шпори. 1. Держава поняття та ознаки. 2 Характеристика форм державного правління. 2
 Скачать 102.72 Kb.
|
45.Зобовязання: поняття, структура та види.Зобов'язання - це такі юридичні відносини між двома особами, коли одна особа - боржник -зобов'язана вчинити або утриматися від вчинення певної дії, а інша - кредитор - має право вимагати від першої виконання покладеного на неї обов'язку, що випливає з договору або з інших підстав на свою користь. Зобов'язання можуть виникати: а) між юридичними особами; б) між юридичними та фізичними особами; в) між фізичними особами. 1. Опосередкований процес переміщення майна або інших матеріальних результатів, які також мають майновий характер. 2. Оскільки зобов'язання опосередковують процес руху майна, яке може бути передане виключно конкретно-визначеним, а не будь-яким третім особам, ці правовідносини завжди встановлюються з конкретним суб'єктом, а відтак— мають відносний характер. 3. Якщо юридичним об'єктом правовідносин власності є пасивна поведінка зобов'язаних осіб, то у зобов'язаннях, які опосередковують рух майна, боржники покликані до відповідних активних (позитивних) дій. 4. Якщо в юридичному змісті правовідносин власності на перший план виступає можливість здійснення дій самим власником (володіти, користуватися, розпоряджатися майном), то вирішальне значення для юридичного змісту зобов'язань набуває надана управомоченому суб'єктові можливість вимагати певної поведінки від зобов'язаної особи. Класифікація зобов'язань, як і інших правових інституцій, пов'язана перш за все з необхідністю визначення відповідних критеріїв для поділу цих інституцій на відповідні класифікаційні групи або ряди. 1) зобов'язання з оплатної реалізації майна 2) зобов'язання з оплатної передачі майна в користування 3) зобов'язання з безоплатної передачі майна у власність або користування 4) зобов'язання з виконання робіт 5) зобов'язання з надання послуг 6) зобов'язання з перевезень 7) зобов'язання з кредитних розрахунків 8) зобов'язання зі страхування 9) зобов'язання за спільною діяльністю 10) зобов'язання, що виникають з односторонніх правомірних дій 11) охоронні зобов'язання Зобов’язання діляться, також, на договірні зобов’язання і недоговірні. 46.Процес (порядок) укладання договору. Порядок укладання договору визначаєтьсяцивільнимзаконодавством, зокрема Законом України "Про страхування". Існуютьдвістадії у процесіукладання договору: 1) пропозиціяоднієїсторониіншійвступити в договірнівідносини - оферта; 2) одержання і прийняттяпропозиціїіншою стороною - акцепт, щовказує на згодуостанньоїукластидоговір на умовах, закладених у пропозиції. Питання про правову характеристику - оферту - не можерозглядатися без урахуваннятеоретичнихположень, розроблених наукою, та постанов цивільногозаконодавства. Для письмового визнання договору страхування необхідна не тільки письмова заява страхувальника, а й письмова згода страхової організації на укладання такого договору, підтвердженням якої є страхове свідоцтво (страховий поліс), видане страховиком. 47.Загальні умови виконання цивільних зобовязень.Виконання зобов’язання – це здійснення його суб’єктами взаємообумовлених зустрічних дій або утримання від них, які проявляються у реалізації кредитором своїх прав і виконанні боржником покладених на нього обов’язків, зокрема щодо: передання майна, виконання робіт, надання послуг, сплати грошей тощо. Під виконанням зобов'язань розуміють здійснення кредитором і боржником дій по вчиненню прав та обов'язків, що випливають із зобов'язання. Так, виконанням договірного зобов'язання купівлі-продажу слід розглядати одночасно передачу речі продавцем у власність покупця і прийняття цієї речі покупцем, а також виплату обумовленої договором суми (ціни речі) покупцем і прийняття цієї суми продавцем. Дії, які мають бути вчинені одним учасником зобов'язання на користь іншого, називаються предметом виконання. Якщо ці дії пов'язані з передачею певного майна, поняттям предмета виконання охоплюється і це конкретне майно. Особливості предмета виконання повністю залежать від особливостей конкретного зобов'язання, а відтак вони визначаються підставами виникнення зобов'язання (правочином, договором, адміністративним актом, на яких засновані зобов'язання) і тими нормами, що регламентують зобов'язання певного виду. Деякі загальні правила щодо предмета виконання у чинному ЦК України закріплені лише стосовно грошових зобов'язань (статті 167—170). |