реферат. Реферат (2). Бюджетне фінансування охорони здоровя сучасний стан і пріоритети розвитку
 Скачать 56 Kb.
|
|
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ СУМСьКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ Навчально-науковий інститут бізнесу, економіки та менеджменту КАФЕДРА ФІНАНСІВ І ПІДПРИЄМНИЦТВА РЕФЕРАТНА ТЕМУ: Бюджетне фінансування охорони здоров’я: сучасний стан і пріоритети розвитку спеціальності 072 «Фінанси, банківська справа та страхування» Студента (ки) Бєлої Катерини Юріївни (прізвище, ім’я, по батькові) групи ФСз-61с (шифр групи) Суми 2021 ПЛАКАТ 1 Актуальність теми кваліфікаційної роботи полягає в необхідності дослідження процесів використання бюджетних фінансових ресурсів в ході проведення державних закупівель медичних препаратів в зв’язку з кардинальними змінами в цій системі. Щороку за рахунок державного та місцевих бюджетів здійснюються десятки тисяч закупівель медичних товарів. Закупівлі, які здійснюються в Україні в межах місцевих бюджетів, є недостатньо ефективними через відсутність системної роботи з ринком, слабку професійну підготовку тендерних комітетів, відсутність можливості агрегації обсягів закупівель, що може сприяти зниженню вартості медичних товарів. З 2015 року Міністерство охорони здоров’я (МОЗ) України розпочало закупівлі лікарських засобів та медичних виробів із залученням спеціалізованих міжнародних організацій. Враховуючи позитивний досвід та практики, привнесені міжнародними спеціалізованими організаціями, Кабінетом Міністрів України була схвалена Концепція реформування закупівель лікарських засобів, одним із напрямів якої стало створення національної стратегічної закупівельної організації. Такою інституцією стало Державне підприємство «Медичні закупівлі України», 0яке було створено 23 жовтня 2018 року. Його основна ціль - забезпечити прозорі, якісні та ефективні закупівлі лікарських засобів та медичних виробів і стати центром закупівельної експертизи щодо медичних товарів. . Метою кваліфікаційної роботи є дослідження теоретичних і практичних аспектів підвищення ефективності використання бюджетних фінансових ресурсів при здійсненні державних закупівель медичних препаратів. Об’єктом дослідження є процес здійснення державних закупівель в сфері охорони здоров’я України. Предметом дослідження є фінансові відносини, що виникають в процесі здійснення державних закупівель медичних препаратів. Методами дослідження роботи є узагальнення, логічний, горизонтальний, вертикальний, метод відносних показників проведеному аналізі стану державних закупівель в Україні та визначенні стану використання бюджетних коштів при здійсненні державних закупівель медичних препаратів ПЛАКАТ 2 У першому розділі кваліфікаційної роботи проаналізовано поточну ситуацію закупівель у сфері охорони здоров’я. Номінальний ВВП України в 2020 році склав 4 трильйони 194,1 мільярда гривень, а з розрахунку на одну особу – 100,47 тисячі гривень, що означає набагато нижчі показники на душу населення, ніж навіть найнижчі значення в Європейському Союзі. Зважаючи на економічну кризу та військовий конфлікт, ситуація поки тільки погіршується. Таку ситуацію обумовлюють глибинні недоліки, накопичені у національній системі охорони здоров’я через відсутність модернізації, ігнорування потреб населення, невикористання сучасних світових тенденцій, неефективної роботи системи та високого рівня корупції. У 2020 році відбулись суттєві зміни, як на глобальному фармацевтичному ринку, так і на ринку України. Місцевий спалах COVID-19 в Китаї переріс у пандемію світового масштабу. Спостерігався тренд, що якщо раніше компанії планували виходити на нові ринки та виводити нові продукти, то ці плани були поставлені на паузу. ПЛАКАТ 3 Фармацевтичні виробники стикнулися з проблемами, що пов’язані з перебоями поставки Активний фармацептичний інгрідієнт, оскільки значна кількість виробників активних фармацевтичних інгредієнтів зосереджена в Китаї та Індії. Обмеженість виробництва виникла через карантинні заходи, спалахи зараження спостерігались серед працівників заводів. Логістичні проблеми з постачанням фармацевтичні виробники України вирішили частково за рахунок складських запасів. Однак час постачання був значно збільшений. Якщо до пандемії, українські виробники могли отримати замовлення в межах двох днів через авіасполучення, то під час карантину він збільшився до двох тижнів. Виробництво фармацевтичних виробів в Україні демонструвало зростання в грошовому вираженні. При цьому частка продукції, що експортується становила в 2020 році 13,1%. У другому розділі кваліфікаційної роботи окреслено стратегічні цілі щодо підвищення ефективності закупівель у сфері охорони здоров’я. Розумні централізовані закупівлі – це не нав’язані для отримання приватної вигоди чи політичних дивідендів а такі, де об’єднання обсягу і потреби предмета закупівлі дійсно доцільне для найбільш якісного та економічно виправданого задоволення суспільного інтересу. Саме за такою логікою був започаткований і розвивається цей сегмент публічних закупівель у країнах ЄС. Централізовані закупівлі можна розглядати не лише як інструмент скорочення державних витрат, а й продукування мультиплікаційної ефективності через зниження рівня корупції, Оскільки така розумна централізація закупівель приходить в Україну саме з Європейського Союзу. ПЛАКАТ 5 Історично закупівлі за державні кошти в Україна мали еволюцію розвитку, а саме державні замовники повинні були проводити закупівлі відповідно до Закону України «Про здійснення державних закупівель». Головним принципом здійснення таких закупівель полягав в поданні пропозицій конкурсних торгів у письмовій формі, так звані закупівлі «в конвертах». Даний закон не передбачав публічності та прозорості, атже доступ до таких закупівель був закритим. Наступним етапом розвитку закупівель лікарських засобів та медичних виробів стали закупівлі відповідно до угод що укладаються центральним органом виконавчої влади України, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, із спеціалізованими організаціями, які здійснюють закупівлі. А отже також публічності та відкритого доступу до процесу таких закупівель теж є закритим та не підлягає контролю та моніторингу ПЛАКАТ 5 Та вже починаючи з 2020 року закупівлю ліків почало проводити ДП «Медзакупівлі України». Також із 2020 року бюджетну програму «Забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру», де напрями громадського здоров’я було виведено в окрему бюджетну програму «Громадське здоров’я та заходи боротьби з епідеміями». Таким чином, для проведення закупівель до ДП «Медзакупівлі України» було доведено бюджет в обсязі 14,7 млрд грн. СЛАЙД 6 Підсумовуючи вищезазначене можна зробити висновок, що в результаті реформи охорони здоров’я на сучасному етапі закупівлі відбуваються за різними процедурами, а також з різними учасниками, в тому числі і із залученням міжнародних організацій. Ці заходи були спрямовані в першу чергу на підвищення ефективності використання коштів державного та місцевого бюджетів, які в Україні є базовими джерелами фінансування розвитку системи охорони здоров’я, враховуючи досить низький рівень розвитку добровільного медичного страхування та, відповідно наявності надійних страхових компаній, здатних забезпечити надання таких послуг. Придбання ліків може відбуватись за такими основними напрямами: через централізовані закупівлі; через включення вартості препаратів у вартість медичної послуги, а також через програму «Доступні ліки» шляхом процедури реімбурсації. Частка державних закупівель у ВВП країни суттєво коливається та за період з 2014 по 2021 роки зросла в два рази, але в 2019 році знизилась до 14,63 %. В сфері публічних закупівель протягом останніх років відбуваються досить значні зміни. Підставою для таких змін є кардинальна зміна законодавчої бази. Це в свою чергу призвело до покращення конкурентного середовища та зростання обсягу конкурентних процедур. Питома вага коштів, що виділяються з державного бюджету України на охорону здоров’я у ВВП країни коливається протягом 2015-2021 років та має найбільше значення в 2019 році, яке становить 6,63 %. Протягом аналізованого періоду заплановані обсяги формування видатків як бюджету так і видатків на охорону здоров’я жодного разу не були виконані повністю. Середнє значення виконання по обох показниках майже однакове і знаходиться на рівні 96 % як для бюджету так і для охорони здоров’я. Не зважаючи на поступове зростання загальної суми видатків, що виділяються за рахунок коштів бюджетів різних рівнів на придбання медичних препаратів та виробів, їх частка у ВВП України та у обсязі бюджетних коштів має негативну тенденцію щодо зменшення. На мою думку, майбутня система охорони здоров’я має базуватися на трьох засадничих принципах, котрі є фундаментальними і такими, що мають застосовуватися в усіх секторах охорони здоров’я, та мають бути відображеними на кожному наступному етапі реформи, а саме: орієнтованість на людей, яка означає, що (i) система охорони здоров’я насамперед має дослухатися до потреб людей (пацієнтів, працівників); (ii) якість та безпека послуг, їх здатність адаптуватися до вимог і викликів що будуть сформовані у результаті реформ; (iii) система охорони здоров’я складається з соціальних інституцій, робота котрих залежить від стосунків між різними учасниками системи, включаючи управлінців, постачальників і покупців послуг.Процвітання системи може бути досягнуте лише шляхом формування довіри, діалогу та взаємоповаги між цими учасниками, а ефективність роботи залежатиме від якості таких стосунків. орієнтованість на результат, яка означає, що: (i) результативність допомоги та/або профілактичних програм, фінансова захищеність пацієнтів, (ii) система повинна формувати атмосферу, де виконання будь-якої діяльності регулярно оцінюється за результатами та є підставою для покращення роботи; (iii) реформи, що передбачають залучення приватних надавачів послуг повинні пропонуватися тільки у тому випадку. Саме з цієї причини формування бази даних із інформацією про якість надання послуг, якої зараз бракує в Україні, має бути пріоритетом. орієнтованість на втілення, яка означає, що відмінна ідея – це лише півшляху. Необхідно також провести підготовчу роботу та здійснити ретельний моніторинг, котрий чітко відображає відповідальних осіб, часові межі та механізми підзвітності. Нові моделі фінансування послуг системи охорони здоров’я мають бути ефективними, зменшувати фінансові ризики, пов’язані з погіршенням здоров’я, та відкривати доступ до відповідних послуг. |