Реферат БЖД. Фактори, що впливають на здоровя людини
 Скачать 46.11 Kb.
|
|
Міністерство освіти і науки України Київський Національний Університет Будівництва і Архітектури Кафедра охорони праці та навколишнього середовища РЕФЕРАТ НА ТЕМУ: «Фактори, що впливають на здоров’я людини» Виконала: студентка II курсу, групи ОЗНМ-21 Кордюкова Анна Романівна Перевірила: Березицька Юлія Олегівна Київ 2014 Вступ Здоров’я людини залежить від багатьох факторів. Вважається, що приблизно на 50% здоров’я визначає спосіб життя – умови праці, звички, харчування, моральне і психологічне навантаження, матеріально-побутові умови, взаємовідносини в сім’ї тощо. На 20% здоров’я залежить від генотипу і на 20% – від стану природного середовища. І лише на 10% здоров’я обумовлене системою охорони здоров’я. Серед різноманітних факторів навколишнього середовища, які впливають на здоров’я населення, найбільш очевидним є мікробний, котрий має величезне значення у виникненні інфекційних захворювань. Наявність специфічного збуджувача в навколишньому середовищі, елементами якого є не тільки повітря, вода, ґрунт, харчові продукти, а й рослини і тварини, являється обов’язковою умовою розповсюдження захворювання. У процесі життя і виробничої діяльності людина неминуче вносить у середовище, що її оточує, певні зміни, які стосуються як хімічного і біологічного стану середовища, так і умов існування людини. Ці зміни впливають на параметри клімату, особливо в районах з високою концентрацією населення та виробництва, і ведуть до зміни складу атмосфери. В останнє десятиріччя збільшилася кількість алергічних захворювань, гострих респіраторних вірусних інфекцій, захворювань на грип. Головна причина – забруднення атмосфери. Сучасне промислове виробництво забруднює навколишнє середовище газоподібними, твердими відходами, тепловими викидами, електромагнітними полями, ультрафіолетовими, інфрачервоними, світловими, віброакустичними та іонізуючими випромінюваннями, радіоактивними речовинами та іншими фізичними і хімічними факторами небезпек. Фактори, що впливають на здоров’я людини: абіотичні і біотичні. Абіотичні діляться на:
Абіотичні фактори, що впливають на здоров’я людини Людина є частиною природи, і фактори середовища впливають на неї так само, як і на будь-який інший вид. Навіть за відсутності антропогенного впливу здоров'я людини залежить від багатьох абіотичних і біотичних факторів. Вихід значень тих або інших факторів за границі діапазону оптимуму погіршує стан людини, знижує її стійкість та опірність до різноманітних захворювань. Абіотичні фактори, що впливали на людину в минулому, продовжують впливати й сьогодні. Кліматичні й метеорологічні фактори. З них на людину найбільшою мірою впливають температура, відносна вологість повітря й атмосферний тиск. Із кліматичними факторами тісно пов'язані функціональний стан і захисні реакції організму, а також мотивація поведінки. Це, своєю чергою, визначає ймовірність виникнення цілої низки захворювань, зокрема психічних розладів. За надміру високої температури пригнічується фізична активність людей, збільшується ймовірність захворювань серцево-судинної системи й нирок. Низька температура сприяє розвиткові запалень органів дихання та ревматизму. Вважають, що низька температура й відносна вологість повітря, менша за 50 %, сприяють виживанню й поширенню вірусу грипу. Особливо небезпечні раптові коливання температури: вони спричинюють порушення діяльності серцево-судинної системи, психічні розлади. Вплив температури посилюється в умовах підвищеної вологості. Зміни атмосферного тиску позначаються на стані здоров'я насамперед тих людей, які хворі на артрити й артрози (захворювання, що супроводжуються болями в суглобах та зміною їхньої форми). Один із проявів впливу атмосферного тиску — гірська хвороба. На висоті, починаючи приблизно з 3000 м, через зниження парціального тиску газів гемоглобін недостатньо насичується киснем, і розвивається гіпоксія (кисневе голодування). При цьому з'являються задишка, кволість, пришвидшується серцебиття, іноді людина непритомніє. На великих висотах (понад 5000 м) може розвинутися набряк легенів, а внаслідок гіпоксії мозку — кома. Гірською хворобою частіше уражаються люди нетреновані, особливо ті, хто зловживає спиртними напоями. Великі й швидкі перепади атмосферного тиску можуть спричинити кесонну хворобу, пов'язану також із раптовими змінами парціального тиску газів у крові й «кипінням» у судинах азоту. Пухирці азоту, що при цьому виділяються, можуть закупорити капіляри й призвести до непритомності й навіть смерті. Кесонна хвороба найчастіше розвивається в аквалангістів і водолазів, якщо вони порушують правила підйому на поверхню. На нервову систему людини та її психічний стан істотно впливають вітри. Через поривчасті й жаркі суховії різко частішають випадки ненормальної поведінки людей. Багатьох людей уражає пов'язана з вітрами «фенна» хвороба, коли за 1—2 дні до початку вітрів у крові й тканинах збільшується вміст біологічно активної речовини серотоніну, який впливає на передавання нервових імпульсів. Вирубування лісів, розорювання степів родючі землі перетворюються на безплідні солонці й солончаки, дедалі частіше проносяться над Землею суховії. Клімат і погода розхитуються людиною, й це невідворотно позначається на її самопочутті. Орографічні фактори. Рельєф не належить до таких безпосередньо діючих екологічних факторів, як вода, світло, тепло, ґрунти. Проте характер рельєфу в житті багатьох організмів виявляє непрямий вплив. Залежно від величини форм досить умовно розрізняють рельєф декількох порядків: макрорельєф (гори, низини, між-гірські впадини), мезорельєф (пагорби, яри, гряди тощо) та мікрорельєф (невеликі западини, нерівності та інше). Кожен з них відіграє певну роль у формуванні комплексу екологічних факторів для організмів. Зокрема, рельєф впливає на перерозподіл таких факторів, як волога і тепло. Так, навіть незначні пониження, в декілька десятків сантиметрів, створюють умови підвищеної вологості. З підвищених ділянок вода стікає в більш низькі, де створюються сприятливі умови для вологолюбних організмів. Північні та південні схили мають різне освітлення, тепловий режим. У гірських умовах на відносно невеликих площах створюються значні амплітуди висот, що приводить до формування різних кліматичних комплексів. Зокрема, типовими їхніми рисами є понижені температури, сильні вітри, зміни режиму зволоження, газового складу повітря тощо. Тиск проявляється як у повітряному, так і у водному середовищах. В атмосферному повітрі тиск змінюється посезонно, залежно від стану погоди та висоти над рівнем моря. Особливий інтерес становлять пристосування організмів, які живуть в умовах зниженого тиску, розрідженого повітря високогір'я. Хімічні фактори. Нестача або надлишок у довкіллі тих чи інших хімічних елементів великою мірою позначається на здоров'ї конкретних популяцій. Захворювання, пов'язані з регіональними епідеміологічними особливостями, дістали назву ендемічних хвороб (тобто властивих певним регіонам). Наприклад, дефіцит йоду у воді або продуктах харчування спричинює захворювання щитовидної залози, нестача кальцію - ламкість кісток, нестача кобальту чи заліза - недокрів'я. Надлишок такого елемента, як бор, спричинює захворювання органів травлення та пневмонію. Через нестачу фтору зазвичай виникає карієс, але його надлишок (до 1 г/л) призводить до ураження зубів - флюорозу; за ще більших концентрацій (від 5 г/л) починається скостеніння зв'язок, порушується робота печінки, шлунка. У багатьох випадках кілька факторів, кожний з яких перебуває у зоні песимуму, впливають комплексно. Так, низький вміст кальцію у поєднанні з надлишком заліза, стронцію, свинцю та цинку спричинює деформацію кісток, порушення формування хрящів, викривлення хребта. Найчастіше погіршення стану здоров'я внаслідок нестачі або надлишку певних речовин у воді та їжі пов'язують з дефіцитом кальцію, заліза, йоду або надлишком цинку, свинцю, ртуті, бору. Нестача мікроелементів, які входять до складу вітамінів, є причиною авітамінозів. Біотичні фактори, що впливають на здоров’я людини Біотичні чинники являють собою дію живих організмів один на одного. Вони поділяються на фітогенні, зоогенні, мікробіогенні та мікогенні. Реалізуються біотичні чинники у формі симбіозу або антибіозу. Фітогенний фактор. Рослинність планети - важливий компонент біогеоценозу, який справляє великий вплив на інші його компоненти. Він надзвичайно динамічний, постійно змінюється в часі і просторі. Рослини сприяють формуванню ґрунтового покриву, впливають на хімічний склад ґрунту і його родючість. Рослинні угруповання мають ґрунтозахисне, водоохоронне, повітроочисне, кліматорегулююче, санітарно-гігієнічне та культурно-естетичне значення. Рослинний покрив відіграє величезну роль у ґрунтоутворенні. Рослинність є основним джерелом органічних речовин, які надходять у ґрунт і перетворюються за частю мікроорганізмів і тварин у гумус - важливий показник родючості ґрунту. Рослинний покрив змінює добовий і річний хід температури, утримує вологу ґрунті, впливає на поверхневий і внутрішньоґрунтовий стоки, на випаровування вологи, опади і відповідно діє на водний баланс суші в цілому. Вона регулює інтенсивність сніготанення, сприяє всмоктуванню талих вод, поліпшує водний режим, і також режим мінерального живлення ґрунтів. Лісова рослинність знижує рівень грунтових вод і сприяє більш рівномірному розподілу стоку, знижує ерозію ґрунтів. На природну рослинність припадає 60-80 % очисних можливостей біосфери. рослини здатні поглинати і засвоювати різні гази та пил, чим очищають атмосферне повітря. У містах концентрація вуглекислого та інших шкідливих газів у повітрі в -10 разів вища, ніж у лісі. Рослинні організми виділяють фітонциди - леткі речовини. здатні вбивати хвороботворні бактерії. Як показала аварія на Чорнобильській АЕС, велика також роль рослин в очищенні повітря від радіоактивних речовин. Наприклад, трав'яниста рослинність вбирає в себе усі радіоактивні опади. Зелені насадження значно знижують рівень вуличного шуму за рахунок поглинання листками звукової енергії. Благодійно впливає на здоров'я людини і зелений колір рослин - він менше втомлює очі, знижує зорове напруження, діє заспокійливо на нервову систему. Сприятливо діє на організм людини приємний запах квітів лісу, парків, садів, а також шелест листя. Важливу роль відіграє естетичний та психологічний вплив рослин на людину. Проте найважливіша роль зелених рослин - у створенні продуктів харчування для людини, кормів для тварин. Багато видів рослин людина використовує як сировину для промисловості. У господарській діяльності людини важливу роль відіграють продукти рослинного походження (корисні копалини) - кам'яне та буре вугілля, горючі сланці, торф, нафта, сапропель. У процесі фотосинтезу в атмосферу виділяється кисень, а поглинається вуглекислий газ. Таким чином, зелені рослини забезпечують життя на Землі, відіграючи на ній, за словами К.А. Тимірязєва, роль космічного фактора. Так, за сонячний день 1 га лісу виділяє до 200 кг кисню, поглинаючи при цьому 220-280 кг вуглекислого газу а за рік 0,3 га лісу дає в середньому річну потребу в кисні однієї людини (близько 400 кг), 1 га лісу за рік поглинає до 20 тонн вуглекислого газу. Частина виділеного рослинами кисню перетворюється на озон, який екранує Землю від жорсткого ультрафіолетового опромінення. Рослинність здійснює великий вплив на клімат, водойми (регулює стік і випаровування), тваринний світ та інші елементи біосфери, з якими вона тісно взаємопов'язана. Серед величезної кількості рослин у природі виділяються два основні типи - деревна і трав'яна рослинність. Деревна рослинність використовується в лісовому господарстві і лісовій промисловості. Природна трав'яниста рослинність (луки і пасовища) - важлива кормова база тваринництва. Природні кормові угіддя займають приблизно 20 % площі суші, тобто більш як 3 млрд га, або вдвоє більше, ніж рілля. Високопродуктивні луки і пасовища можуть давати 20-30 ц/га сіна. Рослини утворюють угруповання, які є середовищем існування тварин та інших організмів. Як природний ресурс на першому місці стоїть лісова рослинність, що є основною і найбільш давньою за походженням природною рослинністю на Землі. Ліс - глобальний акумулятор живої речовини, який впливає на рівень кисневого і вуглецевого балансу. Найбільші лісисті регіони світу "виробляють" близько 50 % кисню, який надходить в атмосферу. Отже, значення рослинності в житті людини дуже велике. Рослинність формує середовище, необхідне для життя людини і розведених нею організмів, є невичерпним (при розумному використанні й охороні) джерелом різноманітних харчових продуктів, технічної і лікарської сировини, будівельних матеріалів. Рослини - основний корм для домашніх тварин, використовуються людиною в різноманітних технологічних процесах. Рослини беруть участь в утворенні корисних копалин, ґрунтів, захищають ґрунти від руйнування потоками води і вітром, від засипання піском. Мікробіогенні фактори. Мало хто знає, що, за різними оцінками, вага мікробів, які живуть в кишечнику кожної людини, може досягати двох кілограмів. Це так звана біота, якийсь організм в організмі зі своїми законами, де між бактеріями йде боротьба за існування, а зброєю служать антимікробні речовини, що виділяються одними мікроорганізмами проти інших. Біота кожного кишечника за чисельністю мікробів набагато більше, ніж населення земної кулі. І весь цей «контингент» взаємно врівноважує один одного. Наприклад, частина мікроорганізмів виробляють водень. І щоб не було внутрішніх «вибухів», є спеціальні архейние бактерії, які роблять все можливе, щоб знизити до мінімуму продукцію водню і вчасно його утилізувати. З розвитком сучасних областей природознавства, таких як геноміка, протеоміка, змінювалися уявлення про кількість видів мікроорганізмів, що живуть усередині нас. Якщо раніше називалася цифра 100, то сьогодні вже ясно, що їх може бути більше 15 000. Більшість мікробів, що населяють наш кишечник, відносяться до корисних. Інші – до умовно-патогенних, або сапрофітні, деякі – до так званої транзиторною флорі (швидко виводиться з кишечника). Корисні мікроби виконують безліч функцій, у тому числі таких важливих, як участь у підтримці імунітету, перетравленні їжі, продукції багатьох життєво важливих речовин, наприклад вітамінів. Вчені з’ясували, що засвоєння продуктів з участю різних мікроорганізмів відбувається по-різному. Згідно з результатами недавніх досліджень, то, наскільки швидко ми набираємо або втрачаємо вагу, теж багато в чому залежить від мікробів. Розуміння цього розсовує рамки наших уявлень про внутрішню екології людини. Зоогенний фактор. Сьогодні вже, мабуть, ніхто не сумнівається в сприятливому вплив тварин на людей, що живуть у складних умовах сучасного світу. І цей вплив полягає не тільки в позитивному емоційному стані людини, спілкується з твариною і в користі від щоденних прогулянок по свіжому повітрю. Наші вихованці часто стають справжніми домашніми лікарями і в буквальному сенсі слова рятують людей від самих різних проблем зі здоров'ям. Але, про все по порядку. Чим обумовлено позитивний вплив тварин на людину? Одним з основних цінних якостей, якими володіють домашні тварини, є гармонізуючий дію, тобто здатність нормалізувати психоемоційний стан господаря. Засновано цю якість на те, що будь-який домашній вихованець, незалежно від того собака це, кішка або рибка, з'являючись в будинку, стає частиною енергетичного поля господаря, а також його родини. "Включившись" в енергетику людей, тварини виконують відразу кілька функцій: енергетичного щита, "запобіжника" і "акумуляторної батареї". У результаті цього йде постійна і дуже потужний обмін енергією між живими істотами. І, незважаючи на те, що кожен вид тварин має свої особливості, які проявляються в процесі такого обміну, для людини воно завжди результативно, позитивно і вигідно. Чого не можна сказати про тварин, які часто страждають від тих же хвороб, що і їх господарі. Антропогенні фактори. Антропогенні фактори (АФ) виникли лише з появою людини у період стародавнього етапу її взаємодії з природою, але тоді вони були ще дуже обмеженими за своїми масштабами. Першим істотним АФ став вплив на природу за допомогою вогню; значно поширився набір АФ з розвитком тваринництва, рослинництва, появою великих поселень. Особливе значення для організмів біосфери мали такі АФ, аналогів яких не було у природі раніше, оскільки в ході еволюції ці організми не змогли виробити певних пристосувань до них. Нині вплив людини на біосферу досяг велетенських масштабів: відбувається тотальне забруднення природного середовища, географічна оболонка насичується технічними спорудами (містами, заводами, трубопроводами, шахтами, водосховищами тощо); технічними предметами (тобто залишками космічних апаратів, контейнерами з токсичними речовинами, звалищами); новими речовинами, які не асимілюються біотою; новими процесами - хімічними, фізичними, біологічними та змішаними (термоядерний синтез, біоінженерія тощо). На основі викладеного антропогенними факторами можна називати лише ті вироблені людиною тіла, речовини, процеси та явища, які не існували у природі до появи людини. У тому випадку, якщо певні АФ не існували до появи людини лише у якомусь (певному) регіоні, їх називають регіональними антропогенними факторами; якщо їх не було лише якогось сезону, то їх називають сезонними антропогенними факторами. У тих випадках, коли вироблені людиною тіло, речовина, процес або явище за своїми якостями і властивостями аналогічні до природного фактора, то його можна вважати антропогенним фактором лише тоді, коли він кількісно переважає над природним. Наприклад, тепло, що є природним фактором, стає антропогенним, якщо його кількість, яку виділяє підприємство у навколишнє середовище, викликає підвищення температури цього середовища. Такі фактори називають кількісно-антропогенними. Інколи під впливом людини здійснюється перехід тіл, процесів, речовин або явищ у нову якість. У цьому випадку йдеться про якісно-антропогенні фактори, наприклад, піски, що стають рухомими внаслідок знищення людиною рослинності, яка їх закріплювала, або вода, яка утворюється з льодовика при його таненні під впливом антропогенного потепління. Комплекс антропогенних факторів, що впливають на стан біосфери, дуже різноманітний. Дія кожного з них або їх групи може стати причиною різних негативних наслідків. Ті чи інші "події" у біосфері, викликані антропогенними факторами, розвиваються за принципом ланцюгової реакції. Вплив людини на природу може бути свідомим (спеціальним) та випадковим (необдуманим). Так, людина свідомо створює нові біогеоценози, виводить високопродуктивні та стійкі до захворювань форми організмів, розселює одні види та знищує інші тощо. Такі дії, як правило, позитивні, але нерідко вони стають негативними, коли набувають рис необдуманих. До випадкових дій відносять ті, які не були заздалегідь передбачені та заплановані, наприклад, випадкове завезення різних шкідників чи паразитів разом із вантажем, харчовими продуктами тощо, або небажані явища, викликані цілком свідомими діями, - осушенням боліт, цілини, надмірним випасом худоби, зрошенням, вирубуванням лісів та ін. Антропогенні фактори - тіла, речовини, процеси та явища, які виникають внаслідок господарської та іншої діяльності людини і діють на природу разом з факторами природними. За природою АФ поділяють на: - механічні - тиск колесами автомобілів, вирубка лісів, перешкоди на шляху руху організмів тощо; - фізичні - тепло, світло, електричне поле, колір, зміни вологості тощо; - хімічні - дія різних хімічних елементів та їх сполук; - біологічні - вплив інтродукованих організмів, розведення рослин і тварин, лісопосадки тощо. - ландшафтні - штучні ріки та озера, пляжі, ліси, луки та ін. Слід зазначити, що будь-який вид діяльності людини не може бути визначений просто як сума АФ, тому що ця діяльність передбачає елементи, які жодним чином не можна вважати факторами у природничому сенсі, наприклад, технічні засоби, продукція, самі люди, їх виробничі відносини, технологічні процеси тощо. Лише у окремих випадках технічні засоби (наприклад, греблі, лінії зв'язку, будівлі) можуть бути названі факторами, якщо вони своєю присутністю безпосередньо викликають зміни у природі, наприклад, є перешкодою для руху тварин, бар'єром для повітряних потоків тощо. Висновок Здоров'я - найбільший дар природи. Людина отримала від природи надзвичайно досконалий організм прекрасної форми, з універсальною стійкістю до труднощів життя - холоду і спеки, ран і отрут, страхів і нервових потрясінь, голоду та захворювань. На жаль, не всі однаково наділені даром здоров'я. З роками здоров'я все слабше, а хвороб стає все більше. Кожна людина являє собою єдність двох протилежностей - здоров'я і захворювання. Абсолютно здорових людей дуже мало, більшість перебуває в так званому третьому стані - проміжному між здоров'ям та захворюванням. Організм бореться з захворюваннями, наслідки цієї боротьби залежать від величини резервів здоров'я. При якому нормально функціонують усі органи, це відчуття гарного самопочуття в певному середовищі. Взагалі конкретного поняття здоров’я немає, та й не може бути, адже кожна людина унікальна, унікальне і її самопочуття.Звичайно, певні стандарти є, але вони дуже розмиті і навряд чи підійдуть для всіх. Коли людина здорова, то у неї мало проблем, вона себе відмінно відчуває і готова «гори перевернути». А ось коли до організму людини підкрадається хвороба, то це дуже складно пережити, як самій людині, так і її сім’ї. І не важливо, яка хвороба підкошує людину, всеодно, що у неї болить: це завжди важко. І дуже важливо в таких випадках підтримати людину, допомогти їй емоційно впоратися з вантажем тяжких думок про хворобу, про її наслідки. Лікування будь-якої складної хвороби проходить непросто. Тому часто без психологічної підтримки обійтися неможливо. Психологічна допомога важлива і для близьких родичів хворого, адже від них також залежить його одужання. Так, здоров’я – це безцінний дар природи, начебто всі про це знають, але так чи інакше, через куріння, вживання алкоголю або наркотиків, постійно шкодять своєму організмові. Здоров’я ні за яке золото світу, ні за які гроші ніхто не купить. Все тільки в руках самої людини, незалежно від того є гроші чи ні. Список використаної літератури:
|