тест. хир тестт. антибиотиктерді колдану Антисептикадагы химиялык эдіс йодтін 5 проц спирттік ерітіндісін колдану
Скачать 19.53 Kb.
|
апат медицинасы 1.Антисептикадагы биологиялык эдіс: +антибиотиктерді колдану 2.Антисептикадагы химиялык эдіс: +йодтін 5 проц. спирттік ерітіндісін колдану 3.Антисептикадагы физикалык эдіс: +10 проц. натрий хлорид ерітіндісін колдану 4.Антисептикадагы механикалык эдіс: +алгашкы хирургиялык тазалау 5.Емдік сары суларды колдану антисептиканын... : +биологиялык эдісі 6.Тахикардияга тэн 1 мин журектін согу саны ?: +100 7.Брадикардияга тэн 1 мин журектін согу саны ?: +48 8.Антибиотиктерді колдану антисептиканын... : +биологиялык эдісі 9.Асептика дегеніміз...: +микробтардын операциялык жарага,агзага тусуін алдын алуга багытталган іс шаралар жиынтыгы 10.Антисептика дегеніміз...: +жарага тускен,организмге тараган микробтарды жоюга багытталган іс эрекеттер жиынтыгы 11.Колды зарарсыздандыру ушін колданамыз…: +хлоргексидин 12.Антибиотиктер тобына жатады...: +гентамицин,ампициллин 13.Калыпты жагдайдагы пульс жиілігі ?: +74 14.Стерилизациянын сапасын бакылау ушін колданылады: +индикаторлар 15.Антисептика эдістерін ашкан автор...: +Листер 16.Кобіне колданылатын йод ерітіндісі...: +5-10 проц. 17.Кобіне колданылатын фурациллин ерітіндісі...: +1:5000 18.Кобіне колданылатын аскын су тотыгы...: +3 проц. 19.Асептика эдістерін ашкан автор...: +Бергман 20.Кобіне колданылатын спирт ерітіндісі...: +96-70 проц. 21.Йод ерітіндісіне жатпайды...: +формалин 22.Гипотонияда кан кысымы ?: +томендейді 23.Гипертензияда кан кысымы ?: +котеріледі 24.Кан кысымын олшейтін курал ?: +тонометр 25Кан кысымынын калыпты корсеткіші ?: +120/80 мм сын.баг. 26.Жабык бикстерде материалдар канша уакыт сакталады...: +3 тэулік 27.Премедикацияда колданылатын препараттар: +аналгин,димедрол,промедол 28.Цианозда тері тусі ?: +когереді 29.Жасанды гипотермия дегеніміз...: +дене кызуын томендету 30.Премедикация дегеніміз...: +дэрілер аркылы наукастын операция алдындагы коркыныш,ауырсыну сезімін басу 31Пульстік кысым дегеніміз ?: +систолдык жэне диастолдык кысым арасындагы айырмашылык 32Тыныс алу жиілігі калыпты жагдайда : +16-18/ мин 33Бір тэулік ішінде болініп шагатын зэрдін колемі: +700-3000 мл. 34.Кан агуды уакытша токтату эдісі: +бурау салу 35.Кан агуды туракты токтату тэсілі: +кан препараттарын колдану 36.Кан агуды токтататын бураудын дурыс салынуын аныкта: +кан агу байкалмайды 37.Бурау салудын кемшілігі: +жумсак тіндер,нервтер кысылады 38.Кол-аякка бурауды канша уакытка саламыз?: +120 мин. 39.Артериалды кан кетудін белгілері: +-фонтан- тэрізді,алкызыл кан аткылап агады 40Венозды кан кетудін белгілері: +коныр тусті кан,жэй жэне унемі агады 41.Жасырын кан кетудін белгілері: +нэжіс кан аралас 42Капиллярлы кан кетудін белгілері: +букіл жаранын беті кансырап турады 43.Гемоторакс дегеніміз...: +плевра куысында каннын жиналуы 44.Гематома дегеніміз...: +жумсак тіндер арасында каннын жиналуы 45.Гемоартроз дегеніміз...: +буын куысында каннын жиналуы 46.Гемоперитонеум дегеніміз...: +курсак куысында каннын жиналуы 47.Гемоперикардиум дегеніміз...: +перикард куысында каннын жиналыу 48.Жедел кан аздыктын себебі: +талактын жыртылуы 49.Борпылдак агзалардан кан кеткенде колданылатын эдіс: +жедел хирургиялык операция жасау 50.Ал кызыл кан нэжісте кездеседі,кан кеткенде...: +тік ішектен 51.Пульстік кысым дегеніміз ?: +систолдык жэне диастолдык кысым арасындагы айырмашылык 52.Карамай тэрізді нэжіс кан кеткенде болады...: +12-елі ішектен 53.Кофе тэрізді кусык кан кеткенде болады...: +асказаннан 54.Окпеден кеткен каннын турі: +копіршікті кан кусу 55.Кан агуды токтататын химиялык эдіс: +кальций хлоридттін 10 проц. ерітіндісін колдану 56.Кан агуды токтататын физикалык эдіс: +электрокоагуляция 57.Кан агуды токтататын биологиялык эдіс: +гемостатикалык губка колдану 58.Кан агуды токтататын механикалык эдіс: +кан тамырын тігу 59.Кан агуды уакытша токтататын эдіс: +кан тамырды саусакпен басу 60.Метроррагия дегеніміз...: +жатырдан кан кету 61.Жедел кан аздык кезінде пайда болатын аскыну: +геморрагиялык шок 62.Эпидуралды гематома пайда болады...: +бас-ми жаракатында 63.Кан тобын аныкта егерде эритроциттерде агглютиногендер (А) жэне (В) болса,ал плазмада агглютининдер жок: +ІУ топ 64.Кан тобын аныкта егерде эритроциттерде агглютиноген (А) болса,ал плазмада агглютинин (в) болса +ІІ топ 65.Кан тобын аныкта егерде эритроциттерде агглютиноген (В) болса,ал плазмада агглютинин (а) болса: +ІІІ топ 66.Кан тобын аныкта егерде эритроциттерде агглютиногендер болмаса,ал плазмада агглютинин (а) жэне (в) болса: +І топ 67.Кан топтарын ашкан автор...: +Ландштейнер К 68.Агглютинация дегеніміз...: +эритроциттердін бір-біріне жабысып,ыдырауы 69.Агглютинация реакциясын коздыратын себеп: +аттас агглютиногендер мен агглютининдердін кездесуі 70.Каннын жеке бас сэйкестігін аныктау сынамасына керекті компоненттері: +донордын каны жэне реципиенттін плазмасы 71.Донор дегеніміз: +наукаска оз агзасын немесе канын беруші адам 72.Реципиент дегеніміз +донорлык канды кабылдаушы наукас 73.Дезинтоксикациялык препараттар: +гемодез,неогемодез 74.Шокка карсы колданылатын препараттар: +полиглюкин,реополиглюкин 75.Парентеральді коректендіретін препараттар: +альбумин,гидролизат казеин,аминопептид 76.Наукастын оз канын озіне кую дегеніміз...: +аутогемотрансфузия 77.Пирогенді реакция дегеніміз: +дене кызуынын котерілуі 78.Сыныктарга тэн белгілер: +крепитация,патологиялык козгалыс 79.Ашык сынык кезіндегі алгашкы мед.комек: +асептикалык байлам жэне тасымалдау иммобилизациясын жасау 80.Токпан жілік сыныгы кезіндегі тасымалдау иммобилизациясы: +саусактар-жауырын 81.Балтыр суйектері сыныгы кезіндегі тасымалдау иммобилизациясы: +саусактар-ортан жіліктін ортангы болігі 82.Псевдоартроз дегеніміз: +сынык орнында жалган буыннын пайда болуы 83.Сынган суйектерді орнына кай кезде келтіреміз: +жакын арада аурухана ішінде 84.Крепитация дегеніміз...: +сынган суйектердін бір-біріне кажалып сыкырлауы 85.Деформация дегеніміз...: +буыннын немесе суйектердін калыптан тыс пішінінін (формасы) озгеруі 86.Бірінші дэрежелі куйіктін белгілері: +тері кызарады,ісінеді 87.Екінші дэрежелі куйіктін белгілері: +тері кызарады,ісінеді,суйыктыктарга толган копіршіктер пайда болады 88.Ушінші (А) дэрежелі куйіктін белгілері: +терінін емізік кабаты жартылай закымдалады 89.Ушінші (В) дэрежелі куйіктін белгілері: +тері жэне теренде жаткан тіндер закымдалады 90.Тортінші дэрежелі куйіктін белгілері: +тіндердін комірленуі байкалад 91.Кун откен кездегі алгашкы мед. комек: +баска музды муйык басу 92.Жаракат шогінін козу кезеніне тэн белгілер: +кан кысымы котеріледі,тахикардия,наукас козады 93.Жаракат шогінін тежелеу кезеніне тэн белгілер: +кан кысымы томендейді,брадикардия,наукастын жагдайы нашарлайды 94.Мидын шайкалуынын негізгі клиникалык белгісі: +есінен айырылады,ретроградты амнезия пайда болады 95.Мидын согылуы,кысылуы кезіндегі негізгі клиникалык белгісі: +парездер мен параличтер 96.Бас суйегінін негізінін алдынгы болігі сынган кездегі клиникалык белгісі: +мурыннан кан агады,-козілдірік-белгісі пайда болады 97.Бас суйегінін негізінін арткы болігі сынган кездегі клиникалык белгісі: +кулактан кан агады 98.ДЕЗО байламы салынады...: +бугана,иык жаракатында 99.Гиппократ *такиясы* байламы салынады...: +бас-ми жаракатында 100.Дитерихс жактауы салынады...: +аяк жаракатында 101.Сакпан* тэрізді байлам салынады...: +иек,мурын,желке жаракатында 102.*Тасбака*тэрізді байлам салынады...: +буындар жаракатында 103.Пневмоторакс дегеніміз...: +плевра куысында ауанын жиналуы 104.Геморрагия дегеніміз...: +кан агу,кан кету 105.Ашык пневмоторакс кезіндегі алгашкы мед. комек: +окклюзиялык байлам салу 106.Политравма дегеніміз: +коптеген жаракаттар 107.Ортан жілік сыныгы кезіндегі тасымалдау иммобилизациясы: +саусактар-мыкын суйек 108.Ортан жілік сыныгы кезінде иммобилизацияда колданылатын жактау: +Дитерихс жактауы 109.Бугана жаракаты кезінде салынады: +*ДЕЗО* байламы 110.Шынтак буыны жаракаты кезінде салынады: +*тасбака* тэрізді байлам 111.Тобык жаракаты кезінде салынады: +*сегіздік* тэрізді байлам 112.Бастын шашты болігі жаракаты кезінде салынады: +*Чепец*байламы 113.Кеуде куысынын жаракаты кезінде салынады: +окклюзиялык байлам 114.Гипстін кату уакыты: +7-10 мин. 115.Тасымалдау иммобилизациясы дегеніміз...: +кол астындагы заттарды,жактауларды колданып жаракатталган жерге козгалтпайтын,тыныштандыратын жагдай келтіру 116.Тасымалдау иммобилизациясынын басты максаты: +жаракат шогін жэне аскынулардын алдын алу 117.Патологиялык сынык пайда болады: +остеомиелит ауруында 118.Куйіктін колемін олшейтін эдіске жатады: +Постников эдісі 119.Куйіктін колемін олшейтін эдіске жатады: +алакан эдісі 120.Алаканнын жалпы колемі: +1,0-1,2 проц. 121.Тогыздыктар эдісі бойынша бір колдын колемі: +9 проц. 122.Тогыздыктар эдісі бойынша бір аяктын колемі: +18 проц. 123.Тогыздыктар эдісі бойынша бас жэне мойыннын колемі: +9 проц. 124.Тогыздыктар эдісі бойынша жыныс мушелерінін жэне шаттын колемі: +1,0 проц. 125.Тістелген жаранын ерекшелігі: +наукас кутыру ауруына шалдыгуы мумкін 126.Туйрелген жаранын ерекшелігі: +теренде жаткан кан тамырлар жэне агзалар закымданып,жасырын кан кетуі мумкін 127Гидратация дегеніміз: +сулану |