Фізіологія на пару. Патофізіологічні аспекти нервовомязової передачі

• Название: Патофізіологічні аспекти нервовомязової передачі
• Дата: 05.10.2020
• Размер: 20.94 Kb.
• Имя файла: Фізіологія на пару.docx
• Тип: Документы; #141131

Патофізіологічні аспекти нервово-м’язової  передачі

Порушення передачі імпульсів з нерва на м’яз називається блокадою нервово-м’язової  передачі.

Основними причинами блокади нервово-м’язової  передачі є  :

1  Механічне ушкодження нервів, яке призводить до:

• 
  порушення проведення ПД до нервових терміналей – порушується імпульсна активність нерва;
  
• 
  розладів аксоплазматичного транспорту – порушується неімпульсна активність нерва.
  

2  Токсини і отрути:

• 
  ботулінічний токсин – екзотоксин Clostridium botulinum;
  
• 
  зміїна отрута -  -бунгаротоксин;
  
• 
  кураре – екстракт, який отримують із рослин Strychnos i Chondodendron, що ростуть у Південній Америці (ця отрута використовувалася здавна, наприклад, індійцями для обробки стріл);
  
• 
  інсектициди – речовини, що використовують у боротьбі з комахами. Це фосфорорганічні сполуки: хлорофос, дихлофос, карбофос та ін.;
  
• 
  бойові отруйні речовини: зарин, зоман.
  

3  Фармакологічні препарати, які використовують з лікувальною і профілактичною метою. (див. нижче).

4  Спадкові фактори.

Прикладом є захворювання Myasthenia gravis. Хвороба спостерігається з частотою 1 : 20 000. Проявляється м’язовою слабістю і швидкою втомлюваністю у зв’язку з порушенням нервово-м’язової  передачі.

 

Основні механізми блокади нервово-м’язової  передачі:

1  Порушення  проведення збудження до пресинаптичних нервових закінчень (див. вище).

2  Порушення аксоплазматичного транспорту, які можуть бути обумовлені:

• 
      механічним ушкодженням нерва (в експерименті  використовують перетин нерва – денервацію);
  
• 
      порушенням мікротрубочок (в експерименті їх індукують деякими отрутами – колхіцином, вінбластином);
  
• 
      дефіцитом енергії, яка необхідна для здійснення швидкого аксонного транспорту. Існує припущення, що цей механізм важливий для розвитку нервових розладів при бері-бері (гіповітамінозу В1) і алкогольній інтоксикації (алкогольний поліневрит).
  

3  Порушення синтезу і депонування АХ у нервових терміналях. Причинами яких можуть бути:

• 
  дефіцит вихідних продуктів синтезу  АХ – ацетилКоА і холіну. Недостатність ацетилКоА  може бути пов’язана з розладами катаболічних перетворень глюкози (наприклад, при бері-бері). Недостатність холіну може бути пов’язана з порушеннями його надходження у нервові клітини із крові, з розладами його надходження із синаптичної щілини;
  
• 
  дефіцит або порушення активності ферменту холінацетилтрансферази;
  
• 
  недостатність синаптичних везикул. Її причиною можуть бути порушення утворення везикул в апараті Гольджі тіла нейрона, їх транспорту до  нервових терміналей, порушення утворення везикул із пресинаптичної мембрани.
  
• 
  порушення  транспорту АХ із аксоплазми у синаптичні пухирці.
  

4  Порушення вивільнення АХ у синаптичну щілину.

• 
  In vitro моделюється видаленням з розчину Са²⁺ або внесенням у розчин Mg²⁺ чи Mn²⁺, які є конкурентами Са²⁺.
  
• 
  In vitro вивільнення АХ порушує ботулінічний токсин, який блокує потенціалозалежні  кальцієві канали, що призводить до розладів екзоцитоз.
  

5  Порушення ацетилхолінових рецепторів постсинаптичної  мембрани :

• 
  зменшення кількості ацетилхолінових рецепторів. Наприклад, при Myasthenia gravis у хворих виявляються аутоантитіла проти цих рецепторів. Спочатку рецептори блокуються, потім руйнуються;
  
• 
  блокада ацетилхолінових рецепторів. Вона може бути необоротною (дія  -бунгаротоксину) і оборотною (дія кураре);
  
• 
  інактивація (десенситизація) ацетилхолінових рецепторів. Цей стан характеризується тим, що у синаптичній щілині є достатня  кількість ацетилхоліну, але рецептори до нього не чутливі. Це може бути при тривалій деполяризації постсинаптичної мембрани, яка є наслідком тривалої дії АХ. Такий механізм блокади характерний для фосфорорганічних сполук – інгібіторів холінестерази (інсектициди, бойові отруйні сполуки).
  

6  Порушення енергетичного обміну. За умов цих порушень страждають усі процеси, що потребують енергії, а саме:

• 
  проведення ПД до пресинаптичної мембрани;
  
• 
  синтез і утворення ферментів, везикул, мітохондрій;
  
• 
  швидкий аксонний транспорт;
  
• 
  транспорт АХ із аксоплазми у синаптичні везикули;
  
• 
  екзоцитоз АХ;
  
• 
  ендоцитоз (новоутворення синаптичних везикул із пресинаптичної мембрани);
  
• 
  захват нервовими терміналями продуктів гідроліза АХ (холіна і ацетата).
  

Незалежно від причин і механізмів розвитку,  клінічно блокада нервово-м’язової  передачі виявляється м’язовою слабістю, м’язовою втомлюваністю, паралічами м’язів. Найбільш  важким проявом є периферична зупинка дихання, яка пов’язана порушенням скорочення дихальної мускулатури.

Фармакологічні аспекти нервово-м’язової  передачі

З лікувальною метою часто приходиться втручатися в механізми нервово-м’язової  передачі за допомогою лікарських засобів.

Існує 2 групи препаратів, які впливають на цей процес:

1  Міорелаксанти. Це речовини, які використовують під час наркозу з метою запобігти рефлекторним скороченням скелетної мускулатури.

За механізмом дії розрізняють:

• 
  деполяризуючі  міорелаксанти (сукциніл, холін, дитилін) – викликають тривалу деполяризацію постсинаптичної мембрани, в результаті чого розвивається інактивація (десенситизація) ацетилхолінових рецепторів і нервово-м’язова  блокада;
  
• 
  недеполяризуючі міорелаксанти (тубокурарин, диплацин, меликрин) – блокують ацетилхолінові рецептори, внаслідок чого АХ не може викликати ПД.
  

2  Інгібітори холінестерази – ацетилхолінестеразні препарати.  Ці препарати зворотної (фізостигмін, прозерін) і незворотної (фосфакол) дії. Ці препарати  інактивують холінестеразу, збільшують вміст АХ в синаптичній щілині. Їх використовують при міастенії, а також в якості антагоністів блокаторів ацетилхолінових рецепторів, наприклад для припинення дії недеполяризуючих міорелаксантів після операції.