Публічна служба. Реферат. 1 митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України 2
 Скачать 25.55 Kb.
|
|
Митний контроль – це специфічна діяльність органів доходів і зборів України, що спрямована на реалізацію передбачених чинним законодавством завдань і функцій з метою дотримання юридичними та фізичними особами митного законодавства України, міжнародних угод України та правил, які регулюють порядок увезення, вивезення чи транзиту товарів, транспортних засобів, валюти та інших предметів. По-іншому можна сказати – це сукупність здійснюваних митними органами України режимних заходів із метою забезпечення дотримання законодавства про митну справу, законодавства України та міжнародних угод України, контроль за виконанням яких покладено на органи доходів і зборів. Главою 47 МК України регламентується організація митного контролю, що здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів. В цій главі визначено загальні принципи митного контролю, взаємодія органів доходів і зборів з державними органами, що здійснюють контроль, його вибірковість, тривалість перебування під митним контролем, строки пред’явлення митному органу товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон, документи і відомості, необхідні для здійснення митного контролю, доступ посадових осіб органів доходів і зборів на територію чи в приміщення підприємств для здійснення митного контролю. В той же час норми МК України не в повній мірі дають уявлення про особливості організації митного контролю посадовими особами органів доходів і зборів. Значний обсяг регламентації цих питань знаходиться за межами МК України. У відповідності до ст. 318 МК України визначено загальні принципи митного контролю, а саме: 1) митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України; 2)митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до МК України та інших законів України; 3)митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи; 4)митний контроль товарів, транспортних засобів у пунктах пропуску через державний кордон України здійснюється відповідно до типових технологічних схем митного контролю, що затверджуються Кабінетом Міністрів України; 5)розклад руху транспортних засобів, що здійснюють регулярні міжнародні рейси, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері захисту державного кордону; 6)з метою підвищення ефективності митного контролю органи доходів і зборів взаємодіють з учасниками зовнішньоекономічної діяльності, уповноваженими економічними операторами, іншими особами, діяльність яких пов'язана із здійсненням зовнішньої торгівлі, та з їх професійними об'єднаннями (асоціаціями). Організація митного контролю – це організаційна діяльність, що спрямована на створення умов, необхідних для виконання митними органами функцій митного контролю в межах митного законодавства України, а також міжнародних договорів укладених Україною, в установленому законом порядку. Зазначені види контролю здійснюються: 1) у пунктах пропуску через державний кордон України - стосовно встановлених законодавством України заборон щодо переміщення окремих товарів через митний кордон України; 2) при поміщенні в митний режим - стосовно встановлених законодавством України обмежень щодо переміщення окремих товарів через митний кордон України. Контроль за переміщенням через митний кордон України окремих видів товарів, що проводиться іншими державними органами, здійснюється за принципом "єдиного вікна" відповідно до міжнародної практики та рекомендацій міжнародних організацій із застосуванням єдиної з митними органами інформаційно-телекомунікаційної системи. Посадові особи органів доходів і зборів у випадках, передбачених МК України та іншими законами України, з метою здійснення митного контролю мають право безперешкодного доступу на територію чи в приміщення будь-якого підприємства незалежно від форми власності та сфери управління, де знаходяться або можуть знаходитися товари, що підлягають митному контролю. Митний контроль передбачає проведення митними органами мінімуму митних процедур, необхідних для забезпечення дотримання законодавства України з питань митної справи. Обсяг таких процедур та порядок їх застосування визначаються відповідно до МК України, інших нормативно-правових актів, а також міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку. Митний контроль товарів, транспортних засобів та інших предметів здійснюється цілодобово у пунктах пропуску через державний кордон України відповідно до типових технологічних схем пропуску через державний кордон України автомобільних, водних, залізничних та повітряних транспортних засобів перевізників, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. В залежності від організації контролю за місцем його проведення прийнято розрізняти: 1) контроль, який здійснюється після прибуття товарів і транспортних засобів у орган доходів і зборів; 2) суцільний митний контроль із застосуванням усіх його форм, які передбачаються митним законодавством, за виключенням випадків звільнення від митного контролю; 3) вибірковий митний контроль, який полягає у застосуванні вибіркових методів перевірки. Перевіряється не весь товар, а лише його зразки: а) форми та обсяг контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи та міжнародних договорів України при митному оформленні, обираються на підставі результатів системи управління ризиками; б) форми та обсяг контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи та міжнародних договорів України, укладених відповідно до закону, після завершення митного оформлення, визначаються в порядку, встановленому МК України. На вимогу власника товарів, щодо яких визначено форму та обсяг митного контролю, або уповноваженої ним особи органи доходів і зборів зобов'язані письмово повідомити про це протягом години, якщо інший строк повідомлення не визначено МК України; в) якщо за результатами застосування системи управління ризиками не визначено необхідності проведення митного огляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митне оформлення та випуск цих товарів, транспортних засобів за рішенням митного органу можуть бути здійснені без пред'явлення зазначених товарів, транспортних засобів митному органу або з пред'явленням, але без проведення їх митного огляду. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, здійснює координацію діяльності державних органів, що здійснюють контроль за переміщенням через митний кордон окремих видів товарів. Процедура митного контролю умовно проходить у п’ять етапів: На першому етапі проводиться формально-логічний контроль заявлених відомостей із використанням комп’ютерних програм. Також перевіряється правильність заповнення товарно-транспортних документів на відповідність указаних у них даних положенням контракту та іншим документам. На другому етапі здійснюється перевірка правомірності проведених платіжно-розрахункових операцій в іноземній валюті вказаними в декларації банківськими установами, дотримання учасниками зовнішньоекономічної діяльності валютного законодавства. Одночасно за наявності перевіряється паспорт зовнішньоекономічної угоди. На третьому етапі перевіряється правильність обчислення митних платежів та надання митно-тарифних преференцій, фактичне надходження заявлених платежів на відповідні рахунки митниці. На четвертому етапі перевіряється правильність заповнення відповідних граф митної декларації, на підставі яках формується митна статистика. На п’ятому етапі посадовою особою митниці приймається рішення проведення митного огляду товарів спеціальними співробітниками митниці на предмет відповідності заявленим у документах відомостям. Відповідно до ст. 324 МК України «З метою скорочення часу проведення митного контролю та підвищення його ефективності органи доходів і зборів можуть використовувати технічні та спеціальні засоби, а також службових собак, безпечні для життя та здоров’я людини, тваринного та рослинного світу і не завдавати шкоди товарам, транспортним засобам». Технічні засоби митного контролю, це спеціальні установки, апарати, детектори, інструменти, та інші технічні пристосування, що застосовуються посадовими особами органів доходів і зборів під час проведення митного контролю з метою виконання своїх завдань та функцій, а також забезпечення додержання законодавства України про митну справу. Технічні засоби митного контролю можна розподілити на: пошукові засоби, засоби ідентифікації та засоби аудіовізуального контролю. До пошукових засобів митного контролю належать: рентгенапарати, металошукачі, оглядові дзеркала, електрощуп, ендоскопи, галогенові акумуляторні ліхтарі, ультрафіолетові ліхтарі, мініскопи, детектори контрабанди. До засобів ідентифікації, визначення якісних та кількісних характеристик відносяться: електронні терези, детектори дорогоцінних металів, детектори діамантів, детектори наркотиків, детектори валюти, дозиметри, каратоміри, комплекти хімічних реактивів, комплекти хімічних реактивів, засоби аудіовізуального контролю. Митний контроль закінчується: 1) у разі ввезення на митну територію України – після закінчення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, за винятком митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму; 2) у разі вивезення за межі митної території України – після здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення та перетинання ними митного кордону України, за винятком митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму. Митний контроль завершується моментом прийнять рішення про випуск товарів і транспортних засобів. Після проведення всіх етапів на транспортному документі ставиться щтамп «Випуск дозволено». Функції митного контролю: 1)забезпечення реалізації митного законодавства; 2)забезпечення національної безпеки України; 3)забезпечення економічної безпеки України; 4)забезпеченні дозвільного порядку переміщення товарів, транспортних засобів та інших предметів, через митний кордон України; 5)запобігання проникненню на територію України низькоякісних товарів, екологічно небезпечних речовин, вірусів чи культур; 6)стягнення мита, податків та інших митних платежів; 7)забезпечення законного переміщення валюти через митний кордон України; 8)створення умов, для збільшення товарообігу; 9)забезпеченні законних прав фізичних та юридичних осіб при здійсненні митного контролю; 10)співробітництво з митними органами інших держав; 11)вдосконалення митного законодавства. Таким чином, митний контроль є вагомим засобом, що сприяє формуванню та реалізації митної політики держави. Основними завданнями і напрямками організації митного контролю є: 1) підготовка проектів нормативно-правових актів з питань організації та розвитку митної інфраструктури; 2) аналіз діючих та впровадження передових форм і методів митного контролю та заходів підвищення їх ефективності; 3) запровадження нових технологій митного контролю та митного оформлення; 4) організація взаємодії органів доходів і зборів (підрозділів) зі службами прикордонного, санітарного, фітосанітарного, радіологічного, ветеринарного, екологічного контролю, іншими контрольними службами та правоохоронними органами при здійсненні митного контролю; 5) удосконалення видів особистих митних забезпечень, форм їх застосування. ПЕРЕЛІК документів, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України Документи, обов’язкові для подання: 1. Митна декларація 2. Товарно-транспортний документ на перевезення (залізнична накладна (УМВС (СМГС), ЦІМ (СІМ)), авіаційна накладна (Air Waybill), коносамент (Bill of Lading) тощо 3. Зовнішньоекономічний договір 4. Рахунок (Invoice) або інший документ, який визначає вартість товару Документи, необхідність подання яких визначається нормативно-правовими актами Держмитслужби з урахуванням мети переміщення, виду транспорту, характеру товару, способів розрахунку та інших факторів, що впливають на митні процедури 5. Декларація митної вартості (подається у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України) 6. Декларація про встановлені виробником або імпортером максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари 7. Облікова картка суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності або її копія, завірена цим суб’єктом 8. Лист про погодження (подається підприємством, розміщеним поза зоною діяльності митного органу) 9. Документ контролю за доставкою товарів 10. Документи про надання фінансових гарантій 11. Ліцензія митного перевізника 12. Книжка МДП, книжка АТА, книжка СPD 13. Свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення товарів під митними печатками і пломбами 14. Акти приймання-передачі (електроенергії, газу, нафти, аміаку тощо) 15. Посередницький договір 16. Документ на право провадження митної брокерської діяльності 17. Документи, що використовуються для визначення митної вартості товарів 18. Документи, що визначають країну походження товарів 19. Документи, що містять відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД 20. Платіжні доручення, касові ордери, що підтверджують сплату податків і зборів (обов’язкових платежів) 21. Векселі (відповідно до законодавства) 22. Документи, що підтверджують право на застосування до товарів пільгового режиму оподаткування 23. Документи, що підтверджують право розпорядження, володіння чи користування товаром та/або транспортним засобом 24. Заява підприємства для здійснення митного оформлення товарів (у спрощеному порядку, для розміщення їх у митні режими, для подання тимчасової, неповної, періодичної митної декларації) 25. Документи, які відповідно до законодавчих актів видаються державними органами для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України 2. Митне оформлення (розмитнення) Проходження митного контролю - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.(ст. 4 Митного кодексу України). Порядок та методи визначення митної вартості товарів Порядок ввезення та розмитнення товарів із-за кордону, які переміщуються через митний кордон України регулюються розділом ІІІ Митного кодексу України та на положеннях Генеральної угоди з тарифів і торгівлі. Для митного оформлення товарів декларант або уповноважена ним особа самостійно декларує митниці ДФС митну вартість товарів і метод її визначення шляхом подання митної декларації та документів, що підтверджують заявлену митну вартість і обраний метод її визначення. Методи митного режиму імпорту Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (стаття 57 Митного кодексу). Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 Митного кодексу України. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 Митного кодексу України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 Митного кодексу України, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 Митного кодексу України. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. Особливості визначення митної вартості - товари ввозяться на митну територію України і декларуються в митному режимі імпорту (ст. 51 Митного кодексу України); - товари ввозяться на митну територію України і декларуються в інших митних режимах, що передбачають сплату митних платежів (крім транзиту) (ст. 65 Митного кодексу України); - товари що ввозяться і декларуються в інших митних режимах, які не передбачають сплату митних платежів (ст. 65Кодексу); - що вивозяться за межі митної території України (ст. 66 Митного кодексу України). В останніх двох випадках митною вартістю є ціна товару, зазначена у рахунку-фактурі чи рахунку-проформі. В перших двох випадках, тобто для товарів, що ввозяться і декларуються в митному режимі імпорту та інших митних режимах, що передбачають сплату митних платежів, митна вартість товарів визначається із застосуванням одного з шести методів відповідно до глави 9 Митного кодексу України. Під час визначення митної вартості і сплати мита іноземну валюту перераховують у валюту України за курсом Національного банку України, який застосовується для розрахунків у зовнішньоекономічних операціях і діє на день подання митної декларації. У митну вартість включають ціну товару, зазначену в рахунку - фактурі (рахунку-проформі), а також фактичні витрати, якщо їх не включено до рахунку-фактури (рахунку-проформи), залежно від умов поставки цих товарів. Фактичні витрати: ♦ витрати на страхування, навантаження, розвантаження, перевантаження та транспортування товару до пункту перетину митного кордону України; ♦ комісійні та брокерські витрати; ♦ плату за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належать до цих товарів та інших предметів, яку має сплатити імпортер (експортер) прямо чи побічно як умову їх ввезення (вивезення). Порядок та методи визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлені розділом ІІІ Митного кодексу України . Митна вартість товарів визначається враховуючи наступні особливості: - товари ввозяться на митну територію України і декларуються в митному режимі імпорту (ст. 51 Митного кодексу України); - товари ввозяться на митну територію України і декларуються в інших митних режимах, що передбачають сплату митних платежів (крім транзиту) (ст. 65 Митного кодексу України); - товари що ввозяться і декларуються в інших митних режимах, які не передбачають сплату митних платежів (ст. 65 Митного кодексу України); - що вивозяться за межі митної території України (ст. 66 Митного кодексу України). В останніх двох випадках митною вартістю є ціна товару, зазначена у рахунку-фактурі чи рахунку-проформі. В перших двох випадках, тобто для товарів, що ввозяться і декларуються в митному режимі імпорту та інших митних режимах, що передбачають сплату митних платежів, митна вартість товарів визначається із застосуванням одного з шести методів відповідно до глави 9 Кодексу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених ст.64 Митного Кодексу України. Заявлення декларації Згідно чинного законодавства митна вартість товарів і метод її визначення заявляються митному органу декларантом або уповноваженою ним особою, визначену ним самостійно або скориговану за результатами контролю, здійсненого митними органами. Відповідно до Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів шляхом подання декларації митної вартості здійснюється виключно у випадках (ч. 5-8 ст. 52 Митного кодексу України): - якщо до фактурної вартості мають додаватись або відніматись складові митної вартості, - якщо покупець та продавець пов’язані між собою, - за власним бажанням декларанта. Декларація митної вартості не подається, якщо митна вартість товарів не перевищує 5000 євро. Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.12 № 446 «Про затвердження Порядку включення суми роялті та інших ліцензійних платежів до ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, під час визначення їх митної вартості». До митної вартості товарів не включаються витрати, зазначені в частині одинадцятій ст. 58 Митного кодексу України, якщо вони виділені з ціни товарів. Контроль правильності визначення митної вартості товарів проводиться митним органом, що здійснює митне оформлення товарів згідно зі статтею 54 Митного кодексу України. Митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Перелік документів, які підтверджують заявлену митну вартість 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 Митного кодексу України, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. |