Главная страница
Навигация по странице:

  • Який з методів є основним в діагностиці кардіоміопатій

  • При яких захворюваннях міокарду сприятливий прогноз та ефективне лікування

  • Які препарати Ви не призначите для лікування серцевої недостатності при дилатаційній кардіоміопатії

  • Які медикаментозні засоби протипоказані при лікуванні серцевої недостатності при гіпертрофічній кардіоміопатії

  • Які симптоми є спільними для міокардитів і дилатаційної кардіоміопатії

  • Який симптом не характерний для дилатаційної кардіоміопатії

  • Який симптом не характерний для гіпертрофічної кардіоміопатії

  • Які з клінічних ознак являються несприятливими в прогностичному плані у хворого з гіпертрофічною кардіоміопатією

  • Які ускладнення не характерні для хворого з дилатаційною кардіоміопатією

  • Які ознаки порушення реполяризації при міокардитах

  • Який режим Ви призначите хворому з гострим міокардитом

  • Які препарати мають імунодепресивні властивості

  • В яких випадках при міокардитах призначають антигістамінні препарати

  • Які причини токсичних ефектів при лікуванні міокардитів серцевими глікозидами

  • Як впливає терапевтична доза серцевих глікозидів на функціі серця

  • Як впливає токсична доза серцевих глікозидів на функції серця

  • Як впливають бета-блокатори на функції серця

  • Як впливають нітрати на гемодинаміку

  • Міокардити, кардіоміопатії укр. Фібриляція передсердь повна атріовентрикулярна блокада


    Скачать 390.89 Kb.
    НазваниеФібриляція передсердь повна атріовентрикулярна блокада
    Дата17.10.2022
    Размер390.89 Kb.
    Формат файлаdocx
    Имя файлаМіокардити, кардіоміопатії укр.docx
    ТипДокументы
    #737718
    страница2 из 3
    1   2   3

    Які симтоми при ЕКГ-моніторингу свідчать про ризик раптової смерті у хворих на гіпертрофічну кардіоміопатію?

    1. екстрасистолія

    2. миготлива аритмія

    3. пароксизми шлуночкової тахікардії

    4. брадикардія

    1. Які зміни на ЕхоКГ являються провідними для встановлення діагнозу гіпертрофічної кардіоміопатії серед перелічених, крім:

    1. гіпертрофія міжшлуночкової перетинки

    2. гіпокінезія міжшлуночкової перетинки

    3. зниження фракції викиду

    4. зменшення порожнини лівого шлуночку


    1. Який з методів є основним в діагностиці кардіоміопатій?

    1. електрокардіографічний

    2. фонокардіографічний

    3. ехокардіографічний

    4. рентгенологічний

    1. Основними причинами смерті при кардіоміопатіях може бути всі, крім:

    1. фібриляція шлуночків

    2. прогресуюча серцева недостатність

    3. тромбоемболія

    4. легеневі кровотечі


    1. При яких захворюваннях міокарду сприятливий прогноз та ефективне лікування?

    1. алкогольна кардіоміопатія

    2. аритмогенна кардіоміопатія

    3. дилатаційна кардіоміопатія

    4. гіпертрофічна кардіоміопатія


    1. Які препарати Ви не призначите для лікування серцевої недостатності при дилатаційній кардіоміопатії?

    1. антагоністи кальцію

    2. діуретики

    3. вазодилататори

    4. неглікозидні кардіотоніки

    1. Для лікування міокардиту з розвитком серцевої недостатності ІІА ст. перевага надається серцевим глікозидам:

    1. в індивідуально підібраній дозі

    2. в комплексі з препаратами калію

    3. в комплексі з препаратами кальцію

    4. в комплексі з препаратами кальцію і бета-блокаторами

    1. Виберіть захворювання, при яких не існує підвищеної чутливості до серцевих глікозидів і не можливий розвиток інтоксикації під час використання звичайних доз цих препаратів:

    1. декомпенсоване хронічне легеневе серце

    2. міокардитичний міокардіосклероз

    3. міокардити

    4. дилатаційна кардіоміопатія


    1. Які медикаментозні засоби протипоказані при лікуванні серцевої недостатності при гіпертрофічній кардіоміопатії?

    1. інгібітори АПФ

    2. антагоністи кальцію

    3. бета-блокатори

    4. серцеві глікозиди


    1. Які симптоми є спільними для міокардитів і дилатаційної кардіоміопатії?

    1. порушення ритму та провідності серця

    2. розширення меж серця

    3. ослаблення І тону на верхівці

    4. все перераховане вірно


    1. Який симптом не характерний для дилатаційної кардіоміопатії?

    1. кардіомегалія при відсутності симптомів вади серця і артеріальної гіпертензії

    2. зменшення кінцево-діастолічного розміру серця при ехолокації

    3. значне зменшення фракції викиду серця

    4. медикаментозно-рефрактерна серцева недостатність


    1. Який симптом не характерний для гіпертрофічної кардіоміопатії?

    1. втрата свідомості в анамнезі у фізично добре розвинених молодих людей, часто - спортсменів

    2. систолічний шум на верхівці

    3. систолічний шум на аорті та в точці Боткіна

    4. гіпертрофія міжшлуночкової перетинки при ехокардіографії


    1. Які з клінічних ознак являються несприятливими в прогностичному плані у хворого з гіпертрофічною кардіоміопатією?

    1. біль в області серця

    2. задишка

    3. часті запаморочення

    4. серцебиття

    1. Які зміни на ЕхоКГ є найбільш вагомішими для постановки діагнозу кардіоміопатії, крім:

    1. розширення порожнини серця

    2. наявність внутрішньопорожнинних тромбів

    3. підвищення фракціі викиду

    4. дифузний гіперкінез лівого шлуночка


    1. Які ускладнення не характерні для хворого з дилатаційною кардіоміопатією?

    1. тромбоемболічний синдром

    2. шлункова кровотеча

    3. фібриляція шлуночків

    4. прогресуюча серцева недостатність

    1. В етіологічній структурі неревматичних міокардитів провідна роль належить таким збудникам:

    1. стрептококовій інфекції

    2. вірусу грипу

    3. вірусу парагрипу А і В

    4. аденовірусам

    1. Які скарги не є характерними для міокардитів:

    1. задишка

    2. перебої в роботі серця

    3. запаморочення, періодична втрата свідомості

    4. біль в ділянці серця кардіалгічного характеру

    1. Пульс при міокардиті не може бути:

    1. альтернуючий

    2. малий

    3. частий

    4. високий, швидкий

    1. Для міокардитів характерно:

    1. артеріальна гіпотензія

    2. лабільність артеріального тиску

    3. тенденція до підвищення АТ

    4. ізольована систолічна гіпертензія

    1. Розміри серця при міокардитах перкуторно і рентгенологічно:

    1. завжди нормальні

    2. завжди збільшені

    3. можуть бути як збільшеними, так і нормальними

    4. розширені за рахунок лівих відділів

    1. Аускультативна симптоматика міокардитів:

    1. систолічні шуми над усіма точками аускультації

    2. посилений перший тон

    3. тон відкриття мітрального клапану

    4. систолічний шум над верхівкою

    1. Лабораторні ознаки міокардитів:

    1. нормохромна анемія

    2. гіперкаліємія

    3. підвищення активності міокардіальних ферментів в сироватці крові

    4. гіперхромна анемія

    1. Збільшення розмірів серця при міокардиті обумовлено:

    1. гіпертрофією міокарду

    2. втратою міокардом тонусу

    3. випотом в перикард

    4. накопиченням в міокарді глікогену

    1. Що не є ЕКГ-ознаками міокардитів:

    1. патологічний Q, елевація сегмента ST з позитивним Т

    2. аритмії і блокади

    3. зміни комплекса QRS у вигляді деформацій

    4. зниження вольтажу ЕКГ


    1. Які ознаки порушення реполяризації при міокардитах?

    1. зменшення амплітуди зубців Т

    2. двохфазність зубців Т

    3. негативні зубці Т

    4. всі відповіді вірні

    1. Як змінюється динаміка ЕКГ при міокардитах:

    1. динаміка протягом доби

    2. відсутність реакції ЕКГ при проведенні фармакологічних тестів

    3. відсутнвсть динаміки

    4. зникнення порушень реполяризації при проведенні тестів з бета-адреноблокаторами, хлоридом калія


    1. Який режим Ви призначите хворому з гострим міокардитом?

    1. ліжковий режим

    2. палатний

    3. фізична активність в „зоні комфорту”

    4. це не має значення для перебігу хвороби

    1. Основу сучасної протизапальної терапії міокардитів складають:

    1. амінохінолінові похідні

    2. глюкокортекостероїди

    3. нестероїдні протизапальні препарати

    4. метаболічні засоби


    1. Які препарати мають імунодепресивні властивості?

    1. антиаритмічні препарати

    2. глюкокортекостероїди

    3. нестероїдні протизапальні препарати

    4. метаболічні засоби

    1. Показання до призначення ГКС при міокардитах:

    1. перевага надається лікуванню ГКС у будь-якому випадку

    2. всі випадки міокардитів середньої тяжкості

    3. середньотяжкий перебіг при відсутності ефекту від лікування, але не раніше ніж через 10 діб від початку інфекції

    4. легкі форми

    1. Глюкокортикостероїди можуть погіршувати перебіг міокардиту і підвищувати летальність при:

    1. вираженій кардіомегалії

    2. наявності застійної серцевої недостатності

    3. тяжких порушеннях провідності

    4. вірусних міокардитах

    1. Глюкокортикостероїди при міокардитах призначають в дозі:

    1. малій (5-10 мг на добу)

    2. помірній (15-30 мг на добу)

    3. великій (60-90 мг на добу)

    4. пульс-терапія

    1. Який нестероїдний протизапальний препарат не рекомендують комбінувати з преднізолоном через зниження останнім концентрації НПЗП в крові?

    1. ацетилсаліцилова кислота

    2. індометацин

    3. вольтарен

    4. німесулід

    1. Механізм дії амінохінолінових похідних при міокардитах:

    1. антигістамінний

    2. гальмування ексудативного компоненту запалення

    3. гальмування проліферативного компоненту запалення

    4. імуностимулюючий

    1. Призначення амінохінолінових похідних при міокардитах є найбільш виправданим при:

    1. гострому перебігу хвороби

    2. затяжному перебігу хвороби

    3. легкій формі

    4. тяжкій формі


    1. В яких випадках при міокардитах призначають антигістамінні препарати?

    1. якщо призначені глюкокортикостероїди

    2. якщо не призначені глюкокортикостероїди

    3. якщо не призначені амінохінолінові препарати

    4. якщо призначені нестероїдні протизапальні препарати

    1. Особливості дії серцевих глікозидів при міокардитах:

    1. зниження інотропного ефекту

    2. збільшення інотропного ефекту

    3. зменшення аритмогенного ефекту

    4. збільшення аритмогенного ефекту


    1. Які причини токсичних ефектів при лікуванні міокардитів серцевими глікозидами?

    1. втрата кардіоміоцитами калію

    2. втрата кардіоміоцитами кальцію

    3. затримка в організмі натрію

    4. втрата кардіоміоцитами натрію


    1. Як впливає терапевтична доза серцевих глікозидів на функціі серця?

    1. підвищує скоротливість

    2. знижує скоротливість

    3. знижує збудливість

    4. прискорює провідність


    1. Як впливає токсична доза серцевих глікозидів на функції серця?

    1. підвищує скоротливість

    2. знижує скоротливість

    3. прискорює автоматизм

    4. різко знижує збудливість


    1. Як впливають бета-блокатори на функції серця?

    1. прискорюють провідність

    2. сповільнюють провідність

    3. підвищують збудливість

    4. прискорюють автоматизм


    1. Як впливають нітрати на гемодинаміку?

    1. знижують тонус вен

    2. підвищують тонус вен

    3. істотно не впливають

    4. підвищують тонус артерій

    1. Невідкладна допомога при інтоксикації серцевими глікозидами передбачає:

    1. відміну серцевих глікозидів

    2. призначення унітіолу

    3. викоритсання лідокаїну

    4. все перелічене вірно

    1. У хлопця 19 років на ЕКГ знайдена гіпертрофія лівого шлуночка. При цілеспрямованому опитуванні виявлені скарги на періодичний стискаючий біль у ділянці серця. У анамнезі - ангіни . Об-но: тони серця збережені, у т. Боткіна і на верхівці - систолічний шум, який посилюється при пробі Вальсальви та не проводиться на судини шиї. ЧСС=ПС=67 за 1 хв., АТ 135/80 мм рт.ст. На флюрограмі - гіпертрофія лівого шлуночка. На ехокардіограмі асиметрична гіпертрофія міжшлуночкової перетинки та її гіпокінезія. У крові ШЗЕ 5 мм/год., СРП - 1+. Найбільш імовірно, що гіпертрофія обумовлена:

    1. фізичним навантаженням

    2. недостатністю мітрального клапана

    3. міокардитом Абрамова - Фідлера

    4. збільшенням артеріального тиску

    5. гіпертрофічною кардіоміопатією

    1. Хворий 17 років скаржиться на задишку під час ходіння, набряки на гомілках. Раніше нічим не хворів. Хвороба почалась поступово. Об-но: акроціаноз. Межі серця розширені у всі сторони, ліва досягає lin. axillaris anterior. Тони серця ослаблені, у т. Боткіна і на верхівці м’який систолічний шум, ЧСС=ПС=94 за 1 хв., АТ 120/80 мм рт.ст. Печінка + 3 см, гомілки помірно набряклі. На ЕхоКГ велике розширення порожнин серця , невелика гіпертрофія стінки лівого шлуночка. У крові: Hb - 135 г/л, Л - 6,5 тис., ШЗЕ - 7 мм/год. Укажіть найбільш імовірний діагноз:

    1. мітральна вада серця

    2. міокардіодистрофія тонзилогенна

    3. інфекційно-алергічний міокардит

    4. дилатаційна кардіоміопатія

    5. кардіосклероз постміокардитичний

    1. У хворого 45 р. при обстеженні виялені кардіомегалія, миготлива аритмія, ознаки СН ІІ Б. Ознаки враження клапанних структур та активності запального процесу відсутні. По завершенню обстеження встановлено заключний діагноз ділятаційної кардіоміопатії. Який підхід до лікування є єдиним перспективним у цьому випадку?

    1. трансплантація серця

    2. антиаритмічна та метаболічна терапія

    3. сечогінні препарати та інгібітори АПФ

    4. серцеві глікозиди та метаболічні засоби

    5. антикоагулянти та периферичні вазодилататори

    1. Хворий 39 років, з діагнозом: Дилатаційна кардіоміопатія, з прогресуючою серцевою недостатністю потребуює, найперше, наступного лікування:

    1. інгібітори АПФ

    2. серцеві глікозиди

    3. сечогінні засоби

    4. антагоністи кальцію

    5. бета-блокатори

    1. Хворому 48 років, з діагнозом "Гіпертрофічна кардіоміопатія", з нападами серцебиття та болю в серці найбільш доцільним буде призначення?

    1. бета-блокаторів

    2. антагоністів кальцію

    3. пролонгованих нітратів

    4. інгібіторів АПФ

    5. серцевих глікозидів

    1. Хворий 46 років, скаржиться на біль в серці, який виникає через 3-5 годин після фізичного навантаження, супроводжується серцебиттям, перебоями в роботі серця, не зникають після прийому валідолу. Об-но: ліва межа межа відносної серцевої тупості знаходится на 1 см ззовні від лівої середньоключичної лінії. Загальний аналіз крові та сечі без змін. УЗД серця – ТМШП – 1,6 см, ТЗСЛШ –1,4 см. Який найбільш ймовірний діагноз?

    1. гіпертрофічна кардіоміопатія

    2. ІХС. Стенокардія напруги II ФК

    3. атеросклеротичний кардіосклероз

    4. вірусний міокардит

    5. вроджена вада серця

    1. У хворого 41 року з`явився ниючий біль в ділянці серця, перебої в його роботі, ядуха під час ходьби до 200м. Два тижні тому робили щеплення проти грипу. Робота пов`язана з великим нервовим навантаженням. Раз на тиждень п`є 0,5 л пива. Об-но: Тони серця приглушені, лева межа +3 см. Короткий систолічний шум у V т., поодинокі екстрасистоли, ЧСС – 110, ПС –112 за хв., АТ = 100/70 мм рт. ст. У крові: л. – 10,6, ШЗЕ - 24 мм/год. На ЕКГ шлуночкові та суправентрикулярні екстрасистоли. Укажіть найбільш імовірний діагноз.

    1. міокардит гострий

    2. НЦД по кардіальному типу

    3. кардіоміопатія метаболічна

    4. дилятаційна кардіоміопатія

    5. ішемічна хвороба серця

    1. Хворий, 45 р., скаржиться на задишку в спокої, напади серцебиття, набряки на ногах, збільшення в об‘ємі живота. Об-но: стан важкий, акроціаноз. Пульс – 90 за хв, аритмічний, ДП – 20 за хв. І тон ослаблений над верхівкою, вислуховується систолічний шум. АТ- 115/90 мм рт.ст. Печінка збільшена, болюча. Асцит. Хворий зловживає алкоголем. Відмічена рефрактерність до терапії. Який найбільш ймовірний діагноз?

    1. алкогольна кардіоміопатія

    2. ішемічна хвороба серця

    3. вроджена вада серця

    4. міокардит

    5. гіпертрофічна кардіоміопатія

    1. Хвора 36 років скаржиться на задишку при фізичному навантаженні, серцебиття, помірний ниючий біль в області серця, підвищення температури тіла, загальну слабкість, підвищену втомлюваність. Хворіє близько двох тижнів після перенесеного грипу. Об’єктивно: Т- 37,20С, ЧД – 26 за 1 хв., пульс – 108 за 1 хв., ЧСС – 108 за 1 хв., АТ – 110/70 мм рт. ст. Ортопное. Акроціаноз. Дихання везикулярне, в нижніх відділах послаблене, поодинокі незвучні дрібнопухирчасті хрипи. Розширення меж серця вліво і вправо. Тони серця послаблені, тахікардія. Печінка на 4 см нижче правої реберної дуги. ЕКГ – синусова тахікардія, P-Q – 0,22 сек., негативний зубець Т у відведеннях V5-V6. Який варіант клінічного перебігу міокардіту у данної хворої?

    1. декомпенсаційний

    2. псевдокоронарний

    3. аритмічний

    4. малосимптомний

    5. змішаний

    1. Дівчина 18 років скаржиться на колючий біль у ділянці серця, порушення ритму, підвищену стомлюваність. Вважає себе хворою 3 тижні. Більше місяця тому - ГРЗ. Об-но: шкіра звичайного кольору. У легенях везикулярне дихання. Межі серця не змінені, тони ослаблені, м’який систолічний шум на верхівці та в т. Боткіна, ЧСС= 98 за 1 хв., поодинокі екстрасистоли, АТ 120/80 мм рт.ст. Печінка не пальпується, набряків немає. У крові Нв - 125 г/л, Л - 6,7 тис., ШОЕ 21 мм /год. На ЕКГ - синусна тахікардія, шлуночкові екстрасистоли. ЛОР – хронічний тонзиліт. Укажіть найбільш імовірний діагноз:

    1. гіпертрофічна кардіоміопатія

    2. інфекційно-алергічний міокардит

    3. перикардит

    4. ревматизм, мітральна недостатність

    5. НЦД

    1. Хворий 30 років, скаржиться на пекучий, стискаючий біль в ділянці серця. Непокоїть задишка при фізичних навантаженнях. Захворів біля 3 тижнів після захворювання, яке супроводжувалося ознобом та кашлем. При огляді: шкіра бліда, акроціаноз. Межи серця зміщені вліво. Тони послаблені, трьохчленний ритм. На ЕКГ: ритм синусовий, повна блокада лівої ніжки пучка Гіса. Сформулюйте попередній діагноз:

    1. гострий інфекційно-алергічній міокардит

    2. вроджена вада серця

    3. кардіалгія

    4. дилятаційна кардіоміопатія

    5. хронічна ревматична хвороба серця

    1. Хворий 32 років скаржиться на задишку під час руху, набряки. Хворіє 5 місяців після простуди. Встановлено діагноз міокардиту. Місяць одержував різноманітні антибіотики, масивну протизапальну терапію. Ефект від лікування був мінімальний. Об-но: ліва межа серця по lin. axillaris anterior , тони ослаблені, м’який систолічний шум на верхівці серця, часті екстрасистоли, ЧСС=94 за 1 хв., АТ - 110/65 мм рт.ст. Печінка + 3 см. Пастозність ніг. Укажіть найбільш імовірний характер міокардиту:

    1. грибковий

    2. інфекційно-алергічний

    3. вірусний

    4. від ліків

    5. ідіопатичний

    1. У хворого на гострий міокардит раптово погіршився стан: блідий, ціаноз губ, скаржиться на запоморочення. В легенях везикулярний подих, діяльність серця аритмічна 220-240 уд/хв., тони глухі, АТ 80/40 мм рт. ст. Який метод дослідження слід насамперед використовувати для уточнення ускладнення?

    1. ЕКГ

    2. ЕХО-КГ

    3. рентгенографію ОГК

    4. КТ ОГК

    5. фонокардіографія

    1. 20-річна дівчина знаходиться у тяжкому стані. Бліда, кількість дихань до 40 уд/ хв., пульс 130 уд/хв., тони серця ослаблені, ритм галопу. На рентгенограмі визначається кардіомегалія. На ехокардіограмі зниження скоротливої здатності міокарда, дилатація шлуночків. На ЕКГ порушення реполяризації міокарда лівого шлуночка. Попередній діагноз?

    1. перикардит

    2. фіброеластоз ендокарда

    3. міокардит

    4. аномалія коронарних артерій

    5. глікогеноз

    1. У хворого 40 років після перенесеного грипу діагностований дифузний міокардит з ознаками тотальної серцевої недостатності. Температура тіла 37,7-37,9 0С, СРБ (+++). Які препарати з наведених є найдоцільніші в лікуванні серцевої недостатності на даному етапі?

    1. периферичні артеріоло- і венодилятатори

    2. серцеві глікозиди

    3. сечогінні

    4. метаболічні препарати

    5. антибіотики широкого спектру дії

    1. Підліток 16 років, який переніс 2 тижні тому “грип”, скаржиться на приступи задухи вночі, задишку при фізичному напруженні, слабкість, пітливість, серцебиття. Блідий, ЧД 24 за хв., пульс аритмічний, слабкий. АД 80/40 мм рт.ст. Серцева тупість збільшена вліво і вправо. Тони серця ослаблені. Над легенями з двох сторін поодинокі сухі хрипи. Живіт звичайний. Набряків немає. Діурез за добу 300 мл. Аналіз сечі: відносна щільність. 1020, білок 0,03 г/л; лейкоцитів 1-2; еритроцитів немає. Найбільш вірогідний діагноз:

    1. гострий міокардит, серцева недостатність

    2. позагоспітальна пневмонія

    3. набряк легенів при гломерулонефриті

    4. гострий перикардит

    5. НЦД

    1. У хворого 30 років, який після значного фізичного навантаження втратив свідомість, діагностовано гіпертрофічну кардіоміопатію. Яка функція міокарда страждає при даній патології?

    1. діастолічна

    2. систолічна

    3. систолічна і діастолічна

    4. функція провідності

    5. функція автоматизму

    1. Хвора Л., 23 роки, через 10 днів після перенесеної гострої вірусної респіраторної інфекції почала відчувати перебої в роботі серця, які хвора відчуває лише в горизонтальному положенні. Перебої супроводжуються відчуттям нестачі повітря. На ЕКГ – шлуночкова екстрасистолія по типу бігемінії. Яка можлива причина виникнення шлуночкової екстрасистолії по типу бігемінії?

    1. вірусний міокардит

    2. вада серця вроджена

    3. атеросклеротичний кардіосклероз

    4. гіпертрофічна кардіоміопатія

    5. ревматизм

    1. Хворий 45 років звернувся зі скаргами на значні набряки на гомілках, загальну слабкість, задишку при середньому фізичному навантаженні, перебої в роботі серця. До даного часу скарг не спостерігалося. Об’єктивно: набряк нижніх кінцівок. ЧCC – 135 за 1 хв., миготлива аритмія. Межі серця розширені вліво на 3 см, вправо на 2 см від правого краю грудини. Печінка + 4 см. ЕхоКГ – розширення всіх камер серця, ФВ 32%, клапанний апарат без змін. Який найбільш імовірний діагноз?

    1. застійна кардіоміопатія

    2. синдром Дресслера

    3. ІХС: атеросклеротичний кардіосклероз, ХСН ІІ Б

    4. гіпертрофічна кардіоміопатія

    5. міокардит Абрамова-Фідлера

    1. Хворий Ч., 38 років, скаржиться на болі стискаючого характеру в ділянці серця, задишку при фізичному навантаженні, запаморочення, періодично перебої в роботі серця. Хворіє протягом 7 років. АТ 120/70 мм рт.ст. Аналізи крові та сечі патології не виявили. При рентгендослідженні грудної клітини виявлено незначне збільшення дуг лівого шлуночка та лівого передсердя. ЕКГ: вольтажні ознаки гіпертрофії лівого шлуночка, зниження ST на 3 мм та негативний зубець Т в І, аVL, V5-V6. ЕхоКГ: за наявності гіпертрофії порожнина лівого шлуночка зменшена, міжшлуночкова перетинка 1,7 см, гіпокінетична. Сформулюйте діагноз.

    1. гіпертрофічна кардіоміопатія

    2. гострий інфаркт міокарда

    3. дилятаційна кардіоміопатія

    4. гострий міокардит

    5. гострий перикардит

    1. У хворого 19 років після важкої ангіни через 2 тижні з’явились скарги на біль в ділянці серця, задишку при незначному фізичному навантаженні, серцебиття, пастозність стоп, підвищення температури тіла до 37,50С. При стаціонарному обстеженні діагностовано міокардит. Які препарати найбільш доцільно призначити хворому?

    1. НПЗП

    2. серцеві глікозиди

    3. діуретики, препарати калію

    4. інгібітори АПФ

    5. бета-адреноблокатори

    1. Критерії діагностики ідіопатичної ділятаційної кардіоміопатії:

    1. ехокардіографічні параметри

    2. ендоміокардіальна біопсія

    3. сцинтиграфія міокарда

    4. діагноз встановлюється методом виключення відомих захворювань, які викликають прогресуючу дилятацію камер серця

    5. рентгенологічні дослідження

    6. все правильно

    1. 1   2   3


    написать администратору сайта