шпори. 1. Держава поняття та ознаки. 2 Характеристика форм державного правління. 2
 Скачать 102.72 Kb.
|
53.Поняття, предмет та метод трудового права України.Трудове право — це окрема галузь права України, яка регулює трудові вiдносини робітників і службовців і тісно пов’язані з ними інші суспільні відносини, що складаються з приводу організації праці. Предмет трудового права — це насамперед трудовiвiдносини, тобто суспiльнiвiдносини, що виникають у процесi застосування людиною своїх здiбностей у виконаннi певної трудової функцiї. Метод трудового права — це сукупність специфічних способів і прийомів, за допомогою яких відбувається правове регулювання праці. Методи трудового права визначають за кількома критеріями. За нормативним регулюванням трудових відносин розрізняють дозвіл, наказ і заборону. За способом впливу на поведінку людей розрізняють авторитарний та автономний методи. 54.Поняття, умови та види трудовоо договору. Трудовий договір — це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовий договір складається лише у письмовій формі, якщо: -це передбачено законодавством; -на цьому наполягає працівник; -якщо працівник неповнолітній; -за особливих умов праці (географічних, геологічних і підвищеного ризику для здоров’я). В інших випадках складання трудового договору в письмовій формі необов’язкове. Трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) укладеним на визначений строк, установлений за погодженням сторін. 3) укладеним на час виконання певної роботи. При укладенні трудового договору (контракту) громадянин зобов’язаний подати такі документи: 1) паспорт або інший документ, що посвідчує особу; 2) трудову книжку; 3) заяву на ім’я керівника підприємства чи установи. 55.Порядок укладання трудового договору. Документи необхідні при прийняті на роботу.Правильне оформлення трудового договору потрібно визначити як внесення власником або уповноваженим ним органом у відповідні документи, що мають правове значення для працівника, точних відомостей про нього і його роботу відповідно до чинного законодавства і досягнутої угоди, а також у встановлені терміни. Виділяються наступні етапи оформлення трудового договору: 1) подача працівником заяви про прийом на роботу з представленням всіх необхідних документів; 2) візи певних посадових осіб і резолюція власника або посадової особи, що має право прийому на роботу; 3) видання власником або уповноваженим ним органом наказу про зарахування працівника на роботу на основі досягнутої угоди; 4) пред'явлення наказу працівнику під розписку; 5) внесення в трудову книжку запису про прийом на роботу, що містить всі необхідні елементи оформлення трудової книжки працівникам, що поступають на роботу уперше, видача робітникам, а також службовцям, праця яких оплачується відрядне, розрахункових книжок; 6) ознайомлення власником або уповноваженим ним органом працівника з записом у трудовій книжці під розписку в особистій картці. При укладанні трудового договору громадянин зобов'язаний пред'явити паспорт або інший документ, що засвідчує особистість, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, — також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я. Забороняється вимагати відомості про партійну, національну приналежність, походження і документи, надання яких не передбачене законодавством. 56.Види зміни умов трудового договору.Трудове законодавство не дозволяє в односторонньому порядку змінювати умови трудового договору. Про це йдеться, зокрема, у ст. 31 КЗпП України, яка забороняє роботодавцю вимагати від працівника виконання роботи, не обумовленої трудовим договором. Для зміни його умов, як це випливає із загальних, договірних засад та рівності сторін, необхідна згода обох основних учасників трудових правовідносин. Проте чинне законодавство, враховуючи специфіку останніх, допускає у деяких випадках при дотриманні встановлених вимог односторонню зміну окремих умов трудового договору роботодавцем. У трудовому праві зміна умов трудового договору отримала назву переведення на іншу роботу. Цей термін, однак, не можна сприймати буквально і розуміти як фактичне переведення працівника від виконуваної ним роботи до виконання якоїсь іншої роботи, бо, переважно, при переведенні на іншу роботу працівника нікуди не переводять. Він може залишатися на своєму робочому місці і лише нові функції, що йому доручають виконувати, засвідчують факт переведення на іншу роботу. Що стосується поділу переведень залежно від строків, то КЗпП України розрізняє два види переведень: переведення на іншу постійну роботу (ч. 1 ст. 32 КЗпП) та іншу тимчасову роботу (ст. 33, 34 КЗпП). Переведення на іншу постійну роботу здійснюється за попередньою згодою працівника, тимчасові переведення можливі і без згоди працівника. Тимчасові переведення за ініціативи роботодавця поділяються на: 1) переведення внаслідок виробничої необхідності; 2) переведення внаслідок простою. |