Глутамінова кислота (аміноглутарова) є однією з найважливіших амінокислот рослинних і тваринних білків
![]()
|
5.4 Тепловий розрахунок. 5.4.1 Тепловий баланс Вихідні дані: Температура процесу: ![]() Час процесу: τ = 120 год. Температура поживного середовища: ![]() Густина поживного середовища: ![]() Коефіцієнт теплопровідності поживного середовища: ![]() Динамічна в’язкість поживного середовища: ![]() Питома теплоємність поживного середовища: ![]() Поверхневий натяг поживного середовища: ![]() Температура посівного матеріалу: ![]() Густина посівного матеріалу: ![]() Коефіцієнт теплопровідності посівного матеріалу: ![]() Динамічна в’язкість посівного матеріалу: ![]() Питома теплоємність посівного матеріалу: ![]() Поверхневий натяг посівного матеріалу: ![]() Питома теплоємність повітря: ![]() Температура повітря: ![]() Прийнявши, що у ферментер вносять 10% посівного матеріалу, розрахуємо витрату посівного матеріалу: ![]() ![]() Тоді витрата поживного середовища буде така: ![]() ![]() Для забезпечення процесу біосинтезу глутамінової кислоти за технологією необхідна хороша аерація середовища у ферментері. Тому приймаємо витрати повітря із розрахунку 1 м3 повітря на 1 м3 середовища за 1 хвилину. ![]() Баланс надходжень розрахуємо за наступними формулами: 1. Теплова енергія, що надходить з посівним матеріалом: ![]() 2. Теплова енергія, що надходить з поживним середовищем: ![]() 3. Теплова енергія, що надходить з повітрям: ![]() 4. Дисипативна енергія, що надходить з перемішуючим пристроєм: ![]() 5. Дисипативна енергія, що надходить від руху повітря через рідину: ![]() 6. Енергія, що утворюється під час згорання цукрів: ![]() Надходження теплової енергії: ![]() Розрахуємо теплову енергію, що надходить з посівним матеріалом: ![]() Розрахуємо теплову енергію, що надходить з поживним середовищем: ![]() Для розрахунку теплової енергії, що надходить з повітрям необхідно знати витрати повітря. Витрати повітря розрахуємо за формулою: ![]() ![]() ![]() ![]() Отже, теплова енергія, що надходить з повітрям: ![]() Для визначення дисипативної енергії, що надходить з перемішуючим пристроєм розрахуємо φ: ![]() ![]() с = 0,026, n = 0,26 при A > 18 і с = 0,094, n = 0,62 при A ≤ 18. ![]() A > 18, значить с = 0,026, n = 0,26: ![]() Отже, дисипативна енергія, що надходить з перемішуючим пристроєм: ![]() Різниця тиску на поверхні рідина-газ: ![]() ![]() Дисипативна енергія, що надходить від руху повітря через рідину: ![]() Приймемо, що у поживному середовищі 10% цукрів, що повністю витрачаються мікроорганізмами Corynebacterium gtutamicum . Теплота згорання цукрів ![]() ![]() Надходження: ![]() ![]() Баланс витрат розрахуємо за наступними формулами. 1. Теплова енергія, що виноситься з культуральною рідиною: ![]() 2. Теплова енергія, що виділяється з повітрям: ![]() 3. Теплота, що виділяється з парою: ![]() 4. Втрати теплоти: ![]() ![]() Витрати теплової енергії: ![]() Розрахуємо теплову енергію, що виноситься з культуральною рідиною: ![]() Для розрахунку теплової енергії, що виділяється з повітрям, необхідно знати густину повітря при температурі t = 29⁰C, яку розрахуємо за формулою: ![]() ![]() Тоді теплова енергія, що виділяється з повітрям: ![]() Розрахуємо теплову енергію, що виділяється з парою. Питома теплота пароутворення культуральної рідини r = 2400 кДж/кг. ![]() ![]() Втрати теплоти: ![]() Витрати теплової енергії: ![]() ![]() Теплоносій. ![]() ![]() ![]() У даному процесі біосинтезу антибіотика необхідно охолоджувати реакційне середовище, тому теплоносій – вода – буде нагріватись, значить ![]() Температуру кінцеву теплоносія приймаємо з розрахунку: ![]() ![]() Температура початкова теплоносія: ![]() де приймаємо ![]() ![]() Витрати теплоносія розрахуємо за формулою: ![]() ![]() ![]() Об’ємні витрати теплоносія: ![]() ![]() ![]() Орієнтовна поверхня теплообміну: ![]() де ![]() ![]() Приймаємо ![]() ![]() ![]() 5.4.2 Уточнення коефіцієнта тепловіддачі Для апаратів з перемішуючим пристроєм в умовах барботажу коефіцієнт тепловіддачі від середовища до внутрішньої стінки апарату визначають з наступної формули: ![]() Звідки коефіцієнт тепловіддачі: ![]() Критерій Нуссельта розраховуємо за формулою: ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Розрахуємо швидкість газу: ![]() Критерій Рейнольдса: ![]() Критерій Прандтля: ![]() Критерій Фруда: ![]() Критерій Нуссельта: ![]() Отже, коефіцієнт тепловіддачі від середовища до внутрішньої стінки апарату: ![]() Коефіцієнт тепловіддачі теплоносія в сорочці визначають з наступної формули: ![]() Звідки коефіцієнт тепловіддачі: ![]() Критерій Нуссельта розраховуємо за формулою: ![]() де при 103 < ![]() при ![]() У даному процесі в якості теплоносія використовується вода, значить добуток ![]() ![]() Приймаємо, що початкова температура теплоносія ![]() ![]() Тоді середня температура теплоносія: ![]() Температура стінки: ![]() Коефіцієнт B визначаємо за середньою температурою теплоносія: В = 10,25*109. ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Коефіцієнт тепловіддачі розраховуємо за формулою: ![]() ![]() Розрахуємо реальну площу поверхні теплообміну за формулою: ![]() Середня різниця температур розраховується за формулою: ![]() Розрахуємо середню різницю температур: ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Реальна площа поверхні теплообміну: ![]() Оскільки орієнтовна поверхня теплообміну більша за поверхню сорочки, тепловий режим не забезпечується підведенням теплоносія в сорочку. Необхідні додаткові теплообмінні елементи - змійовики. 5.4.3 Розрахунок змійовиків Для забезпечення ефективного відводу теплової енергії у період максимального синтезу глутамінової кислоти в апараті додатково встановлюють змійовики. Приймаємо, що зовнішній діаметр труби змійовика ![]() ![]() ![]() ![]() Кількість витків змійовика розрахуємо за формулою: ![]() z = 30 + 1 = 31 виток. Загальна довжина труби змійовика: ![]() Загальна довжина усіх труб змійовика: ![]() Площа поверхні теплообміну, яку будуть забезпечувати змійовики: ![]() Отже, в період максимального синтезу глутамінової кислоти відвід тепла забезпечать змійовики та сорочка апарата із загальною площею поверхні теплообміну Fзаг = 114 м2. 5.5 Розрахунок барботеру Для даного процесу обираємо роз'ємний барботер квадратного типу, його конструкція зображена на рисунку 5.3. ![]() Рисунок 5.6. Квадратний барботер. Приймаємо, що швидкість повітря на виході з отвору барботера ![]() ![]() Площа поперечного перерізу всіх отворів барботера: ![]() Діаметр труби барботера розрахуємо за формулою: ![]() ![]() Із стандартного ряду приймаємо, що труба барботера буде з такими розмірами: 180×5 мм. Число отворів на барботері розрахуємо за формулою: ![]() Число отворів: ![]() Довжину сторони барботера приймаємо L = 560 мм. Необхідно розмістити 656 отворів на 4 сторонах барботера довжиною L = 560 мм з кроком t = 14 мм. Число отворів на одній стороні барботера в одному ряду: ![]() ![]() Розмістимо усі 656 отворів у 4 ряди на чотирьох сторонах барботера по 41 отвору в кожному ряду. Перевірка: ![]() Отже, саме така конструкція барботеру і розрахована кількість отворів забезпечать оптимальну аерацію середовища у даному ферментері. 5.6 Розрахунок масообмінного процесу Для апаратів з механічними декількома відкритими турбінними мішалками і барботером для розрахунку об’ємного коефіцієнта масопереносу кисню у середовище рекомендують застосовувати таку формулу: ![]() де ![]() ![]() Величину сумарної дисипації енергії приймаємо у кВт. Розрахуємо ![]() ![]() Розрахуємо ![]() ![]() Розрухуємо ![]() ![]() Розрахуємо коефіцієнт масопереносу: ![]() βv – коефіцієнт масо переносу, віднесений до об’єму рідини, с-1 [3]. |