Автобіографія це опис свого життя
 Скачать 78.77 Kb.
|
|
103. Документи щодо особового складу: автобіографія, характеристика, накази щодо особового складу, резюме, заява. Реквізити документів та вимоги до їх написання. Автобіографія — це опис свого життя. Цей документ характеризується незначним рівнем стандартизації. Головні вимоги під час його написання — вичерпність потрібних відомостей і лаконізм викладу. В автобіографіях обов'язково зазначаються: Назва документа. Прізвище, ім'я, по батькові. Дата народження. Місце народження (місто, село, селище, район, область, країна). Відомості про навчання (повне найменування всіх навчальних закладів, у яких довелося вчитися). Відомості про трудову діяльність (стисло, у хронологічній послідовності назви місць роботи й посад). Відомості про громадську роботу (всі її види). Стислі відомості про склад сім'ї (батько, мати, чоловік, дружина, діти). Дата написання й підпис автора. Заголовок («Автобіографія») пишеться посередині рядка, трохи нижче за верхнє поле. Кожне нове повідомлення слід починати з абзацу. Дата написання ставиться ліворуч під текстом, підпис автора—праворуч. Автобіографія має дві форми: автобіографія — розповідь з елементами опису й характеристикою згадуваних у ній людей і автобіографія — документ з точним поданням фактів. Автобіографія — обов'язковий документ особової справи. Зразок автобіографії: Автобіографія Я, Шевченко Василь Павлович, народився 3 листопада 1970 року в м. Києві. У1977 році пішов у перший клас середньої школи № 185 м. Києва. Після закінчення 9 класів у 1985 році вступив до Технічного ліцею м. Києва, який закінчив із золотою медаллю. У 1987 році вступив на фізико-математичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Під час навчання в університеті був старостою групи. У 1992 році закінчив повний курс згаданого університету за спеціальністю "Математика та інформатика". Після закінчення університету присвоєно кваліфікацію вчителя математики та інформатики. З вересня 1992 року працюю вчителем у середній школі № 199 м. Києва. Склад сім’ї: дружина — Шевченко Ольга Іванівна, вчителька української мови та літератури середньої школи № 106 м. Києва; дочка — Шевченко Олеся Василівна, 1989 року народження. 18 листопада 1995 р. Підпис Характеристика — це документ, в якому дається оцінка ділових і моральних якостей працівника за підписами представників адміністрації. Це офіційний документ, який видає адміністрація на прохання працівника. Характеристику пишуть або друкують у двох примірниках, один з яких видають особі, а другий (копію) підшивають до особової справи. Текст викладають від третьої особи. Основні реквізити характеристики: Назва документа й прізвище, ім'я, по батькові того, кому видається характеристика. Рік народження, освіта. Текст, де зазначено, з якого часу працює чи вчиться особа, як ставиться до виконання своїх службових обов'язків, який має рівень професійної майстерності, авторитет у колективі. Дата складання. Підпис відповідальної службової особи й гербова печатка організації, яка видала характеристику. Зразки характеристик: Характеристика Ткаченко Антоніни Андріївни, студентки музично-педагогічного факультету, 1994 року народження, освіта вища незакінчена. Ткаченко А. А. вчиться на V курсі музично-педагогічного факультету Національного педагогічного університету імені М. Драгоманова. До навчання ставиться сумлінно, постійно підвищує свій професійний рівень. За час навчання в університеті Ткаченко підготувала й провела відкриті уроки, організувала концерти для інвалідів - "афганців". З першого курсу працює над темою дипломної роботи, виступала на звітній науковій конференції студентів. Ткаченко А. А. виконує громадські доручення, успішно працює старостою 57-ої групи. Вимоглива до себе, вона користується повагою серед товаришів і викладачів факультету. Характеристика видана для... Декан музично-педагогічного факультету (підпис) С. А. Коваленко Наказ – це розпорядчий документ, що видається керівником установи. Накази про прийняття на роботу, звільнення, переміщення працівників, відрядження, відпустки регламентуються наказами щодо особового складу. У заголовку такого наказу зазначають “Щодо особового складу”. Реквізити наказу: Назва установи, підприємства, організації, що видає наказ або назва посади керівника. Назва виду документа. Назва місця видання наказу. Номер. Дата підписання. Короткий зміст наказу (заголовок). Текст наказу. Підстава для складання. Підпис керівника. Кожний пункт наказу починається з дієслова в наказовій формі (прийняти, призначити, перевести, звільнити, оголосити), яке пишеться великими літерами. Наприкінці кожного пункту зазначається підстава для його складання. Всі ці реквізити друкують від межі лівого берега. Текст підстави друкують через 1 міжрядковий інтервал. Накази щодо особового складу, за винятком окремих випадків, мають лише розпорядчу частину, починати яку рекомендують з прізвища, імені та по батькові працівника. Прізвище друкується великими літерами з абзацу. Потім зазначається посада (вчений ступінь, звання, спеціальність, розряд), найменування структурного підрозділу, дія, що оголошується наказом. Зразок Міністерство охорони здоров’я України Миколаївський базовий медичний коледж Наказ 20.02.2015 р. № 6 м. Миколаїв НАКАЗУЮ: Прийняти Кириленко Ольгу Дмитрівну на посаду лаборанта коледжу з 01.03.2015 р. з посадовим окладом 1080 гривень на місяць. Підстава: заява Кириленко О.Д. Перевести Дем’янюк Аліну Миколаївну, лаборанта коледжу, на посаду старшого лаборанта, за її згодою, з посадовим окладом 1195 гривень на місяць. Підстава: заява Дем’янюк А.М., згода директора коледжу. Звільнити Назаренко Ульяну Захарівну, бухгалтера ІІ категорії з 08.03 2015 р., за власним бажанням. Підстава: заява Назаренко У.З. Надати Мовчану Олексію Федоровичу, заступнику директора з господарської роботи, чергову відпустку на 24 робочі дні з 28 до 24.04.2015 р. Підстава: графік відпусток Керівник _________ прізвище, ім’я, по батькові (підпис) Резюме Резюме – це документ, в якому подаються короткі відомості про навчання, трудову діяльність та професійні успіхи й досягнення особи, яка його складає. Саме по собі резюме, навіть найгарніше, нікому роботи не дасть. Але воно дає вам шанс виділитися в потоці інформації, що попадає в компанію або в кадрове агентство. Добре складене резюме збільшує ваші шанси зацікавити роботодавця своєю кандидатурою й одержати запрошення на особисту співбесіду. Єдиного стандарту для складання резюме (або CV - від латинського “Curriculum Vitae” , “шлях життя”) у світовій і вітчизняній практиці не існує. Найбільш звичним для кадровиків є коротке (на 1-2 сторінки) резюме, складене за хронологічним принципом. Гарні, конкретні резюме можуть відрізнятися одне від одного деталями своєї побудови. Але є кілька головних вимог, виконуючи які ви робите своє резюме більш ефективним. До них можуть бути віднесені: - цілеспрямованість - добре, якщо з резюме легко зрозуміти, на яку роботу ви претендуєте і чому вас можуть розглядати як гідного кандидата для цієї роботи. Для цього рекомендую вводити в резюме розділ “Мета”, а при описі досвіду роботи конкретно показувати ваші функції і досягнення; - зручність сприйняття резюме - у людини, що переглядає пачку резюме, для первинного ознайомлення з кожним з них звичайно є 1-2 хвилини. Після цього резюме буде або відібрано для більш детального вивчення і можливої роботи з вами як з кандидатом, або відправлено в базу даних (у кращому випадку), або викинуто. Для зручності сприйняття резюме повинне бути добре структурованим, досить крупно і красиво видрукуваним, а також не містити другорядних даних і дрібниць (наприклад, про батьків, віросповідання і т.д.); - культура складання й оформлення - граматичні помилки, суржик, помилки, рукописне оформлення й інші подібні вади не роблять честі авторові резюме. За інших рівних умов у першу чергу зацікавляться тим кандидатом, чиє резюме культурно оформлено. Невдалі резюме звичайно є результатом недотримання зазначених вище основних вимог. Приведемо кілька типових помилок. Дуже об'ємне резюме. Якщо ви представляєте резюме не за попередньою домовленістю, а у відповідь на оголошення про вакансії, то ідеальним обсягом є одна сторінка. Для фахівця з великим досвідом і довгим послужним списком припустимі дві сторінки. Думаю, що резюме в три-чотири сторінок може бути правильним при відправленні по попередній конкретній домовленості, або при напрямку його в агентство, що займається підбором керівників вищої ланки (Executive Search). Рукописне резюме. Якщо ви претендуєте на одержання престижної і високооплачуваної роботи, ви зобов'язані знайти можливість красиво віддрукувати ваше резюме. Не пройшовши цього тесту, ви навряд чи будете розглядатися як серйозний кандидат. Грубою помилкою варто вважати представлення в компанію або кадрове агентство заповненого від руки бланка анкети, отриманого зовсім в іншому місці (наприклад, вирізаного з газети). Резюме з зайвою інформацією. Що тільки не вказують у резюме. Наприклад, дворянське походження, знак зодіаку, дати народження близьких родичів, численні захоплення. І навіть ріст, вагу і достоїнства фігури, при цьому претендуючи не на посаду фотомоделі, а зовсім на іншу роботу. Резюме, що є випискою з трудової книжки. Докладно перелічуються всі підприємства і посади, навіть зведення про занесені в трудову книжку подяках. І нічого про конкретну роботу і досягнення. А саме ці зведення з резюме характеризують кваліфікацію претендента і є дуже важливими для роботодавця. Недбало і неграмотно складені резюме. Очевидна неохайність резюме мимоволі асоціюється з діловими якостями його автора. Склавши варіант резюме, спробуйте ввійти в роль потенційного роботодавця і подивитися на ваше резюме його очима. І, можливо, вам стане ясним, як поліпшити резюме і зробити його більш ефективним.  Заява Заява — це офіційне повідомлення в усній або письмовій формі, в якому викладається певне прохання. За місцем виникнення розрізняють заяви внутрішні й зовнішні, які бувають від організацій, установ (службові) та особисті. У зовнішній особистій заяві обов'язково зазначається повна домашня адреса, а в службовій — повна поштова та юридична адреса установи, підприємства. У внутрішній заяві не є обов'язковими викладені вище вимоги. У заяві реквізити рекомендується розташовувати в такій послідовності: Праворуч вказується назва організації чи установи, куди подається заява. Нижче у стовпчик — назва професії, місце роботи, прізвище, ім'я, по батькові, адреса того, хто подає заяву (якщо заява адресується до тієї організації, де працює автор, не треба зазначати домашню адресу, а достатньо назвати посаду й місце роботи чи структурний підрозділ). Ще нижче посередині рядка пишеться слово «заява» з великої літери й не ставиться крапка. З великої літери й з абзацу починається текст заяви, де чітко викладається прохання з коротким його обґрунтуванням. Після тексту заяви ліворуч вміщується дата, а праворуч — підпис особи, яка писала заяву. У складній заяві також подаються відомості про те, які саме документи додані до заяви на підтвердження правомірності виставленого в ній прохання (документи перелічуються після основного тексту перед підписом). Заява пишеться від руки в одному примірнику. 104. Чистота мовлення. Чистота мовлення є запорукою її виразності й естетичності. Чистота мовлення тісно пов’язана з правильністю і нормативністю: якщо у мовленні немає порушень лексичних, стилістичних, орфоепічних та інших норм, воно вважається чистим. Виразність є ознакою культури мовлення всіх стилів. У наукових текстах вона досягається точністю слів і логічністю викладу, професійною лексикою і фразеологією. Офіційно-діловий стиль використовує для цього адміністративно-управлінську термінологію, сегментування тексту, різні рівні стандартизації, кліше. 105. До поданих словосполучень доберіть синоніми. Скористайтеся словами для довідок.?????? 106. Напишіть автобіографію.(повтор) Зразок автобіографії: Автобіографія Я, Шевченко Василь Павлович, народився 3 листопада 1970 року в м. Києві. У1977 році пішов у перший клас середньої школи № 185 м. Києва. Після закінчення 9 класів у 1985 році вступив до Технічного ліцею м. Києва, який закінчив із золотою медаллю. У 1987 році вступив на фізико-математичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Під час навчання в університеті був старостою групи. У 1992 році закінчив повний курс згаданого університету за спеціальністю "Математика та інформатика". Після закінчення університету присвоєно кваліфікацію вчителя математики та інформатики. З вересня 1992 року працюю вчителем у середній школі № 199 м. Києва. Склад сім’ї: дружина — Шевченко Ольга Іванівна, вчителька української мови та літератури середньої школи № 106 м. Києва; дочка — Шевченко Олеся Василівна, 1989 року народження. 18 листопада 1995 р. Підпис 107. Довідково – інформаційні документи. Довідково-інформаційні документи — це документи, що містять інформацію про фактичний стан справ у структурі, який є підставою для прийняття розпорядчих документів. Вони мають допоміжний характер відповідно до організаційно-розпорядчих документів, не є обов'язкові для виконання на відміну від них. 108. Правопис прислівників Перша частина пишеться окремо, а дві наступні — через дефіс у прислівниках: не сьогодні-завтра, без кінця-краю, з діда-прадіда, з давніх-давен. Написання и, і в кінці прислівників: - Після г, к, х пишеться и: навкруги, мовчки, трохи. - У кінці прислівників з префіксом по- після ж, ч пишеться и: по-вовчи, по-заячи. Окремо пишуться: прислівникові сполучення, утворені від іменника з прийменником. Найуживаніші з них такі: без: без кінця, без черги, без упину, без жалю; на: на добраніч, на жаль, на щастя, на сьогодні, на початку; до: до побачення, до речі, до краю, до діла; з: з радості, з жалю, з горя, з розгону; в/у: в разі, в міру, уві сні, в далечінь; прислівникові сполучення, де повторюються основи, між якими стоїть прийменник: день у день, рік у рік, час від часу, раз у раз, один по одному, сам на сам. Сполучення, утворені поєднанням слова в називному відмінку зі словом в орудному відмінку: кінець кінцем, один одним, сама самотою. Через дефіс пишуться: прислівники, утворені від прикметників, займенників і прийменника по: по-новому, по-батьківськи, по-домашньому, по-літньому, по-українськи, по-книжному, по-моєму, по-їх-ньому, по-нашому; прислівники, утворені від порядкових числівників за допомогою префікса по-: по-перше, по-друге, по-третє; прислівники, утворені від синонімічних або антонімічних слів: зроду-віку, видимо-невидимо, тишком-нишком, бііьш-менш, часто-густо, любо-дорого; прислівники, в яких повторюються слова або корені (без службових слів або із службовими словами між ними): довго-довго, ледве-ледве, давним-давно, навіки-віків, віч-на-віч, всього-на-всього, як-не-як, де-не-де, коли-не-коли, хоч-не-хоч. Запам'ятайте правопис прислівників: з давніх-давен, з діда-прадіда, без кінця-краю, на-гора, по-латині, десь-колись. |