Финансы предприятия. Тесты. финансы предприятия-тесты. Фінанси підприємств

Название	Фінанси підприємств
Анкор	Финансы предприятия. Тесты
Дата	04.05.2021
Размер	42.02 Kb.
Формат файла
Имя файла	финансы предприятия-тесты.docx
Тип	Документы #201637

Міністерство освіти і науки України
Маріупольський державний університет
Кафедра математичних методів та системного аналізу

Тестові завдання

з дисципліни «Фінанси підприємств»

Виконала студентка ІІІ року

навчання бакалаврату

спеціальності «Системний аналіз»

Ільіна В. О.

Перевірила:

к.е.н., доцент Семкова Л.В.

Маріуполь 2021

1. ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

Яке з нижченаведених тверджень щодо сутності поняття «фінанси підприємств» не є вірним:

а) фінанси підприємств охоплюють грошові відносини, пов’язані з формуванням та використанням різноманітних грошових ресурсів;

б) за допомогою фінансів підприємств мобілізуються і створюються фінансові ресурси для їх подальшого перерозподілу;

в) за допомогою фінансів підприємств мобілізуються і створюються фінансові ресурси для обслуговування руху вартості ВВП на всіх стадіях відтворювального процесу;

г) за допомогою фінансів підприємств обслуговується процес виробництва продукції (виконання робіт, надання послуг).

До факторів, які негативно впливають на функціонування фінансів належить:

а) самофінансування підприємницьких структур;

б) ринкове ціноутворення і конкуренція;

в) активне державне втручання в діяльність підприємств;

г) наявність нормативно-правового забезпечення діяльності суб’єктів господарювання.

Об’єктом фінансів підприємств є:

а) підприємства та банківські установи;

б) підприємства, банківські установи та страхові компанії;

в) підприємства та грошові відносини між ними;

г) економічні відносини, пов’язані з рухом коштів, формування та використанням грошових фондів.

До суб’єктів фінансів підприємств не належать:

а) позабюджетні фонди;

б) страхові компанії;

в) аудиторські організації;

г) фізичні особи.

До ключових функцій фінансів підприємств більшість вчених відносять:

а) аналітичну та управлінську функцію;

б) управлінську та стимулюючу функцію;

в) стимулюючу та контрольну функцію;

г) контрольну та розподільчу функцію.

До сфери функціонування фінансових відносин підприємств не відносять відносини:

а) між підприємством та банками;

б) між підприємством та його працівниками;

в) між працівниками на підприємстві;

г) між підприємством та його засновниками.

Фінансових ресурси підприємства – це:

а) грошові фонди;

б) грошові фонди та грошові кошти, які використовуються в нефондовій формі;

в) грошові кошти, які використовуються в нефондовій формі;

г) природні ресурси підприємства.

До власних джерел формування фінансових ресурсів підприємства не відносять:

а) прибуток;

б) благодійні внески;

в) заробітну плату;

г) амортизацію.

Яке з нижченаведених тверджень не є вірним:

а) фінансові ресурси завжди мають певне цільове призначення;

б) фінансові ресурси завжди мають певне джерело створення;

в) фінансові ресурси і у статичному плані, і під час руху завжди виражають відношення власності;

г) фінансові ресурси виражають відношення власності лише під час їх руху.

Згідно з класифікацією за напрямками використання до фінансових ресурсів не відносять:

а) витрати на розвиток підприємства;

б) амортизаційні відрахування;

в) витрати на обслуговування залучених фінансових ресурсів;

г) надання благодійної допомоги.

Фінансові ресурси використовують у:

а) фонді споживання та фонді нагромадження;

б) фонді споживання;

в) фонді відшкодування та фондів споживання;

г) фонді відшкодування, споживання та нагромадження.

Складовими фінансового механізму є:

а) фінансове забезпечення, фінансове регулювання та система фінансових індикаторів та інструментів;

б) фінансове забезпечення та фінансове регулювання;

в) система фінансових індикаторів та інструментів;

г) різноманітні фінансові інструменти.

До складових фінансового забезпечення не відносять:

а) самофінансування;

б) позички;

в) кредитування;

г) акціонерний капітал.

До складових фінансового регулювання не відносять:

а) податки;

б) внески;

в) безповоротне фінансування;

г) субсидії.

Фінансове забезпечення полягає у:

а) виділенні певної суми фінансових ресурсів на розв’язання окремих завдань фінансової політики суб’єкта господарювання;

б) встановленні єдиного рівня оподаткування і фінансування;

в) у зміні кількісних та якісних показників через механізм надання або вилучення фінансових ресурсів;

г) у застосуванні фінансових категорій, показників та коефіцієнтів для визначення рівня кредитування.

До фінансових індикаторів включають:

а) фінансові інструменти, показники та коефіцієнти:

б) фінансові категорії, показники та коефіцієнти;

в) фінансові показники, категорії та інструменти;

г) фінансові коефіцієнти, категорії та інструменти.

До стратегічних цілей підприємства не належить:

а) максимізація прибутку підприємства;

б) оптимізація структури капіталу;

в) досягнення прозорості фінансово-економічного стану підприємства;

г) використання неринкових засобів залучення додаткових фінансових ресурсів.

Забезпечення відповідності обсягів продажу та витрат вимогам ринку здійснюється за допомогою дотримання:

а) принципу плановості;

б) принципу фінансового співвідношення термінів;

в) принципу гнучкості;

г) принципу раціональності;

Забезпечення зменшення будь-яких інвестицій та інших витрат досягається за умови дотримання:

а) принципу плановості;

б) принципу фінансової стійкості;

в) принципу мінімізації фінансових витрат;

г) принципу маневреності.

Фінансова незалежність підприємства від інших джерел фінансування досягається за умови дотримання:

а) принципу плановості;

б) принципу гнучкості;

в) принципу фінансової стійкості;

г) принципу раціональності.

Врахування змін в діючому законодавстві забезпечується дотриманням:

а) принципу маневреності;

б) принципу взаємозалежності фінансових показників;

в)принципу раціональності;

г) принципу фінансового співвідношення термінів.

До основних функцій фінансового менеджменту як управлінської системи належить:

а) управління активами;

б) управління фінансовими ризиками;

в) антикризове управління при загрозі банкрутства;

г) контроль управлінських рішень.

До основних функцій фінансового менеджменту як спеціальної області управління підприємством належить:

а) управління грошовими потоками;

б) аналіз фінансової діяльності;

в) планування фінансової діяльності;

г) стимулювання ефективності діяльності підприємства.

До задача фінансового менеджменту не належить:

а) забезпечення ефективного використання фінансових ресурсів;

б) забезпечення зменшення ліквідності підприємства;

в) максимізація прибутку;

г) мінімізація рівня фінансового ризику.

До концепцій фінансового менеджменту не належить:

а) сталість вартості грошових ресурсів у часі;

б) рух грошових потоків;

в) ефективний ринок;

г) агентські відносини.

До елементів механізму фінансового менеджменту не належить:

а) державне нормативно-правове рулювання фінансової діяльності підприємства;

б) внутрішні механізми регулювання;

в) неринковий механізм регулювання;

г) система конкретних методів і прийомів здійснення управління фінансовою діяльністю підприємства.

Як правило, розрахунки за продукцію, що відпускається, здійснюється через:

а) касу підприємства;

б) готівкові розрахунки;

в) банк;

г) страхову організацію.

Дебіторська заборгованість виникає при:

а) затримці виплати підприємства за отриману сировину чи матеріали;

б) затримці виплати відсотків за кредит;

в) затримці оплати за товари даному підприємству клієнтами;

г) затримці виплат податків підприємством.

Кредиторська заборгованість виникає при:

Готівкові розрахунки головним чином обслуговують розрахунки між:

а) підприємством і банками;

б) підприємством і страховими компаніями;

в) підприємством і державою;

г) приватними особами, які займаються індивідуальною трудовою діяльністю.

Безготівкові розрахунки не забезпечують:

а) сплату податків, обов’язкових платежів;

б) рух доходів і витрат населення;

в) отримання і погашення кредитів;

г) сплату відсотків за кредит.

Переважну частину всього грошового обороту становлять:

а) розрахунки з кредит;

б) розрахунки з бюджетами різних рівнів;

в) розрахунки за товарними операціями;

г) розрахунки зі сплати фінансових санкцій.

Рідше за все розрахункові документи при товарних операціях готує:

а) банк;

б) платник;

в) постачальник;

г) платник і постачальник.

Для зберігання грошових коштів та здійснення всіх видів банківських операцій відкривають:

а) бюджетні рахунки;

б) кредитні рахунки;

в) депозитні рахунки;

г) поточні рахунки.

Підприємствам, яким виділяються кошти за рахунок державного або місцевого бюджетів, відкриваються:

а) кредитні рахунки;

б) бюджетні рахунки;

в) поточні рахунки;

г) депозитні рахунки.

Проведення розрахункових операцій та видача коштів готівкою забороняється:

а) з кредитних рахунків;

б) з депозитних рахунків;

в) з поточних рахунків;

г) з бюджетних рахунків.

Ліміт залишку готівки в касі встановлюється:

а) підприємством;

б) інструкцією "Про порядок відкриття та використання рахунків у національній та іноземній валюті";

в) комерційним банком за місцем відкриття рахунку;

г) органами місцевого самоврядування.

Одержана в установі банку готівка для виплат працівникам підприємства може зберігатися в касі:

а) протягом трьох робочих днів;

б) тиждень;

в) два тижні;

г) необмежений період часу.

Для забезпечення повного і безумовного виконання господарських угод застосовують:

а) банківські санкції;

б) фінансові санкції;

в) кредитні санкції;

г) договірні санкції;

Фінансові санкції застосовують:

а) при порушенні кредитної дисципліни;

б) за незадовільний стан обліку і звітності;

в) за нецільове використання кредитних ресурсів;

г) за порушення фінансової дисципліни.

Фінансові санкції застосовуються:

а) банківськими установами;

б) постачальниками;

в) державними органами і податковими організаціями;

г) страховими компаніями.

До адміністративних стягнень не належить:

а) неустойка;

б) попередження;

в) виправні роботи;

г) позбавлення спеціального права, яке надано окремому громадянину.

До витрат підприємства згідно з законодавством не належить:

а) акцизний збір;

б) амортизаційні відрахування;

в) податки;

г) обов’язкові платежі.

Чистий дохід – це валовий дохід за мінусом:

а) відрахувань на соціальні заходи;

б) витрат на оплату праці;

в) податків;

г) обов’язкових платежів до бюджету.

Елементом операційної діяльності підприємства є:

а) придбання необоротних активів;

б) придбання цінних паперів;

в) виплати працівникам;

г) погашення позичок;

Не є елементом фінансової діяльності підприємства:

а) погашення позичок;

б) виплата дивідендів;

в) придбання цінних паперів;

г) викуп акцій власної емісії.

Елементом інвестиційної діяльності підприємства є:

а) платежі постачальникам;

б) виплати працівникам;

в) виплата дивідендів;

г) придбання цінних паперів.

Інвестиційна діяльність підприємства є елементом:

а) основної діяльності;

б) фінансової діяльності;

в) звичайної діяльності;

г) надзвичайної діяльності.

Не є доходом від операційної діяльності:

а) дохід від реалізації товарів;

б) дохід від реалізації фінансових інвестицій;

в) дохід від реалізації іноземної валюти;

г) одержані гранти та субсидії;

До доходів від фінансової діяльності підприємства відносять:

а) дохід від оперативної оренди активів;

б) дохід від реалізації необоротних активів;

в) дохід від участі у капіталі;

г) дохід від списання кредиторської заборгованості.

До доходів від операційної діяльності відносять:

а) одержані пені, штрафи, неустойки;

б) дохід від реалізації нематеріальних активів;

в) дохід від безкоштовно отриманих активів;

г) дохід від реалізації майнових комплексів.

Для виживання на ринку фірма використовує такий підхід до ціноутворення, який передбачає:

а) зіставлення витрат і попиту та знаходження варіанту з максимальним прибутком;

б) встановлення низьких цін;

в) встановлення відносно високих цін;

г) встановлення дуже високих цін.

Для регламентації мінімального і максимального рівня цін держава встановлює:

а) фіксовані ціни;

б) регульовані ціни;

в) вільні ціни;

г) індикативні ціни.

Податок на додану вартість нараховується:

а) на кожному етапі руху товару;

б) під час продажу товару підприємством оптовому посереднику;

в) під час продажу товару оптовим покупцем роздрібному посереднику;

г) під час продажу товару роздрібним посередником споживачу.

При ціноутворенні вітчизняні підприємства в основному застосовують:

а) метод пропорційного ціноутворення;

б) метод оцінки споживчої вартості;

в) метод очікуваного прибутку;

г) витратний метод.

Поняття фінансової діяльності підприємства визначається Положенням (Стандартом) бухгалтерського обліку:

а) П(С)БО 3 "Звіт про фінансові результати";

б) П(С)БО 4 "Звіт про рух грошових коштів";

в) П(С)БО 5 "Звіт про власний капітал";

г) П(С)БО 12 "Фінансові інвестиції".

Поняття інвестиційної діяльності підприємства визначається Положенням (Стандартом) бухгалтерського обліку:

Доходом від участі у капіталі є:

а) дохід від інвестицій в асоційовані підприємства;

б) дохід від реалізації фінансових інвестицій;

в) дохід від реалізації необоротних активів;

г) дохід від реалізації майнових комплексів.

Показником, який відображає підвищення продуктивності праці, збільшення заробітної плати, зменшення матеріалоємності продукції, є:

а) валовий дохід;

б) чистий дохід;

в) загальний прибуток;

г) чистий прибуток.

Прибутком від надзвичайних подій може бути:

а) прибуток від основної діяльності;

б) відшкодування збитків від стихійного лиха;

в) прибуток від фінансових операцій;

г) прибуток від операційної діяльності.

Не є прибутком від операційної діяльності:

а) прибуток від реалізації товарів;

б) прибуток від реалізації оборотних активів;

в) одержані пені, штрафи, неустойки;

г) відсотки, отримані за облігаціями та іншими цінними паперами.

До прибутку від фінансових операцій відносять:

а) прибуток від інвестицій в асоційовані і дочірні підприємства;

б) прибуток від операційної оренди активів;

в) прибуток від операційних курсових різниць;

г) одержані гранти, субсидії.

Обсяг отриманого прибутку визначається:

а) регулярно;

б) за місяць;

в) за рік або за квартал;

г) лише за рік.

До факторів, які впливають на величину виручки від реалізації продукції належить:

а) матеріальні витрати;

б) витрати на оплату праці;

в) зміни обсягу виробництва продукції;

г) відрахування на соціальні заходи.

До факторів, які впливають на величину собівартості продукції належить:

а) зміни обсягу виробництва продукції;

б) амортизаційні відрахування;

в) зміни залишків нереалізованої продукції;

г) зміни частки прибутку в оптовій ціні.

Склад витрат, які можуть бути віднесені на собівартість регламентуються:

а) засновниками (власниками) підприємства;

б) головним бухгалтером підприємства;

в) органами місцевого самоврядування;

г) законодавчими актами, виданими Верховної Радою України.

До виробничої собівартості продукції не включають:

а) витрати на рекламу;

б) прямі матеріальні витрати;

в) прямі витрати на оплату праці;

г) загально-виробничі витрати.

Який з методів розрахунку прибутку від реалізації дозволяє визначити вплив зміни окремих факторів на прибуток:

а) економічний метод;

б) метод прямого розрахунку;

в) метод розрахунку прибутку за показником витрат на 1 грн. продукції;

г) як економічний метод, так і метод прямого розрахунку;

Згідно з П(С)БО чистий прибуток підприємства – це прибуток за мінусом:

а) податку на додану вартість;

б) податку на прибуток;

в) акцизного збору;

г) витрат на оплату праці.

Одним з видів прямих податків є:

а) податок на додану вартість;

б) плата за землю;

в) акцизний збір;

г) мито.

Одним з видів непрямих податків є:

а) податок на прибуток;

б) податок з власників транспортних засобів;

в) податок на нерухоме майно;

г) мито.

Не відноситься до зборів:

а) державне мито;

б) рентні збори;

в) плата за землю;

г) збір за геологорозвідувальні роботи.

До місцевих зборів не відносять:

а) збір за забруднення навколишнього середовища;

б) збір за паркування автотранспорту;

в) ринковий збір;

г) готельний збір.

До місцевих податків належить:

а) ПДВ;

б) податок на прибуток;

в) плата за землю;

г) податок з реклами.

До суб’єктивних факторів, які зумовлюють недоліки у системі оподаткування належить:

а) недостатній досвід оподаткування підприємств у умовах ринкової економіки;

б) недостатня кількість досвідчених і підготовлених фахівців;

в) затримка розроблення та ухвалення окремих законодавчих документів з оподаткування;

г) дефіцит державних фінансових ресурсів.

До складу валового доходу скоригованого входить:

а) суму акцизного збору;

б) дохід від реалізації продукції;

в) кошти або майно, що надходить у вигляді міжнародної технічної допомоги;

г) вартість безоплатно отриманих основних фондів.

До складу валових витрат не включають:

а) витрати на поточний і капітальний ремонт;

б) сума коштів, внесених у страхові резерви;

в) витрати на утримання пунктів медичного огляду найманих працівників;

г) сума сплачених податків на нерухомість.

В якій формі може здійснюватися виплата дивідендів:

а) у грошовій формі або у вигляді акцій;

б) лише в грошовій формі;

в) лише у вигляді акцій;

До платежів за ресурси не відносять:

а) податок на нерухоме майно;

б) плата за землю;

в) акцизний збір;

г) збір за забруднення навколишнього природного середовища.

В Україні в якості непрямих податків використовуються:

а) податок з продажу, податок з обороту та мито;

б) податок з продажу, податок з обороту та ПДВ;

в) податок з обороту, ПДВ та мито;

г) акцизний збір, ПДВ та мито.

Реальними платниками непрямих податків є:

а) покупці (споживачі);

б) виробники;

в) оптові посередники;

г) роздрібні посередники.

Ставкою в 32% оподатковується дохід:

а) фізичних осіб, які працюють на умовах трудового контракту;

б) юридичні і фізичні особи, що здійснюють операції купівлі-продажу безготівкової валюти;

в) суб’єкти підприємницької діяльності, що торгують ювелірними виробами;

г) фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності, які не використовують працю найманих робітників.

Ставкою в 3% оподатковується дохід:

а) фізичних осіб, які працюють на умовах трудового контракту;

б) юридичні та фізичні особи, які реалізують легкові автомобілі;

в) суб’єкти підприємницької діяльності, що торгують ювелірними виробами;

г) юридичні і фізичні особи, що здійснюють операції купівлі-продажу безготівкової валюти.

Внески на соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності сплачуються:

а) працівником;

б) працедавцем;

в) працедавцем у розмірі 2,9% і працівником у розмірі 0,25-0,5% в залежності від суми заробітної плати;

г) працедавцем у розмірі 0,25-0,5% залежно від суми заробітної плати працівника і самим працівником у розмірі 2,9%.

Внески на соціальне страхування на випадок безробіття сплачуються:

а) працівником;

б) працедавцем;

в) працедавцем у розмірі 2,1% і працівником у розмірі 0,5%;

г) працедавцем у розмірі 0,5% і працівником у розмірі 2,1%.

Ограни місцевого самоврядування мають право:

а) запроваджувати тільки ті податки і збори, що передбачені законодавчими актами;

б) встановлювати ставки, що не перевищують граничних розмірів, передбачених законодавчими актами;

в) встановлювати ставку, меншу за мінімальну для окремих платників податків або взагалі звільняти від податку;

г) встановлювати пільги для окремих платників податку лише у вигляді ставки, меншої за мінімальну.

Рекламодавці повинні сплачувати податок з реклами:

а) щомісяця;

б) поквартально;

в) щороку;

г) під час оплати рекламних послуг.

Найбільша ставка податку з реклами (0,5%) стягується при розміщенні:

а) стаціонарної реклами на тривалий час;

б) одноразової реклами;

в) рекламі на майні, товарах;

г) реклами на спортивному одязі.

Указ Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва" був виданий:

а) у 1992 році;

б) у 1995 році;

в) у 1998 році;

г) у 2004 році.

Спрощену систему оподаткування було запроваджено для юридичних осіб, якщо:

а) середньооблікова чисельність працівників не перевищує 100 осіб, а обсяг виручки від реалізації продукції за календарний рік – 1 млн. гривень;

б) середньооблікова чисельність працівників не перевищує 50 осіб, а обсяг виручки від реалізації продукції за календарний рік – 1 млн. гривень;

в) середньооблікова чисельність працівників не перевищує 50 осіб, а обсяг виручки від реалізації продукції за календарний рік –500 тис. гривень;

г) середньооблікова чисельність працівників не перевищує 25 осіб, а обсяг виручки від реалізації продукції за календарний рік – 1 млн. гривень.

Суб’єкти підприємницької діяльності – юридичні особи, які перейшли на спрощену систему оподаткування за єдиними податком:

а) мають право застосовувати лише готівкові розрахунки за відвантажену продукцію;

б) мають право застосовувати лише безготівкові розрахунки за відвантажену продукцію;

в) не мають права застосовувати іншого способу розрахунку за відвантажену продукцію, крім готівкового та безготівкового розрахунку;

г) мають право застосовувати будь-який спосіб розрахунку за відвантажену продукцію.

Суб’єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не сплачує:

а) податок на прибуток та податок на промисел;

б) збір на обов’язкове державне пенсійне страхування;

в) збір на обов’язкове державне соціальне страхування;

г) жоден з загальнодержавних зборів та платежів.

Сума єдиного податку за спрощеною системою для малого підприємництва за календарний місяць не може становити:

а) менше 20 та більше 200 гривень;

б) менше 40 та більше 200 гривень;

в) менше 20 та більше 150 гривень;

г) менше 40 та більше 150 гривень.

Найбільшу частку всієї суми сплаченого єдиного податку відповідне відділення казначейства переказує:

а) до державного бюджету;

б) до Пенсійного фонду;

в) до місцевого бюджету;

До необоротних активів не відносять:

а) незавершене будівництво;

б) незавершене виробництво;

в) запаси сировини;

г) запаси палива.

Є різновидом оборотних активів:

а) нематеріальні активи;

б) основні засоби;

в) довгострокові фінансові інвестиції;

г) дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги.

Ненормованими оборотними активами є:

а) виробничі запаси;

б) незавершене виробництво;

в) грошові кошти та кошти в розрахунках;

г) готова продукція.

Найбільшу частку серед всіх оборотних активів на промислових підприємствах складають:

а) дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги;

б) готова продукція;

в) товари;

г) виробничі запаси.

Які з нижченаведених оборотних активів відносять до фондів обігу:

а) виробничі запаси;

б) готова продукція;

в) незавершене виробництво;

г) витрати майбутніх періодів.

Які з нижченаведених оборотних активів відносять до оборотних виробничих фондів:

а) готова продукція;

б) грошові кошти;

в) витрати майбутніх періодів;

г) кошти в розрахунках.

Який з нижченаведених методів розрахунку потреби в оборотних активах враховує тенденції та співвідношення в змінах обсягу виробництва:

а) метод прямого розрахунку;

б) аналітичний метод;

в) коефіцієнтний метод;

г) аналітичний і коефіцієнтний метод.

В практиці нормування оборотних активів допустимо використовувати:

а) метод прямого розрахунку;

б) аналітичний метод;

в) коефіцієнтний метод;

г) комбінований підхід.

Основним видом запасу у складі нормативу оборотних активів в запасах сировини, основних матеріалів та напівфабрикатів є:

а) страховий запас;

б) поточний (складський) запас;

в) підготовчий запас;

г) транспортний запас.

Норматив оборотних активів на паливо не встановлюється для:

а) газу;

б) технологічного палива;

в) енергетичного палива;

г) виробничого палива.

Сталі пасиви відносять до:

а) власних джерел формування оборотних активів;

б) джерел, прирівняних до власних;

в) позичкових джерел;

г) залучених джерел.

Прибуток підприємства відносять до:

Кредити банків відносять до:

а) власних джерел формування оборотних активів;

б) джерел, прирівняних до власних;

в) позичкових джерел;

г) залучених джерел.

108. Кількість оборотів оборотних активів за визначений період характеризує показник:

а) коефіцієнт обертання оборотних активів;

б) коефіцієнт завантаження оборотних активів;

в) коефіцієнт віддачі оборотних активів.