Главная страница
Навигация по странице:

  • Методичні рекомендації

  • Семінар 2. Єгипет в епоху Прадавнього царства. (2 години) Питання до обговорення

  • Семінар 3. Єгипет в епоху Середнього царства Питання до обговорення

  • Семінар 4. Давній Єгипет доби Нового і Пізнього царств. Питання до обговорення

    		•

    психология. ІСС Теми_семiнарiв_та_метод._рекомендацii_по_пiдготовцi. Дисципліна історія стародавнього сходу Семінар Вступ до історії Стародавнього Сходу Питання до обговорення


    Скачать 89.57 Kb.
    НазваниеДисципліна історія стародавнього сходу Семінар Вступ до історії Стародавнього Сходу Питання до обговорення
    Анкорпсихология
    Дата29.04.2021
    Размер89.57 Kb.
    Формат файлаdocx
    Имя файлаІСС Теми_семiнарiв_та_метод._рекомендацii_по_пiдготовцi.docx
    ТипМетодичні рекомендації
    #200054
    страница1 из 5
      1   2   3   4   5

    ДИСЦИПЛІНА «ІСТОРІЯ СТАРОДАВНЬОГО СХОДУ»
    Семінар 1. Вступ до історії Стародавнього Сходу
    Питання до обговорення

    1. Актуальність сходознавчої проблематики. Перспективи історії в концепціях Ф. Фукуями й С. Хантігтона.

    2. Труднощі реконструкції історії Прадавнього Сходу й можливі шляхи їх розв’язання.

    3. Прадавній Схід у світлі макроісторичних теорій: формаційний і цивілізаційний підходи, концепція «Осьового часу», соціоприродня історія. Сильні й слабкі сторони даних підходів.

    4. Джерела з історії Стародавнього Сходу

    4.1. Матеріальні джерела.

    4.2. Письмові пам’ятки:

    а) дешифрування ієрогліфів та клинопису,

    б) документальні письмові пам’ятки,

    в) літературні пам’ятки.

    5. Проблеми тлумачення джерел з історії Стародавнього Сходу.
    Методичні рекомендації

    Підготовка 1-3 питань передбачає ретельну підготовку, звернення до теоретичних та методологічних проблемам історії Стародавнього сходу та проблемами джерелознавства з історії Стародавнього Сходу.

    Підготовку до питання 4 «Джерела з історії Стародавнього Сходу» доцільно почати зі знайомства з «Введенням» до «Источниковедению истории Древнего Востока» (М., 1984. С. 4-19 або http://annales.info/other/iidv/00b.htm). Замисліться про критерії класифікації джерел за типами, родах і видам; усвідомте їх досить умовний, «відносний» характер.

    При підготовці на питання 5 «Проблеми тлумачення джерел» доцільно спочатку розібратися з поняттями «зовнішньої» і «внутрішньої» критики джерел. Потім, при читанні рекомендованих текстів А.О. Большакова, А.А. Вигасина, І.М. Дьяконова, А.Л. Оппенхейма відзначте обставини, що ускладнюють «критику» і розуміння письмових джерел по історії Стародавнього Сходу й складання з їхньою допомогою цільної й докладної історичної картини. Дуже важливо зрозуміти суть концепції «Іншого». Задайтеся питанням, яка методологія дослідження може їй відповідати.
    Література:

    1. Большаков А. О. Человек и его Двойник. Изобразительность и мировоззрение в Египте Старого царства. – СПб., 2001. С. 15–23. http://verigi.ru/?book=35#.Vr8qx8kmFH1

    2. Дьяконов И.М. О работе с шумерскими историческими источниками // Древние цивилизации. От Египта до Китая. Вестник древней истории. 1937-1977.– М., 1997. С. 379-400. http://publ.lib.ru/ARCHIVES/V/%27%27Vestnik_Drevney_Istorii%27%27/_%27%27Vestnik_Drevney_Istorii%27%27.html

    3. История Древнего Востока / Под ред. Кузищина В.И. – М., 1988. – Глава 1, п.2. – С.14-19. http://www.alleng.ru/d/hist_vm/hist068.htm ИЛИ http://bibliotekar.ru/polk-17/index.htm

    4. История Древнего мира. В 3-х книгах./ Под ред. Дьяконова И.М. – Книга 1. Ранняя древность. – Лекция 6. http://www.sno.pro1.ru/lib/istoriya_drevnego_mira_1-3/download.htm

    5. Источниковедение истории Древнего Востока / Под ред. В.И. Кузищина. – М., 1984. С. 4-19. http://annales.info/other/iidv/index.htm

    6. Кинк Х.А. Египет до фараонов. По памятникам материальной культуры. – М., 1964.

    7. Кинк Х.А. Как строились египетские пирамиды. – М., 1967. https://vk.com/doc-5990230_133333700?dl=4f7f08b1ecb0b077a5

    8. Кондратов А.М. Загадка сфинкса. – М., 1972. http://www.rulit.me/books/zagadka-sfinksa-read-81762-1.html

    9. Крижанівський О.П. Історія Стародавнього Сходу. Курс лекцій. – К., 1996. – Лекція 2. –С.9-13; 17-25. http://politics.ellib.org.ua/pages-cat-105.html

    10. Оппенхейм А.Л. Древня Месопотамия: Портрет погибшей цивилизации. 2 изд. – М., 1990. - С. 3-25. http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/History/oppenh/intro.php

    11. Современные теории цивилизаций. М., 1995. http://www.zavtrasessiya.com/index.pl?act=PRODUCT&id=1012

    12. Сравнительное изучение цивилизаций: Хрестоматия / Сост., ред. и вступ. ст. Б.С. Ерасов (любое издание). http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/History/Eras/index.php

    13. Тойнби А.Дж. Постижение истории (любое издание). http://gumilevica.kulichki.net/Toynbee/index.html

    14. Франкфорт Г., Франкфорт Г.А., Уилсон Дж., Якобсен Т. В преддверии философии. Духовные искания древнего человека (любое издание). https://www.litmir.me/bd/?b=190526

    15. Фукуяма Ф. Конец истории и последний человек. М., 2005. http://www.nietzsche.ru/influence/philosophie/fukuama/

    16. Хантингтон С. Столкновение цивилизаций. М., 2003. http://grachev62.narod.ru/hantington/content.htm

    17. Хрестоматия по истории Древнего Востока / Под ред. А.А. Вигасина. – М., 1997. С. 1-4. http://lib.druzya.org/history/ost/.view-history_DV.txt.74.html?pg=1

    18. Эйзенштадт Ш. "Осевая эпоха": возникновение трансцендентных видений и подъем духовных сословий // Ориентация – поиск: Восток в теориях и гипотезах. М., 1992. http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/History/Eras/15.php

    Семінар 2. Єгипет в епоху Прадавнього царства. (2 години)
    Питання до обговорення

    1. Хронологія та періодизація староєгипетської історії

    2. Джерела з історії Єгипту епохи Прадавнього царства.

    3. Епоха Прадавнього царства. Правління III - IV династій. Будівництво великих пірамід. Правління V - VI династій.

    4. Життєпис Уни й Хуфхора як джерело з історії Прадавнього царства:

    а) відомості про економіку Єгипту; форми землеволодіння в Єгипті періоду Прадавнього царства.

    б) соціальний устрій суспільства

    в) відомості про державний лад Єгипту епохи Прадавнього царства.

    5. Військова політика Єгипту в період Прадавнього царства. Напрямки, характер і цілі військових походів єгиптян.

    6. Політична роздробленість і розпад Єгипту наприкінці періоду.
    Методичні рекомендації

    При підготовці до семінарського заняття по-перше необхідно з’ясувати хронологічні межі та періодизацію староєгипетської історії: потрібно згадати, яку періодизацію історії Єгипту дає Манефон. Які династії правлять у Єгипті в цей період? В другому питання слід визначити джерела з історії Єгипту епохи Прадавнього царства. Більш детально слід охарактеризувати письмові джерела, які допомагають нам краще уявити собі спосіб життя прадавніх жителів долини Ніла, при цьому слід зазначити обмежений характер таких джерел.

    В третьому питанні потрібно розповісти про правління IІІ-ІV і V-VІ династій, їх ключових представників, найвідоміші піраміди епохи. Зазначити матеріал, з якого будували піраміди, технології, які використовувались, принцип організації будівництва, які цілі переслідувались тощо.

    У четвертому питанні на основі Життєпису Уни й Хуфхора, що є одним із науважливіших джерел з історії Прадавнього Єгипту, потрібно розповісти про особливості політичного, економічного та соціального розвитку Єгипта в епоху Прадавнього царства: які політичні інститути склалися в Прадавньому царстві; що таке номовий сепаратизм; як формувалась політична еліта єгипетського суспільства? Характеризуючи економічний розвиток країни, потрібно показати, яким чином була організована праця при спорудженні та ослуговуванні іригаційних систем. Які соціальні групи виділяють історики в Єгипті в епоху Прадавнього царства? Який характер мало рабовласництв? Чи можна назвати єгипетське суспільство рабовласницьким?

    Відповіді на п’яте і шосте питання взаємодоповнювані, вони допомогають зрозуміти причини падіння Єгипту наприкінці Прадавнього царства: як внутрішні так і зовнішні (сусіді, військові походи фараонів).
    Джерела:

    1. Хрестоматия по истории Древнего мира под ред. В. В. Струве Том I. Древний Восток. «Учпедгиз», Москва, 1950 г. – С. 26-44. http://www.detskiysad.ru/raznlit/drevniymir.html ИЛИ http://top-torrents.com/torrent/107810


    Література:

    1. Авдиев В.И. Военная история древнего Египта. Том 1. Возникновение и развитие завоевательной политики до эпохи крупных войн XVI-XV вв. до х.э. М., 1948. http://annales.info/egipet/avdiev/avdiev.htm#vide1

    2. Авдиев В.И. Военная политика Египта в эпоху архаики и Древнего царства // Вестник древней истории, № 1, 1938. http://annales.info/egipet/avdiev/ancient.htm

    3. Брэстед Дж. Г. История Египта с древнейших времен до персидского завоевания. ТТ. 1-2. М., 1915. http://maxima-library.org/knigi/year/b/250372 ИЛИ https://vk.com/photo-35220730_357659945

    4. Куликов Ф. И. Архитектурно-изобразительное пространство староегипетской гробницы вельможи Чи // Исторические, философские, политические и юридические науки, культурология и искусствоведение. Вопросы теории и практики. Тамбов: Грамота, 2011. № 2 (8): в 3-х ч. Ч. III. – C. 100-104. Адрес статьи: www.gramota.net/materials/3/2011/2-3/26.html

    5. Перепелкин Ю. Я. Хозяйство староегипетских вельмож. М., 1988. http://www.egyptology.ru/perepelkin.htm#Manor

    6. Перепелкин Ю. Я.. Частная собственность в представлении египтян Старого царства. М.-Л., 1960. http://www.egyptology.ru/perepelkin.htm#Property

    7. Постовская Н.М. «Царь» «Скорпион» и его время // Вестник древней истории. 1952, № 1. http://annales.info/egipet/scorpion/skorp.htm

    8. Постовская Н.М. Familia в Египте Древнего царства // ВДИ. 1967. №1. http://vk.com/doc215828758_227784701?hash=8c868ef443bd33ccfc&dl=e0a087c2f464a814a5

    9. Прусаков Д. Б. Природа и человек в древнем Египте. М., 1999. http://www.e-reading.club/book.php?book=144812 ИЛИ http://padaread.com/?book=33798

    10. Савельева Т. О двух новых археологических открытиях в Египте, относящихся ко времени III и IV династий // Вестник древней истории, № 4, 1955 г. http://annales.info/egipet/news_55.htm

    11. Стучевский И. А. Храмовая форма царского хозяйства древнего Египта. М., 1962. http://vk.com/doc215828758_254138929?hash=4cb22300ea7548475c&dl=4fecd67d22b26d3012

    12. Шолпо Н.А. О времени «введения» календаря в древнем Египте // Вестник древней истории, № 1, 1939. http://annales.info/egipet/news_55.htm


    Семінар 3. Єгипет в епоху Середнього царства
    Питання до обговорення

    1. Перехідний (Гераклеопольський) період від Прадавнього до Середнього царства

    (робота з документами).

    • Загальна характеристика джерел за темою. Особливості жанру «промолянь», «повчання» і «пророцтв».

    • Ступінь достовірності джерел, проблема їх датування.

    2. Соціальна структура Середнього царства.

    3. Староєгипетська сім’я та її характерні риси.

    4. Положення хліборобів і ремісників у Єгипті Середнього царства.

    5. Розвиток рабства в епоху Середнього царства. Вторгнення гіксосів та боротьба з ними.
    Методичні рекомендації

    Приступаючи до підготовки питань семінарського заняття, потрібно згадати хронологічні рамки Середнього царства й династії фараонів з цього періоду. Перехідний період, що тривав майже чверть тисячоріччя, – час серйозних соціальних потрясінь, суперництва номових еліт, занепад іригаційної системи. Характеризуючи період, потрібно показати, в яких джерелах міститься інформація про розвиток Єгипту. Лейденський папірус і «Реченіє Неферти» – історичні джерела, що розповідають про реальні події, або літературні твори? В історіографії немає єдиної думки із приводу того, до якого перехідного періоду відносяться ці джерела. Зверніть увагу на структуру «Пророцтва Неферти», його сюжет, датування добутку. Вивчаючи «Промовляння Ипувера», відзначте ступінь схоронності джерела, його склад. До якого часу дослідники відносять події, що описані в ньому? Подумайте, яка мета написання «Повчання Ахтоя», «Повчання для Мерикара». У роботі з документами необхідно показати, на стороні яких соціальних сил перебувають автори папірусів. Уважно прочитайте зазначені джерела, визначите особливості жанрів «висловів», «пророцтв», «повчань», відмінності між ними.

    Характеризуючи соціальну структуру Середнього царства в Єгипті, треба показати, наскільки стійким було положення фараонів. Як будувався адміністративний апарат? Наскільки міцними були позиції правителів номів? Який соціальний прошарок був основним виробником матеріальних благ? Як була організована праця «царських людей»? Кому належала земля й хто її обробляв? Які галузі ремесла розвиваються в Середньому царстві? Положення ремісників у Єгипті пов’язане з розвитком зовнішньої торгівлі. Які основні напрямки торгівельних експедицій єгиптян? Яке було положення баку – рабів у Середньому царстві? Чи Можна ототожнювати хемуу нисут і рабів? Охарактеризуйте основні джерела рабства. Яким чином здійснювалося поневолювання одноплемінників? Чи експлуатувалися іноземці?

    Наведіть факти, що свідчать про складну внутрішньополітичну ситуації за правління фараонів XII-XIII династії.

    Прочитавши джерела, з’ясуєте позиції авторів стосовно соціальних смут, їх основні політичні устремління. Використовуючи джерела й дослідницьку літературу, сформулюйте причини соціальних потрясінь. Визначите стани й прошарки суспільства, що приймали участь у громадянській війні, яка була роль кожного з них. Якими термінами називають джерела учасників подій? Зверніть увагу на соціальний статус і положення неджесів і хемуу. Слід розібратися в характері дій повсталих, у тому числі стосовно фараона, до знаті, її нерухомого майна, до релігійних святинь і т.д. До чого прагнули учасники повстань? Відзначте наслідку народних рухів. Які принципи внутрішньої політики, згідно із джерелами, сприяють подоланню соціальних смут?

    Чому Єгипет виявився беззахисний перед навалою кочівників? Яка етнічна приналежність гіксосів, чому їм вдалося захопити країну?
    Джерела:

    1. Хрестоматия по истории Древнего мира под ред. В. В. Струве Том I. Древний Восток. «Учпедгиз», Москва, 1950 г. – С. 44-66. http://www.detskiysad.ru/raznlit/drevniymir.html ИЛИ http://top-torrents.com/torrent/107810

    2. Социальные противоречия эпохи Среднего царства. Нашествие гиксосов и борьба с ними египтян // Хрестоматия по истории Древнего Востока / Под ред. М.А. Коростовцева и др. М., 1980. Ч. 1. С. 31-56. http://publ.lib.ru/ARCHIVES/K/KOROSTOVCEV_Mihail_Aleksandrovich/_Korostovcev_M.A..html#001


    Література:

    1. Авдиев В.И. Военная история древнего Египта. Том 1. Возникновение и развитие завоевательной политики до эпохи крупных войн XVI-XV вв. до х.э. М., 1948. http://annales.info/egipet/avdiev/avdiev.htm#vide1
      Авдиев В.И. Военная политика Египта в эпоху Среднего царства // Вестник древней истории, № 1, 1939. http://annales.info/egipet/avdiev/middle.htm

    2. Белова Г.А. Нубийские колонии в Египте // Культурное наследие Востока. Л., 1985 г. http://annales.info/egipet/belova/kol_eg.htm

    3. Берлев О. Д. Древнеегипетская денежная единица // Палестинский сборник, 15, 1966. С. 5-27. http://www.egyptology.ru/berlev.htm

    4. Берлев О. Д. Древнейшее описание социальной организации Египта // Проблемы социальных отношений и форм зависимости на древнем Востоке. М., 1984. С. 26-34. http://www.egyptology.ru/berlev.htm

    5. Берлев О. Д. Новая царская семья эпохи позднего Среднего царства // Палестинский сборник, 13, 1965. С. 15-31. http://www.egyptology.ru/berlev.htm

    6. Берлев О. Д. Общественные отношения в Египте эпохи Среднего царства. М., 1978. http://www.egyptology.ru/berlev.htm#OO

    7. Берлев О. Д. Стоимость раба в Египте эпохи Среднего царства // ВДИ, 1, 1966. С. 28-39. http://www.egyptology.ru/berlev.htm

    8. Берлев О. Д. Трудовое население Египта в эпоху Среднего царства. М., 1972. http://www.egyptology.ru/berlev.htm#TN

    9. История древнего мира / Под ред. И.М. Дьяконова, В.Д. Нероновой, И.С. Свенцицкой. М., 1989. Кн. 1. Лекции 6, 12. http://historic.ru/books/item/f00/s00/z0000001/

    10. История Древнего Востока / Под ред. В.И.Кузищина. М., 1999. Глава 4. http://bibliotekar.ru/polk-17/index.htm

    11. Монте П. Повседневная жизнь египтян во времена великих фараонов. М., 2000. http://annales.info/egipet/monte/egramind.htm

    12. Редер Д.Г. Роль финиковой пальмы в экономике древнего Египта // Древний Египет и древняя Африка. М., 1967. http://annales.info/egipet/sh/reder1.htm

    13. Стучевский И. А. Рамсес II и Херихор. Из истории древнего Египта эпохи Рамессидов. М., 1984. http://www.egyptology.ru/scarcebooks.htm#Stuchevskij

    14. Черезов Е.В. Техника сельского хозяйства Древнего Египта. Черновцы, 1969. http://annales.info/egipet/sh/index.htm


    Семінар 4. Давній Єгипет доби Нового і Пізнього царств.
    Питання до обговорення

    1. Звільнення Єгипту від гіксосів і перетворення Єгипту в світову державу.

    2. Реформи Аменхотепа ІV: причини, особливості, наслідки.

    3. Єгипет доби ХІХ династії та Рамсесидів. Фіванська теократія.

    4. Політичний устрій єгипетської держави періоду Пізнього Царства.

    5. Особливості єгипетської зовнішньої політики.

    5.1. Взаємини Єгипту з країнами Передньої Азії.

    5.2. Взаємини Єгипту з Вавілонією.

    5.3. Взаємини Єгипту з Хетським царством:

    а) причини хетто-єгипетського протистояння,

    б) основні події,

    в) перший договір, його зміст.

    Методичні рекомендації

    Історія звільнення Єгипту від загарбників пов'язана з діями фараонів XVII династії. Як розверталася визвольна війна? Які загальні риси періоду Нового царства? Необхідно охарактеризувати зміни в металургії, тваринництві. Як удосконалюється армія? Яка роль завоювань фараонів Нового царства? Чим визначалися напрямки походів фараонів?

    Описуючи релігійну реформу Ехнатона, потрібно показати, як змінився культ, наскільки були зв'язані релігійні й соціально-економічні причини реформи. Яка роль служивого прошарку «немху»? Які заходи ухвалює фараон для нейтралізації опозиції? Чим завершується реформа, які її наслідки? У чому причини згортання культу Атона й реставрації старих культів? Яке значення мала монотеїстична реформа для народів Близького Сходу?

    У центрі уваги на семінарі – особистість фараона Аменхотепа IV (Ехнатона). Звідки відомо про його життя й діяльності? Що фараон змінив у соціальній і політичній сфері? Чому фараон почав конфліктувати з фіванским жрецтвом? Які соціальні групи були опорою в його діяльності?

    Яке значення битви під Кадеші? Як Єгипет зустрічає «народи моря»? Період правління ХХ династії – час занепаду Нового царства. У середині XI в. єдина єгипетська держава припиняє своє існування. Охарактеризуйте внутрішні й зовнішні проблеми Єгипту, у контексті яких минулася історія великої цивілізації Прадавнього Сходу.
      1   2   3   4   5

    написать администратору сайта