Главная страница

Текст санітарно (2). Критерії здорового способу життя


Скачать 30.13 Kb.
НазваниеКритерії здорового способу життя
Дата02.05.2019
Размер30.13 Kb.
Формат файлаdocx
Имя файлаТекст санітарно (2).docx
ТипДокументы
#75923

Текст санітарно-освітньої бесіди

Тема: «Критерії здорового способу життя»


Підготувала

студентка КЗ «Кремінський медичний коледж»

III курсу, групи 88ф

Ковальова Яна

План

1. Вступ.

2. Поняття здорового способу життя.

3. Принципи здорового способу життя.

4. Раціональне харчування.

5. Руховий режим. Режим праці і відпочинку.

6. Загартовування.

7. Роль шкідливих звичок.

Вступ

Здоров’я – сукупність фізичних, духовних, соціальних якостей людини, що є основною її довголіття і необхідною умовою здійснення творчих планів, умовою високої працездатності, створення міцної сім’ї, народження і виховання дітей.

Здоров’я людини – цікаве й складне явище. Воно завжди привертало і буде привертати увагу не лише дослідників, але й кожної людини. Це поняття таке давнє, що на всіх мовах світу є слово" здоров’я".

Здоров’я – це висока працездатність, гарний настрій, упевненість у собі. Фізичне здоров’я дає гарне самопочуття, бадьорість, силу. Психічне здоров’я дарує спокій, чудовий настрій, доброту, веселість. Соціальне здоров’я забезпечує успішність у навчанні. Але ніщо з цього не дається задарма. Для того. щоб зберегти своє здоров’я, треба докладати неабияких зусиль.
Стан здоров’я людини залежить на 20% від спадковості, на 10% від рівня розвитку медицини, на 20% від стану довкілля, на 50% від способу життя. Тому справедливі є слова: "Ваше здоров’я у ваших ріках". Людина біологічно запрограмована на багато більше років життя, ніж відводить собі. Якщо нам не стільки ж? Ілля Мечников стверджував: "Людина, яка померла раніше 150 років вчинила над собою насильство".

І так ми, дійсно, чинимо нас собою насильство щоденно. Люди давно переконалися, що на здоров’я впливає безліч чинників, і найголовніший з них – це спосіб життя.
Спосіб життя – це сукупність стійких форм життєдіяльності людини, які визначають її життєвий шлях. Це – сукупність її звичок. Якщо, людина з дитинства, з молодих років постійно й наполегливо дбає про своє здоров’я, вона в основу своєї життєдіяльності закладає такі стійкі корисні звички, навички, поведінку, спосіб мислення, сприйняття оточуючих і себе, які й визначають основний її напрямок – шлях здоров’я. Вона обирає здоровий спосіб життя.
Поняття здорового способу життя

Здоров'я людини більш ніж на 50%, відповідно до різних джерел залежить від його способу життя. Д. У. Ністрян пише: “Як вважають деякі дослідники, здоров'я людини на 60 % залежить від його способу життя, на

20 % - від навколишнього середовища і лише на 8 % - від медицини”. За даними ВООЗ, здоров'я людини на 50-55 % визначається умовами і способом життя, на 25 % - екологічними умовами, на 15-20 % воно обумовлено генетичними факторами і лише на 10-15 % - діяльністю системи охорони здоров'я .

Існують різні підходи до визначення поняття “спосіб життя”.

Так, ряд авторів думають, що спосіб життя - це біосоціальна категорія, що визначає тип життєдіяльності в духовній і матеріальній сферах життя людини. Згідно Ю. П. Лісіцину, “спосіб життя - визначений, історично обумовлений тип, вид життєдіяльності, визначений спосіб діяльності в матеріальній і нематеріальній (духовній) сферах життєдіяльності людей”. У даному випадку спосіб життя розуміється як категорія, що відображує найбільш загальні і типові способи матеріальної і духовної життєдіяльності людей, узятих у єдності з природними і соціальними умовами.

В іншому підході поняття спосіб життя розглядається як інтегральний спосіб буття індивіду в зовнішньому і внутрішньому світі , як “система взаємин людини із самим собою і факторами зовнішнього середовища”, де система взаємин людини із самим собою являє собою найскладніший комплекс дій і переживань, наявність корисних звичок, що зміцнюють природний ресурс здоров'я, відсутність шкідливих, що руйнують його.

Отже, здоров'я багато в чому залежить від способу життя, однак, говорячи про здоровий спосіб життя, у першу чергу мають на увазі відсутність шкідливих звичок. Це, звичайно, необхідне, але зовсім не достатня умова. Головне в здоровому способі життя — це активний створення здоров'я, включаючи всі його компоненти. Таким чином, поняття здорового способу життя набагато ширше, ніж відсутність шкідливих звичок, режиму праці і відпочинку, системою харчування, різні що гартують і розвивають вправи; у нього також входить система відносин до себе, до іншого людині, до життя в цілому, а також свідомість буття, життєві цілі і цінності і т.д.. Отже, для стврення здоров'я необхідно як розширення уявлень про здоров'я і хвороби, так і уміле використання всього спектра факторів, що впливають на різні складові здоров'я (фізичну, психічну, соціальну і духовну), оволодіння оздоровчими, загальзміцнювальними, природодоцільними методами і технологіями, формування установки на здоровий спосіб життя.

Принципи здорового способу життя

Здоровий спосіб життя – це що склався в людини спосіб організації виробничої, побутової та напрямів культурної сторін життєдіяльності, дозволяє у тому мірою реалізувати свій творчий потенціал. Виходячи з цього, сформулюємо основні тези, що їх, покладено основою здорового життя:

  • раціональне харчування;

  • оптимальний руховий режим;

  • загартування організму;

  • особиста гігієна;

  • відсутність шкідливих звичок;

  • позитивні емоції;

  • інтелектуальний розвиток;

  • моральний і духовний розвиток;

  • формування розвиток вольових якостей.

Раціональне харчування

Раціональне харчування - це правильно організоване і своєчасне забезпечення організму смачно приготовленою і безпечною їжею, вміст в раціоні оптимальної кількості харчових речовин, необхідних для розвитку і життєдіяльності організму. Раціональне харчування забезпечує нормальну життєдіяльність організму, високий рівень працездатності і стійкості до несприятливих факторів навколишнього середовища, максимальну тривалість активного життя.

Якщо організм починає відчувати недолік калорій, а також білка, то він включає пристосувальну реакцію, що полягає в чи уповільненні підвищення економічності обмінних процесів. При уповільненому обміні задовольнити потребу в калоріях і білку легше. При цьому, чим повільніше, тимекономічніше обмін, тим довше живе організм.

Висновок: чим менше калорій і білка в їжі, тим довше життя! Треба розуміти, скороченню білка в їжі, і її калорійності є межа. Дослідження на тваринах під керівництвом В. Фролькиса показали, що обмеження калорійності споживаної їжі на 20-60 % викликає продовжувальний ефект. Їжа при цьому повинна бути якісною, повноцінною (вітаміни, мікроелементи). Переклад молодих мишей на годівлю через день збільшував тривалість життя на 17%. Переклад більш старших у віці 12 місяців приводив до збільшення термінів тривалості життя на 30%. Збільшення тривалості життя спостерігалося і при перекладі на дієту "літніх" мишей. Був виявлений зв'язок між віком переходу тварин на дієту і тривалістю життя. Так, зниження споживання їжі в сосунковому періоді в експерименті на мишах приводило до зниження смертності на 71%, після досягнення статевої зрілості - на 85%. Дуже важливо підкреслити, що є якась оптимальна величина обмеження дієти. Спочатку в міру зниження калорійності їжі терміни тривалості життя прогресивно наростають, а потім це не приводило до подальшого росту і навіть збільшувало смертність.

У першій половині дня рекомендуються продукти, багаті білком і жирами, оскільки вони поліпшують обмін речовин, довше затримуються в шлунку, довше підтримують відчуття ситості, збуджують нервову систему (м’ясо, риба, яйця, сир, каші, страви з бобових).
Вечеря повинна включати молочні та овочеві страви, які не викликають перезбудження нервової системи перед сном. На ніч не можна переїдати, але й не можна лягати спати голодним. Рекомендується випивати склянку кефіру. Порушення режиму харчування - одна з поширених причин розладу шлунка і дванадцяти палої кишки, хронічних гастритів та інших захворювань органів травлення.
Уникайте шкідливих звичок у харчуванні. Не зловживайте солодощами. Зайва кількість цукру веде до посиленого виділення інсуліну - гормону підшлункової залози, що збільшує ризик виникнення цукрового діабету, може призвести до порушення ліпідного (жирового) обмін, а потім і до ожиріння.
Не нехтуйте нормою солі, не випивайте багато рідини, кави. В добовому раціоні повинно міститися не більше 6 -10 г солі, до 2,5л рідини (вільної і в складі різних продуктів і страв). Природно, треба вилучити вживання алкогольних напоїв, які порушують обмін речовин, викликають запальні процеси в слизовій оболонці травного каналу, утруднюють засвоєння харчових речовин - вітамінів, мінеральних солей тощо.

Руховий режим. Режим праці і відпочинку

Гігієнічний режим праці і відпочинку, науково обгрунтована організація праці є невід'ємною умовою нормальної працездатності людини. Не дивно, якщо, серед вчених зустрічаються люди, які рано припинили свою діяльність внаслідок того, що надмірно працювали, не звертаючи уваги на необхідність своєчасного відпочинку, і доводили себе до розумової перевтоми.

1. Ранкова гігієнічна гімнастика.

2. Повітряна ванна; водна процедура — обтирання, обливання, душ.

3. Перший сніданок (не поспішаючи).

4. Ранкова прогулянка або ходьба пішки на роботу.

5. Паузи під час роботи (після 2—3 годин роботи необхідно робити 10— 15- хвилинні перерви).

6. Другий сніданок — на роботі.

7. Денна прогулянка або ходьба пішки з роботи.

8. Невеликий відпочинок перед обідом і після. Денний сон !—2.5 годин після роботи.

9. Друга половина робочого дня — в закладі або розумова робота вдома

10. Години для відпочинку в домашній обстановці: легка фізична праця або відвідання кіно, театру, лекцій.

11. Легка вечеря (простокваша, фрукти І т. д.).

12. Тепла ванна або прогулянка на свіжому повітрі перед сном Сон не менше 7—8 годин.

Правильний режим праці і відпочинку протягом дня повинен передбачувати перерви в роботі, які дозволяють попередити втому, не допустити зниження працездатності і стимулювати подальшу працю. Необхідно удосконалювати режим праці на єдиній науково-методичній основі з врахуванням змін працездатності і впливу умов праці.

Необхідне раціональне чергування праці і відпочинку, як один з засобів підвищенні працездатності.

Вельми корисними є в таких випадках фізичні вправи. Фізична культура базується на зміні характеру рухів втомлення м'язів і на стимуляції діяльності відносно недіяльних м'язових груп. Перерви в роботі слід проводити на відкритому повітрі.

Раціональний відпочинок дозволяє зберегти високу працездатність і здоров'я людини. Взагалі, відпочинок може бути активним і пасивним. Пасивним відпочинком е сон. Активний відпочинок, зв'язаний з рухом, прогулянками, походами, подорожами, є могутнім засобом найшвидшого відновлення фізичної рівноваги в організмі людини. Багато висловів різноманітних представників розумової праці про значення в їх житті активного відпочинку, привело до висновку, що пішохідні прогулянки, ігри, гімнастичні вправи, ковзання па ковзанах, походи на лещатах, подорожі на човнах, є прекрасним засобом для відновлення здоров'я. Активно відпочивати необхідно під час роботи, в кінці дня, в кінці тижня, у вихідний день і в час трудової відпустки.

Під час праці необхідно робити перерви кожні 1,5—2 години, використовуючи їх для відведення уваги від основної проблеми, для того, щоб зробити декілька фізичних вправ, або для проведення обтирань обличчя і тіла холодною водою. Ходіння, що чергується з сидінням, викликає покращання кровообігу в судинах м'язів. Добре діють у боротьбі з втомою при виконанні розумової праці глибокі дихальні рухи 8— 10 разів у хвилину з гімнастичними вправами, активний відпочинок після роботи може бути дуже різноманітним. Це може бути звичайний відпочинок, або заняття різними видами спорту. Заспокійливо діють на центральну нервову систему пішохідні прогулянки. Повертання з роботи пішки діє відволікаюче на центральну нервову систему. Передвечірні прогулянки, особливо в гарних природних умовах, швидко знімають втому. Корисно діють прогулянки на велосипеді, на човні, купанні в річці, ходіння на лещатах тощо.

Загартовування

Загартовування – це система профілактичних заходів, спрямованих на опірність організму несприятливим факторам навколишнього середовища. Оздоровче загартовування допомагає організму підвищити адаптацію до умов зовнішнього середовища. Тобто загартований організм навіть при значних коливаннях температури навколишнього середовища підтримує температуру внутрішніх органів в досить вузьких межах.

Правила загартовування

  1. Починати гартувальні процедури необхідно коли людина повністю здорова. Дітям і людям, що страждають різними захворюваннями можна починати загартовування з щадящих процедур і тільки після консультації з лікарем.

  2. Необхідно дотримуватися принципу поступовості. Це стосується як температурного режиму, так і тимчасових рамок гартування. При загартовуванні водою потрібно починати процедури з води кімнатної температури, поступово знижуючи її на 1-2 градуси. При загартовуванні сонцем також необхідно дотримуватися принципу поступовості і починати перебування на сонці з декількох хвилин, поступово збільшуючи час знаходження на сонці.

  3. Так само дуже важливо проводити процедури регулярно, без великих проміжків, в будь-яку погоду і пору року. Якщо все-таки так вийшло, що Ви на тривалий час переривали загартовування, то відновлювати його необхідно з більш щадних процедур.

  4. Поєднуйте загартовування з фізичними вправами. Це набагато підвищить ефективність і благотворно вплине на весь організм.

  5. Загартовування повинне приносити бадьорість і радість. Якщо ви відчуваєте нездужання після процедури, то необхідно припинити загартовування і звернутися до лікаря.

  6. При загартовуванні необхідно враховувати індивідуальні особливості людини, стан здоров’я, пору року, природно-кліматичні умови і так далі.

  7. Виконуючи гартувальні процедури необхідно проводити самоконтроль. Оцінюйте загальне самопочуття, пульс, кров’яний тиск, апетит і інші показники в залежності від індивідуальних особливостей організму.

  8. Пам’ятайте, що загартовування це одна зі складових здорового способу життя. Не забувайте приділяти увагу своєму харчуванню та іншим аспектам свого життя.

Загартовуйтеся із задоволенням і будьте здорові!

Роль шкідливих звичок

Про шкідливі для здоров'я фактори – про пияцтво і куріння, алкоголізм і наркоманію іноді дуже м'яко і ліберально говорять і пишуть, як про «шкідливі звички». Нікотин же і алкоголь величають «культурними отрутами». Але іменно вони, ці «культурні» отрути, приносять безліч лих і страждань – у родинах, у трудових колективах, є соціальним злом для суспільства. Більш того, у результаті шкідливих звичок скорочується тривалість життя, підвищується смертність населення, народжується неповноцінне потомство.

Бажання зберегти міцне здоров'я – важлива соціальна потреба людини, необхідна умова повноцінного життя, високої творчої активності, щастя. Серед факторів, що негативно впливають на здоров'я, велике місце займає паління, шкідливу дію якого відзначають не відразу, а поволі, поступово. Проведені численні опитування населення показали, що багато хто недостатньо знає про шкоду і всі наслідки паління. Пияцтво – це насамперед розбещеність, особистий порок людини: безвільність, небажання вважатися з думкою лікарів, громадськості, з даними науки; це – егоїзм, бездушне відношення до родини, до дітей. Ніяких виправдань немає і не може бути для п'яниць.

Споживання різних наркотиків – наркоманія – дійсний бич у багатьох країнах світу. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, наркотики зайняли перше місце серед винуватців передчасної смерті людей і уже визначили серцево-судинні захворювання і злоякісні пухлини. В усьому світі йде вал по наркоманії серед чоловіків і жінок. За ними втягуються в цей вир юнаки, дівчата, підлітки і навіть діти. Небезпечний будь-який наркотик, навіть одноразова його проба. При відсутності наркотику людина випробує болісний стан – абстиненцію. Його переслідує розпач, занепокоєння, дратівливість, нетерпіння, болі в кістах і м'язах; він, як при катуванні, страждає від тяжкого безсоння, кошмарних снів. Настрій стає вкрай пригнобленим, подавленим, настає важка депресія.

У чому ж конкретно полягає соціальна небезпека, шкода наркоманії? По-перше, наркомани погані працівники, їх працездатність, фізична і розумова, понижена, всі помисли, домінанта пов'язані з наркотиками – де і як його добути, спожити. По-друге, наркоманія завдає великого матеріального і морального збитку, будучи причиною нещасних випадків на виробництві, в транспорті, в побуті, причиною травматизму і захворюваності, різних правопорушень. По-третє, наркомани створюють нестерпні умови для своєї сім'ї, отруюючи її своєю присутністю, поведінкою, позбавляючи коштів для існування, скоюють важкий злочин по відношенню до потомства. По-четверте, наркомани, деградуючи фізично і морально, є тягарем для суспільства, втягують в цю ваду інших людей, в першу чергу молодь, а потім передчасно гинуть. По-п'яте, вживання наркотичних засобів аморальне. По-шосте, наркологічна хвороба у всіх її видах – соціальне небезпечне психічне захворювання, загрозливе самому майбутньому нації, благополуччю і здоров'ю населення всієї держави. По-сьоме, наркомани входять до групи ризику розповсюдження СНІДу.

Література:

1. http://osvita.ua/vnz/reports/biolog/26432/.

2. https://www.bestreferat.ru/referat-83235.html

3. http://bukvar.su/fizkultura-i-sport/59874-Zdorovyiy-obraz-zhizni.html


написать администратору сайта