ІППВ_Na_2013-2014_Rik. Білас Іван Григорович робоча програма
 Скачать 0.52 Mb.
|
|
ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1 Державно-правові та політико-правові вчення стародавнього періоду: порівняльний аналіз ТЕМА № 1. Предмет і метод історії політичних і правових вчень. Політичні та правові вчення у країнах Стародавнього Сходу (5 год.) Загальна характеристика релігійно-міфологічних уявлень прополітику, державу і право у країнах Стародавнього Сходу в ІІ–І тис.до н. е. Політична і правова думка у Стародавній Індії. Політико-пра-вові ідеї брахманізму і буддизму. Політична і правова теорія у трак-таті Каутільї “Архашастра” та “Законах Ману”. Політична і правова думка у Стародавньому Китаї. Вчення Кон-фуція про суспільство, державу і право. Принципи гуманності та ритуалу.Соціально-політичні та правові ідеї Мо-цзи. Вчення даосизму(Лао-цзи). Теорія політики і права легістів. ТЕМА № 2. Політичні та правові вчення у Стародавній Греції (7 год.) Загальна характеристика політико-правової ідеології у Стародавній Греції. Основні напрями ідеологічної боротьби і проблеми, щ були в центрі уваги цієї боротьби.Політичні та правові вчення раннього періоду (ІХ–VІ ст. дон. е.). Творчість Гомера, Гесіода, Солона, Піфагора та Геракліта. Період розквіту давньогрецької політико-правової думки (V–ІV ст. до н. е.). Демокрит про державу і право. Політичні та правові ідеї софістів. Праворозуміння софістів старших (Протагор, Горгій, Гіппій, Антіфон) і молодших (Тразімах, Каллікл, Лікофрон, Алкідам). Політичні та правові ідеї Сократа. Сократ про право і законність.Вчення Платона про державу і право, його філософська основа.Проекти ідеальної держави в діалогах “Держава” і “Закони”. Класи- фікація форм державного правління і причини їх замін. СтавленняПлатона до приватної власності.Вчення Аристотеля про суспільство, політику, державу і право.Філософська основа його вчення. Обґрунтування Аристотелем рабства і суспільної нерівності. Ставлення до власності. Вчення провиникнення держави. Критерії та класифікація Аристотелем формдержави. Причини державних переворотів і засоби їх подолання.Вчення про два види справедливості, про право природне і позитив-не. Вплив Аристотеля на подальший розвиток політичної і правової ідеології. Вчення Епікура про свободу, державу і право. Політична ідео-логія стоїцизму (Зенон, Хризіпп). Вчення Полібія про класифікаціюформ держави та їх кругообіг. ТЕМА № 3. Політичні та правові вчення у Стародавньому Римі (6 год.) Загальна характеристика основних напрямів політичної і правової думки у Стародавньому Римі. Вчення Цицерона про державу і право. Вплив на нього ідей давньогрецьких мислителів. Політичні та правові ідеї римських стоїків (Сенека, Епіктет,Марк Аврелій). Їх ставлення до свободи і рабства.Політико-правові ідеї римських юристів (Гай, Папініан, Павло,Ульпіан, Модестін). Римські юристи про природу і систему права,про право і справедливість, про право публічне і приватне. Політичні та правові ідеї раннього християнства. Еволюціяхристиянства з опозиційної релігії в державну, зміна його політико- правової сутності. Політико-правове вчення Аврелія Августина.Єресі. Боротьба з єресями римсько-католицької церкви. ТЕМА № 4. Політичні та правові вчення в Західній Європі в період виникнення і розвитку феодалізму (7 год.) Загальна характеристика політико-правової думки західноєвро-пейського середньовічного суспільства. Основні напрями політичноїборотьби. Політико-правова теорія Фоми Аквінського, його вчення пропоходження, сутність держави та елементи державної влади. Обґрунтування права народу нареволюцію. Фома Аквінський про закон ійого види. Захист католицизму. Послідовники Ф. Аквінського — неотомісти. Політичні та правові ідеї західноєвропейських середньовіковихєретичних рухів і селянських війн. Вираження інтересів середньовічного бюргерства в політико-правовому вченні Марсилія Падуанського. Влада духовна і світська,законодавча і виконавча. Народ як джерело державної влади. ТЕМА № 5. Політичні та правові вчення в Росії в період виникнення і розвитку феодалізму та утворення централізованої держави (6 год.) Ідеї незалежності держави і єдності слов’янських народів у літописах і пам’ятках Київської Русі.Основні напрями політичної і правової думки в період створення Російської централізованої держави. Політична концепція Філофея “Москва—третій Рим”. Політичні та правові ідеї “нестяжателів” і “іосифлян”. Обґрунтування необмеженого самодержавства І. С. Пересвєтовим. Політичні погляди А. М. Курбського. ТЕМА № 6. Політичні та правові вчення в Західній Європі на початку розкладу феодалізму (7 год.) Загальна характеристика політичної ідеології епохи Відродження. Формування буржуазної політико-правової ідеології. Вчення Н. Макіавеллі про державу і право. Макіавеллі про походження, сутність і форми держави, про завдання і засоби політики.Політичний ідеал Макіавеллі. “Макіавеллізм”.Політичні та правові ідеї Реформації: основні напрями. Політико-правові ідеї Мартіна Лютера, Томаса Мюнцера, Жана Кальвіна.Політико-правові ідеї ієзуїтів і тираноборців. Ла Боесі. Вчення Жана Бодена про державу і право. Боден про суверенітет державної влади і форми держави.Політико-правова ідеологія утопічного соціалізму. Ідеальний суспільний і державний лад в “Утопії” Томаса Мора і “Місті Сонця” Томазо Кампанелли. Загальне й особливе в їхніх державно-правових поглядах. ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2 Державно-правові та політико-правові вчення середньовічного періоду: порівняльний аналіз ТЕМА № 7. Політичні та правові вчення в Голландії та Англії в період ранніх буржуазних революцій (6 год.) Загальна характеристика політичної і правової ідеології в зазначений період. Характеристика теорії природного права. Політичні та правові вчення в Голландії у ХVІІ ст. Політико-правове вчення Гуго Гроція. Теорія природного права. Гроцій про походження держави, суверенітет державної влади та її носіях. Принципи міжнародних відносин.Вчення Бенедікта Спінози про державу і право. Особливості вчення Спінози про невідчужувані права громадян і межі дії державноївлади. Ставлення до форм держави. Основні напрями політичної і правової думки в період англійської революції ХVІІ ст.Політико-правове вчення Т. Гоббса. Особливості трактування природного становища і договірного походження держави. “Левіафан”.Погляди на сутність, завдання і форми держави, державний суверенітет. Гоббс про співвідношення особи і держави. Політичний ідеал Т. Гоббса. Політико-правова ідеологія індепендентів (незалежних). Джон Мільтон, Джеймс Гаррінгтон і Ольджерон Сідней. Їхні погляди на організацію державної влади. Захист буржуазно-демократичних прав ісвобод. Політико-правова ідеологія левеллерів (урівнювачів). Джон Лільберн про природні права людини і народний суверенітет. Погляди на організацію державної влади. Ідея розподілу владних повноважень між органами держави. Політичні та правові ідеї дігерів (копачів). Джерард Уінстенлі про шляхи перетворення політико-правового ладу. Обґрунтування класового компромісу в Англії в політико-правовому вченні Джона Локка. Локк про невіддільні права людини і межі дії державної влади. Ідея поділу влади. ТЕМА № 8. Політичні та правові вчення європейського Просвітництва (кінець ХVІІ — ХVІІІ ст.) (7 год.) Загальна характеристика політико-правової ідеології епохи Просвітництва, її еволюція.Вчення про природне право в Німеччині (Самуїл Пуфендорф, Христіан Томазій, Христіан Вольф).Політичні та правові вчення в Італії у ХVІІІ ст. (Джамбаттіста Віко, Чезаре Беккаріа). Основні напрями політичної і правової ідеології у Франції. Політико-правові погляди Вольтера. Вчення Шарля Луї Монтеск’є про державу і право. Монтеск’є про фактори, що визначають характер законодавства. Значення політичного фактора — форми правління. Поняття політичної свободи. Теорія розподілу влад Монтеск’є. Політико-правові ідеї французьких матеріалістів (Дені Дідро,Поль Анрі Гольбах, Клод Адріан Гельвецій). Політичне і правове вчення Ж. Ж. Руссо. Руссо про причини виникнення і розвитку суспільної нерівності. Теорія договірного походження держави. Обґрунтування ідеї народного суверенітету. Руссо про право. Поняття “загальної волі” і “волі всіх”. Соціально-політич- ний ідеал Ж. Ж. Руссо. Політико-правові ідеї утопічного соціалізму (Жан Мельє, Мореллі, Габріель Боно де Маблі, Гракх Бабеф). Основні напрями політико-правової думки в період Великої Французької революції. Політичні та правові ідеї конституціоналістів (Оноре де Мирабо, Емманюель Сієйєс), жирондистів (Жан Бріссо, Жан Антуан Кондорсе). Політико-правова ідеологія якобінців. Максиміліан Робесп’єр. Жан Поль Марат. Робесп’єр про революційний і конституційний уряд. Обґрунтування революційної диктатури і революційної законності. Політико-правові ідеї в Деклараціях прав людини і громадянина 1789 і 1793 рр. ТЕМА № 9. Політико-правова думка в Україні (кінець ХVІІ — ХVІІІ ст.) (6 год.) Роз’єднаність українських земель. Соціально-економічний розвиток і політичне становище українських земель у складі Росії. Ліквідація автономії України і Запорізької Січі. Просвітительство на Україні. Основні риси і напрями. Теорія просвіченого абсолютизму у працях Ф. Прокоповича. Просвітителі-демократи Г. С. Сковорода і Я. П. Козельський. Критика Г. Сковородою суспільно-політичних і соціальних порядків, феодального права і судочинства. Принцип “сродності” як основа побудови майбутнього суспільства. Суспільно-політичний ідеал і шляхи його досягнення. Особливість теорії природного права Я. Козельського. Теорія суспільної угоди. Республіканізм. Погляди в галузі міжнародного права. Політичні та правові ідеї в козацько-старшинських літописах. Автономістичні ідеї в Літопису Самовидця (70-ті роки ХVІІ ст.), Г. Грибянки (1710 р.), С. Величка (1720 р.). Обстоювання національно-державних прав українського народу у “Виводі прав України” П. Орлика — першої демократичної конституціїУкраїни. Політичні та правові ідеї Мазепи. Республікансько-автономістична ідея “Історії Русів” (на зламі ХVІІІ–ХІХ ст.). Вживання термінів “Русь” і “Малоросія”. Антикріпосницька ідея. ТЕМА № 10. Політичні та правові вчення у США в період боротьби за незалежність (7 год.) Загальна характеристика основних напрямів політичної і правової думки Політичні та правові погляди “федералістів” (Олександр Гамільтон, Джон Адамс, Джеймс Медісон). Ідеї конституціоналізму і федералізму. Ідеї розподілу влад. Політико-правові погляди Томаса Джефферсона, їх втілення в Декларації незалежності і Біллі про права. Ставлення Джефферсона до рабства. Обґрунтування правомірності народної революції. Політичні та правові ідеї радикальних демократів. Томас Пейн. Особливості його теорії природного права. Ставлення до рабства і революції. ТЕМА № 11. Політичні та правові вчення в Німеччині наприкінці ХVІІІ — на початку ХІХ ст. (6 год.) Загальна характеристика основних напрямів політичної та правової ідеології цього періоду. Історична школа права Г. Гуго, Ф. К. Савіньї, Г. Пухта та їх погляди на виникнення, розвиток і сутність права. Вчення Іммануїла Канта про державу і право. Зв’язок політичного і правового вчення з етикою. Категоричні імперативи І. Канта. Поняття права і держави. Особливості поглядів Канта на розподілвлад і класифікацію форм держави. Його суспільно-політичний ідеал і проект вічного миру. Політико-правова теорія І. Г. Фіхте. Проект держави у праці “Замкнута торгова держава”. Ідея відсутності уряду в майбутньому вдосконаленому суспільстві. Вчення Г. В. Ф. Гегеля про державу і право. “Філософія права”. Предмет і метод гегелівської філософії права. Розумні основи держави і права та їх дійсність. Поняття права і держави. Співвідношення громадянського суспільства і держави. Концепція розподілу і органічної єдності властей. Конституційна монархія. Гегель про міжнародне право, війну і мир, про природний стан у сфері міжнародни відносин. ТЕМА № 12. Політичні та правові вчення в Росії в ХVІІ–ХІХ ст. (7 год.) Основні напрями політичної і правової думки та їх розвиток. Обґрунтування “просвіщенного” абсолютизму у працях Ю. Крижанича, Ф. Прокоповича, В. М. Татищева та І. Т. Посошкова. Політико-правова програма дворянства. Особливості ідеологічного обґрунтування самодержавства і кріпосного ладу в “Наказі” Катерини ІІ. Модель обмеженої монархії М. М. Щербатова. Політико-правові ідеї російських і українських просвітителів ХVІІІ ст.: особливості та еволюція. Г. С. Сковорода. Вчення С. Ю. Десницького про державу і право. Десницький про природне право, походження, розвиток держави і права, організацію державної влади. Дворянський лібералізм першої половини ХІХ ст. Проекти державних перебудов М. М. Сперанського. Формування і розвиток ранньої революційної політико-правової ідеології в Росії. Політичні та правові ідеї О. М. Радищева. Політичні та правові ідеї декабристів. Проект перебудови державного і суспільного ладу в Росії у “Руській правді” П. І. Пестеля. Пестель про унітарний устрій держави і республіканську форму правління. Конституційні проекти М. М. Муравйова. Ідея федеративної конституційної монархії. Ідеї загальнослов’янської федерації у членів спілки “Об’єднані слов’яни”. Політико-правові ідеї слов’янофілів (О. С. Хом’яков, І. В. Кіреєвський) і західників (К. Д. Кавелін, Б. М. Чичерін). ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 3 Державно-правові та політико-правові вчення нового періоду: порівняльний аналіз ТЕМА № 13. Політичні та правові вчення в Західній Європі (перша половина ХІХ ст.) (5 год.) Загальна характеристика основних напрямів політико-правової ідеології. Основні риси політико-правової ідеології лібералізму першої половини ХІХ ст. Політико-правові погляди Б. Костана (Франція). Держава і свобода особи. Незалежність приватного життя від політичної влади. Розподіл і рівновага в системі влад. Особливе місце королівської влади. Політичні та правові ідеї І. Бентама (Англія). Утилітаризм І. Бентама. Критика теорії природного права і договірного походження держави. Бентам про форми держави і представницьку демократію. Політико-правове вчення ідеолога лібералізму Л. Штейна (Німеччина). Співвідношення держави і суспільства. Цілеспрямована еволюція держави як засіб запобігання революційному розкладу суспільства. “Надкласова” конституційна монархія в системі розподілу властей. Політичні та правові погляди представників утопічного соціалізму. Політико-правове вчення Сен-Сімона. Його концепція стадій розвитку суспільства та еволюції держави. Проект і принципи промислової системи суспільства. Політико-правове вчення Огюста Конта. Методологічні основи позитивізму. Три історичних типи світогляду і еволюція держави та права. Ідея суспільної солідарності як засіб запобігання революціям. Конт про суб’єктивне право як обов’язок і соціальну функцію. Погляди Ш. Фур’є на державу і право. Критика капіталістичного ладу, буржуазної держави і права. Концепція Фур’є про соціально-політичний розвиток суспільства. Фаланга як форма організації нового суспільства. Погляди Р. Оуена на державу і право. Оуен про виховання громадян і вдосконалення законодавства як засобів цивілізованої перебудови суспільства. Утопічний план політико-правової перебудови планети. Юридичний позитивізм. Дж. Остін (Англія), К. Бергбом і П. Лабанд (Німеччина), А. Есман (Франція). Критика теорії природного права. Заперечення пізнання сутності держави та права. “Юриспруденція понять”. Реальне право як сукупність норм, як закон. Співвідношення держави і права. Ідея правової держави. ТЕМА № 14. Політичні та правові вчення в Західній Європі у другій половині ХІХ ст. (7 год.) Загальна характеристика політичної і правової ідеології другої половини ХІХ ст. Соціологічний позитивізм. Р. Ієрінг (Німеччина), Г. Спенсер (Англія), Л. Гумплович (Австрія). Вчення Р. Ієрінга про державу і право. “Юриспруденція інтересів”. Право як юридично захищений інтерес. Ідея Ієрінга про боротьбу за право соціальних сил і про право як нестійкий компроміс у боротьбі інтересів. Взаємозумовленість держави і права. Політичне і правове вчення Г. Спенсера. Органічна теорія держави. Диференціація і спеціалізація функцій та органів держави у процесі її еволюції. Типи держави: примітивний (військовий) і вищий (індустріальний). Політичне і правове вчення Л. Гумпловича. Походження держави і права. Теорія насильства. Еволюція форм державної влади і особливості “сучасної культурної держави”. Дуалістична теорія держави Г. Еллінека. Соціологічний і юридичний методи пізнання держави. Концепція самообмеження, зв’язаності держави законодавством і міжнародним правом. Націоналізм, расизм і геополітика в політичних і правових вченнях А. Гобіно, Х. С. Чемберлена, Л. Вольтмана, Ф. Ратцеля Вчення Ф. Ніцше про державу і право. Концепція волі до влади. Держава як засіб культурної і соціальної еволюції. Держава і особа. Держава та історична перспектива. Елітарна концепція права. Аристократична інтерпретація природного права як права на нерівність і привілеї. Погляди Ніцше на війну і мир, на революцію як загрозу культурі. Неокантіанська політико-правова філософія Р. Штаммлера. Право як логічна першооснова господарства. Теорія “відродженого” природного права. Ідеї “органічної” солідарності класів і соціальних груп у працях Еміля Дюркгейма і Леона Буржуа. ТЕМА № 15. Політико-правові вчення революційних демократів Росії і України, революційних народників та анархістів (6 год.) Загальна характеристика політичної і правової ідеології рево- люційного демократизму. Політико-правове вчення О. І. Герцена. Критика кріпосного ладуі царського самодержавства. Критика буржуазного ладу в західноєвропейських країнах. Ідея переходу до соціалізму через селянську общину. Революційно-демократичні погляди В. Г. Белінського. Погляди М. Г. Чернишевського на державу і право. Чернишевський про походження і сутність держави і права. Боротьба із самодержавством. Критика буржуазної держави і права. Обґрунтування селянської революції. Погляди Чернишевського на роль держави і права при соціалізмі. Національні питання і проблема міжнародного права. Політичні і правові ідеї у програмних документах першої української політичної таємної організації 40-х років ХІХ ст. “Кирило-Мефодіївське товариство”. Ідея єдності слов’янських народів. Політичні та правові погляди Т. Г. Шевченка. Критика політичної системи експлуататорської держави. Революційний демократизм і суспільно-політичний ідеал. Політичні та правові погляди М. Драгоманова. Його конституціоналізм і феодалізм. Політичні та правові погляди І. Я. Франка. Критика існуючого ладу і його суспільно-політичний ідеал. Політичні і правові ідеї у творчості Лесі Українки. Політичні та правові вчення революційних народників 60– 70 років ХІХ ст. (П. М. Ткачов, П. Л. Лавров). Політичні і правові ідеї анархізму в Росії в кінці ХІХ — початку ХХ ст. (М. О. Бакунін, П. О. Кропоткін, Л. М. Толстой). М. О. Бакунін про походження, сутність і форми держави. Критика феодальних і капіталістичних держав і заперечення держави. Полеміка з марксистами. Ідея Сполучених Штатів Європи і всесвітньої федерації. Суперечності в політичній теорії М. Бакуніна. Заперечення будь-яких авторитетів і ідея “невидимої” диктатури таємної революційної організації. Анархістське тлумачення теорії природного права. Питання спадкового права. Анархістська теорія П. О. Кропоткіна. Цикли розвитку цивілізацій і держави. Роль права в походженні держави. Біосоціологічна концепція суспільства і держави. Ідеї федералізму. П. Кропоткін про співвідношення права, моралі та законодавства. Космічні, антропологічні та соціальні причини злочинності. Критика інституту смертної кари і системи кримінального покарання. Християнський анархізм “непротивлення” Л. М. Толстого. ТЕМА № 16. Комуно-соціалістичні погляди та вчення (5 год.) Історичні умови виникнення та розвитку марксистського вчення про державу і право в Західній Європі у другій половині ХІХ ст. Формування політичного світогляду К. Маркса і Ф. Енгельса. К. Маркс і Ф. Енгельс про історичний розвиток класового суспільства і держави. Питання держави і права у працях “Німецька ідеологія” і “Маніфест Комуністичної партії”. Марксизм про історичну роль соціалістичної держави і права та умови їх відмирання. Полеміка марксистів з анархістами (М. Штірнер, П. Ж. Прудон, М. О. Бакунін). Ф. Енгельс про форми походження держави та її основні ознаки. Питання про вплив державної і правової надбудови на економічний базис. Поширення ідей марксизму в робітничому русі в Західній Європі та Росії наприкінці ХІХ — початку ХХ ст. та їх різнобічне тлумачення (К. Каутський, Е. Бернштейн, А. Бебель, П. Лафарг, Г. В. Плеханов). Виникнення ленінізму. Вчення В. І. Леніна про історичний розвиток держави. Розвиток марксистської теорії соціалістичної революції і диктатури пролетаріату під час першої російської революції 1905–1907 рр. Ідея революційно-демократичної диктатури пролетаріату і селянства. Питання про співвідношення понять диктатури і демократії. Погляди на федерацію і майбутню долю держави. Критика проекту “автономізації”. В. І. Ленін про принципи соціалістичної законності. Еволюція політико-правової теорії марксизму в СРСР після В. І. Леніна: Н. І. Бухарін, Л. Д. Троцький, Й. В. Сталін. Ідеологічне маскування тоталітаризму і особистої влади. Концепція права як закону (А. Я. Вишинський). ТЕМА № 17. Сучасні політичні та правові вчення у країнах Європи і США у ХХ ст. (7 год.) Загальна характеристика основних напрямів політичної і правової думки ХХ ст. Політична і правова теорія солідаризму Леона Дюгі. Соціальна солідарність і історичний розвиток заперечення класових антагонізмів. Теорія соціальних функцій. Норма соціальної солідарності як основа права. Суб’єктивне право як обов’язок. Ідеї Л. Дюгі про синдикатський федералізм, децентралізацію політичної влади, політичний і правовий плюралізм. Нормативістська теорія права Ганса Кельзена. “Чиста” теорія права, її деідеологізація і незалежність від матеріальних факторів розвитку суспільства. Юриспруденція як наука про сферу належного. Ієрархія норм права за Кельзеном: основна норма, конституційні норми, загальні та індивідуальні норми. Поняття права. Держава як персоніфікація норм права. Форми державного правління. Поняття державного суверенітету і примат міжнародного права. Соціологічний напрям в юриспруденції. Школа “вільного права” Євгена Ерліха. Право як “живий порядок” відносин і “внутрішній порядок” людських союзів. Концепція вільного пошуку і застосування “живого права” судом. Гарвардська школа права Роско Паунда. Право як основний засі соціального контролю для узгодження і компромісу інтересів. Три аспекти права: система відносин, сукупність приписів, судовий і адміністративний процес. “Реалістична” теорія права у США (К. Ллевеллін, Д. Френк). Протиставлення “права в законі” (“паперового”) “реальному праву”. Право як результат рішень судової і адміністративної практики. Заперечення нормативного характеру права. Роль інтуїції і почуттів в обґрунтуванні судових рішень і судової правотворчості. Психологічна теорія права Леона Петражицького. В. Лунштед, А. Росс, К. Олівекрона та ін. Право як продукт правосвідомості та психіки. Правові поняття як “суб’єктивні переконання”. Заперечення нормативного характеру права. Теорії природного права: основні різновиди. Історія виникнення і розвитку теорії природного права. Неотомістська (теологічна) теорія природного права (А. Ауер, Ж. Марітен, Ж. Дабен, Лебаф і Хейс). Бог — першоджерело держав- ної влади і права. Природне право як “таємні глибини серця”, що пізнаються не розумом, а тільки за посередництвом істин християнського віровчення. Теорія “відродженого” природного права (у Франції — Жені та Сомбл, у Німеччині — неокантіанці Штаммлер, Коген, Ласк, в Італії —дель Веккіо, у Росії — Є. М. Трубецькой, В. М. Гессен, Б. О. Кістяківський; сучасні автори — Лон Фуллер, Артур Кауфман, Дж. Роулс та ін.). Право як оцінка дійсності з позиції уявлень про справедливість.Природне право як абсолютний критерій справедливості, що базується на “природі речей” і вимогах вищого розуму людини. Політико-правова ідеологія фашизму (Ж. А. Гобіно, К. Шмітт, А. Розенберг, С. Чемберлен, О. Шпенглер). Теорія історичного про-цесу як боротьби націй і рас за існування та самозбереження. “Національний соціалізм” і державний контроль за працею і капіталом. Кредо нацистів: “Ти — ніщо, твій народ — все!”. Право — воля фюрера як виразника волі народу. Правотворчий фактор — “дух нації”. Ідея “правової держави” націонал-соціалістів. Заперечення принципів рівності та демократії. Тоталітарна модель політичної системи. Політико-правова ідеологія неофашизму. Модернізація і “гуманізація” фашистських ідей. Політичні теорії держави. Теорія конвергенції (З. Бжезинський, Р. Арон, Дж. Гелбрейт, П. Сорокін та ін.). Теорія “плюралістичної демократії (Р. Дарендорф, М. Дюверже, Г. Ласкі та ін.). Теорія елітіталійських політологів В. Парето і Г. Моски. Технократичні концепції. “Революція менеджерів” Дж. Бернхема. Концепція влади і бюрократії (М. Вебер, Р. Міхельс, А. Бентлі та ін.). Політичні і правові ідеї соціал-демократичного руху. Соціалістичний інтернаціонал (1951 р.). Ідея “демократичного”, “гуманного” соціалізму, “народного капіталізму” (Г. Ласкі, Дж. Стречі, К. Реннер, Б. Піттерман та ін.). Політичні та правові ідеї лівого революціонаризму. Франкфуртська школа. Політичні ідеї “нових лівих” 1960–1970 рр. (Г. Маркузе, Ж. П. Сартр, Р. Мілс та ін.). СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ І СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||