Редька Л.С_4М_1. Частина 1 Задача 8
 Скачать 30.07 Kb.
|
|
Частина 1 Задача 8 Хвора 33 років звернулася до терапевта зі скаргами на підвищену нервозність, необґрунтовану тривогу, емоційну напруженість і порушення сну. Свій стан хвора зв'язує з підвищеним навантаженням на роботі в останній місяць. В анамнезі: хронічний гепатит, хронічний холецистит. При об'єктивному обстеженні порушень з боку легень і серцево-судинної системи не виявлено. Хворій призначений діазепам у добовій дозі 10 мг. Через 2 тижні хвора знову звернулася до лікаря зі скаргами на появу галюцинацій, яскравих сновидінь, млявість і тремтіння пальців рук. Що привело до появи такої симптоматики? Запропонуйте план лікування цього пацієнта. До появи даної симптоматики призвела побічна дія діазепаму, який був призначений хворій. План лікування Щоб попередити синдром відміни необхідно поступово відміняти Діазепам, для усунення розвитку симптомів абстиненції Призначення трициклічних антидепресантів ( Амітриптилін 25 мг 3 рази на добу), оскільки вони ефективні при усіх тривожно-депресивних синдромах та порушеннях сну та можуть бути використаними для тривалого лікування та профілактики Призначення гепатопротекторних препаратів (Антраль 200мг 3 рази на добу) Виконання вправ для дихання Частина 2 Задача 8 Хворий 54 роки, госпіталізований зі скаргами на пекучий, стискаючий біль за грудиною, з іррадіацією в ліве плече, не купірується нітрогліцерином, наростаючу задишку. Об’єктивно: шкіра бліда, пульс – 112 за хвилину, ритмічний, слабкого наповнення. АТ 70/50 мм рт.ст., тони серця глухі. Дихання везикулярне. Живіт м’який, не болючий. ЕКГ: ритм синусовий, зниження вольтажу зубця R, різкий підйом ST над ізолінією та негативний Т у відведеннях І, ІІ, aVL, V1-4. Яке ускладнення виникло? Визначте план фармакотерапії. Вкажіть протипоказання, побічні дії та взаємодії запропонованих ліків. Кардіогенний шок План фармакотерапії Призначення анальгетиків (дозволяють купірувати больовий синдром) – Анапірон Призначення серцевих глікозидів (підвищують скоротливу діяльність міокарда, збільшує ударний об’єм серця) – Корглікон Призначення вазопресорів (збільшують коронарний і церебральний кровотік) – Мезатон Призначення інгібіторів АПФ (підвищують серцевий викид) – Лізиноприл 1. Анапірон: Протипоказання: тяжка гепатоцелюлярна недостатність Підвищена чутливість до парацетамолу Побічні дії: Загальні розлади та реакції у місцях введення Зростання рівня печінкових трансаміназ Артеріальна гіпотензія Тромбоцитопенія Лейкопенія Нейтропенія Кропив’янка Взаємодія: - Пробенецид - вдвічі знижує кліренс парацетамолу - Саліцилати - можуть збільшувати період напіввиведення парацетамолу з організму. - Індуктори мікросомального окиснювання - в печінці можуть спричиняти розвиток тяжкої інтоксикації навіть при невеликому передозуванні. 2. Корглікон Протипоказання: Підвищена чутливість до компонентів препарату, а також до інших серцевих глікозидів. Серцева недостатність при порушенні діастолічної функції гострий інфаркт міокарда атріовентрикулярна блокада різного ступеня Брадикардія екстрасистолія, синдром слабкості синусового вузла без імплантованого водія ритму нестабільна стенокардія синдром гіперчутливості каротидного синусу гострий міокардит аневризма грудного відділу аорти ізольований мітральний стеноз WPW синдром, гіперкальціємія Гіпокаліємія глікозидна інтоксикація. Побічні дії: порушення серцевого ритму за рахунок впливу на автоматизм і провідність, особливо при швидкому введенні нудота, блювання, діарея, сухість у роті, анорексія, дискомфорт і біль в епігастрії. сплутаність свідомості, біль і парестезія в кінцівках, апатія, слабкість, безсоння, запаморочення, головний біль, порушення сприймання кольорів, при тривалому застосуванні – випадання полів зору, зниження гостроти зору. висипання. алергічні реакції, включаючи кропив’янку, свербіж, анафілактичний шок. зміни у місці введення. Взаємодія: Одночасне застосування ефедрину гідрохлориду, адреналіну гідрохлориду або норадреналіну гідротартрату, а також селективних бета-адреноміметичних засобів із серцевими глікозидами може спричинити виникнення аритмії серця. При одночасному застосуванні антихолінестеразних препаратів із серцевими глікозидами брадикардія посилюється. При необхідності її можна усунути або послабити введенням атропіну сульфату. При виникненні гіпокаліємії внаслідок тривалого лікування глюкокортикостероїдами можливе збільшення небажаних ефектів серцевих глікозидів. При одночасному застосуванні діуретичних засобів із серцевими глікозидами дія останніх посилюється. Під впливом препаратів калію небажані ефекти серцевих глікозидів зменшуються. При лікуванні серцевими глікозидами парентеральне застосування препаратів кальцію небезпечне, оскільки кардіотоксичні ефекти посилюються. При одночасному застосуванні з інсуліном підвищується ризик глікозидної інтоксикації. Дія серцевих глікозидів під впливом кортикотропіну може посилюватися. Препарати кофеїну або теофіліну збільшують ризик порушення ритму серця. Не слід призначати натрію аденозинотрифосфат одночасно з серцевими глікозидами. При гіпервітамінозі, спричиненому ергокальциферолом, можливе посилення дії серцевих глікозидів, зумовлене розвитком гіперкальціємії. Комбінація фентанілу та серцевих глікозидів може стати причиною артеріальної гіпотензії. Мезатон Протипоказання: Гіперчутливість до компонентів препарату Усі види артеріальних гіпертензій Кардіосклероз фібриляція шлуночків артеріальна тромбоемболія атеросклероз хвороба Рейно метаболічний ацидоз гіперкапнія закритокутова глаукома тяжкий стеноз устя аорти гострий інфаркт міокарда Порфірія дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази цукровий діабет Одночасний прийом з інгібіторами МАО та протягом 14 діб після припинення їх застосування Пацієнти літнього віку Побічні дії: - напади стенокардії, брадикардія, підвищення або зниження артеріального тиску, тахікардія, шлуночкові аритмії, посилення серцебиття. - головний біль, дратівливість, руховий неспокій, запаморочення, відчуття жаху, занепокоєння, слабкість, блідість шкіри обличчя, тремор, судоми, крововилив у мозок. - нудота, блювання. - диспное. - шкірні висипання, свербіж. - біль в очах, гіперемія кон’юнктиви, алергічна реакція з боку повік, мідріаз. -порушення сечовипускання, затримка сечі. Взаємодія: Знижує гіпотензивний ефект діуретиків та гіпотензивних лікарських засобів. Нейролептики, похідні фенотіазину знижують гіпертензивний ефект препарату. Інгібітори МАО, посилюють пресорний ефект та аритмогенність Мезатону. b-адреноблокатори зменшують кардіостимулюючу активність препарату. Інгаляційні анестетики збільшують ризик виникнення тяжких передсердних та шлуночкових аритмій Ергометрин, ерготамін, метилергометрин, окситоцин, доксапрам збільшують вираженість вазоконстрикторного ефекту. Знижує антиангінальний ефект нітратів, які, у свою чергу, можуть знижувати пресорний ефект Застосування Мезатону під час пологів для корекції артеріальної гіпотензії на тлі застосування засобів, що стимулюють пологову діяльність (вазопресину, ерготаміну, ергометрину, метилергометрину), може спричинити стійке підвищення артеріального тиску у післяпологовому періоді. Ліноприл Протипоказання: Гіперчутливість до діючої або до допоміжних речовин препарату. Ангіоневротичний набряк в анамнезі, пов'язаний з попереднім лікуванням іншими інгібіторами АПФ. Спадковий або ідіопатичний ангіоневротичний набряк. Стеноз аорти або мітрального клапана або гіпертрофічна кардіоміопатія з порушенням гемодинаміки. Первинний гіперальдостеронізм. Стеноз ниркової артерії (білатеральний або однобічний). Кардіогенний шок. Стан із нестабільною гемодинамікою після гострого інфаркту міокарда. Застосування пацієнтам, які перебувають на гемодіалізі з використанням високопроточних мембран (наприклад AN 69). Рівень креатиніну в сироватці крові > 220 мкмоль/л. Період вагітності або жінки, які планують завагітніти (див. розділ «Застосування у період вагітності або годування груддю»). Побічні дії: пригнічення діяльності кісткового мозку, анемія, тромбоцитопенія, лейкопенія, нейтропенія, агранулоцитоз, гемолітична анемія, лімфаденопатія. аутоімунне захворювання, ангіоедема. синдром неадекватної секреції антидіуретичного гормону. гіпоглікемія. запаморочення, головний біль, парестезія, вертиго, розлад смаку, непритомність. зміна настрою, порушення сну, сплутаність свідомості, депресія. прискорене серцебиття; тахікардія; інфаркт міокарда можливий як. кашель, запалення слизової оболонки носа, бронхоспазм, синусит, алергічний альвеоліт, еозинофільна пневмонія. блювання, діарея, нудота, біль у ділянці живота, диспепсія, сухість у роті, панкреатит, інтестинальний ангіоневротичний набряк. висип, свербіж, гіперчутливість/ангіоневротичний набряк порушення функції нирок, уремія, гостра ниркова недостатність, олігурія/анурія. імпотенція, гінекомастія. біль у грудях, стомлюваність, астенія. Взаємодія: Супутній прийом калійзберігаючих калію і калійвмісних замінників солі вимагає обережності. Гіперкаліємія в деяких випадках може призвести до порушення функцій нирок Одночасний прийом сечогінних засобів з лізиноприлом, як правило, чинить гіпотензивну дію. Прийом супутніх антигіпертензивних препаратів може посилювати антигіпертензивний ефект Лізиноприлу. Одночасний прийом нітрогліцерину та інших нітратів або інших судинорозширювальних засобів може додатково знижувати артеріальний тиск. Нестероїдні протизапальні препарати можуть зменшувати гіпотензивний ефект інгібіторів АПФ Ацетилсаліцилова кислота, тромболітичні препарати, β-блокатори, нітрати Лізиноприл можна застосовувати одночасно з ацетилсаліциловою кислотою (у кардіологічних дозах), тромболітичними препаратами, β-блокаторами та/або нітратами під наглядом лікаря. Інгібітори АПФ можуть знижувати екскрецію літію, що може супроводжуватися підвищенням токсичності. Одночасний прийом протидіабетичних засобів з інгібіторами АПФ може посилювати гіпоглікемічний ефект інсуліну та сульфонілсечовини, що підвищує ризик розвитку симптоматичної гіпоглікемії. Симпатоміметики можуть знижувати гіпотензивний ефект інгібіторів АПФ. Одночасний прийом трициклічних антидепресантів, нейролептичних засобів або анестезуючих засобів може посилювати гіпотензивний ефект Лізиноприлу. Лізиноприл слід з обережністю призначати хворим із гострим інфарктом міокарда протягом 6-12 годин після застосування стрептокінази (ризик розвитку артеріальної гіпотензії). Одночасне застосування лізиноприлу з наркотичними засобами, анестетиками, алкогольними напоями та снодійними препаратами спричиняє посилення гіпотензивного ефекту. Частина 3 Сучасна класифікація гіполіпідемічних лікарських засобів За переважним впливом на рівень холестерину і тригліцеридів в плазмі крові гіполіпідемічні засоби поділяються на: I. Засоби, що переважно знижують рівень холестерин (ЛПНЩ) 1. Статини (інгібітори синтезу холестерину) – ловастатин, симвастатин, флувастатин, правастатин, аторвастатин, розувастатин; 2. Інгібітори абсорбції холестерину з кишечнику (езетиміб). 3. Секвестранти жовчних кислот (сприяють виведенню жовчних кислот і холнстерину) – холестирамін, колестипол. II. Засоби, що переважно знижують рівень тригліцеридів (ЛПДНЩ) – фібрати (фенофібрат, гемфіброзил, трайкор) III. Засоби, що знижують рівень холестерину і тригліцеридів (ЛПДНЩ) (кислота нікотинова). |