Коронавірусна інфекція. Коронавірусна інфекція. Особливості клінічних проявів. Діагностика. Протокол лікування. Підготувала студентка

• Название: Коронавірусна інфекція. Особливості клінічних проявів. Діагностика. Протокол лікування. Підготувала студентка
• Дата: 16.12.2021
• Размер: 0.75 Mb.
• Имя файла: Коронавірусна інфекція.pptx
• Тип: Протокол; #305695

Коронавірусна інфекція. Особливості клінічних проявів. Діагностика. Протокол лікування.

Підготувала студентка

6 курсу 2 групи

Молжанінова А.В

Особливості клінічних проявів

Інкубаційний період інфекції Сovid-19 становить 2–14 днів.
Клінічна картина спочатку подібна до такої при ГРВI: першими з’являються гарячка, чхання, головний біль, після чого приєднується сухий кашель.
Через тиждень з’являється утруднене дихання або задишка, постійний біль або тиск у грудях, ціаноз.
Подальший розвиток може привести до тяжкої пневмонії, гострого респіраторного дистрес-синдрому, сепсису, септичного шоку й смерті.


У всіх пацієнтів при рентгенографічному обстеженні виявляються зміни, що можуть бути ледве помітними або, навпаки, великими, однобічними або двобічними.
У деяких пацієнтів рівні лактатдегідрогенази й АСТ підвищені, рівні тромбоцитів і лімфоцитів знижені.
У декількох пацієнтів виявлено гостре ушкодження нирок.
Можуть розвинутись синдром дисемінованого внутрішньосудинного згортання і гемоліз. 

Діагностика

тести методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР), тести імуноферментного аналізу (ІФА)
експрес-тести імунохроматографічний аналіз (ІХА)


Діагностика за допомогою методу ПЛР визначає присутність вірусної РНК у зразку.

Метод ІФА-тестування визначає імуноглобуліни двох типів: lgM і lgG. Якщо виявляють lgM, то йдеться про гострий процес захворювання. Якщо lgG – то це означає, що людина перехворіла або інфікувалася вірусом і виробилися антитіла до цього захворювання.

Діагностика

Експрес-тести визначають наявність антитіл до вірусу в крові, а не власне присутність вірусу.
Цей метод вважається не дуже точним, оскільки антитіла організм людини починає виробляти не з першого дня інфікування хворобою, а в її розпал – у випадку Covid-19 це приблизно 7-12 день. Результат тесту стає відомий вже за 15 хвилин, і його може зробити в будь-якому медичному закладі

Відповідно до наказів Міністерства охорони здоров’я України, тестуванню підлягають:

люди, яким встановлено підозру на COVID-19;
люди, що контактували із пацієнтом з підтвердженим COVID-19;
пацієнти із пневмонією;
медпрацівники (кожних 5 днів);
пацієнти, що одужали (для зняття діагнозу).

Лікування COVID-19: легкий ступінь тяжкості (відсутність утруднень дихання)

Амбулаторне лікування:

надати пацієнту інформацію щодо повноцінного харчування та відповідної регідратації;
симптоматичне лікування із застосуванням жарознижуючих засобів (парацетамол, ібупрофен тощо) при лихоманці та болю.
Застереження: парацетамол приймати не більше 1 г на прийом і не більше 3 г на добу. Уникати використання високих доз ібупрофену (≥ 2400 мг на добу) в пацієнтів із неконтрольованою артеріальною гіпертензією, застійною серцевою недостатністю (II-III функціональний клас за критеріями NYHA), діагностованою ішемічною хворобою серця, захворюванням периферичних артерій та/або цереброваскулярними захворюваннями, хронічною хворобою нирок III-V стадій.

Підтверджений COVID-19: середній ступінь тяжкості

Амбулаторне лікування:

надати пацієнту інформацію щодо повноцінного харчування та відповідної регідратації;
симптоматичне лікування із застосуванням жарознижуючих засобів (парацетамол, ібупрофен тощо) при лихоманці та болю.
не використовуйте кортикостероїди для лікування COVID-19 у пацієнтів, які не потребують кисневої підтримки;
антибактеріальні засоби протипоказані та призначаються виключно за наявності лабораторно підтвердженої супутньої бактеріальної інфекції або при обґрунтованій підозрі на неї;
при утрудненні дихання рекомендовано перебувати в положенні "лежачи на животі", оскільки це допомагає розкрити альвеоли, що спалися, та підвищити рівень кисню в крові.

Стаціонарне лікування:.

Призначення низькомолекулярних гепаринів (НМГ), якщо це не протипоказано. 

Варіанти додаткової терапії (за клінічними показаннями)

Ремдесевір:

найкраще призначати у перші 5 днів від появи перших симптомів захворювання, але можливо у будь-якій термін за наявності клінічних показань.
для пацієнтів, що належать до груп ризику прогресування до тяжкого або критичного перебігу захворювання та мають ознаки пневмонії.
Ризик прогресування до тяжкого або критичного перебігу захворювання мають пацієнти, що належать до групи ризику:
вік > 65 років та наявність тяжких супутніх патологій в стадії декомпенсації - декомпенсований цукровий діабет, тяжка хронічна патологія дихальної та серцево-судинної систем,
імуносупресивні стани, ниркова недостатність.

Фавіпіравір:

Фавіпіравір:

у перший день - навантажувальна доза по 1600 мг 2 рази на добу, надалі - по 600 мг 2 рази на добу.
Фавіпіравір рекомендовано призначати у перші 5 днів від появи перших симптомів захворювання за даними епідеміологічного спостереження.
Тривалість лікування 5-14 днів.
Застереження: Фавіпіравір має тератогенну дію на плід, тому він протипоказаний при вагітності. Його не можна використовувати також при лактації та гіперчутливості до компонентів, які входять до складу даного лікарського засобу. Препарат заборонений для застосування жінкам і чоловіками без застосування засобів контрацепції. Рекомендується застосовувати надійні засоби контрацепції мінімум 7 днів після останнього прийому препарату.

Підтверджений COVID-19: тяжкий перебіг захворювання

оптимальна підтримуюча терапія в лікарняній палаті (або відділенні/палаті інтенсивної терапії);
киснева підтримка;
системні кортикостероїди перорально або внутрішньовенно. Тривалість лікування до 7-10 днів. У разі прогресування дихальної недостатності та лабораторних ознак запалення можуть бути розглянуті вищі дози системних кортикостероїдів відповідно до інструкції для медичного застосування.
призначення низькомолекулярних гепаринів (НМГ), якщо це не протипоказано;
за умови приєднання бактеріальної флори ретельно розгляньте застосування антибактеріальних або протигрибкових засобів відповідно до локальної епідеміології.
У пацієнтів з ризиком виникнення підвищеної в'язкості слід здійснювати контроль симптомів тромбозу та оцінку в'язкості крові; тоцилізумаб


частота дихання ≥ 30/хв (дорослі); ≥ 40/хв (діти < 5).
Насичення киснем крові ≤ 92%; співвідношення PaO2/FiO2 < 300.
Інфільтрати в легенях > 50% легеневого поля.

Підтверджений COVID-19: критичний перебіг захворювання

гострий респіраторний дистрес синдром;
сепсис;
змінена свідомість;
поліорганна недостатність.

ГРДС:

Подача кисню через ніс з високим потоком (НКВП) або неінвазивна вентиляція (НІВ).

Критерії для переходу на штучну вентиляцію легень:

показаннями для інтубації та переводу на ШВЛ є рефрактерна до НІВ або НКВП гіпоксемія SpO2 менше 85%, порушення свідомості, психомоторне збудження, тахіпное більше 45 дихань/хвилину із залученням допоміжних м'язів вдоху.

Сепсис/септичний шок:

При інтенсивній терапії септичного шоку дорослим рекомендовано ввести не менше 30 мл/кг ізотонічного кристалоїду протягом перших 3 годин.
Кристалоїди включають звичайний фізіологічний розчин та розчин Рінгера

Дякую за увагу!