Тема_№6_Артерiальнi_тромбози_i_емболiї_. Кількість навчальних годин Актуальність теми
 Скачать 244.49 Kb.
|
|
ТЕМА: Артерiальнi тромбози i емболiї. Класифiкацiя гострої iшемiї кiнцiвок. Клiнiчнi стадiї перебiгу. Дiагностика. Диференцiальна дiагностика. Методи хiрургiчного лiкування. . Кількість навчальних годин - 2. 1. Актуальність теми: Гостра артеріальна непрохідність привертала до себе увагу вчених ще з давніх давен. Повідомлення про гострі оклюзії зустрічаються в роботах А.Весалінса (1568) ,Гоулда (1684), Цайдена (1742), Сенака (1749), Джусіана, Паулетта, Сайланта (1776), Цегрукса (1837). Однак основні положення вчених про артеріальні тромбози та емболії були сформовані лише в середині 19 століття, дякуючи науковим працям Вірхова (1846-1856), Кіркеса (1852), Туфнела (1853), Клаубрі (1853), Шульценбергера (1856) та інших. Особливо велика заслуга в цьому Вірхова, який запропонував термін «емболія». Особливо великих успіхів досягло вчення про артеріальні тромбози та емболії в другій половині 20 століття з розвитком судинної хірургії. Емболія - найбільш часта форма гострої артеріальної непрохідності. В 90-95% хворих причиною емболії артерій великого кола кровообігу є наступні захворювання серця: ревматичні пороки (51,7%), післяінфарктний кардіосклероз і аневризми серця (5%), септичний ендокардит, гострий інфаркт міокарда (11,6%). Майже в 75% хворих відзначається порушення ритму серцевих скорочень - миготлива аритмія. Емболії частіше зустрічаються у жінок в віці 40-59 років. 3. Цілі заняття: 3.1. Загальні цілі: /Ознайомитися з сучасним визначенням…/ - ознайомити студентів з розповсюдженістю, класифікацією Артерiальних тромбозів та емболiй - I рівень 3.2. Виховні цілі: (ознайомитися з внеском вітчизняних вчених у вивчення проблеми…; вміти пояснити хворому необхідність…/ - сформувати майбутнього фахівця як особистості з урахуванням демонологічної та професійної відповідальності.; - сформувати деонтологічні уявлення при роботі з хворими з Артерiальними тромбозами та емболiями, оволодіти вмінням встановлювати психологічний контакт з даною категорією хворих та їх родичами, розвивати почуття відповідальності за своєчасність та правильність професійних дій. 3.3. Конкретні цілі: - знати: Анатомічну будову та фізіологію артеріального кровоточу; причину розвитку гострих тромбозів та емболії магістральних артерій, фактори які сприяють цьому; Клінічні ознаки артеріальних тромбозів та емболії; зміни, які відбуваються в стінці артерії, згортаючій системі крові. Класифікацію ступенів ішемії тканин. Сучасні методи діагностики. Тактику лікування гострих тромбозів та емболії. Засоби консервативного лікування та методи оперативних втручань. Реабілітацію хворих та профілактику артеріальних тромбозів та емболії. 3.4. На основі теоретичних знань з теми: - оволодіти методиками /вміти/: Зібрати анамнез захворювання. Виконати фізикальне обстеження хворого. Проаналізувати та оцінити отримані дані, виділити основні патофізіологічні процеси та патологоанатомічні зміни, що відбуваються як в артеріях так і в тканинах. Призначити додаткові методи обстеження. Провести диференціальну діагностику між тромбозом та емболією, між артеріальним та венозним тромбозом. Скласти програму лікування хворого. 4. Матеріали доаудиторної самостійної підготовки (міждисциплінарна інтеграція).  4. Зміст заняття: структурно-логічна схема змісту теми;  Артерiальнi тромбози i емболії.   ЗАГАЛЬНЕ ВИЗНАЧЕННЯ ПАТОЛОГІЇ  К Л А С И Ф І К А Ц І Я   КЛІНІЧНИЙ ПЕРЕБІГ   ДІАГНОСТИКА   ЛІКУВАННЯ    ДОГОСПІТАЛЬНА ДОПОМОГА   ХІРУРГІЧНЕ РЕАБІЛІТАЦІЙНЕ Текст змісту: Гострою артеріальною непрохідністю вважають раптове припинення кровообігу в магістральній артерії внаслідок емболії або тромбозу судини на тілі інших захворювань . У 80-93 % випадків причиною емболії є захворювання серця , зокрема атеросклеротичний кардіосклероз , гострий інфаркт міокарда , ревматичні мітральні вади , тощо . Причинами внутрішньосудинного тромбоутворення за Р. Вірховим є тріада чинників : пошкодження судинної стінки , порушення кровообігу та зміна складу крові ( в бік гіперкоагуляції ) Емболія – це швидка обтюрація згортком циркулюючої крові магістральної артерії чи її гілки . Ембол частіше є часткою тромбу . Головним джерелом рухомого тромбу ( емболу ) є система нижньої порожнистої вени ( 90 % ) , на другому місці – кардіоміопатії та вади серця (мітральний стеноз ). Лікування : При гострий артеріальній непрохідності показань до консервативного лікування . Абсолютним протипоказанням є : агональний стан хворого , тотальна ішемічна контрактура кінцівки ( гостра ішемія III ступеня ), або вкрай тяжкий стан хворого при легких ступенях ішемії . Відносними протипоказаннями є інфаркт міокарда , інсульт , пухлини , що не підлягають оперуванню та легка ішемія без ознак прогресування . У всіх інших випадках гостра артеріальна непрохідність є показанням до екстреного оперативного втручання . Оптимальним терміном для операції із сприятливим прогнозом вважають 6 годин від початку захворювання , а при гострих тромбозах-12-24 години . Суть операції при емболії полягає загалом у видаленні ембола катетором Фогарті , судинними кільцями чи вакуум- відсмоктувачем , за допомогою ретроградного вимивання артерій . Оперативне втручання при гострих тромбозах принципово відрізняється від операцій при емболіях . При гострому тромбозі одночасно з тромбектомією необхідно лікувати також і причину захворювання , тобто виконати ту чи іншу реконструкцію артерій . Консервативне лікування емболії легеневої артерії складається із ефективного знеболювання , антикоагулянтної терапії , активної тромболітичної терапії , різноманітної симптоматичної терапії . Показанням до хірургічного лікування є наростання колапсу , олігурія , підвищення центрального венозного тиску , блокада правої ніжки пучка Гіса , гіпоксія та дихальний алкалоз . При загрозі надходження нових емболів із нижньої порожнистої вени виконують такі профілактичні втручання як перев'язка нижньої порожнистої вени чи імплантація кава фільтратів . Лікування емболії біфуркації аорти чи емболії мезентеріальних судин як і інших магістральних артерій повинно бути активним хірургічним у перші години після емболії і полягає в емболектомії за допомогою катетера Фогарті чи інших засобів . За певних обставин можуть бути показання операції аортомазентеріального шунтування . При гангрені кишки виконується резекція її в межах здорових тканин . Адекватна медикамент- тозна терапія включає антикоагулянти , тромболітичні та реологічні препарати . Післяопераційна летальність залишається високою , досягає 80 % . Оклюзійні враження судин кінцівок являються однією з найбільш поширених патологічних змін периферійної артеріальної системи людини. Хронічна артеріальна недостатність кінцівок виникає при різних органічних та функціональних артеріопатіях, яких сьогодні, як і багато років тому назад, залишається мало вивченою, майже невідомою. Відсутність загальновизнаних поглядів на етіологію та патогенез оклюзійних вражень судин кінцівок позначилась на великій різноманітності підходів до класифікації, методиці дослідження хворих, .а особливо породила величезну кількість методів консервативного та хірургічного лікування цього загадкового захворювання. Але незважаючи на цю різноманітність поглядів ,підходів та методів, ми змушені констатувати ,що природа захворювання все ще не вивчена, не існує єдиного ефективного методу лікування, який би гарантував повне одужання хворого та дозволяв би проводити ефективну профілактику захворювання. Серед численних класифікацій оклюзійних захворювань судин кінцівок слід виділити класифікацію О.О.Шалімова, М.Ф.Дрюка(1979р),які всю різноманітність судинних змін ділять на дві групи: Перша - оклюзійні враження внаслідок системного захворювання судин, до яких слід віднести : 1. атеросклероз, 2. Ендартеріїт (тромбангіт) , 3.неспецифічний аорто- артериіт , 4.височний артеріїт (хвороба Хортона), 5. сполучені форми оклюзійних вражень судин . Друга - оклюзії артерій внаслідок локальної патології : 1.посттромбоемболічні оклюзії , 2. посттравматичні оклюзії, зовнішня компресія артерій , 4. Природжені стенози (атрезії , аплазії ,тощо ). Захворювання другої групи зустрічаються дуже рідко.Тому з практичних поглядів більш ретельному вивченню підлягають захворювання першої групи . Ми,як і багато інших авторів дотримуємося таких же поглядів на класифікацію і виділяємо слідуючі форми оклюзійних захворювань кінцівок : 1.Облітеруючий ендатереїт 2.Облітеруючий атеросклероз судин кінцівок 3.Облітеруючий тромбангиїт (хвороба Бюргера ) 4.Хвороба Рейно (симетрична гангрена ,трофоангіоневроз ) 5. Діабетичні мікро- та макроангіопатії нижніх кінцівок. 6. Матеріали методичного забезпечення заняття. 6.1. Завдання для самоперевірки вихідного рівня знань-вмінь /з наданням у кінці блоку завдань еталонів відповідей – задачі II рівня; тести різних типів також з еталонами відповідей/. Матеріали контролю для підготовчого етапу заняття: питання, задачі, тести, Визначити поняття артеріальних тромбозу і емболії Класифікація тромбозів та емболії Симптоматика та клінічний перебіг артеріального тромбозу Стадії ішемії тканин за В.С.Савельєвим Тести для самоконтролю: 1. Стегнова артерія доступна пальпації у: а) нижній третині стегна; б) середній третині стегна; в) ззовні, під пахвинною зв'язкою; г) між середньою і внутрішньою третиною пахвинної зв'язки; д) між зовнішньою і середньою третиною пахвинної зв'язки. 2. Стегнова артерія виходить з-під пахвинної зв'язки у ділянці: а) ззовні м'язової лакуни; б) у середній частині м'язової лакуни; в) у зовнішній частині судинної лакуни; г) у середній частині судинної лакуни; д) у внутрішній частині судинної лакуни. 3. Задня гомілкова артерія доступна пальпації: а) спереду внутрішньої кісточки; б) ззаду внутрішньої кісточки; в) внизу внутрішньої кісточки; г) зверху внутрішньої кісточки; д) спереду зовнішньої кісточки. 4. Тильна артерія ступні с продовженням артерії: а) міжкісткової; б) задньої гомілкової; в) малогілкової; г) передньої гомілкової; д) стегнової. 5. Спеціальні методи обстеження при захворюванні артерій: а) електрокардіографія: б) бронхографія; в) артеріальний тиск: г) реовазографія: д) частота пульсу. 6. Спеціальні методи обстеження при захворюванні артерій: а) електрокардіографія; б) колоноскопія: в) осцилографія; г) артеріальний тиск; д) частота пульсу. 7. При реовазографії реєструється: а) артеріальний тиск: б) частота пульсу; в) зміни електричного опору у тканинах; г) температура тіла; д) напруження м'язів. 8. При артеріографії внкористовуються препарати, які містять: а) йод; б) цинк, в) фтор: г) хлор; д) кальцій. 9. Для контрастування здухвинних судин контрастна речовина вводиться в артерію: а) підколінну: б) стегнову; в) аорту черевну: г) аорту грудну; д) дугу аорти. 10. При ішемічних болях у нижніх кінцівках, хворі знаходяться в положенні: а) горизонтальному, б) лежать із зігнутими в колінах ногами; в) лежать з ногою на шині Белера; г) лежать на животі, д) сидять зі спущеними ногами Правильні відповіді. 1) г, 2) д, 3) б, 4) г, 5) г, 6) в, 7) в, 8) а, 9) в, 10) д, 6.2. Матеріали методичного забезпечення основного етапу заняття: професійні алгоритми, орієнтуючи карти для формування практичних вмінь та навичок, навчальні завдання. Симптоматика, клінічні форми тромбозу артерій нижніх кінцівок Симптоматика та діагностика тромбоемболії артерій нижніх кінцівок Диференційна діагностика оклюзійних захворювань судин тромбозів та емболії 1. У хворого 45 років, з постгеморагічною анемією (дві доби тому переніс операцію з приводу закритої травми черевної порожнини і розривом печінки). Незабаром, після переливання еритроцитарної маси з′явились біль в грудях, кровохаркання і пропасниця. Яка найбільш імовірна причина гемотрансфузійного ускладнення? А) тромбоемболія легеневої артерії; Б) несумісність крові за груповими факторами системи АВ0; В) несумісність крові за резус-фактором; Г) анафілактичний шок; Д) недоброякісність донорської крові. 2. Хвора М., 35 років, з ревматизмом в активній фазі, має стеноз мітрального клапана ІV стадії, фібриляцію передсердь. 6 годин тому з′явився виражений біль у спокої в правій нижній кінцівці, при об′єктивному огляді відсутня артеріальна пульсація стегнової артерії справа, температура шкіри ступні знижена, синюшного кольору, рух у ступні обмежений, чутливість збережена. Визначте хворобу. А) гостре порушення мозкового кровообігу; Б) гостра тромбоемболія стегнової артерії справа; В) гострий тромбофлебіт глибоких вен правої гомілки; Г) бешихове запалення правої гомілки; Д) гострий лімфангоїт правої нижньої кінцівки. 3. У хворого на гостру ішемію обох нижніх кінцівок, що виникла одночасно, але має значніші прояви справа, відсутня пульсація на правій стегновій, підколінній артеріях та артеріях ступні. Визначається послаблена пульсація на лівій артерії стегна та інших артеріях лівої нижньої кінцівки. Визначити рівень оклюзії: А) оклюзія правої клубової артерії; Б) тромб - ″наїзник″ біфуркації аорти; В) оклюзія обох стегнових артерій; Г) тотальний тромбоз біфуркації аорти; Д) оклюзія правої зовнішньої клубової та лівої внутрішньої стегнових артерій. 4. Хвора 68 років, прооперована з приводу гострого холециститу при наявності супутньої патології – гіпертонічної хвороби ІІ ст., ІХС, атеросклеротичного кардіосклерозу, правобічної стегнової кили, варикозного розширення вен нижніх кінцівок. Перші 3 дні післяопераційного періоду сприятливі. На 4 добу виявились ознаки гіпостатичної пневмонії. На 6 добу раптово розвинулось зниження серцевої діяльності з ціанозом верхньої половини тіла та втратою свідомості. Пульс – 140/хв., АТ 60 мм.рт.ст. Екстрені реанімаційні засоби виявились даремними. Визначте діагноз. А) інфаркт міокарда; Б) набряк легень; В) тромбоемболія легеневої артерії; Г) гостре порушення мозкового кровообігу; Д) тромбоз мезентеріальних судин. 5. Хвора 76 років доставлена КШД у важкому стані зі скаргами на різкий біль в нижній лівій кінцівці, який з′явився протягом години і наростає. При ходінні відчуває відсутність твердої опори, похолодання ступні. Страждає на ІХС, цукровий діабет. При огляді ліва нижня кінцівка бліда до коліна, гомілка та ступня холодні, під шкірою простежуються дрібні судини. Больова чутливість порушена на гомілці та ступні зліва. Пульсація на ступні та в підколінній ямці відсутня зліва, на стегнових артеріях послаблена. А) тромбоз підколінної артерії; Б) діабетична гангрена лівої нижньої кінцівки; В) облітеруючий атеросклероз; Г) хвороба Рейно; Д) тромбофлебіт. ЕТАЛОНИ ВІДПОВІДІ: 1-А; 2-Б; 3-Б; 4-В; 5-А; 6.3. Матеріали контролю для заключного етапу заняття: задачі, завдання, тести. Тактика, вибір методу лікування Основні принципи і методи хірургічного лікування тромбозів та емболії Диспансерний нагляд за хворими з судинними та серцевими захворюваннями, методи профілактики тромбоемболії магістральних судин. Задача 1. Хворий 67 років протягом 13 років хворіє облітеруючим атеросклерозом нижніх кінцівок. Неодноразово лікувався амбулаторно і стаціонарно. Три години тому виник різкий біль в лівій нозі. Об′єктивно: нога бліда, з ціанотичним відтінком, холодна на дотик. Пульсація на стегновій артерії ослаблена, на підколінних та артеріях стопи відсутня. Відмічається болючість м′язів гомілки пальпаторно. Рухи в пальцях стопи, гомілково-ступневому та колінному суглобах збережені. Яке ускладнення виникло? План обстеження? Хірургічна тактика? Еталон відповіді: Тромбоз стегнової артерії. УЗ обстеження артерій нижньої кінцівки. Ангіографія. Тромбектомія. Задача 2. Хвора 54 років скаржиться на різкий біль в правій нижній кінцівці, який виник раптово 2 години тому після невеликого фізичного навантаження. Протягом 10 років хворіє на ішемічну хворобу серця, миготливу аритмію. Об′єктивно: права нижня кінцівка бліда, холодна на дотик, активні та пасивні рухи в пальцях і суглобах збережені. Пульсація на артеріях стопи та підколінній артерії відсутня, на стегновій – збережена. Пульс 110 уд/хв., аритмічний. АТ 180/90 мм.рт.ст.. Діагноз? План обстеження? Лікування? Еталон відповіді: Емболія правої підколінної артерії. УЗ обстеження артерій правої нижньої кінцівки, ангіографія. Тромбоемболектомія. Задача 3. Хворий 63 років хворіє облітеруючим атеросклерозом нижніх кінцівок протягом 8 років. Два роки тому виконана операція – стегново-підколінне алошунтування з приводу оклюзії стегново-підколінного сегменту правої нижньої кінцівки. Добу тому виникли різкі болі в правій гомілці та стопі. Об′єктивно: пульс 90 уд/хв., АТ 160/100 мм.рт.ст. Рухи в гомілково-ступневому та колінному суглобах збережені, чутливість пальців не порушена. Пульсація на артеріях стопи та підколінній відсутні, на стегновій – збережена. Яке віддалене післяопераційне ускладнення виникло? План обстеження? Лікування? Еталон відповіді: Тромбоз алошунта. УЗ обстеження артерій правої нижньої кінцівки, ангіографія. Ревізія дистального анастомозу, оцінка периферійного русла, тромбектомія із алопротезу. Задача 4. Хворому виконано стегново-підколінне алошунтування з приводу облітеру- ючого атеросклерозу судин правої нижньої кінцівки, оклюзії стегново-підколінного сегменту. Під час операції введено в/в крапельно 50000 одиниць гепарину. В ранньому післяопераційному періоді виникла кровотеча із післяопераційних ран, яку неможливо зупинити накладанням грузу на рани. Яке ускладнення виникло? Яка подальша тактика? Еталон відповіді: Передозування прямого антикоагулянта (гепарин). Введення в/в 1% розчину протамін сульфату. Задача 5. Хворий 50 років госпіталізований в неврологічне відділення 3 години тому зі скаргами на біль в поперековій ділянці, нижніх кінцівках, на порушення чутливості стоп та гомілок. Біль виник після важкого фізичного навантаження (косив траву). Хворіє тривалий час аорто-артеріїтом та ревматизмом. Об′єктивно: стан тяжкий, ноги бліді, холодні на дотик, пульс 105 уд/хв., АТ 180/100 мм.рт.ст. Пульсація на стегновій, підколінній та артеріях стоп відсутня. Діагноз? Обстеження? Лікування? Еталон відповіді: Тромбоз аорти. УЗ обстеження аорти та артерій нижніх, ангіографія через плечову артерію. Тромбектомія з аорти та здухвинних артерій, а також артерій нижніх кінцівок. Перелік навчальних практичних завдань, які необхідно виконати на практичному занятті: оволодіти методом збору анамнезу при курації хворих з гострими тромбозами та емболіями; оволодіти навичками клінічних методів обстеження хворих та діагностики гострої артеріальної непрохідності; провести диференціальну діагностику гострих тромбозів та емболії; провести диференціальну діагностику венозних та артеріальних тромбозів; скласти план консервативного лікування; визначити показання та протипоказання для оперативного втручання. 6.3.Орієнтуюча карта щодо самостійної роботи з літературою з теми заняття.   6.2. Інформацію, необхідну для формування знань-вмінь можна знайти у підручниках: / надаються основні літературні джерела з позначенням сторінок/: Основна 1 ) Півторак В. І., Кобзар О.Б. та ін. Клінічна анатомія та оперативна хірургія. Том 1 Підручник для ВМНЗ ІІІ—IV р.а.: : 2021/ с./ мм / 2 ) Березницький Я. С.(за ред.) Хірургія. Підручник для ВМНЗ IV р.а.: Рекомендовано вч.радою ДЗ“Дніпропетровська медична академія МОЗ Україн: 2020/ 528 с./ 203х260х25 мм / тв.лам. 3) Кондратенко П.Г., Русін В.І. (за ред.) Хірургія. Т1. Підручник для ВМНЗ ІІІ—IV р.а.: Рекомендовано вч.радою Донецького нац.мед.ун-ту: 2019/ 704 с./ 203х260х40 мм / тв.лам. 4) Сабадишин Р. О., Рижковський В. О. та ін. Хірургія. Т.2. Спеціальна хірургія. Підручник для ВМНЗ I—III р. а.: Рекомендовано науково-метод.радою Рівненськ.держ.баз.мед.коледжу: 2018/ 608 с./ 203х260х35 мм / тв.лам 5) «Хірургія» (навч. посіб.), Грубник В.В., Ковальчук Л.Я., 544 ст. 2020 додаткова 1 ) Анатомічний атлас людини: Переклад з 8-го англійського видання: чотиримов. вид. (укр., англ., рос., лат.). — 3-тє вид. / Фредерік Мартіні. — К., 2018. — 128 с.; 250 іл., м’яка пал., (ст. 5 пр.). 2 ) Хірургічні хвороби: Підручник для мед. ун-тів, інст., акад. — 2-ге вид., випр. Затверджено МОН / За ред. П.Д. Фоміна, Я.С. Березницького. — К., 2017. — 408 с. + 8 с. кольор. вкл., тв. пал., (ст. 8 пр.). 7. Матеріали що до самоконтролю якості підготовки. А. Питання для самоконтролю Визначити поняття артеріальних тромбозу і емболії Класифікація тромбозів та емболії Симптоматика та клінічний перебіг артеріального тромбозу Стадії ішемії тканин за В.С.Савельєвим Симптоматика, клінічні форми емболії легеневої артерії Диференційна діагностика оклюзійних захворювань судин тромбозів та емболії Тактика, вибір методу лікування Основні принципи і методи хірургічного лікування тромбозів та емболії Діспансерний нагляд за хворими з судинними та сердцевими захворюваннями, методи профілактики тромбоемболії магістральних судин. Б. Тести що до самоконтролю з еталонами відповідей. В. Задачі для самоконтролю з відповідями. 8.Матеріали що до аудиторної самостійної підготовки: 8.1. Перелік навчальних практичних завдань, які необхідно виконати під час практичного (лабораторного) заняття: - оволодіти технікою виконання фізикального обстеження хворого із захворюваннями артерій нижніх кінцівок; - провести курацію хворого із захворюваннями артерій нижніх кінцівок; - провести диференційну діагностику захворювань артерій нижніх кінцівок; - скласти план лікування окремих захворювань артерій нижніх кінцівок; - провести лабораторне дослідження хворого із захворюваннями артерій нижніх кінцівок 9. Інструктивні матеріали для оволодіння професійними вміннями, навичками: 9.1. Методика виконання роботи, етапи виконання. 10. Матеріали для самоконтролю оволодіння знаннями, вміннями, навичками, передбаченими даною роботою. 10.1. Тести різних рівнів (або тести, які входять до складу банку для ректорського контролю). 1. Хвора М., 35 років, хворіє на ревматизм активної фази, має стеноз мітрального клапану четвертої стадії, мерехтову аритмію, 6 годин тому розвилися виражені болі у спокої в правої в правої нижньої кінцівці, при об єтивному огляді відсутня артеріальна пульсація у стегневої артерії праворуч, ступня має зниження температури шкіри, синцьового кольору, рух у ступні обмежен, чуттевість збережена. Зазначте хворобу. A * Гостра тромбемболія стегневої артерії праворуч B Гостре порушення мозкового крообігу. C Гострий тромбофлебіт глибоких вен правої гомілки D Рожисте запалення правої гомілки E Гострий лімфангоіт правої нижньої кінцівки 2. У хворого на гостру ішемію обох нижніх кінцівок що виникла одночасно, але має значніші прояви справа, відсутня пульсація на правій стегновій, підколінній артеріях та артеріях ступні. визначається послаблення пульсації на лівій артерії стегна та інших артеріях лівої нижньої кінцівки. Визначити рівень оклюзії: A *Тромб-"наїздник" біфуркації аорти B Оклюзія правої клубової артерії. C Оклюзія обох стегнових артерій. D Тотальний тромбоз біфуркації аорти E Оклюзія правої зовнішньої клубової та лівої внутрішньої стегнової артерії. 3. Хвора 76 років доставлена КШП в тяжкому стані зі скаргами на різкий біль в лівій нижній кінцівці, який з'явився на протязі години і зростає. При ходінні відчуває відсутність твердої опори, похолодання ступні. Страждає на ІХС, цукровий діабет. При огляді ліва нижня кінцівка бліда до коліна, гомілка та ступня холодні, під шкірою простежуються дрібні судини. Больова чутливість порушена на гомілці та ступні зліва. Пульсація на ступні та в підколінній ямці відсутня зліва, на стегнових артеріях послаблена. A *Тромбоз підколінної артерії B Починаючася діабетична гангрена лівої нижньої кінцівки C Облітеруючий атеросклероз D Хвороба Рейно E Тромбофлебіт Методичну розробку склав ас. Григорович В.В. /підпис/ |