Документ (3). Эпителидін бул кабаты осы тустарда ажептеур калын болады. Бул
 Скачать 1.03 Mb.
|
|
урт Сырткы жагынан терімен, ішкі жагынан кілегейлі кабыкпен жабылган. Урттын негізгі тірегі урт мускуласын курайтын келденен жолакты булшык ет талшыктарынан турады. Урттын кілегейлі кабыгы еріндегінін жалгасы болып табылады да, курылымы жонінен оган уксас, айтарлыктай айырманылыны жок. Урттын кілегейлі кабыгынын мынадай зоналары ажыратылады: устінгі немесе макси- лярлы зона (zona maxilaris) жене астынгы немесе мандибуляолы зонасы (zona mandibularis), органты немесе аральтк зона (zona entermedia). Урттын максилярлы жоне мандибулярлы зоналары муйіздел-мейтін копкабатты жалпак эпителиймен жабындалган (56-сурєт). Эпителидін бул кабаты осы тустарда ажептеур калын болады. Бул тустагы данді кабаттын озінше бір ерекшелігі олардын торшалары гликогенте толы, ал турлері копіршікті домалак болып келеді. Осы зоналардын меншікті такташасы коллаген талшыктарымен оте мол эластикалык, талшыктары бар борпылдак, калыптаспаган данекер улпадан турады. Жумсак тандай ауыз беткейі Жумсак тандайдын ауы3-жуткыниак, ягни комей сырты муйіз-делмейтін кеп кабатты жалпак, эпителиймен жабындалып капталган. Данді кабатьнын торшалары гликогенге оте мол болады. Кілегей кабыгынын меншікті такташасы эпителийге батып кіріп туратын бик те жінішке буртіктерден турады, меншікті такташа мен кілегей асты негізінін (аркауынын) аралыгында калындыгы ажептеуір созылгыши эластин талшыктары жатады. Кілегей асты негізі жаксы дамыган май торшалары мен сілекей бездерінін сонгы боліктері котеген борпылдак, кальптаспаган данекер улпасынан турады. Бул бездердін, озектері жумсак тандай мен тілшіктин ауыз жак сыртына келип ашылады. Жумсақ таңдай мурын беткейі Жумсак тандайдын мурын-жуткыншак сыртьнын кілегей кыбыгы тыныс жолдарындагыдай коп катарлы кірпікшелі эпителиймен жабындалган. Кілегейлі кабыктын такташасы ажептеуір болініп туратын базальді мембрана аркылы эпителийден болініп турады, онда буртігі жок жане эпителийге келіп аштылатын езектері бар жекелеген бездері болады. Меншікті такташадан сон созлмалы талшык, кабаты орналаскан. Кілегейлі кабык астынын негізі мунда болмайды. Сондыктан да созылмалы талшыктар кабатына жалгаса тікелей жумсак тандайдын мурын-жуткыншак, сыртынын булшык еттерден туратын аркауы орналасады. Тіл жіпше таризди буртик Жіпше торізді буртіктер - ен кеп больп, мольнан кездесетін буртіктер, тілдін узына бойгы жотасында кездеседі, асіресе науа тарізді буртіктерден иліп бурыш жасаган тустарында шогырланган болады. Олардын озі конус тарізді осінділер жасап, бірнеше топтар тузеді, узындыгы 0,3 мм болады). Жіпше тарізді буртіктер бір-біріне тыгыз жабыса орналасады да, содан тілдін усті бархыт сияктанып турады. Олардын аркауын меншикті такташасьнын улпасы тузеді, оларды алгашкы буртіктер деп атайды. Осы алгашкы буртіктердін ушар басынан 5-тен 20-га деин косымша бургіктер таралады, бул буртіктер жінішке келген данекер улпаларынан пайда болады да, олар эпителийге тыгыз бай- ланысады. Бул жіпше таріздес буртіктер сырт жагынан кепкабатты жалак мунізденетін эпителиймен жабындалган. Осы жіпше тарізді буртиктердін эпителийнен торшалардын, тулеп сыпырылып тусуі физиологиялык процестерді, ягни регенрацияны білдіреді. Ас корыту органдарынын кызмети бузылганда эпителийдін устінгі беттеріндегі торшалардын тулеуі балулайды, сойтіп жітпе таріздес буртіктердин уштарындагы торшалар тулемей жинакталып калады. Олар калын кабыршакты тутаскан кабатты катпарга айналды, бургіктердін букіл устін жауып кетеді. Сойтіп адам наукаска шалдыкканда тілінін усті акшыл тартып тургандай асер калдырады, ал ол жанагы тулемей, туспей жинакталып калган кабыршактар массасы болып табылады.   |