Главная страница

Терапия. До модульного контролю з


Скачать 0.56 Mb.
НазваниеДо модульного контролю з
АнкорТерапия
Дата12.01.2020
Размер0.56 Mb.
Формат файлаdoc
Имя файла[DsmaHelp]tyerapiya_tyest.doc
ТипДокументы
#103667
страница1 из 7
  1   2   3   4   5   6   7

ТЕСТИ

ДО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ З

ПРОПЕДЕВТИКИ ВНУТРІШНЬОЇ МЕДИЦИНИ
1. Визначення терміну «анамнез»:

  1. * переклад з грецької мови «спогад про попередній стан»;

  2. переклад з латинської мови «відомості про попередній стан» або «спогад про попередній стан»;

  3. переклад з грецької мови «розпитування»;

  4. переклад з латинської мови «розпитування»;

  5. переклад з латинської мови «дані про перебіг захворювання під час лікування».

2. Захворювання основне:

  1. захворювання, яке хворий переніс у дитинстві;

  2. *захворювання, що в даний час домінує;

  3. захворювання, що має встановлену етіологію і патогенез;

  4. відновлення хвороби після деякого періоду ремісії.

3. Супутнє захворювання:

  1. *патологія, що супроводжує основне захворювання, але не пов'язана з основним захворюванням і не домінує в даний час;

  2. виникнення під час перебігу основного захворювання нової патології, інколи досить важкої;

  3. загострення патологічного процесу;

  4. відновлення хвороби після деякого періоду ремісії;

  1. інвалідність.

4. Ускладнення основного захворювання:

  1. *виникнення внаслідок основного захворювання нової патології, інколи досить важкої;

  2. відновлення хвороби після деякого періоду ремісії;

  3. захворювання, що супроводжує основну патологію, але не пов'язане з нею;

  4. загострення патологічного процесу.

5. Рецидив захворювання:

  1. *відновлення хвороби після деякого періоду ремісії;

  2. тимчасове одужання;

  3. виникнення внаслідок ос­новного захворювання нової патології, інколи досить важкої;

  4. захворювання, що супро­воджує основну патологію, але не пов'язане з нею;

  5. повне одужання.

6. Що таке ремісія:

  1. повне одужання;

  2. захворювання, що супроводжує основну патологію, але не пов'язане з нею;

  3. виникнення внаслідок не сприятливого перебігу основного захворювання нової, інколи важкої патології;

  4. *тимчасове одужання (проміжок між періодами загострення хвороби);

  1. відновлення хвороби через деякий час після одужання?

7. Реконвалесценція:

  1. відновлення хвороби через деякий час після одужання;

  2. тимчасове одужання;

  3. виникнення на фоні перебігу основного захворювання нової, інколи важкої патології;

  4. захворювання, що супроводжує основну патологію, але не пов'язане з нею;

  5. *повне одужання.

8. Що таке сімейний анамнез:

  1. спадковий анамнез;

  2. вияснення стану здоров'я родичів (батьків, братів, сестер);

  3. одружений, заміжня, з якого часу; час настання клімаксу; для жінок — початок менструацій, кількість вагітностей, пологів, абортів, кількість дітей;

  4. непереносимість окремих ліків, продуктів у родичів;

  5. *вияснення кількості одружень протягом життя і стану здоров'я всіх подружніх «половин»?

9. Анамнез спадковий:

  1. *вивчення стану здоров'я найближчих родичів пацієнта (батьків, братів, сестер);

  2. непереносимість хворим ліків чи продуктів;

  3. одружений, заміжня; час настання клімаксу, для жінок — початок менструацій; кількість вагітностей, пологів, абортів, кількість дітей.

10. Анамнез алергологічний:

  1. вивчення стану здоров'я найближчих родичів пацієнта (батьків, братів, сестер);

  2. *непереносимість пацієнтом ліків чи продуктів, підвищена чутливість до запахів;

  3. одружений, заміжня; для жінок — початок менструацій, кількість вагітностей, абортів, час настання клімаксу.

11. Хто є основоположником сучасного наукового методу розпитування:

  1. С.П. Боткін;

  2. * Г.А. Захар'їн;

  3. А.А. Остроумов;

  4. В.П. Образцов;

  5. Н.Д. Стражеско?

12. З яких розділів складається історія хвороби:

  1. загальний стан хворого, епікриз, щоденник;

  2. сімейний, спадковий, алергологічний, професійний анамнез;

  3. *паспортна частина, розпитування, нинішній стан, попередній діагноз, план обстеження і лікування, щоденник, результати додаткових обстежень, епікриз;

  4. скарги, анамнез захворювання, анамнез життя?

13. Яка послідовність опитування:

  1. алергологічний, сімейний, спадковий, гінекологічний анамнез;

  2. скарги, анамнез захворювання, анамнез життя;

  3. фізичний і розумовий розвиток, навчання і трудова діяльність;

  4. усі перенесені захворювання в хронологічному порядку;

  5. *паспортна частина, скарги, анамнез захворювання і життя?


14. Активне положення хворого в ліжку:

  1. * положення хворого в ліжку, яке він легко змінює в разі необхідності чи за власним бажанням;

  2. положення в ліжку, якого хворий не може сам змінити;

  3. положення сидячи на ліжку з опущеними ногами;

  4. колінно-ліктьове положення хворого в ліжку.

15. Пасивне положення хворого в ліжку:

  1. положення в ліжку на лівому боці;

  2. положення сидячи на ліжку з опущеними ногами;

  3. * положення в ліжку, якого хворий не може змінити сам;

  4. положення в ліжку, якого хворий набув сам, щоб полегшити свій стан.

16. Активно-вимушене положення хворого:

  1. положення, яке хворий легко змінює в разі необхідності чи за власним бажанням;

  2. положення, якого хворий самостійно змінити не може;

  3. *положення, якого хворий набув самостійно з метою полегшити больові відчуття;

  4. положення, якого хворого примушує набувати патологіч­ний процес незалежно від його бажання;

  5. необхідність постійно перебувати на ліжковому режимі.

17. Пасивно-вимушене положення хворого в ліжку:

  1. положення, яке хворий легко змінює в разі необхідності або за власним бажанням;

  2. положення, якого хворий самостійно змінити не може;

  3. положення, якого хворий набуває самостійно з метою полегшити больові відчуття;

  4. *положення, якого хворого примушує набувати патологіч­ний стан незалежно від його бажання;

  5. необхідність постійно перебувати на ліжковому режимі.

18. Положення ортопное набуває хворий на:

  1. * бронхіальну астму;

  2. серцеву астму;

  3. бронхоектатичну хворобу;

  4. ексудативний плеврит;

  5. асцит.

19. Як виглядає положення ортопное:

  1. лежачи на спині;

  2. лежачи на животі;

  3. лежачи на правому боці;

  4. *сидячи з опущеними ногами;

  5. лежачи на правому боці?

20. Ступорозний стан:

  1. *стан оглушення, перебуваючи в якому хворий погано орієнтується в навколишньому середовищі, запаморочений;

  2. стан «сплячки», з якого хворий виходить на короткий час після голосного окрику або термосіння;

  3. стан непритомності, характеризується повною втратою рефлексів і розладами життєво важливих функцій;

  4. стан маячення.
    21. Сопорозний стан:

    1. стан оглушення, nepe6уваючи в якому хворий запамоморочений і погано орієнтується в навколишньому середовищі;

    2. *стан «сплячки», з якого хворий виходить на короткий час після голосного окрику або термосіння;

    3. стан непритомності, характеризується повною втратою рефлексів і розладами життєво важливих функцій;

    4. стан маячення.
      22. Що таке кома:

  1. стан маячення;

  2. стан оглушення, перебуваючи в якому хворий погано орієнтується в навколишньому середовищі, запаморочений

  3. *стан непритомності, що характеризується повною втратою рефлексів і розладами життєво важливих функцій;

  4. стан «сплячки», з якої хворий виходить на короткий час після голосного окрику або термосіння?

23. Галюцинації:

  1. *уявні сприйняття, не пов'язані з реальною обстановкою;

  2. кома;
    3)ступор;
    4)сопор;

  3. ілюзії.

24. Кахексія:

  1. ожиріння;

  2. порушення травлення;

  3. набряк;

  4. *виснаження крайнього ступеня, різко знижене живлення тканин;

  5. схуднення.

25. Що таке пастозність:

  1. сильно виражений набряк;

  2. *слабо виражений набряк;

  3. набряк усього тіла;

  4. кахектичний набряк;

  5. стан нормальної напруженості тканин?

26. Набряк Квінке (ангіоневротичний):

  1. 1)асцит;

  2. анасарка;

  3. кахектичний набряк;

  4. пастозність;

  5. *алергійний набряк.

27. Асцит:

  1. відсутність сечі;

  2. набряк підшкірної жирової клітковини;

  3. горб;

  4. ожиріння;

  5. * вільна рідина в череві порожнині.

28. Анасарка:

  1. *набряк підшкірної жирової клітковини;

  2. ожиріння;

  3. набряк підшкірної жирової клітковини і поява рідини в серозних порожнинах

29 Танок каротид:

  1. мала хорея (танок св. Вітa);

  2. пульсація судин усього тіла;

  3. гіперкінези;

  4. *високоамплітудна пульсація сонних артерій.

30. Струма:

  1. зменшення щитоподібн| залози;

  2. гіпертензія;

  3. втрата голосу;

  4. косоокість;

  5. *збільшення щитоподібної залози, зоб.

31. Комір Стокса буває в разі:

  1. серцевої недостатності;

  2. *стиснення верхньої поренистої вени пухлиною середостіння;

  3. мікседеми;

  4. гострого гломерулонефріту;

  5. аліментарного ожиріння.

32. Афта:

  1. вовче піднебіння;

  2. косоокість;

  3. заяча губа;

  4. *виразково-пухирчасте ура­ження слизової оболонки ясені рота;

  5. запалення язика.

33. Анізокорія:

  1. відсутність одного ока;

  2. *неоднаковий розмір зі­ниць;

  3. відсутність зору на обидва ока;

  4. мимовільне посіпування очей у разі фіксації погляду вбік;

  5. витрішкуватість

34. Мідріаз:

  1. відсутність одного ока;

  2. відсутність зору на обидва ока;

  3. опущення верхньої повіки;

  4. *розширення зіниць;

  5. звуження зіниць.

35. Блефароптоз:

  1. відсутність одного ока;

  2. відсутність зору на обидва ока;

  3. *опущення верхньої повіки;

  4. запалі очі;

  5. витрішкуватість.

36. Алопеція:

  1. оволосіння лиця у жінок за чоловічим типом;

  2. рослинність тіла за жіночим типом у чоловіків;

  3. опущення верхньої повіки;

  4. пухирчастий лишай;

  5. *облисіння.

37. Як виглядає лице хворого на мікседему:

  1. *набрякле, анемічне, очні щілини зменшені, очі запалі, шкіра суха;

  2. з великим підборіддям, великими вухами, рідкими зубами;

  3. запалі очі, загострені риси, шкіра мертво-бліда;

  4. набрякле, з ціанотичним рум'янцем на щоках, ціанозом губ і кінчика носа

  5. набрякле, бліде, з набряками над і під очима?

38. Як виглядає лице Корвізара:

  1. з великим підборіддям, великими вухами, рідкими зубами;

  2. запалі очі, загострені риси, шкіра мертво-блідого кольору;

  3. набрякле, анемічне, очні щілини зменшені, очі запалі, шкіра суха;

  4. набрякле, бліде, з набряка­ми над і під очима;

  5. *набрякле, з ціанотичним рум'янцем на щоках, ціанозом губ і кінчика носа?

39. Лице Гіппократа:

  1. набрякле бліде лице з набряками над і під очима;

  2. лице з ціанотичним рум'янцем на щоках, цианозом губ;

  3. лице з великим підборіддям, великими вухами;

  4. лице набрякле, анемічне, очні щілини зменшені, очі запалі, шкіра суха;

  5. *запалі очі, загострені риси лиця, шкіра бліда з синюш­ним відтінком.

40. Для яких захворювань харак­терне лице Гіппократа:

  1. мікседеми;

  2. *перитоніту;

  3. тиреотоксикозу;

  4. прокази;

  5. захворювань нирок?

41. Лице Корвізара характерне для:

  1. хвороб нирок;

  2. пухлини середостіння;

  3. акромегалії;

  4. *серцевої недостатності;

  5. прокази.

42. Місяцеподібне лице (facies selenica) буває у хворого:

  1. на анемію;

  2. на акромегалію;

  3. *з хворобою Іценка—Кушінга (гіперкортицизм) ;

  4. з мітральною вадою;

  5. на тиреотоксикоз.

43. Як виглядає мітральне лице:

  1. *ціанотичний рум'янець на щоках, ціаноз губ і кінчика носа;

  2. бліде "безкровне"

  3. анемічне;

  4. набрякле;

  5. загострені риси

44. Лице воскової ляльки зустрічається в разі:

  1. хвороб нирок;

  2. *анемії Аддісона-Бірмера;

  3. мікседеми;

  4. акромегалії;

  5. серцевої недостатності.

45. Як виглядає лице хворого на акромегалію?

  1. *з великим підборіддям і вухами;

  2. бліде;

  3. жовтяничне;

  4. анемічне;

  5. синюшне.

46. Як виглядає аденоїдне лице:

  1. ціанотичний рум'янець на щоках, ціаноз губ і кінчика носа;

  2. бліде, безкровне лице;

  3. анемічне лице;

  4. набрякле лице;

  5. *дихання через постійно відкритий рот у зв'язку з утрудненою носовою прохідністю?

47. Гідроцефалія:

  1. пастозність;

  2. *збільшення розмірів голови внаслідок водянки мозку;

  3. підшкірний набряк;

  4. наявність рідини в плев­ральній порожнині;

  5. наявність рідини в черевній порожнині.

48. Що таке диспное?

  1. зупинка дихання;

  2. *задишка;

  3. знижена частота дихальних рухів за 1хв.;

  4. вимушене положення сидячи з опущеними ногами;

  5. вимушене положення лежачи?

49. Що таке апное:

  1. задишка в положенні сидячи з опущеними ногами;

  2. підвищена частота дихальних рухів за 1хв.;

  3. знижена частота дихальних рухів за 1хв.;

  4. дихання з частотою 5-8 дихальних рухів за 1хв.;

  5. *зупинка дихання або подовження дихальної паузи;

50. Що таке тахіпное?

  1. задишка в положенні сидячи з опущеними ногами;

  2. *підвищена частота дихальних рухів за 1хв.;

  3. знижена частота дихальних рухів;

  4. дихання з частотою 5-8 дихальних рухів за 1хв.;

  5. зупинка дихання або дихальна пауза;

51. Що таке брадіпное?

  1. задишка в положенні сидячи з опущеними ногами;

  2. більше ніж 20 дихальних рухів за 1хв.;

  3. *менше ніж 16 дихальних рухів за 1хв.;

  4. зупинка дихання;

  5. *16-20 дихальних рухів за 1хв.?

52. Яка задишка характерна для бронхіальної астми:

  1. інспіраторна;

  2. *експіраторна;

  3. змішана;

  4. дихання Чейна-Стокса;

  5. дихання Біота?

53. Для якого захворювання характерний тільки сухий кашель:

  1. бронхіту;

  2. *сухого плевриту;

  3. бронхоектатичної хвороби;

  4. кавернозного туберкульозу легень;

  5. бронхопневмонії?

54. Для якого захворювання характерний тільки сухий кашель:

  1. *туберкульозу біфуркаційних лімфатичних вузлів;

  2. бронхіту;

  3. бронхоектатичної хвороби;

  4. бронхопневмонії;

  5. кавернозного туберкульозу легенів?

55. Для якого захворювання характерний вологий кашель:

  1. плевриту;

  2. ателектазу легенів;

  3. *бронхоектатичної хвороби;

  4. туберкульозу трахео-бронхових лімфатичних вузлів;

  5. емфіземи?

56. Харкотиння «повним ротом», частіше в ранковий час характерно для:

  1. інфільтративно-вогнищевого туберкульозу легенів;

  2. *бронхоектатичної хвороби;

  3. вогнищевої пневмонії;

  4. гострого бронхіту;

  5. емпієми плеври.

57. Якщо гнійне харкотиння у великій кількості з'являється в певному положенні хворого, у нього можна запідозрити:

  1. крупозну пневмонію;

  2. дифузний бронхіт;

  3. туберкульоз легенів;

  4. рак легенів;

  5. *бронхоектатичну хворобу.

58.За наявності у хворого харкотиння у вигляді малинового желе можна запідозрити:

  1. крупозну пневмонію;

  2. бронхоектатичну хворобу;

  3. туберкульоз легенів;

  4. абсцес легенів;

  5. *рак легенів.

59. Яке захворювання може спричинити кровохаркання:

  1. бронхіальна астма;

  2. дифузний катаральний бронхіт;

  3. вогнищева пневмонія;

  4. *кавернозний туберкульоз;

  5. гнійний плеврит?

60. Яке захворювання може спричинити кровохаркання:

  1. ексудативний гнійний плеврит;

  2. дифузний катаральний бронхіт;

  3. вогнищева пневмонія;

  4. бронхіальна астма (у період нападу):

  5. *інфаркт легенів?

61. Яке захворювання може спричинити кровохаркання:

  1. дифузний катаральний бронхіт;

  2. бронхіоліт;

  3. вогнищева пневмонія;

  4. *бронхоектатична хвороба;

  5. бронхопневмонія?

62. Яке захворювання може спричинити кровохаркання:

  1. *мітральний стеноз;

  2. емфізема легень;

  3. плеврит;

  4. бронхопневмонія;

  5. дифузний катаральний бронхіт?

63. Для якої патології дихальної системи характерний біль у грудній клітці:

  1. *ексудативного плевриту;

  2. ракового обсіменіння плеври;

  3. вогнищевої пневмонії;

  4. туберкульозу легенів;

  5. пневмосклерозу?

64. Для якої патології дихальної системи характерний біль у грудній клітці:

  1. бронхіту;

  2. туберкульозу легенів;

  3. емфіземи легенів;

  4. *міжребрової невралгії;

  5. ексудативного плевриту?

65. Біль у грудній клітці характерний для:

  1. емфіземи;

  2. бронхоектатичної хвороби;

  3. ексудативного плевриту;

  4. *сухого плевриту;

  5. нападів бронхіальної астми.

66. Біль у грудній клітці, пов’язанний з виникненням сухого плевриту, посилюється за таких умов:

  1. коли хворий лежить на боці ураження;

  2. коли грудна клітка стиснута і знижена дихальна екскурсія грудної клітки;

  3. у разі кашлю;

  4. *коли хворий лежить на спині;

  5. коли хворий лежить на животі.

67. Біль у лівій половині грудної клітки за грудниною характерний для:

  1. лівобічної вогнищевої пневмонії;

  2. ателектазу лівої легені;

  3. *стенокардії;

  4. абсцесу лівої легені;

  5. пневмосклерозу лівої легені.

68. Біль у правій половині грудної клітки характерний для:

  1. правобічної вогнищевої пневмонії;

  2. *правобічного ексудативного плевриту;

  3. жовчнокам’ної хвороб;

  4. ателектазу правої легені;

  5. пневмосклерозу правої легені.

69. Статичний огляд грудної клітки передбачає:

  1. визначення рухів обох половин грудної клітки;

  2. *огляд обох половин грудної клітки поза актом дихання;

  3. огляд м’язів грудної клітки;

  4. визначення ступеня участі обох половин грудної клітки в акті дихання;

  5. визначення частоти, глибини і ритму дихання.

70. Динамічний огляд грудної клітки передбачає:

  1. визначення рухів обох половин грудної клітки;

  2. визначення розмірів обох половин грудної клітки поза актом дихання;

  3. огляд м’язів грудної клітки;

  4. *визначення симетричності участі обох половин грудної клітки в акті дихання, частоти, глибини, ритму дихання;

  5. оцінка симетричності обох половин грудної клітки.

71. Для нормостеничної грудної клітки характерні такі особливості:

  1. грудна клітка нагадує циліндр, епігастральний кут більший 90˚, розташування ребер майже горизонтальне, надключичні ямки згладжені;

  2. грудна клітка видовжена і сплощена, епігастральний кут гострий; ребра косо розміщені, надключичні ямки добре виражені, лопатки відстають від грудної клітки;

  3. дошкоподібна грудна клітка епігастральний кут менший за 45˚;

  4. грудна клітка має втиснення в нижній частині груднини;

  5. *грудна клітка у вигляді конуса, передньо-задній розмір менший за бічний, епігастральний кут наближається до 90˚.

72. Характерні особливості астенічної форми грудної клітки:

  1. грудна клітка нагадує циліндр, епігастральний кут більший 90˚, розташування ребер майже горизонтальне, надключичні ямки згладжені;

  2. *грудна клітка видовжена і сплощена, епігастральний кут гострий; ребра косо розміщені, надключичні ямки добре виражені, лопатки відстають від грудної клітки;

  3. дошкоподібна грудна клітка епігастральний кут менший за 45˚;

  4. грудна клітка має втиснення в нижній частині груднини;

  5. грудна клітка у вигляді конуса, передньо-задній розмір менший за бічний, епігастральний кут наближається до 90˚.

73. Характерні особливості гіперстенічної форми грудної клітки:

  1. *грудна клітка нагадує циліндр, епігастральний кут більший 90˚, розташування ребер майже горизонтальне, надключичні ямки згладжені, лопатки щільно прилягають до грудної клітки;

  2. грудна клітка видовжена і сплощена, епігастральний кут гострий; ребра косо розташовані, надключичні ямки добре виражені, лопатки відстають від грудної клітки;

  3. дошкоподібна грудна клітка епігастральний кут менший за 45˚;

  4. грудна клітка має втиснення в нижній частині груднини;

  5. грудна клітка у вигляді конуса, передньо-задній розмір менший за бічний, епігастральний кут наближається до 90˚.

74. Яка форма грудної клітки характерна для емфіземи легень:

  1. паралітична;

  2. рахітична;

  3. *бочкоподібна;

  4. лійкоподібна;

  5. астенічна?

75. Паралітична грудна клітка характерна для:

  1. емфіземи легенів;

  2. *пневмосклерозу і карніфікіції легенів;

  3. спондильозу;

  4. кіфосколіозу;

  5. людини, що змалку важко працювала.

76. Характерні особливості паралітичної форми грудної клітки:

  1. грудна клітка нагадує циліндр, епігастральний кут більший 90˚, розташування ребер майже горизонтальне, надключичні ямки згладжені, лопатки щільно прилягають до грудної клітки;

  2. грудна клітка видовжена і сплощена, епігастральний кут гострий; ребра косо розміщені, надключичні ямки добре виражені, лопатки відстають від грудної клітки;

  3. *дошкоподібна грудна клітка епігастральний кут менший за 45˚;

  4. грудна клітка має втиснення в нижній частині груднини;

  5. грудна клітка у вигляді конуса, передньо-задній розмір менший за бічний, епігастральний кут наближається до 90˚.

77. Яка форма грудної клітки характерна для людини, що перенесла рахіт:

  1. бочкоподібна;

  2. паралітична;

  3. *«куряча»;

  4. човноподібна;

  5. астенічна?

78. Кіфосколіозна грудна клітка характерна для:

  1. емфіземи легенів;

  2. рахіту;

  3. *карніфікіції легенів;

  4. інфаркту легенів;

  5. пневмосклерозу.

79. Лійкоподібна грудна клітка («груди шевця») характерна для:

  1. емфіземи легенів;

  2. туберкульозу легенів;

  3. спондильозу;

  4. *аномалії розвитку грудини;

  5. кіфосколіозу.

80. Човноподібна грудна клітка характерна для:

  1. рахіту;

  2. туберкульозу;

  3. пневмосклерозу;

  4. *сирингомієлії;

  5. лордозу.

81. Яка форма грудної клітки характерна для сирингомієлії:

  1. бочкоподібна;

  2. паралітична;

  3. «куряча»;

  4. *човноподібна;

  5. астенічна?

82. Збільшення розмірів однієї з половин грудної клітки характерне для:

  1. пневмосклерозу;

  2. наявності спайок у плевральній порожнині;

  3. бронхіальної астми;

  4. бронхіту;

  5. *крупозної пневмонії в стадії розпалу.

83. Збільшення «хворої» половини грудної клітки характерне для:

  1. розвитку плевральних спайок або повного зарощення плевральної щілини;

  2. *ексудативного плевриту;

  3. пневмосклерозу;

  4. бронхіту;

  5. бронхопневмонії.

84. Зменшення «хворої» половини грудної клітки характерне для:

  1. ексудативного плевриту;

  2. емфіземи легенів;

  3. гідропневмотораксу;

  4. *однобічного пневмосклерозу;

  5. крупозної пневмонії в стадії розпалу.

85. Зменшення «хворої» половини грудної клітки характерне для:

  1. *ателектазу легенів;

  2. однобічного ексудативного плевриту;

  3. емфіземи легенів;

  4. великої пухлини легенів;

  5. абсцесу легенів.

86. Який тип дихання властивий жінкам:

  1. *грудний;

  2. черевний;

  3. змішаний;

  4. ортопное;

  5. тахіпное?

87. Який тип дихання властивий чоловікам:

  1. грудний;

  2. *черевний;

  3. змішаний;

  4. ортопное;

  5. тахіпное?

88. Яка частота дихання (кількість дихальних рухів за 1 хв) в нормі у дорослих:

  1. 60-90;

  2. 90-120;

  3. *16-20;

  4. 40-45;

  5. 8-15?

89. Яка частота дихання (кількість дихальних рухів за 1 хв) в нормі у новороджених:

  1. 60-90;

  2. *40-45;

  3. 16-20;

  4. 8-15;

  5. 90-120?

90. Для якого стану характерне дихання Грокка:

  1. коми;

  2. менінгіту;

  3. агонального стану;

  4. *гіпоксії мозку;

  5. для новороджених?

91. Що таке дихання Чейна-Стокса:

  1. глибоке шумне дихання, що поєднується з патологічним зменшенням частоти дихання;

  2. глибокі ритмічні дихальні рухи, що чергуються через рівні проміжки часу з довгими дихальними паузами;

  3. *після довгої дихальної паузи спочатку з’являється безшумне поверхневе дихання, глибина якого наростає і досягає максимуму на 5—7-му вдихові, а потім в тій самій послідовності зменшується і закінчується наступною паузою;

  4. таке саме, як попереднє, тільки замість дихальної паузи спостерігається слабке поверхневе дихання;

  5. поверхневі ритмічні дихальні рухи?

92. Для якого стану характерне дихання Чейна-Стокса:

  1. коми;

  2. менінгіту;

  3. *агонального стану;

  4. гіпоксії мозку;

  5. для новороджених?

93. Що таке дихання Біота:

  1. глибоке шумне дихання, що поєднується з патологічним зменшенням частоти дихання;

  2. *глибокі ритмічні дихальні рухи, що чергуються через рівні проміжки часу з довгими дихальними паузами;

  3. після довгої дихальної паузи спочатку з’являється безшумне поверхневе дихання, глибина якого наростає і досягає максимуму на 5—7-му вдихові, а потім в тій самій послідовності зменшується і закінчується наступною паузою;

  4. таке саме, як попереднє, тільки замість дихальної паузи спостерігається слабке поверхневе дихання;

  5. поверхневі ритмічні дихальні рухи?

94. Що таке дихання Куссмауля:

  1. *глибоке шумне дихання, що поєднується з патологічним зменшенням частоти дихання;

  2. глибокі ритмічні дихальні рухи, що чергуються через рівні проміжки часу з довгими дихальними паузами;

  3. після довгої дихальної паузи спочатку з’являється безшумне поверхневе дихання, глибина якого наростає і досягає максимуму на 5—7-му вдихові, а потім в тій самій послідовності зменшується і закінчується наступною паузою;

  4. таке саме, як попереднє, тільки замість дихальної паузи спостерігається слабке поверхневе дихання;

  5. поверхневі ритмічні дихальні рухи?

95. Для якого стану характерне дихання Куссмауля:

  1. *коми;

  2. менінгіту;

  3. агонального стану;

  4. гіпоксії мозку;

  5. для новороджених?

96. За допомогою пальпації грудної клітки визначають:

  1. бронхофонію;

  2. екскурсію нижніх країв легень;

  3. висоту стояння діафрагми;

  4. *форму грудної клітки, надчеревний кут;

  5. висоту стояння верхівок легенів.

97. Надчеревний кут:

  1. *епігастральний кут;

  2. кут, під яким ребра відходять від ребер;

  3. кут, утворений тілом груднини та її ручкою;

  4. кут, який утворює груднина в яремній ямці;

  5. кут, утворений ключицею і грудниною.

98. Завдяки пальпації грудної клітки визначають:

  1. *болючість;

  2. бронхофонію;

  3. екскурсію нижніх країв легень;

  4. висоту стояння верхівок;

  5. вологі дрібно міхурцеві хрипи.

99. Завдяки пальпації грудної клітки визначають:

  1. бронхофонію;

  2. екскурсію нижніх країв легень;

  3. *резистентність грудної клітки;

  4. висоту стояння верхівок легенів;

  5. вологі хрипи.

100. Завдяки пальпації грудної клітки визначають:

  1. крепітацію на вдихові (crepitatio indux);

  2. *голосове тремтіння;

  3. вологі хрипи;

  4. бронхофонію;

  5. екскурсію нижніх країв легень.

101. Резистентність міжребрових проміжків збільшується у хворих на:

  1. бронхіт;

  2. бронхоектатичну хворобу;

  3. бронхопневмонію;

  4. *емфізему легенів;

  5. дифузний пневмосклероз.

102. Резистентність міжребрових проміжків збільшується у хворих на:

  1. бронхіт;

  2. бронхоектатичну хворобу;

  3. бронхопневмонію;

  4. сухий плеврит;

  5. *ексудативний плеврит.

103. Які умови потрібні для посилення голосового тремтіння:

  1. розширення легенів;

  2. накопичення рідини в плевральній порожнині;

  3. *ущільнення легенів;

  4. наявність повітря в плевральній порожнині;

  5. пневмоторакс?

104. Посилення голосового тремтіння характерне для:

  1. *крупозної пневмонії в стадії розпалу;

  2. ексудативного плевриту над місцем проекції рідини;

  3. нападу бронхіальної астми;

  4. емфіземи легенів;

  5. бронхоектатичної хвороби.

105. Голосове тремтіння посилюється в разі:

  1. бронхіту;

  2. нападу бронхіальної астми;

  3. над каверною, що випорожнилася;

  4. над абсцесом легені, що випорожнився;

  5. *над зоною інфаркту легені.

106. За наявності запальної інфільтрації голосове тремтіння буде:

  1. *посиленим;

  2. ослабленим;

  3. незміненим;

  4. відсутнім;

  5. різко ослабленим.

107. Голосове тремтіння зникає або стає ослабленим за таких умов:

  1. крупозної пневмонії в стадії розпалу;

  2. *ексудативного плевриту над місцем проекції рідини;

  3. сухий плеврит;

  4. над лінією Соколова-Еліса-Дамуазо;

  5. інфаркт легені.

108. Голосове тремтіння ослаблене за наявності такої патології:

  1. інфаркт легенів;

  2. крупозної пневмонії в стадії розпалу;

  3. бронхоектатична хвороба;

  4. емфізема легенів;

  5. *за наявності порожнини, сполученої з бронхом і заповненої повітрям.

109. У хворих з сухим плевритом голосове тремтіння:

  1. посиленим;

  2. ослабленим;

  3. *незміненим;

  4. відсутнім;

  5. різко ослабленим.

110. У хворих з пневмотораксом голосове тремтіння:

  1. посиленим;

  2. ослабленим;

  3. незміненим;

  4. *відсутнім;

  5. різко ослабленим.

111. В якій послідовності проводять перкусії легень:

  1. *порівняльна, топографічна перкусія;

  2. топографічна, порівняльна перкусія;

  3. визначення екскурсії легенів, висоти стояння верхівок, порівняльна перкусія;

  4. визначення нижніх меж легенів, порівняльна перкусія;

  5. визначення полів Креніга, топографічна, порівняльна перкусія;

112. Який вид перкусії застосовують для проведення порівняльної перкусії(якою за силою звуку є порівняльна перкусія):

  1. *голосну;

  2. тиху;

  3. найтихішу;

  4. дуже голосну;

  5. звичайну?

113. Тривалість перкуторного тону:

  1. буває більшою, якщо тканина менш щільна і маса її більша;

  2. тканина більш щільна і маса її більша;

  3. *тканина менш щільна і маса її менша;

  4. не залежить від щільності тканини;

  5. не залежить від маси тканини?

114. Перкуторна сфера:

  1. ділянка перкуторного удару;

  2. *вся ділянка, що коливається під впливом перкуторного удару (має ширину і глибину);

  3. ширина поширення перкуторного удару;

  4. глибина поширення перкуторного удару;

  5. площа коливань, викликаних перкуторним ударом.

115. Тупий звук має такі характеристики:

  1. високий, тривалий, тихий;

  2. низький, тривалий, голосний;

  3. низький, короткий, голосний;

  4. низький, тривалий, тихий;

  5. *високий, тихий, короткий.

116. Тимпанічний звук має такі характеристики:

  1. високий, тривалий, тихий;

  2. *низький, тривалий, голосний;

  3. високий, тихий, короткий;

  4. низький, короткий, голосний;

  5. високий, короткий, голосний.

117. Який перкуторний звук над легенями в нормі:

  1. коробковий;

  2. притуплений;

  3. *ясний легеневий;

  4. притуплено-тимпанічний;яких

  5. тупий?

118. Який перкуторний звук виникає над простором Траубе:

  1. тупий;

  2. притуплений;

  3. ясний легеневий;

  4. *тимпанічний;

  5. притуплено-тимпанічний?

119. Де в нормі над грудною кліткою можна почути притуплений і тупий перкуторний звук:

  1. під лопатками;

  2. під ключицями;

  3. у пахвових ділянках;

  4. *праворуч, у ділянці розміщення печінки;

  5. над ключицями?

120. Для яких патологічних станів характерний тупий звук над легенями:

  1. емфіземи легенів;

  2. *крупозної пневмонії в стадії розпалу;

  3. пневмотораксу;

  4. ателектазу легені, що починається;

  5. над бронхоектазом, каверною, абсцесом легені, що випорожнилися?

121. Тупий звук над легенями характерний для:

  1. емфіземи легенів;

  2. пневмотораксу;

  3. *ексудативного плевриту над місцем проекції рідини;

  4. бронхіту;

  5. над тонкостінними кавернами, що випорожнилися?

122. При якому патологічному стані в легенях під час перкусії може визначитися притуплення перкуторного звуку:

  1. *крупозної пневмонії в початковій стадії;

  2. бронхіті;

  3. пневмотораксі;

  4. бронхіальній астмі;

  5. емфіземі?

123. Для якого з перелічених захворювань характерне притуплення перкуторного звуку:

  1. бронхіальної астми;

  2. пневмотораксу;

  3. емфіземи;

  4. вогнищевої пневмонії, коли вогнище на глибині 10 см;

  5. *вогнищевої пневмонії, коли вогнище на глибині 4 см?

124. При якому патологічному стані легенів під час перкусії визначається тимпанічний звук:

  1. емфіземі легень;

  2. *пневмотораксі;

  3. крупозній пневмонії;

  4. бронхіті;

  5. бронхіоліті;

125. При якому з перелічених захворювань під час перкусії визначається притуплено-тимпанічний звук:

  1. емфіземі;

  2. бронхіальній астмі;

  3. ателектазі легень;

  4. пневмотораксі;

  5. бронхіті?

126. При якому захворюванні під час перкусії легенів визначається коробковий звук:

  1. пневмотораксі;

  2. бронхонхоектатичній хворобі;

  3. пневмонії;

  4. *емфіземі легенів;

  5. бронхіті?

127. Який перкуторний звук виникає в стадії гіперемії:

  1. тупий;

  2. притуплений;

  3. *притуплено-тимпанічний ;

  4. ясний легеневий;

  5. тимпанічний?

128. Яким буває перкуторний звук у хворих на вогнищеву пневмонію, коли запальне вогнище розміщено на глибині 9 см:

  1. притуплений;

  2. притуплено-тимпанічний ;

  3. тимпанічний;

  4. *ясний легеневий;

  5. коробковий?

129. Який перкуторний звук характерний для гострого бронхіту:

  1. *ясний легеневий;

  2. коробковий;

  3. тимпанічний;

  4. притуплений;

  5. тупий?

130. Який перкуторний звук характерний для бронхіальної астми в момент нападу:

  1. ясний легеневий;

  2. *коробковий;

  3. тимпанічний;

  4. притуплений;

  5. тупий?

131. Який перкуторний звук прослуховують над порожниною, що сполучається з бронхом:

  1. ясний легеневий;

  2. коробковий;

  3. *тимпанічний;

  4. притуплений;

  5. тупий?

132. У разі якого захворювання може спостерігатися однобічне зміщення нижньої межі легенів угору:

  1. *однобічного пневмосклерозу;

  2. однобічної бронхоектатичної хвороби;

  3. правобічної бронхопневмонії;

  4. вогнищевого туберкульозу правої легені;

  5. лівобічної плевропневмонії?

133. Для якого захворювання легенів характерне зміщення з одного боку нижньої межі легенів угору:

  1. крупозної пневмонії;

  2. *ексудативного плевриту;

  3. бронхопневмонії;

  4. емфіземі легенів;

  5. бронхіті?

134. При якому захворюванні найчастіше відбувається зміщення нижньої межі легенів угору:

  1. бронхоектатичній хворобі;

  2. *пневмосклерозі;

  3. бронхопневмонії;

  4. бронхіальній астмі;

  5. бронхіті?

135. Що відбувається у хворих на пневмонію, яка локалізується у нижній частці легенів:

  1. з’являється тимпанічний тон;

  2. зменшується висота стояння верхівок легенів;

  3. зменшується ширина полів Креніга;

  4. *зменшується активна рухомість нижнього краю легені;

  5. збільшується активна рухомість нижнього краю легені?

136. Яку перкусію (за силою звуку) застосовують для проведення топографічної перкусії:

  1. голосну;

  2. *тиху;

  3. найтихішу;

  4. дуже голосну;

  5. звичайну.

137. У разі застосування найголоснішої перкусії грудної клітини коливання не може пройти глибше, ніж на:

  1. 4 см;

  2. 5 см;

  3. *7 см;

  4. 1 см;

  5. 2 см;

138. В якій послідовності проводять топографічну перкусію:

  1. *визначення висоти стояння верхівок, нижніх меж легенів, екскурсій;

  2. порівняльна, топографічна перкусія;

  3. поля Креніга, екскурсія нижніх країв легені;

  4. нижні межі легенів, порівняльна перкусія;

  5. визначення екскурсій і висоти стояння верхівок легені.

139. Розміщення верхньої межі легенів ззаду у дорослих людей:

  1. на рівні остистого відростка V шийного хребця;

  2. на рівні остистого відростка VІ шийного хребця;

  3. *на рівні остистого відростка VІІ шийного хребця;

  4. на рівні остистого відростка І грудного хребця;

  5. на рівні остистого відростка ІІ грудного хребця;

140. Висота стояння верхівок легенів спереду у здорових людей:

  1. на 1-2 см вище від ключиці;

  2. *на 3-4 см вище від ключиці;

  3. на рівні ключиці;

  4. на 2-3 см вище від ключиці;

  5. на 7 см вище від ключиці;

141. Що таке поля Креніга:

  1. висота верхівок легенів спереду;

  2. висота верхівок легенів ззаду;

  3. *ширина верхівок легенів;

  4. ширина правої легені знизу спереду і ззаду;

  5. ширина лівої легені знизу ззаду.

142. При якому захворюванні верхня межа легенів визначається нижче нормального рівня:

  1. пневмонії;

  2. *туберкульозі;

  3. пневмосклерозі;

  4. гідротораксі;

  5. емфіземі.

143. Яка найчастіша причина зміщення верхньої межі легенів вгору:

  1. абсцес легенів;

  2. бронхопневмонія;

  3. *емфізема легень;

  4. ателектазі;

  5. бронхіті.

144. У разі якого захворювання верхня межа легені визначається нижче від нормального рівня:

  1. пневмонії;

  2. *первинного інфікування мікобактерії туберкульозу;

  3. гідротораксу;

  4. пневмосклерозу;

  5. емфіземі.

145. Де в нормі проходить нижня межа легенів по передній пахвовій лінії:

  1. *нижній край VІІ ребра;

  2. верхній край VІ ребра;

  3. нижній край VІІІ ребра;

  4. верхній край ІХ ребра;

  5. верхній край Х ребра;

146. Де в нормі проходить нижня межа легенів по середній пахвовій лінії:

  1. нижній край VІІ ребра;

  2. *нижній край VІІІ ребра;

  3. верхній край VІІІ ребра;

  4. верхній край ІХ ребра;

  5. нижній край Х ребра;

147. Де в нормі проходить нижня межа легенів по лопатковій лінії:

  1. нижній край VІІІ ребра;

  2. нижній край ІХ ребра;

  3. *верхній край Х ребра;

  4. верхній край ХІ ребра;

  5. нижній край ХІ ребра;

148. Коли нижня межа легенів зміщується вгору:

  1. на глибокому вдихові;

  2. у разі зморщення легеневої тканини;

  3. у хворих на емфізему легень;

  4. *у разі хронічного застою крові в легенях;

  5. у разі ентероптозу;

149. Внаслідок якого патологічного процесу відбувається двобічне зміщення нижніх меж легенів вгору:

  1. лівобічного ексудативного плевриту;

  2. ателектазу легені;

  3. правобічного пневмотораксу;

  4. *метеоризму;

  5. бронхопневмонії;

150. У разі якої патології найчастіше відбувається двобічне зміщення нижніх меж легенів вгору:

  1. пневмонії;

  2. адгезивного плевриту;

  3. *асциту;

  4. правобічного пневмосклерозу;

  5. бронхіту;

151. Зміщення нижньої межі легені вниз характерно для:

  1. бронхопневмонії;

  2. *емфіземи легенів;

  3. крупозної пневмонії;

  4. бронхоектатичної хвороби;

  5. бронхіту;

152. Як визначається активна рухомість нижнього краю легенів (екскурсія):

  1. *під час затримки дихання на висоті вдиху і видиху;

  2. під час нормального дихання;

  3. під час затримки дихання;

  4. на фазі вдиху;

  5. під час зміни положення тіла;

153. Активна рухомість нижнього краю легені зменшується в разі:

  1. глибокого дихання;

  2. *емфіземи легень;

  3. ентероптозу;

  4. фізичного напруження;

  5. задишки;

154. Що таке пасивна рухомість нижніх країв легені:

  1. рухомість унаслідок глибокого вдиху і видиху;

  2. *рухомість у разі зміни положення тіла;

  3. рухомість унаслідок глибокого вдиху;

  4. рухомість унаслідок глибокого видиху;

  5. рухомість у разі затримки дихання.

155. У хворого на фоні бронхіального дихання при вдоху та видиху вислуховується побічний дихальний шум, який не зникає при кашлі та підсилюється при натисканні фонендоскопом на грудну клітину. Це може бути:

1. вологі хрипи

2. *шум тертя плеври

3. крепітація

4. сухі хрипи

5. плевро-перікардіальний шум

156. У хворого на фоні послабленого дихання при вдоху вислуховується побічний дихальний шум, який нагадує тріск волосся або снігу. Шум не змінюється при кашлі і навіть посилюється. Це може бути:

1. вологі хрипи

2. шум тертя плеври

3. *крепітація

4. сухі хрипи

5. саккадоване дихання

157. У хворого на фоні послабленого дихання при вдоху вислуховується побічний дихальний шум, який нагадує лопанье бульбашок при вдоху та видиху. При кашлі цей шум зменшується і частково зникає. Це може бути:

1.* вологі хрипи

2. шум тертя плеври

3. крепітація

4. сухі хрипи

5. жорстке дихання

158. Шум тертя плеври вислуховується при:

  1. порожнині в легенях

  2. *плевро-перікардіальних швартах

  3. наявності рідини в плевральній порожнини

  4. порушенні бронхіальної прохідності

  5. ущільненні легеневої тканини

159. Патологічне бронхіальне дихання може бути при:

  1. порожнині в легенях

  2. плевро-перікардіальних швартах

  3. наявності рідини в плевральній порожнини

  4. порушенні бронхіальної прохідності

  5. *ущільненні легеневої тканини

160. Послаблення везикулярного дихання та відсутність бронхофонії буває при:

  1. порожнині в легенях

  2. плевро-перікардіальних швартах

  3. *наявності рідини в плевральній порожнині

  4. порушенні бронхіальної прохідності

  5. ущільненні легеневої тканини

161. Задишка експіраторного характеру є ознакою:

  1. *зменшенні просвіту бронхів

  2. порушенні дихального центру

  3. збільшенні просвіту бронхів

162. Над легенями вислуховується м'який шум, що дує та підсилюється при вдоху і зменшується при видиху. Цей шум нагадує букву «Ф». Що це за шум?

  1. патологічне бронхіальне дихання

  2. *везикулярне дихання

  3. сухі хрипи

  4. вологі хрипи

  5. крепітація

163. Відставання в акті дихання однієї з половин грудної клітини немає при:

  1. ущільненні легеневої тканини

  2. рідини в плевральній порожнині

  3. при наявності газу в плевральній порожнині

  4. порожнині в легенях

  5. *порушенні прохідності бронхів

164. Ознакою асиметрії грудної клітини є:

  1. *різний рівень розташування клюциц

  2. різний рівень розташування лопаток

  3. деформація грудини

  4. деформація хребта

  5. різний рівень розташування ребер

165. Бронхіальне дихання в нормі вислуховується

  1. над легенями

  2. над горлянкою

  3. *над трахеєю

  4. над серцем

  5. в області пространства Траубе

166. Хрипи, що вислуховуються над поверхнею грудної клітини виникають:

  1. в альвеолах

  2. *у бронхах

  3. у гортані

  4. в плевральній порожнині

167. Вологі хрипи при вислуховуванні нагадують:

  1. *пузирі, що лопаються

  2. тріск снігу

  3. свист в обидві фази дихання

  4. скрип шкіряного ремня

168. Аускультативною ознакою синдрому скопичення газу в плевральній порожнині є6

  1. відсутність везикулярного дихання

  2. *бронхіальне дихання

  3. крепітація

  4. жорстке дихання

  5. шум тертя плеври

169. Для синдрому порушення прохідності бронхів при аускультації характерні побічні дихальні шуми:

  1. сухі високі хрипи

  2. крепітація

  3. вологі хрипи

  4. *сухі низькі хрипи

170. Мілко- та середньопузирчасті хрипи та наявність бронхофонії можуть бути при:

  1. *звуженні просвіту бронхів

  2. ущільненні легеневої тканини

  3. порожнині в легенях

  4. підвищенні повітряності легеневої тканини

171. Амфоричне дихання є ознакою наявності:

  1. компресійного спадіння легень

  2. звуженні просвіту бронхів

  3. наявності повітря в плевральній порожнині

  4. *наявності порожнини в легенях

  5. ущільненні легеневої тканини

172. Жорстке дихання та велика кількість сухих хрипів можуть бути при:

  1. наявності повітря в плевральній порожнині

  2. потовщенні листків плеври

  3. *звуженні просвіту бронхів

  4. ущільненні легеневої тканини

173.У людини гіпервентиляція внаслідок фізичного навантаження. Який з наведених показників зовнішнього дихання в неї значно більший, ніж у стані спокою?

А. *Дихальний об’єм.

В. Життєва ємність легень.

С. Резервний об’єм вдиху.

D. Резервний об’єм видиху.

E. Загальна ємність легень.

    1. Людина зробила спокійний видих. Як називається об’єм повітря, який міститься в її легенях при цьому?

А. Життєва ємність.

В. Залишковий об’єм.

С.* Резервний об’єм видиху.

D. Дихальний об’єм.

E. Функціональна залишкова ємність легень.

175.Людина зробила максимально глибокий вдих. Як називається об’єм повітря, що міститься в її легенях?

А. *Загальна ємність легень.

В. Життєва ємність легень.

С. Ємність вдиху.

D. Функціональна залишкова ємність легень.

E. Дихальний об’єм.

176 Людина зробила максимально глибокий видих. Як називається об’єм повітря, що міститься в її легенях?

А. Функціональна залишкова ємність легень.

В. *Залишковий об’єм.

С. Ємність вдиху.

D. Резервний об’єм видиху.

E. Альвеолярний об’єм.

177.Людина в стані спокою штучно примушує себе дихати часто і глибоко протягом 3-4 хв. Як це відображається на кислотно-основному стані організму?

А. Виникає метаболічний алкалоз.

В. Виникає дихальний ацидоз.

С. *Виникає дихальний алкалоз.

D. Виникає метаболічний ацидоз.

E. Кислотно-основний стан не змінюється.

178.У підлітка, 12 років, який хворіє на бронхіальну астму, розвинувся тяжкий напад астми: виражена експіраторна задишка, блідість шкіри. Який вид порушення альвеолярної вентиляції має місце?

А. Нервово-м’язовий.

В. Рестриктивний.

С. Торакодіафрагмальний.

D. Центральний.

E.* Обструктивний.

179.У жінки, 45 років, яка тривалий час хворіє на бронхіальну астму, виник напад ядухи. Який патогенетичний механізм цього явища?

А. Зниження чутливості дихального центра.

В. Втрата еластичності легеневої тканини.

С. *Спазм дрібних бронхів.

D. Порушення рухливості грудної клітки.

E. Порушення перфузії легеневої тканини.

180.В обстежуваного визначили дихальний об’єм (500 мл), частоту дихання (15 за 1 хв), об’єм мертвого простору (100 мл). Скільки повітря пройде в нього за 1 хв через альвеоли?

А. 9000 мл.

В. 7500 мл.

С. 1500 мл.

D. 6000 мл.

E. *7400 мл.

181.Дихальний об’єм становить 450 мл, а частота дихання – 20 за 1 хв. Якою буде альвеолярна вентиляція?

А. 5000 мл.

В. 3000 мл.

С. 4000 мл.

D. 6000 мл.

E. *8000 мл.

6.2. Тестові завдання.

182.Яка швидкість поширення пульсової хвилі в периферійних артеріях?

А. 6-9 м/с.

Б.* 3-6 м/с

В. 9-12 м/с

Г. 12-15

Д. Різниця в залежності від стану хворого.

183. Яке захворювання супроводжується зростанням швидкості поширення пульсової хвилі?

А. Атеросклероз (atherosclerosis).

Б. *Гіпертонічна хвороба

В. Ревматизм

Г. Міокардит

Д. Гіпертрофічна міокардіопатія.

184. Коли буває різний пульс (pulsus differens) на променевих артеріях?

А. У випадку неспецифічного аортоартеріїту - синдрому Такаясу (облітерація внаслідок хронічного запального процесу дуги аорти і великих судин, що відходять від неї)

Б. При стенозі лівого передсердно шлуночкового отвору (ліве передсердя стискує ліву підключичну артерію) - симптом Попова-Савельева

В. У разі великого загруднинного зоба

Г. При аномаліях розвитку судин

Д. *У всіх перерахованих вище випадках

  1   2   3   4   5   6   7


написать администратору сайта