АЛГОРИТМ ВИЗНАЧЕННЯ ТИПУ СКЛАДНИХ СЛІВ (НА МАТЕРІАЛІ СУЧАСНОГО А. Денис Дмитрошкін Хмельницький національний університет, Україна алгоритм визначення типу складних слів (на матеріалі сучасного американського спортивного дискурсу)

• Название: Денис Дмитрошкін Хмельницький національний університет, Україна алгоритм визначення типу складних слів (на матеріалі сучасного американського спортивного дискурсу)
• Дата: 06.12.2020
• Размер: 178 Kb.
• Имя файла: АЛГОРИТМ ВИЗНАЧЕННЯ ТИПУ СКЛАДНИХ СЛІВ (НА МАТЕРІАЛІ СУЧАСНОГО А.doc
• Тип: Документы; #157641

Денис Дмитрошкін

Хмельницький національний університет, Україна

АЛГОРИТМ ВИЗНАЧЕННЯ ТИПУ СКЛАДНИХ СЛІВ (НА МАТЕРІАЛІ СУЧАСНОГО АМЕРИКАНСЬКОГО СПОРТИВНОГО ДИСКУРСУ)

Словоскладання вирізняється значною кількістю досліджень продуктивних процесів утворення нових слів, зокрема в англійській мові (П. М. Каращук, Д. І. Квеселевич, О. Д. Мєшков, Л. Ф. Омельченко, H. Marchand та ін.). Розвиток словоскладання простежується в напрямі збільшення діапазону реалізації його можливостей за рахунок розширення рамок нормативності та стандартності. Зростає роль комплексних способів породження інновацій, що свідчить про ускладнення когнітивних та ономасіологічних процесів (Ю. А. Зацний). В останні десятиріччя нові завдання та проблеми, а також шляхи їх вирішення привнесла  когнітивна наука (В. І. Герасимов, В. З. Дем'янков, В. В. Петров, R. W. Langacker та ін.), під впливом якої особливо інтенсивно проходить становлення нової парадигми знань у розвитку словотворення (М. Н. Башкуєва, Н. В. Квартич, О. С. Кубрякова, М. М. Полюжин та ін.). Велике значення для вивчення композитології має дослідження дискурсу (В. А. Самохіна, С.А. Швачко, І.С. Шевченко та ін.) та оказіоналізмів (Л.М. Дембовська, А. В. Ребрій, та ін.)

В англійській мові основоскладання здійснюється двома або більше вільними морфемами, які поєднуються для утворення нового слова, яке у мовленні функціонує як незалежна лексична єдність (baseline). Але основоскладання є також процесом, при якому дві або більше вільні морфеми утворюють слово, яке позначає дещо нове і завершене, або ж є утворенням, яке позначає вже відомі концепти і являє собою своєрідні компресиви, семантичні конденсати, словосполучення, фразеологічні одиниці, цілі речення. Також можна зустріти формальні характеристики для визначення типу архітектоніки лексеми, що визначається останнім дериваційним актом складання чи афіксації.¹

Процеси основоскладання співвідносяться з тенденціями до номіналізації, графічної єдності і поєднання багатослівних найменувань, а також з універсальною тенденцією мови до економії мовленнєвого матеріалу (за одним словом в системі мови може бути закріплений цілий ряд похідних значень), чим і викликана поява вeликої кількості складних слів (“композитний вибух”).² Він проявляється в функціональних сферах, зокрема в розмовному варіанті мови, газетно-публіцистичному, професійному, в мовленні спортивних коментаторів.

Оновлення і поповнення лексичного інвентарю мови за рахунок активного виникнення структурно-складних одиниць спортивної терміносистеми різної лексико-десигнативної приналежності зумовлені суспільною значимістю денотата, вимогами комунікації.³

Компонентами складного слова є дві (або більше) кореневі морфеми, наприклад shotclock. За принципом складових частин зазвичай розрізняють складні слова і фразові дериватори (big-hitting). У сфері вивчення складних слів використовується принцип дихотомічного членування структури лексичної одиниці за безпосередніми складовими, отже, композитна номінація deepzonedefenseman не складається, скажімо, з трьох компонентів deep, zone i defenseman, і не з компонентів deep і zonedefenseman, а складається з чотирьох компонентів deep +zone (фраза), defense і man. Аналогічно з цим, композит downhill-shooter складається з референтних компонентів down + hill і shooter, а не з, наприклад, down і hill-shooter.⁴

Нерідко в архітектоніці композитів актуалізується більш конкретне значення кореневої основи корелятивної фрази етимону. Так, наприклад, top-shelf позначає удар під поперечку воріт і є більш уточненим, ніж фраза topshelf, яка позначає будь-який верхній ярус або полицю. Іноді, компонент складного слова нагадує флексійну форму, яку не можливо використати у фразі. Літери [-z, -s], які приєднуються до першого компоненту (linesman) присвійний ад’єктивний суфікс, присвійні прикметники типу line’s не використовуються таким чином у фразах.

В більшості синтетичних мов відношення між компонентами складного слова не отримали достатньо повного висвітлення в лінгвістичних дослідженнях. В англійській мові, що належить до мов аналітичного типу, окрім композитів-біномів, також спостерігається утворення багатокомпонентних композитних голофрастичних конструкцій (полікомпонентні лексичні одиниці, утворені за рахунок злиття речення в єдиний вираз, часто зі зміною граматичного значення), представлених переважно в оказіональній сфері, наприклад іnside-the-park homerun. Даний розподіл можна застосувати і до складних лексичних одиниць американського спортивного дискурсу. Для англійської мови характерним є широке використання розгалуженої системи словотвірних засобів, тенденція до вираження будь-якої думки, наскільки складною вона не була б, на думку носіїв мови, має набагато більші змістовні експресивні можливості, ніж словосполучення.⁵

1. 
    Композити поєднують стислість та семантичну насиченість, тому перевага надається компресивній конструкції, що виражається складним словом, у чому виявляється важлива тенденція мови – економія мовних засобів та зусиль.⁶
   

В англістиці загальноприйнято розрізняти чотири типи складних слів: ендоцентричні, екзоцентричні (бахуврихі), копулативні (дванда), аппозиційні. Ендоцентричні складні слова мають ядерний конституент, що визначає семантичну структуру композиту (linechnage). В екзоцентричних складних словах відсутній ядерний конституент, а їх загальне значення не є сумою значень його компонентів (meatball). Копулативні складні слова – це слова, із двома семантичними ядерними конституантами (coach-manager). Аппозиційні складні слова мають дві протилежних ознаки, які класифікують складне слово (bittersweet).⁷

2. 
    І. В. Арнольд звертає увагу на три критерії визначення складних слів, запропонованих Юджином Найдою, а саме: фонологічний, морфологічний, синтактичний, і одночасно з цим вважає помилковим відкидання графічного критерію. Розбіжності у написанні одного і того ж слова можуть виникати як у різних авторів, так і в одного і того ж автора. Так, наприклад, слово headhunter може писатись разом і через дефіс.⁸ У складних словах англійської мови сильний наголос зазвичай падає на перший компонент.⁹ Багато вчених вважають фактор наголосу основним. Зокрема, І. В. Арнольд розглядає складні утворення як частини мови, і виділяє три основні: іменник, прикметник, дієслово.¹⁰
   
3. 
    Серед складних екзоцентричних іменників найбільш продуктивними і численними є деривати від дієслів з постпозитивами, рідше прислівниками, наприклад blackout, lockout, breakdown.¹¹ Сюди відносяться переважно безособові девербальні іменники, що позначають дію або особливий стан, наприклад drawback, frame-up, knockout [Error: Reference source not found]. Особливу групу становлять особові іменники з дещо принизливим значенням, наприкладstart-back, ditch-pig. Група слів бахуврихі теж відноситься до екзоцентричних складних слів. Субстантивні та ад’єктивні бахуврихі є посесивними екзоцентричними утвореннями, в яких людина, тварина або певна річ метонімічно наділені відповідними якостями, наприклад fireballer – пітчер, що виконує надзвичайно сильні подачі. Формулою складних слів бахуврихі є основа прикметника/іменника + основа іменника.¹²
   

Складні прикметники утворені переважно іменником і прикметником, а в їх основі закладено певні відношення. Наприклад, empty-netgoal – goalinanemptynet. Іноді складні прикметники утворені основами двох прикметників, наприклад redhot. В таких складних прикметниках перший компонент виражає ступінь або відтінок другого.¹³ Таке ж відношення спостерігається і в адитивних складних словах, типу bitter-sweet. Складні прикметники також можуть складатися з іменника і дієприкметника І, наприклад goal-scoring. Значну групу складних прикметників становлять композити з дієприкметником ІІ, наприклад hand-caught. Семантичні відношення, закладені в слова даного типу подібні: hand-caught – caught by hands, league-directed – directed by league, safety-stopped – stopped by safety.¹⁴

Багато питань залишаються невирішеними стосовно складних дієслів. Багато з них утворені непродуктивними шляхами. Так, наприклад, слова типу stand-up можна розглядати як складні слова і деривати, а їх природа залишає багато питань. Дієслова tored-shirt і to sidestep відрізняються, адже вони показують різні відношення до решти вокабуляру.

Різноманіття класифікацій складних слів пояснюється великою кількістю типів складних слів. Складні слова можна класифікувати за типом складання і зв’язним компонентом, за кількістю основ, відповідно до частини мови, до якої належить композит, за структурною будовою. Ми пропонуємо поділ всіх структурно-складних слів на ендоцентричні та екзоцентричні із підгрупою бахуврихі.

4. 
    Одним із найбільш продуктивних суфіксів для утворення складних слів є суфікс –er, наприкладhigh-flier. Також, поширеним є основоскладання з використанням суфікса – ed, наприкладshorthanded, та суфікса – ed, наприклад game-winning.¹⁵
   

Хоча загально прийнято вважати, що складне слово утворюється принаймні двома кореневими основами, це твердження не завжди є коректним, воно є порівняно дієвим для загального процесу основоскладання. Відкидаючи рекурсивні складні слова (що складаються з трьої та більше основ, наприклад future-hall-of-famer), є принаймні два випадки, коли вищезгадане визначення є помилковим: а) в так званих неокласичних складних словах, а саме запозичені складні лексичні утворення типуastroturf (штучний газон для футбольного поля) і wrestlingticide (щось, що підсилює інтерес до врестлінгу), у яких один або обидва складові компоненти мають грецьке або латинське походження (astro в першому прикладі і –cide в другому) і б) у фразових складних словах типу line-up, pick-off, pinch-in.¹⁶

Численні класифікації складних слів, які на сьогодні представлені у науковій літературі, охоплюють широкий спектр проблем, а саме: проблеми термінології, проблеми малодосліджених лексичних категорій і проблеми стійкості вже існуючих критеріїв.

Можна зробити висновок про те, що проблеми визначення термінів у композитології розпадаються на два різних типи, в основному через: а) зміну значення термінів з плином часу, і б) специфічну мовну природу багатьох термінів.

Інший аспект проблеми полягає в тому, що в лінгвістиці іноді розглядаються два типи складних слів: кореневі, або первинні складні слова (компонентами складного слова є лише корені слів, наприклад playman) і синтетичні, або вторинні (віддієслівний композит, типу pile-driver) складні слова. Однак, поняття кореневих складних слів може бути використане не для всіх мов.¹⁷

5. 
    Окрім цього, поняття “синтетичні складні слова”, яке використовується для конструкцій типу goaltender теж підходить не для всіх мов. Таким чином терміни “кореневі складні слова” і ”синтетичні складні слова” залишаються специфічними мовними термінами. Мабуть це і стало причиною того, що починаючи з 70-80-х років у лінгвістичній літературі, присвяченій питанням морфології, почали відмовлятися від цих термінів.¹⁸
   

Також проблематичними залишаються терміни “фразовий” і ”неокласичний”. У дійсності, термін “фразовий” відноситься до синтетичної природи складних слів без ядерного компоненту, в той час коли ”неокласичний” відноситься до природи складних слів з одним або двома головними компонентами.¹⁹

Дослідження у лінгвістиці, особливо у галузі англійських складних слів, виділили певні категорії складних слів, утворених двома іменниками або іменником і прикметником, які разом утворюють іменник. Іншим лексичним категоріям не приділяють уваги. До цих категорій відносять а) складні прикметники типу a+a bitter-sweet, n+a slotback; б) складні слова з прислівниками upside-down, займенниками self-determination, числівникамиtwo-nothing.²⁰

З праць вчених, які аналізували складні слова можна побачити, що окрім структур [n+n] sinbin і [a+n] blindside в англійській мові налічується багато інших структур. Окрім вже загаданих, є структури [v+v]vtouchpass, [v+v]ndropkick, [n+v]nplacekick, [n+v]vstickdeke, [v+n]nflipshot, [pro+n]nno-man, [num+pro]n/a one-nothing, [num+num]a/n 3-2 тощо, властивості яких досліджувались лише частково.²¹ Розмаїття різних класифікацій та підходів до опису типів складних слів спричиняє певні труднощі у загальному оволодінні інформацією та правильного визначення типу складного слова. Одні і ті ж класи складних слів трактуються різними лінгвістами по різному, можуть бути віднесені до різних типів і підтипів складних слів. Спираючись на дослідження італійських лінгвістів А. Бісетто і С. Скалісе та виявленні нами типи складних слів та підходи до їх вивчення, пропонуємо виділити такі найбільш поширені види композитних домінантів в сучасній англійській мові: координативні, субординтанві, атрибутивні (бахуврихі), ендоцентричні, екзоцентричні, дванда, присвійні, рекурсивні, синтетичні, асинтетичні, неокласичні, телескопічні.

Важливим є те, що всі класифікації розглядають присутність/відсутність ядра композитної семантики як критерій того ж рівня, що і, наприклад, копулативні/координативні (Дж. Буїдж і Л. Бауер), дванда (А. Спенсер), координативні і аппозиційні (М. Гаспельмат). А. Спенсер, наприклад, пропонує поділ складних слів на три групи: а) ендоцентричні конструкції з головним компонентом як модифікатором, можливо складні слова з прикметниками; б) екзоцентричні складні слова (бахуврихі) з утворенням предикат-аргумент; в) складні слова дванда – група, до якої відносяться аппозиційні конструкції. Але слова дванда відрізняються від аппозиційних складних слів лише тим, що перші є екзоцентричними, а останні ендоцентричними. Не лише складні лексичні утворення з головним компонентом як модифікатором можуть бути ендоцентричними і не лише складні слова з предикат-аргументом можуть бути екзоцентричними, наприкладgame-tie, face-off.²²

Л. Бауер фактично вважає всі сучасні класифікації дискусійними (наприклад, на його думку, складні слова, як наприклад pitstall потрібно розглядатися як координативні, а не як кармадхарая).²³ Дж. Буїдж наголошує на тому, що «координативні/аппозиційні складні слова відрізняються від слів складних дванда тим, що вони знаходяться в однині».²⁴

Припущення М. Гаспельмата (який виділяє ендоцентричні, екзоцентричні, координативні, аппозиційні і «складні слова з афіксами») здається, нівелюють факт того, що і складні слова з афіксами і координативні складні слова типу player-managerє екзоцентричними, в той час коли аппозиційні складні слова є ендоцентричними.²⁵ У класифікації Дж. Буїджа, хоча і складні слова cанскритського генезису дванда (з подвійною множиною або флексією множини) відділені від координативних (які мають однину), розрізнення екзоцентричних і ендоцентричних складних слів від слів бахуврихі і координативних складних слів спричиняє чимало випадків, коли координативні слова дванда є екзоцентричними, а аппозиційні координативні складні слова - ендоцентричними. Також в системі Л. Бауера поняття ядра не обов’язково використовується при вивченні всіх типів складних слів.²⁶ Окрім проблеми, пов’язаної з поняттями ендоцентрія та екзоцентрія наряду з такими типами композитів як дванда і синтетичні складні слова, виникає широкий спектр протиріч точок зору. Як наслідок, не легко з’ясувати, чи може, чи не може один критерій, наприклад присутність/відсутність ядра, бути застосованим до складних слів, класифікованих за іншим критерієм, наприклад за формальною структурою, і чи є між складними словами з афіксами і аппозиційними складними словами об’єднуючі їх ознаки. Різні спостереження можуть бути зроблені стосовно пропозицій С. Ольсен і Н. Фабба. Класифікація Н. Фабба, хоча і є релевантною для розгляду ядерних компонентів, та все ж накладає багато обмежень, якщо її протиставляти різномаїттю загальноприйнятих типів складних лексем. Класифікація С. Ольсен має перевагу використання поняття детермінату, як протилежного поняттю координативних складних слів. Небажаний наслідок відсутності єдиних підходів полягає у тому, чи поняття ендоцентричний/екзоцентричний дійсно використовуються з поняттями детермінативні і координативні складні слова, чи ні.²⁷ Більше того, поки у детермінативних і координативних складних словах головним залишається відношення між складовими компонентами, в присвійних складних словах – “присвійне” відношення залишається єдиними відношенням між цілим складним словом і відсутнім ядром. Наприклад, те, що С. Ольсен називає координативним складним словом (coach-trainer) М. Гаспельмат і А. Спенсер називають аппозиційним (rookie-skater). Л. Блумфілд, як правило, використовував поняття “субординативнй” і ”координативний”, однак структура цієї класифікації не враховує той факт, що і субординативні і координативні складні слова можуть бути екзоцентричними.²⁸ Пропозиція Г. Марчанда чітко сформульована, змістовна, спирається на змістовні критерії, але застосовувати її можна лише до екзоцентричних складних слів. Г. Марчанд, фактично, підтримує думку про те, що, все, відоме як екзоцентричне складне слово, повинно бути проаналізовано як таке, що має певний тип (категоризуючого) нульового суфіксу. І нарешті, класифікація, запропонована Беллі здається, спирається на унікальний критерій граматичних відношень між ядерним і другорядним компонентом, тобто відношення ‘de coordination’, ‘d’accord’ і ‘de rection’. Ця пропозиція є змістовною, адже, вона ґрунтується на єдиному критерії але, нажаль, вона є недостатньою через відсутність поняття “ядро”.²⁹

Багато структурно-складних дієслів характеризуються різним ступенем стилістичної зниженності, і, проникаючи у мову, широко розповсюджуються і зміцнюють своє загальне зaнижене стилістичне значення, що є характерним для сленгізмів і жаргонізмів. В англійській мові також спостерігається утворення оказіональних структурно-складних дієслів шляхом лексикалізації синтагм.

Структурно-складні дієслова полегшують процес комунікації, конденсуючи думку, розсіяну по всій синтаксичній конструкції і надають мовленню виразну стислість та інформаційну місткість, лаконічність та експресивність. Особливу увагу варто звернути на ідіоматичні дієслова-композити, яким властивий емоційно-експресивно-оціночний характер. Багато дієслів даного типу являють собою стилістично знижені утворення, які мають негативну експресію. Вживання дієслів-композитів дає можливість уникати ускладнених синтаксичних конструкцій і сприяє динамічності викладу в живій мові. Заміна складного дієслова словосполученням не замінила б зміст висловлювання, а лише знизила б стилістичний ефект.³⁰

Однією з проблем також є те, що кожен лінгвіст визначає групу складних слів по-різному. Одні лінгвісти, Н. Фабб, Л. Блумфілд, наприклад, вважають, що синтетичні складні слова можуть включати в себе лише дієслівний компонент і іменник, який можна трактувати як прямий додаток (goalkepper, game-grinding). Інші, І. В. Арнольд, вважають, що іменник також може бути імпліцитним додатком (puck shooter), а деякі, Л. Багер, називають будь-яке складне слово з вербальним компонентом синтетичним (possession rule, opening frame). З метою прояснення ситуації розглянемо перший тип o+v(+suffix), де о – прямий додаток. Складне слово такого типу позначає людину або предмет, що виконує дію, наприклад goalkeeper – воротар; ice-cleaner – машина або людина, що начищає льодовий майданчик.

Безсумнівно, на перший погляд, складне слово ballcarrier складається з двох іменників ball і carrier. Насправді, ми не можемо знайти аргументи, які б заперечували це твердження. Єдине, на що необхідно звернути увагу – слова типу carrier семантично слабкі і не мають конкретного значення без контексту, окрім випадків вживання їх у складі композитів, порівняйте keeper і goalkeeper.³¹ Формальною ознакою є дериват в якості опорного компоненту, яке складається з дієслова і одного з типових суфіксів (багато англійських дослідників обмежують ці суфікси до агентивного –er, номінального і ад’єктивного –ing пасивного ад’єктивного –en/ed).

Наприклад:

butt-end-ing (як іменник);

down-play-ing (як прикметник).

В прототиповому складному слові обидві частини є закріпленими у мові словами. Однак, зустрічаються слова, які можуть бути розбиті на самостійне, закріплене у мові слово плюс інша морфема, яка не виступає самостійним словом, але не є афіксом: netminder. У даному прикладі слово minderє залежним, адже не вживається самостійно і не є афіксом. Така частина може використовуватись і в інших словах. У деяких випадках вони стають самостійними словами і закріплюються у мові. Ці частини морфологічно не схожі на афікси (вони відносно непродуктивні в порівнянні з більшістю афіксів), та й на фонологічному рівні немає достатніх підстав вважати їх афіксами. Вони також не схожі на афікси семантично і, судячи з їх ролі в утворенні значення слова, вони мають скоріше лексичне, ніж граматичне значення.

Необхідно звернути окрему увагу на різницю між словами (а) з одного боку, і (б) і (в) з іншого: а) postkisser, netprotector, cup finals; б) stonehands, babyface, pigskin; в) boardslide, cutback, spoilsport.

Слова, подані у прикладі (а), мають спільні риси. Вони є складними словами іменник-іменник і позначають підклас залежних, від головного компоненту слів: postkisser – це удар у стійку воріт, netprotector – спеціальний засіб для захисту воріт, cupfinals – фінал кубка. Можна сказати, що ці складні слова мають свій головний компонент всередині складного слова, тому вони називаються ендоцентричними складними словами (від неокласичного компоненту ендо - всередині). Зовсім інші явища спостерігаються у словах у прикладах (б) і (в). По-перше вони не є складними словами іменник-іменник, але їх першим компонентом може бути також прикметник, або дієслово. По-друге, їх семантика значною мірою непрозора: stonehands – це не тип рук, а тип людини, babyface не позначає тип обличчя, а позначає людину. Аналогічно з цим, stickhandle – це не тип ключки, а володіння ключкою, cutback – фінт, spoilsports – хтось, хто псує відпочинок іншим.

Таким чином складні слова у прикладах (б) і (в) відносяться як до людей так і до явищ, а це значить, що ядро їх композитної семантики знаходиться поза семантикою складного слова, тому їх зазвичай називають екзоцентричними складними словами.

Семантична екзоцентрія складних слів англійської мови, здається, обмежена концептосферами, що позначають живі істоти (люди, тварини вищих класів). Більш того, з усіх семантично екзоцентричних складних слів, до продуктивного класу належать лише представлені у прикладі (б), в той час коли складні слова, представлені у прикладі (в) зустрічаються дуже рідко.

В лексичних одиницях типу:

а) midback-forward

fielder-catcher

б) the amateur-professional gap

the offense-goalie battle

a pass-shoot tactics

є два опорні компоненти, що дає нам підставу називати їх координативними складними словами (або дванда, із санскриту).

Чому ж ми ділимо координативні складні слова на два типи? Головною ідеєю такого поділу є те, що всі координативні складні слова діляться на два класи, залежно від їх інтерпретації. У прикладі (а) кожне утворення позначає поняття, яке характеризується обома компонентами складного слова. Midback-forward – це і півзахисник і форвард. Такий тип кординативних складних слів іноді називають аппозиційними. І навпаки, слова дванда у прикладі (б) позначають два поняття, які мають певне відношення до наступного іменника. Так, наприклад, theamatuer-professionalgap – це прірва між аматорами і професіоналами. Якщо ж наступний іменник дозволяє два варіанти інтерпретування, складне слово, в принципі, стає двозначним. Coach-trainerpersonell може позначати команду, яка складається з людей, що є тренерами терапевтами, і команду, яка складається з тренерів і терапевтів окремо.³² Деякі вчені, зокрема С. Ольсен, А. Спенсер, Дж. Буїдж, вважають, що складні слова дванда зустрічаються рідко в англійській мові, але в нещодавно написаній праці С. Ольсена наведено сотні закріплених у мові утворень .

Окремими типами склaдних слів можна вважати аблaтивнi та римовані складні слова.

Аблативними складними словами є форми-близнюки, які складаються з однієї морфеми, іноді псевдо-морфеми, яка повторюється з використанням іншої голосної, наприклад chit-chat, tic-tac. Зазвичай такі форми позначають звуки або рухи. Слова, що позначають рух взад-вперед використовуються для римування (criss-cross), іноді цей рух взад-вперед виражає вагання (shilly-shally).

Римованими комбінаціями є форми-близнюки, які складаються з двох компонентів, що поєднані римою (topsy-turvey). Мотивованим зазвичай є перший компонент.

Зі сказаного вище видно, що складні слова, які традиційно називають екзоцентричними, схожі на ендоцентричні, з урахуванням їх граматичних властивостей (hashmark – іменник, а не дієслово). Таке ж припущення можна застосувати і до координативних складних слів, які проявляють властивість правостороннього компоненту - форма множини проявляється лише у правостороннього компоненту: there are many coach-trainers/coaches-trainer/coaches-trainers in this league. Очевидним є те, що цей вираз– це тільки невеликий індикатор присутності опорного компоненту у координативних композитах, але воно підтверджує постулат про те, що в англійській мові складні лексичні одиниці зазвичай мають опорний компонент, і що ядром зазвичай є правий компонент (імпліцитно маркований).

Припустивши, що координативні складні слова мають опорний компонент, ми приходимо до універсальної формули композита (експліцитно-маркований або імпліцитно-маркований детермінант-детермінат). По суті, ми приходимо до більш елегантної теорії основоскладання, оскільки до всіх складних слів можна буде застосувати лише один тип структури. Чи є таке припущення найкращим рішенням проблеми все ще залишається питанням. Надалі у дослідженні будуть використовуватися всі вищезгадані терміни.

Серед всіх типів складних слів слід також згадати повторювальні складні слова, які поділяються на три типи: власне повторювальні складні слова, аблативні утворення, римовані утворення. Власне повторювальні складні слова не обмежуються повторенням лише ономотопеїчних основ. У них також можуть поєднуватись вільні форми і псевдо-морфеми, наприклад a bang-bang play.

Проведене дослідження вказує на відсутність уніфікованого підходу до розгляду процесу основоскладання в сучасній англійській мові. Основна проблема виникає в визначенні класу бікомпонентних композитів. Це зумовлює потребу у описі єдиного підходу до вивчення композитних номінантів. Проаналізувавши класифікації різних лінгвістів та розглянувши всі можливі способи основоскладання на матеріалі американського спортивного дискурсу, ми виробили власний алгоритм для визначення типу складного слова. Даний алгоритм також допоможе унiфікувати термінологію та віднести малочисленні класи композитів до запропонованих нами основних класів, відповідно до їх семантичних та граматичних особливостей.

1. Якщо складне слово позначає два збірних поняття, які надають референту дві окремі ознаки, можуть вживатись окремо, не втрачаючи свого значення при їх перестановці або за межами контексту, дане складне слово є координативним.³³ Характерні риси: відсутністю модифікації одного компонента іншим, відсутністю ядерного компоненту, обидва компоненти семантично рівноцінні. Складається з: іменникових, дієслівних, рідше прикметникових основ, і позначає позиції гравців та спортивного персоналу, предмети екіпіровки, тактику гри, рухи гравців, виконання певних прийомів. Сюди також відносимо рекційні, аблативні, аппозиційні, римовані та рекурсивні складні слова. Інші назви (за термінологією та класифікаціями різних лінгвістів): агрегативні складні слова, копулативні складні слова, дванда, адитивні.

Наприклад: pass-rush(тактичний хід – пас із проривом), topinhook (махлювати на перегонах).

2. Якщо складне слово утворене двома компонентами, один з яких доповнює другий і визначає роль, місце та характер його використання, дане складне слово є субординативним. Характерні риси: явно вираженим ядерним компонентом (як правило правостороній), між компонентами складного слова присутнє відношення модифікації (детермінат-детермінант), другорядний компонент пояснює спосіб, місце, час та засіб вживання ядерного компоненту. Складається з: іменникових, дієслівних, рідше прикметникових основ і позначає частини спортивного майданчику, позиції гравців, виконавця дії, предмети спортивного спорядження. Сюди також відносимо синтетичні, напівсинтетичні та асинтетичні складні слова. Інші назви (за термінологією та класифікаціями різних лінгвістів): таппуруса, детермінативні.

Наприклад: tramline, (бічна лінія корту для парних змагань), scorecard (рахунок гри), matchsticks (лінії на табло), gameclock (таймер, що показує час, відведений на гру), baseman (“бейсмен” – гравець на базі).

3. Якщо складне слово виражає якісну ознаку предмета або явища, наділяє предмет або людину певними ознаками, або має експресивно-емоційне забарвлення і вживається метафорично або метонімічно, дане складне слово є бахуврихі.³⁴ Характерні риси: чітко вираженими атрибутивними відношеннями між компонентами складного слова, немає явно вираженого ядерного компоненту, один компонент, як правило лівосторонній, наділяє інший певними якостями та властивостями. Складається з: прикметникових, іменникових, рідше дієслівних основ і позначає якісні характеристики та рейтинг гравців, певні ігрові ситуації, спортивні команди, збірні поняття пов’язані з людьми та спортивною ігрою в цілому. Сюди також відносимо композити-антропосеми. Інші назви (за термінологією та класифікаціями різних лінгвістів): атрибутивні складні слова, посесивні, ад’єктивні, детермінативні.

Наприклад: puck-bunny (дівчина хокеїста), redwash (домінування червоної команди Фераррі“”), lumberjack (допоміжний врестлер).

Субординативні складні слова та бахуврихі становлять групу детермінативних композитних домінантів, відповідно до присутніх відношень детермінант-детермінат між їх компонентами.

4. Ендоцентричні композити, що є підгрупою субординативних та координативних складних слів (відповідну підгрупу бахуврихі ми називаємо субстантивними), характеризуються явно вираженим значенням композита, яке випливає зі значень його компонентів.

Наприклад: facemask (маска голкіпера), sideflip (переворот на сторону), blockshot (блокування кидка).

5. Екзоцентричні композити, що є підгрупою субординативних та координативних складних слів (відповідну підгрупу бахуврихі ми називаємо ідіоматичними), характеризуються імпліцитно вираженим значенням композита, яке знаходиться “за межами” самої лексичної одиниці і не випливає зі значення її компонентів. Часто, для розуміння значення таких лексичних одиниць, необхідні енциклопедичні знання.

Наприклад: sheepskin (футбольний м’яч), sinbin (лава штрафників), big-foot (сильний удар ногою), pine-rider (запасний гравець).

6. Якщо композит не відповідає вищезгаданим критеріям і складається з основ, які не є прикметником, дієсловом або іменником, відносимо даний композит до специфічних типів, які є маловивченими, мало поширеними в мові, але часто вживаними в американському спортивному дискурсі. До специфічних типів належать числівникові композити, композити із постпозитивами та інкорпоровані композити, композити з корелятами власних назв, телескопічні складні утворення.

Числівникові композити складаються, як правило, з основ числівника, іменника, рідше займенника, можуть бути полікомпонентними і позначати різноманітні кількісні параметри: рахунок матчу, статистичні дані гравця, команди, якісні характеристики спортсменів, рухи спортсменів, пов’язані з дистанцією, вагою, поняття, які включають в себе кількісні характеристики. Інші назви (за термінологією та класифікаціями різних лінгвістів): складні слова дігу. ³⁵

Наприклад: 3-2 (рахунок 3-2), 200-pounder (гравець з вагою в 200 фунтів), 5-nothing (рахунок 5-0), 7-footer (удар з відстані 7 футів), 2-millioncap (ліміт на зарплату в 2 мільйони).

Композити із постпозитивами утворені від фразових дієслів і виступають у реченні іменниками, рідше прикметниками (в результаті конверсії), зберігаючи первинне значення фразового дієслова. Зазвичай позначають рухи спортсменів, прийоми, кидки, удари.

Наприклад: pinch-in (вхід захисника в зону суперника), pick-off (кидок пітчера на базу), lay-up (легке підкидання м’яча з-під кошика), kickoff (введення м’яча у гру), tee-off (перший удар у гольфі).

Композити з корелятами власних назв складаються з основ різних частин мови та власної назви (географічна назва, прізвище, ім’я спортсмена, назва команди). Складні лексичні одиниці даного типу можуть вживатися метафорично та метонімічно і позначати якісні характеристики спортсменів, команд, типи ударів, турнірів, матчів тощо.

Наприклад: Colorado-based (команда з Колорадо), Punch-and-Judy (слабкий відбиваючий), BuggsBunny-change-up (кручений кидок, після якого м’яч різко падає в землю), Luongo-like (схожий на Луонго), Lakers-Clippers (матч між командами Лейкерс та Кліперс).

Телескопічні складні утворення складаються, як правило, з двох усічених основ іменника, приметника, рідше дієслова і виражають збірне поняття, спираючись на значення компонентів. Компонентами телескопічних композитів можуть виступати різні частини мови, іноді власні назви. Такі лексичні одиниці вживаються для спрощення графічної форми складного виразу і позначають назви команд, спортивні споруди, турніри, матчі між двома командами або спортсменами, якісні характеристики спортсменів зі стилістичним ефектом.

Наприклад: racino (рейсіно – іподром та казино), Gabulous (відмінна гра Габоріка = Gaborik + fabuolous), BoSox (бейсбольна команда Boston Red Sox), Preds-Canes (матч між командами Predators та Hurricanes).

Отже, на основі викладеної вище методології визначення типів композитних домінантів, можемо зробити висновок про те, що в утворенні кожного типу композитних номінантів існує чітка закономірність. Кожен тип складних слів характеризується окремим набором компонентів та власною семантичною структурою, яка відіграє головну роль при визначенні класу композитного номінанту. Варіативність моделей утворення числівникових композитів, композитів із постпозитивами, із корелятами власних назв і телескопічних композитів створює необхідність в більш ґрунтовному їх дослідженні як окремих типів складних слів в контексті американського спортивного дискурсу. В подальшому дослідженні нам необхідно звернути окрему увагу на явище ендо- та екзоцентрії, а також розглянути багатокомпонентні складні лексичні одиниці для повного розуміння семантики таких лексичних одиниць.
Резюме

Д. Е. Дмитрошкін. Алгоритм визначення типу складних слів (на матеріалі сучасного американського спортивного дискурсу)

У статті розглянуто можливі підходи до класифікації складних лексичних одиниць в англійській мові. Автор відмічає відсутність уніфікованого підходу до розгляду процесу основоскладання в сучасній англійській мові, оскільки лінгвісти по-різному визначають клас та виділяють різну кількість підмножин типів складних слів. Таке різноманіття думок створює певні труднощі у дослідженні складних лексичних одиниць окремо взятої терміносистеми та у створенні загальної класифікації складних слів, яка б охоплювала всі аспекти основоскладання. Головним принципом розподілу складних слів в сучасній англійській мові автор визначає їх поділ на бікомпонентні та полікомпонентні (рекурсивні складні слова, компресиви).У статті запропоновано унікальну класифікацію композитних номінантів на основі дослідження американського спортивного дискурсу. Автором розроблено алгоритм визначення типу композитних номінантів, відповідно до запропонованої класифікації.

Ключові слова: американський спортивний дискурс, композитний номінант, алгоритм, бікомпонентні лексичні одиниці.

Summary

D.E.Dmytroshkin. Algorithm to Define the Type of a Compound Word (based on modern American sports discourse)

The article deals with possible approaches to the classification of compound lexical units in English. The author highlights the absence of a unified approach to the analysis of compounding process in modern English language as linguists point out different types of compound words and different number of its classes and subclasses. Such diversity of thoughts creates certain difficulties in the analysis of compound lexical units both in a separate terminology system and in the creation of a unified classification of compound words that would encompass all its types. The basic principle of compound words classification in modern English language is their division into bi-component and poly-component lexical units (recursive compounds, compressed words). The author puts forth a unique classification of compound lexical units based on the analysis of American sports discourse. An algorithm to define the type of a compound word, based on the proposed classification, has been established.

Key words: American sports discourse, compound unit, algorithm, bi-component lexical units.
D.E. Dmytroszkin. Algorytm określenia rodzaju wyrazów złożonych (na podstawie współczesnego amerykańskiego dyskursu sportowego)

W artykule przedstawiono ewentualne podejścia do klasyfikacji złożonych jednostek leksykalnych w języku angielskim. Autor odnotowuje brak jednolitego podejścia do rozpatrywania procesu układania podstaw gramatycznych we współczesnym języku angielskim, gdyż lingwiści na różne sposoby określają kategorię, a także wyróżniają różną liczbę podgrup typów wyrazów złożonych. Taka różnorodność opinii stwarza pewne trudności w analizie złożonch jednostek leksykalnych oddzielnie wziętego systemu terminologii oraz w tworzeniu ogólnej klasyfikacji wyrazów złożonych, która obejmowałaby wszystkie aspekty tworzenia podstaw gramatycznych. Główną zasadą podziału wyrazów złożonych we współczesnym języku angielskim autor wyróżnia ich podział na dwuskładnikowe oraz wieloskładnikowe (wyrazy złożone rekursywne, kompresywy). W artykule zaproponowano wyjątkową klasyfikację nominant kompozytowych na podstawie analizy amerykańskiego dyskursu sportowego. Autor opracował regułę ustalenia typu nominant kompozytowych, odpowiednio do zaproponowanej klasyfikacji.

Słowa kluczowe: amerykański dyskurs sportowy, nominanta kompozytowa, algorytm, dwuskładnikowe jednostki leksykalne.

1 N. Fabb, Compounding [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ai.mit.edu/projects/dm/bp/fabb-compounds.pdf.

2 Л. Ф. Омельченко, Английская композита: структура и семантика: дис. докт. филол. наук : спец. 10.02.04 “Германские языки”, Київ, 1989, с. 127–133.

3 Л. Ф. Омельченко, В. А. Самохина, Актуальные проблемы английской композитологии, [в:] Вісник Сумського державного університету. Збірник наукових праць. Серія: Філологічні науки, Том 1, №11(95),2006, с. 82–86.

4 N. Fabb, op., cit.

5 I. V. Arnold, The English Word, Москва, 1986, s. 245.

6 Л. Ф. Омельченко, Д. В. Василенко, Англомовні військові композити, [в:] Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка, Вип. 52, Житомир, 2010, с. 191-195.

7 CompoundwordsfromWikipedia, thefreeencyclopedia [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://en.wikipedia.org/wiki/Compound_(linguistics)#Formation_of_compounds.

8 И. В. Арнольд, Лексикология современного английского языка, Москва, 2000, с. 432.

9 H. Tokizaki, Y. Kuwana, Stress-basedtheoryofdisharmonicwordorders, [w] Theoreticalapproachestodisharmonicwordorders, Oxford, 2010, s. 216.

10 I. V. Arnold, op., cit., s. 245.

11 P. Downing, OnthecreationanduseofEnglishcompoundnouns, [w] Language, nr 53, 1977, s. 810–842.

12 М. М. Полюжин, Л. Ф. Омельченко, Бахуврихи у сучасній англійській мові: навч. посіб., Ужгород, 2004, с. 60.

13 S. Scalise, A. Bisetto, E. Guevara, SelectioninCompoundingandDerivation, [w] inDresslerW. U., D. etal. (eds.), Morphology and its Demarcation, Amsterdam/Philadelphia: John Benjamins Publishing Company, 2005. s. 133-150. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://morbo.lingue.unibo.it/userdocuments/scalise/Classification%20of%20Compounds-05.pdf.

14 N. Fabb, Compounding, [w] Handbook ofMorphology, Oxford: Blackwell, 1998, s. 66–83.

15 Л. Ф. Омельченко, Н. М. Максимчук, І. А. Онищенко, Семантична структура англійських композитних дериватів, [в] Вісник ХНУ, №725, Харків, 2006, с. 77–81.

16 L. Bauer, Isthereaclassofneoclassicalcompoundsandisitproductive?, [w] Linguistics, 36, 1998, s. 403–422.

17 T. Roeper, W. Snyder, K. Hiramatsu, RootCompounds, Merger, andtheSyntax-MorphologyInterface, [w] LearnabilityinaMinimalistFramework, University of Massachusetts, 2009.

18 S. Scalise, A. Bisetto, E. Guevara, SelectioninCompounding…, s. 133-150. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://morbo.lingue.unibo.it/userdocuments/scalise/Classification%20of%20Compounds-05.pdf.

19 N. Fabb, Compounding [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ai.mit.edu/projects/dm/bp/fabb-compounds.pdf.

20 Д. Е. Дмитрошкін, Композитні номінації концептосфери спорт (на матеріалі американської преси), [в] Вісник. Зб. наук. статей Київськ. міжнар. ун-ту. Серія Іноземна філологія, Вип. 5, Київ, 2009, с. 120–139.

21 S. Scalise, A. Bisetto, E. Guevara, SelectioninCompounding…, s. 133-150. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://morbo.lingue.unibo.it/userdocuments/scalise/Classification%20of%20Compounds-05.pdf.

22 A. Spencer, MorphologicalTheory: AnIntroductiontoWordStructureinGenerativeGrammar, Cambridge: Cambridge University Press, 1991, s. 267.

23 L. Bauer, WhenisasequenceoftwonounsacompoundinEnglish?, [w] EnglishLanguageandLinguistics2, 1998, s. 65–86.

24 G. E. Booij, Againstsplitmorphology, [w] BooijandvanMarle (eds.), 1993, s. 27–49.

25 M. Haspelmath, Word-classchanginginflectionandmorphologicaltheory, [w] BooijandvanMarle (eds.), 1996, s. 43–66.

26 L. Bauer, Whenisasequence…, s. 65–86.

27 S. Olsen, CopulativeCompounds. A Closer Look at the Interface BetweenMorphology and Syntax, [w] «Yearbook of Morphology 2000»?, 2001, s. 279–320.

28 L.Bloomfield, Language, New York: Holt, 1933, s. 230.

29 H. Marchand, Word-formation in English, Cambridge: Cambridge University Press, 2002, s. 254.

30 Л. К. Крайняк, Композити з першим дієслівним компонентом у сучасній англійській мові: семантико-когнітивний аспект: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.04 “Германські мови”/, Київ, 2001, с. 17.

31 Д. Е. Дмитрошкін, Агентивний суфікс -er у сучасній англійській мові спорту, [в] науковий вісник Волинського національного університету ім. Л. Українки, №8, Луцьк, 2010, с. 417–419.

32 ElementaryPaliCompoundReferenceSheet [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.lioncity.net/alanmcclure/resources/Pali_compounds.htm.

33 Д. Е. Дмитрошкін, Класифікація складних лексичних одиниць сучасної спортивної терміносистеми, [в] Наукові записки. Серія: Філологічні науки (мовознавство): у 2ч., Кіровоград, 2011, с. 370–373.

34 Д. Е. Дмитрошкін, Композитні номінації концептосфери спорт (на матеріалі американської преси), [в] Вісник. Зб. наук. статей Київськ. міжнар. ун-ту. Серія Іноземна філологія, Вип. 5, Київ, 2009, с. 120–139.

35 Д. Е. Дмитрошкін, Оказіональні композити в сучасному американському спортивному дискурсі, [в] зб. наук. праць Київськ. міжнар. ун-ту, Київ, 2009, с. 63–79.