конспект лекций. Криворізький медичний коледж Зошит для самостійних робіт
Скачать 0.52 Mb.
|
Питання для самоконтролю: У мова квантування орбіт має вигляд|вид|: Другий постулат Бору має вигляд|вид|: Другий постулат Бору має вигляд|вид|: 3. Радіус n-й| орбіти електрона визначається за наступною|слідуючою| формулою: 4. Формула Бальмера має вигляд|вид|: 10. Рівняння Ейнштейна для зовнішнього фотоефекту: а) Е=hν; г) hν = А+mv2 маx/ 2; б)hν = с/А( 1/k2 -1/n2 ); д)hν = А+mv2/2. в) Е= mc2 ; 11. Довжина хвилі, відповідна червоній межі|кордону| фотоефекту; | 12. Величина, що визначається співвідношенням hν/ c (де h — стала Планка, ν— частота випромінювання; с— швидкість світла у вакуумі), називається: а) часом життя фотона;г) енергією фотона; б) масою фотона; д) моментом імпульсу фотона. в) імпульсом фотона; 13. Елементарна частинка|частка| має властивість плоскої хвилі, що поширюєтья у напрямку руху цієї частинки|частки|. Довжина хвилі, що відповідає | даній частинці|частці|, визначається співвідношенням|: а) Гейзенберга; г) де| Бройля; б) Шредінгера; д) Ейнштейна. в) Планка; 14. Маса фотона дорівнює: 15. Імпульс фотона рівний: Принципом Паулі є|з'являється| твердження|затвердження|, що в атомі не может бути| двох електронів з|із| однаковими значеннями: а) головного квантового числа; г) квантового числа спину|спіна|; б) будь-яких двох квантових чисел; д) всіх чотирьох квантових чисел. в) будь-яких трьох квантових чисел; 19. Інтенсивність пучка рентгенівських променів, що пройшли крізь пластинку товщиною х, визначається формулою: 21. Енергії мікрохвильового випромінювання достатньо: а) для збудження атомів, але|та| не їх іонізації; б) збудження і іонізації атомів; в) переважно| іонізації атомів; г) недостатня ні для того, ні для іншого; д) правильної відповіді немає. 22. Для збудження атомів необхідно, щоб|аби|: а) енергія випромінювання була набагато менше різниці енергій між двома електронними рівнями; б) енергія випромінювання приблизно дорівнювала різниці енергій між двома електронними рівнями; в) енергія випромінювання набагато перевищувала різницю енергій між двома| електронними рівнями; г) потужність випромінювання перевищувала 1 Вт/м2 ; д) потужність випромінювання була менша, ніж 1 Вт/м2 . 23. Довжина хвилі, на яку доводиться максимум поглинання даної речовини, залежить від кількості співпряжених подвійних зв'язків N в молекулі наступним чином: 24. Енергія випромінювання оптичного діапазона| (окрім|крім| дальнього|далекого| ультрафіолета|), як правило, достатня для|: а) збудження атомів, але|та| не їх іонізації; г) недостатня ні для того, ні для іншого; б) збудження і іонізації атомів; д) правильної відповіді немає. в) переважно іонізації атомів; 25. Максимум поглинання ДНК доводиться|припадає| на довжину хвилі: а) 260 нм|; б) 350 нм|; в) 400 нм|; г) 1000 нм; д) 1 см. 28. Масовий коефіцієнт ослаблення|ослабіння| випромінювання хвиль довжиною λ=(1…2)*10-11м пропорційний: а) λ2Z2; б) ( λZ)⅓; в) λ 3Z3; г) ( λZ)½; д) λ Z ⅓. 31. Спектром поглинання електромагнітних хвиль речовиною називається|: а) залежність інтенсивності поглинання від довжини хвилі або частоти| випромінювання; б) залежність інтенсивності поглинання як функції часу; в) залежність оптичної щільності від концентрації досліджуваної речовини у розчині; г) сукупність нормальних коливань атомів в молекулі; д) залежність коефіцієнта поглинання електромагнітних хвильречовиною| від інтенсивності падаючого|падати| на нього випромінювання. 32. Чим пояснюються|тлумачать| наявність смуг поглинання электромагнитних хвиль| молекулами в УФ- і видимій областях спектру? а) коливальним спектром молекул; б) наявністю обертальних енергетичних рівнів молекули і переходов| між ними; в) коливальними енергетичними рівнями молекули; г) електронними переходами між молекулярними орбітами; д) спектральним складом джерела випромінювання. 33. Ідентифікація речовини за його спектром в інфрачервоному діапазоні може бути| проведена: а) шляхом порівняння його ІЧ і УФ- спектрів; б) шляхом аналізу залежності коефіцієнта поглинання досліджуваної |речовини від його концентрації в розчині; в) за допомогою закону Бугера—Ламберта—Бера; г) шляхом аналізу інтенсивності смуг поглинання; д) шляхом зіставлення ІЧ- спектра даної речовини з|із| аналогичним спектром| його стандартного зразка|взірця|. 40. Якщо V — швидкість частинки, В- індукція магнітного поля, то зв'язок між радіусом траєкторії частинки rв магнітному полі і її масою т визначається співвідношенням: 26. Іонізуюче випромінювання включає: а) випромінювання радіодіапазону і інфрачервоне випромінювання; б) дальню|далеку| область ультрафіолетового випромінювання, рентгенівське і| γ-випромінювання|; в) випромінювання радіодіапазону і ультрафіолетове випромінювання; г) рентгенівське і γ-випромінювання|;| д) інфрачервоне, видиме і ультрафіолетове випромінювання. 27. Іонізуюче випромінювання викликає|спричиняє| а) збудження атомів, але|та| не їх іонізацію; б) збудження і іонізацію атомів; в) переважно іонізацію атомів; г) не викликає|спричиняє| ні того ні іншого; д) правильної відповіді немає. 1. Фізичною основою спектроскопії ядерного магнітного резонансу| (ЯМР) є|з'являється|: а) дія на речовину електромагнітних хвиль радіочастотного діапазона|; б) резонансна взаємодія магнітних моментів ядер з|із| оптичним| випромінюванням; в) комбінована дія на ядерну систему спину|спіна| магнітного| поля і електромагнітних хвиль радіочастотного діапазону; г) вплив змінного магнітного поля на ядерну систему; д) розщеплювання ядерних енергетичних рівнів на підрівні в постійному | магнітному полі. 2. Термін «хімічне зрушення|зсув|» в ЯМР- спектроскопії треба розуміти|пр| як: а) зсув сигналу еталону (ТМС) у бік більш сильних магнітних полів при збільшенні магнітного поля; б) залежність інтенсивності ЯМР- сигналів від виду хімічного зв'язку; в) збільшення швидкості хімічних реакцій при збільшенні магнітного поля при їх дослідженні методом ЯМР; г) зсув|зміщення| ЯМР-сигналів на спектрограмі в залежності| від агрегатного| стану|достатку| речовини; д) зсув|зміщення| частот сигналів ЯМР в результаті магнітного| экранування| ядер електронними оболонками. 3. Хемілюмінесценція виникає в тому випадку, якщо|у тому випадку , якщо| в ході реакции| утворюються: а) циклічні з'єднання|сполучення|; б) продукти в електронно-збудженому стані|достатку|; в) з'єднання|сполучення|, що містять|утримують| макроергічні зв'язки; г) з'єднання|сполучення|, що містять|утримують| зв'язані подвійні зв'язки; д) іони. 4. Квантовим виходом хемілюмінесценції| називається: а) відношення|ставлення| числа випущених фотонів до молекул , що прореагували|; б) відношення|ставлення| числа поглинених фотонів до молекул , що прореагували|; в) те ж саме, що і швидкість реакції; г) величина, яка чисельно дорівнює квадратному кореню з|із| інтенсивності |люмінесценції; д) коефіцієнт пропорційності між швидкістю реакції і концентрацією| реагуючої речовини. Відповіді: Самостійна робота №10 Екологічний та санітарно-епідеміологічний стан регіону, країни, світу та його вплив на здоров’я населення та розвиток флори і фауни Знати види іонізуючого випромінювання та їх вплив на біологічну тканину; поняття: експозиційна та поглинена дози, еквівалентна біологічна доза, потужність доз; біофізичні основи дії проникаючої радіації. Вміти пояснювати біофізичні основи дії проникаючої радіації; принципи захисту від ураження йонізуючим випромінюванням; вирізняти напрями використання рентгенівського та радіоактивного випромінювання в медицині Зміст теми Дозиметрія йонізуючого випромінювання. Експозиційна та поглинена дози. Еквівалентна біологічна доза. Потужність доз. Біофізичні основи дії проникаючої радіації. Радіонукліди та використання їх у медицині. Опрацюйте наступну літературу: Основна: Ємчик Л.Ф., Кміт Я.М. Медична і біологічна фізика. — Львів: Світ, 2003. Медична і біологічна фізика: практикум / За ред. О.В. Чалого. — К.: Книга плюс, 2003. Свідрук Т.А. Медична біофізика. Інтегрований курс лекцій. — Вінниця: Мед. коледж, 2010. Шевченко А.Ф. Основи медичної і біологічної фізики. — К.: Медицина, 2008. Додаткова: Биофизика: Учеб. для студ. вузов.- М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1999.- 288с. Дайте відповіді на питання: Способи добування радiонуклiдiв. Використання радiонуклiдiв у медицинi. ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ Основи дозиметрii. Поглинута та експозицiйна доза. Потужнiсть дози. _________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ Бiологiчна доза. Вiдносна бiологiчна ефективнiсть йонiзуючого випромiнювання. ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ Захист живого органiзму вiд йонiзуючого випромiнювання. ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ Бiофiзичнi основи дiї проникаючої радiацiї. Дозиметричнi прилади. ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ Основні формули Закон радіоактивного розпаду: де N0 – число радіоактивних ядер в початковий момент часу, - стала радіоактивного розпаду, N – кількість ядер, які не розпалися в кінці проміжку часу t. Період піврозпаду: Активність радіоактивного елементу: або де А0 – початкова активність (t = 0). Зв’язок активності препарату А з масою (m) і періодом піврозпаду (Т1/2): де - молярна маса ізотопу; Питома масова активність Аmрадіоактивного джерела: де А – активність радіоактивного ізотопу; m – маса ізотопу. Поверхнева активність Аs радіоактивного джерела: де А - активність радіоактивного ізотопу; S – площа поверхні джерела. Дефект маси атомного ядра: , де mp, mn i mя– відповідно маси протона, нейтрона і ядра, Z – кількість протонів у ядрі, N – кількість нейтронів у ядрі. Енергія зв’язку ядра: . Зразок розв’язку типової задачі Визначити сталу радіоактивного розпаду і активність ізольованого ізотопу масою 1 г. Визначити час, протягом якого активність зменшиться на 10%. Період піврозпаду складає 1620 років. Р Дано: озв’язок. Виразимо сталу радіоактивного розпаду через період піврозпаду: Активність радіоактивного ізотопу , де – кількість радіоактивних ядер радію; – молярна маса радію; – число Авогадро. Тоді Так як активність прямо пропорційна кількості радіоактивних ядер, то зменшення активності на 10% відповідає умові N=0,9N0. |