ГУМОРЕСКИ ПАВЛА ГЛАЗОВОГО. Гуморески павла глазового коріння й насіння
 Скачать 16.81 Kb.
|
|
ГУМОРЕСКИ ПАВЛА ГЛАЗОВОГО КОРІННЯ Й НАСІННЯ — А ти, тату, в школі вчився? — Учився, Сергійку. — А то правда, що ти, тату, Був одержав двійку? — Було Таке, траплялося...— Малий засміявся: — Тоді мама правду каже, Що я в тебе вдався. ІВАСИК Батько дивиться у зошит. — Двійка, двійка... Стид і страм! Я, їй-право, побоявся б показать таке батькам.— А Івасик-першокласник перед ним стоїть, як туз. — А чого,— пита,— боятись? Я тобі не боягуз. ТАЄМНИЦЯ МОЗКУ Кличе хлопець: — Чуєш, татку! — Чого тобі синку? — Я знайшов у себе в книжці цікаву картинку. На картинці людський мозок. Череп ніби знятий... Так чого в людини мозок геть увесь пом'ятий? — Батько глянув, посміхнувся: — Тут ясна картина. Як народиться, синочку, на цей світ людина, То вправляють і вправляють їй «мозга» потрошку, Доки стане в неї мозок схожим на гармошку. КРУГЛА ХАТА Прочитав школяр Євген у серйозній книжці, Що філософ Діоген жив колись у діжці: І дивується хлопчак: — Як це можна, тату, Щоб філософ — і не міг збудувати хату? — БаТько каже: — Хто ж, синок, лізе в бочку з жиру? То він штучку відколов, щоб дали квартиру. ДОПИТЛИВИЙ СИН — Чуєш, тату,— син питає,— що таке хамелеон? — Відчепися, я не знаю,— каже Филимон. — Чуеш, тату, ще спитаю. Що таке аукціон? — Відчепися, я не знаю,— злиться Филимон. Мати сердиться на хлопця: — Ну чого ти пристаєш? Батьку навіть у неділю відпочити не даєш. — Не кричи,— говорить батько.— Я люблю балакать з ним. Хай пита, чого не знає, а то виросте дурним. НЕВГАМОВНИЙ СИН Запросив директор школи — це вже котрий раз! — Матір лобура, що ходить у десятий клас. — Угамуйте,— каже,— сина. Вчора ваш Петро Семикласниці Марусі поламав ребро.— А матуся: — Ви, звиняюсь, странний чоловік. Я ж не винна, що у сина переломний вік. ТАБЕЛЬ Питається сина батько Опанас: — Ну так де ж твій табель за дев'ятий клас? — На деньок у мене попросив Марат. — А чого це раптом? — Каже, напрокат. Учиться він класно, на «чотири» й «п'ять». Хоче моїм табелем предків полякать. НА РОЗДОРІЖЖІ Дзвонить телефон. - Алло! Галинко, ти? - Я, Грицю. Що трапилось? - Скажи, будь ласка, за що ми завтра змагаємось із другим "б" класом: за успішність чи за чистоту? - А що? - Та сиджу оце й думаю, що робити: готувати уроки чи митися?! СВИСТІВ - Як це так виходить, Петрику, - запитує вчителька, - що вся рука в тебе брудна, а два пальці чисті? - А я сьогодні навчився свистіти. СЛУХАЄ МАМУ - Стасику, ти кого більше слухаєш - маму чи тата? - Маму. - Чому? - Вона говорить більше. Імітатор птахів До директора одеського цирку зайшов артист і запитав: - Імітатори птахів потрібні? - Ні, ні! У нас своїх імітаторів досить. Пробачте. - Шкода, - сказав артист і вилетів... у вікно. Спогади про війну Внук запитує: - Дідусю, розкажи, як ти на війні партизанив? - Ну, сиджу я в кущах... - Фашистський поїзд чекаєш? - Ну... Одне другому не заважає! Не тягни! - Не тягни кота за хвіст! - Я не тягну. Я тільки тримаю за хвіст, а він сам тягне... Як швидко летить час НЕ САМ Учитель, проглядаючи завдання учня, дивується, як це одна людина могла допустити так багато помилок. Учень і каже: - Зовсім не одна. Тато допомагав мені. НАМАЛЮВАВ КОНЯ Сашко: - Мамо, а наша вчителька зовсім не знає тварин. Мама: - Звідки ти це взяв? Сашко: - Я намалював коня, а вчителька питає "Що це таке?" СКІЛЬКИ ПИРОГІВ? У першому класі був один дуже поганий учень Вчителька не знала, що й робити, щоб навчити його арифметики. Одного разу вчителька повела з ним таку розмову: - Твоя мама пекла сьогодні пироги? - Пекла. - Ти з'їв один пиріг, і мама дала тобі ще один. Скільки ти всього з'їв пирогів? - Два. - Добре. З'їв ти ці два пироги, а мама дала тобі ще два. - Ну, ні! Стільки я вже не з'їм! ЗРОЗУМІВ На уроці учитель питає одного неуважного учня: - Коли найкраще рвати яблука? Учень, не задумуючись, випалив: - Як собака прив'язаний! ТАК ЯК БАТЬКО... Батько дивиться щоденник сина: - Так, арифметика - відмінно, поведінка - 2. - Що тебе, шибенику, питали? - Скільки буде п'ять разів по сім, - одказує син. - Ну, а ти що сказав? - Тридцять п'ять. А вчителька знову: - Скільки буде сім раз по п'ять? - А що, воно хіба не один чорт? - здивувався батько. - Та й я так само відповів. |