|
|
реферат інформатика.. 1. Поняття інформаційної технології Етапи розвитку іт
6.Порівняльна характеристика централізованого та розподіленого оброблення даних.
Централізована технологія передбачає наявність підрозділу, що займається збором та введенням даних з одного боку, та рішенням відповідних проблем з допомогою засобів обчислювальної техніки і отримання результатів з другого. Таким підрозділом як правило є інформаційно-обчислювальний центр колективного використання, де зосереджені обчислювальні, інформаційні, програмні та інші ресурси, включаючи кваліфікованих спеціалістів з експлуатації технічних засобів, проектування та програмування розв'язування нових завдань, створення і ведення баз даних.
♦ Децентралізована технологія орієнтована на масове впровад
ження персональних комп'ютерів на робочих місцях працівників
фінансових установ, які використовують обчислювальну техніку у своїй
професійній діяльності. На базі широкої комп'ютеризації створюються
автоматизовані робочі місця, локальні обчислювальні мережі, що дає
змогу підвищити ефективність виконання управлінських функцій за
рахунок оперативності, вірогідності, повноти інформації в межах
прийманих рішень. В даному випадку фахівець сам вводить інформацію
в автоматизовану систему, засобами обчислювальної техніки вирішує
поставлені задачі та отримує результат.
♦ Змішана технологія ґрунтується на широкому використанні
потужностей обчислювальних центрах колективного використання, які
мають розвинену систему периферійних засобів для введення, первинної
обробки і нагромадження вхідної інформації, каналів зв'язку, котрі
забезпечують підімкнення персональних комп'ютерів (ПК) до обчислю
вальної мережі. В даному випадку в процесі функціонування обчислю
вальний центр зберігає своє домінуюче положення в частині організації
технології, управління інформаційними процесами, необхідними ресур
сами, розподіленими за рівнями ієрархічно створеної обчислювальної
мережі. Введення інформації здійснюється на віддаленних робочих
місцях користувачів.
Очевидно, що децентралізована обробка даних в інформаційних системaх є найбільш ефективною, тому що забезпечує введення та обробку інформації без посередників і надає фахівцю необхідний інструментарій • для вирішення виробничих чи управлінських проблем. Окрім того вона ще й економна, адже вивільняється персонал централізованої підготовки даних та частково обчислювального центру.
Існує добре відоме, але на практиці важко втілюване, поняття бази даних як великого сховища, в якому фінансова установа розміщує всі оброблювані нею дані та надає можливість отримувати їх своїм працівникам. Сховища інформації можуть розміщуватись в різних місцях, навіть територіально рознесені на певні відстані, тому сховища та користувачі мають бути забезпечені засобами телекомунікаційних технологій, а також мати відповідний доступ та безпеку обробки інформації.
Базу даних (БД) можна визначити як сукупність взаємозв'язаних, що зберігаються разом даних при наявності такого мінімального надлишку, який допускає їх використання оптимальним чином для одного або декількох користувачів одночасно. Інформація в базі даних запалі 'ятовується та зберігається незалежно від користувачів та задач які вони вирішують чи можуть вирішувати. Для введення нових даних та модифікації існуючих, а також пошуку інформації в БД використовується єдиний метод, згідно з принципом стандартизації та уніфікації. Дані структуруються таким чином, щоб можна було згідно з принципом розвитку нарощувати кількість задач користувачів. Можна сказати, що будь яка інформаційна система має сукупність баз даних, якщо ці дані структурно повністю незалежні, тобто самостійні.
Технологія розподіленої обробки даних базується на двох концепціях. Перша концепція називається „файл-сервер“, а друга – „клієнт-сервер“. Сервер, в даному контексті, – це комп’ютер, який забезпечує функціонування тієї частини мережної версії СУБД, яка здійснює управління даними в термінах бази даних і називається сервером файлів або файл-сервером(File Server). Клієнт – задача, робоча станція чи користувач комп’ютерної мережі. В процесі обробки даних клієнт може сформувати запит до серверу для виконання складних процедур, читання файлу, пошуку інформації в БД тощо.
Файл-серверна модель реалізується наступним чином. В мережі є головний комп’ютер, який називається файловим сервером. Сервер надає в спільне використання інформаційні (фали, бази даних) та апаратні (принтери, модеми) ресурси. Мережна операційна система, яка забезпечує взаємодію користувачів з сервером, складається з двох частин: одна (основна) частина розміщується на файловому сервері, а друга (оболонка) встановлюється на комп’ютерах мережі (робочих станціях). Оболонка забезпечує взаємодію між програмами робочої станції та сервера. Файловий сервер в рамках такої архітектури використовується тільки як сховище даних, а їх обробка здійснюється на комп’ютері користувача.
У клієнт-серверній моделі сервер використовується не тільки як сховище програм та даних, а й як обчислюване середовище. Програмне забезпечення в розглянутій моделі складається з двох взаємозв’язаних програм: програми-сервера та програми-клієнта. Програма-клієнт формує запит та відправляє серверу (програмі), встановленій на комп’ютері із спільним доступом. Обробка запиту здійснюється на сервері, а клієнту, з використанням відповідного протоколу відображаються результати виконаного запиту. При цьому слід звернути увагу, що сервером тут називають як комп’ютер, так і програмне забезпечення.
Grid-технології. Одним з найперспективніших на даний час методів розподіленої обробки даних є використання grid-технологій. Ці технології базуються на використанні спеціальних комп’ютерних систем, які називаються кластерами. Кластер – це група комп’ютерів, об’єднаних високошвидкісними каналами зв’язку, яка представляє з точки зору користувача єдиний комп’ютер. Один із перших архітекторів кластерної технології Грегорі Пфістер запропонував наступне визначення [121]: „Кластер – це різновид паралельної чи розподіленої системи, яка складається з кількох зв’язаних між собою комп’ютерів і використовується як єдиний уніфікований комп’ютерний ресурс“.
Суть grid-технологій полягає у прагненні об’єднати усі комп’ютери підприємства чи організації (а в ідеалі – усього світу) в єдину систему (єдиний кластер), що дозволить розподіляти і перерозподіляти ресурси між користувачами у відповідності до їх запитів. Маючи доступ до такого суперкомп’ютера, користувач може в будь-який час і в будь-якому місці запросити стільки обчислювальних ресурсів, скільки йому потрібно для розв’язання своєї задачі. Grid-технології часто порівнюють з єдиними системами електропостачання – така система здатна перерозподіляти потужності, направляючи чи перенаправляючи запити на недовантажені комп’ютери. Крім того, на grid-технології покладаються й задачі інформаційного характеру: зробити усю інформацію підприємства (світу) загальнодоступною. По суті тут мова йде про сміливий, фантастичний розвиток World Wide Web.
Потенціал grid-технологій уже сьогодні оцінюється дуже високо: він має стратегічний характер і в найближчій перспективі grid-технології повинні стати обчислювальним інструментарієм для розвитку високих технологій у різноманітних сферах людської діяльності, подібно до того, як таким інструментом стали персональний комп’ютер та Інтернет. Такі високі оцінки можна пояснити здатністю grid-технологій на основі безпечного і надійного віддаленого доступу до ресурсів розподіленої глобальної інфраструктури вирішувати дві проблеми [Error: Reference source not found]:
Створення розподілених обчислювальних систем надвисокої пропускної здатності з обладнання, що випускається серійно при одночасному підвищенні ефективності наявного парку обчислювальної техніки шляхом використання ресурсів, які тимчасово простоюють.
Створення широкомасштабних систем моніторингу, управління, комплексного аналізу та обслуговування із глобально розподіленими джерелами даних, які здатні підтримувати життєдіяльність державних структур, організацій та корпорацій.
З самого початку grid-технології призначалися для розв’язання складних наукових, виробничих та інженерних задач, які неможливо вирішити за прийнятні терміни на окремих обчислювальних установках. По мірі свого розвитку grid-технології почали проникати у промисловість та бізнес, у зв’язку з чим зараз grid-технології претендують на роль універсальної інфраструктури для обробки даних, у якій функціонує велика кількість служб (Grid Services), які дозволяють вирішувати не тільки конкретні прикладні задачі, а й передбачають сервісні послуги: пошук необхідних ресурсів, збір інформації про стан ресурсів, зберігання та доставка даних.
Застосування grid-технологій може привести до нової якості розв’язання наступних класів задач:
масова обробка потоків даних великого об’єму;
багатопараметричний аналіз даних;
моделювання на віддалених суперкомп’ютерах;
реалістична візуалізація великих наборів даних;
складні бізнес-програми з великими об’ємами обчислень.
За принципами grid-технологій зараз інтенсивно розвивається новий метод використання програмного забезпечення, який називають хмарними обчисленнями.
Хмарні обчислення (cloud computing) – технологія обробки даних, у якій програмне забезпечення надається користувачу як Інтернет-сервіс [122].
За такої моделі користувач має доступ до власних даних, але не може управляти і не повинен турбуватися про інфраструктуру, операційну систему та, власне, програмне забезпечення, з яким він працює. „Хмарою“ метафорично називають мережу Інтернет, яка приховує усі технічні деталі.
+Згідно одного із визначень „Хмарна обробка даних – це парадигма, у рамках якої інформація постійно зберігається на серверах в мережі Інтернет і тимчасово кешується на клієнтській стороні, наприклад, на персональних комп’ютерах, ноутбуках, смартфонах тощо“ [123]. Хмарна обробка даних як концепція включає в себе поняття програмне забезпечення як послуга (Software as a Service – SaaS) та інші технологічні тенденції, спільним в яких є впевненість в тому, що мережа Інтернет у змозі задовольнити потреби користувачів в обробці даних. Яскравим прикладом втілення в життя технології хмарних обчислень є проект Google Apps (http://www.google.com/apps/business/), який надає в користування офісні програми в режимі on-line, доступ до яких здійснюється за допомогою Web-броузера, тоді як програмне забезпечення та дані зберігаються на серверах Google.
Висновок.
Одним із засобів керування розвитком інтелекту і підвищення його організованості на сучасному етапі є інформатизація суспільства, що ґрунтується насамперед на розвитку інформаційних комп’ютерних технологій. Значення інформаційної технології величезне - вона формує передній край науково-технічного прогресу, створює інформаційний фундамент розвитку науки і всіх інших технологій. Головними, визначальними стимулами розвитку інформаційної технології, є соціально-економічні потреби суспільства, і саме зараз суспільство як ніколи зацікавлене в якомога швидшій інформатизації та комп'ютеризації всіх без винятку сфер діяльності.
Дуже важливою властивістю інформаційної технології є те, що для неї інформація є не тільки продуктом, але і вихідною сировиною. Особлива роль приділяється всьому комплексу інформаційної технології і техніки в структурній перебудові економіки убік наукоємності. Більш того, інформаційна технологія є свого роду перетворювачем всіх інших галузей господарства, як виробничих, так і невиробничих, основним засобом їхньої автоматизації, якісної зміни продукції і, як наслідок, їх переходу частково або цілком у категорію наукомістких. Пов'язаний з цим і працезаощаджувальний характер інформаційної технології, що реалізується, зокрема, у керуванні багатьма видами робіт і технологічних операцій.
Безсумнівною перевагою інформаційної технології є те, що вона сама створює засоби для своєї еволюції. Формування системи, що саморозвивається - найважливіший підсумок, досягнутий у сфері інформаційної технології.
Таким чином, усі вищевикладені риси інформаційної технології вказують на те, що вона й у майбутньому залишиться самим перспективним видом технології, що допомагає людині впевнено крокувати шляхом прогресу.
Джерела:
https://studfile.net/preview/5118185/page:39/
https://buklib.net/books/24451/
https://litr.at.ua/publ/komp_juterni_tekhnologiji_v_juridichnij_dijalnosti/tema_1/1_10_principi_realizaciji_it/8-1-0-110#:
:text=%D0%97%D0%B0%20%D0%B1%D1%83%D0%B4%D1%8C%2D%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B0%20%D1%80%D0%B5%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F,%D0%95%D0%9E%D0%9C%2C%20%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D0%BC%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%20%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%83%20%D0%BD%D0%B0
https://litr.at.ua/publ/komp_juterni_tekhnologiji_v_juridichnij_dijalnosti/tema_1/1_9_sposobi_vprovadzhennja_nit/8-1-0-34
https://studfile.net/preview/5252360/page:8/
Макарова Н. В., Матвєєва Л. А., Бройдо В. Л. Підручник “Інформатика”, М.: «Фінанси та статистика», 1997 р.
Багриновський К.А., Хрусталєв Е.Ю. «Нові информаційні технології», М.: “ЭКО”, 1996 р.
Крилов І. В. «Інформаційні технології: теорія і практика», М.: «Центр», 1996 р.
Малиновський Б.М. “Історія обчислювальної техніки”, К.: “Лотус”, 1995 р.
Кондрашова С.С. Учбовий посібник “Информаційні технології в управлінні”, К.: МАУП. 1998 р. |
|
|
Скачать 41.77 Kb.