Міокардити, кардіоміопатії укр. Фібриляція передсердь повна атріовентрикулярна блокада
 Скачать 390.89 Kb.
|
|
При лікуванні рестриктивної кардіоміопатії використовують всі вказані засоби, крім одного. Що неправильно? діуретики глюкокортикоїди, цитостатики альфа-адреноблокатори хірургічна корекція клапанних вад, розтин ендокарду трансплантація серця Фактори ризику раптової смерті (РС) при гіпертрофічній кардіоміопатії: 1.Молодий вік. 2.Синкопальні стани в анамнезі. 3.Випадки РС родичів. 4.Значний градієнт тиску. 5.Шлуночкова тахікардія в анамнезі правильно 2,3,5 правильно 2,3,4 правильно 3,5 правильно 1,2,3,4,5 Хворим міокардитами з атріовентрикулярною блокадою І ст. серцеві глікозиди: протипоказані можливе призначення при динамічному ЕКГ-контролі лікування серцевої недостатності проводять із застосуванням неглікозидних препаратів призначають у поєднанні з препаратами, які покращують провідність Найбільш важливою прогностичною ознакою при дифтерійному міокардиті вважають: перикардит подовження інтервалу РQ повну поперечну блокаду депресію сегмента S-Т тахікардію Можливість призначення глюкокортикостероїдів при лікуванні міокардитів: призначають у всіх випадках важкого протікання міокардитів протипоказані призначають завжди у гострий період захворювання призначають при наявності рідини у перикарді можливе призначення при важкому протіканні дифузних міокардитів Призначення верапамілу хворим на гіпертрофічну кардіоміопатію показано з метою: 1.Зменшення скоротливої здатності. 2.Периферичної вазодилятації. 3.Покращення діастолічного розслаблення. 4.Уповільнення АВ-провідності. 5.Впливу на метаболізм міокарду правильно 1,2 правильно 2,3,4 правильно 1,2,5 правильно 1,3 правильно 1,2,4 Яке порушення ритму частіше зустрічається при гіпертрофічній кардіоміопатії: миготіння передсердь, синдром передзбудження шлуночків, пароксизм шлуночкової тахікардії синдром передзбудження шлуночків, пароксизм шлуночкової тахікардії, синусова брадикардія миготіння передсердь синусова брадикардія, вузлова екстрасистолія миготіння передсердь, пароксизм шлуночкової тахікардії, вузлова екстрасистолія До першочергових методів лікування міокардиту відносяться: 1.Тривале обмеження навантаження. 2.Нестероїдні протизапальні засоби та глюкокортикостероїди. 3.Інгібітори АПФ. 4. Діуретики. 5. Антигістамінні засоби. 6. Серцеві глікозиди правильно все правильно 1,2,3,6 правильно 1,3,4 правильно 3-6 правильно 2-4 Вірогідними методами діагностики міокардиту є: 1.Підвищення концентрації ензимів у крові. 2.Сцинтинграфія міокарда Gа 67 і Іп 111. 3.Підвищення титру антикардіальних антитіл. 4.Біопсія міокарда правильно все все неправильно правильно 1,3 правильно 3,4 правильно 2,4 Бета-блокатори, найбільш доцільні для лікування хворих на дилятаційну кардіоміопатію: 1. Анаприлін. 2. Карведілол. 3. Надолол. 4.Метопролол. 5. Тімолол. 6. Бісопролол правильно все правильно 2,3,4,6 правильно 2,4,6 правильно 1,2,5 правильно 2,3,5,6 Причини недостатності мітрального клапана при ДКМП: 1.Дисфункція папілярних м'язів. 2.Розтягування кільця клапана. 3.Негомогенність збудження міокарда. 4.Сповільнення передсердно-шлуночкової провідності. 5.Підвищення тиску наповнення ЛШ правильно все правильно 1-3 правильно 1, 3-5 правильно 1-4 правильно 1,2,4,5 У хворих на міокардит знаходять наступні аускультативні зміни: систолічний шум на верхівці і у точці Боткіна діастолічний шум на аорті систолічний шум на аорті систолічний шум на легеневій артерії Інфекційно-алергічний міокардит супроводжується вальвулітом: твердження правильне неправильне можливі поєднання в частині випадків можливо у хворих на вірусний міокардит до кінця не встановлено Тривалість лікування важких форм міокардиту складає: 2 тижні один місяць 4-6 місяців 6 місяців - 1 рік місяці - роки При дилятаційній кардіоміопатії конфігурація серця нагадує таку, що зустрічається при: міжпередсердному дефекті синдромі Фалло артеріальній гіпертензії ексудативному перикардиті стискаючому перикардиті Систолічний шум при асиметричній гіпертрофії міжшлуночкової перетинки схожий на шум, який виникає при: стенозі війстя аорти коарктації аорти недостатності трикуспідального клапана дефекті міжшлуночкової перетинки незарощеному Боталовому протоці Доцільність призначення бета-адреноблокаторів хворим на гіпертрофічну кардіоміопатію: доцільно призначати всім хворим протипоказано призначаються при відсутності зниження ударного об'єму показані з урахуванням побічних дій показані при тахікардії В структурі етіологічних факторів інфекційних міокардитів основне місце займають: віруси стрептококи бактеріальна інфекція всі перераховані фактори до кінця структура етіологічних факторів не відома Доцільність призначення серцевих глікозидів хворим на міокардит: протипоказані завжди застосовують при серцевій недостатності застосовують у комплексній терапії міокардитів використовуються тільки при дифузних міокардитах з серцевою недостатністю Хворим з обструктивною гіпертрофічною кардіміопатією при лікуванні серцевої недостатністі призначають: дигоксин корглікон верапаміл каптоприл лідокаїн Препаратом вибору для лікування та профілактики шлуночкових тахіаритмій при гіпертрофічній кардіоміопатії є : лідокаїн верапаміл кордарон дизопірамід анаприлін Непрямі ЕхоКГ ознаки ступеня субаортального стенозу при гіпертрофічній кардіоміопатії включають всі вказані, крім однієї: час від початку систоли до контакту передньої стулки мітрального клапана (МК) з міжшлуночковою перетинкою (МШП) вираженість систолічного переднього руху передньої стулки тривалість контакту передньої стулки МК з МШП товщина МШП наявність та ступінь середньосистолічного прикриття стулок аортального клапана вираженість супутньої мітральної недостатності у другій половині систоли Яка із вказаних ознак характерна для гіпертрофічної кардіоміопатії: 1. запаморочення, 2. загрудинна біль, 3. серцебиття, 4. задуха? правильно - 1 правильно 1 і 2 правильно - 3 жодна із вказаних всі вказані Препарат вибору для лікування аритмій у хворих на дилятаційну кардіоміопатію є: дизопірамід кордарон верапаміл бета-адреноблокатори новокаїнамід Якщо у хворого з рестриктивною кардіоміопатією з'являється лівошлуночкова недостатність, слід застосувати: ізоланід глюкагон фуросемід пропранолол еуфілін При гіпертрофічній кардіоміопатії виявляють наступні генетичні дефекти: синтез важких ланцюжків міозина синтез тропоніна Т синтез альфа-тропоміозина всі вказані дефекти та інші тільки вказані аномалії Ехокардіографічними ознаками гіпертрофічної кардіоміопатії з субаортальною обструкцією є всі нижчевказані, за винятком однієї. Що неправильно? потовщення міжшлуночкової перетинки в базальних відділах зменшення порожнини лівого шлуночка скорочення періоду прискорення трансаортального потоку систолічний передній рух передньої стулки мітрального клапана недостатність мітрального клапана При дилятаційній кардіоміопатії відмічається: збільшення кінцевого діастолічного тиску в лівому шлуночку зниження кінцевого діастолічного тиску в лівому шлуночку збільшення скоротливої здатності міокарда збільшення ударного об'єму крові Характерне для ДКМП при аускультації: протодіастолічний ритм галопа; систолічний шум на мітральному і трикуспідальному клапанах; діастолічний шум над легеневою артерією протодіастолічний ритм галопа; роздвоєння ІІ тону на верхівці; систолічний шум на мітральному і трикуспідальному клапанах; діастолічний шум над легеневою артерією протодіастолічний ритм галопа; діастолічний шум над легеневою артерією протодіастолічний ритм галопа; систолічний шум на мітральному і трикуспідальному клапанах; діастолічний шум над легеневою артерією; діастолічний шум на аортальному клапані Гіпереозинофілія характерна для: міокардита міокардіодистрофії дилятаційної кардіоміопатії рестриктивної кардіоміопатії (фібропластичний ендокардит Леффлера) ішемічної хвороби серця При гіпертрофічній кардіоміопатії найбільш частий варіант гіпертрофії: асиметрична гіпертрофія міжшлуночкової перегородки симетрична гіпертрофія лівого шлуночка верхівкова гіпертрофія гіпертрофія бокової стінки лівого шлуночка гіпертрофія правого шлуночка Показання до призначення антибактеріальної терапії при проведенні вторинної профілактики хворим з рецидивуючим протіканням інфекційно-алергічного міокардита: не призначається призначається завжди призначається при загостренні завжди індивідуально призначається при загостренні індивідуально призначається при поєднанні загострення та інфекції Розвиток дилятації лівого шлуночка у хворих з гіпертрофічною кардіоміопатією частіше спостерігається: при симетричній гіпертрофії лівого шлуночка при субаортальному стенозі при апікальному варіанті гіпертрофії при мезовентрикулярній обструкції При дифузному міокардиті будуть спостерігатися наступні фізикальні дані: третій серцевий тон збільшення меж серця систолічний шум на верхівці приглушення 1 тону всі вказані ознаки До факторів, які знижують податливість лівого шлуночка при гіпертрофічній кардіоміопатії, відносяться всі вказані, крім одного: Що невірно? зменшення об'єму порожнини збільшення негомогенності скорочення і розслаблення підвищення м'язової жорсткості порушення інактивації актин-міозинових зв'язків зниження кінцево-систолічної деформації Для хворого неревматичним міокардитом характерні наступні ураження суглобів: артрит і виразні артралгії не характерні артрити зустрічаються у частини хворих артралгіями характерні леткі артрити Які із вказаних ЕКГ-ознак не є ознаками гострого міокардита? подовжений інтервал Р-Q депресія сегмента S-Т інверсія зубця Т елевація сегмента S-Т Чи ідентичні поняття дифузний міокардит та міокардит Абрамова-Фідлера, згідно класифікації ВООЗ? ідентичні не ідентичні міокардит Абрамова-Фідлера відноситься до хвороб, які не класифікуються уточнюється ідентичність цих хвороб міокарда Методи немедикаментозного лікування дилятаційної кардіоміопатії включають всі перелічені, крім одного. Що неправильно? вентрикулопластика перикардектомія двохкамерна електрокардіостимуляція динамічна кардіоміопластика мітральна аннулопластика Метою призначення інгибіторів АПФ і блокаторів ангіотензинових рецепторів при ДКМП є все вказане, крім одного: зменшення розмірів лівого шлуночка зі збільшенням фракції викиду покращення діастолічного наповнення збільшення толерантності до фізичного навантаження збільшення післянавантаження зменшення екскреції норадреналіна Яка мета подвійної двохкамерної електрокардіостимуляції у хворих на ДКМП при наявності передсердно-шлуночкової блокади лівої ніжки пучка Гіса та мітральної регургітації? попередження шлуночкової аритмії зменшення недостатності мітрального клапана збільшення скоротливої здатності міокарда корекція сповільнення передсердно-шлуночкової провідності Класифікація гіпертрофічної кардіоміопатії (по NУHА) за градієнтом тиску: 1. І ступінь - до 25 мм рт.ст. 2. ІІ ступінь - до 36 мм рт.ст. 3. ІІІ ступінь - до 44 мм рт.ст. 4. IVступінь - до 80 мм рт.ст все правильно правильно 1,2,3 правильно 1,2,4 правильно 1,2 правильно 2,3,4 При лікуванні хв. ДКМП з важкою СН призначені дигоксин, діуретики і еналаприл 10 мг/добу. Через 36 г. відмічено зниження САТ із 110 до 95 мм Hg, а також збільшення креатиніна сироватки із 1,3 до 1,5 мг/дл. Яка корекція лікування потрібна: зменшити дозу еналаприла до 2,5 мг і продовжувати вживати дигоксин та діуретики зменшити дозу еналаприла до 2,5 мг та подвоїти дозу фуросеміда замінити еналаприл ніфедипіном 20 мг спостерігати без зміни дози препаратів відмінити еналаприл та продовжувати вживати фуросемід і дігоксин Обмеження до трансплантації серця: 1.Розвиток серцевої декомпенсації у хворих міокардитом. 2. Легенева гіпертензія. 3. Вік більше 50 р. 4. Ожиріння правильно все правильно 1-3 правильно 2 правильно 1,2 Яка тривалість попередньої тренувальної електрокардіостимуляції найширшого м'язу спини при динамічній кардіоміопластиці у хворих на дилятаційну кардіоміопатію? дні години тижні місяці тривалість залежить від ступеня дилятації лівого шлуночка |