Терапия. До модульного контролю з

• Название: До модульного контролю з
• Анкор: Терапия
• Дата: 12.01.2020
• Размер: 0.56 Mb.
• Имя файла: [DsmaHelp]tyerapiya_tyest.doc
• Тип: Документы; #103667
• страница: 1 из 7

ТЕСТИ

ДО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ З

ПРОПЕДЕВТИКИ ВНУТРІШНЬОЇ МЕДИЦИНИ
1. Визначення терміну «анамнез»:

1. 
   * переклад з грецької мови «спогад про попередній стан»;
   
2. 
   переклад з латинської мови «відомості про попередній стан» або «спогад про попередній стан»;
   
3. 
   переклад з грецької мови «розпитування»;
   
4. 
   переклад з латинської мови «розпитування»;
   
5. 
   переклад з латинської мови «дані про перебіг захворювання під час лікування».
   

2. Захворювання основне:

1. 
   захворювання, яке хворий переніс у дитинстві;
   
2. 
   *захворювання, що в даний час домінує;
   
3. 
   захворювання, що має встановлену етіологію і патогенез;
   
4. 
   відновлення хвороби після деякого періоду ремісії.
   

3. Супутнє захворювання:

1. 
   *патологія, що супроводжує основне захворювання, але не пов'язана з основним захворюванням і не домінує в даний час;
   
2. 
   виникнення під час перебігу основного захворювання нової патології, інколи досить важкої;
   
3. 
   загострення патологічного процесу;
   
4. 
   відновлення хвороби після деякого періоду ремісії;
   

1. 
   інвалідність.
   

4. Ускладнення основного захворювання:

1. 
   *виникнення внаслідок основного захворювання нової патології, інколи досить важкої;
   
2. 
   відновлення хвороби після деякого періоду ремісії;
   
3. 
   захворювання, що супроводжує основну патологію, але не пов'язане з нею;
   
4. 
   загострення патологічного процесу.
   

5. Рецидив захворювання:

1. 
   *відновлення хвороби після деякого періоду ремісії;
   
2. 
   тимчасове одужання;
   
3. 
   виникнення внаслідок ос­новного захворювання нової патології, інколи досить важкої;
   
4. 
   захворювання, що супро­воджує основну патологію, але не пов'язане з нею;
   
5. 
   повне одужання.
   

6. Що таке ремісія:

1. 
   повне одужання;
   
2. 
   захворювання, що супроводжує основну патологію, але не пов'язане з нею;
   
3. 
   виникнення внаслідок не сприятливого перебігу основного захворювання нової, інколи важкої патології;
   
4. 
   *тимчасове одужання (проміжок між періодами загострення хвороби);
   

4. 
   відновлення хвороби через деякий час після одужання?
   

7. Реконвалесценція:

1. 
   відновлення хвороби через деякий час після одужання;
   
2. 
   тимчасове одужання;
   
3. 
   виникнення на фоні перебігу основного захворювання нової, інколи важкої патології;
   
4. 
   захворювання, що супроводжує основну патологію, але не пов'язане з нею;
   
5. 
   *повне одужання.
   

8. Що таке сімейний анамнез:

1. 
   спадковий анамнез;
   
2. 
   вияснення стану здоров'я родичів (батьків, братів, сестер);
   
3. 
   одружений, заміжня, з якого часу; час настання клімаксу; для жінок — початок менструацій, кількість вагітностей, пологів, абортів, кількість дітей;
   
4. 
   непереносимість окремих ліків, продуктів у родичів;
   
5. 
   *вияснення кількості одружень протягом життя і стану здоров'я всіх подружніх «половин»?
   

9. Анамнез спадковий:

1. 
   *вивчення стану здоров'я найближчих родичів пацієнта (батьків, братів, сестер);
   
2. 
   непереносимість хворим ліків чи продуктів;
   
3. 
   одружений, заміжня; час настання клімаксу, для жінок — початок менструацій; кількість вагітностей, пологів, абортів, кількість дітей.
   

10. Анамнез алергологічний:

1. 
   вивчення стану здоров'я найближчих родичів пацієнта (батьків, братів, сестер);
   
2. 
   *непереносимість пацієнтом ліків чи продуктів, підвищена чутливість до запахів;
   
3. 
   одружений, заміжня; для жінок — початок менструацій, кількість вагітностей, абортів, час настання клімаксу.
   

11. Хто є основоположником сучасного наукового методу розпитування:

1. 
   С.П. Боткін;
   
2. 
   * Г.А. Захар'їн;
   
3. 
   А.А. Остроумов;
   
4. 
   В.П. Образцов;
   
5. 
   Н.Д. Стражеско?
   

12. З яких розділів складається історія хвороби:

1. 
   загальний стан хворого, епікриз, щоденник;
   
2. 
   сімейний, спадковий, алергологічний, професійний анамнез;
   
3. 
   *паспортна частина, розпитування, нинішній стан, попередній діагноз, план обстеження і лікування, щоденник, результати додаткових обстежень, епікриз;
   
4. 
   скарги, анамнез захворювання, анамнез життя?
   

13. Яка послідовність опитування:

1. 
   алергологічний, сімейний, спадковий, гінекологічний анамнез;
   
2. 
   скарги, анамнез захворювання, анамнез життя;
   
3. 
   фізичний і розумовий розвиток, навчання і трудова діяльність;
   
4. 
   усі перенесені захворювання в хронологічному порядку;
   
5. 
   *паспортна частина, скарги, анамнез захворювання і життя?
   

14. Активне положення хворого в ліжку:

1. 
   * положення хворого в ліжку, яке він легко змінює в разі необхідності чи за власним бажанням;
   
2. 
   положення в ліжку, якого хворий не може сам змінити;
   
3. 
   положення сидячи на ліжку з опущеними ногами;
   
4. 
   колінно-ліктьове положення хворого в ліжку.
   

15. Пасивне положення хворого в ліжку:

1. 
   положення в ліжку на лівому боці;
   
2. 
   положення сидячи на ліжку з опущеними ногами;
   
3. 
   * положення в ліжку, якого хворий не може змінити сам;
   
4. 
   положення в ліжку, якого хворий набув сам, щоб полегшити свій стан.
   

16. Активно-вимушене положення хворого:

1. 
   положення, яке хворий легко змінює в разі необхідності чи за власним бажанням;
   
2. 
   положення, якого хворий самостійно змінити не може;
   
3. 
   *положення, якого хворий набув самостійно з метою полегшити больові відчуття;
   
4. 
   положення, якого хворого примушує набувати патологіч­ний процес незалежно від його бажання;
   
5. 
   необхідність постійно перебувати на ліжковому режимі.
   

17. Пасивно-вимушене положення хворого в ліжку:

1. 
   положення, яке хворий легко змінює в разі необхідності або за власним бажанням;
   
2. 
   положення, якого хворий самостійно змінити не може;
   
3. 
   положення, якого хворий набуває самостійно з метою полегшити больові відчуття;
   
4. 
   *положення, якого хворого примушує набувати патологіч­ний стан незалежно від його бажання;
   
5. 
   необхідність постійно перебувати на ліжковому режимі.
   

18. Положення ортопное набуває хворий на:

1. 
   * бронхіальну астму;
   
2. 
   серцеву астму;
   
3. 
   бронхоектатичну хворобу;
   
4. 
   ексудативний плеврит;
   
5. 
   асцит.
   

19. Як виглядає положення ортопное:

1. 
   лежачи на спині;
   
2. 
   лежачи на животі;
   
3. 
   лежачи на правому боці;
   
4. 
   *сидячи з опущеними ногами;
   
5. 
   лежачи на правому боці?
   

20. Ступорозний стан:

1. 
   *стан оглушення, перебуваючи в якому хворий погано орієнтується в навколишньому середовищі, запаморочений;
   
2. 
   стан «сплячки», з якого хворий виходить на короткий час після голосного окрику або термосіння;
   
3. 
   стан непритомності, характеризується повною втратою рефлексів і розладами життєво важливих функцій;
   
4. 
   стан маячення.
   21. Сопорозний стан:
   
   1. 
      стан оглушення, nepe6уваючи в якому хворий запамоморочений і погано орієнтується в навколишньому середовищі;
      
   2. 
      *стан «сплячки», з якого хворий виходить на короткий час після голосного окрику або термосіння;
      
   3. 
      стан непритомності, характеризується повною втратою рефлексів і розладами життєво важливих функцій;
      
   4. 
      стан маячення.
      22. Що таке кома:
      

1. 
   стан маячення;
   
2. 
   стан оглушення, перебуваючи в якому хворий погано орієнтується в навколишньому середовищі, запаморочений
   
3. 
   *стан непритомності, що характеризується повною втратою рефлексів і розладами життєво важливих функцій;
   
4. 
   стан «сплячки», з якої хворий виходить на короткий час після голосного окрику або термосіння?
   

23. Галюцинації:

1. 
   *уявні сприйняття, не пов'язані з реальною обстановкою;
   
2. 
   кома;
   3)ступор;
   4)сопор;
   
3. 
   ілюзії.
   

24. Кахексія:

1. 
   ожиріння;
   
2. 
   порушення травлення;
   
3. 
   набряк;
   
4. 
   *виснаження крайнього ступеня, різко знижене живлення тканин;
   
5. 
   схуднення.
   

25. Що таке пастозність:

1. 
   сильно виражений набряк;
   
2. 
   *слабо виражений набряк;
   
3. 
   набряк усього тіла;
   
4. 
   кахектичний набряк;
   
5. 
   стан нормальної напруженості тканин?
   

26. Набряк Квінке (ангіоневротичний):

1. 
   1)асцит;
   
2. 
   анасарка;
   
3. 
   кахектичний набряк;
   
4. 
   пастозність;
   
5. 
   *алергійний набряк.
   

27. Асцит:

1. 
   відсутність сечі;
   
2. 
   набряк підшкірної жирової клітковини;
   
3. 
   горб;
   
4. 
   ожиріння;
   
5. 
   * вільна рідина в череві порожнині.
   

28. Анасарка:

1. 
   *набряк підшкірної жирової клітковини;
   
2. 
   ожиріння;
   
3. 
   набряк підшкірної жирової клітковини і поява рідини в серозних порожнинах
   

29 Танок каротид:

1. 
   мала хорея (танок св. Вітa);
   
2. 
   пульсація судин усього тіла;
   
3. 
   гіперкінези;
   
4. 
   *високоамплітудна пульсація сонних артерій.
   

30. Струма:

1. 
   зменшення щитоподібн| залози;
   
2. 
   гіпертензія;
   
3. 
   втрата голосу;
   
4. 
   косоокість;
   
5. 
   *збільшення щитоподібної залози, зоб.
   

31. Комір Стокса буває в разі:

1. 
   серцевої недостатності;
   
2. 
   *стиснення верхньої поренистої вени пухлиною середостіння;
   
3. 
   мікседеми;
   
4. 
   гострого гломерулонефріту;
   
5. 
   аліментарного ожиріння.
   

32. Афта:

1. 
   вовче піднебіння;
   
2. 
   косоокість;
   
3. 
   заяча губа;
   
4. 
   *виразково-пухирчасте ура­ження слизової оболонки ясені рота;
   
5. 
   запалення язика.
   

33. Анізокорія:

1. 
   відсутність одного ока;
   
2. 
   *неоднаковий розмір зі­ниць;
   
3. 
   відсутність зору на обидва ока;
   
4. 
   мимовільне посіпування очей у разі фіксації погляду вбік;
   
5. 
   витрішкуватість
   

34. Мідріаз:

1. 
   відсутність одного ока;
   
2. 
   відсутність зору на обидва ока;
   
3. 
   опущення верхньої повіки;
   
4. 
   *розширення зіниць;
   
5. 
   звуження зіниць.
   

35. Блефароптоз:

1. 
   відсутність одного ока;
   
2. 
   відсутність зору на обидва ока;
   
3. 
   *опущення верхньої повіки;
   
4. 
   запалі очі;
   
5. 
   витрішкуватість.
   

36. Алопеція:

1. 
   оволосіння лиця у жінок за чоловічим типом;
   
2. 
   рослинність тіла за жіночим типом у чоловіків;
   
3. 
   опущення верхньої повіки;
   
4. 
   пухирчастий лишай;
   
5. 
   *облисіння.
   

37. Як виглядає лице хворого на мікседему:

1. 
   *набрякле, анемічне, очні щілини зменшені, очі запалі, шкіра суха;
   
2. 
   з великим підборіддям, великими вухами, рідкими зубами;
   
3. 
   запалі очі, загострені риси, шкіра мертво-бліда;
   
4. 
   набрякле, з ціанотичним рум'янцем на щоках, ціанозом губ і кінчика носа
   
5. 
   набрякле, бліде, з набряками над і під очима?
   

38. Як виглядає лице Корвізара:

1. 
   з великим підборіддям, великими вухами, рідкими зубами;
   
2. 
   запалі очі, загострені риси, шкіра мертво-блідого кольору;
   
3. 
   набрякле, анемічне, очні щілини зменшені, очі запалі, шкіра суха;
   
4. 
   набрякле, бліде, з набряка­ми над і під очима;
   
5. 
   *набрякле, з ціанотичним рум'янцем на щоках, ціанозом губ і кінчика носа?
   

39. Лице Гіппократа:

1. 
   набрякле бліде лице з набряками над і під очима;
   
2. 
   лице з ціанотичним рум'янцем на щоках, цианозом губ;
   
3. 
   лице з великим підборіддям, великими вухами;
   
4. 
   лице набрякле, анемічне, очні щілини зменшені, очі запалі, шкіра суха;
   
5. 
   *запалі очі, загострені риси лиця, шкіра бліда з синюш­ним відтінком.
   

40. Для яких захворювань харак­терне лице Гіппократа:

1. 
   мікседеми;
   
2. 
   *перитоніту;
   
3. 
   тиреотоксикозу;
   
4. 
   прокази;
   
5. 
   захворювань нирок?
   

41. Лице Корвізара характерне для:

1. 
   хвороб нирок;
   
2. 
   пухлини середостіння;
   
3. 
   акромегалії;
   
4. 
   *серцевої недостатності;
   
5. 
   прокази.
   

42. Місяцеподібне лице (facies selenica) буває у хворого:

1. 
   на анемію;
   
2. 
   на акромегалію;
   
3. 
   *з хворобою Іценка—Кушінга (гіперкортицизм) ;
   
4. 
   з мітральною вадою;
   
5. 
   на тиреотоксикоз.
   

43. Як виглядає мітральне лице:

1. 
   *ціанотичний рум'янець на щоках, ціаноз губ і кінчика носа;
   
2. 
   бліде "безкровне"
   
3. 
   анемічне;
   
4. 
   набрякле;
   
5. 
   загострені риси
   

44. Лице воскової ляльки зустрічається в разі:

1. 
   хвороб нирок;
   
2. 
   *анемії Аддісона-Бірмера;
   
3. 
   мікседеми;
   
4. 
   акромегалії;
   
5. 
   серцевої недостатності.
   

45. Як виглядає лице хворого на акромегалію?

1. 
   *з великим підборіддям і вухами;
   
2. 
   бліде;
   
3. 
   жовтяничне;
   
4. 
   анемічне;
   
5. 
   синюшне.
   

46. Як виглядає аденоїдне лице:

1. 
   ціанотичний рум'янець на щоках, ціаноз губ і кінчика носа;
   
2. 
   бліде, безкровне лице;
   
3. 
   анемічне лице;
   
4. 
   набрякле лице;
   
5. 
   *дихання через постійно відкритий рот у зв'язку з утрудненою носовою прохідністю?
   

47. Гідроцефалія:

1. 
   пастозність;
   
2. 
   *збільшення розмірів голови внаслідок водянки мозку;
   
3. 
   підшкірний набряк;
   
4. 
   наявність рідини в плев­ральній порожнині;
   
5. 
   наявність рідини в черевній порожнині.
   

48. Що таке диспное?

1. 
   зупинка дихання;
   
2. 
   *задишка;
   
3. 
   знижена частота дихальних рухів за 1хв.;
   
4. 
   вимушене положення сидячи з опущеними ногами;
   
5. 
   вимушене положення лежачи?
   

49. Що таке апное:

1. 
   задишка в положенні сидячи з опущеними ногами;
   
2. 
   підвищена частота дихальних рухів за 1хв.;
   
3. 
   знижена частота дихальних рухів за 1хв.;
   
4. 
   дихання з частотою 5-8 дихальних рухів за 1хв.;
   
5. 
   *зупинка дихання або подовження дихальної паузи;
   

50. Що таке тахіпное?

1. 
   задишка в положенні сидячи з опущеними ногами;
   
2. 
   *підвищена частота дихальних рухів за 1хв.;
   
3. 
   знижена частота дихальних рухів;
   
4. 
   дихання з частотою 5-8 дихальних рухів за 1хв.;
   
5. 
   зупинка дихання або дихальна пауза;
   

51. Що таке брадіпное?

1. 
   задишка в положенні сидячи з опущеними ногами;
   
2. 
   більше ніж 20 дихальних рухів за 1хв.;
   
3. 
   *менше ніж 16 дихальних рухів за 1хв.;
   
4. 
   зупинка дихання;
   
5. 
   *16-20 дихальних рухів за 1хв.?
   

52. Яка задишка характерна для бронхіальної астми:

1. 
   інспіраторна;
   
2. 
   *експіраторна;
   
3. 
   змішана;
   
4. 
   дихання Чейна-Стокса;
   
5. 
   дихання Біота?
   

53. Для якого захворювання характерний тільки сухий кашель:

1. 
   бронхіту;
   
2. 
   *сухого плевриту;
   
3. 
   бронхоектатичної хвороби;
   
4. 
   кавернозного туберкульозу легень;
   
5. 
   бронхопневмонії?
   

54. Для якого захворювання характерний тільки сухий кашель:

1. 
   *туберкульозу біфуркаційних лімфатичних вузлів;
   
2. 
   бронхіту;
   
3. 
   бронхоектатичної хвороби;
   
4. 
   бронхопневмонії;
   
5. 
   кавернозного туберкульозу легенів?
   

55. Для якого захворювання характерний вологий кашель:

1. 
   плевриту;
   
2. 
   ателектазу легенів;
   
3. 
   *бронхоектатичної хвороби;
   
4. 
   туберкульозу трахео-бронхових лімфатичних вузлів;
   
5. 
   емфіземи?
   

56. Харкотиння «повним ротом», частіше в ранковий час характерно для:

1. 
   інфільтративно-вогнищевого туберкульозу легенів;
   
2. 
   *бронхоектатичної хвороби;
   
3. 
   вогнищевої пневмонії;
   
4. 
   гострого бронхіту;
   
5. 
   емпієми плеври.
   

57. Якщо гнійне харкотиння у великій кількості з'являється в певному положенні хворого, у нього можна запідозрити:

1. 
   крупозну пневмонію;
   
2. 
   дифузний бронхіт;
   
3. 
   туберкульоз легенів;
   
4. 
   рак легенів;
   
5. 
   *бронхоектатичну хворобу.
   

58.За наявності у хворого харкотиння у вигляді малинового желе можна запідозрити:

1. 
   крупозну пневмонію;
   
2. 
   бронхоектатичну хворобу;
   
3. 
   туберкульоз легенів;
   
4. 
   абсцес легенів;
   
5. 
   *рак легенів.
   

59. Яке захворювання може спричинити кровохаркання:

1. 
   бронхіальна астма;
   
2. 
   дифузний катаральний бронхіт;
   
3. 
   вогнищева пневмонія;
   
4. 
   *кавернозний туберкульоз;
   
5. 
   гнійний плеврит?
   

60. Яке захворювання може спричинити кровохаркання:

1. 
   ексудативний гнійний плеврит;
   
2. 
   дифузний катаральний бронхіт;
   
3. 
   вогнищева пневмонія;
   
4. 
   бронхіальна астма (у період нападу):
   
5. 
   *інфаркт легенів?
   

61. Яке захворювання може спричинити кровохаркання:

1. 
   дифузний катаральний бронхіт;
   
2. 
   бронхіоліт;
   
3. 
   вогнищева пневмонія;
   
4. 
   *бронхоектатична хвороба;
   
5. 
   бронхопневмонія?
   

62. Яке захворювання може спричинити кровохаркання:

1. 
   *мітральний стеноз;
   
2. 
   емфізема легень;
   
3. 
   плеврит;
   
4. 
   бронхопневмонія;
   
5. 
   дифузний катаральний бронхіт?
   

63. Для якої патології дихальної системи характерний біль у грудній клітці:

1. 
   *ексудативного плевриту;
   
2. 
   ракового обсіменіння плеври;
   
3. 
   вогнищевої пневмонії;
   
4. 
   туберкульозу легенів;
   
5. 
   пневмосклерозу?
   

64. Для якої патології дихальної системи характерний біль у грудній клітці:

1. 
   бронхіту;
   
2. 
   туберкульозу легенів;
   
3. 
   емфіземи легенів;
   
4. 
   *міжребрової невралгії;
   
5. 
   ексудативного плевриту?
   

65. Біль у грудній клітці характерний для:

1. 
   емфіземи;
   
2. 
   бронхоектатичної хвороби;
   
3. 
   ексудативного плевриту;
   
4. 
   *сухого плевриту;
   
5. 
   нападів бронхіальної астми.
   

66. Біль у грудній клітці, пов’язанний з виникненням сухого плевриту, посилюється за таких умов:

1. 
   коли хворий лежить на боці ураження;
   
2. 
   коли грудна клітка стиснута і знижена дихальна екскурсія грудної клітки;
   
3. 
   у разі кашлю;
   
4. 
   *коли хворий лежить на спині;
   
5. 
   коли хворий лежить на животі.
   

67. Біль у лівій половині грудної клітки за грудниною характерний для:

1. 
   лівобічної вогнищевої пневмонії;
   
2. 
   ателектазу лівої легені;
   
3. 
   *стенокардії;
   
4. 
   абсцесу лівої легені;
   
5. 
   пневмосклерозу лівої легені.
   

68. Біль у правій половині грудної клітки характерний для:

1. 
   правобічної вогнищевої пневмонії;
   
2. 
   *правобічного ексудативного плевриту;
   
3. 
   жовчнокам’ної хвороб;
   
4. 
   ателектазу правої легені;
   
5. 
   пневмосклерозу правої легені.
   

69. Статичний огляд грудної клітки передбачає:

1. 
   визначення рухів обох половин грудної клітки;
   
2. 
   *огляд обох половин грудної клітки поза актом дихання;
   
3. 
   огляд м’язів грудної клітки;
   
4. 
   визначення ступеня участі обох половин грудної клітки в акті дихання;
   
5. 
   визначення частоти, глибини і ритму дихання.
   

70. Динамічний огляд грудної клітки передбачає:

1. 
   визначення рухів обох половин грудної клітки;
   
2. 
   визначення розмірів обох половин грудної клітки поза актом дихання;
   
3. 
   огляд м’язів грудної клітки;
   
4. 
   *визначення симетричності участі обох половин грудної клітки в акті дихання, частоти, глибини, ритму дихання;
   
5. 
   оцінка симетричності обох половин грудної клітки.
   

71. Для нормостеничної грудної клітки характерні такі особливості:

1. 
   грудна клітка нагадує циліндр, епігастральний кут більший 90˚, розташування ребер майже горизонтальне, надключичні ямки згладжені;
   
2. 
   грудна клітка видовжена і сплощена, епігастральний кут гострий; ребра косо розміщені, надключичні ямки добре виражені, лопатки відстають від грудної клітки;
   
3. 
   дошкоподібна грудна клітка епігастральний кут менший за 45˚;
   
4. 
   грудна клітка має втиснення в нижній частині груднини;
   
5. 
   *грудна клітка у вигляді конуса, передньо-задній розмір менший за бічний, епігастральний кут наближається до 90˚.
   

72. Характерні особливості астенічної форми грудної клітки:

1. 
   грудна клітка нагадує циліндр, епігастральний кут більший 90˚, розташування ребер майже горизонтальне, надключичні ямки згладжені;
   
2. 
   *грудна клітка видовжена і сплощена, епігастральний кут гострий; ребра косо розміщені, надключичні ямки добре виражені, лопатки відстають від грудної клітки;
   
3. 
   дошкоподібна грудна клітка епігастральний кут менший за 45˚;
   
4. 
   грудна клітка має втиснення в нижній частині груднини;
   
5. 
   грудна клітка у вигляді конуса, передньо-задній розмір менший за бічний, епігастральний кут наближається до 90˚.
   

73. Характерні особливості гіперстенічної форми грудної клітки:

1. 
   *грудна клітка нагадує циліндр, епігастральний кут більший 90˚, розташування ребер майже горизонтальне, надключичні ямки згладжені, лопатки щільно прилягають до грудної клітки;
   
2. 
   грудна клітка видовжена і сплощена, епігастральний кут гострий; ребра косо розташовані, надключичні ямки добре виражені, лопатки відстають від грудної клітки;
   
3. 
   дошкоподібна грудна клітка епігастральний кут менший за 45˚;
   
4. 
   грудна клітка має втиснення в нижній частині груднини;
   
5. 
   грудна клітка у вигляді конуса, передньо-задній розмір менший за бічний, епігастральний кут наближається до 90˚.
   

74. Яка форма грудної клітки характерна для емфіземи легень:

1. 
   паралітична;
   
2. 
   рахітична;
   
3. 
   *бочкоподібна;
   
4. 
   лійкоподібна;
   
5. 
   астенічна?
   

75. Паралітична грудна клітка характерна для:

1. 
   емфіземи легенів;
   
2. 
   *пневмосклерозу і карніфікіції легенів;
   
3. 
   спондильозу;
   
4. 
   кіфосколіозу;
   
5. 
   людини, що змалку важко працювала.
   

76. Характерні особливості паралітичної форми грудної клітки:

1. 
   грудна клітка нагадує циліндр, епігастральний кут більший 90˚, розташування ребер майже горизонтальне, надключичні ямки згладжені, лопатки щільно прилягають до грудної клітки;
   
2. 
   грудна клітка видовжена і сплощена, епігастральний кут гострий; ребра косо розміщені, надключичні ямки добре виражені, лопатки відстають від грудної клітки;
   
3. 
   *дошкоподібна грудна клітка епігастральний кут менший за 45˚;
   
4. 
   грудна клітка має втиснення в нижній частині груднини;
   
5. 
   грудна клітка у вигляді конуса, передньо-задній розмір менший за бічний, епігастральний кут наближається до 90˚.
   

77. Яка форма грудної клітки характерна для людини, що перенесла рахіт:

1. 
   бочкоподібна;
   
2. 
   паралітична;
   
3. 
   *«куряча»;
   
4. 
   човноподібна;
   
5. 
   астенічна?
   

78. Кіфосколіозна грудна клітка характерна для:

1. 
   емфіземи легенів;
   
2. 
   рахіту;
   
3. 
   *карніфікіції легенів;
   
4. 
   інфаркту легенів;
   
5. 
   пневмосклерозу.
   

79. Лійкоподібна грудна клітка («груди шевця») характерна для:

1. 
   емфіземи легенів;
   
2. 
   туберкульозу легенів;
   
3. 
   спондильозу;
   
4. 
   *аномалії розвитку грудини;
   
5. 
   кіфосколіозу.
   

80. Човноподібна грудна клітка характерна для:

1. 
   рахіту;
   
2. 
   туберкульозу;
   
3. 
   пневмосклерозу;
   
4. 
   *сирингомієлії;
   
5. 
   лордозу.
   

81. Яка форма грудної клітки характерна для сирингомієлії:

1. 
   бочкоподібна;
   
2. 
   паралітична;
   
3. 
   «куряча»;
   
4. 
   *човноподібна;
   
5. 
   астенічна?
   

82. Збільшення розмірів однієї з половин грудної клітки характерне для:

1. 
   пневмосклерозу;
   
2. 
   наявності спайок у плевральній порожнині;
   
3. 
   бронхіальної астми;
   
4. 
   бронхіту;
   
5. 
   *крупозної пневмонії в стадії розпалу.
   

83. Збільшення «хворої» половини грудної клітки характерне для:

1. 
   розвитку плевральних спайок або повного зарощення плевральної щілини;
   
2. 
   *ексудативного плевриту;
   
3. 
   пневмосклерозу;
   
4. 
   бронхіту;
   
5. 
   бронхопневмонії.
   

84. Зменшення «хворої» половини грудної клітки характерне для:

1. 
   ексудативного плевриту;
   
2. 
   емфіземи легенів;
   
3. 
   гідропневмотораксу;
   
4. 
   *однобічного пневмосклерозу;
   
5. 
   крупозної пневмонії в стадії розпалу.
   

85. Зменшення «хворої» половини грудної клітки характерне для:

1. 
   *ателектазу легенів;
   
2. 
   однобічного ексудативного плевриту;
   
3. 
   емфіземи легенів;
   
4. 
   великої пухлини легенів;
   
5. 
   абсцесу легенів.
   

86. Який тип дихання властивий жінкам:

1. 
   *грудний;
   
2. 
   черевний;
   
3. 
   змішаний;
   
4. 
   ортопное;
   
5. 
   тахіпное?
   

87. Який тип дихання властивий чоловікам:

1. 
   грудний;
   
2. 
   *черевний;
   
3. 
   змішаний;
   
4. 
   ортопное;
   
5. 
   тахіпное?
   

88. Яка частота дихання (кількість дихальних рухів за 1 хв) в нормі у дорослих:

1. 
   60-90;
   
2. 
   90-120;
   
3. 
   *16-20;
   
4. 
   40-45;
   
5. 
   8-15?
   

89. Яка частота дихання (кількість дихальних рухів за 1 хв) в нормі у новороджених:

1. 
   60-90;
   
2. 
   *40-45;
   
3. 
   16-20;
   
4. 
   8-15;
   
5. 
   90-120?
   

90. Для якого стану характерне дихання Грокка:

1. 
   коми;
   
2. 
   менінгіту;
   
3. 
   агонального стану;
   
4. 
   *гіпоксії мозку;
   
5. 
   для новороджених?
   

91. Що таке дихання Чейна-Стокса:

1. 
   глибоке шумне дихання, що поєднується з патологічним зменшенням частоти дихання;
   
2. 
   глибокі ритмічні дихальні рухи, що чергуються через рівні проміжки часу з довгими дихальними паузами;
   
3. 
   *після довгої дихальної паузи спочатку з’являється безшумне поверхневе дихання, глибина якого наростає і досягає максимуму на 5—7-му вдихові, а потім в тій самій послідовності зменшується і закінчується наступною паузою;
   
4. 
   таке саме, як попереднє, тільки замість дихальної паузи спостерігається слабке поверхневе дихання;
   
5. 
   поверхневі ритмічні дихальні рухи?
   

92. Для якого стану характерне дихання Чейна-Стокса:

1. 
   коми;
   
2. 
   менінгіту;
   
3. 
   *агонального стану;
   
4. 
   гіпоксії мозку;
   
5. 
   для новороджених?
   

93. Що таке дихання Біота:

1. 
   глибоке шумне дихання, що поєднується з патологічним зменшенням частоти дихання;
   
2. 
   *глибокі ритмічні дихальні рухи, що чергуються через рівні проміжки часу з довгими дихальними паузами;
   
3. 
   після довгої дихальної паузи спочатку з’являється безшумне поверхневе дихання, глибина якого наростає і досягає максимуму на 5—7-му вдихові, а потім в тій самій послідовності зменшується і закінчується наступною паузою;
   
4. 
   таке саме, як попереднє, тільки замість дихальної паузи спостерігається слабке поверхневе дихання;
   
5. 
   поверхневі ритмічні дихальні рухи?
   

94. Що таке дихання Куссмауля:

1. 
   *глибоке шумне дихання, що поєднується з патологічним зменшенням частоти дихання;
   
2. 
   глибокі ритмічні дихальні рухи, що чергуються через рівні проміжки часу з довгими дихальними паузами;
   
3. 
   після довгої дихальної паузи спочатку з’являється безшумне поверхневе дихання, глибина якого наростає і досягає максимуму на 5—7-му вдихові, а потім в тій самій послідовності зменшується і закінчується наступною паузою;
   
4. 
   таке саме, як попереднє, тільки замість дихальної паузи спостерігається слабке поверхневе дихання;
   
5. 
   поверхневі ритмічні дихальні рухи?
   

95. Для якого стану характерне дихання Куссмауля:

1. 
   *коми;
   
2. 
   менінгіту;
   
3. 
   агонального стану;
   
4. 
   гіпоксії мозку;
   
5. 
   для новороджених?
   

96. За допомогою пальпації грудної клітки визначають:

1. 
   бронхофонію;
   
2. 
   екскурсію нижніх країв легень;
   
3. 
   висоту стояння діафрагми;
   
4. 
   *форму грудної клітки, надчеревний кут;
   
5. 
   висоту стояння верхівок легенів.
   

97. Надчеревний кут:

1. 
   *епігастральний кут;
   
2. 
   кут, під яким ребра відходять від ребер;
   
3. 
   кут, утворений тілом груднини та її ручкою;
   
4. 
   кут, який утворює груднина в яремній ямці;
   
5. 
   кут, утворений ключицею і грудниною.
   

98. Завдяки пальпації грудної клітки визначають:

1. 
   *болючість;
   
2. 
   бронхофонію;
   
3. 
   екскурсію нижніх країв легень;
   
4. 
   висоту стояння верхівок;
   
5. 
   вологі дрібно міхурцеві хрипи.
   

99. Завдяки пальпації грудної клітки визначають:

1. 
   бронхофонію;
   
2. 
   екскурсію нижніх країв легень;
   
3. 
   *резистентність грудної клітки;
   
4. 
   висоту стояння верхівок легенів;
   
5. 
   вологі хрипи.
   

100. Завдяки пальпації грудної клітки визначають:

1. 
   крепітацію на вдихові (crepitatio indux);
   
2. 
   *голосове тремтіння;
   
3. 
   вологі хрипи;
   
4. 
   бронхофонію;
   
5. 
   екскурсію нижніх країв легень.
   

101. Резистентність міжребрових проміжків збільшується у хворих на:

1. 
   бронхіт;
   
2. 
   бронхоектатичну хворобу;
   
3. 
   бронхопневмонію;
   
4. 
   *емфізему легенів;
   
5. 
   дифузний пневмосклероз.
   

102. Резистентність міжребрових проміжків збільшується у хворих на:

1. 
   бронхіт;
   
2. 
   бронхоектатичну хворобу;
   
3. 
   бронхопневмонію;
   
4. 
   сухий плеврит;
   
5. 
   *ексудативний плеврит.
   

103. Які умови потрібні для посилення голосового тремтіння:

1. 
   розширення легенів;
   
2. 
   накопичення рідини в плевральній порожнині;
   
3. 
   *ущільнення легенів;
   
4. 
   наявність повітря в плевральній порожнині;
   
5. 
   пневмоторакс?
   

104. Посилення голосового тремтіння характерне для:

1. 
   *крупозної пневмонії в стадії розпалу;
   
2. 
   ексудативного плевриту над місцем проекції рідини;
   
3. 
   нападу бронхіальної астми;
   
4. 
   емфіземи легенів;
   
5. 
   бронхоектатичної хвороби.
   

105. Голосове тремтіння посилюється в разі:

1. 
   бронхіту;
   
2. 
   нападу бронхіальної астми;
   
3. 
   над каверною, що випорожнилася;
   
4. 
   над абсцесом легені, що випорожнився;
   
5. 
   *над зоною інфаркту легені.
   

106. За наявності запальної інфільтрації голосове тремтіння буде:

1. 
   *посиленим;
   
2. 
   ослабленим;
   
3. 
   незміненим;
   
4. 
   відсутнім;
   
5. 
   різко ослабленим.
   

107. Голосове тремтіння зникає або стає ослабленим за таких умов:

1. 
   крупозної пневмонії в стадії розпалу;
   
2. 
   *ексудативного плевриту над місцем проекції рідини;
   
3. 
   сухий плеврит;
   
4. 
   над лінією Соколова-Еліса-Дамуазо;
   
5. 
   інфаркт легені.
   

108. Голосове тремтіння ослаблене за наявності такої патології:

1. 
   інфаркт легенів;
   
2. 
   крупозної пневмонії в стадії розпалу;
   
3. 
   бронхоектатична хвороба;
   
4. 
   емфізема легенів;
   
5. 
   *за наявності порожнини, сполученої з бронхом і заповненої повітрям.
   

109. У хворих з сухим плевритом голосове тремтіння:

1. 
   посиленим;
   
2. 
   ослабленим;
   
3. 
   *незміненим;
   
4. 
   відсутнім;
   
5. 
   різко ослабленим.
   

110. У хворих з пневмотораксом голосове тремтіння:

1. 
   посиленим;
   
2. 
   ослабленим;
   
3. 
   незміненим;
   
4. 
   *відсутнім;
   
5. 
   різко ослабленим.
   

111. В якій послідовності проводять перкусії легень:

1. 
   *порівняльна, топографічна перкусія;
   
2. 
   топографічна, порівняльна перкусія;
   
3. 
   визначення екскурсії легенів, висоти стояння верхівок, порівняльна перкусія;
   
4. 
   визначення нижніх меж легенів, порівняльна перкусія;
   
5. 
   визначення полів Креніга, топографічна, порівняльна перкусія;
   

112. Який вид перкусії застосовують для проведення порівняльної перкусії(якою за силою звуку є порівняльна перкусія):

1. 
   *голосну;
   
2. 
   тиху;
   
3. 
   найтихішу;
   
4. 
   дуже голосну;
   
5. 
   звичайну?
   

113. Тривалість перкуторного тону:

1. 
   буває більшою, якщо тканина менш щільна і маса її більша;
   
2. 
   тканина більш щільна і маса її більша;
   
3. 
   *тканина менш щільна і маса її менша;
   
4. 
   не залежить від щільності тканини;
   
5. 
   не залежить від маси тканини?
   

114. Перкуторна сфера:

1. 
   ділянка перкуторного удару;
   
2. 
   *вся ділянка, що коливається під впливом перкуторного удару (має ширину і глибину);
   
3. 
   ширина поширення перкуторного удару;
   
4. 
   глибина поширення перкуторного удару;
   
5. 
   площа коливань, викликаних перкуторним ударом.
   

115. Тупий звук має такі характеристики:

1. 
   високий, тривалий, тихий;
   
2. 
   низький, тривалий, голосний;
   
3. 
   низький, короткий, голосний;
   
4. 
   низький, тривалий, тихий;
   
5. 
   *високий, тихий, короткий.
   

116. Тимпанічний звук має такі характеристики:

1. 
   високий, тривалий, тихий;
   
2. 
   *низький, тривалий, голосний;
   
3. 
   високий, тихий, короткий;
   
4. 
   низький, короткий, голосний;
   
5. 
   високий, короткий, голосний.
   

117. Який перкуторний звук над легенями в нормі:

1. 
   коробковий;
   
2. 
   притуплений;
   
3. 
   *ясний легеневий;
   
4. 
   притуплено-тимпанічний;яких
   
5. 
   тупий?
   

118. Який перкуторний звук виникає над простором Траубе:

1. 
   тупий;
   
2. 
   притуплений;
   
3. 
   ясний легеневий;
   
4. 
   *тимпанічний;
   
5. 
   притуплено-тимпанічний?
   

119. Де в нормі над грудною кліткою можна почути притуплений і тупий перкуторний звук:

1. 
   під лопатками;
   
2. 
   під ключицями;
   
3. 
   у пахвових ділянках;
   
4. 
   *праворуч, у ділянці розміщення печінки;
   
5. 
   над ключицями?
   

120. Для яких патологічних станів характерний тупий звук над легенями:

1. 
   емфіземи легенів;
   
2. 
   *крупозної пневмонії в стадії розпалу;
   
3. 
   пневмотораксу;
   
4. 
   ателектазу легені, що починається;
   
5. 
   над бронхоектазом, каверною, абсцесом легені, що випорожнилися?
   

121. Тупий звук над легенями характерний для:

1. 
   емфіземи легенів;
   
2. 
   пневмотораксу;
   
3. 
   *ексудативного плевриту над місцем проекції рідини;
   
4. 
   бронхіту;
   
5. 
   над тонкостінними кавернами, що випорожнилися?
   

122. При якому патологічному стані в легенях під час перкусії може визначитися притуплення перкуторного звуку:

1. 
   *крупозної пневмонії в початковій стадії;
   
2. 
   бронхіті;
   
3. 
   пневмотораксі;
   
4. 
   бронхіальній астмі;
   
5. 
   емфіземі?
   

123. Для якого з перелічених захворювань характерне притуплення перкуторного звуку:

1. 
   бронхіальної астми;
   
2. 
   пневмотораксу;
   
3. 
   емфіземи;
   
4. 
   вогнищевої пневмонії, коли вогнище на глибині 10 см;
   
5. 
   *вогнищевої пневмонії, коли вогнище на глибині 4 см?
   

124. При якому патологічному стані легенів під час перкусії визначається тимпанічний звук:

1. 
   емфіземі легень;
   
2. 
   *пневмотораксі;
   
3. 
   крупозній пневмонії;
   
4. 
   бронхіті;
   
5. 
   бронхіоліті;
   

125. При якому з перелічених захворювань під час перкусії визначається притуплено-тимпанічний звук:

1. 
   емфіземі;
   
2. 
   бронхіальній астмі;
   
3. 
   ателектазі легень;
   
4. 
   пневмотораксі;
   
5. 
   бронхіті?
   

126. При якому захворюванні під час перкусії легенів визначається коробковий звук:

1. 
   пневмотораксі;
   
2. 
   бронхонхоектатичній хворобі;
   
3. 
   пневмонії;
   
4. 
   *емфіземі легенів;
   
5. 
   бронхіті?
   

127. Який перкуторний звук виникає в стадії гіперемії:

1. 
   тупий;
   
2. 
   притуплений;
   
3. 
   *притуплено-тимпанічний ;
   
4. 
   ясний легеневий;
   
5. 
   тимпанічний?
   

128. Яким буває перкуторний звук у хворих на вогнищеву пневмонію, коли запальне вогнище розміщено на глибині 9 см:

1. 
   притуплений;
   
2. 
   притуплено-тимпанічний ;
   
3. 
   тимпанічний;
   
4. 
   *ясний легеневий;
   
5. 
   коробковий?
   

129. Який перкуторний звук характерний для гострого бронхіту:

1. 
   *ясний легеневий;
   
2. 
   коробковий;
   
3. 
   тимпанічний;
   
4. 
   притуплений;
   
5. 
   тупий?
   

130. Який перкуторний звук характерний для бронхіальної астми в момент нападу:

1. 
   ясний легеневий;
   
2. 
   *коробковий;
   
3. 
   тимпанічний;
   
4. 
   притуплений;
   
5. 
   тупий?
   

131. Який перкуторний звук прослуховують над порожниною, що сполучається з бронхом:

1. 
   ясний легеневий;
   
2. 
   коробковий;
   
3. 
   *тимпанічний;
   
4. 
   притуплений;
   
5. 
   тупий?
   

132. У разі якого захворювання може спостерігатися однобічне зміщення нижньої межі легенів угору:

1. 
   *однобічного пневмосклерозу;
   
2. 
   однобічної бронхоектатичної хвороби;
   
3. 
   правобічної бронхопневмонії;
   
4. 
   вогнищевого туберкульозу правої легені;
   
5. 
   лівобічної плевропневмонії?
   

133. Для якого захворювання легенів характерне зміщення з одного боку нижньої межі легенів угору:

1. 
   крупозної пневмонії;
   
2. 
   *ексудативного плевриту;
   
3. 
   бронхопневмонії;
   
4. 
   емфіземі легенів;
   
5. 
   бронхіті?
   

134. При якому захворюванні найчастіше відбувається зміщення нижньої межі легенів угору:

1. 
   бронхоектатичній хворобі;
   
2. 
   *пневмосклерозі;
   
3. 
   бронхопневмонії;
   
4. 
   бронхіальній астмі;
   
5. 
   бронхіті?
   

135. Що відбувається у хворих на пневмонію, яка локалізується у нижній частці легенів:

1. 
   з’являється тимпанічний тон;
   
2. 
   зменшується висота стояння верхівок легенів;
   
3. 
   зменшується ширина полів Креніга;
   
4. 
   *зменшується активна рухомість нижнього краю легені;
   
5. 
   збільшується активна рухомість нижнього краю легені?
   

136. Яку перкусію (за силою звуку) застосовують для проведення топографічної перкусії:

1. 
   голосну;
   
2. 
   *тиху;
   
3. 
   найтихішу;
   
4. 
   дуже голосну;
   
5. 
   звичайну.
   

137. У разі застосування найголоснішої перкусії грудної клітини коливання не може пройти глибше, ніж на:

1. 
   4 см;
   
2. 
   5 см;
   
3. 
   *7 см;
   
4. 
   1 см;
   
5. 
   2 см;
   

138. В якій послідовності проводять топографічну перкусію:

1. 
   *визначення висоти стояння верхівок, нижніх меж легенів, екскурсій;
   
2. 
   порівняльна, топографічна перкусія;
   
3. 
   поля Креніга, екскурсія нижніх країв легені;
   
4. 
   нижні межі легенів, порівняльна перкусія;
   
5. 
   визначення екскурсій і висоти стояння верхівок легені.
   

139. Розміщення верхньої межі легенів ззаду у дорослих людей:

1. 
   на рівні остистого відростка V шийного хребця;
   
2. 
   на рівні остистого відростка VІ шийного хребця;
   
3. 
   *на рівні остистого відростка VІІ шийного хребця;
   
4. 
   на рівні остистого відростка І грудного хребця;
   
5. 
   на рівні остистого відростка ІІ грудного хребця;
   

140. Висота стояння верхівок легенів спереду у здорових людей:

1. 
   на 1-2 см вище від ключиці;
   
2. 
   *на 3-4 см вище від ключиці;
   
3. 
   на рівні ключиці;
   
4. 
   на 2-3 см вище від ключиці;
   
5. 
   на 7 см вище від ключиці;
   

141. Що таке поля Креніга:

1. 
   висота верхівок легенів спереду;
   
2. 
   висота верхівок легенів ззаду;
   
3. 
   *ширина верхівок легенів;
   
4. 
   ширина правої легені знизу спереду і ззаду;
   
5. 
   ширина лівої легені знизу ззаду.
   

142. При якому захворюванні верхня межа легенів визначається нижче нормального рівня:

1. 
   пневмонії;
   
2. 
   *туберкульозі;
   
3. 
   пневмосклерозі;
   
4. 
   гідротораксі;
   
5. 
   емфіземі.
   

143. Яка найчастіша причина зміщення верхньої межі легенів вгору:

1. 
   абсцес легенів;
   
2. 
   бронхопневмонія;
   
3. 
   *емфізема легень;
   
4. 
   ателектазі;
   
5. 
   бронхіті.
   

144. У разі якого захворювання верхня межа легені визначається нижче від нормального рівня:

1. 
   пневмонії;
   
2. 
   *первинного інфікування мікобактерії туберкульозу;
   
3. 
   гідротораксу;
   
4. 
   пневмосклерозу;
   
5. 
   емфіземі.
   

145. Де в нормі проходить нижня межа легенів по передній пахвовій лінії:

1. 
   *нижній край VІІ ребра;
   
2. 
   верхній край VІ ребра;
   
3. 
   нижній край VІІІ ребра;
   
4. 
   верхній край ІХ ребра;
   
5. 
   верхній край Х ребра;
   

146. Де в нормі проходить нижня межа легенів по середній пахвовій лінії:

1. 
   нижній край VІІ ребра;
   
2. 
   *нижній край VІІІ ребра;
   
3. 
   верхній край VІІІ ребра;
   
4. 
   верхній край ІХ ребра;
   
5. 
   нижній край Х ребра;
   

147. Де в нормі проходить нижня межа легенів по лопатковій лінії:

1. 
   нижній край VІІІ ребра;
   
2. 
   нижній край ІХ ребра;
   
3. 
   *верхній край Х ребра;
   
4. 
   верхній край ХІ ребра;
   
5. 
   нижній край ХІ ребра;
   

148. Коли нижня межа легенів зміщується вгору:

1. 
   на глибокому вдихові;
   
2. 
   у разі зморщення легеневої тканини;
   
3. 
   у хворих на емфізему легень;
   
4. 
   *у разі хронічного застою крові в легенях;
   
5. 
   у разі ентероптозу;
   

149. Внаслідок якого патологічного процесу відбувається двобічне зміщення нижніх меж легенів вгору:

1. 
   лівобічного ексудативного плевриту;
   
2. 
   ателектазу легені;
   
3. 
   правобічного пневмотораксу;
   
4. 
   *метеоризму;
   
5. 
   бронхопневмонії;
   

150. У разі якої патології найчастіше відбувається двобічне зміщення нижніх меж легенів вгору:

1. 
   пневмонії;
   
2. 
   адгезивного плевриту;
   
3. 
   *асциту;
   
4. 
   правобічного пневмосклерозу;
   
5. 
   бронхіту;
   

151. Зміщення нижньої межі легені вниз характерно для:

1. 
   бронхопневмонії;
   
2. 
   *емфіземи легенів;
   
3. 
   крупозної пневмонії;
   
4. 
   бронхоектатичної хвороби;
   
5. 
   бронхіту;
   

152. Як визначається активна рухомість нижнього краю легенів (екскурсія):

1. 
   *під час затримки дихання на висоті вдиху і видиху;
   
2. 
   під час нормального дихання;
   
3. 
   під час затримки дихання;
   
4. 
   на фазі вдиху;
   
5. 
   під час зміни положення тіла;
   

153. Активна рухомість нижнього краю легені зменшується в разі:

1. 
   глибокого дихання;
   
2. 
   *емфіземи легень;
   
3. 
   ентероптозу;
   
4. 
   фізичного напруження;
   
5. 
   задишки;
   

154. Що таке пасивна рухомість нижніх країв легені:

1. 
   рухомість унаслідок глибокого вдиху і видиху;
   
2. 
   *рухомість у разі зміни положення тіла;
   
3. 
   рухомість унаслідок глибокого вдиху;
   
4. 
   рухомість унаслідок глибокого видиху;
   
5. 
   рухомість у разі затримки дихання.
   

155. У хворого на фоні бронхіального дихання при вдоху та видиху вислуховується побічний дихальний шум, який не зникає при кашлі та підсилюється при натисканні фонендоскопом на грудну клітину. Це може бути:

1. вологі хрипи

2. *шум тертя плеври

3. крепітація

4. сухі хрипи

5. плевро-перікардіальний шум

156. У хворого на фоні послабленого дихання при вдоху вислуховується побічний дихальний шум, який нагадує тріск волосся або снігу. Шум не змінюється при кашлі і навіть посилюється. Це може бути:

1. вологі хрипи

2. шум тертя плеври

3. *крепітація

4. сухі хрипи

5. саккадоване дихання

157. У хворого на фоні послабленого дихання при вдоху вислуховується побічний дихальний шум, який нагадує лопанье бульбашок при вдоху та видиху. При кашлі цей шум зменшується і частково зникає. Це може бути:

1.* вологі хрипи

2. шум тертя плеври

3. крепітація

4. сухі хрипи

5. жорстке дихання

158. Шум тертя плеври вислуховується при:

1. 
   порожнині в легенях
   
2. 
   *плевро-перікардіальних швартах
   
3. 
   наявності рідини в плевральній порожнини
   
4. 
   порушенні бронхіальної прохідності
   
5. 
   ущільненні легеневої тканини
   

159. Патологічне бронхіальне дихання може бути при:

1. 
   порожнині в легенях
   
2. 
   плевро-перікардіальних швартах
   
3. 
   наявності рідини в плевральній порожнини
   
4. 
   порушенні бронхіальної прохідності
   
5. 
   *ущільненні легеневої тканини
   

160. Послаблення везикулярного дихання та відсутність бронхофонії буває при:

1. 
   порожнині в легенях
   
2. 
   плевро-перікардіальних швартах
   
3. 
   *наявності рідини в плевральній порожнині
   
4. 
   порушенні бронхіальної прохідності
   
5. 
   ущільненні легеневої тканини
   

161. Задишка експіраторного характеру є ознакою:

1. 
   *зменшенні просвіту бронхів
   
2. 
   порушенні дихального центру
   
3. 
   збільшенні просвіту бронхів
   

162. Над легенями вислуховується м'який шум, що дує та підсилюється при вдоху і зменшується при видиху. Цей шум нагадує букву «Ф». Що це за шум?

1. 
   патологічне бронхіальне дихання
   
2. 
   *везикулярне дихання
   
3. 
   сухі хрипи
   
4. 
   вологі хрипи
   
5. 
   крепітація
   

163. Відставання в акті дихання однієї з половин грудної клітини немає при:

1. 
   ущільненні легеневої тканини
   
2. 
   рідини в плевральній порожнині
   
3. 
   при наявності газу в плевральній порожнині
   
4. 
   порожнині в легенях
   
5. 
   *порушенні прохідності бронхів
   

164. Ознакою асиметрії грудної клітини є:

1. 
   *різний рівень розташування клюциц
   
2. 
   різний рівень розташування лопаток
   
3. 
   деформація грудини
   
4. 
   деформація хребта
   
5. 
   різний рівень розташування ребер
   

165. Бронхіальне дихання в нормі вислуховується

1. 
   над легенями
   
2. 
   над горлянкою
   
3. 
   *над трахеєю
   
4. 
   над серцем
   
5. 
   в області пространства Траубе
   

166. Хрипи, що вислуховуються над поверхнею грудної клітини виникають:

1. 
   в альвеолах
   
2. 
   *у бронхах
   
3. 
   у гортані
   
4. 
   в плевральній порожнині
   

167. Вологі хрипи при вислуховуванні нагадують:

1. 
   *пузирі, що лопаються
   
2. 
   тріск снігу
   
3. 
   свист в обидві фази дихання
   
4. 
   скрип шкіряного ремня
   

168. Аускультативною ознакою синдрому скопичення газу в плевральній порожнині є6

1. 
   відсутність везикулярного дихання
   
2. 
   *бронхіальне дихання
   
3. 
   крепітація
   
4. 
   жорстке дихання
   
5. 
   шум тертя плеври
   

169. Для синдрому порушення прохідності бронхів при аускультації характерні побічні дихальні шуми:

1. 
   сухі високі хрипи
   
2. 
   крепітація
   
3. 
   вологі хрипи
   
4. 
   *сухі низькі хрипи
   

170. Мілко- та середньопузирчасті хрипи та наявність бронхофонії можуть бути при:

1. 
   *звуженні просвіту бронхів
   
2. 
   ущільненні легеневої тканини
   
3. 
   порожнині в легенях
   
4. 
   підвищенні повітряності легеневої тканини
   

171. Амфоричне дихання є ознакою наявності:

1. 
   компресійного спадіння легень
   
2. 
   звуженні просвіту бронхів
   
3. 
   наявності повітря в плевральній порожнині
   
4. 
   *наявності порожнини в легенях
   
5. 
   ущільненні легеневої тканини
   

172. Жорстке дихання та велика кількість сухих хрипів можуть бути при:

1. 
   наявності повітря в плевральній порожнині
   
2. 
   потовщенні листків плеври
   
3. 
   *звуженні просвіту бронхів
   
4. 
   ущільненні легеневої тканини
   

173.У людини гіпервентиляція внаслідок фізичного навантаження. Який з наведених показників зовнішнього дихання в неї значно більший, ніж у стані спокою?

А. *Дихальний об’єм.

В. Життєва ємність легень.

С. Резервний об’єм вдиху.

D. Резервний об’єм видиху.

E. Загальна ємність легень.

174. 
     Людина зробила спокійний видих. Як називається об’єм повітря, який міститься в її легенях при цьому?
     

А. Життєва ємність.

В. Залишковий об’єм.

С.* Резервний об’єм видиху.

D. Дихальний об’єм.

E. Функціональна залишкова ємність легень.

175.Людина зробила максимально глибокий вдих. Як називається об’єм повітря, що міститься в її легенях?

А. *Загальна ємність легень.

В. Життєва ємність легень.

С. Ємність вдиху.

D. Функціональна залишкова ємність легень.

E. Дихальний об’єм.

176 Людина зробила максимально глибокий видих. Як називається об’єм повітря, що міститься в її легенях?

А. Функціональна залишкова ємність легень.

В. *Залишковий об’єм.

С. Ємність вдиху.

D. Резервний об’єм видиху.

E. Альвеолярний об’єм.

177.Людина в стані спокою штучно примушує себе дихати часто і глибоко протягом 3-4 хв. Як це відображається на кислотно-основному стані організму?

А. Виникає метаболічний алкалоз.

В. Виникає дихальний ацидоз.

С. *Виникає дихальний алкалоз.

D. Виникає метаболічний ацидоз.

E. Кислотно-основний стан не змінюється.

178.У підлітка, 12 років, який хворіє на бронхіальну астму, розвинувся тяжкий напад астми: виражена експіраторна задишка, блідість шкіри. Який вид порушення альвеолярної вентиляції має місце?

А. Нервово-м’язовий.

В. Рестриктивний.

С. Торакодіафрагмальний.

D. Центральний.

E.* Обструктивний.

179.У жінки, 45 років, яка тривалий час хворіє на бронхіальну астму, виник напад ядухи. Який патогенетичний механізм цього явища?

А. Зниження чутливості дихального центра.

В. Втрата еластичності легеневої тканини.

С. *Спазм дрібних бронхів.

D. Порушення рухливості грудної клітки.

E. Порушення перфузії легеневої тканини.

180.В обстежуваного визначили дихальний об’єм (500 мл), частоту дихання (15 за 1 хв), об’єм мертвого простору (100 мл). Скільки повітря пройде в нього за 1 хв через альвеоли?

А. 9000 мл.

В. 7500 мл.

С. 1500 мл.

D. 6000 мл.

E. *7400 мл.

181.Дихальний об’єм становить 450 мл, а частота дихання – 20 за 1 хв. Якою буде альвеолярна вентиляція?

А. 5000 мл.

В. 3000 мл.

С. 4000 мл.

D. 6000 мл.

E. *8000 мл.

6.2. Тестові завдання.

182.Яка швидкість поширення пульсової хвилі в периферійних артеріях?

А. 6-9 м/с.

Б.* 3-6 м/с

В. 9-12 м/с

Г. 12-15

Д. Різниця в залежності від стану хворого.

183. Яке захворювання супроводжується зростанням швидкості поширення пульсової хвилі?

А. Атеросклероз (atherosclerosis).

Б. *Гіпертонічна хвороба

В. Ревматизм

Г. Міокардит

Д. Гіпертрофічна міокардіопатія.

184. Коли буває різний пульс (pulsus differens) на променевих артеріях?

А. У випадку неспецифічного аортоартеріїту - синдрому Такаясу (облітерація внаслідок хронічного запального процесу дуги аорти і великих судин, що відходять від неї)

Б. При стенозі лівого передсердно шлуночкового отвору (ліве передсердя стискує ліву підключичну артерію) - симптом Попова-Савельева

В. У разі великого загруднинного зоба

Г. При аномаліях розвитку судин

Д. *У всіх перерахованих вище випадках