Терапия. До модульного контролю з
 Скачать 0.56 Mb.
|
|
1) *у синусовому вузлі 2) передсердно-шлуночковому вузлі 3) у лівій ніжці пучка Гіса 4) у правій ніжці пучка Гіса 350. Що реєструє інтервал R-R на ЕКГ? 1) внутрішньопередсердну провідність 2) внутрішньошлуночкову провідність 3) передсердньошлуночкову провідність 4) *тривалість серцевого циклу 351. Яка в нормі частота серцевих скорочень? 1) *60-80 за хв. 2) 40-60 за хв. 3) 90-120 за хв. 4) 30-40 за хв. 352. Яку провідність реєструє QRS на ЕКГ? 1) передсердньошлуночкову 2) *внутрішньошлуночкову 3) провідність по лівій ніжці пучка Гіса 4) внупрішньопередсердну 353. Нормальна тривалість зубця Р? 1) 0,02-0,03 с 2) 0,03-0,04 с 3) 0,04-0,06 с 4) *0,06-0,10 с 354.Яка тривалість комплексу QRS у нормі? 1) 0,02-0,05 с 2) *0,06-0,08 с 3) 0,16 – 0,20 с 4) 0,21 – 0,30 с 355. Яка в нормі тривалість інтервалу P-Q на ЕКГ? 1) 0,06-0,08 с 2) 0,21-0,30 с 3) *0,12-0,18 с 4) 0,02-0,04 с 356. Які властивості вузлового ритму? 1) *ЧСС 40-50 за хв., ритм правильний, зубець Р перед комплексом QRS від’ємний або відсутній 2) Частота 20-40 за хв., ритм правильний, якщо немає екстрасистол, дуже низька залежність частоти скорочень шлуночків від вегетативних та метаболітичних впливів 3) Зубець Р наявний перед кожним комплексом QRS, додатний у ІІ стандартному відведенні, різниця інтервалів R-R не перевищує 0,1 с, частота серцевих скорочень 60-80 за хв. 357. Що розуміють під провідністю провідникової системи серця? 1) Здатність серця збуджуватися під впливом електричних імпульсів 2) *Здатність провідникової системи серця проводити імпульси від місця їх виникнення до скоротливого міокарда 3) Здатність серця скорочуватися під впливом електричних імпульсів 4) Здатність серця генерувати імпульси, які викликають збудження 358. Що відображає AV – блокада? 1) Порушення проведення електричного імпульсу по провідної системі передсердь 2) Передчасне позачергове збудження серця 3) Значне прискорення скорочень передсердь (до 200-400 за хв.) при збереженні регулярного передсердного ритму 4) *Порушення проведення електричного імпульсу від передсердь до шлуночків 359. Що відображає внутрішньопередсердна блокада? 1) *Порушення проведення електричного імпульсу по провідної системі передсердь 2) Передчасне позачергове збудження серця 3) Значне прискорення скорочень передсердь (до 200-400 за хв.) при збереженні регулярного передсердного ритму 4) Порушення проведення електричного імпульсу від передсердь до шлуночків 360. Які ЕКГ – ознаки AV – блокади І ступеню? 1) Випадіння окремих шлуночкових комплексів QRS після поступового подовження інтервалу P-Q 2) *Збільшення тривалості інтервалу P-Q(R) більш за 0,20 с 3) Випадіння окремих шлуночкових комплексів QRS без поступового подовження інтервалу P-Q 4) Повне роз’єднання передсердного та шлуночкового ритмів та зниження числа шлуночкових скорочень 361. Які ЕКГ – ознаки AV – блокади ІІІ ступеню? 1) Випадіння окремих шлуночкових комплексів QRS після поступового подовження інтервалу P-Q 2) Збільшення тривалості інтервалу P-Q(R) більш за 0,20 с 3) Випадіння окремих шлуночкових комплексів QRS без поступового подовження інтервалу P-Q 4) *Повне роз’єднання передсердного та шлуночкового ритмів та зниження числа шлуночкових скорочень 362. Які ЕКГ – ознаки AV – блокади ІІ ступеню за типом Мобтіца І? 1) *Випадіння окремих шлуночкових комплексів QRS після поступового подовження інтервалу P-Q 2) Збільшення тривалості інтервалу P-Q(R) більш за 0,20 с 3) Випадіння окремих шлуночкових комплексів QRS без поступового подовження інтервалу P-Q 4) Повне роз’єднання передсердного та шлуночкового ритмів та зниження числа шлуночкових скорочень 17. 16. Які ЕКГ – ознаки AV – блокади ІІ ступеню за типом Мобтіца ІІ? 1) Випадіння окремих шлуночкових комплексів QRS після поступового подовження інтервалу P-Q 2) Збільшення тривалості інтервалу P-Q(R) більш за 0,20 с 3) *Випадіння окремих шлуночкових комплексів QRS без поступового подовження інтервалу P-Q 4) Повне роз’єднання передсердного та шлуночкового ритмів та зниження числа шлуночкових скорочень 363. Для повної блокади лівої ніжки пучка Гіса характерні наступні ЕКГ – ознаки? 1) Випадіння окремих шлуночкових комплексів QRS після поступового подовження інтервалу P-Q 2) Наявність у відведеннях V5, V6, I aVL, розширених та деформованих шлуночкових комплексів, типу R, а у відведеннях V1, V2, III, aVF, типу QS або rS, з широкою верхівкою зубця S 3) *Наявність у правих грудних відведеннях V1,2 комплексів QRS типу rSR1 або rsR1, які мають М – подібний вид, враховуючи що R1 > r 4) Поява передчасного зубця Р та пов’язаного з ним незмінного комплексу QRS 364. Для повної блокади лівої ніжки пучка Гіса характерні наступні ЕКГ – ознаки? 1) Випадіння окремих шлуночкових комплексів QRS після поступового подовження інтервалу P-Q 2) Наявність у відведеннях V5, V6, I aVL, розширених та деформованих шлуночкових комплексів, типу R, а у відведеннях V1, V2, III, aVF, типу QS або rS, з широкою верхівкою зубця S 3) *Наявність у правих грудних відведеннях V1,2 комплексів QRS типу rSR1 або rsR1, які мають М – подібний вид, враховуючи що R1 > r 4) Поява передчасного зубця Р та пов’язаного з ним незмінного комплексу QRS 365. Які клінічні ознаки синдрому Морганьї-Адамса-Стокса? 1) *Гострі розлади гемодинаміки - відчуття зупинки серця, слабкість, запаморочення, втрата свідомості, судоми і навіть смерть 2) Відчуття серцебиття, підвищення артеріального тиску, головний біль 3) Задишка, вечерні набряки на нижніх кінцівках, акроціаноз 4) Стискаючий біль за грудиною, що провокується фізичним навантаженням, триває 2-3 хв., супроводжується відчуттям страху смерті 366. Які ЕКГ – ознаки миготливої аритмії? 1) Випадіння окремих шлуночкових комплексів QRS після поступового подовження інтервалу P-Q 2) Поява передчасного зубця Р та пов’язаного з ним незмінного комплексу QRS 3) *Наявність хвиль f різної форми та амплітуди, нерегулярність шлуночкових комплексів QRS (неоднакові за тривалість інтервали R-R) 4) ЧСС 200-400 за хв., наявність регулярних хвиль F, регулярний шлуночкових ритм 367. Які ЕКГ – ознак тріпотіння передсердь? 1) Випадіння окремих шлуночкових комплексів QRS після поступового подовження інтервалу P-Q 2) Поява передчасного зубця Р та пов’язаного з ним незмінного комплексу QRS 3) Наявність хвиль f різної форми та амплітуди, нерегулярність шлуночкових комплексів QRS (неоднакові за тривалість інтервали R-R) 4) *ЧСС 200-400 за хв., наявність регулярних хвиль F, регулярний шлуночкових ритм 368. Які ЕКГ – ознаки синдрому Морганьї-Адамса-Стокса? 1) *Передсердно-шлуночкова блокада ІІ типу за Мобітцом високого ступеня або повна поперечна блокада з випадінням підряд більш ніж одного комплексу QRS (періоди асистолії) 2) Поява передчасного зубця Р та пов’язаного з ним незмінного комплексу QRS 3) Наявність хвиль f різної форми та амплітуди, нерегулярність шлуночкових комплексів QRS (неоднакові за тривалість інтервали R-R) 4) ЧСС 200-400 за хв., наявність регулярних хвиль F, регулярний шлуночкових ритм 369. У яких випадках використовують штучний водій ритму? 1) Поодинокі шлуночкові екстрасистоли 2) Брадіаритмія, блокади високого ступеню 3) Синусова тахікардія 4) *Неповна блокада правої ніжки пучка Гіса 370. Що таке синдром Фредеріка? 1) *Комбінація миготіння чи тріпотіння передсердь з повною передсердно-шлуночковою блокадою 2) Наявність хвиль f різної форми та амплітуди, нерегулярність шлуночкових комплексів QRS (неоднакові за тривалість інтервали R-R) 3) Випадіння окремих шлуночкових комплексів QRS після поступового подовження інтервалу P-Q 4) Раптово виникаючий приступ прискорення серцевих скорочень до 140-250 за хв., при збереженні правильного серцевого ритму 371. Який водій ритму вважають постійним? 1) Використано зовнішній генератор імпульсів 2)* Використано імплантований генератор 3) Використано однокамерний водій ритму 4) Використано двохкамерний водій ритму 372. Які ЕКГ – ознаки штучного водія ритму? 1) Випадіння окремих шлуночкових комплексів QRS після поступового подовження інтервалу P-Q 2) Наявність у складі комплексу QRS, додаткової хвилі збудження – Δ- хвилі 3) *Наявність на ЕКГ вертикальної лінії (пейсмекерний спайк), за яким виникає комплекс QRS, або зубець Р 4) Наявність хвиль f різної форми та амплітуди, нерегулярність шлуночкових комплексів QRS (неоднакові за тривалість інтервали R-R) 373. В якому відведенні найкраще визначають спайки штучного водія ритму? 1) І, ІІ стандартному 2) *aVR 3) aVL 4) V1,V2 374. Які ЕКГ – ознаки нав’язування ритму передсердям? 1) Спайк виникає перед кожним комплексом QRS, комплекси розширені та деформовані 2) Наявність хвиль f різної форми та амплітуди, нерегулярність шлуночкових комплексів QRS (неоднакові за тривалість інтервали R-R) 3) Наявність спайків, як перед зубцями Р, так і перед комплексами QRS 4) *Наявність спайків перед зубцем Р, зубець Р деформований та інвертований 375. Які ЕКГ – ознаки нав’язування ритму шлуночкам? 1) *Спайк виникає перед кожним комплексом QRS, комплекси розширені та деформовані 2) Наявність хвиль f різної форми та амплітуди, нерегулярність шлуночкових комплексів QRS (неоднакові за тривалість інтервали R-R) 3) Наявність спайків, як перед зубцями Р, так і перед комплексами QRS 4) Наявність спайків перед зубцем Р, зубець Р деформований та інвертований 31. Пароксизм шлуночкової тахікардії – це: 1) поодинокі екстрасистоли 2) *групові (більш 4) екстрасистоли 3) алоритмія 376. Укажіть механізм виникнення пароксизмальної тахікардії: 1) *асинхронна реполяризація ділянок міокарда 2) підвищення автоматизму гетеротопного вогнища 3) re-entry 4) усі відповіді вірні 377. Для пароксизмальної шлуночкової тахікардії не характерно: 1) *поступовий початок і закінчення нападу тахікардії 2) раптовий початок і закінчення нападу тахікардії 3) деформація і розширення комплексу QRS > 0,12 с з дискордантним ST-T основному зубцю комплексу QRS 4) наявність AV – дисоціації 378. В основі пароксизмальної тахікардії з регулярним ритмом лежить механізм: 1) *re-entry 2) підвищення автоматизму ектопічного вогнища 3) місцевої різниці потенціалів 4) слідових потенціалів 379. При пароксизмальній тахікардії частота серцевих скорочень найчастіше становить: 1) 90-120 2) 121-140 3) *понад 140 4) понад 250 380. Комплекс QRS при шлуночковій тахікардії характеризується всіма перерахованими ознаками, за винятком: 1) тривалість більше 0,12 с 2) деформація за типом блокади гілки або гілок пучка Гіса 3) дискордантність сегмента ST і зубця T головному зубцю комплексу QRS 4) *конкордантність сегмента ST і зубця T головному зубцю комплексу QRS 381. Після закінчення пароксизму шлуночкової тахікардії частіше реєструється пауза: 1) неповна компенсаторна 2) *повна компенсаторна 3) дорівнює тривалості R-R основного ритму 4) усі відповіді вірні 382. Фібриляцію шлуночків можуть викликати екстрасистоли: 1) передсердні 2) з AV вузла 3) *шлуночкові 4) усі відповіді вірні 383. Виникненню фібриляції міокарда сприяє: 1) підвищення збудливості 2) зміна рефрактерності 3) дистрофічні зміни 4) *усе перераховане 40. Амплітуда хвиль фібриляції передсердь погано визначається у відведеннях: 1) ІІ, ІІІ 2) aVF 3) V1-2 4) *V5-6 384. Для припинення фібриляції передсердь вагусні проби: 1) ефективні 2) *не ефективні 3) питання недостатньо вивчене 385. Фібриляція шлуночків – це: 1)* хаотична активація груп м’язових волокон шлуночків 2) упорядкована активація груп м’язових волокон шлуночків 3) питання остаточне не вивчене 386. Фібриляція передсердь – це: 1) *хаотична активація груп м’язових волокон передсердь 2) упорядкована активація груп м’язових волокон передсердь 3) питання остаточне не вивчене 388. Частота хвиль f при великохвильовій формі фібриляції передсердь: 1) *350-450 за хв. 2) 450-550 за хв. 3) 550-700 за хв. 4) 60-100 за хв. 389. Хвилі f при фібриляції передсердь погано виражені у відведеннях: 1) *V5-6, aVL, I 2) II, III, aVF 3) V3 4) V1-2 390. При брадісистолічній формі миготливої аритмії частота скорочень шлуночків: 1) *менше 60 за хв. 2) 60-90 за хв. 3) більше 90 за хв. 391. При нормо систолічній формі МА число скорочень шлуночків: 1) менше 60 за хв. 2)* 60-90 за хв. 3) більше 90 за хв. 392. При тахісистолічній формі МА число скорочень шлуночків: 1) менше 60 за хв. 2) 60-90 за хв. 3) *більше 90 за хв. 393. В основу поділу фібриляції передсердь на браді-, нормо-, і тахісистолічну форми лежить: 1) число скорочень передсердь протягом хвилини 2) *число скорочень шлуночків 3) число скорочення передсердь протягом 10 секунд 394. Про пароксизм фібриляції передсердь говорять при його тривалості: 1) *до 48 годин зі спонтанним відновленням синусового ритму 2) понад 48 годин з необхідністю втручання для відновлення синусового ритму 3) понад 48 годин, відновлення синусового ритму не показано 51. Про перехід фібриляції передсердь у постійну форму говорять при його тривалості: 1) до 48 годин зі спонтанним відновленням синусового ритму 2) *понад 48 годин з необхідністю втручання для відновлення синусового ритму 3) понад 48 годин, відновлення синусового ритму не показано 395. Хвилі F тріпотіння передсердь добре візуалізуються у відведеннях: 1) V5-6 2) I, aVL 3) *II, III, aVF, V1,3 4) у всіх відведеннях 396. Про пароксизм тріпотіння передсердь говорять при його тривалості: 1)* до 48 годин зі спонтанним відновленням синусового ритму 2) понад 48 годин з необхідністю втручання для відновлення синусового ритму 3) понад 48 годин, відновлення синусового ритму не показано 397. Про перехід пароксизму тріпотіння передсердь у постійну форму говорять при його тривалості: 1) до 48 годин зі спонтанним відновленням синусового ритму 2) понад 48 годин з необхідністю втручання для відновлення синусового ритму 3) *понад 48 годин, відновлення синусового ритму не показано 398. Частота скорочень шлуночків при фібриляції передсердь залежить від: 1) *частоти і амплітуди передсердних імпульсів, а також пропускної спроможності AV вузла 2) рефрактерності шлуночків 3) обидві відповіді вірні 399. Систола шлуночків при їх тріпотінні: 1) зберігається 2) *не зберігається 3) питання недостатньо вивчене 400. Систола шлуночків при їх фібриляції: 1) зберігається 2) *не зберігається 3) питання недостатньо вивчене 401. Частота хвиль тріпотіння шлуночків: 1) *180-250 за хв. 2) 130-170 за хв. 3) понад 250 за хв. 402. Переважна частота передсердних хвиль при фібриляції передсердь: 1) 140-220 за хв. 2) *220-350 за хв. 3) 350-750 за хв. 4) 80-120 за хв. 403. Переважна частота передсердних хвиль при тріпотіння передсердь: 1) 140-220 за хв. 2) *220-350 за хв. 3) 350-750 за хв. 4) 80-120 за хв. 404. Що таке фонокардіографія? 1) метод графічної реєстрації електричних явищ, які виникають в серці піт час його діяльності 2) метод візуального відображення різних структур серця за допомогою ультразвуку 3)* метод реєстрації звукових явищ, які виникають в серці під час його діяльності 4) метод графічної реєстрації венного пульсу 405. Що відображає ФКГ в нормі? 1) *коливання, які відображають І і ІІ тони серця, між якими розташована пряма лінія, яка відповідає систолічній та діастолічній паузі |