Феміністичний рух ХХстоліття. Феміністичний рух ХХ. Фемінізм це рух направлений проти сексизму
 Скачать 15.48 Kb.
|
|
Феміністичний рух ХХ – го століття. Перше що треба знати про фемінізм це те чим він не є: це не рух проти чоловіків; це не організація; це не пропаганда проти сім’ї. Тоді, що ж таке фемінізм? Фемінізм - це рух направлений проти сексизму. Перша хвиля фемінізму починається у середині 19 століття, у той час їх називали суфражистками, ця назва була пов’язана з їхніми вимогами надати жінкам право голосувати і висуватися на голосування. Також суфражистки боролися за право на роботу, батьківські права, право на приватну власність і право на освіту. Перша хвиля фемінізму відрізняється своїм прагненням досягти рівності між жінками і чоловіками в формальній площині. Нова Зеландія стала першою країною де жінки вибороли своє право голосу. Право на освіту – не менш нагальне питання першої хвилі. Уперше європейські університети почали приймати жінок лише наприкінці 19 століття. Жінки ставали сильнішими, постійна боротьба загартовувала їх. Проте, в кінці ДСВ, чоловіки повертаються з фронту, а жінок, які всі ці роки були робочою силою, починають усіма можливими способами повертати додому. Великих обертів набирає АНТИФЕМІНІСТИЧНИЙ рух, головним гаслом якого було «Жінка має залишатися вдома!». У другій хвилі фемінізму, яка зародилася наприкінці 50х початку 60х років, жінки боролися за репродуктивні права жінок, свободу від домагань та насильства, трудові права. Фемінізм другої хвилі сформувався у двох основних парямках: ЛІБЕРАЛЬНИЙ та РАДИКАЛЬНИЙ. Ліберальні феменістки того часу пвдіймали такі теми як: рівні можливості жінок на робочому місці; рівність у шлюбі; політичні права жінок; репродуктивні питання. Сімона де Бовуар видає книгу під назвою «Друга стать», у якій проаналізувала положення жінок у різних соціальних системах. Бетті Фрідан допомогла озвучити фрустрацію, яку переживали американки в умовах нав’язування стандартів «щасливої дружини - домогосподарки». Кейт Міллет публікує книгу «Сексуальна політика», в якій стверджує, що патріархат впливає на жінок і обмежує їх у всіх аспектах життя. Глрія Стайнем стає однією з засновниць першого феміністського ліберального видання «Ms.», направленого на боротьбу проти соціальних та сімейних норм життя, очікуваних від жінок. Під час другої хвилі з’являється лозунг «Особисте – це політичне». Активістки також критикують відтворення жіночої краси, починаючи від бинтування ніг у Китаї та закінчуючи сучасною косметичною індустрією. Світом прокотилася хвиля маршів, що зачіпають різноманітні проблеми: від нерівної оплати праці до фізичного та сексуального насильства над жінками. «Моє тіло – моє діло» - головний лозунг феміністичних організацій, які боролися за право на безпечний і легальний аборт, контрацептивні засоби, контроль над власною репродуктивною поведінкою. Але, попри всю цю діяльність рівності не було досягнено. |