Главная страница
Навигация по странице:

  • Контактні методи променевої терапії. Варіант №1. 1. Що не передбачає радикальна променева терапія

  • 7. В які строки після променевої терапії не можливий розвиток променевого ураження лімфатичних судин і вузлів (слоновість)

  • 9. Які патологічні зміни відносять до ранніх променевих уражень шкіри

  • Контактні методи променевої терапії. Варіант №2. 1. Що не передбачає симптоматична променева терапія

  • 6. Які місцеві променеві ураження належать до ранніх

  • Контактні методи променевої терапії. Варіант №3. 1. Що не передбачає паліативна променева терапія

  • 4. Що неє основною ознакою при виборі сумарної осередкової дози

  • 5. Що не відноситься до способів опромінення

  • Матеріали для самоконтролю: А.

  • радіологі. Далекодистанційна до дистанційного рухомого методу опромінення відносяться


    Скачать 31.45 Kb.
    НазваниеДалекодистанційна до дистанційного рухомого методу опромінення відносяться
    Анкоррадіологі.docx
    Дата08.12.2017
    Размер31.45 Kb.
    Формат файлаdocx
    Имя файларадіологі.docx
    ТипДокументы
    #10783

    ДАЛЕКОДИСТАНЦІЙНА

    1. До дистанційного рухомого методу опромінення відносяться:

      1. дотичне;

      2. багатопольне;

      3. аплікаційне;

      4. ротаційне;

      5. секторне;

      6. конвергентне.

    2. Які з перерахованих іонізуючих випромінювань використовують для дистанційної променевої терапії:

      1. ;

      2. ;

      3. ;

      4. Rо;

      5. Гальмівне випромінення високої енергії.

    3. Для корекції дозного поля в тканинах використовують додаткові пристосування:

      1. тканиноеквівалентні болюси;

      2. свинцеві клиноподібні фільтри;

      3. діафрагму;

      4. радіаційну головку;

      5. затвір з вольфраму.

    4. При опроміненні об”єктів неправильної форми для корекції шкірного поля застосовують:

      1. коліматор;

      2. дискримінатор;

      3. свинцеві екрануючі блоки;

      4. вольфрамові екрануючі блоки;

      5. решітчатий фільтр.

    5. Що дозволяє зменшити шкірну реакцію при дистанційному опрміненні:

      1. екрануючі блоки;

      2. решітчатий фільтр;

      3. болюси;

      4. растри.

    6. Яка перевага нейтроно-терапії дозволяє використовувати її для лікування високорадіорезистентних пухлин і рецидивів після променевої терапії:

      1. відсутність електричного заряду у часток;

      2. відсутність “кисневого ефекту”;

      3. висока ЛПЕ.

    7. При далекодистанційній променевій терапії ВДП (відстань джерело-поверхня) складає:

      1. 1-50 см;

      2. 30 см - 1,5-4 м;

      3. 1,5см - 1,5 м.

    8. Близькодистанційна променева терапія здійснюється при ВДП рівному:

      1. 5-50 см;

      2. 10-30 см;

      3. 1,5-30 см.

    9. Пік Брегга в кінці пробігу в тканинах утворюють:

      1. протони;

      2. -випромінювання;

      3. Ro- випромінювання;

      4. прискорені тяжкі іони;

      5. - випромінювання.

      6. .

    10. Толерантність шкіри при фракціонованому -опроміненні (утворення ерітеми) рівна:

      1. 10-20 Гр;

      2. 20-25 Гр;

      3. 30-35 Гр.

    11. Основним джерелом в далекодистанційній -терапії є ізотоп:

      1. Со-60;

      2. I-131;

      3. Au-198;

      4. Cs-137.

    12. При якому дистанційному рухомому опроміненні інтегральна доза в тілі хворого є найменшою:

      1. ротаційному;

      2. маятниковому;

      3. дотичному;

      4. конвергентному.


    КОНТАКТНА

    Контактні методи променевої терапії. Варіант №1.


    1. Що не передбачає радикальна променева терапія?

    а) збільшення тривалості життя хворого і покращення його стану;

    б) вплив на шляхи можливого метастазування;

    в) затримку росту пухлини та її розповсюдження;

    г) зняти важкі клінічні симптоми, які зумовлені формою та локалізацією пухлини;

    д) повне знищення елементів пухлини в первинному вогнищі.
    2. Поєднана променева терапія не включає в лікувальний комплекс:

    а) дистанційного і внутрішньопорожнинного методів;

    б) променева терапія і хірургічне втручання;

    в) променева терапія і хіміотерапія, або гормонотерапія.
    3. Контактна променева терапія представлена такими способами променевого впливу:

    а) внутрішньотканинна;

    б) поєднана;

    в) динамічна;

    г) аплікаційна;

    д) внутрішньопорожнинна.
    4. Дайте визначення поняттю загальні променеві реакції:

    а) це сукупність змін загального і місцевого характеру, які виникають в організмі при дії іонізуючого випромінювання і вимагають спеціального лікування;

    б) це сукупність патологічних змін, які розвиваються внаслідок променевих уражень;

    в) це сукупність змін загального і місцевого характеру, які виникають в організмі при дії іонізуючого випромінювання і характеризуються зворотністю процесу.

    5. Одномоментне опромінення пухлин обмежене внаслідок:

    а) значною загальною реакцією організму;

    б) коштовності даного способу;

    в) небезпеки місцевих променевих уражень;

    г) підвищення температури хворого;

    д) відсутності загибелі всіх пухлинних клітин.

    6. Методом аплікаційної бета-терапії можна лікувати пухлини, які локалізуються на поверхні шкіри чи слизових з інфільтрацією прилягаючих тканин на глибину не більше:

    а) 1-2 мм; б) 2,5-3 мм; в) 3,1-3,5 мм.

    7. В які строки після променевої терапії не можливий розвиток променевого ураження лімфатичних судин і вузлів (слоновість)?

    а) через 1 рік;

    б) через 2 роки;

    в) через 3 роки;

    г) через 5 років.
    8. Які джерела випромінювання використовуються при внутрішньотканинній променевій терапії:

    а) закриті; б) відкриті;

    в) рентгенівські.

    9. Які патологічні зміни відносять до ранніх променевих уражень шкіри?

    а) випадіння волосся в зоні опромінення;

    б) ерітема;

    в) сухий епідерміт;

    г) вологий епідерміт;

    д) бульозний набряк і рання променева виразка.
    10. При контактній променевій терапії ВДО (відстань джерело-осередок) не перевищує:
    а) 1 см; б) 0,5-3 см; в) 5 см; г) 7,5 см.
    11. Для внутрішньотканинної g - терапії використовують:

    а) закриті радіоактивні препарати;

    б) відкриті радіоактивні препарати.
    12. Яка властивість радіоактивного ізотопу застосовується при методі вибіркового накопичення:
    а) добра розчинність;

    б) специфічна органотропність;

    в) невеликий період напіввиведення
    Контактні методи променевої терапії. Варіант №2.


    1. Що не передбачає симптоматична променева терапія?

    А) повне знищення елементів пухлини в первинному вогнищі;

    Б) вплив на шляхи можливого метастазування;

    В) затримку росту пухлини та її розповсюдження;

    Г) зняти важкі клінічні симптоми, які зумовлені формою та локалізацією пухлини;

    Д) збільшення тривалості життя хворого і покращення його стану.
    2. Комбінована променева терапія не включає в лікувальний комплекс:

    а) дистанційного і внутрішньопорожнинного методів;

    б) променева терапія і хірургічне втручання;

    в) променева терапія і хіміотерапія, або гормонотерапія.

    3. Гама-терапія аплікаційним методом джерелами низької активності доцільна при поверхнево розташованихпухлинах з інфільтрацією тканини на глибину не більше:

    а) 0,5-0,9 см;

    б) 1,0-1,5 см;

    в) 1,6-2,1 см;

    д) 2,1- 2,5 см.
    4. Нижня межа сумарної осередкової дози не визначається:

    а) толерантністю навколишніх тканин;

    б) загальним станом хворого;

    в) радіочутливістю пухлини.
    5. При безперервному опроміненні оптимальним співвідношенням вважають дозу:

    а) 80-100 Гр на протязі 4-5 діб;

    б) 30-40 Гр на протязі 10-12 діб;

    в) 50-80 Гр на протязі 6-8 діб.


    6. Які місцеві променеві ураження належать до ранніх?

    а) які розвиваються у процесі променевої терапії;

    б) які розвиваються у процесі променевої терапії або в строки від 3-х днів до 3-х тижнів після закінчення променевого лікування;

    в) які розвиваються у строки від 3-х днів до 3-х місяців після закінчення променевого лікування процесі променевої терапії;

    г) які розвиваються у процесі променевої терапії або в найближчі 3 місяці після закінчення променевого лікування.
    7. Провідна роль в розвитку пізніх променевих уражень належить кровоносній та лімфатичній системі, ваша тактика в виборі ефективного методу лікування:

    а) дієтотерапія;

    б) радіопротектори;

    в) радіосенсибілізатори;

    г) нормалізація тканинної мікроциркуляції в зоні променевого ураження .
    8. Режим хворих, які отримують внутрішньотканинну променеву терапію:

    а) загальний; б) ліжковий; в) обмежений „активною” палатою;
    9. Внутрішньотканинна γ-терапія показана при поверхнево локалізованих пухлинах, розмір яких не перевищує:

    а) 2 см; б) 4 см; в) 5 см; г) 7 см.


    1. Аплікаційна b-терапія застосовується для лікування

    а) гіперкеротозу;

    б) злоякісної пухлини рогівки та кон’юнктиви ока;

    в) раку губи; г) раку шкіри.


    1. Для внутрішньопорожнинної g-терапії застосовуються наступні радіотерапевтичні препарати:
      а) закриті; б) відкриті.




    1. При якому методі опромінення вище відношення інтегральної дози в пухлині до інтегральної дози в усьому організмі хворого:

    а) при дистанційній g-терапії;

    б) при внутрішньотканинній b-терапії з колоідним розчиномм ітрію-90;

    в) при внутрішньотканинній g-терапії з введенням в пухлину голок, заряджених Со-60.

    Контактні методи променевої терапії. Варіант №3.


    1. Що не передбачає паліативна променева терапія?

    а) повне знищення елементів пухлини в первинному вогнищі;

    б) вплив на шляхи можливого метастазування;

    в) затримку росту пухлини та її розповсюдження;

    г) зняти важкі клінічні симптоми, які зумовлені формою та локалізацією пухлини;

    д) збільшення тривалості життя хворого і покращення його стану.

    2. Комбінована променева терапія включає лікувальний комплекс із:

    а) дистанційного і внутрішньопорожнинного методів;

    б) променева терапія і хірургічне втручання;

    в) променева терапія і хіміотерапія, або гормонотерапія.

    3. В залежності відстані від джерела випромінювання до поверхні тіла (ВДП) розрізняють променеву терапію :

    а) дистанційну;

    б) радикальну;

    в) комбіновану;

    г) контактну;

    д) внутрішньопорожнинну.

    4. Що неє основною ознакою при виборі сумарної осередкової дози?

    а) стан джерела випромінювання;

    б) особливості росту пухлини;

    в) толерантність сусідніх тканин;

    г) загальний стан хворого;

    д) гістологічну структуру пухлини.

    5. Що не відноситься до способів опромінення?

    а) одномоментне;

    б) дистанційне;

    в) дробне;

    г) безперервне;

    д) паліативне.

    6. Які зміни зі сторони крові не характерні для загальної променевої реакції?

    а) анемія;

    б) зменшення кількості нейтрофілів;

    в) лімфоцитопенія;

    г) прискорення ШОЕ;

    д) еозинфілія.
    7. В пізні строки після променевої терапії (зовнішнє опромінення) відповідно колишнім полям опромінення не спотерігається:

    а) ексудативний радіодерматит;

    б) атрофія епідермісу;

    в) стійка епіляція;

    г) сухий радіодерматит;

    д) променевий фіброз.
    8. При внутрішньотканинній променевій терапії використовується опромінення:

    а) безперервне; б) фракційне; в) одномоментне.
    9.Внутрішньопорожнинна променева терапія може проводитись:

    а) тільки закритими джерелами випромінювання;

    б) відкритими джерелами випромінювання;

    в) закритими і відкритими джерелами випромінювання;

    г) відкритими джерелами випромінювання не проводиться.


    1. Аплікаційна g-терапія, як самостійний метод, застосовується в тому випадку, якщо розмір пухлини не перевищує:
      а) 1 см; б) 1,5-2 см; в) 2,5 см; г) 0,5 см.




    1. Безперервне опромінення можна забезпечити за допомогою наступних методів променевої терапії:
      а) аплікаційного; б) близькодистанційного;

    в) далекодистанційного; г) внутрішньопорожниногой;

    д) радіохирургичного; е) інкорпорованого.


    1. Режим хворих, що отримують контактну променеву терапію:

    а) загальний; б) амбулаторний;

    в) обмежений в межах спеціальної “активної” палати.
    Зміст теми:

    На занятті Ви отримаєте завдання по променевому лікуванню пухлинних захворювань. Ви повинні будете визначити:

    1. Оптимальний метод променевого лікування.

    2. Анатомо-топографічне знаходження місця опромінення.

    3. Покази та протипокази для проведення променевої терапії.

    4. Визначити сумарну та вогнищеву дозу.

    5. Вибрати оптимальні ритми опромінення.

    6. Передбачити можливі загальні і місцеві реакції та ускладненя.

    Матеріали для самоконтролю:

    А. Завдання для самоконтролю (таблиці, схеми, малюнки, графіки):

    1.

    2.



    Б. Задачі для самоконтролю:

    Згадайте, зі скількох періодів складається структура курсу променевої терапії? Виберіть правильну відповідь.

    A. 2.

    B. 3.

    C. 5.

    D. 4.

    E. 1.
    Правильна відповідь -В.

    1. До контактніх методів променевої терапії з нижчеперерахованих відносяться:
      а) далекодистанційна рентгенотерапія; б) близькодистанційна Rо-терапія; в) аплікаційна г) телегамматерапія; д) радіохирургічний; е) внутрішньопорожнинний.


    написать администратору сайта