проходження системи через точку біфуркації, у якій система знаходиться в нерівноважному стані. Біфуркація – це прояв нелінійності. Саме у точці біфуркації відбувається пошук нового, здійснення одного з багатьох ймовірних варіантів. Система входить у стан хаосу і знову саморганізовується в іншу конфігурацію. Іншими словами, нелінійність на практиці означає також і необоротність, флуктуаційність, переходи від порядку до хаосу і від хаосу до порядку [4, с. 1, 15-16]. Епоха турбулентності буде важкою для України та людства загалом; разом з тим вона буде мати не тільки негативні і руйнівні, але і позитивні, синергетичні, необхідні для подальшого розвитку, наслідки. Таким чином, враховуючи закони турбулентної ентропійної логіки необхідно визначити не одну траєкторію розвитку соціально-економічної системи, а сукупність найімовірніших (стійких) змін. На наш погляд, Україна знаходиться у точці біфуркації і реальний вихід з системної кризи, можливий завдяки якісній зміні її головної ідеї, побудови архітектоніки нових цільових орієнтирів, які формують нову векторну спрямованість розвитку для пошуку позитивних синергетичних ефектів. Забезпечення цього можливе на основі використання синергетичної парадигми розвитку, вольового векторного визначення мети, методології інформаціологічного-синергетичного змістовного аналізу та технологій управління прогнозування, моделювання, планування, що являють собою механізм державотворчого управління і конструювання майбутнього стану (форсайт) соціально-економічної системи України. Список використаних джерел Дятлов С. А. Энтропийная природа мировой финансово-экономической системы и энтропийный менеджмент / С. А. Дятлов // Глобальный социальный паразитизм (к 100-летию ФРС США): материалы Международной научно-общественной конференции, 19 декабря 2013 г. – Москва: Наука и политика. – С. 184. Журавлева Г. П. Новые правила игры в условиях экономической турбулентности [Електронний ресурс] / Г. П. Журавлева, Н. В. Манохина // Вестник Саратовского государственного социально-экономического университета. – 2013. - № 5. – С. 26. – Режим доступу - http://cyberleninka.ru/article/n/novye-pravila-igry-v-usloviyah-ekonomicheskoy-turbulentnosti. Зовнішній борг України на кінець 2015 року [Електронний ресурс] / Національний банк України. – Режим доступу – https://bank.gov.ua/doccatalog/document?id=19241238. Кочубей Н. В. Синергетичні концепти в нелінійних соціально-культурних контекстах: аторефер. дис. на здобуття наук. ступеня доктора філософських наук: спец. 09.00.09 «Філософія науки» / Н. В. Кочубей. – Київ, 2010. – с. 1, 15-16. |