психология. ІСС Теми_семiнарiв_та_метод._рекомендацii_по_пiдготовцi. Дисципліна історія стародавнього сходу Семінар Вступ до історії Стародавнього Сходу Питання до обговорення
Скачать 89.57 Kb.
|
Література: Авдиев В.И. Военная история древнего Египта. Том 2. Период крупных войн в Передней Азии и Нубии в XVI-XV вв. до н.э.М., 1959. http://annales.info/egipet/avdiev/avdiev.htm#vide2 Большаков В. А.Царица Египта Хатшепсут // Вопросы истории, 2000, № 4-5. http://annales.info/egipet/small/hatshepsut.htm Большаков В. А.Царица Тии из самой блестящей эпохи древнеегипетской истории // Вопросы истории, 2003, № 1. http://annales.info/egipet/small/tii.htm Лурье И.М. Очерки древнеегипетского права ХVІ-Х веков до н.э. Л., 1960. http://www.egyptology.ru/scarcebooks.htm#Stuchevskij Монте П. Повседневная жизнь египтян во времена великих фараонов. М., 2000. http://annales.info/egipet/monte/egramind.htm Морская экспедиция египетской царицы Хатшепсут в Пунт // Хенниг Р. Неведомые земли. Глава 1. http://annales.info/other/hennig/001.htm Открытие области верхнего Нила египетскими перебежчиками// Хенниг Р. Неведомые земли. Глава 8. http://annales.info/other/hennig/index.htm Открытие Страны золота в Нубийской пустыне Рамсесом Великим // Хенниг Р. Неведомые земли. Глава 2. http://annales.info/other/hennig/002.htm Павлова О.И. Зевс и Амон в античной традиции // Восток. 1997. № 6. http://annales.info/egipet/small/ammon.htm Перепёлкин Ю.Я. Кэйе и Семнех-ке-Рэ: К исходу солнцепоклоннического переворота в Египте. М., 1979. annales.info/egipet/keye.rar Плавание финикиян вокруг Африки по поручению фараона Нехо// Хенниг Р. Неведомые земли. Глава 9. http://annales.info/other/hennig/index.htm Соловьева С.С. Война 663 г. до н.э. между Ассирией и Кушем за господство над Египтом (1977 г., 95 кБ). http://annales.info/egipet/ass_kush.htm Стучевский И.А. Рамсес II и Херихор: Из истории Древнего Египта эпохи Рамессидов. М., 1984. http://www.egyptology.ru/scarcebooks.htm#Stuchevskij Чабб М. Здесь жила Нефертити. М., 1961. http://www.e-reading.mobi/book.php?book=1035540 Экспедиция Камбиза в Эфиопию и Сиву // Хенниг Р. Неведомые земли. Глава 14. http://annales.info/other/hennig/index.htm Элебрахт П. Трагедия пирамид. М., 1984. http://historic.ru/books/item/f00/s00/z0000059/ Семінар 5. Культура Єгипту. Питання до обговорення 1. Релігійно-ідеологічні вистави прадавніх єгиптян. 2. Давньоєгипетські зодчество й монументальне мистецтво. 3. Єгипетська писемність, історія її дешифрування. 4. Єгипетське прикладне мистецтво, його зразки в музеях. 5. Єгипетська література (жанры, основные произведения). Методичні рекомендації Єгипетська релігія добре вивчена, тому постарайтеся звернутися до прокоментованих першоджерел. Як єгиптяни мислили створення світу й людини, загробний світ? Як вони уявляли собі роль і місце людини у світі? Чому не складається єдиного культу й пантеону в масштабах країни? Перекажіть основні єгипетські міфи. Яка роль єгипетської міфології в становленні міфологічних уявлень інших народів Близького Сходу? Розповідаючи про писемність єгиптян, потрібно вказати, як змінюється мова, на якій говорили жителі долини Нила. Яким чином удосконалюється система писемності? Який матеріал використовувався? У двох останніх питаннях необхідно коротко охарактеризувати основні тенденції в розвитку літератури, архітектури й образотворчого мистецтва Єгипту. Які головні літературні твори, який настрій їх авторів? Які сюжети обирають прадавні письменники для своєї творчості? Які тенденції в розвитку архітектури від Прадавнього царства до Нового? Література: Бадж Э.А.У. Египетская религия // Бадж Э.А.У. Египетская религия. Египетская магия. М., 2000 (оригинал - 1899). http://annales.info/egipet/baj/index.htm Большаков А.О. Развитие представлений о «загробных мирах» в древнем Египте // Мероэ, вып. 5. М., 1999. http://annales.info/egipet/small/meroe5.htm Владимиров В. Н. Пропорции в древнеегипетской архитектуре. М., 1944 http://www.egyptology.ru/architect.htm Диодор Сицилийский. О египетских сооружениях // Архитектура Античного мира (сост. В. П. Зубов и Ф. А. Петровский). М., 1940. С. 7, 228–229, 235, 247, 480–482. http://www.egyptology.ru/antiq/diodor.htm Захаров А.А.Молитвы к Исиде // Российская ассоциация научно-исследовательских институтов общественных наук. Институт истории. Ученые записки. Том третий. Москва, 1929. http://annales.info/egipet/small/Isis.htm Кинк Х. А. Древнеегипетский храм. М., 1979 http://www.egyptology.ru/architect.htm Лауэр Ж.-Ф. Загадки египетских пирамид. М., 1966 http://www.egyptology.ru/architect.htm Матье М.Э. Искусство Древнего Египта. М., 1961. http://www.rodon.org/mme/ide.htm Рак И.В. Египетская мифология. СПб., 2000. http://annales.info/egipet/rak/index.htm Сказки и повести Древнего Египта. Л., 1979. https://vk.com/doc-5990230_132131286?hash=903c7c5434a8224930&dl=89e73963957d7a859b Фалькович Ю.А. Древнеегипетские амулеты: археологический аспект // Вестник МГУ, История, 1992, № 4. http://annales.info/egipet/small/amulet.htm Ходжаш С.И. Амулеты из собрания Государственного Музея Изобразительных Искусств им. А. С. Пушкина // Вестник древней истории, 1953, № 3. http://annales.info/egipet/small/skarabei.htm Шампольон Ж. Ф. О египетском иероглифическом алфавите. М., 1950. http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/History/shamp/ Шуази О. Архитектура Древнего Египта // Шуази О. История архитектуры. Т. I. М., 1935 http://www.egyptology.ru/architect.htm Элиаде М. Священные тексты народов мира. М., 1998. С. 31-38, 97-99, 226-227, 235-237, 344-349, 511-517, 531-532. http://zip.ariom.ru/2011/archives/eliade-01.pdf Семінар 6. Реформи Уруінімгіни в Лагаші Питання до обговорення 1. Ранньодинастична епоха в Шумері: загальна характеристика. 2. Держава Лагаш: загальна характеристика: а) архіви Лагаша; б) територія й населення; в) економіка (звернути увагу на категорії храмових земель); г) вірування; д) династична історія; 3. Обстановка напередодні реформ (зловживання). 4. Заходи Уруінімгіни. 5. Загальний характер реформи і її підсумок. Методичні рекомендації У запропонованій темі потрібно, крім літератури, використовувати й джерела (написи лагашского правителя Урукагіни). Оскільки точне розуміння тексту джерела має величезне значення при його аналізі, тексти джерел повинні бути в студента на самім семінарськім занятті. Крім того, студент повинен підготувати дані, що характеризують саме джерело: де й коли був виявлений текст джерела; який зовнішній вигляд і стан матеріального пам'ятника, якою мовою написано джерело; ступінь зрозумілості й проблема точності перекладу; цілі й час створення джерела. Реформи Уруінімгіни (Урукагіни) – тема, цікава не тільки тим, що вперше з'являється можливість розглянути питання про перетворення в найдавніших протодержавах, їх реальних формах і їх наслідках. Щоб орієнтуватися в цій складній темі, студент повинен освіжити в пам'яті (за допомогою підручника, а особливо за допомогою конспектів лекцій) основні події історії Лагаша за два сторіччя перед приходом до влади Урукагіни. Немаловажне знати географічне положення Лагаша (і його основних центрів), його зв'язки із сусідами, причини основних конфліктів, роль Лагаша в Шумері в пізній Раньодинастичний період (РД III). Розглядаючи економічний розвиток Лагаша за написами Урукагіни, студент повинен постаратися побачити, скільки інформації можна витягти з такого, видалося б, короткого й односпрямованого джерела. Потрібно структурувати інформацію за рядом найважливіших розділів: сільське господарство (скотарство, землеробство, полювання й рибальство), ремесло (тканини, виробу зі шкіри, металеві вироби), торгівля (внутрішня й зовнішня), відносини власності, можна також зрівняти, яку роль відіграла кожна зі сфер у господарстві Лагаша, оцінити розвиненість лагашської економіки (порівнюючи її, звичайно, не із сучасними формами, а із загальним рівнем розвитку економіки в Шумері). Це дасть можливість перейти до характеристики «царської» влади в Лагаші. Звичайно студент звертає увагу тільки на те, як прийшов до влади Урукагіна і якими доводами він пояснював своє право на цю владу. Це питання, звичайно, заслуговує на увагу, оскільки аналіз джерела може пролити світло на те, яким чином влада виявилася в руках Урукагіни. Але все-таки сама ця влада не може розглядатися поза контекстом попереднього розвитку інституту вищої влади в Лагаші. Написи дають можливість представити, які тенденції розвитку цієї влади викликали невдоволення широких верств населення й привели до чергового соціального конфлікту. Важливим є питання – про грань, що відокремлює владу енсі як жерця Нин-Гирсу (бога-заступника Лагаша) від влади енсі як правителя нома (ки) Лагаш. Однак, розуміння подій, що відбувалися в Лагаші, неможливо тільки в рамках історії одного лагашського нома. Кінець Раньодинастичного періоду був часом змін для всього Шумеру. Зовнішній фактор мав великий вплив на хід змін у Лагаші. В історіографії існує цілий спектр оцінок діяльності останнього лагашського правителя РД ІІІ. Уникаючи давати чорно-білу характеристики сутності реформ, потрібно, насамперед, постаратися зрозуміти, що в них було продиктовано вимогами ситуації, які аспекти були нав'язані культурними нормами тієї епохи, які ж були наслідком політичних розрахунків. Важливо розуміти також і те, що в шумерській культурі немає уявлень про реформи, і будь-який аналіз дій владної особи тієї епохи повинен бути позбавлений надмірно сучасних оцінок. Джерела Хрестоматия по истории Древнего мира под ред. В. В. Струве Том I. Древний Восток. «Учпедгиз», Москва, 1950 г. – С. 139-143. http://www.detskiysad.ru/raznlit/drevniymir.html Література Дьяконов И.М., Неронова В.Д., Свенцицкая И.С. (ред.) История древнего мира. М.: Наука, 1983. – 486 с. http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/History/dyak/index.php Дьяконов И.М. Общество и государство древнего Двуречья. Шумер. М., 1959. http://rutracker.org/forum/viewtopic.php?t=5162462 Емельянов В.В. Древний Шумер. Очерки культуры. – СПб.: «Петербургское Востоковедение», 2001. – 368 с. http://scisne.net/a-322 Месопотамия // История Древнего Востока / Под ред. Кузищина В.И. – М., 1988. http://bibliotekar.ru/polk-17/index.htm Струве В.В. Исторические надписи Урукагины и история их интерпретации // ВДИ. 1964. № 4. http://vk.com/doc-23433303_125752867 Струве В.В. Основные вехи войны Урукагины и Лугальзагеси // ВДИ. 1958. № 4. http://vk.com/doc-23433303_125753798 Тюменев А.И. Государственное хозяйство древнего Шумера. М., 1955. С. 135–169. http://annales.info/greece/small/vost_mik.htm Семінар 7. Суспільство Вавілонії за законами Хаммурапі. Питання до обговорення Джерела з історії Вавілонії. “Закони Хаммурапі” як історичне джерело: структура пам’ятки, як створювалася. Землеробство як головна галузь сільського господарства: форма землеробства; аграрна техніка; базові культури. Аграрні відносини:громада, її роль і характер; держава й громада; орендні відносини. Скотарство, його місце й роль в економіці Вавілонії. Садівництво, його роль у господарськім житті вавілонян. Види ремісничої діяльності. Торгівля, її значення в економічному розвитку Вавілонії. Співвідношення внутрішньої й зовнішньої торгівлі. Соціальний устрій Вавілонії: рабство (джерела, типи, особливості), положення кабальних рабів / «заручників», вільне населення (авелум, мушкенум, основні категорії), Шлюбно-родинні відносини (характер родини, права чоловіка, жінки, дітей, успадкування). Судовий процес. Злочини й покарання. Методичні рекомендації При підготовці до семінару згадайте датування Старовавіволонського періоду в історії Месопотамії. Як створювалася держава Хаммурапі, який період історії передував цьому? Визначите території, які були включені до його складу. Слід дуже докладно ознайомитися із законами Хаммурапі. Дати загальну характеристику цього пам’ятника (час виявлення, зовнішній вигляд, структура). З'ясувати специфіку законодавчих джерел. Назвіть кодекси, які існували в державах Межиріччя до оформлення зводу законів Хаммурапі. Чи можливі були запозичення? З якою метою були записані ці закони? Чи однаково повно закони відбивають різні сторони життя вавілонського суспільства? Чи були закони плодом творчості пануючи-законодавця або вони являють собою кодифікацію звичаєвого права, а також про те, наскільки діючі були ці закони. Розглядаючи питання про сільське господарство, з'ясуйте умови землеробських робіт, назвіть знаряддя праці, визначте, які землеробські культури й свійські тварина були найпоширеніші, а які вважалися самими коштовними. Що можна сказати про будівництво іригаційних споруджень? Як у Прадавньому Вавілоні ставилися до землеробської праці? При вивченні форм земельної власності й землеволодіння необхідно використовувати переписку царя Хаммурапі, господарські і юридичні документи часу І вавілонської династії. Кому належала земля в другій половині II тис. до н. е.? У чому принципова відмінність Старовавілонського періоду від попереднього? Розберіться в умовному володінні землею від царя. Розміри наділів на царській землі визначте на підставі епістолярних і адміністративних документів. Зверніть увагу на наділи воїнів (редум і баирум). Як називається майно, отримане від царя за службу? Який тип громади існував у Старовавілонський період? У чому полягали функції громади? До чого призвела втрата зв'язку із громадою? Знайдіть статті про общинне землеволодіння. Чи був у Вавілонії вільним вихід із громади? Подумайте, чи стала земля об'єктом купівлі-продажу, чи зложилася приватна власність на землю. Які ремесла розвивалися в старовавілонський період. Проаналізуйте плату ремісникам. Обґрунтуйте, максимальна ця плата або мінімальна? Чи існувала традиція передачі знань і досвіду в ремеслі? Чи захищало законодавство інтереси ремісників? Якого рівня розвитку досяглася внутрішня й зовнішня торгівля при Хаммурапі? Які предмети названі в джерелах у якості товарів? Що було еквівалентом при обміні? Яку роль у торгівлі відіграли тамкари й шамаллуми? Наскільки значної була роль держави в розвитку торгівлі? Визначте рівень розвитку товарно - грошових відносин у Прадавній Вавілонії. Знайдіть статті законів, що захищали общинників від зловживання кредиторів. Подумайте, чим було викликане прагнення Хаммурапі обмежити лихварство. Назвіть характерні риси східного рабства. З'ясуйте джерела рабства в Старовавілонський період. Чому боргова кабала обмежувалася трирічним строком? Чи могли назавжди перетворити на рабство вільного вавілонянина? Спробуйте визначити приблизну ціну раба. Чия праця – рабів або вільних – відігравала більш істотну роль у виробництві? чи Володіли раби елементами правоздатності? Чи дають закони Хаммурапі повне уявлення про рабство у Вавілонії? Розглядаючи питання про категорії вільного й залежного населення, згадайте визначення станів. Особливу увагу зверніть на положення мушкенумов, їх соціальний статус. З'ясуйте різні точки зору дослідників на цю категорію населення, обміркуйте їх. Визначте характер родини у Вавілонії, умови вступу у шлюб. Розглянте економічні відносини, пов'язані зі шлюбом і родиною: майнові права жінок, умови спадкування дітьми сімейного майна й ін. Розберіть статті, присвячені організації судового процесу, визначте, що ухвалювалося в суді в якості доказів, яка була каральна система законів Хаммурапі. У чому виявився становий характер права? Знайдіть пережитки звичаєвого права. Подумайте, є чи в законах певна система, чи можна побачити які-небудь протиріччя. Джерела Хрестоматия по истории Древнего мира под ред. В. В. Струве Том I. Древний Восток. «Учпедгиз», Москва, 1950 г. – С. 149-178. http://www.detskiysad.ru/raznlit/drevniymir.html Література: Белицкий Мариан. Шумеры. Забытый мир. http://www.e-reading.club/book.php?book=133285 Дандамаев М.А. Глава IX. Вавилония в конце II – первой половине I тысячелетия до н.э. // Источниковедение истории Древнего Востока. М., 1984. http://annales.info/other/iidv/2.htm#9 Дьяконов И. М. К проблеме общины на Древнем Востоке // ВДИ. 1964. №4. С. 74-80. http://vk.com/doc-23433303_125752867 Дьяконов И. М. Люди города Ура. – М., 1990. http://www.rulit.me/books/lyudi-goroda-ura-read-228358-1.html Дьяконов И.М. Законы Вавилонии, Ассирии и Хеттского царства// Вестник древней истории. 1952. № 3. С. 197–303; № 4. С. 205–320. http://annales.info/hetts/laws/law_komm.htm Историография истории Древнего Востока. В. 2. Т. Т. 1: Учеб. пособие / В.А. Кузищин, М.А. Дандамаев, Н.В. Козырева и др.: Под ред. В.И. Кузищина. –М., 2008. С. 422–451. http://www.istmira.com/istdr/istoriografiya-istorii-drevnego-vostoka-v-2-t-t-1/ История государства и права зарубежных стран. Учебник для ВУЗов/ Под общ. ред. О.А. Жидкова и Н.А. Крашенинниковой. 2 изд. Ч. I. – М., 2001. http://bookre.org/reader?file=520605 История Древнего Востока: Зарождение древнейших классовых обществ и первые очаги рабовладельческой цивилизации. Ч. I. – М., 1983. http://istoriofil.org.ua/load/knigi_po_istorii/vostok/istorija_drevnego_vostoka_ch_i_mesopotamija_red_i_m_djakonov/11-1-0-2210 Кленгель-Брандт Э. Путешествие в Древний Вавилон. М., 1979. http://libatriam.net/read/993586/ Козырева Н. В. Серебро как одно из средств выплаты налога и эквивалент трудовой повинности в старовавилонской Месопотамии. // ВДИ. 1986. №1. С. 76-80. http://vk.com/doc-23433303_125745899 Козырева Н.В. Два клинописных текста начала II тыс. до н.э. из Южной Месопотамии, касающиеся городской недвижимости http://www.orientalstudies.ru/rus/images/pdf/PPV_16-7_kozyreva.pdf Козырева Н.В. Древняя Ларса. – М. 1988. http://www.orientalstudies.ru/rus/index.php?option=com_publications&Itemid=75&pub=724 Козырева Н.В. Этнолингвистический состав населения Месопотамии в начале ІІ тысячелетия до н.э. // Вестник санкт-петербургского университета. – 2014. – Сер. 13, Вып 2. https://dspace.spbu.ru/bitstream/123456789/1826/1/Kozyreva%20Nelly_2014.pdf Крижанівський О.П. Історія Стародавнього Сходу. Курс лекцій. – К., 1996. http://politics.ellib.org.ua/pages-cat-105.html Лапин Л.А., Белов А.М. Глиняные книги. – Л., 1956. http://rutracker.org/forum/viewtopic.php?t=5127586 Оппенхейм А.Л. Древня Месопотамия: Портрет погибшей цивилизации. 2 изд. – М., 1990. - С. 3-25. http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/History/oppenh/intro.php Оппенхейм Л. Древняя Месопотамия. М., 1990. http://royallib.com/book/oppenheym_a/drevnyaya_mesopotamiya_portret_pogibshey_tsivilizatsii.html Редер Д. Г. К вопросу об юридическом положении рабов по законам Хаммурапи // Древний Восток. Кн. 1. М., 1975. http://zadocs.ru/istoriya/53734/index.html?page=10 Рифтин А.П. Старовавилонские документы в собраниях СССР. – М.-Л., 1937. http://rutracker.org/forum/viewtopic.php?t=3422504 Саггс Х. Вавилон и Ассирия. Быт, религия, культура. – М., 2004. http://www.e-reading.club/book.php?book=1006429 Якобсон В. А. Регулирование международной торговли по законам Хаммурапи // Древний Восток и мировая культура. М., 1981. С. 53-54. http://megaobuchalka.ru/5/29949.html |